Книга Руфь | Ruth | רות, Глава 4

1
Вооз вышел к воротам и сидел там. И вот, идет мимо родственник, о котором говорил Вооз. И сказал ему [Вооз]: зайди сюда и сядь здесь. Тот зашел и сел.
А Боаз пошел и сел у городских ворот. И видит: идет тот родственник, о котором он говорил. Боаз позвал его и сказал: «Подойди, сядь». Тот подошел и сел.
А Боаз тем временем направился к городским воротам и сел там. Когда родственник, о котором он говорил, проходил мимо, Боаз сказал: — Сверни сюда, мой друг, и присядь. Тот свернул и сел.
А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.
Then went Boaz up to the gate, and sat him down there: and, behold, the kinsman of whom Boaz spake came by; unto whom he said, Ho, such a one! turn aside, sit down here. And he turned aside, and sat down.
וּבֹעַז עָלָה הַשַּׁעַר וַיֵּשֶׁב שָׁם, וְהִנֵּה הַגֹּאֵל עֹבֵר אֲשֶׁר דִּבֶּר־בֹּעַז, וַיֹּאמֶר סוּרָה שְׁבָה־פֹּה פְּלֹנִי אַלְמֹנִי; וַיָּסַר וַיֵּשֵׁב׃
2
[Вооз] взял десять человек из старейшин города и сказал: сядьте здесь. И они сели.
Боаз привел десять человек из числа старейшин города и сказал им: «Садитесь здесь». Они сели.
Боаз взял десять человек из старейшин города и сказал им: — Сядьте здесь. И они сели.
А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.
And he took ten men of the elders of the city, and said, Sit ye down here. And they sat down.
וַיִּקַּח עֲשָׂרָה אֲנָשִׁים מִזִּקְנֵי הָעִיר וַיֹּאמֶר שְׁבוּ־פֹה; וַיֵּשֵׁבוּ׃
3
И сказал [Вооз] родственнику: Ноеминь, возвратившаяся с полей Моавитских, продает часть поля, принадлежащую брату нашему Елимелеху;
Боаз сказал родственнику: «Речь идет о поле нашего родича Элимелеха. Нооми, вернувшись из страны Моав, продает его.
После этого он сказал тому родственнику: — Ноеминь, которая вернулась из Моава, продает участок земли, что принадлежал нашему родичу Элимелеху.
І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.
And he said unto the kinsman, Naomi, that is come again out of the country of Moab, selleth a parcel of land, which was our brother Elimelech's:
וַיֹּאמֶר לַגֹּאֵל, חֶלְקַת הַשָּׂדֶה, אֲשֶׁר לְאָחִינוּ לֶאֱלִימֶלֶךְ; מָכְרָה נָעֳמִי, הַשָּׁבָה מִשְּׂדֵה מוֹאָב׃
4
я решился довести до ушей твоих и сказать: купи при сидящих здесь и при старейшинах народа моего; если хочешь выкупить, выкупай; а если не хочешь выкупить, скажи мне, и я буду знать; ибо кроме тебя некому выкупить; а по тебе я. Тот сказал: я выкупаю.
Я подумал, что надо сообщить об этом тебе. Ты можешь выкупить это поле перед всеми присутствующими и перед старейшинами народа. Хочешь — выкупай, а не хочешь — скажи мне, чтобы я знал. Право выкупа принадлежит тебе в первую очередь, я — второй после тебя». «Я выкуплю», — ответил тот.
Я подумал, что должен довести это до твоего сведения и предложить тебе купить его в присутствии тех, кто сидит здесь, и в присутствии старейшин моего народа. Но если ты не купишь, скажи мне, чтобы я знал. Ведь у тебя первоочередное право сделать это, а я — за тобой. — Я выкуплю его, — сказал он.
А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.
And I thought to advertise thee, saying, Buy it before the inhabitants, and before the elders of my people. If thou wilt redeem it, redeem it: but if thou wilt not redeem it, then tell me, that I may know: for there is none to redeem it beside thee; and I am after thee. And he said, I will redeem it.
