Исход | Exodus | שמות, Глава 1

1
Вот имена сынов Израилевых, которые вошли в Египет с Иаковом [отцом их], вошли каждый со [всем] домом своим:
Вот имена сынов Изра́илевых, пришедших с Иа́ковом в Египет (каждый пришел со своей семьей):
Вот имена сыновей Израиля (он же Иаков), которые пришли с ним в Египет, каждый со своей семьей:
А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
Now these are the names of the children of Israel, which came into Egypt; every man and his household came with Jacob.
וְאֵלֶּה, שְׁמוֹת בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, הַבָּאִים מִצְרָיְמָה; אֵת יַעֲקֹב, אִישׁ וּבֵיתוֹ בָּאוּ׃
2
Рувим, Симеон, Левий и Иуда,
Руви́м, Симео́н, Леви́й, Иу́да,
Рувим, Симеон, Левий и Иуда;
Рувим, Симеон, Левій і Юда,
Reuben, Simeon, Levi, and Judah,
רְאוּבֵן שִׁמְעוֹן, לֵוִי וִיהוּדָה׃
3
Иссахар, Завулон и Вениамин,
Иссаха́р, Завуло́н, Вениамин,
Иссахар, Завулон и Вениамин;
Іссахар, Завулон і Веніямин,
Issachar, Zebulun, and Benjamin,
יִשָּׂשכָר זְבוּלֻן וּבִנְיָמִן׃
4
Дан и Неффалим, Гад и Асир.
Дан, Неффали́м, Гад и Аси́р.
Дан и Неффалим; Гад и Асир.
Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
Dan, and Naphtali, Gad, and Asher.
דָּן וְנַפְתָּלִי גָּד וְאָשֵׁר׃
5
Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят [пять], а Иосиф был {уже} в Египте.
Всего их, потомков Иакова, было семьдесят человек — с Ио́сифом, который к тому времени уже жил в Египте.
Всех потомков Иакова было семьдесят. Иосиф уже был в Египте.
І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
And all the souls that came out of the loins of Jacob were seventy souls: for Joseph was in Egypt already.
וַיְהִי, כָּל־נֶפֶשׁ יֹצְאֵי יֶרֶךְ־יַעֲקֹב שִׁבְעִים נָפֶשׁ; וְיוֹסֵף הָיָה בְמִצְרָיִם׃
6
И умер Иосиф и все братья его и весь род их;
Иосиф умер, умерли его братья и все их поколение.
Иосиф, его братья и все то поколение умерло,
І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
And Joseph died, and all his brethren, and all that generation.
וַיָּמָת יוֹסֵף וְכָל־אֶחָיו, וְכֹל הַדּוֹר הַהוּא׃
7
а сыны Израилевы расплодились и размножились, и возросли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими земля та.
А сыны Израилевы были плодовиты, их становилось все больше, они стали многочисленны и сильны, заполонили всю страну.
но израильтяне были плодовиты; они сильно умножились и их стало так много, что они заполнили всю страну.
А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
And the children of Israel were fruitful, and increased abundantly, and multiplied, and waxed exceeding mighty; and the land was filled with them.
וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל, פָּרוּ וַיִּשְׁרְצוּ וַיִּרְבּוּ וַיַּעַצְמוּ בִּמְאֹד מְאֹד; וַתִּמָּלֵא הָאָרֶץ אֹתָם׃
8
И восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа,
На престол Египта взошел новый царь, который не знал Иосифа.
Прошло время, и к власти в Египте пришел новый царь, который не знал об Иосифе.
І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
Now there arose up a new king over Egypt, which knew not Joseph.
וַיָּקָם מֶלֶךְ־חָדָשׁ עַל־מִצְרָיִם; אֲשֶׁר לֹא־יָדַע אֶת־יוֹסֵף׃
9
и сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас;
Он сказал своим людям: «Смотрите, как много стало сынов Израилевых! Они сильнее нас.
Он сказал своему народу: — Смотрите, израильтяне становятся многочисленнее и сильнее нас.
І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
And he said unto his people, Behold, the people of the children of Israel are more and mightier than we:
וַיֹּאמֶר אֶל־עַמּוֹ; הִנֵּה, עַם בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, רַב וְעָצוּם מִמֶּנּוּ׃
10
перехитрим же его, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из земли [нашей].
Надо что–то придумать, чтобы их не стало еще больше, а то, если будет война, они соединятся с нашими врагами, поднимут восстание и уйдут из нашей страны».
Давайте поступим мудро, иначе их станет еще больше, и, если случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну.
Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
Come on, let us deal wisely with them; lest they multiply, and it come to pass, that, when there falleth out any war, they join also unto our enemies, and fight against us, and so get them up out of the land.
הָבָה נִתְחַכְּמָה לוֹ; פֶּן־יִרְבֶּה, וְהָיָה כִּי־תִקְרֶאנָה מִלְחָמָה וְנוֹסַף גַּם־הוּא עַל־שֹׂנְאֵינוּ, וְנִלְחַם־בָּנוּ וְעָלָה מִן־הָאָרֶץ׃
11
И поставили над ним начальников работ, чтобы изнуряли его тяжкими работами. И он построил фараону Пифом и Раамсес, города для запасов, [и Он, иначе Илиополь].
Чтобы изнурить сынов Израилевых тяжкими работами, египтяне поставили над ними надсмотрщиков и заставили строить для фараона два города со складами — Пито́м и Раамсе́с.
Египтяне поставили над израильтянами надсмотрщиков, чтобы изнурять их подневольным трудом, и те построили фараону Питом и Раамсес, города для хранения припасов.
І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
Therefore they did set over them taskmasters to afflict them with their burdens. And they built for Pharaoh treasure cities, Pithom and Raamses.
וַיָּשִׂימוּ עָלָיו שָׂרֵי מִסִּים, לְמַעַן עַנֹּתוֹ בְּסִבְלֹתָם; וַיִּבֶן עָרֵי מִסְכְּנוֹת לְפַרְעֹה, אֶת־פִּתֹם וְאֶת־רַעַמְסֵס׃
12
Но чем более изнуряли его, тем более он умножался и тем более возрастал, так что [Египтяне] опасались сынов Израилевых.
Однако чем сильнее притесняли сынов Израилевых, тем больше их становилось. Ужас перед ними охватил египтян;
Но чем больше их угнетали, тем больше их становилось и они расселялись так, что египтяне начали бояться израильтян
Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
But the more they afflicted them, the more they multiplied and grew. And they were grieved because of the children of Israel.
וְכַאֲשֶׁר יְעַנּוּ אֹתוֹ, כֵּן יִרְבֶּה וְכֵן יִפְרֹץ; וַיָּקֻצוּ מִפְּנֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
13
И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам
они стали безжалостно принуждать сынов Израилевых к тяжким работам.
и безжалостно принуждали их трудиться.
І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
And the Egyptians made the children of Israel to serve with rigour:
וַיַּעֲבִדוּ מִצְרַיִם אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל בְּפָרֶךְ׃
14
и делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью.
Они превратили всю жизнь сынов Израилевых в горький и тяжелый труд: те месили глину, делали кирпичи, трудились в поле — их принуждали к этим работам без всякой жалости.
Они сделали жизнь израильтян горькой, заставляя изготовлять кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Израильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжелую работу.
І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
And they made their lives bitter with hard bondage, in morter, and in brick, and in all manner of service in the field: all their service, wherein they made them serve, was with rigour.
וַיְמָרְרוּ אֶת־חַיֵּיהֶם בַּעֲבֹדָה קָשָׁה, בְּחֹמֶר וּבִלְבֵנִים, וּבְכָל־עֲבֹדָה בַּשָּׂדֶה; אֵת כָּל־עֲבֹדָתָם, אֲשֶׁר־עָבְדוּ בָהֶם בְּפָרֶךְ׃
15
Царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа,
Египетский царь велел повитухам–еврейкам (одну звали Шифра́, а другую — Пуа́):
Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа:
І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім"я Шіфра, а ім"я другій Пуа,
And the king of Egypt spake to the Hebrew midwives, of which the name of the one was Shiphrah, and the name of the other Puah:
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ מִצְרַיִם, לַמְיַלְּדֹת הָעִבְרִיֹּת; אֲשֶׁר שֵׁם הָאַחַת שִׁפְרָה, וְשֵׁם הַשֵּׁנִית פּוּעָה׃
16
и сказал [им]: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте его, а если дочь, то пусть живет.
«Когда будете принимать роды у евреек, смотрите, кто родится. Если мальчик — убивайте, а если девочка — пусть живет».
— Когда вы будете принимать роды у еврейских женщин, то следите за ними на родильном стуле: если родится мальчик — убивайте его, а если девочка — оставляйте в живых.
і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
And he said, When ye do the office of a midwife to the Hebrew women, and see them upon the stools; if it be a son, then ye shall kill him: but if it be a daughter, then she shall live.
