Книга Есфири | Esther | אסתר, Глава 4

1
Когда Мардохей узнал все, что делалось, разодрал одежды свои и возложил на себя вретище и пепел, и вышел на средину города и взывал с воплем великим и горьким: [истребляется народ ни в чем не повинный!]
Когда Мардохей узнал об этом, он разорвал на себе одежды, оделся в дерюгу, осыпал себя пылью и с громким, горестным воплем пошел по городу.
Когда Мардохей узнал обо всем, он разорвал на себе одежду, и, одетый в рубище и с пеплом на голове, вышел в город, громко и горько плача.
А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!
When Mordecai perceived all that was done, Mordecai rent his clothes, and put on sackcloth with ashes, and went out into the midst of the city, and cried with a loud and a bitter cry;
וּמָרְדֳּכַי, יָדַע אֶת־כָּל־אֲשֶׁר נַעֲשָׂה, וַיִּקְרַע מָרְדֳּכַי אֶת־בְּגָדָיו, וַיִּלְבַּשׁ שַׂק וָאֵפֶר; וַיֵּצֵא בְּתוֹךְ הָעִיר, וַיִּזְעַק זְעָקָה גְדֹלָה וּמָרָה׃
2
И дошел до царских ворот [и остановился,] так как нельзя было входить в царские ворота во вретище [и с пеплом].
Дошел он только до врат царского дворца, потому что во врата царского дворца нельзя было входить одетым в дерюгу.
Но дошел он лишь до царских ворот, потому что никто, одетый в рубище, не мог в них войти.
І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.
And came even before the king's gate: for none might enter into the king's gate clothed with sackcloth.
וַיָּבוֹא עַד לִפְנֵי שַׁעַר־הַמֶּלֶךְ; כִּי אֵין לָבוֹא אֶל־שַׁעַר הַמֶּלֶךְ בִּלְבוּשׁ שָׂק׃
3
Равно и во всякой области и месте, куда {только} доходило повеление царя и указ его, было большое сетование у Иудеев, и пост, и плач, и вопль; вретище и пепел служили постелью для многих.
(В какую бы область ни приходил этот указ с повелением царя, везде начинались у иудеев глубокая скорбь и пост, плач и рыдания; многие, одевшись в дерюгу, лежали в пыли.)
В каждой провинции, куда пришел указ и повеление царя, у иудеев была великая скорбь и пост, плач и сетование, и многие из них, одевшись в рубище, лежали в пепле.
А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...
And in every province, whithersoever the king's commandment and his decree came, there was great mourning among the Jews, and fasting, and weeping, and wailing; and many lay in sackcloth and ashes.
וּבְכָל־מְדִינָה וּמְדִינָה, מְקוֹם אֲשֶׁר דְּבַר־הַמֶּלֶךְ וְדָתוֹ מַגִּיעַ, אֵבֶל גָּדוֹל לַיְּהוּדִים, וְצוֹם וּבְכִי וּמִסְפֵּד; שַׂק וָאֵפֶר, יֻצַּע לָרַבִּים׃
4
И пришли служанки Есфири и евнухи ее и рассказали ей, и сильно встревожилась царица. И послала одежды, чтобы Мардохей надел их и снял с себя вретище свое. Но он не принял.
Служанки и евнухи Эсфири пришли и доложили ей. Царица очень встревожилась и послала Мардохею одежду, чтобы Мардохей надел ее вместо дерюги, но он отказался.
Когда служанки и евнухи Есфири пришли и рассказали ей о Мардохее, она очень встревожилась. Она послала ему одежду, чтобы он надел ее вместо своего рубища, но он ее не принял.
І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
So Esther's maids and her chamberlains came and told it her. Then was the queen exceedingly grieved; and she sent raiment to clothe Mordecai, and to take away his sackcloth from him: but he received it not.
