Книга пророка Даниила | Daniel | דניאל, Глава 5

1
Валтасар царь сделал большое пиршество для тысячи вельмож своих и перед глазами тысячи пил вино.
Царь Валтасар устроил большой пир для тысячи своих вельмож и вместе с ними пил вино.
Царь Валтасар устроил великий пир для тысячи своих приближенных и пил с ними вино.
Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.
King Belshazzar gave a great banquet for a thousand of his nobles and drank wine with them.
בֵּלְשַׁאצַּר מַלְכָּא, עֲבַד לְחֶם רַב, לְרַבְרְבָנוֹהִי אֲלַף; וְלָקֳבֵל אַלְפָּא חַמְרָא שָׁתֵה׃
2
Вкусив вина, Валтасар приказал принести золотые и серебряные сосуды, которые Навуходоносор, отец его, вынес из храма Иерусалимского, чтобы пить из них царю, вельможам его, женам его и наложницам его.
Захмелев, Валтасар велел принести золотые и серебряные сосуды, которые отец его Навуходоносор привез из иерусалимского Храма: царь, его вельможи, жены и наложницы будут пить из этих сосудов.
Выпив вина, Валтасар приказал принести золотые и серебряные кубки, которые его дед Навуходоносор взял из Иерусалимского храма. Царь со своими приближенными, женами и наложницами собирался пить из них.
Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.
While Belshazzar was drinking his wine, he gave orders to bring in the gold and silver goblets that Nebuchadnezzar his father had taken from the temple in Jerusalem, so that the king and his nobles, his wives and his concubines might drink from them.
בֵּלְשַׁאצַּר אֲמַר בִּטְעֵם חַמְרָא, לְהַיְתָיָה לְמָאנֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא, דִּי הַנְפֵּק נְבוּכַדְנֶצַּר אֲבוּהִי, מִן־הֵיכְלָא דִּי בִירוּשְׁלֶם; וְיִשְׁתּוֹן בְּהוֹן, מַלְכָּא וְרַבְרְבָנוֹהִי, שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ׃
3
Тогда принесли золотые сосуды, которые взяты были из святилища дома Божия в Иерусалиме; и пили из них царь и вельможи его, жены его и наложницы его.
И когда принесли золотые сосуды, привезенные из Храма, Дома Божьего в Иерусалиме, царь, его вельможи, жены и наложницы стали пить из них.
Золотые и серебряные кубки, взятые из храма, дома Бога в Иерусалиме, были принесены, и царь со своими приближенными, женами и наложницами пил из них.
Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.
So they brought in the gold goblets that had been taken from the temple of God in Jerusalem, and the king and his nobles, his wives and his concubines drank from them.
בֵּאדַיִן, הַיְתִיו מָאנֵי דַהֲבָא, דִּי הַנְפִּקוּ, מִן־הֵיכְלָא דִּי־בֵית אֱלָהָא דִּי בִירוּשְׁלֶם; וְאִשְׁתִּיו בְּהוֹן, מַלְכָּא וְרַבְרְבָנוֹהִי, שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ׃
4
Пили вино, и славили богов золотых и серебряных, медных, железных, деревянных и каменных.
Пили они вино и славили своих богов — золотых и серебряных, медных и железных, деревянных и каменных.
Они пили вино и славили богов из золота и серебра, из бронзы, железа, дерева и камня.
Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев"яних та камінних.
As they drank the wine, they praised the gods of gold and silver, of bronze, iron, wood and stone.
אִשְׁתִּיו חַמְרָא; וְשַׁבַּחוּ לֵאלָהֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא׃
5
В тот самый час вышли персты руки человеческой и писали против лампады на извести стены чертога царского, и царь видел кисть руки, которая писала.
И вдруг появилась кисть человеческой руки и стала писать на выбеленной стене царского дворца, напротив светильника. Увидел царь пишущую руку —
Тотчас же появились пальцы человеческой руки, которые стали писать на штукатурке стены царского дворца, рядом со светильником. Царь глядел на эту руку, когда она писала.
Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.
Suddenly the fingers of a human hand appeared and wrote on the plaster of the wall, near the lampstand in the royal palace. The king watched the hand as it wrote.
