Книга Судей Израилевых | Judges | שופטים, Глава 1

1
По смерти Иисуса вопрошали сыны Израилевы Господа, говоря: кто из нас прежде пойдет на Хананеев — воевать с ними?
После смерти Иису́са сыны Изра́илевы вопросили Господа: «Кто поведет нас на войну с ханаане́ями?»
После смерти Иисуса израильтяне спросили Господа: — Кому из нас первым идти воевать с хананеями?
І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?
After the death of Joshua, the Israelites asked the LORD, "Who will be the first to go up and fight for us against the Canaanites?"
וַיְהִי, אַחֲרֵי מוֹת יְהוֹשֻׁעַ, וַיִּשְׁאֲלוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, בַּיהוָה לֵאמֹר; מִי יַעֲלֶה־לָּנוּ אֶל־הַכְּנַעֲנִי בַּתְּחִלָּה לְהִלָּחֶם בּוֹ׃
2
И сказал Господь: Иуда пойдет; вот, Я предаю землю в руки его.
Господь ответил: «Вас поведет Иу́да. Я отдаю эту страну в его руки».
Господь ответил: — Первым пусть идет Иуда; Я отдаю землю в его руки.
І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.
The LORD answered, "Judah is to go; I have given the land into their hands."
וַיֹּאמֶר יְהוָה יְהוּדָה יַעֲלֶה; הִנֵּה נָתַתִּי אֶת־הָאָרֶץ בְּיָדוֹ׃
3
Иуда же сказал Симеону, брату своему: войди со мною в жребий мой, и будем воевать с Хананеями; и я войду с тобою в твой жребий. И пошел с ним Симеон.
Иуда сказал своему брату Симеону: «Иди со мною, помоги отвоевать мой надел у ханаанеев. А потом я помогу тебе в твоем наделе». И Симеон пошел вместе с Иудой.
Тогда воины Иуды сказали своим братьям симеонитам: — Идите с нами в землю, которая нам досталась, воевать с хананеями. А потом мы, в свой черед, пойдем с вами в вашу землю. И симеониты пошли с ними.
І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.
Then the men of Judah said to the Simeonites their brothers, "Come up with us into the territory allotted to us, to fight against the Canaanites. We in turn will go with you into yours." So the Simeonites went with them.
וַיֹּאמֶר יְהוּדָה לְשִׁמְעוֹן אָחִיו עֲלֵה אִתִּי בְגוֹרָלִי, וְנִלָּחֲמָה בַּכְּנַעֲנִי, וְהָלַכְתִּי גַם־אֲנִי אִתְּךָ בְּגוֹרָלֶךָ; וַיֵּלֶךְ אִתּוֹ שִׁמְעוֹן׃
4
И пошел Иуда, и предал Господь Хананеев и Ферезеев в руки их, и побили они из них в Везеке десять тысяч человек.
Сыны Иуды выступили в поход. Господь даровал им победу над ханаанеями и периззе́ями: в Бе́зеке они перебили десять тысяч врагов.
Когда Иуда со своими людьми вышел на бой, Господь отдал хананеев и ферезеев в их руки, и они сразили в Везеке десять тысяч человек.
І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.
When Judah attacked, the LORD gave the Canaanites and Perizzites into their hands and they struck down ten thousand men at Bezek.
וַיַּעַל יְהוּדָה, וַיִּתֵּן יְהוָה אֶת־הַכְּנַעֲנִי וְהַפְּרִזִּי בְּיָדָם; וַיַּכּוּם בְּבֶזֶק, עֲשֶׂרֶת אֲלָפִים אִישׁ׃
5
В Везеке встретились они с Адони-Везеком, сразились с ним и разбили Хананеев и Ферезеев.
Там, в Безеке, они встретились с Адони́-Бе́зеком, сразились с ним и разгромили ханаанеев и периззеев.
Там они и нашли Адони-Везека, сразились с ним и разбили хананеев и ферезеев.