וַתְּבוֹאֶינָה (וַתָּבוֹאנָה) נַעֲרוֹת אֶסְתֵּר וְסָרִיסֶיהָ וַיַּגִּידוּ לָהּ, וַתִּתְחַלְחַל הַמַּלְכָּה מְאֹד; וַתִּשְׁלַח בְּגָדִים לְהַלְבִּישׁ אֶת־מָרְדֳּכַי, וּלְהָסִיר שַׂקּוֹ מֵעָלָיו וְלֹא קִבֵּל׃
5
Тогда позвала Есфирь Гафаха, одного из евнухов царя, которого он приставил к ней, и послала его к Мардохею узнать: что это и отчего это?
Тогда Эсфирь позвала Хата́ха, одного из царских евнухов, приставленного к ней царем, и поручила ему узнать у Мардохея, что все это значит и к чему это.
Тогда Есфирь призвала Хатаха, одного из царских евнухов, поставленного прислуживать ей, и приказала ему узнать, что тревожит Мардохея и почему.
І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?
Then called Esther for Hatach, one of the king's chamberlains, whom he had appointed to attend upon her, and gave him a commandment to Mordecai, to know what it was, and why it was.
וַתִּקְרָא אֶסְתֵּר לַהֲתָךְ מִסָּרִיסֵי הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר הֶעֱמִיד לְפָנֶיהָ, וַתְּצַוֵּהוּ עַל־מָרְדֳּכָי; לָדַעַת מַה־זֶּה וְעַל־מַה־זֶּה׃
6
И пошел Гафах к Мардохею на городскую площадь, которая пред царскими воротами.
Хатах вышел к Мардохею на городскую площадь, что перед вратами царского дворца.
Хатах вышел к Мардохею на городскую площадь, что перед царскими воротами.
І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.
So Hatach went forth to Mordecai unto the street of the city, which was before the king's gate.
וַיֵּצֵא הֲתָךְ אֶל־מָרְדֳּכָי; אֶל־רְחוֹב הָעִיר, אֲשֶׁר לִפְנֵי שַׁעַר־הַמֶּלֶךְ׃
7
И рассказал ему Мардохей обо всем, что с ним случилось, и об определенном числе серебра, которое обещал Аман отвесить в казну царскую за Иудеев, чтобы истребить их;
Мардохей рассказал Хатаху, что с ним произошло, и сказал, сколько серебра Аман обещал отвесить для царской казны за истребление иудеев.
Мардохей рассказал ему обо всем, что с ним случилось, и о точной мере серебра, которую Аман пообещал отвесить в царскую сокровищницу за истребление иудеев.
І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.
And Mordecai told him of all that had happened unto him, and of the sum of the money that Haman had promised to pay to the king's treasuries for the Jews, to destroy them.
וַיַּגֶּד־לוֹ מָרְדֳּכַי, אֵת כָּל־אֲשֶׁר קָרָהוּ; וְאֵת פָּרָשַׁת הַכֶּסֶף, אֲשֶׁר אָמַר הָמָן לִשְׁקוֹל עַל־גִּנְזֵי הַמֶּלֶךְ בַּיְּהוּדִיִּים (בַּיְּהוּדִים) לְאַבְּדָם׃
8
и вручил ему список с указа, обнародованного в Сузах, об истреблении их, чтобы показать Есфири и дать ей знать {обо всем;} притом наказывал ей, чтобы она пошла к царю и молила его о помиловании и просила его за народ свой, [вспомнив дни смирения своего, когда она воспитывалась под рукою моею, потому что Аман, второй по царе, осудил нас на смерть, и чтобы призвала Господа и сказала о нас царю, да избавит нас от смерти].
Дал он евнуху и грамоту — изданный в Сузах указ об истреблении иудеев. Он велел показать Эсфири эту грамоту, рассказать обо всем и передать: пусть она идет к царю, просит его и молит за свой народ.
Он дал ему и копию текста указа об их искоренении, который был обнародован в Сузах, чтобы он показал его Есфири, разъяснил ей и побудил ее пойти к царю — молить его о милости и просить за свой народ.
І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
Also he gave him the copy of the writing of the decree that was given at Shushan to destroy them, to shew it unto Esther, and to declare it unto her, and to charge her that she should go in unto the king, to make supplication unto him, and to make request before him for her people.