בַּהּ־שַׁעֲתָה, נְפַקוּ (נְפַקָה) אֶצְבְּעָן דִּי יַד־אֱנָשׁ, וְכָתְבָן לָקֳבֵל נֶבְרַשְׁתָּא, עַל־גִּירָא דִּי־כְתַל הֵיכְלָא דִּי מַלְכָּא; וּמַלְכָּא חָזֵה, פַּס יְדָה דִּי כָתְבָה׃
6
Тогда царь изменился в лице своем; мысли его смутили его, связи чресл его ослабели, и колени его стали биться одно о другое.
и изменился в лице, ужас охватил его, поджилки у него затряслись и колени застучали одно о другое.
Его лицо побледнело, и он так испугался, что его колени затряслись, и у него подкосились ноги.
Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.
His face turned pale and he was so frightened that his knees knocked together and his legs gave way.
אֱדַיִן מַלְכָּא זִיוֹהִי שְׁנוֹהִי, וְרַעיֹנֹהִי יְבַהֲלוּנֵּהּ; וְקִטְרֵי חַרְצֵהּ מִשְׁתָּרַיִן, וְאַרְכֻבָּתֵהּ, דָּא לְדָא נָקְשָׁן׃
7
Сильно закричал царь, чтобы привели обаятелей, Халдеев и гадателей. Царь начал говорить, и сказал мудрецам Вавилонским: кто прочитает это написанное и объяснит мне значение его, тот будет облечен в багряницу, и золотая цепь будет на шее у него, и третьим властелином будет в царстве.
Царь громко закричал, приказывая привести заклинателей, мудрецов–халдеев, звездочетов, — и сказал этим вавилонским мудрецам: «Кто прочтет и истолкует мне эту надпись, того оденут в пурпур, он получит золотую цепь на шею и станет третьим человеком в государстве».
Царь громко закричал, чтобы привели волшебников, звездочетов и колдунов и сказал этим вавилонским мудрецам: — Того, кто прочтет эту надпись и объяснит мне ее смысл, оденут в пурпур, возложат ему на шею золотую цепь, и он станет третьим человеком в царстве.
Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об"явить мені його розв"язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві.
The king called out for the enchanters, astrologers and diviners to be brought and said to these wise men of Babylon, "Whoever reads this writing and tells me what it means will be clothed in purple and have a gold chain placed around his neck, and he will be made the third highest ruler in the kingdom."
קָרֵא מַלְכָּא בְּחַיִל, לְהֶעָלָה לְאָשְׁפַיָּא, כַּשְׂדָּיֵא (כַּשְׂדָּאֵי) וְגָזְרַיָּא; עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְחַכִּימֵי בָבֶל, דִּי כָל־אֱנָשׁ דִּי־יִקְרֵה כְּתָבָה דְנָה, וּפִשְׁרֵהּ יְחַוִּנַּנִי, אַרְגְּוָנָא יִלְבַּשׁ, וְהַמּוֹנְכָא (וְהַמְנִיכָא) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ, וְתַלְתִּי בְמַלְכוּתָא יִשְׁלַט׃
8
И вошли все мудрецы царя, но не могли прочитать написанного и объяснить царю значения его.
Пришли царские мудрецы, но не сумели ни прочесть надпись, ни истолковать царю ее значение.
Все царские мудрецы вошли, но не смогли ни прочитать надписи, ни объяснить царю ее смысл.
Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об"явити цареві його розв"язку.
Then all the king"s wise men came in, but they could not read the writing or tell the king what it meant.
אֱדַיִן עָלֲלִין (עָלִּין), כֹּל חַכִּימֵי מַלְכָּא; וְלָא־כָהֲלִין כְּתָבָא לְמִקְרֵא, וּפִשְׁרָא (וּפִשְׁרֵהּ) לְהוֹדָעָה לְמַלְכָּא׃
9
Царь Валтасар чрезвычайно встревожился, и вид лица его изменился на нем, и вельможи его смутились.
Тогда царь Валтасар сильно испугался, изменился в лице, и его вельмож охватило смятение.
Тогда царь еще больше перепугался и изменился в лице. Его приближенные были в крайнем замешательстве.
Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.
So King Belshazzar became even more terrified and his face grew more pale. His nobles were baffled.
אֱדַיִן מַלְכָּא בֵלְשַׁאצַּר שַׂגִּיא מִתְבָּהַל, וְזִיוֹהִי שָׁנַיִן עֲלוֹהִי; וְרַבְרְבָנוֹהִי מִשְׁתַּבְּשִׁין׃
10
Царица же, по поводу слов царя и вельмож его, вошла в палату пиршества; начала говорить царица и сказала: царь, вовеки живи! да не смущают тебя мысли твои, и да не изменяется вид лица твоего!
