Книга пророка Даниила | Daniel | דניאל, Глава 2

1
Во второй год царствования Навуходоносора снились Навуходоносору сны, и возмутился дух его, и сон удалился от него.
На второй год правления царя Навуходоносора были ему видения во сне; он пришел в тревогу, и не мог больше спать.
На втором году правления Навуходоносора, ему приснились сны; он встревожился духом и не мог заснуть.
А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.
And in the second year of the reign of Nebuchadnezzar Nebuchadnezzar dreamed dreams, wherewith his spirit was troubled, and his sleep brake from him.
וּבִשְׁנַת שְׁתַּיִם, לְמַלְכוּת נְבֻכַדְנֶצַּר, חָלַם נְבֻכַדְנֶצַּר חֲלֹמוֹת; וַתִּתְפָּעֶם רוּחוֹ, וּשְׁנָתוֹ נִהְיְתָה עָלָיו׃
2
И велел царь созвать тайноведцев, и гадателей, и чародеев, и Халдеев, чтобы они рассказали царю сновидения его. Они пришли, и стали перед царем.
Царь велел позвать магов, заклинателей, колдунов и мудрецов–халде́ев, чтобы они истолковали его сны. Пришли они и предстали перед царем.
Тогда царь призвал всех чародеев, волшебников, колдунов и мудрецов-халдеев, чтобы они рассказали, что ему приснилось. Когда они пришли и встали перед царем,
І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.
Then the king commanded to call the magicians, and the astrologers, and the sorcerers, and the Chaldeans, for to shew the king his dreams. So they came and stood before the king.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לִקְרֹא לַחַרְטֻמִּים וְלָאַשָּׁפִים, וְלַמְכַשְּׁפִים וְלַכַּשְׂדִּים, לְהַגִּיד לַמֶּלֶךְ חֲלֹמֹתָיו; וַיָּבֹאוּ וַיַּעַמְדוּ לִפְנֵי הַמֶּלֶךְ׃
3
И сказал им царь: сон снился мне, и тревожится дух мой; желаю знать этот сон.
Царь сказал: «Я видел сон и тревожусь, хочу понять его».
он сказал им: — Мне снился сон, и мой дух тревожится, желая понять, что это был за сон.
І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.
And the king said unto them, I have dreamed a dream, and my spirit was troubled to know the dream.
וַיֹּאמֶר לָהֶם הַמֶּלֶךְ חֲלוֹם חָלָמְתִּי; וַתִּפָּעֶם רוּחִי, לָדַעַת אֶת־הַחֲלוֹם׃
4
И сказали Халдеи царю по-арамейски: царь! вовеки живи! скажи сон рабам твоим, и мы объясним значение его.
Халдеи заговорили с царем по–араме́йски: «Царь, вовеки живи! Расскажи нам, рабам твоим, этот сон, и мы истолкуем его».
Тогда мудрецы-халдеи ответили царю по-арамейски: — О царь, живи вечно! Расскажи твоим слугам этот сон, и мы истолкуем его.
А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об"явимо розв"язку.
Then spake the Chaldeans to the king in Syriack, O king, live for ever: tell thy servants the dream, and we will shew the interpretation.
וַיְדַבְּרוּ הַכַּשְׂדִּים לַמֶּלֶךְ אֲרָמִית; מַלְכָּא לְעָלְמִין חֱיִי, אֱמַר חֶלְמָא לְעַבְדַּיִךְ (לְעַבְדָךְ) וּפִשְׁרָא נְחַוֵּא׃
5
Отвечал царь и сказал Халдеям: слово отступило от меня; если вы не скажете мне сновидения и значения его, то в куски будете изрублены, и домы ваши обратятся в развалины.
Царь ответил халдеям: «Объявляю вам мою волю! Если вы не скажете, что мне снилось и что это означает, вас разрубят на куски и ваши дома разрушат.
Царь ответил мудрецам-халдеям: — Вот что я решил: если вы сами не расскажете мне содержание сна и его истолкование, то вас разрубят на куски, а ваши дома превратятся в груды развалин.
Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв"язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.
The king answered and said to the Chaldeans, The thing is gone from me: if ye will not make known unto me the dream, with the interpretation thereof, ye shall be cut in pieces, and your houses shall be made a dunghill.
עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְכַשְׂדָּיֵא (לְכַשְׂדָּאֵי), מִלְּתָא מִנִּי אַזְדָּא; הֵן לָא תְהוֹדְעוּנַּנִי חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ, הַדָּמִין תִּתְעַבְדוּן, וּבָתֵּיכוֹן נְוָלִי יִתְּשָׂמוּן׃
6
Если же расскажете сон и значение его, то получите от меня дары, награду и великую почесть; итак скажите мне сон и значение его.
А если расскажете сон и истолкуете его значение, будут вам от меня подарки, награды и великий почет. Итак, расскажите, что мне снилось и что это означает».
Но если вы расскажете мне этот сон и истолкуете его, то получите от меня подарки, награды и великие почести. Итак, расскажите мне этот сон и истолкуйте его.
А якщо ви розповісте сон та його розв"язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об"явіть мені сон та його розв"язку.
But if ye shew the dream, and the interpretation thereof, ye shall receive of me gifts and rewards and great honour: therefore shew me the dream, and the interpretation thereof.
וְהֵן חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ תְּהַחֲוֹן, מַתְּנָן וּנְבִזְבָּה וִיקָר שַׂגִּיא, תְּקַבְּלוּן מִן־קֳדָמָי; לָהֵן חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ הַחֲוֹנִי׃
7
Они вторично отвечали и сказали: да скажет царь рабам своим сновидение, и мы объясним его значение.
Они снова сказали: «Царь, поведай нам, рабам твоим, этот сон, и мы истолкуем его».
Они ответили еще раз: — Пусть царь расскажет своим слугам сон, а мы истолкуем его.
Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об"явимо розв"язку.
They answered again and said, Let the king tell his servants the dream, and we will shew the interpretation of it.
עֲנוֹ תִנְיָנוּת וְאָמְרִין; מַלְכָּא חֶלְמָא יֵאמַר לְעַבְדוֹהִי וּפִשְׁרָה נְהַחֲוֵה׃
8
Отвечал царь и сказал: верно знаю, что вы хотите выиграть время, потому что видите, что слово отступило от меня.
Царь ответил: «Я уверен, что вы просто тянете время. Ведь я объявил вам мою волю и вы знаете,
Тогда царь сказал: — Я точно знаю, вы стараетесь выиграть время, потому что видите, что я решил так:
Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.
The king answered and said, I know of certainty that ye would gain the time, because ye see the thing is gone from me.
עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר, מִן־יַצִּיב יָדַע אֲנָה, דִּי עִדָּנָא אַנְתּוּן זָבְנִין; כָּל־קֳבֵל דִּי חֲזֵיתוֹן, דִּי אַזְדָּא מִנִּי מִלְּתָא׃
9
Так как вы не объявляете мне сновидения, то у вас один умысел: вы собираетесь сказать мне ложь и обман, пока минет время; итак расскажите мне сон, и тогда я узнаю, что вы можете объяснить мне и значение его.
что вас ждет, если не расскажете мне мой сон. Вот вы и сговорились лгать и изворачиваться передо мной — вдруг, мол, что‑нибудь изменится. А вот расскажите‑ка мне мой сон, и тогда я поверю, что вы можете его истолковать».
если не расскажете мне сон, то вас ждет одно наказание. Вы сговорились плести мне ложь и обман в надежде, что дело изменится. Итак, расскажите мне сон, и я узнаю, что вы можете мне его истолковать.
Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об"явите мені, і його розв"язку.
But if ye will not make known unto me the dream, there is but one decree for you: for ye have prepared lying and corrupt words to speak before me, till the time be changed: therefore tell me the dream, and I shall know that ye can shew me the interpretation thereof.
דִּי הֵן־חֶלְמָא לָא תְהוֹדְעֻנַּנִי חֲדָה־הִיא דָתְכוֹן, וּמִלָּה כִדְבָה וּשְׁחִיתָה הַזְמִנְתּוּן (הִזְדְּמִנְתּוּן) לְמֵאמַר קָדָמַי, עַד דִּי עִדָּנָא יִשְׁתַּנֵּא; לָהֵן, חֶלְמָא אֱמַרוּ לִי, וְאִנְדַּע דִּי פִשְׁרֵהּ תְּהַחֲוֻנַּנִי׃
10
Халдеи отвечали царю и сказали: нет на земле человека, который мог бы открыть это дело царю, и потому ни один царь, великий и могущественный, не требовал подобного ни от какого тайноведца, гадателя и Халдея.
Халдеи сказали царю: «Никто на земле не сможет рассказать царю того, о чем он спрашивает: ведь никогда ни один царь, ни один великий владыка не спрашивал ничего подобного у магов, заклинателей или мудрецов–халдеев.
Мудрецы-халдеи ответили царю: — На земле нет человека, который мог бы сделать то, чего просит царь! Никакой царь, как бы он ни был велик и могуществен, никогда не просил такого ни у одного чародея, волшебника или звездочета.
Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об"явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.
The Chaldeans answered before the king, and said, There is not a man upon the earth that can shew the king's matter: therefore there is no king, lord, nor ruler, that asked such things at any magician, or astrologer, or Chaldean.
עֲנוֹ כַשְׂדָּיֵא (כַשְׂדָּאֵי) קֳדָם־מַלְכָּא וְאָמְרִין, לָא־אִיתַי אֲנָשׁ עַל־יַבֶּשְׁתָּא, דִּי מִלַּת מַלְכָּא, יוּכַל לְהַחֲוָיָה; כָּל־קֳבֵל, דִּי כָּל־מֶלֶךְ רַב וְשַׁלִּיט, מִלָּה כִדְנָה לָא שְׁאֵל, לְכָל־חַרְטֹּם וְאָשַׁף וְכַשְׂדָּי׃
11
Дело, которого царь требует, так трудно, что никто другой не может открыть его царю, кроме богов, которых обитание не с плотью.
Царь задает такой трудный вопрос, что ему не может ответить никто, кроме богов, а они не живут меж людьми».
То, о чем просит царь, слишком трудно. Никто не может открыть этого царю, кроме богов, а они среди людей не живут.
А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об"явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.
And it is a rare thing that the king requireth, and there is none other that can shew it before the king, except the gods, whose dwelling is not with flesh.
וּמִלְּתָא דִי־מַלְכָּה שָׁאֵל יַקִּירָה, וְאָחֳרָן לָא אִיתַי, דִּי יְחַוִּנַּהּ קֳדָם מַלְכָּא; לָהֵן אֱלָהִין, דִּי מְדָרְהוֹן, עִם־בִּשְׂרָא לָא אִיתוֹהִי׃
12
Рассвирепел царь и сильно разгневался на это, и приказал истребить всех мудрецов Вавилонских.
От таких слов царь пришел в страшное негодование и в гневе приказал предать смерти всех мудрецов Вавилона.
Это так разгневало и разъярило царя Вавилона, что он приказал казнить всех мудрецов Вавилона.
За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
For this cause the king was angry and very furious, and commanded to destroy all the wise men of Babylon.
כָּל־קֳבֵל דְּנָה, מַלְכָּא בְּנַס וּקְצַף שַׂגִּיא; וַאֲמַר לְהוֹבָדָה, לְכֹל חַכִּימֵי בָבֶל׃
13
Когда вышло это повеление, чтобы убивать мудрецов, искали Даниила и товарищей его, чтобы умертвить их.
Вышел указ казнить мудрецов. Даниилу и его друзьям тоже грозила казнь.