וְאֶת־פַּתְשֶׁגֶן כְּתָב־הַדָּת אֲשֶׁר־נִתַּן בְּשׁוּשָׁן לְהַשְׁמִידָם נָתַן לוֹ, לְהַרְאוֹת אֶת־אֶסְתֵּר וּלְהַגִּיד לָהּ; וּלְצַוּוֹת עָלֶיהָ, לָבוֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ לְהִתְחַנֶּן־לוֹ וּלְבַקֵּשׁ מִלְּפָנָיו עַל־עַמָּהּ׃
9
И пришел Гафах и пересказал Есфири слова Мардохея.
Хатах вернулся и передал Эсфири слова Мардохея.
Хатах возвратился и передал Есфири то, что сказал Мардохей.
І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
And Hatach came and told Esther the words of Mordecai.
וַיָּבוֹא הֲתָךְ; וַיַּגֵּד לְאֶסְתֵּר, אֵת דִּבְרֵי מָרְדֳּכָי׃
10
И сказала Есфирь Гафаху и послала его {сказать} Мардохею:
Но Эсфирь велела Хатаху передать Мардохею:
Тогда она велела ему сказать Мардохею:
І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:
Again Esther spake unto Hatach, and gave him commandment unto Mordecai;
וַתֹּאמֶר אֶסְתֵּר לַהֲתָךְ, וַתְּצַוֵּהוּ אֶל־מָרְדֳּכָי׃
11
все служащие при царе и народы в областях царских знают, что всякому, и мужчине и женщине, кто войдет к царю во внутренний двор, не быв позван, один суд — смерть; только тот, к кому прострет царь свой золотой скипетр, останется жив. А я не звана к царю вот уже тридцать дней.
«Все приближенные царя и народы во всех владениях царя знают: если кто‑нибудь, мужчина или женщина, войдет к царю, во внутренний двор, незваным, один ему приговор — смерть. Только если царь протянет в его сторону золотой жезл, этого человека оставят в живых. А меня уже тридцать дней не звали к царю».
— Все чиновники царя и народ царских провинций знают, что для любого мужчины или женщины, кто войдет к царю во внутренний двор незваным, есть лишь один закон — такой человек будет предан смерти. В живых может остаться только тот, к кому царь протянет свой золотой скипетр. Но тридцать дней прошло с тех пор, как меня последний раз звали к царю.
Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір"я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...
All the king's servants, and the people of the king's provinces, do know, that whosoever, whether man or woman, shall come unto the king into the inner court, who is not called, there is one law of his to put him to death, except such to whom the king shall hold out the golden sceptre, that he may live: but I have not been called to come in unto the king these thirty days.
כָּל־עַבְדֵי הַמֶּלֶךְ וְעַם־מְדִינוֹת הַמֶּלֶךְ יוֹדְעִים, אֲשֶׁר כָּל־אִישׁ וְאִשָּׁה אֲשֶׁר יָבוֹא־אֶל־הַמֶּלֶךְ אֶל־הֶחָצֵר הַפְּנִימִית אֲשֶׁר לֹא־יִקָּרֵא, אַחַת דָּתוֹ לְהָמִית, לְבַד מֵאֲשֶׁר יוֹשִׁיט־לוֹ הַמֶּלֶךְ אֶת־שַׁרְבִיט הַזָּהָב וְחָיָה; וַאֲנִי, לֹא נִקְרֵאתִי לָבוֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ, זֶה שְׁלוֹשִׁים יוֹם׃
12
И пересказали Мардохею слова Есфири.
Передали Мардохею слова Эсфири.
Когда Мардохею передали слова Есфири,
І переказали Мордехаєві Естерині слова.
And they told to Mordecai Esther's words.
וַיַּגִּידוּ לְמָרְדֳּכָי, אֵת דִּבְרֵי אֶסְתֵּר׃
13
И сказал Мардохей в ответ Есфири: не думай, что ты {одна} спасешься в доме царском из всех Иудеев.
И Мардохей дал Эсфири такой ответ: «Не думай, что ты, одна из всех иудеев, спасешься — там, в царском дворце.
он велел ответить так: — Не думай, что раз ты находишься в царском доме, ты одна из всех иудеев уцелеешь.
