1
Когда народ увидел, что Моисей долго не сходит с горы, то собрался к Аарону и сказал ему: встань и сделай нам бога, который бы шел перед нами, ибо с этим человеком, с Моисеем, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что сделалось.
Люди видели, что Моисей все не возвращается с горы. Тогда они обступили Аарона и потребовали от него: «Сделай нам бога, который поведет нас за собой. А этот человек, который вывел нас из Египта, — Моисей — мы не знаем, что с ним случилось!»
Увидев, что Моисей медлит спускаться с горы, народ собрался вокруг Аарона и сказал: — Послушай, сделай нам богов, которые пойдут перед нами. А что до этого Моисея, который вывел нас из Египта, — мы не знаем, что с ним случилось.
І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
When the people saw that Moses was so long in coming down from the mountain, they gathered around Aaron and said, "Come, make us gods who will go before us. As for this fellow Moses who brought us up out of Egypt, we don"t know what has happened to him."
וַיַּרְא הָעָם, כִּי־בֹשֵׁשׁ מֹשֶׁה לָרֶדֶת מִן־הָהָר; וַיִּקָּהֵל הָעָם עַל־אַהֲרֹן, וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו קוּם עֲשֵׂה־לָנוּ אֱלֹהִים, אֲשֶׁר יֵלְכוּ לְפָנֵינוּ, כִּי־זֶה מֹשֶׁה הָאִישׁ, אֲשֶׁר הֶעֱלָנוּ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, לֹא יָדַעְנוּ מֶה־הָיָה לוֹ׃
2
И сказал им Аарон: выньте золотые серьги, которые в ушах ваших жен, ваших сыновей и ваших дочерей, и принесите ко мне.
Аарон велел им: «Выньте серьги из ушей ваших жен, сыновей и дочерей и принесите мне».
Аарон ответил им: — Снимите золотые серьги с ваших жен, сыновей и дочерей и принесите их мне.
І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.
Aaron answered them, "Take off the gold earrings that your wives, your sons and your daughters are wearing, and bring them to me."
וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם אַהֲרֹן, פָּרְקוּ נִזְמֵי הַזָּהָב, אֲשֶׁר בְּאָזְנֵי נְשֵׁיכֶם, בְּנֵיכֶם וּבְנֹתֵיכֶם; וְהָבִיאוּ אֵלָי׃
3
И весь народ вынул золотые серьги из ушей своих и принесли к Аарону.
Люди вынули из ушей золотые серьги и отдали Аарону.
Народ снял золотые серьги и принес их Аарону.
І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.
So all the people took off their earrings and brought them to Aaron.
וַיִּתְפָּרְקוּ כָּל־הָעָם, אֶת־נִזְמֵי הַזָּהָב אֲשֶׁר בְּאָזְנֵיהֶם; וַיָּבִיאוּ אֶל־אַהֲרֹן׃
4
Он взял их из рук их, и сделал из них литого тельца, и обделал его резцом. И сказали они: вот бог твой, Израиль, который вывел тебя из земли Египетской!
Аарон взял их, переплавил, сделал статую тельца, и люди сказали друг другу: «Это Бог твой, Израиль! Это Он тебя вывел из Египта!»
Он взял то, что они принесли ему, и сделал из этого золота литого тельца, придав ему вид резцом. Тогда они сказали: — Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.
І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
He took what they handed him and made it into an idol cast in the shape of a calf, fashioning it with a tool. Then they said, "These are your gods, O Israel, who brought you up out of Egypt."
וַיִּקַּח מִיָּדָם, וַיָּצַר אֹתוֹ בַּחֶרֶט, וַיַּעֲשֵׂהוּ עֵגֶל מַסֵּכָה; וַיֹּאמְרוּ, אֵלֶּה אֱלֹהֶיךָ יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר הֶעֱלוּךָ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
5
Увидев {сие,} Аарон поставил пред ним жертвенник, и провозгласил Аарон, говоря: завтра праздник Господу.
Увидев это, Аарон воздвиг перед тельцом жертвенник и провозгласил: «Завтра праздник Господень!»
Увидев это, Аарон поставил перед тельцом жертвенник и возвестил: — Завтра — праздник Господу.
І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!
When Aaron saw this, he built an altar in front of the calf and announced, "Tomorrow there will be a festival to the LORD."