Был издан указ предать смерти всех мудрецов, и Даниила с его друзьями искали, чтобы предать их смерти.
І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.
And the decree went forth that the wise men should be slain; and they sought Daniel and his fellows to be slain.
וְדָתָא נֶפְקַת, וְחַכִּימַיָּא מִתְקַטְּלִין; וּבְעוֹ דָּנִיֵּאל וְחַבְרוֹהִי לְהִתְקְטָלָה׃
14
Тогда Даниил обратился с советом и мудростью к Ариоху, начальнику царских телохранителей, который вышел убивать мудрецов Вавилонских;
Но Даниил обратился с разумной и мудрой речью к Ариоху — начальнику царской стражи, который был послан казнить вавилонских мудрецов.
Когда Ариох, начальник царских стражей, вышел предать смерти Вавилонских мудрецов, Даниил заговорил с ним с мудростью и рассудительностью.
Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.
Then Daniel answered with counsel and wisdom to Arioch the captain of the king's guard, which was gone forth to slay the wise men of Babylon:
בֵּאדַיִן דָּנִיֵּאל, הֲתִיב עֵטָא וּטְעֵם, לְאַרְיוֹךְ רַב־טַבָּחַיָּא דִּי מַלְכָּא; דִּי נְפַק לְקַטָּלָה, לְחַכִּימֵי בָּבֶל׃
15
и спросил Ариоха, сильного при царе: "почему такое грозное повеление от царя?" Тогда Ариох рассказал все дело Даниилу.
Стал Даниил расспрашивать Ариоха: «Сановник царский! Почему царь издал такой суровый указ?» И Ариох рассказал Даниилу, в чем дело.
Он спросил царского сановника: — Почему царь издал такой суровый указ? И Ариох рассказал обо всем Даниилу.
Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
He answered and said to Arioch the king's captain, Why is the decree so hasty from the king? Then Arioch made the thing known to Daniel.
עָנֵה וְאָמַר, לְאַרְיוֹךְ שַׁלִּיטָא דִי־מַלְכָּא, עַל־מָה דָתָא מְהַחְצְפָה מִן־קֳדָם מַלְכָּא; אֱדַיִן מִלְּתָא, הוֹדַע אַרְיוֹךְ לְדָנִיֵּאל׃
16
И Даниил вошел, и упросил царя дать ему время, и он представит царю толкование {сна.}
Даниил пошел к царю и упросил его дать время на разгадку царского сна.
Тогда Даниил пошел к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать этот сон.
І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об"явить цареві розв"язку сна.
Then Daniel went in, and desired of the king that he would give him time, and that he would shew the king the interpretation.
וְדָנִיֵּאל, עַל וּבְעָה מִן־מַלְכָּא; דִּי זְמָן יִנְתֵּן־לֵהּ, וּפִשְׁרָא לְהַחֲוָיָה לְמַלְכָּא׃
17
Даниил пришел в дом свой, и рассказал дело Анании, Мисаилу и Азарии, товарищам своим,
Вернувшись домой, он рассказал все своим друзьям Анании, Мисаилу и Азарии —
Даниил вернулся домой и рассказал об этом своим друзьям: Ханании, Мисаилу и Азарии.
Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
Then Daniel went to his house, and made the thing known to Hananiah, Mishael, and Azariah, his companions:
אֱדַיִן דָּנִיֵּאל לְבַיְתֵהּ אֲזַל; וְלַחֲנַנְיָה מִישָׁאֵל וַעֲזַרְיָה חַבְרוֹהִי מִלְּתָא הוֹדַע׃
18
чтобы они просили милости у Бога небесного об этой тайне, дабы Даниил и товарищи его не погибли с прочими мудрецами Вавилонскими.
пусть просят Бога Небесного смилостивиться и раскрыть эту тайну, чтобы не казнили Даниила и его друзей вместе с другими вавилонскими мудрецами.
Он сказал им просить у Бога небес милости, чтобы Он открыл им эту тайну, и они не были казнены вместе с остальными вавилонскими мудрецами.
щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.
That they would desire mercies of the God of heaven concerning this secret; that Daniel and his fellows should not perish with the rest of the wise men of Babylon.
וְרַחֲמִין, לְמִבְעֵא מִן־קֳדָם אֱלָהּ שְׁמַיָּא, עַל־רָזָה דְּנָה; דִּי לָא יְהֹבְדוּן דָּנִיֵּאל וְחַבְרוֹהִי, עִם־שְׁאָר חַכִּימֵי בָבֶל׃
19
И тогда открыта была тайна Даниилу в ночном видении, и Даниил благословил Бога небесного.
Ночью Даниилу было видение, и тайна открылась ему Тогда Даниил благословил Бога Небесного.
Ночью эта тайна была открыта Даниилу в видении. Даниил восславил Бога небес
Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.
Then was the secret revealed unto Daniel in a night vision. Then Daniel blessed the God of heaven.
אֱדַיִן, לְדָנִיֵּאל בְּחֶזְוָא דִי־לֵילְיָא רָזָה גֲלִי; אֱדַיִן דָּנִיֵּאל, בָּרִךְ לֶאֱלָהּ שְׁמַיָּא׃
20
И сказал Даниил: да будет благословенно имя Господа от века и до века! ибо у Него мудрость и сила;
Провозгласил он: «Благословенно имя Божье от века и вовеки! Ибо у Него — мудрость и сила.
такими словами: — Слава Имени Божьему вовеки; у Него мудрость и сила.
Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім"я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
Daniel answered and said, Blessed be the name of God for ever and ever: for wisdom and might are his:
עָנֵה דָנִיֵּאל וְאָמַר, לֶהֱוֵא שְׁמֵהּ דִּי־אֱלָהָא מְבָרַךְ, מִן־עָלְמָא וְעַד־עָלְמָא; דִּי חָכְמְתָא וּגְבוּרְתָא דִּי לֵהּ־הִיא׃
21
он изменяет времена и лета, низлагает царей и поставляет царей; дает мудрость мудрым и разумение разумным;
Времена и годы Он сменяет, царей свергает и царей ставит, дает мудрым мудрость, знание — прозорливым.
