Книга пророка Иоиля | Joel | יואל, Глава 1

1
Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Вафуила.
Слово Господа Иои́лю, сыну Петуэ́ла.
Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Петуила:
Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
The word of the LORD that came to Joel son of Pethuel.
דְּבַר־יְהוָה אֲשֶׁר הָיָה, אֶל־יוֹאֵל בֶּן־פְּתוּאֵל׃
2
Слушайте это, старцы, и внимайте, все жители земли сей: бывало ли такое во дни ваши, или во дни отцов ваших?
Слушайте, старцы, внимайте, все жители! Случалось ли такое на вашем веку и на веку ваших отцов?
Слушайте, старцы, внимайте, все жители этой страны! Случалось ли что-либо, подобное этому, в ваши дни или в дни ваших отцов?
Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
Hear this, you elders; listen, all who live in the land. Has anything like this ever happened in your days or in the days of your forefathers?
שִׁמְעוּ־זֹאת הַזְּקֵנִים, וְהַאֲזִינוּ, כֹּל יוֹשְׁבֵי הָאָרֶץ; הֶהָיְתָה זֹּאת בִּימֵיכֶם, וְאִם בִּימֵי אֲבֹתֵיכֶם׃
3
Передайте об этом детям вашим; а дети ваши пусть скажут своим детям, а их дети следующему роду:
Детям своим расскажите, а они пусть расскажут своим, чтобы те передали потомкам!
Расскажите об этом вашим детям, они же пусть перескажут это своим, а их дети пусть передадут следующему поколению.
Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
Tell it to your children, and let your children tell it to their children, and their children to the next generation.
עָלֶיהָ לִבְנֵיכֶם סַפֵּרוּ; וּבְנֵיכֶם לִבְנֵיהֶם, וּבְנֵיהֶם לְדוֹר אַחֵר׃
4
оставшееся от гусеницы ела саранча, оставшееся от саранчи ели черви, а оставшееся от червей доели жуки.
Рой за роем летит саранча! Что первый рой не сожрал, пожирают второй и третий, а что после них осталось, то пожирает четвертый.
То, что осталось от подбирающей саранчи, ела грызущая саранча, то, что осталось от грызущей саранчи, ела поедающая саранча, а то, что осталось от поедающей саранчи, доела пожирающая саранча.
Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.
What the locust swarm has left the great locusts have eaten; what the great locusts have left the young locusts have eaten; what the young locusts have left other locusts have eaten.
יֶתֶר הַגָּזָם אָכַל הָאַרְבֶּה, וְיֶתֶר הָאַרְבֶּה אָכַל הַיָּלֶק; וְיֶתֶר הַיֶּלֶק, אָכַל הֶחָסִיל׃
5
Пробудитесь, пьяницы, и плачьте и рыдайте, все пьющие вино, о виноградном соке, ибо он отнят от уст ваших!
Проснитесь, пьяницы, плачьте, любители выпить, стенайте: вина вам теперь не пить!
Пробудитесь, пьяницы, и плачьте, причитайте, пьющие вино, оплакивайте молодое вино, потому что оно отнято от уст ваших!
Пробудіться, п"яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
Wake up, you drunkards, and weep! Wail, all you drinkers of wine; wail because of the new wine, for it has been snatched from your lips.
הָקִיצוּ שִׁכּוֹרִים וּבְכוּ, וְהֵילִלוּ כָּל־שֹׁתֵי יָיִן; עַל־עָסִיס כִּי נִכְרַת מִפִּיכֶם׃
6
Ибо пришел на землю Мою народ сильный и бесчисленный; зубы у него — зубы львиные, и челюсти у него — как у львицы.
В страну мою вторгся народ, бесчисленный и могучий. Его зубы — словно у льва, челюсти — как у львицы!
На мою землю вступил народ, сильный и бесчисленный. Его зубы — зубы льва, а клыки — как у львицы.
Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев"ячі зуби, а паща його як в левиці.
A nation has invaded my land, powerful and without number; it has the teeth of a lion, the fangs of a lioness.
כִּי־גוֹי עָלָה עַל־אַרְצִי, עָצוּם וְאֵין מִסְפָּר; שִׁנָּיו שִׁנֵּי אַרְיֵה, וּמְתַלְּעוֹת לָבִיא לוֹ׃
7
Опустошил он виноградную лозу Мою, и смоковницу Мою обломал, ободрал ее догола, и бросил; сделались белыми ветви ее.
Разорил он мой виноградник, сломал он мою смоковницу: кору ободрал да бросил — белыми стали ветви.
Он разорил мою виноградную лозу, обломал мой инжир. Обнажил, ободрав его кору, и бросил; белыми стали его ветви.
Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
It has laid waste my vines and ruined my fig trees. It has stripped off their bark and thrown it away, leaving their branches white.