І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.
It was there that they found Adoni-Bezek and fought against him, putting to rout the Canaanites and Perizzites.
וַיִּמְצְאוּ אֶת־אֲדֹנִי בֶזֶק בְּבֶזֶק, וַיִּלָּחֲמוּ בּוֹ; וַיַּכּוּ אֶת־הַכְּנַעֲנִי וְאֶת־הַפְּרִזִּי׃
6
Адони-Везек побежал, но они погнались за ним и поймали его и отсекли большие пальцы на руках его и на ногах его.
Адони–Безек обратился в бегство. За ним погнались, поймали и отрубили ему большие пальцы на руках и ногах.
Адони-Везек бежал, но они погнались за ним, схватили его и отрубили ему большие пальцы на руках и на ногах.
І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.
Adoni-Bezek fled, but they chased him and caught him, and cut off his thumbs and big toes.
וַיָּנָס אֲדֹנִי בֶזֶק, וַיִּרְדְּפוּ אַחֲרָיו; וַיֹּאחֲזוּ אֹתוֹ, וַיְקַצְּצוּ, אֶת־בְּהֹנוֹת יָדָיו וְרַגְלָיו׃
7
Тогда сказал Адони-Везек: семьдесят царей с отсеченными на руках и на ногах их большими пальцами собирали [крохи] под столом моим; как делал я, так и мне воздал Бог. И привели его в Иерусалим, и он умер там.
Адони–Безек сказал: «Семьдесят царей, у которых были отрублены большие пальцы рук и ног, подбирали объедки у меня под столом. Как я поступал с другими — так и Бог поступил со мной». Его увели в Иерусалим, и там он умер.
Адони-Везек сказал: — Семьдесят царей с отрубленными большими пальцами на руках и на ногах собирали крохи под моим столом. Теперь Бог воздал мне за то, что я сделал. Его отвели в Иерусалим, где он и умер.
І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!
Then Adoni-Bezek said, "Seventy kings with their thumbs and big toes cut off have picked up scraps under my table. Now God has paid me back for what I did to them." They brought him to Jerusalem, and he died there.
וַיֹּאמֶר אֲדֹנִי־בֶזֶק, שִׁבְעִים מְלָכִים בְּהֹנוֹת יְדֵיהֶם וְרַגְלֵיהֶם מְקֻצָּצִים, הָיוּ מְלַקְּטִים תַּחַת שֻׁלְחָנִי, כַּאֲשֶׁר עָשִׂיתִי, כֵּן שִׁלַּם־לִי אֱלֹהִים; וַיְבִיאֻהוּ יְרוּשָׁלִַם וַיָּמָת שָׁם׃
8
И воевали сыны Иудины против Иерусалима и взяли его, и поразили его мечом и город предали огню.
Сыны Иуды напали на Иерусалим и захватили его. Всех жителей они перебили, а город сожгли.
Воины Иуды напали на Иерусалим и взяли его. Они предали город мечу и огню.
І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.
The men of Judah attacked Jerusalem also and took it. They put the city to the sword and set it on fire.
וַיִּלָּחֲמוּ בְנֵי־יְהוּדָה בִּירוּשָׁלִַם, וַיִּלְכְּדוּ אוֹתָהּ, וַיַּכּוּהָ לְפִי־חָרֶב; וְאֶת־הָעִיר שִׁלְּחוּ בָאֵשׁ׃
9
Потом пошли сыны Иудины воевать с Хананеями, которые жили на горах и на полуденной земле и на низменных местах.
Затем они пошли войной на тех ханаанеев, что жили в горах, в Не́геве и в Шефеле́.
После этого воины Иуды отправились на битву с хананеями, которые жили в нагорьях, в Негеве и в западных предгорьях.
А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
After that, the men of Judah went down to fight against the Canaanites living in the hill country, the Negev and the western foothills.