Царица узнала, о чем говорят царь и его вельможи, и явилась в покои, где был пир. Сказала царица: «Царь, вовеки живи! Напрасно ты так испугался и изменился в лице.
Услышав голоса царя и его приближенных, в пиршественный зал вошла царица. — О царь, живи вечно! — сказала она. — Не тревожься и не бледней!
На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!
The queen, hearing the voices of the king and his nobles, came into the banquet hall. "O king, live forever!" she said. "Don"t be alarmed! Don"t look so pale!
מַלְכְּתָא לָקֳבֵל מִלֵּי מַלְכָּא וְרַבְרְבָנוֹהִי, לְבֵית מִשְׁתְּיָא עַלֲלַת (עַלַּת); עֲנָת מַלְכְּתָא וַאֲמֶרֶת, מַלְכָּא לְעָלְמִין חֱיִי, אַל־יְבַהֲלוּךְ רַעְיוֹנָךְ, וְזִיוָיךְ אַל־יִשְׁתַּנּוֹ׃
11
Есть в царстве твоем муж, в котором дух святаго Бога; во дни отца твоего найдены были в нем свет, разум и мудрость, подобная мудрости богов, и царь Навуходоносор, отец твой, поставил его главою тайноведцев, обаятелей, Халдеев и гадателей, — сам отец твой, царь,
Живет в твоем царстве человек, в котором есть дух Бога святого. Еще в правление твоего отца в нем обнаружились светлый ум, прозорливость и мудрость, подобная мудрости богов. Царь Навуходоносор, твой отец, назначил его главой магов, заклинателей, мудрецов–халдеев и звездочетов — сам царь, отец твой!
В твоем царстве есть человек, в котором пребывает дух святых богов. Во времена твоего деда он прославился своей просвещенностью, разумом и мудростью, подобной мудрости богов. Царь Навуходоносор, твой дед, поставил его главой чародеев, волшебников, звездочетов и колдунов.
Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,
There is a man in your kingdom who has the spirit of the holy gods in him. In the time of your father he was found to have insight and intelligence and wisdom like that of the gods. King Nebuchadnezzar your father--your father the king, I say--appointed him chief of the magicians, enchanters, astrologers and diviners.
אִיתַי גְּבַר בְּמַלְכוּתָךְ, דִּי רוּחַ אֱלָהִין קַדִּישִׁין בֵּהּ, וּבְיוֹמֵי אֲבוּךְ, נַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה כְּחָכְמַת־אֱלָהִין הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ; וּמַלְכָּא נְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ, רַב חַרְטֻמִּין אָשְׁפִין, כַּשְׂדָּאִין גָּזְרִין, הֲקִימֵהּ אֲבוּךְ מַלְכָּא׃
12
потому что в нем, в Данииле, которого царь переименовал Валтасаром, оказались высокий дух, ведение и разум, способный изъяснять сны, толковать загадочное и разрешать узлы. Итак пусть призовут Даниила и он объяснит значение.
У него, у Даниила, которого царь назвал Белтешаццаром, был дух несравненный, были знание и прозорливость в толковании снов, разгадывании загадочного и распутывании запутанного. Пусть позовут Даниила — он даст толкование».
В этом человеке, Данииле, которого царь назвал Белтешаццаром, нашлись проницательность, знание, разум и умение толковать сны, раскрывать загадки и разрешать сложные задачи. Вели позвать Даниила, и он объяснит тебе смысл надписи.
бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім"я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв"язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв"язку!
This man Daniel, whom the king called Belteshazzar, was found to have a keen mind and knowledge and understanding, and also the ability to interpret dreams, explain riddles and solve difficult problems. Call for Daniel, and he will tell you what the writing means."
כָּל־קֳבֵל דִּי רוּחַ יַתִּירָה וּמַנְדַּע וְשָׂכְלְתָנוּ מְפַשַּׁר חֶלְמִין וַאַחֲוָיַת אֲחִידָן וּמְשָׁרֵא קִטְרִין, הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ בְּדָנִיֵּאל, דִּי־מַלְכָּא שָׂם־שְׁמֵהּ בֵּלְטְשַׁאצַּר; כְּעַן דָּנִיֵּאל יִתְקְרֵי וּפִשְׁרָה יְהַחֲוֵה׃
13
Тогда введен был Даниил пред царя, и царь начал речь и сказал Даниилу: ты ли Даниил, один из пленных сынов Иудейских, которых отец мой, царь, привел из Иудеи?