Он сменяет времена и эпохи; Он возводит царей и низлагает. Он дает мудрость мудрым и знание разумным.
І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.
And he changeth the times and the seasons: he removeth kings, and setteth up kings: he giveth wisdom unto the wise, and knowledge to them that know understanding:
וְהוּא מְהַשְׁנֵא עִדָּנַיָּא וְזִמְנַיָּא, מְהַעְדֵּה מַלְכִין וּמְהָקֵים מַלְכִין; יָהֵב חָכְמְתָא לְחַכִּימִין, וּמַנְדְּעָא לְיָדְעֵי בִינָה׃
22
он открывает глубокое и сокровенное, знает, что во мраке, и свет обитает с Ним.
Он открывает глубины, тайны, ведает то, что во тьме сокрыто; с Ним свет пребывает.
Он открывает глубокое и сокровенное; Он знает, что таится во тьме, и свет обитает с Ним.
Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.
He revealeth the deep and secret things: he knoweth what is in the darkness, and the light dwelleth with him.
הוּא גָּלֵא עַמִּיקָתָא וּמְסַתְּרָתָא; יָדַע מָה בַחֲשׁוֹכָא, וּנְהִירָא (וּנְהוֹרָא) עִמֵּהּ שְׁרֵא׃
23
Славлю и величаю Тебя, Боже отцов моих, что Ты даровал мне мудрость и силу и открыл мне то, о чем мы молили Тебя; ибо Ты открыл нам дело царя.
Тебя, Бога отцов моих, хвалю я и славлю, Ты даровал мне мудрость и силу! Ты поведал мне ныне то, о чем мы просили: то, о чем спрашивал царь, Ты нам поведал».
Благодарю и славлю Тебя, Бог моих отцов; Ты дал мне мудрость и силу. Ты открыл мне то, о чем мы Тебя молили, Ты открыл нам царский сон!
Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.
I thank thee, and praise thee, O thou God of my fathers, who hast given me wisdom and might, and hast made known unto me now what we desired of thee: for thou hast now made known unto us the king's matter.
לָךְ אֱלָהּ אֲבָהָתִי, מְהוֹדֵא וּמְשַׁבַּח אֲנָה, דִּי חָכְמְתָא וּגְבוּרְתָא יְהַבְתְּ לִי; וּכְעַן הוֹדַעְתַּנִי דִּי־בְעֵינָא מִנָּךְ, דִּי־מִלַּת מַלְכָּא הוֹדַעְתֶּנָא׃
24
После сего Даниил вошел к Ариоху, которому царь повелел умертвить мудрецов Вавилонских, пришел и сказал ему: не убивай мудрецов Вавилонских; введи меня к царю, и я открою значение {сна.}
После этого Даниил отправился к Ариоху, которого царь послал казнить вавилонских мудрецов, и сказал: «Не казни вавилонских мудрецов! Веди меня к царю, я истолкую его сон».
Даниил пошел к Ариоху, которому царь велел казнить вавилонских мудрецов, и сказал ему: — Не казни вавилонских мудрецов. Отведи меня к царю, и я истолкую ему его сон.
Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об"явлю цареві розв"язку сна.
Therefore Daniel went in unto Arioch, whom the king had ordained to destroy the wise men of Babylon: he went and said thus unto him; Destroy not the wise men of Babylon: bring me in before the king, and I will shew unto the king the interpretation.
כָּל־קֳבֵל דְּנָה, דָּנִיֵּאל עַל עַל־אַרְיוֹךְ, דִּי מַנִּי מַלְכָּא, לְהוֹבָדָה לְחַכִּימֵי בָבֶל; אֲזַל וְכֵן אֲמַר־לֵהּ, לְחַכִּימֵי בָבֶל אַל־תְּהוֹבֵד, הַעֵלְנִי קֳדָם מַלְכָּא, וּפִשְׁרָא לְמַלְכָּא אֲחַוֵּא׃
25
Тогда Ариох немедленно привел Даниила к царю и сказал ему: я нашел из пленных сынов Иудеи человека, который может открыть царю значение {сна.}
Ариох тотчас привел Даниила к царю и доложил: «Я нашел одного человека, из переселенцев, приведенных из Иудеи, который истолкует сон царя».
Ариох тотчас же отвел Даниила к царю и сказал: — Я нашел среди пленников из Иудеи человека, который может рассказать царю, что означает его сон.
Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об"явить цареві розв"язку сна.
Then Arioch brought in Daniel before the king in haste, and said thus unto him, I have found a man of the captives of Judah, that will make known unto the king the interpretation.
אֱדַיִן אַרְיוֹךְ בְּהִתְבְּהָלָה, הַנְעֵל לְדָנִיֵּאל קֳדָם מַלְכָּא; וְכֵן אֲמַר־לֵהּ, דִּי־הַשְׁכַּחַת גְּבַר מִן־בְּנֵי גָלוּתָא דִּי יְהוּד, דִּי פִשְׁרָא לְמַלְכָּא יְהוֹדַע׃
26
Царь сказал Даниилу, который назван был Валтасаром: можешь ли ты сказать мне сон, который я видел, и значение его?
Тогда царь обратился к Даниилу (или, как его иначе называли, Белтешаццару): «Ты в самом деле можешь рассказать мне, какой сон я видел, и истолковать его?»
Царь спросил Даниила (называемого также Белтешаццаром): — Ты можешь рассказать мне о том, что я видел во сне, и истолковать это?
Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об"явити мені сон, якого я бачив, та його розв"язку?
The king answered and said to Daniel, whose name was Belteshazzar, Art thou able to make known unto me the dream which I have seen, and the interpretation thereof?
עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְדָנִיֵּאל, דִּי שְׁמֵהּ בֵּלְטְשַׁאצַּר; הַאִיתַיִךְ (הַאִיתָךְ) כָּהֵל, לְהוֹדָעֻתַנִי חֶלְמָא דִי־חֲזֵית וּפִשְׁרֵהּ׃
27
Даниил отвечал царю и сказал: тайны, о которой царь спрашивает, не могут открыть царю ни мудрецы, ни обаятели, ни тайноведцы, ни гадатели.
Даниил ответил царю: «Тайну, о которой спрашивает царь, не раскроют ему ни мудрецы, ни заклинатели, ни маги, ни звездочеты.
Даниил ответил: — Ни один мудрец, волшебник, чародей или колдун не мог открыть царю тайны, о которой он спрашивал,
Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об"явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.
Daniel answered in the presence of the king, and said, The secret which the king hath demanded cannot the wise men, the astrologers, the magicians, the soothsayers, shew unto the king;
עָנֵה דָנִיֵּאל קֳדָם מַלְכָּא וְאָמַר; רָזָה דִּי־מַלְכָּא שָׁאֵל, לָא חַכִּימִין אָשְׁפִין, חַרְטֻמִּין גָּזְרִין, יָכְלִין לְהַחֲוָיָה לְמַלְכָּא׃
28
Но есть на небесах Бог, открывающий тайны; и Он открыл царю Навуходоносору, что будет в последние дни. Сон твой и видения главы твоей на ложе твоем были такие:
Но есть на небесах Бог, Открывающий тайны, — это Он явил царю Навуходоносору то, что будет в конце времен. Вот что явилось тебе во сне, когда ты спал на своем ложе.
но на небе есть Бог, открывающий тайны. Он показал царю Навуходоносору то, что должно произойти в последние дни. Вот сон и видения, которые ты видел, лежа в постели:
Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:
But there is a God in heaven that revealeth secrets, and maketh known to the king Nebuchadnezzar what shall be in the latter days. Thy dream, and the visions of thy head upon thy bed, are these;
בְּרַם אִיתַי אֱלָהּ בִּשְׁמַיָּא גָּלֵא רָזִין, וְהוֹדַע, לְמַלְכָּא נְבוּכַדְנֶצַּר, מָה דִּי לֶהֱוֵא בְּאַחֲרִית יוֹמַיָּא; חֶלְמָךְ וְחֶזְוֵי רֵאשָׁךְ עַל־מִשְׁכְּבָךְ דְּנָה הוּא׃
29
ты, царь, на ложе твоем думал о том, что будет после сего? и Открывающий тайны показал тебе то, что будет.
Твои мысли, царь, устремились к будущему — и Открывающий тайны показал тебе будущее.
Когда ты лежал в постели, о царь, твой разум обратился к будущему, и Открывающий тайны показал тебе то, что должно произойти.
Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.
As for thee, O king, thy thoughts came into thy mind upon thy bed, what should come to pass hereafter: and he that revealeth secrets maketh known to thee what shall come to pass.
אַנְתָּה (אַנְתְּ) מַלְכָּא, רַעְיוֹנָךְ עַל־מִשְׁכְּבָךְ סְלִקוּ, מָה דִּי לֶהֱוֵא אַחֲרֵי דְנָה; וְגָלֵא רָזַיָּא הוֹדְעָךְ מָה־דִי לֶהֱוֵא׃
30
А мне тайна сия открыта не потому, чтобы я был мудрее всех живущих, но для того, чтобы открыто было царю разумение и чтобы ты узнал помышления сердца твоего.
А мне эта тайна была открыта не потому, что я будто бы мудрее всех на свете, но для того, чтобы разъяснить ее царю, — и ты постигнешь то, что тебя тревожит.
А мне эта тайна была открыта не потому, что у меня больше мудрости, чем у прочих людей, но для того, чтобы ты, о царь, мог узнать истолкование и понять то, что прошло через твой ум.
А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об"явити цареві розв"язку, і ти пізнаєш думки свого серця.
But as for me, this secret is not revealed to me for any wisdom that I have more than any living, but for their sakes that shall make known the interpretation to the king, and that thou mightest know the thoughts of thy heart.
וַאֲנָה, לָא בְחָכְמָה דִּי־אִיתַי בִּי מִן־כָּל־חַיַּיָּא, רָזָא דְנָה גֱּלִי לִי; לָהֵן, עַל־דִּבְרַת דִּי פִשְׁרָא לְמַלְכָּא יְהוֹדְעוּן, וְרַעְיוֹנֵי לִבְבָךְ תִּנְדַּע׃
31
Тебе, царь, было такое видение: вот, какой-то большой истукан; огромный был этот истукан, в чрезвычайном блеске стоял он пред тобою, и страшен был вид его.
Вот что ты видел, царь: стоит перед тобой истукан — огромный истукан, он ярко сияет, и вид его наводит ужас.
Ты посмотрел, о царь, и вот, перед тобой стояла большая статуя — огромная, сияющая ослепительным блеском, ужасная на вид статуя.
Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.
Thou, O king, sawest, and behold a great image. This great image, whose brightness was excellent, stood before thee; and the form thereof was terrible.
אַנְתָּה (אַנְתְּ) מַלְכָּא, חָזֵה הֲוַיְתָ וַאֲלוּ צְלֵם חַד שַׂגִּיא, צַלְמָא דִּכֵּן רַב וְזִיוֵהּ יַתִּיר קָאֵם לְקָבְלָךְ; וְרֵוֵהּ דְּחִיל׃
32
У этого истукана голова была из чистого золота, грудь его и руки его — из серебра, чрево его и бедра его медные,
Голова у этого истукана — из чистого золота, грудь и руки — из серебра, живот и бедра — из меди.