וְאַחַר, יָרְדוּ בְּנֵי יְהוּדָה, לְהִלָּחֵם בַּכְּנַעֲנִי; יוֹשֵׁב הָהָר, וְהַנֶּגֶב וְהַשְּׁפֵלָה׃
10
И пошел Иуда на Хананеев, которые жили в Хевроне [имя же Хеврону {было} прежде Кириаф-Арбы], и поразили Шешая, Ахимана и Фалмая [от рода Енакова].
Сыны Иуды напали на ханаанеев, живших в Хевро́не (раньше Хеврон назывался Кирьят–Арба́), и убили Шеша́я, Ахима́на и Талма́я.
Они выступили против хананеев Хеврона (который прежде назывался Кирьят-Арба) и разбили Шешая, Ахимана и Талмая.
І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім"я Хеврону було колись: Кір"ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
They advanced against the Canaanites living in Hebron (formerly called Kiriath Arba) and defeated Sheshai, Ahiman and Talmai.
וַיֵּלֶךְ יְהוּדָה, אֶל־הַכְּנַעֲנִי הַיּוֹשֵׁב בְּחֶבְרוֹן, וְשֵׁם־חֶבְרוֹן לְפָנִים קִרְיַת אַרְבַּע; וַיַּכּוּ אֶת־שֵׁשַׁי וְאֶת־אֲחִימַן וְאֶת־תַּלְמָי׃
11
Оттуда пошел он против жителей Давира; имя Давиру {было} прежде Кириаф-Сефер.
Оттуда они пошли в поход на жителей Деви́ра. (Раньше Девир назывался Кирьят–Се́фер.)
Оттуда они пошли на жителей Давира (прежде он назывался Кирьят-Сефер).
А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім"я Девіру колись: Кір"ят-Сефер.
From there they advanced against the people living in Debir (formerly called Kiriath Sepher).
וַיֵּלֶךְ מִשָּׁם, אֶל־יוֹשְׁבֵי דְּבִיר; וְשֵׁם־דְּבִיר לְפָנִים קִרְיַת־סֵפֶר׃
12
И сказал Халев: кто поразит Кириаф-Сефер и возьмет его, тому отдам Ахсу, дочь мою, в жену.
Кале́в сказал: «Кто победит и захватит Кирьят–Сефер, тому я отдам в жены мою дочь Ахсу́».
Халев сказал: — Я отдам свою дочь Ахсу в жены тому, кто нападет на Кирьят-Сефер и возьмет его.
І сказав Калев: Хто поб"є Кір"ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.
And Caleb said, "I will give my daughter Acsah in marriage to the man who attacks and captures Kiriath Sepher."
וַיֹּאמֶר כָּלֵב, אֲשֶׁר־יַכֶּה אֶת־קִרְיַת־סֵפֶר וּלְכָדָהּ; וְנָתַתִּי לוֹ אֶת־עַכְסָה בִתִּי לְאִשָּׁה׃
13
И взял его Гофониил, сын Кеназа, младшего брата Халевова, и {Халев} отдал в жену ему Ахсу, дочь свою.
Город захватил Отниэ́л, потомок Кена́за, младший брат Калева, и Калев отдал ему в жены свою дочь Ахсу.
Отниил, сын младшего брата Халева Кеназа, взял его, и Халев отдал ему в жены свою дочь Ахсу.
І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
Othniel son of Kenaz, Caleb"s younger brother, took it; so Caleb gave his daughter Acsah to him in marriage.
וַיִּלְכְּדָהּ עָתְנִיאֵל בֶּן־קְנַז, אֲחִי כָלֵב הַקָּטֹן מִמֶּנּוּ; וַיִּתֶּן־לוֹ אֶת־עַכְסָה בִתּוֹ לְאִשָּׁה׃
14
Когда надлежало ей идти, {Гофониил} научил ее просить у отца ее поле, и она сошла с осла. Халев сказал ей: что тебе?
Пришла Ахса — и уговорила Отниэла просить у ее отца участок земли. «Что ты хочешь?» — спросил Калев у Ахсы, когда она соскочила с осла.