Привели к царю Даниила. Царь сказал ему: «Ты ли тот самый Даниил, из переселенцев, которых царь, отец мой, привел из Иудеи?
Тогда Даниила привели к царю, и царь сказал ему: — Ты ли Даниил, один из тех пленников, которых мой дед, царь, привел из Иудеи?
Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?
So Daniel was brought before the king, and the king said to him, "Are you Daniel, one of the exiles my father the king brought from Judah?
בֵּאדַיִן דָּנִיֵּאל, הֻעַל קֳדָם מַלְכָּא; עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְדָנִיֵּאל, אַנְתָּה־ (אַנְתְּ־) הוּא דָנִיֵּאל דִּי־מִן־בְּנֵי גָלוּתָא דִּי יְהוּד, דִּי הַיְתִי מַלְכָּא אַבִי מִן־יְהוּד׃
14
Я слышал о тебе, что дух Божий в тебе и свет, и разум, и высокая мудрость найдена в тебе.
Я слышал, что в тебе — божественный дух, что ты обладаешь светлым умом, прозорливостью и несравненной мудростью.
Я слышал, что в тебе пребывает дух богов и что в тебе нашлись просвещенность, разум и великая мудрость.
І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.
I have heard that the spirit of the gods is in you and that you have insight, intelligence and outstanding wisdom.
וְשִׁמְעֵת עֲלַיִךְ (עֲלָךְ), דִּי רוּחַ אֱלָהִין בָּךְ; וְנַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה יַתִּירָה הִשְׁתְּכַחַת בָּךְ׃
15
Вот, приведены были ко мне мудрецы и обаятели, чтобы прочитать это написанное и объяснить мне значение его; но они не могли объяснить мне этого.
Так вот, привели ко мне мудрецов и заклинателей, чтобы они прочли эту надпись и объяснили мне ее значение, но не могут они рассказать, что она означает.
Ко мне приводили мудрецов и волшебников, чтобы они прочитали эту надпись и объяснили мне ее смысл, но они не смогли сделать это.
А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв"язку, та не могли вони висловити розв"язки цієї речі.
The wise men and enchanters were brought before me to read this writing and tell me what it means, but they could not explain it.
וּכְעַן הֻעַלּוּ קָדָמַי, חַכִּימַיָּא אָשְׁפַיָּא, דִּי־כְתָבָה דְנָה יִקְרוֹן, וּפִשְׁרֵהּ לְהוֹדָעֻתַנִי; וְלָא־כָהֲלִין פְּשַׁר־מִלְּתָא לְהַחֲוָיָה׃
16
А о тебе я слышал, что ты можешь объяснять значение и разрешать узлы; итак, если можешь прочитать это написанное и объяснить мне значение его, то облечен будешь в багряницу, и золотая цепь будет на шее твоей, и третьим властелином будешь в царстве.
А я слышал, что ты умеешь давать толкования и распутывать запутанное. Итак, если сможешь прочитать эту надпись и объяснить мне ее значение, тебя оденут в пурпур, ты получишь золотую цепь на шею и станешь третьим человеком в государстве».
А о тебе я слышал, что ты можешь давать истолкования и разрешать трудные задачи. Если ты сможешь прочитать эту надпись и объяснить мне ее смысл, то тебя оденут в пурпур, возложат тебе на шею золотую цепь, и ты станешь третьим человеком в царстве.
А я чув про тебе, що ти можеш розв"язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв"язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.
Now I have heard that you are able to give interpretations and to solve difficult problems. If you can read this writing and tell me what it means, you will be clothed in purple and have a gold chain placed around your neck, and you will be made the third highest ruler in the kingdom."
וַאֲנָה שִׁמְעֵת עֲלַיִךְ (עֲלָךְ), דִּי־תוּכַל (תִיכּוּל) פִּשְׁרִין לְמִפְשַׁר וְקִטְרִין לְמִשְׁרֵא; כְּעַן הֵן תּוּכַל (תִּכוּל) כְּתָבָא לְמִקְרֵא, וּפִשְׁרֵהּ לְהוֹדָעֻתַנִי, אַרְגְּוָנָא תִלְבַּשׁ, וְהַמּוֹנְכָא (וְהַמְנִיכָא) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארָךְ, וְתַלְתָּא בְמַלְכוּתָא תִּשְׁלַט׃
17
Тогда отвечал Даниил, и сказал царю: дары твои пусть останутся у тебя, и почести отдай другому; а написанное я прочитаю царю и значение объясню ему.