Голова статуи была из чистого золота, грудь и руки из серебра, живот и бедра из бронзы,
Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,
This image's head was of fine gold, his breast and his arms of silver, his belly and his thighs of brass,
הוּא צַלְמָא, רֵאשֵׁהּ דִּי־דְהַב טָב, חֲדוֹהִי וּדְרָעוֹהִי דִּי כְסַף; מְעוֹהִי וְיַרְכָתֵהּ דִּי נְחָשׁ׃
33
голени его железные, ноги его частью железные, частью глиняные.
Голени — из железа, а ступни — частью из железа, частью из глины.
ноги из железа, а ступни частью из железа, частью из обожженной глины.
голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.
His legs of iron, his feet part of iron and part of clay.
שָׁקוֹהִי דִּי פַרְזֶל; רַגְלוֹהִי מִנְּהוֹן (מִנְּהֵין) דִּי פַרְזֶל, וּמִנְּהוֹן (וּמִנְּהֵין) דִּי חֲסַף׃
34
Ты видел его, доколе камень не оторвался от горы без содействия рук, ударил в истукана, в железные и глиняные ноги его, и разбил их.
Потом ты видел: откуда‑то сам собой, без помощи рук человеческих, откололся камень и упал на истукана, на его ступни из железа и глины, и раздробил их.
Пока ты смотрел, откололся камень, без помощи человеческих рук. Он ударил статую по ступням из железа и обожженной глины и раздробил их.
Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.
Thou sawest till that a stone was cut out without hands, which smote the image upon his feet that were of iron and clay, and brake them to pieces.
חָזֵה הֲוַיְתָ, עַד דִּי הִתְגְּזֶרֶת אֶבֶן דִּי־לָא בִידַיִן, וּמְחָת לְצַלְמָא עַל־רַגְלוֹהִי, דִּי פַרְזְלָא וְחַסְפָּא; וְהַדֵּקֶת הִמּוֹן׃
35
Тогда все вместе раздробилось: железо, глина, медь, серебро и золото сделались как прах на летних гумнах, и ветер унес их, и следа не осталось от них; а камень, разбивший истукана, сделался великою горою и наполнил всю землю.
Тут железо, глина, медь, серебро и золото разом рассыпались и стали как мякина на току летом; ветер унес их, и даже следа не осталось. А камень, который упал на истукана, стал великой горой и занял всю землю.
И в тот же миг железо, обожженная глина, бронза серебро и золото разбились на куски и стали, как мякина на току летом. Ветер унес их, не оставив и следа. Но камень, который ударил в статую, превратился в огромную гору и заполнил всю землю.
Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
Then was the iron, the clay, the brass, the silver, and the gold, broken to pieces together, and became like the chaff of the summer threshingfloors; and the wind carried them away, that no place was found for them: and the stone that smote the image became a great mountain, and filled the whole earth.
בֵּאדַיִן דָּקוּ כַחֲדָה פַּרְזְלָא חַסְפָּא נְחָשָׁא כַּסְפָּא וְדַהֲבָא, וַהֲווֹ כְּעוּר מִן־אִדְּרֵי־קַיִט, וּנְשָׂא הִמּוֹן רוּחָא, וְכָל־אֲתַר לָא־הִשְׁתֲּכַח לְהוֹן; וְאַבְנָא דִּי־מְחָת לְצַלְמָא, הֲוָת לְטוּר רַב וּמְלָת כָּל־אַרְעָא׃
36
Вот сон! Скажем пред царем и значение его.
Таков сон. А теперь мы расскажем царю, что он означает.
Таков был сон, а теперь истолкуем его царю.
Оце той сон, а його розв"язку зараз скажемо перед царем.
This is the dream; and we will tell the interpretation thereof before the king.
דְּנָה חֶלְמָא, וּפִשְׁרֵהּ נֵאמַר קֳדָם־מַלְכָּא׃
37
Ты, царь, царь царей, которому Бог небесный даровал царство, власть, силу и славу,
Ты, царь, — царь царей, тебе Бог Небесный дал царство, могущество, силу и славу,
Ты, о царь, есть царь царей. Бог небес дал тебе владычество и силу, могущество и славу;
Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
Thou, O king, art a king of kings: for the God of heaven hath given thee a kingdom, power, and strength, and glory.
אַנְתָּה (אַנְתְּ) מַלְכָּא, מֶלֶךְ מַלְכַיָּא; דִּי אֱלָהּ שְׁמַיָּא, מַלְכוּתָא חִסְנָא וְתָקְפָּא וִיקָרָא יְהַב־לָךְ׃
38
и всех сынов человеческих, где бы они ни жили, зверей земных и птиц небесных Он отдал в твои руки и поставил тебя владыкою над всеми ими. Ты — это золотая голова!
тебе Он отдал во власть и подчинил людей, зверей земных и птиц небесных, где бы они ни жили. Золотая голова — это ты.
Он отдал в твои руки человеческий род, полевых зверей и небесных птиц. Где бы они ни жили, Он сделал тебя владыкой над всеми ними. Ты и есть та золотая голова.
І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.
And wheresoever the children of men dwell, the beasts of the field and the fowls of the heaven hath he given into thine hand, and hath made thee ruler over them all. Thou art this head of gold.
וּבְכָל־דִּי דָאֲרִין (דָיְרִין) בְּנֵי־אֲנָשָׁא חֵיוַת בָּרָא וְעוֹף־שְׁמַיָּא יְהַב בִּידָךְ, וְהַשְׁלְטָךְ בְּכָלְּהוֹן; אַנְתָּה־ (אַנְתְּ־) הוּא, רֵאשָׁה דִּי דַהֲבָא׃
39
После тебя восстанет другое царство, ниже твоего, и еще третье царство, медное, которое будет владычествовать над всею землею.
После тебя настанет другое царство, не столь великое, как твое. Потом третье царство, медное, будет властвовать над всей землей.