В день, когда была назначена свадьба, она говорила с Отниилом о том, чтобы просить у ее отца поле. Когда она слезла со своего осла, Халев спросил ее: — Чего ты хочешь?
І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
One day when she came to Othniel, she urged him to ask her father for a field. When she got off her donkey, Caleb asked her, "What can I do for you?"
וַיְהִי בְּבוֹאָהּ, וַתְּסִיתֵהוּ לִשְׁאוֹל מֵאֵת־אָבִיהָ הַשָּׂדֶה, וַתִּצְנַח מֵעַל הַחֲמוֹר; וַיֹּאמֶר־לָהּ כָּלֵב מַה־לָּךְ׃
15
[Ахса] сказала ему: дай мне благословение; ты дал мне землю полуденную, дай мне и источники воды. И дал ей [Халев по желанию ее] источники верхние и источники нижние.
«Дай мне свое благословение, — сказала Ахса. — Ты дал мне землю в Негеве, дай же и источники!» И Калев отдал ей источники — и верхние, и нижние.
Она ответила: — Окажи мне особую милость. Ты дал мне землю в Негеве — так дай мне и источники воды. И Халев дал ей верхние и нижние источники.
І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.
She replied, "Do me a special favor. Since you have given me land in the Negev, give me also springs of water." Then Caleb gave her the upper and lower springs.
וַתֹּאמֶר לוֹ הָבָה־לִּי בְרָכָה, כִּי אֶרֶץ הַנֶּגֶב נְתַתָּנִי, וְנָתַתָּה לִי גֻּלֹּת מָיִם; וַיִּתֶּן־לָהּ כָּלֵב, אֵת גֻּלֹּת עִלִּית, וְאֵת גֻּלֹּת תַּחְתִּית׃
16
И сыны [Иофора] Кенеянина, тестя Моисеева, пошли из города Пальм с сынами Иудиными в пустыню Иудину, которая на юг от Арада, и пришли и поселились среди народа.
Кене́и, потомки Моисеева тестя, пошли вместе с сынами Иуды из Города Пальм в Иудейскую пустыню — в Негев, в землю ара́дскую, — и поселились среди живущих там.
Потомки тестя Моисея, кенея, пошли с народом Иуды из города Пальм в пустыню Иуды, что в Негеве рядом с городом Арадом, и поселились среди народа.
А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
The descendants of Moses" father-in-law, the Kenite, went up from the City of Palms with the men of Judah to live among the people of the Desert of Judah in the Negev near Arad.
וּבְנֵי קֵינִי חֹתֵן מֹשֶׁה עָלוּ מֵעִיר הַתְּמָרִים אֶת־בְּנֵי יְהוּדָה, מִדְבַּר יְהוּדָה, אֲשֶׁר בְּנֶגֶב עֲרָד; וַיֵּלֶךְ וַיֵּשֶׁב אֶת־הָעָם׃
17
И пошел Иуда с Симеоном, братом своим, и поразили Хананеев, живших в Цефафе, и предали его заклятию, и {оттого} называется город сей Хорма.
Племена Иуды и Симеона, брата его, пошли войной на ханаанеев, обитавших в Цефа́те, и перебили их. Они предали этот город заклятью и уничтожили. С тех пор он зовется Хорма́.
Воины Иуды пошли со своими братьями симеонитами, напали на хананеев, которые жили в Цефате, и полностью уничтожили город. Поэтому он получил название Хорма.
І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім"я того міста: Хорма.
Then the men of Judah went with the Simeonites their brothers and attacked the Canaanites living in Zephath, and they totally destroyed the city. Therefore it was called Hormah.