Даниил отвечал царю: «Подарки оставь себе, награды отдай другим. Я и так прочитаю царю надпись и объясню, что она означает.
Даниил ответил царю: — Оставь дары себе и отдай награды кому-нибудь другому. Я и так прочитаю царю надпись и объясню ему ее смысл.
Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв"язку.
Then Daniel answered the king, "You may keep your gifts for yourself and give your rewards to someone else. Nevertheless, I will read the writing for the king and tell him what it means.
בֵּאדַיִן עָנֵה דָנִיֵּאל, וְאָמַר קֳדָם מַלְכָּא, מַתְּנָתָךְ לָךְ לֶהֶוְיָן, וּנְבָזְבְּיָתָךְ לְאָחֳרָן הַב; בְּרַם, כְּתָבָא אֶקְרֵא לְמַלְכָּא, וּפִשְׁרָא אֲהוֹדְעִנֵּהּ׃
18
Царь! Всевышний Бог даровал отцу твоему Навуходоносору царство, величие, честь и славу.
О царь! Навуходоносору, твоему отцу, Бог Всевышний дал царство, величие, славу и почет.
О царь, Всевышний Бог дал твоему деду Навуходоносору владычество и величие, славу и почет.
Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.
"O king, the Most High God gave your father Nebuchadnezzar sovereignty and greatness and glory and splendor.
אַנְתָּה (אַנְתְּ) מַלְכָּא; אֱלָהָא עִלָּיָא (עִלָּאָה), מַלְכוּתָא וּרְבוּתָא וִיקָרָא וְהַדְרָה, יְהַב לִנְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ׃
19
Пред величием, которое Он дал ему, все народы, племена и языки трепетали и страшились его: кого хотел, он убивал, и кого хотел, оставлял в живых; кого хотел, возвышал, и кого хотел, унижал.
Перед величием, которое Бог ему дал, все народы, племена и народности дрожали в страхе: кого хотел, царь казнил, кого хотел — миловал, кого хотел — возвышал, кого хотел — низлагал.
От величия, которое Он ему дал, все народы, племена и люди, говорящие на разных языках, трепетали перед ним и боялись его. Тех, кого царь хотел предать смерти, он предавал смерти; тех, кого он хотел пощадить, щадил; тех, кого он хотел возвысить, возвышал, а тех, кого хотел смирить, смирял.
А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.
Because of the high position he gave him, all the peoples and nations and men of every language dreaded and feared him. Those the king wanted to put to death, he put to death; those he wanted to spare, he spared; those he wanted to promote, he promoted; and those he wanted to humble, he humbled.
וּמִן־רְבוּתָא דִּי יְהַב־לֵהּ, כֹּל עַמְמַיָּא, אֻמַיָּא וְלִשָּׁנַיָּא, הֲווֹ זָאֲעִין (זָיְעִין) וְדָחֲלִין מִן־קֳדָמוֹהִי; דִּי־הֲוָה צָבֵא הֲוָא קָטֵל, וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַחֵא, וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מָרִים, וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַשְׁפִּיל׃
20
Но когда сердце его надмилось и дух его ожесточился до дерзости, он был свержен с царского престола своего и лишен славы своей,
Но он превознесся, стал гордым и чванливым, а потому низвергнут был с царского престола и лишен всей своей славы.
Но когда его сердце возгордилось и огрубело от гордости, он был смещен с престола и лишен славы.
А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.
But when his heart became arrogant and hardened with pride, he was deposed from his royal throne and stripped of his glory.
וּכְדִי רִם לִבְבֵהּ, וְרוּחֵהּ תִּקְפַת לַהֲזָדָה; הָנְחַת מִן־כָּרְסֵא מַלְכוּתֵהּ, וִיקָרָה הֶעְדִּיוּ מִנֵּהּ׃
21
и отлучен был от сынов человеческих, и сердце его уподобилось звериному, и жил он с дикими ослами; кормили его травою, как вола, и тело его орошаемо было небесною росою, доколе он познал, что над царством человеческим владычествует Всевышний Бог и поставляет над ним, кого хочет.
