1
После сего возвеличил царь Артаксеркс Амана, сына Амадафа, Вугеянина, и вознес его, и поставил седалище его выше всех князей, которые у него;
Через некоторое время царь Артаксеркс возвеличил Ама́на, сына Хаммеда́ты–агаге́янина, — возвысил его и определил ему место выше всех своих вельмож.
Спустя некоторое время, царь Ксеркс возвысил агагитянина Амана, сына Аммедаты, возвеличив его и дав ему почетное место выше, чем у всех прочих своих сановников.
По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ"янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.
After these things did king Ahasuerus promote Haman the son of Hammedatha the Agagite, and advanced him, and set his seat above all the princes that were with him.
אַחַר הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה, גִּדַּל הַמֶּלֶךְ אֲחַשְׁוֵרוֹשׁ אֶת־הָמָן בֶּן־הַמְּדָתָא הָאֲגָגִי וַיְנַשְּׂאֵהוּ; וַיָּשֶׂם אֶת־כִּסְאוֹ, מֵעַל כָּל־הַשָּׂרִים אֲשֶׁר אִתּוֹ׃
2
и все служащие при царе, которые {были} у царских ворот, кланялись и падали ниц пред Аманом, ибо так приказал царь. А Мардохей не кланялся и не падал ниц.
И все придворные во вратах царского дворца преклоняли колена перед Аманом и простирались перед ним ниц, потому что так повелел царь. А Мардохей не преклонял колен и не простирался ниц.
Все царские чиновники у царских ворот преклоняли колени и воздавали Аману честь, потому что так постановил о нем царь. Но Мардохей не преклонял колен и не воздавал ему честь.
А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.
And all the king's servants, that were in the king's gate, bowed, and reverenced Haman: for the king had so commanded concerning him. But Mordecai bowed not, nor did him reverence.
וְכָל־עַבְדֵי הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר־בְּשַׁעַר הַמֶּלֶךְ, כֹּרְעִים וּמִשְׁתַּחֲוִים לְהָמָן, כִּי־כֵן צִוָּה־לוֹ הַמֶּלֶךְ; וּמָרְדֳּכַי, לֹא יִכְרַע וְלֹא יִשְׁתַּחֲוֶה׃
3
И говорили служащие при царе, которые у царских ворот, Мардохею: зачем ты преступаешь повеление царское?
Придворные во вратах царского дворца говорили Мардохею: «Что же ты пренебрегаешь повелением царя?»
Царские чиновники у царских ворот спрашивали Мардохея: — Почему ты нарушаешь царское повеление?
І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?
Then the king's servants, which were in the king's gate, said unto Mordecai, Why transgressest thou the king's commandment?
וַיֹּאמְרוּ עַבְדֵי הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר־בְּשַׁעַר הַמֶּלֶךְ לְמָרְדֳּכָי; מַדּוּעַ אַתָּה עוֹבֵר, אֵת מִצְוַת הַמֶּלֶךְ׃
4
И как они говорили ему каждый день, а он не слушал их, то они донесли Аману, чтобы посмотреть, устоит ли в слове {своем} Мардохей, ибо он сообщил им, что он Иудеянин.
Изо дня в день говорили они так, но он не слушал. Тогда они рассказали все Аману, желая посмотреть, устоит ли Мардохей (а он говорил им, что он иудей).
Они говорили ему так изо дня в день, но он их не слушал. Тогда они донесли об этом Аману, чтобы посмотреть: станет ли он терпеть поведение Мардохея — ведь он рассказал им, что он иудей.
І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.
Now it came to pass, when they spake daily unto him, and he hearkened not unto them, that they told Haman, to see whether Mordecai's matters would stand: for he had told them that he was a Jew.