וַיֹּאמֶר, בְּיַלֶּדְכֶן אֶת־הָעִבְרִיּוֹת, וּרְאִיתֶן עַל־הָאָבְנָיִם; אִם־בֵּן הוּא וַהֲמִתֶּן אֹתוֹ, וְאִם־בַּת הִיא וָחָיָה׃
17
Но повивальные бабки боялись Бога и не делали так, как говорил им царь Египетский, и оставляли детей в живых.
Но повитухи боялись Бога и потому не слушались царского приказа: оставляли мальчиков в живых.
Но повитухи боялись Бога и не исполняли приказ египетского царя. Они оставляли мальчиков в живых.
Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
But the midwives feared God, and did not as the king of Egypt commanded them, but saved the men children alive.
וַתִּירֶאןָ הַמְיַלְּדֹת אֶת־הָאֱלֹהִים, וְלֹא עָשׂוּ, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר אֲלֵיהֶן מֶלֶךְ מִצְרָיִם; וַתְּחַיֶּיןָ אֶת־הַיְלָדִים׃
18
Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых?
Царь вызвал их к себе и спросил: «Почему вы оставляете мальчиков в живых?» —
Царь Египта вызвал повитух и спросил: — Зачем вы это делаете? Зачем оставляете мальчиков в живых?
І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
And the king of Egypt called for the midwives, and said unto them, Why have ye done this thing, and have saved the men children alive?
וַיִּקְרָא מֶלֶךְ־מִצְרַיִם לַמְיַלְּדֹת, וַיֹּאמֶר לָהֶן, מַדּוּעַ עֲשִׂיתֶן הַדָּבָר הַזֶּה; וַתְּחַיֶּיןָ אֶת־הַיְלָדִים׃
19
Повивальные бабки сказали фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, ибо прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают.
«Еврейки не египтянки, — отвечали фараону повитухи, — они крепкие. Повитуха прийти не успеет, а еврейка уже родила».
Повитухи ответили фараону: — Еврейские женщины — не такие, как египетские: они крепкие и рожают еще до прихода повитух.
І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
And the midwives said unto Pharaoh, Because the Hebrew women are not as the Egyptian women; for they are lively, and are delivered ere the midwives come in unto them.
וַתֹּאמַרְןָ הַמְיַלְּדֹת אֶל־פַּרְעֹה, כִּי לֹא כַנָּשִׁים הַמִּצְרִיֹּת הָעִבְרִיֹּת; כִּי־חָיוֹת הֵנָּה, בְּטֶרֶם תָּבוֹא אֲלֵהֶן הַמְיַלֶּדֶת וְיָלָדוּ׃
20
За сие Бог делал добро повивальным бабкам, а народ умножался и весьма усиливался.
За это Бог воздал повитухам добром. Народ же Израилев становился все многочисленнее и сильнее.
За это Бог был милостив к повитухам, а народ продолжал увеличиваться и стал еще многочисленнее.
І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
Therefore God dealt well with the midwives: and the people multiplied, and waxed very mighty.
וַיֵּיטֶב אֱלֹהִים לַמְיַלְּדֹת; וַיִּרֶב הָעָם וַיַּעַצְמוּ מְאֹד׃
21
И так как повивальные бабки боялись Бога, то Он устроял домы их.
(За то, что повитухи боялись Бога, Бог даровал их семействам благоденствие.)
За то, что повитухи боялись Бога, Он даровал им в награду семьи и детей.
І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
And it came to pass, because the midwives feared God, that he made them houses.
וַיְהִי כִּי־יָרְאוּ הַמְיַלְּדֹת אֶת־הָאֱלֹהִים; וַיַּעַשׂ לָהֶם בָּתִּים׃
22
Тогда фараон всему народу своему повелел, говоря: всякого новорожденного [у Евреев] сына бросайте в реку, а всякую дочь оставляйте в живых.
Тогда фараон отдал своему народу такой приказ: «Всех мальчиков, которые у них родятся, бросайте в Нил. Девочек оставляйте в живых».
Тогда фараон приказал своему народу: — Каждого мальчика, который рождается у евреев, бросайте в реку Нил, а девочек оставляйте в живых.
І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
And Pharaoh charged all his people, saying, Every son that is born ye shall cast into the river, and every daughter ye shall save alive.
וַיְצַו פַּרְעֹה, לְכָל־עַמּוֹ לֵאמֹר; כָּל־הַבֵּן הַיִּלּוֹד, הַיְאֹרָה תַּשְׁלִיכֻהוּ, וְכָל־הַבַּת תְּחַיּוּן׃