С тех пор не жил он среди людей и стал разумом как зверь; с дикими ослами он обитал, питался травой, как скот, омывался росой небесной — пока не понял, что Бог Всевышний властен над царством человеческим и возводит на царство, кого пожелает.
Его прогнали от людей, и его разум уподобился разуму зверя; он жил с дикими ослами и ел траву, подобно волу; его тело омывалось небесной росой, пока он не признал, что Всевышний Бог властвует над царствами смертных и ставит над ними кого желает.
І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
He was driven away from people and given the mind of an animal; he lived with the wild donkeys and ate grass like cattle; and his body was drenched with the dew of heaven, until he acknowledged that the Most High God is sovereign over the kingdoms of men and sets over them anyone he wishes.
וּמִן־בְּנֵי אֲנָשָׁא טְרִיד וְלִבְבֵהּ עִם־חֵיוְתָא שְׁוִי (שַׁוִּיְו), וְעִם־עֲרָדַיָּא מְדוֹרֵהּ, עִשְׂבָּא כְתוֹרִין יְטַעֲמוּנֵּהּ, וּמִטַּל שְׁמַיָּא גִּשְׁמֵהּ יִצְטַבַּע; עַד דִּי־יְדַע, דִּי־שַׁלִּיט אֱלָהָא עִלָּיָא (עִלָּאָה) בְּמַלְכוּת אֲנָשָׁא, וּלְמַן־דִּי יִצְבֵּה יְהָקֵים עֲלַיֵהּ (עֲלַהּ)׃
22
И ты, сын его Валтасар, не смирил сердца твоего, хотя знал все это,
А ты, Валтасар, сын его, не смирился сердцем, хотя знал все это.
Но ты, его внук Валтасар, не смирил себя, хотя знал все это!
А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.
"But you his son, O Belshazzar, have not humbled yourself, though you knew all this.
וְאַנְתָּה (וְאַנְתְּ) בְּרֵהּ בֵּלְשַׁאצַּר, לָא הַשְׁפֵּלְתְּ לִבְבָךְ; כָּל־קֳבֵל דִּי כָל־דְּנָה יְדַעְתָּ׃
23
но вознесся против Господа небес, и сосуды дома Его принесли к тебе, и ты и вельможи твои, жены твои и наложницы твои пили из них вино, и ты славил богов серебряных и золотых, медных, железных, деревянных и каменных, которые ни видят, ни слышат, ни разумеют; а Бога, в руке Которого дыхание твое и у Которого все пути твои, ты не прославил.
Ты восстал против Владыки Небесного: тебе приносят сосуды, взятые из Дома Его, и ты со своими вельможами, женами и наложницами пьешь из них вино. Ты восхваляешь богов серебряных и золотых, медных и железных, деревянных и каменных, которые ничего не видят, не слышат и не понимают, а Бога, в чьей власти твоя жизнь и судьба, не славишь.
Ты возвысил себя против Владыки небес. Ты велел принести себе кубки из Его дома и со своими приближенными, женами и наложницами пил из них. Ты славил богов из серебра и золота, из бронзы, железа, дерева и камня, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни понимать. Но Бога, в руках Которого твоя жизнь и все твои пути, ты не почтил.
І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев"яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.
Instead, you have set yourself up against the Lord of heaven. You had the goblets from his temple brought to you, and you and your nobles, your wives and your concubines drank wine from them. You praised the gods of silver and gold, of bronze, iron, wood and stone, which cannot see or hear or understand. But you did not honor the God who holds in his hand your life and all your ways.
וְעַל מָרֵא־שְׁמַיָּא הִתְרוֹמַמְתָּ וּלְמָאנַיָּא דִי־בַיְתֵהּ הַיְתִיו קָדָמַיִךְ (קָדָמָךְ), וְאַנְתָּה (וְאַנְתְּ) וְרַבְרְבָנַיִךְ (וְרַבְרְבָנָךְ) שֵׁגְלָתָךְ וּלְחֵנָתָךְ חַמְרָא שָׁתַיִן בְּהוֹן, וְלֵאלָהֵי כַסְפָּא־וְדַהֲבָא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא, דִּי לָא־חָזַיִן וְלָא־שָׁמְעִין וְלָא יָדְעִין שַׁבַּחְתָּ; וְלֵאלָהָא דִּי־נִשְׁמְתָךְ בִּידֵהּ וְכָל־אֹרְחָתָךְ לֵהּ לָא הַדַּרְתָּ׃
24
За это и послана от Него кисть руки, и начертано это писание.