וַיְהִי, בְּאָמְרָם (כְּאָמְרָם) אֵלָיו יוֹם וָיוֹם, וְלֹא שָׁמַע אֲלֵיהֶם; וַיַּגִּידוּ לְהָמָן, לִרְאוֹת הֲיַעַמְדוּ דִּבְרֵי מָרְדֳּכַי, כִּי־הִגִּיד לָהֶם אֲשֶׁר־הוּא יְהוּדִי׃
5
И когда увидел Аман, что Мардохей не кланяется и не падает ниц пред ним, то исполнился гнева Аман.
Увидел Аман, что Мардохей не преклоняет перед ним колен, не простирается ниц, — и преисполнился злобы.
Увидев, что Мардохей не преклоняет колен и не воздает ему честь, Аман исполнился ярости.
І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...
And when Haman saw that Mordecai bowed not, nor did him reverence, then was Haman full of wrath.
וַיַּרְא הָמָן, כִּי־אֵין מָרְדֳּכַי, כֹּרֵעַ וּמִשְׁתַּחֲוֶה לוֹ; וַיִּמָּלֵא הָמָן חֵמָה׃
6
И показалось ему ничтожным наложить руку на одного Мардохея; но так как сказали ему, из какого народа Мардохей, то задумал Аман истребить всех Иудеев, которые {были} во всем царстве Артаксеркса, {как} народ Мардохеев.
Но расправиться с одним лишь Мардохеем он счел ниже своего достоинства. А ему рассказывали, к какому народу принадлежит Мардохей. И замыслил Аман истребить по всему царству Артаксеркса всех иудеев, соплеменников Мардохея.
Но, узнав из какого Мардохей народа, он не остановился на мысли убить лишь его одного. Вместо этого Аман стал искать способ погубить весь народ Мардохея — иудеев — по всему царству Ксеркса.
І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.
And he thought scorn to lay hands on Mordecai alone; for they had shewed him the people of Mordecai: wherefore Haman sought to destroy all the Jews that were throughout the whole kingdom of Ahasuerus, even the people of Mordecai.
וַיִּבֶז בְּעֵינָיו, לִשְׁלֹח יָד בְּמָרְדֳּכַי לְבַדּוֹ, כִּי־הִגִּידוּ לוֹ אֶת־עַם מָרְדֳּכָי; וַיְבַקֵּשׁ הָמָן, לְהַשְׁמִיד אֶת־כָּל־הַיְּהוּדִים אֲשֶׁר בְּכָל־מַלְכוּת אֲחַשְׁוֵרוֹשׁ עַם מָרְדֳּכָי׃
7
[И сделал совет] в первый месяц, который есть месяц Нисан, в двенадцатый год царя Артаксеркса, и бросали пур, то есть жребий, пред лицем Амана изо дня в день и из месяца в месяц, [чтобы в один день погубить народ Мардохеев, и пал жребий] на двенадцатый {месяц,} то есть на месяц Адар.
В первом месяце, то есть в месяце ниса́н, на двенадцатый год правления Артаксеркса, перед Аманом бросали «пур» (что означает «жребий») о каждом дне и месяце — вплоть до двенадцатого месяца, то есть месяца ада́р.
В двенадцатом году правления царя Ксеркса, в первом месяце, месяце нисане, бросали перед Аманом «пур», что означает «жребий», чтобы выбрать день и месяц. И жребий пал на двенадцатый месяц, месяц адар.
Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.
In the first month, that is, the month Nisan, in the twelfth year of king Ahasuerus, they cast Pur, that is, the lot, before Haman from day to day, and from month to month, to the twelfth month, that is, the month Adar.
