Книга Ездры | Ezra | עזרא, Глава 6

1
Тогда царь Дарий дал повеление, и разыскивали в Вавилоне в книгохранилище, куда полагали сокровища.
Тогда, по приказу царя Дария, просмотрели архив, что в вавилонской сокровищнице.
Царь Дарий дал повеление, и в архивах, что хранились в сокровищнице в Вавилоне, устроили поиск.
Тоді цар Дарій видав наказа, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні.
King Darius then issued an order, and they searched in the archives stored in the treasury at Babylon.
בֵּאדַיִן דָּרְיָוֶשׁ מַלְכָּא שָׂם טְעֵם; וּבַקַּרוּ בְּבֵית סִפְרַיָּא, דִּי גִנְזַיָּא מְהַחֲתִין תַּמָּה בְּבָבֶל׃
2
И найден в Екбатане во дворце, который в области Мидии, один свиток, и в нем написано так: "Для памяти:
В городе Экбата́не, в области Мидии, нашли один свиток, где было написано: «Запись в архив.
В Екбатане, столице провинции Мидии, нашелся свиток, и в нем было написано: Памятная запись:
І був знайдений один звій в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так: На пам"ять.
A scroll was found in the citadel of Ecbatana in the province of Media, and this was written on it: Memorandum:
וְהִשְׁתְּכַח בְּאַחְמְתָא, בְּבִירְתָא דִּי בְּמָדַי מְדִינְתָּה מְגִלָּה חֲדָה; וְכֵן־כְּתִיב בְּגַוַּהּ דִּכְרוֹנָה׃
3
в первый год царя Кира, царь Кир дал повеление о доме Божием в Иерусалиме: пусть строится дом на том месте, где приносят жертвы, и пусть будут положены прочные основания для него; вышина его в шестьдесят локтей, ширина его в шестьдесят локтей;
В первый год правления царя Кира царь Кир издал такой указ: О Храме Бога в Иерусалиме. Пусть этот Храм будет отстроен, чтобы там приносили жертвы, пусть будет заложено его основание. Пусть будет он высотой в шестьдесят локтей и шириной в шестьдесят локтей,
В первый год правления царя Кира царь отдал повеление о Божьем доме в Иерусалиме: Пусть дом — место, где приносятся жертвы и сжигаются всесожжения, — будет отстроен, и пусть будут заложены его основания. Пусть он будет шестьдесят локтей в высоту и шестьдесят локтей в ширину,
Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі дім той нехай будується на місці, де приносять жертви, а його підвалини заложені. Вишина його шістдесят ліктів, ширина його шістдесят ліктів.
In the first year of King Cyrus, the king issued a decree concerning the temple of God in Jerusalem: Let the temple be rebuilt as a place to present sacrifices, and let its foundations be laid. It is to be ninety feet high and ninety feet wide,
בִּשְׁנַת חֲדָה לְכוֹרֶשׁ מַלְכָּא, כּוֹרֶשׁ מַלְכָּא שָׂם טְעֵם, בֵּית־אֱלָהָא בִירוּשְׁלֶם בַּיְתָא יִתְבְּנֵא, אֲתַר דִּי־דָבְחִין דִּבְחִין, וְאֻשּׁוֹהִי מְסוֹבְלִין; רוּמֵהּ אַמִּין שִׁתִּין, פְּתָיֵהּ אַמִּין שִׁתִּין׃
4
рядов из камней больших три, и ряд из дерева один; издержки же пусть выдаются из царского дома.
через каждые три ряда тесаных камней один ряд деревянный. Средства пусть будут выделены из царской казны.
с тремя рядами из больших камней и одним — из дерева. Расходы пусть будут оплачены из царской казны.
Три ряди з великого каменю, й один ряд з дерева, а видатки будуть дані з царського дому.
with three courses of large stones and one of timbers. The costs are to be paid by the royal treasury.
נִדְבָּכִין דִּי־אֶבֶן גְּלָל תְּלָתָא, וְנִדְבָּךְ דִּי־אָע חֲדַת; וְנִפְקְתָא, מִן־בֵּית מַלְכָּא תִּתְיְהִב׃
5
Да и сосуды дома Божия, золотые и серебряные, которые Навуходоносор вынес из храма Иерусалимского и отнес в Вавилон, пусть возвратятся и пойдут в храм Иерусалимский, {каждый} на место свое, и помещены будут в доме Божием.