וַיַּרְא אַהֲרֹן, וַיִּבֶן מִזְבֵּחַ לְפָנָיו; וַיִּקְרָא אַהֲרֹן וַיֹּאמַר, חַג לַיהוָה מָחָר׃
6
На другой день они встали рано и принесли всесожжения и привели жертвы мирные: и сел народ есть и пить, а после встал играть.
На следующий день, утром, они принесли жертвы всесожжения и пиршественные жертвы. Потом стали есть и пить, а после принялись вовсю веселиться.
Встав на следующий день рано утром, они принесли всесожжения и жертвы примирения. Народ сел есть и пить, а потом встал веселиться.
І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.
So the next day the people rose early and sacrificed burnt offerings and presented fellowship offerings. Afterward they sat down to eat and drink and got up to indulge in revelry.
וַיַּשְׁכִּימוּ מִמָּחֳרָת, וַיַּעֲלוּ עֹלֹת, וַיַּגִּשׁוּ שְׁלָמִים; וַיֵּשֶׁב הָעָם לֶאֱכֹל וְשָׁתוֹ, וַיָּקֻמוּ לְצַחֵק׃
7
И сказал Господь Моисею: поспеши сойти [отсюда], ибо развратился народ твой, который ты вывел из земли Египетской;
«Спускайся с горы, — сказал Господь Моисею. — Негодным стал твой народ — народ, выведенный тобой из Египта!
Тогда Господь сказал Моисею: — Спускайся с горы. Твой народ, который ты вывел из Египта, развратился.
А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.
Then the LORD said to Moses, "Go down, because your people, whom you brought up out of Egypt, have become corrupt.
וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה; לֶךְ־רֵד כִּי שִׁחֵת עַמְּךָ, אֲשֶׁר הֶעֱלֵיתָ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
8
скоро уклонились они от пути, который Я заповедал им: сделали себе литого тельца и поклонились ему, и принесли ему жертвы и сказали: вот бог твой, Израиль, который вывел тебя из земли Египетской!
Как быстро свернули они с пути, на который Я их наставил! Они сделали себе статую тельца, они поклоняются этому тельцу, и приносят ему жертвы, и говорят: "Это Бог твой, Израиль! Это Он тебя вывел из Египта!"»
Как скоро они уклонились от того, что Я повелел им! Они сделали себе литого тельца, поклонились ему и принесли ему жертвы, говоря: «Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта».
Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
They have been quick to turn away from what I commanded them and have made themselves an idol cast in the shape of a calf. They have bowed down to it and sacrificed to it and have said, "These are your gods, O Israel, who brought you up out of Egypt."
סָרוּ מַהֵר, מִן־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר צִוִּיתִם, עָשׂוּ לָהֶם, עֵגֶל מַסֵּכָה; וַיִּשְׁתַּחֲווּ־לוֹ וַיִּזְבְּחוּ־לוֹ, וַיֹּאמְרוּ, אֵלֶּה אֱלֹהֶיךָ יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר הֶעֱלוּךָ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
9
И сказал Господь Моисею: Я вижу народ сей, и вот, народ он — жестоковыйный;
Господь сказал Моисею: «Я вижу, что это народ упрямый!
— Я вижу этот народ, — сказал Господь Моисею, — он упрям.
І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!
"I have seen these people," the LORD said to Moses, "and they are a stiff-necked people.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה; רָאִיתִי אֶת־הָעָם הַזֶּה, וְהִנֵּה עַם־קְשֵׁה־עֹרֶף הוּא׃
10
итак оставь Меня, да воспламенится гнев Мой на них, и истреблю их, и произведу многочисленный народ от тебя.
Не препятствуй Мне излить на них Мой гнев и уничтожить их — а от тебя Я произведу великий народ!»
Итак, оставь Меня. Я обращу Свой гнев на них и погублю их. Потом Я произведу великий народ от тебя.
А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.
Now leave me alone so that my anger may burn against them and that I may destroy them. Then I will make you into a great nation."