וַיֵּלֶךְ יְהוּדָה אֶת־שִׁמְעוֹן אָחִיו, וַיַּכּוּ אֶת־הַכְּנַעֲנִי יוֹשֵׁב צְפַת; וַיַּחֲרִימוּ אוֹתָהּ, וַיִּקְרָא אֶת־שֵׁם־הָעִיר חָרְמָה׃
18
Иуда взял также Газу с пределами ее, Аскалон с пределами его, и Екрон с пределами его [и Азот с окрестностями его].
Племя Иуды захватило Га́зу и ее окрестности, Ашкело́н и его окрестности, а также Экро́н и его окрестности.
Еще воины Иуды взяли Газу, Ашкелон и Экрон с их окрестностями.
І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
The men of Judah also took Gaza, Ashkelon and Ekron--each city with its territory.
וַיִּלְכֹּד יְהוּדָה אֶת־עַזָּה וְאֶת־גְּבוּלָהּ, וְאֶת־אַשְׁקְלוֹן וְאֶת־גְּבוּלָהּ; וְאֶת־עֶקְרוֹן וְאֶת־גְּבוּלָהּ׃
19
Господь был с Иудою, и он овладел горою; но жителей долины не мог прогнать, потому что у них были железные колесницы.
Господь был с сынами Иуды, и они овладели горами. Но с жителями долины сыны Иуды справиться не смогли, потому что у тех были железные колесницы.
Господь был с воинами Иуды. Они овладели нагорьями, но не смогли прогнать жителей долин, потому что у тех были железные колесницы.
І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.
The LORD was with the men of Judah. They took possession of the hill country, but they were unable to drive the people from the plains, because they had iron chariots.
וַיְהִי יְהוָה אֶת־יְהוּדָה, וַיֹּרֶשׁ אֶת־הָהָר; כִּי לֹא לְהוֹרִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי הָעֵמֶק, כִּי־רֶכֶב בַּרְזֶל לָהֶם׃
20
И отдали Халеву Хеврон, как говорил Моисей, [и получил он там в наследие три города сынов Енаковых] и изгнал оттуда трех сынов Енаковых.
Калеву, как и велел Моисей, отдали Хеврон. И Калев отнял его у трех потомков Ана́ка.
Как обещал Моисей, Хеврон был отдан Халеву, который прогнал оттуда троих сыновей Анака.
І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.
As Moses had promised, Hebron was given to Caleb, who drove from it the three sons of Anak.
וַיִּתְּנוּ לְכָלֵב אֶת־חֶבְרוֹן, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר מֹשֶׁה; וַיּוֹרֶשׁ מִשָּׁם, אֶת־שְׁלֹשָׁה בְּנֵי הָעֲנָק׃
21
Но Иевусеев, которые жили в Иерусалиме, не изгнали сыны Вениаминовы, и живут Иевусеи с сынами Вениамина в Иерусалиме до сего дня.
Сыны Вениами́на так и не отобрали Иерусалим у евусе́ев. Евусеи живут в Иерусалиме, вместе с сынами Вениамина, и по сей день.
Вениамитяне не смогли выселить иевусеев, которые жили в Иерусалиме; иевусеи живут там с вениамитянами до сегодняшнего дня.
А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.
The Benjamites, however, failed to dislodge the Jebusites, who were living in Jerusalem; to this day the Jebusites live there with the Benjamites.
וְאֶת־הַיְבוּסִי יֹשֵׁב יְרוּשָׁלִַם, לֹא הוֹרִישׁוּ בְּנֵי בִנְיָמִן; וַיֵּשֶׁב הַיְבוּסִי אֶת־בְּנֵי בִנְיָמִן בִּירוּשָׁלִַם, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
22
И сыны Иосифа пошли также на Вефиль, и Господь был с ними.
Сыны Ио́сифа выступили в поход на Бет–Эль. Господь был с ними.
Дом Иосифа напал на Вефиль, и Господь был с ними.
І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
Now the house of Joseph attacked Bethel, and the LORD was with them.
וַיַּעֲלוּ בֵית־יוֹסֵף גַּם־הֵם בֵּית־אֵל; וַיהוָה עִמָּם׃
23
[И остановились] и высматривали сыны Иосифовы Вефиль [имя же городу {было} прежде Луз].