А сосуды из Храма Бога, золотые и серебряные, которые Навуходоносор забрал из Иерусалимского храма и увез в Вавилон, пусть возвратят в Иерусалимский храм, на прежнее место, поставят в Храме Бога».
А еще золотые и серебряные вещи Божьего дома, которые Навуходоносор забрал из Иерусалимского храма и принес в Вавилон, пусть вернутся на свое место в Иерусалимский храм: пусть их поместят в Божьем доме.
А посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай повернуть, і нехай він піде до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладеш те в Божому домі...
Also, the gold and silver articles of the house of God, which Nebuchadnezzar took from the temple in Jerusalem and brought to Babylon, are to be returned to their places in the temple in Jerusalem; they are to be deposited in the house of God.
וְאַף מָאנֵי בֵית־אֱלָהָא דִּי דַהֲבָה וְכַסְפָּא, דִּי נְבוּכַדְנֶצַּר, הַנְפֵּק מִן־הֵיכְלָא דִי־בִירוּשְׁלֶם וְהֵיבֵל לְבָבֶל; יַהֲתִיבוּן, וִיהָךְ לְהֵיכְלָא דִי־בִירוּשְׁלֶם לְאַתְרֵהּ, וְתַחֵת בְּבֵית אֱלָהָא׃
6
Итак, Фафнай, заречный областеначальник, и Шефар-Бознай, с товарищами вашими Афарсахеями, которые за рекою, — удалитесь оттуда.
И вот царский приказ: «Вы, наместник Заречья Таттенай и Шетар–Бозенай с сотоварищами, чиновниками Заречья, удалитесь оттуда!
Итак, Таттенай, наместник провинции за Евфратом, Шетар-Бознай и вы, их сподвижники, чиновники этой провинции, держитесь подальше.
Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, віддаліться звідти!
Now then, Tattenai, governor of Trans-Euphrates, and Shethar-Bozenai and you, their fellow officials of that province, stay away from there.
כְּעַן תַּתְּנַי פַּחַת עֲבַר־נַהֲרָה שְׁתַר בּוֹזְנַי וּכְנָוָתְהוֹן, אֲפַרְסְכָיֵא, דִּי בַּעֲבַר נַהֲרָה; רַחִיקִין הֲווֹ מִן־תַּמָּה׃
7
Не останавливайте работы при сем доме Божием; пусть Иудейский областеначальник и Иудейские старейшины строят сей дом Божий на месте его.
Не мешайте строить этот Храм Бога. Пусть правитель иудеев и старейшины иудейские отстроят Храм Бога на прежнем месте.
Не вмешивайтесь в работу над этим Божьим домом. Пусть иудейский наместник и старейшины иудеев отстраивают этот дом Божий на его прежнем месте.
Позоставте працю цього Божого дому, юдейський намісник та юдейські старші збудують той Божий дім на його місці.
Do not interfere with the work on this temple of God. Let the governor of the Jews and the Jewish elders rebuild this house of God on its site.
שְׁבֻקוּ לַעֲבִידַת בֵּית־אֱלָהָא דֵךְ; פַּחַת יְהוּדָיֵא וּלְשָׂבֵי יְהוּדָיֵא, בֵּית־אֱלָהָא דֵךְ יִבְנוֹן עַל־אַתְרֵהּ׃
8
И от меня дается повеление о том, чем вы должны содействовать старейшинам тем Иудейским в построении того дома Божия, и {именно:} из имущества царского — {из} заречной подати — немедленно берите и давайте тем людям, чтобы работа не останавливалась;
Повелеваю: содействуйте иудейским старейшинам, чтобы Храм Бога был восстановлен. Пусть этим людям неукоснительно выделяются средства из доходов царя (из налогов с Заречья), чтобы работы не прекращались.
Более того, я даю повеление о том, чем вы должны помогать этим старейшинам иудеев в постройке этого Божьего дома: расходы этих людей следует полностью оплатить из царской казны, из доходов провинции за Евфратом, чтобы работа не останавливалась.