І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...
Then Mordecai commanded to answer Esther, Think not with thyself that thou shalt escape in the king's house, more than all the Jews.
וַיֹּאמֶר מָרְדֳּכַי לְהָשִׁיב אֶל־אֶסְתֵּר; אַל־תְּדַמִּי בְנַפְשֵׁךְ, לְהִמָּלֵט בֵּית־הַמֶּלֶךְ מִכָּל־הַיְּהוּדִים׃
14
Если ты промолчишь в это время, то свобода и избавление придет для Иудеев из другого места, а ты и дом отца твоего погибнете. И кто знает, не для такого ли времени ты и достигла достоинства царского?
Если в такой день ты смолчишь, избавление и спасение все равно придут к иудеям, но другим путем, а ты погибнешь, и с тобой весь род твой. Кто знает, не ради такого ли дня, как этот, ты сделалась царицей?»
Если в это время ты промолчишь, спасение и избавление для иудеев придут откуда-нибудь еще, но ты и дом твоего отца пропадете. И кто знает, не ради такого ли времени облеклась ты царским саном?
Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...
For if thou altogether holdest thy peace at this time, then shall there enlargement and deliverance arise to the Jews from another place; but thou and thy father's house shall be destroyed: and who knoweth whether thou art come to the kingdom for such a time as this?
כִּי אִם־הַחֲרֵשׁ תַּחֲרִישִׁי בָּעֵת הַזֹּאת, רֶוַח וְהַצָּלָה יַעֲמוֹד לַיְּהוּדִים מִמָּקוֹם אַחֵר, וְאַתְּ וּבֵית־אָבִיךְ תֹּאבֵדוּ; וּמִי יוֹדֵעַ, אִם־לְעֵת כָּזֹאת, הִגַּעַתְּ לַמַּלְכוּת׃
15
И сказала Есфирь в ответ Мардохею:
Тогда Эсфирь передала Мардохею ответ:
Тогда Есфирь велела ответить Мардохею:
І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
Then Esther bade them return Mordecai this answer,
וַתֹּאמֶר אֶסְתֵּר לְהָשִׁיב אֶל־מָרְדֳּכָי׃
16
пойди, собери всех Иудеев, находящихся в Сузах, и поститесь ради меня, и не ешьте и не пейте три дня, ни днем, ни ночью, и я с служанками моими буду также поститься и потом пойду к царю, хотя это против закона, и если погибнуть — погибну.
«Пойди, собери всех иудеев, какие есть в Сузах, и поститесь ради меня — не ешьте и не пейте три дня и три ночи. И я с моими служанками буду поститься так же, а потом пойду к царю, хоть это и не по закону. Если я погибну — значит, погибну».
— Ступай, собери вместе всех сузских иудеев и поститесь ради меня. Ни ночью, ни днем не ешьте и не пейте в течение трех дней. Я со своими служанками тоже буду поститься, как и вы. Потом я пойду к царю, хотя это против закона, и если пропаду — то пропаду.
Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...
Go, gather together all the Jews that are present in Shushan, and fast ye for me, and neither eat nor drink three days, night or day: I also and my maidens will fast likewise; and so will I go in unto the king, which is not according to the law: and if I perish, I perish.