וַאֲנִי אָמַרְתִּי אֶגְלֶה אָזְנְךָ לֵאמֹר, קְנֵה נֶגֶד הַיֹּשְׁבִים וְנֶגֶד זִקְנֵי עַמִּי, אִם־תִּגְאַל גְּאָל, וְאִם־לֹא יִגְאַל הַגִּידָה לִּי, וְאֵדַע (וְאֵדְעָה) כִּי אֵין זוּלָתְךָ לִגְאוֹל, וְאָנֹכִי אַחֲרֶיךָ; וַיֹּאמֶר אָנֹכִי אֶגְאָל׃
5
Вооз сказал: когда ты купишь поле у Ноемини, то должен купить и у Руфи Моавитянки, жены умершего, и должен взять ее в замужество, чтобы восстановить имя умершего в уделе его.
Боаз сказал: «Если ты купишь поле у Нооми, ты также должен взять в жены Руфь–моавитянку, вдову умершего, чтобы его потомки наследовали его имущество».
Тогда Боаз сказал: — В тот день, когда купишь землю у Ноемини, ты также должен будешь жениться на моавитянке Руфи, вдове покойного, чтобы, когда у вас родится сын, собственность на землю осталась за семьей покойного.
І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім"я померлому на наділі його.
Then said Boaz, What day thou buyest the field of the hand of Naomi, thou must buy it also of Ruth the Moabitess, the wife of the dead, to raise up the name of the dead upon his inheritance.
וַיֹּאמֶר בֹּעַז, בְּיוֹם־קְנוֹתְךָ הַשָּׂדֶה מִיַּד נָעֳמִי; וּמֵאֵת רוּת הַמּוֹאֲבִיָּה אֵשֶׁת־הַמֵּת קָנִיתִי (קָנִיתָה), לְהָקִים שֵׁם־הַמֵּת עַל־נַחֲלָתוֹ׃
6
И сказал тот родственник: не могу я взять ее себе, чтобы не расстроить своего удела; прими ее ты, ибо я не могу принять.
Тогда родственник сказал: «Нет, не смогу я выкупить — так я разорюсь. Пусть за тобой будет право выкупа: я выкупить не смогу».
Но родственник сказал: — В таком случае я не могу выкупить этот участок, потому что я подвергну опасности свое собственное имение. Выкупай лучше сам, а я не могу этого сделать.
А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.
And the kinsman said, I cannot redeem it for myself, lest I mar mine own inheritance: redeem thou my right to thyself; for I cannot redeem it.
וַיֹּאמֶר הַגֹּאֵל, לֹא אוּכַל לִגְאוֹל־ (לִגְאָל־) לִי, פֶּן־אַשְׁחִית אֶת־נַחֲלָתִי; גְּאַל־לְךָ אַתָּה אֶת־גְּאֻלָּתִי, כִּי לֹא־אוּכַל לִגְאֹל׃
7
Прежде такой был {обычай} у Израиля при выкупе и при мене для подтверждения какого-либо дела: один снимал сапог свой и давал другому, [который принимал право родственника,] и это было свидетельством у Израиля.
В древности у израильтя́н был обычай: при передаче права на выкуп, чтобы скрепить договор, человек снимал с себя сандалию и давал другому. Так израильтяне подтверждали договор.
(В прежние времена в Израиле, чтобы выкупить или передать права на собственность, один из участников сделки снимал свою сандалию и отдавал ее другому. Такой в Израиле был обычай узаконивать сделку.)
А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.
Now this was the manner in former time in Israel concerning redeeming and concerning changing, for to confirm all things; a man plucked off his shoe, and gave it to his neighbour: and this was a testimony in Israel.
וְזֹאת לְפָנִים בְּיִשְׂרָאֵל עַל־הַגְּאוּלָּה וְעַל־הַתְּמוּרָה לְקַיֵּם כָּל־דָּבָר, שָׁלַף אִישׁ נַעֲלוֹ וְנָתַן לְרֵעֵהוּ; וְזֹאת הַתְּעוּדָה בְּיִשְׂרָאֵל׃
8
И сказал тот родственник Воозу: купи себе. И снял сапог свой [и дал ему].