בַּחֹדֶשׁ הָרִאשׁוֹן הוּא־חֹדֶשׁ נִיסָן, בִּשְׁנַת שְׁתֵּים עֶשְׂרֵה, לַמֶּלֶךְ אֲחַשְׁוֵרוֹשׁ; הִפִּיל פּוּר הוּא הַגּוֹרָל לִפְנֵי הָמָן, מִיּוֹם לְיוֹם וּמֵחֹדֶשׁ לְחֹדֶשׁ שְׁנֵים־עָשָׂר הוּא־חֹדֶשׁ אֲדָר׃
8
И сказал Аман царю Артаксерксу: есть один народ, разбросанный и рассеянный между народами по всем областям царства твоего; и законы их отличны от {законов} всех народов, и законов царя они не выполняют; и царю не следует {так} оставлять их.
Аман сказал царю Артаксерксу: «Есть один народ, рассеянный по всем областям твоего царства среди других народов, но чуждый им. Законы у этих людей совсем не такие, как у прочих народов, и законов царя они не соблюдают. Не подобает царю с этим мириться.
Аман сказал царю Ксерксу: — Есть некий народ, разбросанный и рассеянный между народами во всех провинциях твоего царства; их законы отличаются от законов прочих людей, а законов царя они не соблюдают. Нельзя царю терпеть их.
І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.
And Haman said unto king Ahasuerus, There is a certain people scattered abroad and dispersed among the people in all the provinces of thy kingdom; and their laws are diverse from all people; neither keep they the king's laws: therefore it is not for the king's profit to suffer them.
וַיֹּאמֶר הָמָן לַמֶּלֶךְ אֲחַשְׁוֵרוֹשׁ, יֶשְׁנוֹ עַם־אֶחָד, מְפֻזָּר וּמְפֹרָד בֵּין הָעַמִּים, בְּכֹל מְדִינוֹת מַלְכוּתֶךָ; וְדָתֵיהֶם שֹׁנוֹת מִכָּל־עָם, וְאֶת־דָּתֵי הַמֶּלֶךְ אֵינָם עֹשִׂים, וְלַמֶּלֶךְ אֵין־שׁוֶֹה לְהַנִּיחָם׃
9
Если царю благоугодно, то пусть будет предписано истребить их, и десять тысяч талантов серебра я отвешу в руки приставников, чтобы внести в казну царскую.
Если царю угодно, пусть он издаст указ о том, чтобы истребить их, и тогда казначеи получат от меня для царской казны десять тысяч талантов серебра».
Если угодно царю, пусть выйдет указ, чтобы их погубить, а я отвешу десять тысяч талантов серебра в руки царских казначеев, чтобы они внесли его в царскую сокровищницу.
Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!
If it please the king, let it be written that they may be destroyed: and I will pay ten thousand talents of silver to the hands of those that have the charge of the business, to bring it into the king's treasuries.
אִם־עַל־הַמֶּלֶךְ טוֹב, יִכָּתֵב לְאַבְּדָם; וַעֲשֶׂרֶת אֲלָפִים כִּכַּר־כֶּסֶף, אֶשְׁקוֹל עַל־יְדֵי עֹשֵׂי הַמְּלָאכָה, לְהָבִיא אֶל־גִּנְזֵי הַמֶּלֶךְ׃
10
Тогда снял царь перстень свой с руки своей и отдал его Аману, сыну Амадафа, Вугеянину, чтобы скрепить указ против Иудеев.
Царь снял с руки перстень с печаткой и передал Аману, сыну Хаммедаты–агагеянина, врагу иудеев.
Царь снял с пальца свой перстень и отдал агагитянину Аману, сыну Аммедаты, врагу иудеев.
І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ"янинові, ненависникові юдеїв.
And the king took his ring from his hand, and gave it unto Haman the son of Hammedatha the Agagite, the Jews' enemy.
וַיָּסַר הַמֶּלֶךְ אֶת־טַבַּעְתּוֹ מֵעַל יָדוֹ; וַיִּתְּנָהּ, לְהָמָן בֶּן־הַמְּדָתָא הָאֲגָגִי צֹרֵר הַיְּהוּדִים׃
11
И сказал царь Аману: отдаю тебе {это} серебро и народ; поступи с ним, как тебе угодно.
