Книга Иисуса Навина | Joshua | יהושע, Глава 5

1
Когда все цари Аморрейские, которые жили по эту сторону Иордана к морю, и все цари Ханаанские, которые при море, услышали, что Господь [Бог] иссушил воды Иордана пред сынами Израилевыми, доколе переходили они, тогда ослабело сердце их, [они ужаснулись] и не стало уже в них духа против сынов Израилевых.
Цари амореев, чьи земли лежали к западу от Иордана, и ханаанеев, чьи земли лежали у моря, узнали, что Господь остановил воды Иордана, чтобы израильтяне перешли его. Замерли от страха сердца этих царей — ни у кого не было смелости противостоять израильтянам.
Когда все аморрейские цари к западу от Иордана и все ханаанские цари у побережья услышали, что Господь осушил перед израильтянами для переправы Иордан, их сердца ослабели и в них не осталось духа сопротивляться израильтянам.
І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.
And it came to pass, when all the kings of the Amorites, which were on the side of Jordan westward, and all the kings of the Canaanites, which were by the sea, heard that the LORD had dried up the waters of Jordan from before the children of Israel, until we were passed over, that their heart melted, neither was there spirit in them any more, because of the children of Israel.
וַיְהִי כִשְׁמֹעַ כָּל־מַלְכֵי הָאֱמֹרִי אֲשֶׁר בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן יָמָּה, וְכָל־מַלְכֵי הַכְּנַעֲנִי אֲשֶׁר עַל־הַיָּם, אֵת אֲשֶׁר־הוֹבִישׁ יְהוָה אֶת־מֵי הַיַּרְדֵּן מִפְּנֵי בְנֵי־יִשְׂרָאֵל עַד־עָבְרָנוּ; (עָבְרָם); וַיִּמַּס לְבָבָם, וְלֹא־הָיָה בָם עוֹד רוּחַ, מִפְּנֵי בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל׃
2
В то время сказал Господь Иисусу: сделай себе острые [каменные] ножи и обрежь сынов Израилевых во второй раз.
В то время Господь сказал Иисусу: «Сделай каменные ножи и вновь соверши обре́зание израильского народа».
Тогда Господь сказал Иисусу: — Сделай каменные ножи и вновь сделай израильтянам обрезание.
Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.
At that time the LORD said unto Joshua, Make thee sharp knives, and circumcise again the children of Israel the second time.
בָּעֵת הַהִיא, אָמַר יְהוָה אֶל־יְהוֹשֻׁעַ, עֲשֵׂה לְךָ חַרְבוֹת צֻרִים; וְשׁוּב מֹל אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל שֵׁנִית׃
3
И сделал себе Иисус острые [каменные] ножи и обрезал сынов Израилевых на [месте, названном]: Холм обрезания.
Иисус сделал каменные ножи и совершил у холма Арало́т обрезание израильтян.
Иисус сделал каменные ножи и обрезал израильтян на холме Обрезания.
І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів"ат-Гааралоті.
And Joshua made him sharp knives, and circumcised the children of Israel at the hill of the foreskins.
וַיַּעַשׂ־לוֹ יְהוֹשֻׁעַ חַרְבוֹת צֻרִים; וַיָּמָל אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, אֶל־גִּבְעַת הָעֲרָלוֹת׃
4
Вот причина, почему обрезал Иисус [сынов Израилевых, которые тогда родились на пути, и которые из вышедших из Египта не были тогда обрезаны, всех их обрезал Иисус]: весь народ, вышедший из Египта, мужеского пола, все способные к войне умерли в пустыне на пути, по исшествии из Египта;
(Вот почему Иисусу пришлось совершить это обрезание. Все мужчины, которые покинули Египет во взрослом возрасте, воинами, умерли в скитаниях по пустыне.
Вот почему он сделал это: все, кто вышел из Египта — все мужчины, годные к воинской службе, — умерли в пустыне по пути, после выхода из Египта.
А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
And this is the cause why Joshua did circumcise: All the people that came out of Egypt, that were males, even all the men of war, died in the wilderness by the way, after they came out of Egypt.
וְזֶה הַדָּבָר אֲשֶׁר־מָל יְהוֹשֻׁעַ; כָּל־הָעָם הַיֹּצֵא מִמִּצְרַיִם הַזְּכָרִים כֹּל אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, מֵתוּ בַמִּדְבָּר בַּדֶּרֶךְ, בְּצֵאתָם מִמִּצְרָיִם׃
5
весь же вышедший народ был обрезан, но весь народ, родившийся в пустыне на пути, после того как вышел из Египта, не был обрезан;
Они, вышедшие из Египта, были обрезаны — но тем, кто родился после, во время скитаний по пустыне, обрезание не делали.
Те, кто вышел, уже были обрезаны, но те, кто родился в пустыне на пути из Египта, не были обрезаны.
Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.
Now all the people that came out were circumcised: but all the people that were born in the wilderness by the way as they came forth out of Egypt, them they had not circumcised.
כִּי־מֻלִים הָיוּ, כָּל־הָעָם הַיֹּצְאִים; וְכָל־הָעָם הַיִּלֹּדִים בַּמִּדְבָּר בַּדֶּרֶךְ בְּצֵאתָם מִמִּצְרַיִם לֹא־מָלוּ׃
6
ибо сыны Израилевы сорок лет ходили в пустыне [потому многие и не были обрезаны], доколе не перемер весь народ, способный к войне, вышедший из Египта, которые не слушали гласа Господня, и которым Господь клялся, что они не увидят земли, которую Господь с клятвою обещал отцам их, дать нам землю, где течет молоко и мед,
Израильтяне скитались по пустыне сорок лет, пока не умерли все, кто ушел из Египта во взрослом возрасте, воинами. Они ослушались Господа, и Господь поклялся: не увидят они той земли, источающей молоко и мед, которую Господь, говоря с нашими отцами, поклялся отдать нам.
Израильтяне скитались по пустыне сорок лет, пока все мужчины, которые были годны к воинской службе, когда они вышли из Египта, не умерли, потому что они не послушались Господа. Ведь Господь поклялся им, что они не увидят землю, которую Он с клятвой обещал их отцам — землю, где течет молоко и мед.
Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.
For the children of Israel walked forty years in the wilderness, till all the people that were men of war, which came out of Egypt, were consumed, because they obeyed not the voice of the LORD: unto whom the LORD sware that he would not shew them the land, which the LORD sware unto their fathers that he would give us, a land that floweth with milk and honey.
כִּי אַרְבָּעִים שָׁנָה, הָלְכוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל בַּמִּדְבָּר, עַד־תֹּם כָּל־הַגּוֹי אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה הַיֹּצְאִים מִמִּצְרַיִם, אֲשֶׁר לֹא־שָׁמְעוּ בְּקוֹל יְהוָה; אֲשֶׁר נִשְׁבַּע יְהוָה לָהֶם, לְבִלְתִּי הַרְאוֹתָם אֶת־הָאָרֶץ, אֲשֶׁר נִשְׁבַּע יְהוָה לַאֲבוֹתָם לָתֶת לָנוּ, אֶרֶץ זָבַת חָלָב וּדְבָשׁ׃
7
а вместо их воздвиг сынов их. Сих обрезал Иисус, ибо они были необрезаны; потому что их, [как родившихся] на пути, не обрезывали.
На смену умершим Господь взрастил их сыновей — и теперь Иисус сделал им обрезание. А до этого, поскольку в пути обрезание не делали, все они были необрезанными.)
На смену им пришли их сыновья, которым Иисус и сделал обрезание. Они были еще не обрезаны, потому что их не обрезали в пути.
А їхніх синів поставив замість них. °х пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
And their children, whom he raised up in their stead, them Joshua circumcised: for they were uncircumcised, because they had not circumcised them by the way.
וְאֶת־בְּנֵיהֶם הֵקִים תַּחְתָּם, אֹתָם מָל יְהוֹשֻׁעַ; כִּי־עֲרֵלִים הָיוּ, כִּי לֹא־מָלוּ אוֹתָם בַּדָּרֶךְ׃
8
Когда весь народ был обрезан, оставался он на своем месте в стане, доколе не выздоровел.
Когда весь народ был уже обрезан и, оставшись в стане, дожидался выздоровления,
И после того, как весь народ был обрезан, они оставались там в лагере, пока не выздоровели.
І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.
And it came to pass, when they had done circumcising all the people, that they abode in their places in the camp, till they were whole.
וַיְהִי כַּאֲשֶׁר־תַּמּוּ כָל־הַגּוֹי לְהִמּוֹל; וַיֵּשְׁבוּ תַחְתָּם בַּמַּחֲנֶה עַד חֲיוֹתָם׃
9
И сказал Господь Иисусу: ныне Я снял с вас посрамление Египетское. Почему и называется то место "Галгал", даже до сего дня.
Господь сказал Иисусу: «Сегодня Я снял с вас египетский позор!» С тех пор это место так и зовется: Гилгал.
Господь сказал Иисусу: — Сегодня Я снял с вас позор Египта. Поэтому то место и называется Гилгал до сегодняшнего дня.
І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім"ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
And the LORD said unto Joshua, This day have I rolled away the reproach of Egypt from off you. Wherefore the name of the place is called Gilgal unto this day.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־יְהוֹשֻׁעַ, הַיּוֹם, גַּלּוֹתִי אֶת־חֶרְפַּת מִצְרַיִם מֵעֲלֵיכֶם; וַיִּקְרָא שֵׁם הַמָּקוֹם הַהוּא גִּלְגָּל, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
10
И стояли сыны Израилевы станом в Галгале и совершили Пасху в четырнадцатый день месяца вечером на равнинах Иерихонских;
Израильтяне стали лагерем в Гилгале и в четырнадцатый день месяца, вечером, справили Пасху на равнине близ Иерихона.