Они выставили дозоры у Бет–Эля (раньше этот город назывался Луз).
Когда они послали лазутчиков разведать Вефиль (прежде он назывался Луз),
І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім"я того міста колись було Луз.
When they sent men to spy out Bethel (formerly called Luz),
וַיָּתִירוּ בֵית־יוֹסֵף בְּבֵית־אֵל; וְשֵׁם־הָעִיר לְפָנִים לוּז׃
24
И увидели стражи человека, идущего из города, [и взяли его] и сказали ему: покажи нам вход в город, и сделаем с тобою милость.
Увидев, как из города вышел человек, дозорные сказали ему: «Покажи нам, как проникнуть в город, и мы отплатим тебе добром за добро».
лазутчики увидели мужчину, выходящего из города, и сказали ему: — Покажи нам, как попасть в город, и мы обойдемся с тобой хорошо.
І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!
the spies saw a man coming out of the city and they said to him, "Show us how to get into the city and we will see that you are treated well."
וַיִּרְאוּ הַשֹּׁמְרִים, אִישׁ יוֹצֵא מִן־הָעִיר; וַיֹּאמְרוּ לוֹ, הַרְאֵנוּ נָא אֶת־מְבוֹא הָעִיר, וְעָשִׂינוּ עִמְּךָ חָסֶד׃
25
Он показал им вход в город, и поразили они город мечом, а человека сего и все родство его отпустили.
Он показал, как туда проникнуть. Они перебили жителей города, а этого человека, вместе со всем его родом, отпустили.
Он показал им, и они предали город мечу, но пощадили того человека и всю его семью.
І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
So he showed them, and they put the city to the sword but spared the man and his whole family.
וַיַּרְאֵם אֶת־מְבוֹא הָעִיר, וַיַּכּוּ אֶת־הָעִיר לְפִי־חָרֶב; וְאֶת־הָאִישׁ וְאֶת־כָּל־מִשְׁפַּחְתּוֹ שִׁלֵּחוּ׃
26
Человек сей пошел в землю Хеттеев, и построил [там] город и нарек имя ему Луз. Это имя его до сего дня.
Он пришел в землю хе́ттов, основал там город и дал ему имя Луз; этот город зовется так и по сей день.
Этот человек пошел в землю хеттов, где построил город, который назвал Луз — так он называется и до сегодняшнего дня.
І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім"я йому: Луз, воно ім"я його аж до цього дня.
He then went to the land of the Hittites, where he built a city and called it Luz, which is its name to this day.
וַיֵּלֶךְ הָאִישׁ, אֶרֶץ הַחִתִּים; וַיִּבֶן עִיר, וַיִּקְרָא שְׁמָהּ לוּז, הוּא שְׁמָהּ, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
27
И Манассия не выгнал {жителей} Бефсана [который есть Скифополь] и зависящих от него городов, Фаанаха и зависящих от него городов, жителей Дора и зависящих от него городов, жителей Ивлеама и зависящих от него городов, жителей Мегиддона и зависящих от него городов; и остались Хананеи жить в земле сей.
Племя Манасси́и так и не овладело Бет–Шеа́ном, Таана́хом, До́ром, Ивлеа́мом и Мегиддо́, а также селениями вокруг них. Ханаанеи остались жить там.
Но Манассия не прогнал жителей Бет-Шеана, Таанаха, Дора, Ивлеама и Мегиддо и окрестных деревень, и в этой земле продолжали жить хананеи.
А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців °влеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.
But Manasseh did not drive out the people of Beth Shan or Taanach or Dor or Ibleam or Megiddo and their surrounding settlements, for the Canaanites were determined to live in that land.