И сказал царь Аману: «Серебро оставь себе, а с этим народом поступай, как тебе угодно».
— И этот народ, и его серебро твои, — сказал царь Аману. — Делай с ними, что тебе угодно.
І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!
And the king said unto Haman, The silver is given to thee, the people also, to do with them as it seemeth good to thee.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לְהָמָן, הַכֶּסֶף נָתוּן לָךְ; וְהָעָם לַעֲשׂוֹת בּוֹ כַּטּוֹב בְּעֵינֶיךָ׃
12
И призваны были писцы царские в первый месяц, в тринадцатый день его, и написано было, как приказал Аман, к сатрапам царским и к начальствующим над каждою областью [от области Индийской до Ефиопии, над ста двадцатью семью областями], и к князьям у каждого народа, в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его: {все} было написано от имени царя Артаксеркса и скреплено царским перстнем.
И вот, тринадцатого числа первого месяца позвали царских писцов, и был составлен указ, в точности как распорядился Аман, — послание сатрапам царя, наместникам всех областей и правителям всех народов, в каждую область местными письменами, каждому народу на его языке. Указ был составлен от имени царя Артаксеркса и запечатан печатью царя.
В тринадцатый день первого месяца были призваны царские писари. Письменами каждой провинции и на языке каждого народа они записали все приказы Амана царским сатрапам, наместникам провинций и князьям различных народов. Они были написаны от имени самого царя Ксеркса и запечатаны его перстнем.
І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.
Then were the king's scribes called on the thirteenth day of the first month, and there was written according to all that Haman had commanded unto the king's lieutenants, and to the governors that were over every province, and to the rulers of every people of every province according to the writing thereof, and to every people after their language; in the name of king Ahasuerus was it written, and sealed with the king's ring.
וַיִּקָּרְאוּ סֹפְרֵי הַמֶּלֶךְ בַּחֹדֶשׁ הָרִאשׁוֹן, בִּשְׁלוֹשָׁה עָשָׂר יוֹם בּוֹ, וַיִּכָּתֵב כְּכָל־אֲשֶׁר־צִוָּה הָמָן אֶל אֲחַשְׁדַּרְפְּנֵי־הַמֶּלֶךְ וְאֶל־הַפַּחוֹת אֲשֶׁר עַל־מְדִינָה וּמְדִינָה, וְאֶל־שָׂרֵי עַם וָעָם, מְדִינָה וּמְדִינָה כִּכְתָבָהּ, וְעַם וָעָם כִּלְשׁוֹנוֹ; בְּשֵׁם הַמֶּלֶךְ אֲחַשְׁוֵרֹשׁ נִכְתָּב, וְנֶחְתָּם בְּטַבַּעַת הַמֶּלֶךְ׃
13
И посланы были письма через гонцов во все области царя, чтобы убить, погубить и истребить всех Иудеев, малого и старого, детей и женщин в один день, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть месяца Адара, и имение их разграбить. [Вот список с этого письма: великий царь Артаксеркс начальствующим от Индии до Ефиопии над ста двадцатью семью областями и подчиненным им наместникам. Царствуя над многими народами и властвуя над всею вселенною, я хотел, не превозносясь гордостью власти, но управляя всегда кротко и тихо, сделать жизнь подданных постоянно безмятежною и, соблюдая царство свое мирным и удобопроходимым до пределов {его,} восстановить желаемый для всех людей мир. Когда же я спросил советников, каким бы образом привести это в исполнение, то отличающийся у нас мудростью и {пользующийся} неизменным благоволением, и доказавший твердую верность, и получивший вторую честь по царе, Аман объяснил нам, что во всех племенах вселенной замешался один враждебный народ, по законам {своим} противный всякому народу, постоянно пренебрегающий царскими повелениями, дабы не благоустроялось безукоризненно совершаемое нами соуправление. Итак, узнав, что один только этот народ всегда противится всякому человеку, ведет образ жизни, чуждый законам, и, противясь нашим действиям, совершает величайшие злодеяния, чтобы царство {наше} не достигло благосостояния, мы повелели указанных вам в грамотах Амана, поставленного над делами и второго отца нашего, всех с женами и детьми всецело истребить вражескими мечами, без всякого сожаления и пощады, в тринадцатый день двенадцатого месяца Адара настоящего года, чтобы эти и прежде и теперь враждебные {люди,} быв в один день насильно низвергнуты в преисподнюю, не препятствовали нам в последующее время проводить жизнь мирно и безмятежно до конца.]