А від мене даний наказ про те, що ви будете робити з тими юдейськими старшими, щоб збудувати цей Божий дім, а з царського добра, з данини Заріччя, нехай докладно дається видаток тим людям, щоб не спиняти роботи.
Moreover, I hereby decree what you are to do for these elders of the Jews in the construction of this house of God: The expenses of these men are to be fully paid out of the royal treasury, from the revenues of Trans-Euphrates, so that the work will not stop.
וּמִנִּי שִׂים טְעֵם, לְמָא דִי־תַעַבְדוּן, עִם־שָׂבֵי יְהוּדָיֵא אִלֵּךְ, לְמִבְנֵא בֵּית־אֱלָהָא דֵךְ; וּמִנִּכְסֵי מַלְכָּא, דִּי מִדַּת עֲבַר נַהֲרָה, אָסְפַּרְנָא, נִפְקְתָא תֶּהֱוֵא מִתְיַהֲבָא לְגֻבְרַיָּא אִלֵּךְ דִּי־לָא לְבַטָּלָא׃
9
и сколько нужно — тельцов ли, или овнов и агнцев, на всесожжения Богу небесному, также пшеницы, соли, вина и масла, как скажут священники Иерусалимские, пусть будет выдаваемо им изо дня в день без задержки,
И все, что понадобится, — телята, бараны и ягнята для всесожжении Богу Небесному, или же зерно, соль, вино и оливковое масло — все, что попросят иерусалимские священники, пусть выдается им ежедневно и неукоснительно.
Все, что бы ни потребовалось: тельцы, бараны, ягнята для всесожжений Богу небесному, пшеница, соль, вино и масло, как скажут священники из Иерусалима, должно выдаваться им ежедневно без промедления,
А що буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на принесення Небесному Богові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без омани видавалося їм день-у-день,
Whatever is needed--young bulls, rams, male lambs for burnt offerings to the God of heaven, and wheat, salt, wine and oil, as requested by the priests in Jerusalem--must be given them daily without fail,
וּמָה חַשְׁחָן וּבְנֵי תוֹרִין וְדִכְרִין וְאִמְּרִין לַעֲלָוָן לֶאֱלָהּ שְׁמַיָּא חִנְטִין מְלַח חֲמַר וּמְשַׁח, כְּמֵאמַר כָּהֲנַיָּא דִי־בִירוּשְׁלֶם לֶהֱוֵא מִתְיְהֵב לְהֹם יוֹם בְּיוֹם דִּי־לָא שָׁלוּ׃
10
чтоб они приносили жертву приятную Богу небесному и молились о жизни царя и сыновей его.
А они пусть приносят жертвы, приятные Богу Небесному, и молятся за царя и его сыновей.
чтобы они могли приносить жертвы, угодные Богу небесному, и молиться о благополучии царя и его сыновей.
щоб вони завжди приносили пахощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.
so that they may offer sacrifices pleasing to the God of heaven and pray for the well-being of the king and his sons.
דִּי־לֶהֱוֹן מְהַקְרְבִין נִיחוֹחִין לֶאֱלָהּ שְׁמַיָּא; וּמְצַלַּיִן לְחַיֵּי מַלְכָּא וּבְנוֹהִי׃
11
Мною же дается повеление, что {если} какой человек изменит это определение, то будет вынуто бревно из дома его, и будет поднят он и пригвожден к нему, а дом его за то будет обращен в развалины.
Повелеваю: если кто будет противиться этому указу, пусть выломают из его дома бревно и насадят его на это бревно как на кол, а на месте дома пусть будет свалка мусора.
Я даю и такое повеление, что если кто-нибудь изменит этот указ, то пусть из его дома вынут кол и посадят его на него. Пусть его дом за это преступление будет превращен в груду развалин.
А від мене виданий наказ, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде вирване дерево з дому його, і буде поставлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну!
Furthermore, I decree that if anyone changes this edict, a beam is to be pulled from his house and he is to be lifted up and impaled on it. And for this crime his house is to be made a pile of rubble.