«Покупай ты», — сказал родственник Боазу и снял сандалию.
Родственник сказал Боазу: — Покупай сам. И снял свою сандалию.
І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.
Therefore the kinsman said unto Boaz, Buy it for thee. So he drew off his shoe.
וַיֹּאמֶר הַגֹּאֵל לְבֹעַז קְנֵה־לָךְ; וַיִּשְׁלֹף נַעֲלוֹ׃
9
И сказал Вооз старейшинам и всему народу: вы теперь свидетели тому, что я покупаю у Ноемини все Елимелехово и все Хилеоново и Махлоново;
Боаз сказал старейшинам и всем присутствующим: «Вы свидетели: сейчас я покупаю у Нооми все, что принадлежало Элимелеху, Килиону и Махлону.
Тогда Боаз объявил старейшинам и всему народу: — Сегодня вы свидетели того, что я купил у Ноемини все, что принадлежало Элимелеху, Хилиону и Махлону.
І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.
And Boaz said unto the elders, and unto all the people, Ye are witnesses this day, that I have bought all that was Elimelech's, and all that was Chilion's and Mahlon's, of the hand of Naomi.
וַיֹּאמֶר בֹּעַז לַזְּקֵנִים וְכָל־הָעָם, עֵדִים אַתֶּם הַיּוֹם, כִּי קָנִיתִי אֶת־כָּל־אֲשֶׁר לֶאֱלִימֶלֶךְ, וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר לְכִלְיוֹן וּמַחְלוֹן; מִיַּד נָעֳמִי׃
10
также и Руфь Моавитянку, жену Махлонову, беру себе в жену, чтоб оставить имя умершего в уделе его, и чтобы не исчезло имя умершего между братьями его и у ворот местопребывания его: вы сегодня свидетели тому.
Также и Руфь–моавитянку, вдову Махлона, я беру себе в жены, чтобы потомки умершего наследовали его имущество и чтобы не пресекся его род в нашем городе. Вы тому свидетели!»
Еще я приобрел моавитянку Руфь, вдову Махлона, себе в жены, чтобы сохранить землю за семьей покойного, чтобы его имя не исчезло среди его родичей и от ворот его родного города. Вы сегодня свидетели!
А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім"я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім"я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!
Moreover Ruth the Moabitess, the wife of Mahlon, have I purchased to be my wife, to raise up the name of the dead upon his inheritance, that the name of the dead be not cut off from among his brethren, and from the gate of his place: ye are witnesses this day.
וְגַם אֶת־רוּת הַמֹּאֲבִיָּה אֵשֶׁת מַחְלוֹן קָנִיתִי לִי לְאִשָּׁה, לְהָקִים שֵׁם־הַמֵּת עַל־נַחֲלָתוֹ, וְלֹא־יִכָּרֵת שֵׁם־הַמֵּת מֵעִם אֶחָיו וּמִשַּׁעַר מְקוֹמוֹ; עֵדִים אַתֶּם הַיּוֹם׃
11
И сказал весь народ, который при воротах, и старейшины: мы свидетели; да соделает Господь жену, входящую в дом твой, как Рахиль и как Лию, которые обе устроили дом Израилев; приобретай богатство в Ефрафе, и да славится имя твое в Вифлееме;
Все присутствующие на площади у ворот и старейшины ответили: «Да, мы свидетели! Пусть Господь сделает жену, входящую в твой дом, подобной Рахи́ли и Ли́и, от которых произошел весь изра́ильский народ! Могуществен будь в Эфра́те и знаменит в Вифлееме!
Тогда старейшины и все, кто был у ворот, сказали: — Мы свидетели. Пусть Господь сделает плодовитой женщину, которая входит в твой дом, подобно Рахили и Лии, которые вместе возвели дом Израиля. Приобретай богатство в Ефрафе и славься в Вифлееме.
І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім"я в Віфлеємі.