Потому от Него послана эта рука и написаны эти слова.
Поэтому и послана была от Него рука, которая написала эту надпись.
Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.
Therefore he sent the hand that wrote the inscription.
בֵּאדַיִן מִן־קֳדָמוֹהִי, שְׁלִיַחַ פַּסָּא דִי־יְדָא; וּכְתָבָא דְנָה רְשִׁים׃
25
И вот что начертано: мене, мене, текел, упарсин.
Вот что здесь написано: Мене́ Мене́ Теке́л у–Парси́н.
Вот, что написано: МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, У-ПАРСИН
А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.
"This is the inscription that was written: MENE, MENE, TEKEL, PARSIN
וּדְנָה כְתָבָא דִּי רְשִׁים; מְנֵא מְנֵא תְּקֵל וּפַרְסִין׃
26
Вот и значение слов: мене — исчислил Бог царство твое и положил конец ему;
И вот что это означает: Мене́ — "Исчислил Бог твое царствование и положил ему конец".
Вот смысл этих слов: МЕНЕ — Бог исчислил дни твоего царствования и положил ему конец.
Ось розв"язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.
"This is what these words mean: Mene : God has numbered the days of your reign and brought it to an end.
דְּנָה פְּשַׁר־מִלְּתָא; מְנֵא מְנָה־אֱלָהָא מַלְכוּתָךְ וְהַשְׁלְמַהּ׃
27
Текел — ты взвешен на весах и найден очень легким;
Теке́л — "Взвешен ты на весах и оказался слишком легким".
ТЕКЕЛ — ты взвешен на весах и найден слишком легким.
Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.
Tekel : You have been weighed on the scales and found wanting.
תְּקֵל; תְּקִילְתָּה בְמֹאזַנְיָא וְהִשְׁתְּכַחַתְּ חַסִּיר׃
28
Перес — разделено царство твое и дано Мидянам и Персам.
Пере́с — "Разделено твое царство и отдано мидянам и Персам"».
ПЕРЕС — твое царство разделено и отдано мидянам и персам.
Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.
Peres : Your kingdom is divided and given to the Medes and Persians."
פְּרֵס; פְּרִיסַת מַלְכוּתָךְ, וִיהִיבַת לְמָדַי וּפָרָס׃
29
Тогда по повелению Валтасара облекли Даниила в багряницу и возложили золотую цепь на шею его, и провозгласили его третьим властелином в царстве.
Тогда Валтасар отдал приказ — и Даниила облачили в пурпур, надели ему золотую цепь на шею и провозгласили его третьим человеком в государстве.
Тогда по повелению Валтасара Даниила одели в пурпур, возложили ему на шею золотую цепь и провозгласили третьим высшим правителем царства.
Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.
Then at Belshazzar"s command, Daniel was clothed in purple, a gold chain was placed around his neck, and he was proclaimed the third highest ruler in the kingdom.
בֵּאדַיִן אֲמַר בֵּלְשַׁאצַּר, וְהַלְבִּישׁוּ לְדָנִיֵּאל אַרְגְּוָנָא, וְהַמּוֹנְכָא (וְהַמְנִיכָא) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ; וְהַכְרִזוּ עֲלוֹהִי, דִּי־לֶהֱוֵא שַׁלִּיט תַּלְתָּא בְּמַלְכוּתָא׃
30
В ту же самую ночь Валтасар, царь Халдейский, был убит,
В ту же ночь Валтасар, царь халдейский, был убит.
В ту же ночь Валтасар, царь халдеев, был убит,
Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.
That very night Belshazzar, king of the Babylonians, was slain,
בֵּהּ בְּלֵילְיָא, קְטִיל בֵּלְאשַׁצַּר מַלְכָּא כַשְׂדָּיָא (כַשְׂדָּאָה)׃
31
и Дарий Мидянин принял царство, будучи шестидесяти двух лет.
Царем стал Дарий Мидийский, и было ему тогда шестьдесят два года.
и Дарий Мидянин принял царство в возрасте шестидесяти двух лет.
А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років.
and Darius the Mede took over the kingdom, at the age of sixty-two.
וְדָרְיָוֶשׁ מָדָיָא (מָדָאָה), קַבֵּל מַלְכוּתָא; כְּבַר שְׁנִין שִׁתִּין וְתַרְתֵּין׃