וּמִנִּי שִׂים טְעֵם, דִּי כָל־אֱנָשׁ, דִּי יְהַשְׁנֵא פִּתְגָמָא דְנָה, יִתְנְסַח אָע מִן־בַּיְתֵהּ, וּזְקִיף יִתְמְחֵא עֲלֹהִי; וּבַיְתֵהּ נְוָלוּ יִתְעֲבֵד עַל־דְּנָה׃
12
И Бог, Которого имя там обитает, да низложит всякого царя и народ, который простер бы руку свою, чтобы изменить {сие} ко вреду этого дома Божия в Иерусалиме. Я, Дарий, дал это повеление; да будет оно в точности исполняемо".
Если какой‑нибудь властитель или народ дерзнет противиться этому указу и причинит вред Храму Бога в Иерусалиме, да низвергнет их Бог, который определил Своему имени обитать там. Я, Дарий, даю это повеление. Да будет оно без промедления исполнено!»
Пусть Бог, Который утвердил там Свое Имя, низложит всякого царя или народ, которые поднимут руку, чтобы изменить этот указ или разрушить этот иерусалимский дом. Так повелел я, Дарий. Да будет исполнено это со всем усердием.
А Бог, що вчинив, щоб там пробувало Ім"я Його, знищить кожного царя та народ, що простягне свою руку, щоб змінити це, щоб ушкодити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Дарій, видав цього наказа, нехай він докладно буде виконаний!
May God, who has caused his Name to dwell there, overthrow any king or people who lifts a hand to change this decree or to destroy this temple in Jerusalem. I Darius have decreed it. Let it be carried out with diligence.
וֵאלָהָא דִּי שַׁכִּן שְׁמֵהּ תַּמָּה, יְמַגַּר כָּל־מֶלֶךְ וְעַם דִּי יִשְׁלַח יְדֵהּ, לְהַשְׁנָיָה לְחַבָּלָה בֵּית־אֱלָהָא דֵךְ דִּי בִירוּשְׁלֶם; אֲנָה דָרְיָוֶשׁ שָׂמֶת טְעֵם, אָסְפַּרְנָא יִתְעֲבִד׃
13
Тогда Фафнай, заречный областеначальник, Шефар-Бознай и товарищи их, — как повелел царь Дарий, так в точности и делали.
Наместник Заречья Таттенай, Шетар–Бозенай и сотоварищи их без промедления исполнили то, что повелел им царь Дарий.
И наместник провинции за Евфратом Таттенай, Шетар-Бознай и их сподвижники со всем старанием исполнили то, что повелел царь Дарий.
Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші докладно зробили згідно з тим, як послав цар Дарій.
Then, because of the decree King Darius had sent, Tattenai, governor of Trans-Euphrates, and Shethar-Bozenai and their associates carried it out with diligence.
אֱדַיִן תַּתְּנַי פַּחַת עֲבַר־נַהֲרָה שְׁתַר בּוֹזְנַי וּכְנָוָתְהוֹן; לָקֳבֵל, דִּי־שְׁלַח דָּרְיָוֶשׁ מַלְכָּא כְּנֵמָא אָסְפַּרְנָא עֲבַדוּ׃
14
И старейшины Иудейские строили и преуспевали, по пророчеству Аггея пророка и Захарии, сына Адды. И построили и окончили, по воле Бога Израилева и по воле Кира и Дария и Артаксеркса, царей Персидских.
Старейшины иудеев успешно строили, повинуясь пророчеству пророков Аггея и Захарии, сына Иддо́. И завершили они строительство — как велел Бог Израиля, как велели Кир, Дарий и Артаксеркс, цари персидские.
И старейшины иудеев продолжали строить и преуспевали в то самое время, когда пророчествовали пророки Аггей и Захария, внук Иддо. Они завершили строительство дома по повелению Бога Израиля и указам Кира, Дария и Артаксеркса, царей Персии.
А юдейські старші будували, і щастило їм за пророцтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчили з наказу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.
So the elders of the Jews continued to build and prosper under the preaching of Haggai the prophet and Zechariah, a descendant of Iddo. They finished building the temple according to the command of the God of Israel and the decrees of Cyrus, Darius and Artaxerxes, kings of Persia.