שָׂם גַּפְנִי לְשַׁמָּה, וּתְאֵנָתִי לִקְצָפָה; חָשֹׂף חֲשָׂפָהּ וְהִשְׁלִיךְ, הִלְבִּינוּ שָׂרִיגֶיהָ׃
8
Рыдай, как молодая жена, препоясавшись {вретищем,} о муже юности своей!
Одевшись в дерюгу, плачь, словно молодая жена — по мужу!
Плачьте, как девушка, что облачилась в рубище и оплакивает своего возлюбленного.
Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
Mourn like a virgin in sackcloth grieving for the husband of her youth.
אֱלִי כִּבְתוּלָה חֲגֻרַת־שַׂק עַל־בַּעַל נְעוּרֶיהָ׃
9
Прекратилось хлебное приношение и возлияние в доме Господнем; плачут священники, служители Господни.
В Храме Господа прекратились жертвы хлебные и возлияния; в скорби священники, служители Господа.
Прекратились хлебные приношения и возлияния в доме Господнем. Скорбят священники, служители Господа.
Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
Grain offerings and drink offerings are cut off from the house of the LORD. The priests are in mourning, those who minister before the LORD.
הָכְרַת מִנְחָה וָנֶסֶךְ מִבֵּית יְהוָה; אָבְלוּ הַכֹּהֲנִים, מְשָׁרְתֵי יְהוָה׃
10
Опустошено поле, сетует земля; ибо истреблен хлеб, высох виноградный сок, завяла маслина.
Поля опустели, и земля скорбит: опустели поля — нет хлеба, виноградник завял, оливы погибли.
Опустошено поле и плачет земля; уничтожено зерно, засох молодой виноград и увяла маслина.
Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів"яла оливка.
The fields are ruined, the ground is dried up; the grain is destroyed, the new wine is dried up, the oil fails.
שֻׁדַּד שָׂדֶה, אָבְלָה אֲדָמָה; כִּי שֻׁדַּד דָּגָן, הוֹבִישׁ תִּירוֹשׁ אֻמְלַל יִצְהָר׃
11
Краснейте от стыда, земледельцы, рыдайте, виноградари, о пшенице и ячмене, потому что погибла жатва в поле,
Поникли крестьяне, виноделы стонут! Где пшеница, где ячмень? Пропал урожай!
Сокрушайтесь, земледельцы, о пшенице и ячмене, потому что погиб урожай на полях. Рыдайте, виноградари,
Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
Despair, you farmers, wail, you vine growers; grieve for the wheat and the barley, because the harvest of the field is destroyed.
הֹבִישׁוּ אִכָּרִים, הֵילִילוּ כֹּרְמִים, עַל־חִטָּה וְעַל־שְׂעֹרָה; כִּי אָבַד קְצִיר שָׂדֶה׃
12
засохла виноградная лоза и смоковница завяла; гранатовое дерево, пальма и яблоня, все дерева в поле посохли; потому и веселье у сынов человеческих исчезло.
Поникла лоза, погибла смоковница. Гранат, пальма, яблоня — все деревья засохли! И не стало веселья людского.
потому что засохла виноградная лоза и завял инжир; гранат, пальма и яблоня – все деревья на поле засохли; потому и прекратилось веселье у сынов человеческих.
Усох виноград, а фіґа зів"яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
The vine is dried up and the fig tree is withered; the pomegranate, the palm and the apple tree--all the trees of the field--are dried up. Surely the joy of mankind is withered away.
הַגֶּפֶן הוֹבִישָׁה, וְהַתְּאֵנָה אֻמְלָלָה; רִמּוֹן גַּם־תָּמָר וְתַפּוּחַ, כָּל־עֲצֵי הַשָּׂדֶה יָבֵשׁוּ, כִּי־הֹבִישׁ שָׂשׂוֹן מִן־בְּנֵי אָדָם׃
13
Препояшьтесь {вретищем} и плачьте, священники! рыдайте, служители алтаря! войдите, ночуйте во вретищах, служители Бога моего! ибо не стало в доме Бога вашего хлебного приношения и возлияния.
Оденьтесь в дерюгу, скорбите, священники, стенайте, служители жертвенника! В дерюге спите, служители моего Бога! В Храме у вас не стало ни хлебных жертв, ни возлияний.
Облекитесь в рубище, священники, и плачьте, рыдайте, служащие перед жертвенником. Придите, служители моего Бога, и проведите ночь в рубищах, потому что хлебные приношения и возлияния прекратились в доме вашего Бога.
Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Put on sackcloth, O priests, and mourn; wail, you who minister before the altar. Come, spend the night in sackcloth, you who minister before my God; for the grain offerings and drink offerings are withheld from the house of your God.
חִגְרוּ וְסִפְדוּ הַכֹּהֲנִים, הֵילִילוּ מְשָׁרְתֵי מִזְבֵּחַ, בֹּאוּ לִינוּ בַשַּׂקִּים, מְשָׁרְתֵי אֱלֹהָי; כִּי נִמְנַע מִבֵּית אֱלֹהֵיכֶם מִנְחָה וָנָסֶךְ׃
14
Назначьте пост, объявите торжественное собрание, созовите старцев и всех жителей страны сей в дом Господа Бога вашего, и взывайте к Господу.