וְעַתָּה הַנִּיחָה לִּי, וְיִחַר־אַפִּי בָהֶם וַאֲכַלֵּם; וְאֶעֱשֶׂה אוֹתְךָ לְגוֹי גָּדוֹל׃
11
Но Моисей стал умолять Господа, Бога Своего, и сказал: да не воспламеняется, Господи, гнев Твой на народ Твой, который Ты вывел из земли Египетской силою великою и рукою крепкою,
Но Моисей стал умолять Господа, Бога своего. «Господь! — сказал он. — Зачем Тебе гневаться на Твой народ, который Ты вывел из Египта Своей великой силой — могучей рукой Своей?
Но Моисей принялся умолять Господа, своего Бога: — Господи, — сказал он, — зачем Тебе гневаться на Свой народ, который Ты вывел из Египта великой силой и могучей рукой?
І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?
But Moses sought the favor of the LORD his God. "O LORD," he said, "why should your anger burn against your people, whom you brought out of Egypt with great power and a mighty hand?
וַיְחַל מֹשֶׁה, אֶת־פְּנֵי יְהוָה אֱלֹהָיו; וַיֹּאמֶר, לָמָה יְהוָה יֶחֱרֶה אַפְּךָ בְּעַמֶּךָ, אֲשֶׁר הוֹצֵאתָ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, בְּכֹחַ גָּדוֹל וּבְיָד חֲזָקָה׃
12
чтобы Египтяне не говорили: на погибель Он вывел их, чтобы убить их в горах и истребить их с лица земли; отврати пламенный гнев Твой и отмени погубление народа Твоего;
Зачем нужно, чтобы египтяне говорили, будто Ты увел этот народ на погибель — уничтожил его в горах, стер с лица земли? Не гневайся, смилуйся, не губи Свой народ!
Зачем египтянам давать повод говорить: «Он вывел их со злым умыслом, чтобы убить в горах и стереть с лица земли?» Оставь Свой пылающий гнев, смягчись, не наводи на Свой народ беду.
Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!
Why should the Egyptians say, "It was with evil intent that he brought them out, to kill them in the mountains and to wipe them off the face of the earth"? Turn from your fierce anger; relent and do not bring disaster on your people.
לָמָּה יֹאמְרוּ מִצְרַיִם לֵאמֹר, בְּרָעָה הוֹצִיאָם לַהֲרֹג אֹתָם בֶּהָרִים, וּלְכַלֹּתָם, מֵעַל פְּנֵי הָאֲדָמָה; שׁוּב מֵחֲרוֹן אַפֶּךָ, וְהִנָּחֵם עַל־הָרָעָה לְעַמֶּךָ׃
13
вспомни Авраама, Исаака и Израиля [Иакова], рабов Твоих, которым клялся Ты Собою, говоря: умножая умножу семя ваше, как звезды небесные, и всю землю сию, о которой Я сказал, дам семени вашему, и будут владеть [ею] вечно.
Вспомни, о чем Ты поклялся Твоим рабам Аврааму, Исааку и Израилю, — Ты поклялся Самим Собой, что сделаешь их потомков многочисленными, как звезды на небе, а землю, которую Ты обещал им, отдашь их потомкам в вечное владение!»
Вспомни Твоих слуг Авраама, Исаака и Израиля, которым Ты клялся Собой: «Я дам вам столько потомков, сколько на небе звезд. Весь этот край, который Я обещал отдать им, будет достоянием ваших потомков навеки».
Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.
Remember your servants Abraham, Isaac and Israel, to whom you swore by your own self: "I will make your descendants as numerous as the stars in the sky and I will give your descendants all this land I promised them, and it will be their inheritance forever.""
זְכֹר לְאַבְרָהָם לְיִצְחָק וּלְיִשְׂרָאֵל עֲבָדֶיךָ, אֲשֶׁר נִשְׁבַּעְתָּ לָהֶם בָּךְ, וַתְּדַבֵּר אֲלֵהֶם, אַרְבֶּה אֶת־זַרְעֲכֶם, כְּכוֹכְבֵי הַשָּׁמָיִם; וְכָל־הָאָרֶץ הַזֹּאת אֲשֶׁר אָמַרְתִּי, אֶתֵּן לְזַרְעֲכֶם, וְנָחֲלוּ לְעֹלָם׃
14
И отменил Господь зло, о котором сказал, что наведет его на народ Свой.
И Господь отменил то наказание, о котором говорил и которому хотел подвергнуть Свой народ.