וְשָׂבֵי יְהוּדָיֵא בָּנַיִן וּמַצְלְחִין, בִּנְבוּאַת חַגַּי נְבִיאָה (נְבִיָּא), וּזְכַרְיָה בַּר־עִדּוֹא; וּבְנוֹ וְשַׁכְלִלוּ, מִן־טַעַם אֱלָהּ יִשְׂרָאֵל, וּמִטְּעֵם כּוֹרֶשׁ וְדָרְיָוֶשׁ, וְאַרְתַּחְשַׁשְׂתְּא מֶלֶךְ פָּרָס׃
15
И окончен дом сей к третьему дню месяца Адара, в шестой год царствования царя Дария.
Храм был достроен к третьему дню месяца адар, на шестой год правления царя Дария.
Строительство дома было завершено на третий день месяца адара, в шестой год правления царя Дария.
І закінчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царювання царя Дарія.
The temple was completed on the third day of the month Adar, in the sixth year of the reign of King Darius.
וְשֵׁיצִיא בַּיְתָה דְנָה, עַד יוֹם תְּלָתָה לִירַח אֲדָר; דִּי־הִיא שְׁנַת־שֵׁת, לְמַלְכוּת דָּרְיָוֶשׁ מַלְכָּא׃
16
И совершили сыны Израилевы, священники и левиты и прочие, возвратившиеся из плена, освящение сего дома Божия с радостью.
Израильтяне — священники, левиты и прочие вернувшиеся из плена — с ликованием освятили Храм Бога.
Весь народ Израиля — священники, левиты и все остальные возвратившиеся из плена — радостно отпраздновали посвящение Божьего дома.
І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю.
Then the people of Israel--the priests, the Levites and the rest of the exiles--celebrated the dedication of the house of God with joy.
וַעֲבַדוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל כָּהֲנַיָּא וְלֵוָיֵא וּשְׁאָר בְּנֵי־גָלוּתָא, חֲנֻכַּת בֵּית־אֱלָהָא דְנָה בְּחֶדְוָה׃
17
И принесли при освящении сего дома Божия: сто волов, двести овнов, четыреста агнцев и двенадцать козлов в жертву за грех за всего Израиля, по числу колен Израилевых.
Освящая Храм, они принесли в жертву сто быков, двести баранов и четыреста ягнят, и еще жертву за грехи всех израильтян — двенадцать козлов, по числу племен Израиля.
Для освящения этого Божьего дома они принесли в жертву сто быков, двести баранов, четыреста ягнят и в жертву за грех всего Израиля — двенадцать козлов, по одному за каждый израильский род.
І принесли в жертву на свято відновлення того Божого дому: волів сотню, баранів двісті, ягнят чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля дванадцять, за числом Ізраїлевих племен.
For the dedication of this house of God they offered a hundred bulls, two hundred rams, four hundred male lambs and, as a sin offering for all Israel, twelve male goats, one for each of the tribes of Israel.
וְהַקְרִבוּ, לַחֲנֻכַּת בֵּית־אֱלָהָא דְנָה, תּוֹרִין מְאָה, דִּכְרִין מָאתַיִן, אִמְּרִין אַרְבַּע מְאָה; וּצְפִירֵי עִזִּין לְחַטָּיָא (לְחַטָּאָה) עַל־כָּל־יִשְׂרָאֵל תְּרֵי־עֲשַׂר, לְמִנְיָן שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל׃
18
И поставили священников по отделениям их, и левитов по чередам их на службу Божию в Иерусалиме, как предписано в книге Моисея.
Для служения Богу, который в Иерусалиме, поставили священников, по разрядам, и левитов, по степеням, как предписывает книга Моисея.
Затем они поставили священников по их отделениям и левитов по их группам для служения Богу в Иерусалиме, как предписано в книге Моисея.
І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів за чергами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.
And they installed the priests in their divisions and the Levites in their groups for the service of God at Jerusalem, according to what is written in the Book of Moses.
וַהֲקִימוּ כָהֲנַיָּא בִּפְלֻגָּתְהוֹן, וְלֵוָיֵא בְּמַחְלְקָתְהוֹן, עַל־עֲבִידַת אֱלָהָא דִּי בִירוּשְׁלֶם; כִּכְתָב סְפַר מֹשֶׁה׃
19
И совершили возвратившиеся из плена пасху в четырнадцатый день первого месяца,
В четырнадцатый день первого месяца вернувшиеся из плена справили Пасху.