После тебя поднимется другое царство, уступающее твоему. После него — третье царство, бронзовое, которое будет править всей землей.
А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
And after thee shall arise another kingdom inferior to thee, and another third kingdom of brass, which shall bear rule over all the earth.
וּבָתְרָךְ, תְּקוּם מַלְכוּ אָחֳרִי אֲרַעא מִנָּךְ; וּמַלְכוּ תְלִיתָיָא (תְלִיתָאָה) אָחֳרִי דִּי נְחָשָׁא, דִּי תִשְׁלַט בְּכָל־אַרְעָא׃
40
А четвертое царство будет крепко, как железо; ибо как железо разбивает и раздробляет все, так и оно, подобно всесокрушающему железу, будет раздроблять и сокрушать.
А четвертое царство будет крепкое, как железо. Подобно тому как железо все дробит и разбивает, как железо все сокрушает — так и оно разобьет и сокрушит всех.
Наконец, явится четвертое царство, крепкое, как железо — ведь железо все разбивает и все крушит — и как всесокрушающее железо, оно раздробит и сокрушит все остальные.
А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб"є, як залізо, що все розбиває.
And the fourth kingdom shall be strong as iron: forasmuch as iron breaketh in pieces and subdueth all things: and as iron that breaketh all these, shall it break in pieces and bruise.
וּמַלְכוּ רְבִיעָיָה (רְבִיעָאָה), תֶּהֱוֵא תַקִּיפָה כְּפַרְזְלָא; כָּל־קֳבֵל, דִּי פַרְזְלָא מְהַדֵּק וְחָשֵׁל כֹּלָּא, וּכְפַרְזְלָא דִּי־מְרָעַע כָּל־אִלֵּין תַּדִּק וְתֵרֹעַ׃
41
А что ты видел ноги и пальцы на ногах частью из глины горшечной, а частью из железа, то будет царство разделенное, и в нем останется несколько крепости железа, так как ты видел железо, смешанное с горшечною глиною.
Еще ты видел ноги и ступни, частью вылепленные из гончарной глины, частью железные, — значит, царство разделится. Будет в нем доля твердости железной, поэтому ты и видел железо пополам с глиной.
И как ты видел то, что ступни и пальцы ступней были частью из обожженной глины и частью из железа, так и царство это будет разделенным; но будет в нем и от крепости железа, ведь ты видел, что железо смешано с обожженной глиной.
А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
And whereas thou sawest the feet and toes, part of potters' clay, and part of iron, the kingdom shall be divided; but there shall be in it of the strength of the iron, forasmuch as thou sawest the iron mixed with miry clay.
וְדִי־חֲזַיְתָה רַגְלַיָּא וְאֶצְבְּעָתָא, מִנְּהוֹן (מִנְּהֵן) חֲסַף דִּי־פֶחָר וּמִנְּהוֹן (וּמִנְּהֵין) פַּרְזֶל, מַלְכוּ פְלִיגָה תֶּהֱוֵה, וּמִן־נִצְבְּתָא דִי פַרְזְלָא לֶהֱוֵא־בַהּ; כָּל־קֳבֵל דִּי חֲזַיְתָה, פַּרְזְלָא, מְעָרַב בַּחֲסַף טִינָא׃
42
И как персты ног были частью из железа, а частью из глины, так и царство будет частью крепкое, частью хрупкое.
Ступни ног частью железные, а частью глиняные — значит, царство в чем‑то будет крепким, а в чем‑то непрочным.
Так как пальцы ступней были частью из железа и частью из глины, то и царство это будет частью крепким, частью хрупким.
А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
And as the toes of the feet were part of iron, and part of clay, so the kingdom shall be partly strong, and partly broken.
וְאֶצְבְּעָת רַגְלַיָּא, מִנְּהוֹן (מִנְּהֵין) פַּרְזֶל וּמִנְּהוֹן (וּמִנְּהֵין) חֲסַף; מִן־קְצָת מַלְכוּתָא תֶּהֱוֵה תַקִּיפָה, וּמִנַּהּ תֶּהֱוֵה תְבִירָה׃
43
А что ты видел железо, смешанное с глиною горшечною, это значит, что они смешаются через семя человеческое, но не сольются одно с другим, как железо не смешивается с глиною.
Железо, что ты видел, было смешано с глиной — так смешается одно с другим в потомстве человеческом, но не станут они единым целым, как железу не сплавиться с глиной.
И так как ты видел железо смешанным с обожженной глиной, так и его народ будет смешанным, но не пребудет в единстве, как невозможно смешать железо и глину.
А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
And whereas thou sawest iron mixed with miry clay, they shall mingle themselves with the seed of men: but they shall not cleave one to another, even as iron is not mixed with clay.
דִי (וְדִי) חֲזַיְתָ, פַּרְזְלָא מְעָרַב בַּחֲסַף טִינָא, מִתְעָרְבִין לֶהֱוֹן בִּזְרַע אֲנָשָׁא, וְלָא־לֶהֱוֹן דָּבְקִין דְּנָה עִם־דְּנָה; הֵא־כְדִי פַרְזְלָא, לָא מִתְעָרַב עִם־חַסְפָּא׃
44
И во дни тех царств Бог небесный воздвигнет царство, которое вовеки не разрушится, и царство это не будет передано другому народу; оно сокрушит и разрушит все царства, а само будет стоять вечно,
Во дни этих царствований Бог Небесный воздвигнет царство вечное, нерушимое, неприступное для других народов. Оно сокрушит и разрушит все эти царства, а само будет стоять вечно.
В дни тех царей Бог небес установит царство, которое никогда не погибнет и не перейдет к другому народу. Оно сокрушит все эти царства и положит им конец, но само пребудет вовеки.
А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
And in the days of these kings shall the God of heaven set up a kingdom, which shall never be destroyed: and the kingdom shall not be left to other people, but it shall break in pieces and consume all these kingdoms, and it shall stand for ever.
