Исход | Exodus | שמות, Глава 15

1
Пою Господу, ибо Он высоко превознесся; коня и всадника его ввергнул в море.
Тогда Моисей и сыны Израилевы запели песнь Господу: Воспою Господу: Он велик! Он коня и всадника в море вверг!
Тогда Моисей с израильтянами воспели Господу эту песню: «Господу буду петь. Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море.
Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Then Moses and the Israelites sang this song to the LORD: "I will sing to the LORD, for he is highly exalted. The horse and its rider he has hurled into the sea.
אָז יָשִׁיר־מֹשֶׁה וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל אֶת־הַשִּׁירָה הַזֹּאת לַיהוָה, וַיֹּאמְרוּ לֵאמֹר; אָשִׁירָה לַיהוָה כִּי־גָאֹה גָּאָה, סוּס וְרֹכְבוֹ רָמָה בַיָּם׃
2
Господь крепость моя и слава моя, Он был мне спасением. Он Бог мой, и прославлю Его; Бог отца моего, и превознесу Его.
Господь — моя мощь, Он — сила моя! Он — спасенье мое! Он мой Бог, я прославлю Его! Бог отцов моих — возвеличу Его!
Господь — моя сила и песнь; Он стал мне спасением. Он — мой Бог, я восславлю Его; Бог отца моего: я Его превознесу.
Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!
The LORD is my strength and my song; he has become my salvation. He is my God, and I will praise him, my father"s God, and I will exalt him.
עָזִּי וְזִמְרָת יָהּ, וַיְהִי־לִי לִישׁוּעָה; זֶה אֵלִי וְאַנְוֵהוּ, אֱלֹהֵי אָבִי וַאֲרֹמְמֶנְהוּ׃
3
Господь муж брани, Иегова имя Ему.
Господь — воин! Имя Его — Господь!
Господь— это воин; Господь — Имя Ему.
Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!
The LORD is a warrior; the LORD is his name.
יְהוָה אִישׁ מִלְחָמָה; יְהוָה שְׁמוֹ׃
4
Колесницы фараона и войско его ввергнул Он в море, и избранные военачальники его потонули в Чермном море.
Колесницы фараона, войска его в море Он вверг, его лучших воинов в море Чермном потопил.
Колесницы и войско фараона бросил Он в море. Лучшие воины египтян утоплены в Красном море.
Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.
Pharaoh"s chariots and his army he has hurled into the sea. The best of Pharaoh"s officers are drowned in the Red Sea.
מַרְכְּבֹת פַּרְעֹה וְחֵילוֹ יָרָה בַיָּם; וּמִבְחַר שָׁלִשָׁיו טֻבְּעוּ בְיַם־סוּף׃
5
Пучины покрыли их: они пошли в глубину, как камень.
Поглотила пучина их: они камнем пошли на дно!
Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.
Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!
The deep waters have covered them; they sank to the depths like a stone.
תְּהֹמֹת יְכַסְיֻמוּ; יָרְדוּ בִמְצוֹלֹת כְּמוֹ־אָבֶן׃
6
Десница Твоя, Господи, прославилась силою; десница Твоя, Господи, сразила врага.
Господь! Твоя рука крепка и сильна! Господь! Твоя рука сразила врага!
Правая рука Твоя, Господи, мощью прославилась. Правая рука Твоя, Господи, сокрушила врага.
Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!
"Your right hand, O LORD, was majestic in power. Your right hand, O LORD, shattered the enemy.
יְמִינְךָ יְהוָה, נֶאְדָּרִי בַּכֹּחַ; יְמִינְךָ יְהוָה תִּרְעַץ אוֹיֵב׃
7
Величием славы Твоей Ты низложил восставших против Тебя. Ты послал гнев Твой, и он попалил их, как солому.
Велик Ты! Недругов Ты поверг! Как огонь — солому, Твой гнев их сжег!
Величием славы Своей Ты поверг восставших против Тебя. Возгорелся Твой гнев – он их, как солому, пожрал.
А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!
In the greatness of your majesty you threw down those who opposed you. You unleashed your burning anger; it consumed them like stubble.
וּבְרֹב גְּאוֹנְךָ תַּהֲרֹס קָמֶיךָ; תְּשַׁלַּח חֲרֹנְךָ, יֹאכְלֵמוֹ כַּקַּשׁ׃
8
От дуновения Твоего расступились воды, влага стала, как стена, огустели пучины в сердце моря.
Дунул Ты — и вздыбились воды, волны встали стеной, твердью стала пучина!
Дохнул Ты на воды – вздыбились они, встали как стена; сгустилась пучина морская.
А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!
By the blast of your nostrils the waters piled up. The surging waters stood firm like a wall; the deep waters congealed in the heart of the sea.