וְלֹא־הוֹרִישׁ מְנַשֶּׁה, אֶת־בֵּית־שְׁאָן וְאֶת־בְּנוֹתֶיהָ וְאֶת־תַּעְנַךְ וְאֶת־בְּנֹתֶיהָ, וְאֶת־יֹשֵׁב (יֹשְׁבֵי) דוֹר וְאֶת־בְּנוֹתֶיהָ, וְאֶת־יוֹשְׁבֵי יִבְלְעָם וְאֶת־בְּנֹתֶיהָ, וְאֶת־יוֹשְׁבֵי מְגִדּוֹ וְאֶת־בְּנוֹתֶיהָ; וַיּוֹאֶל הַכְּנַעֲנִי, לָשֶׁבֶת בָּאָרֶץ הַזֹּאת׃
28
Когда Израиль пришел в силу, тогда сделал он Хананеев данниками, но изгнать не изгнал их.
(Позже, когда израильтяне стали сильнее, они заставили ханаанеев нести трудовую повинность, но землями их так и не овладели.)
Когда Израиль окреп, они сделали хананеев подневольными, но не изгнали их полностью.
І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.
When Israel became strong, they pressed the Canaanites into forced labor but never drove them out completely.
וַיְהִי כִּי־חָזַק יִשְׂרָאֵל, וַיָּשֶׂם אֶת־הַכְּנַעֲנִי לָמַס; וְהוֹרֵישׁ לֹא הוֹרִישׁוֹ׃
29
И Ефрем не изгнал Хананеев, живущих в Газере; и жили Хананеи среди их в Газере [и платили им дань].
Племя Ефре́ма так и не отобрало Ге́зер у ханаанеев. Ханаанеи остались жить в Гезере, в наделе Ефрема.
И Ефрем не прогнал хананеев, которые жили в городе Гезере, и хананеи продолжали жить там среди них.
І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
Nor did Ephraim drive out the Canaanites living in Gezer, but the Canaanites continued to live there among them.
וְאֶפְרַיִם לֹא הוֹרִישׁ, אֶת־הַכְּנַעֲנִי הַיּוֹשֵׁב בְּגָזֶר; וַיֵּשֶׁב הַכְּנַעֲנִי בְּקִרְבּוֹ בְּגָזֶר׃
30
И Завулон не изгнал жителей Китрона и жителей Наглола, и жили Хананеи среди их и платили им дань.
Племя Завуло́на так и не овладело Китро́ном и Нахала́лом. Ханаанеи остались жить в наделе Завулона, но несут трудовую повинность.
И Завулон не прогнал хананеев, живших в городах Китроне и в Нахалоле, которые остались среди них, но сделались подневольными.
Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.
Neither did Zebulun drive out the Canaanites living in Kitron or Nahalol, who remained among them; but they did subject them to forced labor.
זְבוּלֻן, לֹא הוֹרִישׁ אֶת־יוֹשְׁבֵי קִטְרוֹן, וְאֶת־יוֹשְׁבֵי נַהֲלֹל; וַיֵּשֶׁב הַכְּנַעֲנִי בְּקִרְבּוֹ, וַיִּהְיוּ לָמַס׃
31
И Асир не изгнал жителей Акко [которые платили ему дань, и жителей Дора] и жителей Сидона и Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афека и Рехова.
Племя Аси́ра так и не овладело Акко́ и Сидо́ном, а также Ахла́вом, Ахзи́вом, Хелбо́й, Афи́ком и Рехо́вом.
И Асир не изгнал жителей Акко, Сидона, Ахлава, Ахзива, Хелвы, Афека и Рехова;
Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
Nor did Asher drive out those living in Acco or Sidon or Ahlab or Aczib or Helbah or Aphek or Rehob,
אָשֵׁר, לֹא הוֹרִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי עַכּוֹ, וְאֶת־יוֹשְׁבֵי צִידוֹן; וְאֶת־אַחְלָב וְאֶת־אַכְזִיב וְאֶת־חֶלְבָּה, וְאֶת־אֲפִיק וְאֶת־רְחֹב׃
32
И жил Асир среди Хананеев, жителей земли той, ибо не изгнал их.