וּבְיוֹמֵיהוֹן דִּי מַלְכַיָּא אִנּוּן, יְקִים אֱלָהּ שְׁמַיָּא מַלְכוּ דִּי לְעָלְמִין לָא תִתְחַבַּל, וּמַלְכוּתָה, לְעַם אָחֳרָן לָא תִשְׁתְּבִק; תַּדִּק וְתָסֵיף כָּל־אִלֵּין מַלְכְוָתָא, וְהִיא תְּקוּם לְעָלְמַיָּא׃
45
так как ты видел, что камень отторгнут был от горы не руками и раздробил железо, медь, глину, серебро и золото. Великий Бог дал знать царю, что будет после сего. И верен этот сон, и точно истолкование его!
Поэтому ты видел, как от горы сам собой, без помощи рук человеческих, откололся камень и разбил железо, медь, глину, серебро и золото. Так великий Бог показал царю будущее. Сон правдив, и толкование верно».
Таково значение видения о камне, отколовшемся от горы, без помощи человеческих рук — камне, разбившем железо, бронзу, обожженную глину, серебро и золото на куски. Великий Бог показал царю то, что произойдет в будущем. Истинен сон и верно истолкование.
Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об"явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв"язка!
Forasmuch as thou sawest that the stone was cut out of the mountain without hands, and that it brake in pieces the iron, the brass, the clay, the silver, and the gold; the great God hath made known to the king what shall come to pass hereafter: and the dream is certain, and the interpretation thereof sure.
כָּל־קֳבֵל דִּי־חֲזַיְתָ דִּי מִטּוּרָא אִתְגְּזֶרֶת אֶבֶן דִּי־לָא בִידַיִן, וְהַדֶּקֶת פַּרְזְלָא נְחָשָׁא חַסְפָּא כַּסְפָּא וְדַהֲבָא, אֱלָהּ רַב הוֹדַע לְמַלְכָּא, מָה דִּי לֶהֱוֵא אַחֲרֵי דְנָה; וְיַצִּיב חֶלְמָא וּמְהֵימַן פִּשְׁרֵהּ׃
46
Тогда царь Навуходоносор пал на лице свое и поклонился Даниилу, и велел принести ему дары и благовонные курения.
Тут царь Навуходоносор простерся ниц перед Даниилом и велел почтить его приношениями и благовонными курениями.
Тогда царь Навуходоносор пал ниц перед Даниилом, воздал ему почести и повелел, чтобы ему дали приношения и благовония.
Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!
Then the king Nebuchadnezzar fell upon his face, and worshipped Daniel, and commanded that they should offer an oblation and sweet odours unto him.
בֵּאדַיִן מַלְכָּא נְבוּכַדְנֶצַּר נְפַל עַל־אַנְפּוֹהִי, וּלְדָנִיֵּאל סְגִד; וּמִנְחָה וְנִיחֹחִין, אֲמַר לְנַסָּכָה לֵהּ׃
47
И сказал царь Даниилу: истинно Бог ваш есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, когда ты мог открыть эту тайну!
Царь сказал Даниилу: «Воистину, ваш Бог — это Бог богов, Владыка царей, Открывающий тайны, раз ты сумел раскрыть эту тайну».
Царь сказал Даниилу: — Несомненно, ваш Бог есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, раз ты смог открыть эту тайну.
Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!
The king answered unto Daniel, and said, Of a truth it is, that your God is a God of gods, and a Lord of kings, and a revealer of secrets, seeing thou couldest reveal this secret.
עָנֵה מַלְכָּא לְדָנִיֵּאל וְאָמַר, מִן־קְשֹׁט דִּי אֱלָהֲכוֹן, הוּא אֱלָהּ אֱלָהִין וּמָרֵא מַלְכִין וְגָלֵה רָזִין; דִּי יְכֵלְתָּ, לְמִגְלֵא רָזָה דְנָה׃
48
Тогда возвысил царь Даниила и дал ему много больших подарков, и поставил его над всею областью Вавилонскою и главным начальником над всеми мудрецами Вавилонскими.
После этого царь возвысил Даниила, одарил множеством богатых даров, назначил его правителем всей Вавилонии и главой всех вавилонских мудрецов.
Затем царь возвысил Даниила и дал ему множество ценных подарков. Он сделал его правителем всей провинции Вавилон и главой всех ее мудрецов.
Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.
Then the king made Daniel a great man, and gave him many great gifts, and made him ruler over the whole province of Babylon, and chief of the governors over all the wise men of Babylon.
אֱדַיִן מַלְכָּא לְדָנִיֵּאל רַבִּי, וּמַתְּנָן רַבְרְבָן שַׂגִּיאָן יְהַב־לֵהּ, וְהַשְׁלְטֵהּ, עַל כָּל־מְדִינַת בָּבֶל; וְרַב־סִגְנִין, עַל כָּל־חַכִּימֵי בָבֶל׃
49
Но Даниил просил царя, и он поставил Седраха, Мисаха и Авденаго над делами страны Вавилонской, а Даниил остался при дворе царя.
По просьбе Даниила царь поручил Шадраху, Мешаху и Авед–Него управлять делами Вавилонии, а сам Даниил остался при царском дворе.
Даниил попросил царя, и царь поставил Шадраха, Мешаха и Аведнего над делами провинции Вавилон, тогда как сам Даниил остался при царском дворе.
А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.
Then Daniel requested of the king, and he set Shadrach, Meshach, and Abednego, over the affairs of the province of Babylon: but Daniel sat in the gate of the king.
וְדָנִיֵּאל בְּעָא מִן־מַלְכָּא, וּמַנִּי, עַל עֲבִידְתָּא דִּי מְדִינַת בָּבֶל, לְשַׁדְרַךְ מֵישַׁךְ וַעֲבֵד נְגוֹ; וְדָנִיֵּאל בִּתְרַע מַלְכָּא׃