Господь смягчился и не навел на Свой народ беду, которой грозил.
І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.
Then the LORD relented and did not bring on his people the disaster he had threatened.
וַיִּנָּחֶם יְהוָה; עַל־הָרָעָה, אֲשֶׁר דִּבֶּר לַעֲשׂוֹת לְעַמּוֹ׃
15
И обратился и сошел Моисей с горы; в руке его {были} две скрижали откровения [каменные], на которых написано было с обеих сторон: и на той и на другой стороне написано было;
Моисей повернулся и стал спускаться с горы. В руках у него были две таблички Завета — с письменами на обеих сторонах.
Моисей повернулся и сошел с горы с двумя каменными плитками свидетельства в руках. Они были исписаны с обеих сторон, спереди и сзади.
І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.
Moses turned and went down the mountain with the two tablets of the Testimony in his hands. They were inscribed on both sides, front and back.
וַיִּפֶן וַיֵּרֶד מֹשֶׁה מִן־הָהָר, וּשְׁנֵי לֻחֹת הָעֵדֻת בְּיָדוֹ; לֻחֹת, כְּתֻבִים מִשְּׁנֵי עֶבְרֵיהֶם, מִזֶּה וּמִזֶּה הֵם כְּתֻבִים׃
16
скрижали были дело Божие, и письмена, начертанные на скрижалях, были письмена Божии.
Самим Богом были сделаны эти таблички, и письмена на них были начертаны Богом — вырезаны на табличках.
Бог сделал эти плитки и Он высек на них Свои письмена.
А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.
The tablets were the work of God; the writing was the writing of God, engraved on the tablets.
וְהַלֻּחֹת, מַעֲשֵׂה אֱלֹהִים הֵמָּה; וְהַמִּכְתָּב, מִכְתַּב אֱלֹהִים הוּא, חָרוּת עַל־הַלֻּחֹת׃
17
И услышал Иисус голос народа шумящего и сказал Моисею: военный крик в стане.
И тут Иисус услышал, какой шум подняли люди внизу. «В стане шум битвы!» — сказал он Моисею.
Когда Иисус услышал гул кричащего народа, он сказал Моисею: — В лагере шум битвы.
І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!
When Joshua heard the noise of the people shouting, he said to Moses, "There is the sound of war in the camp."
וַיִּשְׁמַע יְהוֹשֻׁעַ אֶת־קוֹל הָעָם בְּרֵעֹה; וַיֹּאמֶר אֶל־מֹשֶׁה, קוֹל מִלְחָמָה בַּמַּחֲנֶה׃
18
Но [Моисей] сказал: это не крик побеждающих и не вопль поражаемых; я слышу голос поющих.
Моисей ответил: «Это не гул победы, это не гул пораженья! Я слышу разгульные песни!»
Но Моисей ответил: — Это не клич победителей, не плач побежденных: голос поющих я слышу.
А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!
Moses replied: "It is not the sound of victory, it is not the sound of defeat; it is the sound of singing that I hear."
וַיֹּאמֶר, אֵין קוֹל עֲנוֹת גְּבוּרָה, וְאֵין קוֹל עֲנוֹת חֲלוּשָׁה; קוֹל עַנּוֹת, אָנֹכִי שֹׁמֵעַ׃
19
Когда же он приблизился к стану и увидел тельца и пляски, тогда он воспламенился гневом и бросил из рук своих скрижали и разбил их под горою;
Приблизившись к стану, Моисей увидел тельца и увидел пляски. Разгневался Моисей, бросил таблички наземь, у подножья горы, и разбил их.
Подойдя к лагерю и увидев тельца и пляски, Моисей разгневался. Он бросил каменные плитки, которые нес, разбив их на куски у подножия горы.
І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...
When Moses approached the camp and saw the calf and the dancing, his anger burned and he threw the tablets out of his hands, breaking them to pieces at the foot of the mountain.
וַיְהִי, כַּאֲשֶׁר קָרַב אֶל־הַמַּחֲנֶה, וַיַּרְא אֶת־הָעֵגֶל וּמְחֹלֹת; וַיִּחַר־אַף מֹשֶׁה, וַיַּשְׁלֵךְ מִיָּדוֹ (מִיָּדָיו) אֶת־הַלֻּחֹת, וַיְשַׁבֵּר אֹתָם תַּחַת הָהָר׃
20
и взял тельца, которого они сделали, и сжег его в огне, и стер в прах, и рассыпал по воде, и дал ее пить сынам Израилевым.