Пост объявите, оставьте работу. В Храме Господа Бога вашего соберите старцев и всех жителей страны; громко взывайте к Господу!
Объявите священный пост, созовите собрание, пригласите старцев и всех жителей страны в дом Господа, вашего Бога, и взывайте к Господу.
Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
Declare a holy fast; call a sacred assembly. Summon the elders and all who live in the land to the house of the LORD your God, and cry out to the LORD.
קַדְּשׁוּ־צוֹם קִרְאוּ עֲצָרָה, אִסְפוּ זְקֵנִים, כֹּל יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ, בֵּית יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם; וְזַעֲקוּ אֶל־יְהוָה׃
15
О, какой день! ибо день Господень близок; как опустошение от Всемогущего придет он.
О, этот день! День Господа близок! Он, Всесильным ниспосланный, как грабитель, нагрянет.
О, этот день! Близок день Господень. Придет он подобно разрушению от Всемогущего.
Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
Alas for that day! For the day of the LORD is near; it will come like destruction from the Almighty.
אֲהָהּ לַיּוֹם; כִּי קָרוֹב יוֹם יְהוָה, וּכְשֹׁד מִשַׁדַּי יָבוֹא׃
16
Не пред нашими ли глазами отнимается пища, от дома Бога нашего — веселье и радость?
На глазах сгинул хлеб, и еды не стало, а в Храме Бога нашего не стало веселья и радости.
Не на наших ли глазах отнимается пища, а радость и веселье уходят из дома нашего Бога?
Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
Has not the food been cut off before our very eyes--joy and gladness from the house of our God?
הֲלוֹא נֶגֶד עֵינֵינוּ אֹכֶל נִכְרָת; מִבֵּית אֱלֹהֵינוּ שִׂמְחָה וָגִיל׃
17
Истлели зерна под глыбами своими, опустели житницы, разрушены кладовые, ибо не стало хлеба.
Семена напрасно были брошены в пашню! В житницах пусто, амбары рушатся: на нивах поникших нет урожая!
Истлели зерна под глыбами земли, разрушены кладовые, опустели амбары, потому что нет больше зерна.
Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
The seeds are shriveled beneath the clods. The storehouses are in ruins, the granaries have been broken down, for the grain has dried up.
עָבְשׁוּ פְרֻדוֹת, תַּחַת מֶגְרְפֹתֵיהֶם, נָשַׁמּוּ אֹצָרוֹת, נֶהֶרְסוּ מַמְּגֻרוֹת; כִּי הֹבִישׁ דָּגָן׃
18
Как стонет скот! уныло ходят стада волов, ибо нет для них пажити; томятся и стада овец.
Как жалобно скот ревет! Коровы бродят в поисках пастбищ, возмездье настигло наших коз и овец.
О, как стонет скот! Уныло бродят стада, потому что нет для них пищи; даже отары овец несут наказание.
Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
How the cattle moan! The herds mill about because they have no pasture; even the flocks of sheep are suffering.
מַה־נֶּאֶנְחָה בְהֵמָה, נָבֹכוּ עֶדְרֵי בָקָר, כִּי אֵין מִרְעֶה לָהֶם; גַּם־עֶדְרֵי הַצֹּאן נֶאְשָׁמוּ׃
19
К Тебе, Господи, взываю; ибо огонь пожрал злачные пастбища пустыни, и пламя попалило все дерева в поле.
Тебя призываю, Господи! Пылают степные пастбища, все деревья огнем объяты.
Я взываю к Тебе, Господи, потому что огонь спалил степные пастбища, и пламя пожрало все деревья в поле.
До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
To you, O LORD, I call, for fire has devoured the open pastures and flames have burned up all the trees of the field.
אֵלֶיךָ יְהוָה אֶקְרָא; כִּי אֵשׁ, אָכְלָה נְאוֹת מִדְבָּר, וְלֶהָבָה, לִהֲטָה כָּל־עֲצֵי הַשָּׂדֶה׃
20
Даже и животные на поле взывают к Тебе, потому что иссохли потоки вод, и огонь истребил пастбища пустыни.
Дикие звери зовут Тебя! Все потоки иссохли, пылают степные пастбища.
Даже дикие животные взывают к Тебе, потому что высохли источники воды, и огонь спалил степные пастбища.
Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!
Even the wild animals pant for you; the streams of water have dried up and fire has devoured the open pastures.
גַּם־בַּהֲמוֹת שָׂדֶה תַּעֲרוֹג אֵלֶיךָ; כִּי יָבְשׁוּ אֲפִיקֵי מָיִם, וְאֵשׁ אָכְלָה נְאוֹת הַמִּדְבָּר׃