Во все владения царя был разослан с гонцами этот указ, где повелевалось истребить, перебить и уничтожить всех иудеев, от мала до велика, с детьми и женщинами, в один день, тринадцатого числа двенадцатого месяца, то есть месяца адар, а имущество их разграбить.
Письма были разосланы через гонцов во все царские провинции с приказом погубить, уничтожить и искоренить всех иудеев — молодых и старых, женщин и маленьких детей — в один день, тринадцатый день двенадцатого месяца, месяца адара, и разграбить их имущество.
І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.
And the letters were sent by posts into all the king's provinces, to destroy, to kill, and to cause to perish, all Jews, both young and old, little children and women, in one day, even upon the thirteenth day of the twelfth month, which is the month Adar, and to take the spoil of them for a prey.
וְנִשְׁלוֹחַ סְפָרִים בְּיַד הָרָצִים אֶל־כָּל־מְדִינוֹת הַמֶּלֶךְ, לְהַשְׁמִיד לַהֲרֹג וּלְאַבֵּד אֶת־כָּל־הַיְּהוּדִים מִנַּעַר וְעַד־זָקֵן טַף וְנָשִׁים בְּיוֹם אֶחָד, בִּשְׁלוֹשָׁה עָשָׂר לְחֹדֶשׁ שְׁנֵים־עָשָׂר הוּא־חֹדֶשׁ אֲדָר; וּשְׁלָלָם לָבוֹז׃
14
Список с указа отдать в каждую область {как} закон, объявляемый для всех народов, чтобы они были готовы к тому дню.
Такие грамоты, имеющие силу закона, предписывалось огласить по всем областям, всем народам, чтобы все были готовы к этому дню.
Копию указа должны были дать как закон в каждой провинции и объявить во всеуслышание людям всякого народа, чтобы они были готовы к этому дню.
Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.
The copy of the writing for a commandment to be given in every province was published unto all people, that they should be ready against that day.
פַּתְשֶׁגֶן הַכְּתָב, לְהִנָּתֵן דָּת בְּכָל־מְדִינָה וּמְדִינָה, גָּלוּי לְכָל־הָעַמִּים; לִהְיוֹת עֲתִדִים לַיּוֹם הַזֶּה׃
15
Гонцы отправились быстро с царским повелением. Объявлен был указ и в Сузах, престольном городе; и царь и Аман сидели и пили, а город Сузы {был} в смятении.
Гонцы отправились немедля, по велению царя. Указ был оглашен в твердыне города Сузы. Царь и Аман сели пировать, а город Сузы пришел в смятение.
По приказу царя гонцы поспешно отправились в путь, как только указ был оглашен в крепости Сузы. Царь и Аман сели пировать, а город Сузы был объят смятением.
Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.
The posts went out, being hastened by the king's commandment, and the decree was given in Shushan the palace. And the king and Haman sat down to drink; but the city Shushan was perplexed.
הָרָצִים יָצְאוּ דְחוּפִים בִּדְבַר הַמֶּלֶךְ, וְהַדָּת נִתְּנָה בְּשׁוּשַׁן הַבִּירָה; וְהַמֶּלֶךְ וְהָמָן יָשְׁבוּ לִשְׁתּוֹת, וְהָעִיר שׁוּשָׁן נָבוֹכָה׃