Статую тельца он сжег и в порошок растер. А порошок бросил в воду и заставил сынов Израилевых пить ее.
Он взял сделанного ими тельца и расплавил его в огне. Он стер его в порошок, рассыпал по воде и заставил израильтян пить эту воду.
І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.
And he took the calf they had made and burned it in the fire; then he ground it to powder, scattered it on the water and made the Israelites drink it.
וַיִּקַּח אֶת־הָעֵגֶל אֲשֶׁר עָשׂוּ וַיִּשְׂרֹף בָּאֵשׁ, וַיִּטְחַן עַד אֲשֶׁר־דָּק; וַיִּזֶר עַל־פְּנֵי הַמַּיִם, וַיַּשְׁקְ אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
21
И сказал Моисей Аарону: что сделал тебе народ сей, что ты ввел его в грех великий?
«Чем провинился перед тобой этот народ, что ты вовлек его в такой тяжкий грех?» — спросил Моисей у Аарона.
Он сказал Аарону: — Что сделали тебе эти люди, что ты ввел их в такой страшный грех?
І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?
He said to Aaron, "What did these people do to you, that you led them into such great sin?"
וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה אֶל־אַהֲרֹן, מֶה־עָשָׂה לְךָ הָעָם הַזֶּה; כִּי־הֵבֵאתָ עָלָיו חֲטָאָה גְדֹלָה׃
22
Но Аарон сказал [Моисею]: да не возгорается гнев господина моего; ты знаешь этот народ, что он буйный.
Аарон ответил: «Не гневайся, господин мой! Ты сам знаешь, что этот народ склонен к злу…
— Не гневайся, мой господин, — ответил Аарон. — Ты знаешь, как склонны эти люди к злу.
А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.
"Do not be angry, my lord," Aaron answered. "You know how prone these people are to evil.
וַיֹּאמֶר אַהֲרֹן, אַל־יִחַר אַף אֲדֹנִי; אַתָּה יָדַעְתָּ אֶת־הָעָם, כִּי בְרָע הוּא׃
23
Они сказали мне: сделай нам бога, который шел бы перед нами; ибо с Моисеем, с этим человеком, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что сделалось.
Они говорили мне: "Сделай нам бога, который поведет нас за собой. А этот человек, который вывел нас из Египта, — Моисей — мы не знаем, что с ним случилось!"
Они сказали мне: «Сделай нам богов, которые пойдут перед нами. А что до этого Моисея, который вывел нас из Египта, мы не знаем, что с ним случилось».
І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
They said to me, "Make us gods who will go before us. As for this fellow Moses who brought us up out of Egypt, we don"t know what has happened to him."
וַיֹּאמְרוּ לִי, עֲשֵׂה־לָנוּ אֱלֹהִים, אֲשֶׁר יֵלְכוּ לְפָנֵינוּ; כִּי־זֶה מֹשֶׁה הָאִישׁ, אֲשֶׁר הֶעֱלָנוּ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, לֹא יָדַעְנוּ מֶה־הָיָה לוֹ׃
24
И я сказал им: у кого есть золото, снимите с себя. [Они сняли] и отдали мне; я бросил его в огонь, и вышел этот телец.
Я велел им отдать мне золотые украшения, бросил золото в огонь… Получился вот этот телец…»
Тогда я сказал им: «У кого есть золотые украшения, пусть снимет их». Они дали мне золото, я бросил его в огонь и вышел этот телец!
І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.
So I told them, "Whoever has any gold jewelry, take it off." Then they gave me the gold, and I threw it into the fire, and out came this calf!"
וָאֹמַר לָהֶם לְמִי זָהָב, הִתְפָּרָקוּ וַיִּתְּנוּ־לִי; וָאַשְׁלִכֵהוּ בָאֵשׁ, וַיֵּצֵא הָעֵגֶל הַזֶּה׃
25
Моисей увидел, что это народ необузданный, ибо Аарон допустил его до необузданности, к посрамлению пред врагами его.
Моисей увидел, что люди забыли стыд и страх, — из–за Аарона, который, врагам на радость, позволил народу позабыть стыд и страх.