And all the people that were in the gate, and the elders, said, We are witnesses. The LORD make the woman that is come into thine house like Rachel and like Leah, which two did build the house of Israel: and do thou worthily in Ephratah, and be famous in Bethlehem:
וַיֹּאמְרוּ כָּל־הָעָם אֲשֶׁר־בַּשַּׁעַר וְהַזְּקֵנִים עֵדִים; יִתֵּן יְהוָה אֶת־הָאִשָּׁה הַבָּאָה אֶל־בֵּיתֶךָ, כְּרָחֵל וּכְלֵאָה אֲשֶׁר בָּנוּ שְׁתֵּיהֶם אֶת־בֵּית יִשְׂרָאֵל, וַעֲשֵׂה־חַיִל בְּאֶפְרָתָה, וּקְרָא־שֵׁם בְּבֵית לָחֶם׃
12
и да будет дом твой, как дом Фареса, которого родила Фамарь Иуде, от того семени, которое даст тебе Господь от этой молодой женщины.
Пусть, благодаря потомству, которое Господь даст тебе от этой девушки, дом твой станет подобен дому Па́реца, которого Тама́р родила Иу́де!»
Пусть через потомство, которое Господь даст тебе от этой молодой женщины, твой род уподобится роду Пареца, которого Фамарь родила Иуде.
А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.
And let thy house be like the house of Pharez, whom Tamar bare unto Judah, of the seed which the LORD shall give thee of this young woman.
וִיהִי בֵיתְךָ כְּבֵית פֶּרֶץ, אֲשֶׁר־יָלְדָה תָמָר לִיהוּדָה; מִן־הַזֶּרַע, אֲשֶׁר יִתֵּן יְהוָה לְךָ, מִן־הַנַּעֲרָה הַזֹּאת׃
13
И взял Вооз Руфь, и она сделалась его женою. И вошел он к ней, и Господь дал ей беременность, и она родила сына.
Боаз взял Руфь себе в жены. Он вошел к ней, Господь дал ей зачать, и она родила сына.
Так Боаз взял Руфь, и она стала его женой. Он лег с ней, и Господь дал ей забеременеть, и она родила сына.
І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.
So Boaz took Ruth, and she was his wife: and when he went in unto her, the LORD gave her conception, and she bare a son.
וַיִּקַּח בֹּעַז אֶת־רוּת וַתְּהִי־לוֹ לְאִשָּׁה, וַיָּבֹא אֵלֶיהָ; וַיִּתֵּן יְהוָה לָהּ הֵרָיוֹן וַתֵּלֶד בֵּן׃
14
И говорили женщины Ноемини: благословен Господь, что Он не оставил тебя ныне без наследника! И да будет славно имя его в Израиле!
Женщины говорили Нооми: «Благословен Господь, который не лишил тебя потомка; да прославится он среди израильтян!
Женщины говорили Ноемини: — Слава Господу, Который не оставил тебя сегодня без наследника, который будет заботиться о тебе. Пусть мальчик прославится в Израиле!
І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім"я його серед Ізраїля.
And the women said unto Naomi, Blessed be the LORD, which hath not left thee this day without a kinsman, that his name may be famous in Israel.
וַתֹּאמַרְנָה הַנָּשִׁים אֶל־נָעֳמִי, בָּרוּךְ יְהוָה, אֲשֶׁר לֹא הִשְׁבִּית לָךְ גֹּאֵל הַיּוֹם; וְיִקָּרֵא שְׁמוֹ בְּיִשְׂרָאֵל׃
15
Он будет тебе отрадою и питателем в старости твоей, ибо его родила сноха твоя, которая любит тебя, которая для тебя лучше семи сыновей.
Он вернет тебе бодрость и поддержит тебя на старости лет! Сноха твоя, которая любит тебя, родила его! Она для тебя лучше, чем семь сыновей».
Он обновит твою жизнь и обеспечит тебя в старости. Ведь его родила твоя сноха, которая любит тебя, и которая для тебя лучше семи сыновей.
І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.
And he shall be unto thee a restorer of thy life, and a nourisher of thine old age: for thy daughter in law, which loveth thee, which is better to thee than seven sons, hath born him.