וּבְרוּחַ אַפֶּיךָ נֶעֶרְמוּ מַיִם, נִצְּבוּ כְמוֹ־נֵד נֹזְלִים; קָפְאוּ תְהֹמֹת בְּלֶב־יָם׃
9
Враг сказал: погонюсь, настигну, разделю добычу; насытится ими душа моя, обнажу меч мой, истребит их рука моя.
«Догоню, настигну, — подумал враг, — поживлюсь добычей: возьму, что хочу! Меч обнажу — уничтожу всех!»
Хвастался враг: “Погонюсь, настигну их. Разделю добычу, натешусь ею. Вытащу меч – истребит их моя рука”.
Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!
"The enemy boasted, "I will pursue, I will overtake them. I will divide the spoils; I will gorge myself on them. I will draw my sword and my hand will destroy them."
אָמַר אוֹיֵב אֶרְדֹּף אַשִּׂיג אֲחַלֵּק שָׁלָל; תִּמְלָאֵמוֹ נַפְשִׁי, אָרִיק חַרְבִּי, תּוֹרִישֵׁמוֹ יָדִי׃
10
Ты дунул духом Твоим, и покрыло их море: они погрузились, как свинец, в великих водах.
Но Ты дунул — и море покрыло их: как свинец, под воду они ушли.
Но дунул Ты вихрем Своим, и накрыло их море. Утонули они, как свинец, в могучих водах.
Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!
But you blew with your breath, and the sea covered them. They sank like lead in the mighty waters.
נָשַׁפְתָּ בְרוּחֲךָ כִּסָּמוֹ יָם; צָלֲלוּ כַּעוֹפֶרֶת, בְּמַיִם אַדִּירִים׃
11
Кто, как Ты, Господи, между богами? Кто, как Ты, величествен святостью, досточтим хвалами, Творец чудес?
Нет подобных Тебе средь богов, Господь! Нет, Могучий, подобных Тебе средь Святых! Страшный в славе! Творец чудес!
Кто из богов подобен Тебе, Господи? Кто подобен Тебе, величественному в святости, устрашающему во славе, творящему чудеса?
Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!
"Who among the gods is like you, O LORD? Who is like you--majestic in holiness, awesome in glory, working wonders?
מִי־כָמֹכָה בָּאֵלִם יְהוָה, מִי כָּמֹכָה נֶאְדָּר בַּקֹּדֶשׁ; נוֹרָא תְהִלֹּת עֹשֵׂה פֶלֶא׃
12
Ты простер десницу Твою: поглотила их земля.
Простер руку — земля поглотила врагов!
Простер Ты правую руку – и поглотила их земля.
Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!
You stretched out your right hand and the earth swallowed them.
נָטִיתָ יְמִינְךָ, תִּבְלָעֵמוֹ אָרֶץ׃
13
Ты ведешь милостью Твоею народ сей, который Ты избавил, — сопровождаешь силою Твоею в жилище святыни Твоей.
А народ, что Тобою спасен, Ты повел, защищая, любя, в Свой святой край повел,
Своей нетленной любовью поведешь Ты народ, который спас. Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.
Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!
"In your unfailing love you will lead the people you have redeemed. In your strength you will guide them to your holy dwelling.
נָחִיתָ בְחַסְדְּךָ עַם־זוּ גָּאָלְתָּ; נֵהַלְתָּ בְעָזְּךָ אֶל־נְוֵה קָדְשֶׁךָ׃
14
Услышали народы и трепещут: ужас объял жителей Филистимских;
и народы, услышав, трепещут! Дрожат жители Филисти́и,
Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.
Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!
The nations will hear and tremble; anguish will grip the people of Philistia.
שָׁמְעוּ עַמִּים יִרְגָּזוּן; חִיל אָחַז, יֹשְׁבֵי פְּלָשֶׁת׃
15
тогда смутились князья Едомовы, трепет объял вождей Моавитских, уныли все жители Ханаана.
в ужас пришли вожди Эдо́ма, страхом объяты владыки Моа́ва, жутко жителям Ханаа́на.
Устрашатся вожди Эдома, трепет охватит правителей Моава, скроются жители Ханаана –
Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!
The chiefs of Edom will be terrified, the leaders of Moab will be seized with trembling, the people of Canaan will melt away;
אָז נִבְהֲלוּ אַלּוּפֵי אֱדוֹם, אֵילֵי מוֹאָב, יֹאחֲזֵמוֹ רָעַד; נָמֹגוּ כֹּל יֹשְׁבֵי כְנָעַן׃
16
Да нападет на них страх и ужас; от величия мышцы Твоей да онемеют они, как камень, доколе проходит народ Твой, Господи, доколе проходит сей народ, который Ты приобрел.
Пусть же охватит их страх и ужас! Под рукой Твоей тяжкой пусть станут как камень, пока мимо них идет Твой народ — народ, который Ты сделал Своим!