В четырнадцатый день первого месяца возвратившиеся из плена отпраздновали Пасху.
А поверненці справили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця,
On the fourteenth day of the first month, the exiles celebrated the Passover.
וַיַּעֲשׂוּ בְנֵי־הַגּוֹלָה אֶת־הַפָּסַח; בְּאַרְבָּעָה עָשָׂר לַחֹדֶשׁ הָרִאשׁוֹן׃
20
потому что очистились священники и левиты, — все они, как один, {были} чисты; и закололи агнцев пасхальных для всех, возвратившихся из плена, для братьев своих священников и для себя.
Священники очистились. И левиты, очистившись все до единого, закалывали пасхальные жертвы для всех вернувшихся из плена, и для своих собратьев–священников, и для себя.
Священники и левиты очистились, и все были ритуально чисты. Левиты закололи пасхального ягненка для всех возвратившихся из плена, для своих собратьев-священников и для самих себя.
бо очистилися священики та Левити, як один, усі вони чисті. І вони зарізали пасхальне ягня для всіх поверненців, для своїх братів священиків та для себе.
The priests and Levites had purified themselves and were all ceremonially clean. The Levites slaughtered the Passover lamb for all the exiles, for their brothers the priests and for themselves.
כִּי הִטַּהֲרוּ הַכֹּהֲנִים וְהַלְוִיִּם כְּאֶחָד כֻּלָּם טְהוֹרִים; וַיִּשְׁחֲטוּ הַפֶּסַח לְכָל־בְּנֵי הַגּוֹלָה, וְלַאֲחֵיהֶם הַכֹּהֲנִים וְלָהֶם׃
21
И ели сыны Израилевы, возвратившиеся из переселения, и все отделившиеся к ним от нечистоты народов земли, чтобы прибегать к Господу Богу Израилеву.
Жертвенное мясо ели возвратившиеся из плена израильтяне и все, кто к ним присоединился, отвергнув скверну местных народов, чтобы поклоняться Господу, Богу Израиля.
И израильтяне, вернувшиеся из плена, ели вместе со всеми теми, кто удалился от нечистых обычаев своих соседей-язычников, чтобы прибегнуть за помощью к Господу, Богу Израиля.
І їли Ізраїлеві сини, що вернулися з вигнання, і також усі, хто відділився до них від нечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
So the Israelites who had returned from the exile ate it, together with all who had separated themselves from the unclean practices of their Gentile neighbors in order to seek the LORD, the God of Israel.
וַיֹּאכְלוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל, הַשָּׁבִים מֵהַגּוֹלָה, וְכֹל, הַנִּבְדָּל מִטֻּמְאַת גּוֹיֵ־הָאָרֶץ אֲלֵהֶם; לִדְרֹשׁ לַיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃
22
И праздновали праздник опресноков семь дней в радости, потому что обрадовал их Господь и обратил к ним сердце царя Ассирийского, чтобы подкреплять руки их при строении дома Господа Бога Израилева.
Семь дней с ликованием справляли они праздник Пресного Хлеба, ведь Господь послал им радость: даровал благосклонность царя ассирийского, и тот помог им воздвигнуть Храм Бога — Бога Изра́илева.
Семь дней они радостно отмечали праздник Пресных хлебов, потому что Господь наполнил их радостью, расположив к ним царя Ассирии так, что тот стал помогать им в работе над домом Господа, Бога Израиля.
І справляли вони свято Опрісноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.
For seven days they celebrated with joy the Feast of Unleavened Bread, because the LORD had filled them with joy by changing the attitude of the king of Assyria, so that he assisted them in the work on the house of God, the God of Israel.
וַיַּעֲשׂוּ חַג־מַצּוֹת שִׁבְעַת יָמִים בְּשִׂמְחָה; כִּי שִׂמְּחָם יְהוָה, וְהֵסֵב לֵב מֶלֶךְ־אַשּׁוּר עֲלֵיהֶם, לְחַזֵּק יְדֵיהֶם, בִּמְלֶאכֶת בֵּית־הָאֱלֹהִים אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