וְהָיָה לָךְ לְמֵשִׁיב נֶפֶשׁ, וּלְכַלְכֵּל אֶת־שֵׂיבָתֵךְ; כִּי כַלָּתֵךְ אֲשֶׁר־אֲהֵבַתֶךְ יְלָדַתּוּ, אֲשֶׁר־הִיא טוֹבָה לָךְ, מִשִּׁבְעָה בָּנִים׃
16
И взяла Ноеминь дитя сие, и носила его в объятиях своих, и была ему нянькою.
Нооми носила новорожденного на руках и нянчила его.
Ноеминь взяла младенца, носила его в объятиях и нянчила его.
І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.
And Naomi took the child, and laid it in her bosom, and became nurse unto it.
וַתִּקַּח נָעֳמִי אֶת־הַיֶּלֶד וַתְּשִׁתֵהוּ בְחֵיקָהּ, וַתְּהִי־לוֹ לְאֹמֶנֶת׃
17
Соседки нарекли ему имя и говорили: "у Ноемини родился сын", и нарекли ему имя: Овид. Он отец Иессея, отца Давидова.
Соседки говорили: «Мальчик родился у Нооми». Они и дали ему имя. Они назвали его Ове́д. Это отец Иессе́я, отца Дави́да.
Женщины, которые жили там, говорили: — У Ноемини родился сын. Они назвали его Овид. Он стал отцом Иессея, отца Давида.
А сусідки назвали ім"я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім"я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.
And the women her neighbours gave it a name, saying, There is a son born to Naomi; and they called his name Obed: he is the father of Jesse, the father of David.
וַתִּקְרֶאנָה לוֹ הַשְּׁכֵנוֹת שֵׁם לֵאמֹר, יֻלַּד־בֵּן לְנָעֳמִי; וַתִּקְרֶאנָה שְׁמוֹ עוֹבֵד, הוּא אֲבִי־יִשַׁי אֲבִי דָוִד׃
18
И вот род Фаресов: Фарес родил Есрома;
Вот родословная Давида, начиная с Пареца: у Пареца родился Хецрон,
И вот родословие Пареца: Парец был отцом Хецрона,
А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,
Now these are the generations of Pharez: Pharez begat Hezron,
וְאֵלֶּה תּוֹלְדוֹת פָּרֶץ, פֶּרֶץ הוֹלִיד אֶת־חֶצְרוֹן׃
19
Есром родил Арама; Арам родил Аминадава;
у Хецрона родился Рам, у Рама родился Амминада́в,
Хецрон — отцом Рама, Рам — отцом Аминадава,
а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,
And Hezron begat Ram, and Ram begat Amminadab,
וְחֶצְרוֹן הוֹלִיד אֶת־רָם, וְרָם הוֹלִיד אֶת־עַמִּינָדָב׃
20
Аминадав родил Наассона; Наассон родил Салмона;
у Амминадава родился Нахшбн, у Нахшона родился Салма́,
Аминадав — отцом Нахшона, Нахшон — отцом Салмона,
а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;
And Amminadab begat Nahshon, and Nahshon begat Salmon,
וְעַמִּינָדָב הוֹלִיד אֶת־נַחְשׁוֹן, וְנַחְשׁוֹן הוֹלִיד אֶת־שַׂלְמָה׃
21
Салмон родил Вооза; Вооз родил Овида;
у Салмо́на родился Бо́аз, у Боаза родился Овед,
Салмон — отцом Боаза, Боаз — отцом Овида,
а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;
And Salmon begat Boaz, and Boaz begat Obed,
וְשַׂלְמוֹן הוֹלִיד אֶת־בֹּעַז, וּבֹעַז הוֹלִיד אֶת־עוֹבֵד׃
22
Овид родил Иессея; Иессей родил Давида.
у Оведа родился Иессей, у Иессея родился Давид.
Овид — отцом Иессея, а Иессей — отцом Давида.
а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.
And Obed begat Jesse, and Jesse begat David.
וְעֹבֵד הוֹלִיד אֶת־יִשָׁי, וְיִשַׁי הוֹלִיד אֶת־דָּוִד׃