страх и ужас падут на них. Силой Твоей руки они станут как камень – пока не пройдет Твой народ, Господи, пока не пройдет народ, который Ты приобрел.
Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
terror and dread will fall upon them. By the power of your arm they will be as still as a stone--until your people pass by, O LORD, until the people you bought pass by.
תִּפֹּל עֲלֵיהֶם אֵימָתָה וָפַחַד, בִּגְדֹל זְרוֹעֲךָ יִדְּמוּ כָּאָבֶן; עַד־יַעֲבֹר עַמְּךָ יְהוָה, עַד־יַעֲבֹר עַם־זוּ קָנִיתָ׃
17
Введи его и насади его на горе достояния Твоего, на месте, которое Ты соделал жилищем Себе, Господи, во святилище, {которое} создали руки Твои, Владыка!
Ты поселишь его на Твоей горе, там, Господь, Ты жилище построил Себе, там, Владыка, святилище Ты воздвиг!
Ты приведешь и поселишь их на горе, где надел Твой – на том месте, Господи, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое руки Твои основали.
Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
You will bring them in and plant them on the mountain of your inheritance--the place, O LORD, you made for your dwelling, the sanctuary, O Lord, your hands established.
תְּבִאֵמוֹ, וְתִטָּעֵמוֹ בְּהַר נַחֲלָתְךָ, מָכוֹן לְשִׁבְתְּךָ פָּעַלְתָּ יְהוָה; מִקְּדָשׁ אֲדֹנָי כּוֹנְנוּ יָדֶיךָ׃
18
Господь будет царствовать во веки и в вечность.
Воцарится Господь — навеки!
Господь будет царствовать навеки».
і Господь зацарює навіки віків!
The LORD will reign for ever and ever."
יְהוָה יִמְלֹךְ לְעֹלָם וָעֶד׃
19
Когда вошли кони фараона с колесницами его и с всадниками его в море, то Господь обратил на них воды морские, а сыны Израилевы прошли по суше среди моря.
Когда вошли вглубь моря конные колесницы фараона и его всадники, то Господь повернул против них воды морские. А сыны Израилевы прошли по дну моря, как по суше!
Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Господь обрушил на них морские воды. А израильтяне прошли через море, как по суше.
Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.
When Pharaoh"s horses, chariots and horsemen went into the sea, the LORD brought the waters of the sea back over them, but the Israelites walked through the sea on dry ground.
כִּי בָא סוּס פַּרְעֹה בְּרִכְבּוֹ וּבְפָרָשָׁיו בַּיָּם, וַיָּשֶׁב יְהוָה עֲלֵהֶם אֶת־מֵי הַיָּם; וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל הָלְכוּ בַיַּבָּשָׁה בְּתוֹךְ הַיָּם׃
20
И взяла Мариам пророчица, сестра Ааронова, в руку свою тимпан, и вышли за нею все женщины с тимпанами и ликованием.
Мирья́м–пророчица, сестра Аарона, взяла бубен, и все женщины пошли за ней следом — с плясками, с бубнами.
Пророчица Мирьям, сестра Аарона, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.
І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.
Then Miriam the prophetess, Aaron"s sister, took a tambourine in her hand, and all the women followed her, with tambourines and dancing.
וַתִּקַּח מִרְיָם הַנְּבִיאָה אֲחוֹת אַהֲרֹן אֶת־הַתֹּף בְּיָדָהּ; וַתֵּצֶאןָ כָל־הַנָּשִׁים אַחֲרֶיהָ, בְּתֻפִּים וּבִמְחֹלֹת׃
21
И воспела Мариам пред ними: пойте Господу, ибо высоко превознесся Он, коня и всадника его ввергнул в море.
И Мирьям запела: «Пойте Господу: Он велик! Он коня и всадника в море вверг!»
Мирьям им пела: «Господу пойте – Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море».
І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Miriam sang to them: "Sing to the LORD, for he is highly exalted. The horse and its rider he has hurled into the sea."
וַתַּעַן לָהֶם מִרְיָם; שִׁירוּ לַיהוָה כִּי־גָאֹה גָּאָה, סוּס וְרֹכְבוֹ רָמָה בַיָּם׃
22
И повел Моисей Израильтян от Чермного моря, и они вступили в пустыню Сур; и шли они три дня по пустыне и не находили воды.
От Чермного моря Моисей повел сынов Израилевых в пустыню Шур. Три дня они шли по пустыне и нигде не могли найти воды.
Моисей повел израильтян от Красного моря, и они вошли в пустыню Сур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.
І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.
Then Moses led Israel from the Red Sea and they went into the Desert of Shur. For three days they traveled in the desert without finding water.