לֵךְ כְּנוֹס אֶת־כָּל־הַיְּהוּדִים הַנִּמְצְאִים בְּשׁוּשָׁן, וְצוּמוּ עָלַי וְאַל־תֹּאכְלוּ וְאַל־תִּשְׁתּוּ שְׁלֹשֶׁת יָמִים לַיְלָה וָיוֹם, גַּם־אֲנִי וְנַעֲרֹתַי אָצוּם כֵּן; וּבְכֵן אָבוֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר לֹא־כַדָּת, וְכַאֲשֶׁר אָבַדְתִּי אָבָדְתִּי׃
17
И пошел Мардохей и сделал, как приказала ему Есфирь. [И молился он Господу, воспоминая все дела Господни, и говорил: Господи, Господи, Царю, Вседержителю! Все в Твоей власти, и нет противящегося Тебе, когда Ты захочешь спасти Израиля; Ты сотворил небо и землю и все дивное в поднебесной; Ты — Господь всех, и нет {такого,} кто воспротивился бы Тебе, Господу. Ты знаешь всё; Ты знаешь, Господи, что не для обиды и не по гордости и не по тщеславию я делал это, что не поклонялся тщеславному Аману, ибо я охотно стал бы лобызать следы ног его для спасения Израиля; но я делал это для того, чтобы не воздать славы человеку выше славы Божией и не поклоняться никому, кроме Тебя, Господа моего, и я не стану делать этого по гордости. И ныне, Господи Боже, Царю, Боже Авраамов, пощади народ Твой; ибо замышляют нам погибель и хотят истребить изначальное наследие Твое; не презри достояния Твоего, которое Ты избавил для Себя из земли Египетской; услышь молитву мою и умилосердись над наследием Твоим и обрати сетование наше в веселие, дабы мы, живя, воспевали имя Твое, Господи, и не погуби уст, прославляющих Тебя, Господи. И все Израильтяне взывали {всеми} силами своими, потому что смерть их {была} пред глазами их. И царица Есфирь прибегла к Господу, объятая смертною горестью, и, сняв одежды славы своей, облеклась в одежды скорби и сетования, и, вместо многоценных мастей, пеплом и прахом посыпала голову свою, и весьма изнурила тело свое, и всякое место, украшаемое в веселии ее, покрыла распущенными волосами своими, и молилась Господу Богу Израилеву, говоря: Господи мой! Ты один Царь наш; помоги мне, одинокой и не имеющей помощника, кроме Тебя; ибо беда моя близ меня. Я слышала, Господи, от отца моего, в родном колене моем, что Ты, Господи, избрал себе Израиля из всех народов и отцов наших из всех предков их в наследие вечное, и сделал для них то, о чем говорил им. И ныне мы согрешили пред Тобою, и предал Ты нас в руки врагов наших за то, что мы славили богов их: праведен Ты, Господи! А ныне они не удовольствовались горьким рабством нашим, но положили руки свои в руки идолов своих, чтобы ниспровергнуть заповедь уст Твоих, и истребить наследие Твое, и заградить уста воспевающих Тебя, и погасить славу {храма} Твоего и жертвенника Твоего, и отверзть уста народов на прославление тщетных {богов,} и царю плотскому величаться вовек. Не предай, Господи, скипетра Твоего {богам} несуществующим, и пусть не радуются падению нашему, но обрати замысел их на них самих: наветника же против нас предай позору. Помяни, Господи, яви Себя нам во время скорби нашей и дай мне мужество. Царь богов и Владыка всякого начальства! даруй устам моим слово благоприятное пред этим львом и исполни сердце его ненавистью к преследующему нас, на погибель ему и единомышленникам его; нас же избавь рукою Твоею и помоги мне, одинокой и не имеющей помощника, кроме Тебя, Господи. Ты имеешь ведение всего и знаешь, что я ненавижу славу беззаконных и гнушаюсь ложа необрезанных и всякого иноплеменника; Ты знаешь необходимость мою, что я гнушаюсь знака гордости моей, который бывает на голове моей во дни появления моего, гнушаюсь его, как одежды, оскверненной кровью, и не ношу его во дни уединения моего. И не вкушала раба Твоя от трапезы Амана и не дорожила пиром царским, и не пила вина идоложертвенного, и не веселилась раба Твоя со дня перемены {судьбы} моей доныне, кроме как о Тебе, Господи Боже Авраамов. Боже, имеющий силу над всеми! услышь голос безнадежных, и спаси нас от руки злоумышляющих, и избавь меня от страха моего.]
Мардохей пошел и сделал все, как велела ему Эсфирь.
Мардохей пошел и исполнил все, что велела ему Есфирь.
І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.
So Mordecai went his way, and did according to all that Esther had commanded him.
וַיַּעֲבֹר מָרְדֳּכָי; וַיַּעַשׂ כְּכֹל אֲשֶׁר־צִוְּתָה עָלָיו אֶסְתֵּר׃