Моисей увидел, что люди необузданны, потому что Аарон позволил им это на посмешище врагам.
І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.
Moses saw that the people were running wild and that Aaron had let them get out of control and so become a laughingstock to their enemies.
וַיַּרְא מֹשֶׁה אֶת־הָעָם, כִּי פָרֻעַ הוּא; כִּי־פְרָעֹה אַהֲרֹן, לְשִׁמְצָה בְּקָמֵיהֶם׃
26
И стал Моисей в воротах стана и сказал: кто Господень, [иди] ко мне! И собрались к нему все сыны Левиины.
Встал Моисей в воротах стана и воззвал: «Кто за Господа? Все ко мне!» Вокруг него собрались все сыны Леви́евы,
Он встал у входа в лагерь и сказал: — Кто за Господа — ко мне, — и вокруг него собрались все левиты.
І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.
So he stood at the entrance to the camp and said, "Whoever is for the LORD, come to me." And all the Levites rallied to him.
וַיַּעֲמֹד מֹשֶׁה בְּשַׁעַר הַמַּחֲנֶה, וַיֹּאמֶר מִי לַיהוָה אֵלָי; וַיֵּאָסְפוּ אֵלָיו כָּל־בְּנֵי לֵוִי׃
27
И он сказал им: так говорит Господь Бог Израилев: возложите каждый свой меч на бедро свое, пройдите по стану от ворот до ворот и обратно, и убивайте каждый брата своего, каждый друга своего, каждый ближнего своего.
и Моисей сказал им: «Так говорит Господь, Бог Израиля: "Возьмите мечи и пройдите по стану, от ворот к воротам! Пусть каждый убьет брата, убьет друга, убьет соседа!"»
Он сказал им: — Так говорит Господь, Бог Израиля: «Все опояшьтесь мечом! Идите через лагерь от одного конца к другому и обратно, убивая братьев, друзей и ближних».
І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.
Then he said to them, "This is what the LORD, the God of Israel, says: "Each man strap a sword to his side. Go back and forth through the camp from one end to the other, each killing his brother and friend and neighbor.""
וַיֹּאמֶר לָהֶם, כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, שִׂימוּ אִישׁ־חַרְבּוֹ עַל־יְרֵכוֹ; עִבְרוּ וָשׁוּבוּ מִשַּׁעַר לָשַׁעַר בַּמַּחֲנֶה, וְהִרְגוּ אִישׁ־אֶת־אָחִיו וְאִישׁ אֶת־רֵעֵהוּ וְאִישׁ אֶת־קְרֹבוֹ׃
28
И сделали сыны Левиины по слову Моисея: и пало в тот день из народа около трех тысяч человек.
Сыны Левиевы выполнили приказ Моисея: около трех тысяч человек было убито в тот день.
Левиты сделали, как повелел Моисей, и в тот день из народа погибло около трех тысяч человек.
І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.
The Levites did as Moses commanded, and that day about three thousand of the people died.
וַיַּעֲשׂוּ בְנֵי־לֵוִי כִּדְבַר מֹשֶׁה; וַיִּפֹּל מִן־הָעָם בַּיּוֹם הַהוּא, כִּשְׁלֹשֶׁת אַלְפֵי אִישׁ׃
29
Ибо Моисей сказал [им]: сегодня посвятите руки ваши Господу, каждый в сыне своем и брате своем, да ниспошлет Он вам сегодня благословение.
Моисей сказал им так: «Посвятите себя ныне в священники Господа — ценой сына, ценой брата, и тогда вам будет дано благословение!»
Моисей сказал: — Сегодня вы посвятили себя служению Господу ценой сыновей и братьев, и Он благословил вас.
І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.
Then Moses said, "You have been set apart to the LORD today, for you were against your own sons and brothers, and he has blessed you this day."
וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה, מִלְאוּ יֶדְכֶם הַיּוֹם לַיהוָה, כִּי אִישׁ בִּבְנוֹ וּבְאָחִיו; וְלָתֵת עֲלֵיכֶם הַיּוֹם בְּרָכָה׃
30
На другой день сказал Моисей народу: вы сделали великий грех; итак я взойду к Господу, не заглажу ли греха вашего.