וַיַּסַּע מֹשֶׁה אֶת־יִשְׂרָאֵל מִיַּם־סוּף, וַיֵּצְאוּ אֶל־מִדְבַּר־שׁוּר; וַיֵּלְכוּ שְׁלֹשֶׁת־יָמִים בַּמִּדְבָּר וְלֹא־מָצְאוּ מָיִם׃
23
Пришли в Мерру — и не могли пить воды в Мерре, ибо она была горька, почему и наречено тому [месту] имя: Мерра.
А когда пришли в Мару́ , то не могли пить там воду — вода была горькой. (Потому это место и называется Мара.)
Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара ).
І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.
When they came to Marah, they could not drink its water because it was bitter. (That is why the place is called Marah.)
וַיָּבֹאוּ מָרָתָה, וְלֹא יָכְלוּ, לִשְׁתֹּת מַיִם מִמָּרָה, כִּי מָרִים הֵם; עַל־כֵּן קָרָא־שְׁמָהּ מָרָה׃
24
И возроптал народ на Моисея, говоря: что нам пить?
Люди стали роптать на Моисея. «Что мы будем пить?» — спрашивали они.
Народ стал роптать на Моисея, говоря: — Что нам пить?
І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?
So the people grumbled against Moses, saying, "What are we to drink?"
וַיִּלֹּנוּ הָעָם עַל־מֹשֶׁה לֵּאמֹר מַה־נִּשְׁתֶּה׃
25
[Моисей] возопил к Господу, и Господь показал ему дерево, и он бросил его в воду, и вода сделалась сладкою. Там {Бог} дал {народу} устав и закон и там испытывал его.
Моисей воззвал к Господу, и Господь указал ему дерево. Моисей бросил кусок этого дерева в воду, и вода стала пригодной для питья. Там Он дал им законы и правила, там Он их подверг испытанию.
Моисей взмолился к Господу, и Господь показал ему кусок дерева. Моисей бросил его в воду — и вода стала пригодной для питья. Там Господь дал им закон и устав, чтобы испытать их.
І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.
Then Moses cried out to the LORD, and the LORD showed him a piece of wood. He threw it into the water, and the water became sweet. There the LORD made a decree and a law for them, and there he tested them.
וַיִּצְעַק אֶל־יְהוָה, וַיּוֹרֵהוּ יְהוָה עֵץ, וַיַּשְׁלֵךְ אֶל־הַמַּיִם, וַיִּמְתְּקוּ הַמָּיִם; שָׁם שָׂם לוֹ חֹק וּמִשְׁפָּט וְשָׁם נִסָּהוּ׃
26
И сказал: если ты будешь слушаться гласа Господа, Бога твоего, и делать угодное пред очами Его, и внимать заповедям Его, и соблюдать все уставы Его, то не наведу на тебя ни одной из болезней, которые навел Я на Египет, ибо Я Господь [Бог твой], целитель твой.
Господь сказал: «Если вы будете слушаться Господа, вашего Бога, и делать то, что Ему угодно, внимать Его повелениям и соблюдать Его законы, то Я никогда не поражу вас теми болезнями, какие послал на египтян. Я Господь — ваш Целитель!»
Он сказал: — Если вы будете внимательно слушать голос Господа, вашего Бога, и делать угодное Ему, если будете послушны Его повелениям и сохраните Его уставы, Я не нашлю на вас ни одного из недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я — Господь, Который исцеляет вас.
І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!
He said, "If you listen carefully to the voice of the LORD your God and do what is right in his eyes, if you pay attention to his commands and keep all his decrees, I will not bring on you any of the diseases I brought on the Egyptians, for I am the LORD, who heals you."
וַיֹּאמֶר אִם־שָׁמוֹעַ תִּשְׁמַע לְקוֹל יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, וְהַיָּשָׁר בְּעֵינָיו תַּעֲשֶׂה, וְהַאֲזַנְתָּ לְמִצְוֹתָיו, וְשָׁמַרְתָּ כָּל־חֻקָּיו; כָּל־הַמַּחֲלָה אֲשֶׁר־שַׂמְתִּי בְמִצְרַיִם לֹא־אָשִׂים עָלֶיךָ, כִּי אֲנִי יְהוָה רֹפְאֶךָ׃
27
И пришли в Елим; там {было} двенадцать источников воды и семьдесят финиковых дерев, и расположились там станом при водах.
Сыны Израилевы пришли в Эли́м. Там было двенадцать источников и семьдесят финиковых пальм. Там, у источников, они сделали остановку.
Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.
І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.
Then they came to Elim, where there were twelve springs and seventy palm trees, and they camped there near the water.
וַיָּבֹאוּ אֵילִמָה, וְשָׁם, שְׁתֵּים עֶשְׂרֵה עֵינֹת מַיִם וְשִׁבְעִים תְּמָרִים; וַיַּחֲנוּ־שָׁם עַל־הַמָּיִם׃