Сыны Асира стали жить среди ханаанеев, жителей этой страны, так и не сумев овладеть их землей.
и поэтому народ Асира жил среди хананеев, обитателей той земли.
І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.
and because of this the people of Asher lived among the Canaanite inhabitants of the land.
וַיֵּשֶׁב הָאָשֵׁרִי, בְּקֶרֶב הַכְּנַעֲנִי יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ; כִּי לֹא הוֹרִישׁוֹ׃
33
И Неффалим не изгнал жителей Вефсамиса и жителей Бефанафа и жил среди Хананеев, жителей земли той; жители же Вефсамиса и Бефанафа были его данниками.
Племя Неффали́ма так и не овладело Бет–Ше́мешем и Бет–Ана́том и стало жить среди ханаанеев, жителей этой страны. Но жители Бет–Шемеша и Бет–Аната несут трудовую повинность.
И Неффалим не прогнал жителей Бет-Шемеша и Бет-Анафа: неффалимиты жили среди хананеев, обитателей той земли, а жителей Бет-Шемеша и Бет-Анафа сделали подневольными.
Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
Neither did Naphtali drive out those living in Beth Shemesh or Beth Anath; but the Naphtalites too lived among the Canaanite inhabitants of the land, and those living in Beth Shemesh and Beth Anath became forced laborers for them.
נַפְתָּלִי, לֹא־הוֹרִישׁ אֶת־יֹשְׁבֵי בֵית־שֶׁמֶשׁ וְאֶת־יֹשְׁבֵי בֵית־עֲנָת, וַיֵּשֶׁב בְּקֶרֶב הַכְּנַעֲנִי יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ; וְיֹשְׁבֵי בֵית־שֶׁמֶשׁ וּבֵית עֲנָת, הָיוּ לָהֶם לָמַס׃
34
И стеснили Аморреи сынов Дановых в горах, ибо не давали им сходить на долину.
Сынов Да́на аморе́и оттеснили в горы и не давали им спуститься в долину.
Данитянам аморреи отрезали путь с нагорий на долину.
І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.
The Amorites confined the Danites to the hill country, not allowing them to come down into the plain.
וַיִּלְחֲצוּ הָאֱמֹרִי אֶת־בְּנֵי־דָן הָהָרָה; כִּי־לֹא נְתָנוֹ לָרֶדֶת לָעֵמֶק׃
35
И остались Аморреи жить на горе Херес [где медведи и лисицы], в Аиалоне и Шаалвиме; но рука сынов Иосифовых одолела [Аморреев], и сделались они данниками им.
Амореи остались жить в Хар–Хе́ресе, Айяло́не и Шаалви́ме, но когда сыны Иосифа стали сильнее, они заставили амореев нести трудовую повинность.
Аморреи продолжали жить на горе Херес, в городе Айялоне и поселении Шаалвиме, но когда сила дома Иосифа возросла, они тоже стали подневольными.
І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.
And the Amorites were determined also to hold out in Mount Heres, Aijalon and Shaalbim, but when the power of the house of Joseph increased, they too were pressed into forced labor.
וַיּוֹאֶל הָאֱמֹרִי לָשֶׁבֶת בְּהַר־חֶרֶס, בְּאַיָּלוֹן וּבְשַׁעַלְבִים; וַתִּכְבַּד יַד בֵּית־יוֹסֵף, וַיִּהְיוּ לָמַס׃
36
Пределы Аморреев от возвышенности Акравим и от Селы простирались и далее.
(Аморе́йские земли начинаются от Скорпионова подъема и Се́лы.)
Граница аморреев шла от Скорпионовой возвышенности, от Селы и далее.
А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.
The boundary of the Amorites was from Scorpion Pass to Sela and beyond.
וּגְבוּל הָאֱמֹרִי, מִמַּעֲלֵה עַקְרַבִּים; מֵהַסֶּלַע וָמָעְלָה׃