На следующий день Моисей сказал народу: «Тяжек ваш грех! Но я взойду к Господу, и быть может, мне удастся загладить вашу вину».
На другой день Моисей сказал народу: — Вы совершили страшный грех. Но сейчас я поднимусь к Господу, может быть, я смогу загладить ваш грех.
І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.
The next day Moses said to the people, "You have committed a great sin. But now I will go up to the LORD; perhaps I can make atonement for your sin."
וַיְהִי מִמָּחֳרָת, וַיֹּאמֶר מֹשֶׁה אֶל־הָעָם, אַתֶּם חֲטָאתֶם חֲטָאָה גְדֹלָה; וְעַתָּה אֶעֱלֶה אֶל־יְהוָה, אוּלַי אֲכַפְּרָה בְּעַד חַטַּאתְכֶם׃
31
И возвратился Моисей к Господу и сказал: о, [Господи!] народ сей сделал великий грех: сделал себе золотого бога;
Вернувшись к Господу, Моисей сказал: «Тяжек грех этого народа: они сделали себе бога из золота!
Моисей вернулся к Господу и сказал: — Да, эти люди совершили страшный грех, сделав себе золотых богов.
І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!
So Moses went back to the LORD and said, "Oh, what a great sin these people have committed! They have made themselves gods of gold.
וַיָּשָׁב מֹשֶׁה אֶל־יְהוָה וַיֹּאמַר; אָנָּא, חָטָא הָעָם הַזֶּה חֲטָאָה גְדֹלָה, וַיַּעֲשׂוּ לָהֶם אֱלֹהֵי זָהָב׃
32
прости им грех их, а если нет, то изгладь и меня из книги Твоей, в которую Ты вписал.
Простишь ли Ты их? Если нет — то сотри и меня из Книги Твоей!»
Но теперь, молю, прости их, а если не простишь — так сотри мое имя из книги, которую Ты написал.
А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...
But now, please forgive their sin--but if not, then blot me out of the book you have written."
וְעַתָּה אִם־תִּשָּׂא חַטָּאתָם; וְאִם־אַיִן מְחֵנִי נָא, מִסִּפְרְךָ אֲשֶׁר כָּתָבְתָּ׃
33
Господь сказал Моисею: того, кто согрешил предо Мною, изглажу из книги Моей;
Господь ответил: «Я сотру из Книги Моей тех, кто согрешил против Меня.
Господь ответил Моисею: — Того, кто грешит против Меня, Я сотру из Моей книги.
І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.
The LORD replied to Moses, "Whoever has sinned against me I will blot out of my book.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־מֹשֶׁה; מִי אֲשֶׁר חָטָא־לִי, אֶמְחֶנּוּ מִסִּפְרִי׃
34
итак, иди, [сойди,] веди народ сей, куда Я сказал тебе; вот Ангел Мой пойдет пред тобою, и в день посещения Моего Я посещу их за грех их.
Ступай и приведи народ в назначенное Мною место. Мой ангел будет идти перед тобой. А когда настанет день наказанья, Я накажу их за грех».
А теперь ступай, веди народ туда, куда Я тебе сказал, и Мой Ангел пойдет перед тобой. Но когда придет срок, Я накажу их за грех.
А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!
Now go, lead the people to the place I spoke of, and my angel will go before you. However, when the time comes for me to punish, I will punish them for their sin."
וְעַתָּה לֵךְ נְחֵה אֶת־הָעָם, אֶל אֲשֶׁר־דִּבַּרְתִּי לָךְ, הִנֵּה מַלְאָכִי יֵלֵךְ לְפָנֶיךָ; וּבְיוֹם פָּקְדִי, וּפָקַדְתִּי עֲלֵיהֶם חַטָּאתָם׃
35
И поразил Господь народ за сделанного тельца, которого сделал Аарон.
(Господь покарал народ Израилев за то, что они сделали тельца — того тельца, которого изготовил Аарон.)
Господь поразил народ мором за то, что они сделали тельца — того, которого изготовил Аарон.
І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.
And the LORD struck the people with a plague because of what they did with the calf Aaron had made.
וַיִּגֹּף יְהוָה אֶת־הָעָם; עַל אֲשֶׁר עָשׂוּ אֶת־הָעֵגֶל, אֲשֶׁר עָשָׂה אַהֲרֹן׃