Вечером четырнадцатого дня того месяца израильтяне, стоявшие лагерем в Гилгале на равнинах Иерихона, отпраздновали Пасху.
І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.
And the children of Israel encamped in Gilgal, and kept the passover on the fourteenth day of the month at even in the plains of Jericho.
וַיַּחֲנוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל בַּגִּלְגָּל; וַיַּעֲשׂוּ אֶת־הַפֶּסַח בְּאַרְבָּעָה עָשָׂר יוֹם לַחֹדֶשׁ בָּעֶרֶב בְּעַרְבוֹת יְרִיחוֹ׃
11
и на другой день Пасхи стали есть из произведений земли сей, опресноки и сушеные зерна в самый тот день;
На следующий день после Пасхи они ели пищу из плодов этой земли: пресные лепешки и жареное зерно.
В день после Пасхи, в тот самый день, они ели плоды той земли: пресный хлеб и жареное зерно.
А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.
And they did eat of the old corn of the land on the morrow after the passover, unleavened cakes, and parched corn in the selfsame day.
וַיֹּאכְלוּ מֵעֲבוּר הָאָרֶץ מִמָּחֳרַת הַפֶּסַח מַצּוֹת וְקָלוּי; בְּעֶצֶם הַיּוֹם הַזֶּה׃
12
а манна перестала падать на другой день после того, как они стали есть произведения земли, и не было более манны у сынов Израилевых, но они ели в тот год произведения земли Ханаанской.
И с того дня, когда они стали есть пищу из плодов этой земли, со дня, следующего за Пасхой, манна уже не появлялась. С тех пор не было у израильтян манны, в тот год они питались урожаем ханаа́нской земли.
Манна перестала падать на другой день после того, как они стали есть плоды той земли. У израильтян больше не было манны, и в тот год они ели плоды ханаанской земли.
І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.
And the manna ceased on the morrow after they had eaten of the old corn of the land; neither had the children of Israel manna any more; but they did eat of the fruit of the land of Canaan that year.
וַיִּשְׁבֹּת הַמָּן מִמָּחֳרָת, בְּאָכְלָם מֵעֲבוּר הָאָרֶץ, וְלֹא־הָיָה עוֹד לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל מָן; וַיֹּאכְלוּ, מִתְּבוּאַת אֶרֶץ כְּנַעַן, בַּשָּׁנָה הַהִיא׃
13
Иисус, находясь близ Иерихона, взглянул, и видит, и вот стоит пред ним человек, и в руке его обнаженный меч. Иисус подошел к нему и сказал ему: наш ли ты, или из неприятелей наших?
Однажды, близ Иерихона, Иисус увидел перед собой человека с обнаженным мечом в руке. «Ты наш или ты враг?» — спросил Иисус, подойдя к нему.
Когда Иисус находился неподалеку от Иерихона, он увидел перед собой мужчину, стоящего с обнаженным мечом в руке. Иисус подошел к нему и спросил: — Ты за нас или за наших врагов?
І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?
And it came to pass, when Joshua was by Jericho, that he lifted up his eyes and looked, and, behold, there stood a man over against him with his sword drawn in his hand: and Joshua went unto him, and said unto him, Art thou for us, or for our adversaries?
וַיְהִי, בִּהְיוֹת יְהוֹשֻׁעַ בִּירִיחוֹ, וַיִּשָּׂא עֵינָיו וַיַּרְא, וְהִנֵּה־אִישׁ עֹמֵד לְנֶגְדּוֹ, וְחַרְבּוֹ שְׁלוּפָה בְּיָדוֹ; וַיֵּלֶךְ יְהוֹשֻׁעַ אֵלָיו וַיֹּאמֶר לוֹ, הֲלָנוּ אַתָּה אִם־לְצָרֵינוּ׃
14
Он сказал: нет; я вождь воинства Господня, теперь пришел [сюда]. Иисус пал лицем своим на землю, и поклонился и сказал ему: что господин мой скажет рабу своему?
«Ни то ни другое, — отвечал тот. — Я вождь воинства Господнего, и поэтому я здесь». Иисус простерся перед ним, пав ниц, и спросил: «Что господин мой скажет мне, рабу своему?» —
Я пришел как вождь Господнего воинства, — ответил он. Иисус поклонился лицом до земли и спросил его: — Что мой господин хочет сказать своему слуге?
А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?
And he said, Nay; but as captain of the host of the LORD am I now come. And Joshua fell on his face to the earth, and did worship, and said unto him, What saith my lord unto his servant?
וַיֹּאמֶר לֹא, כִּי אֲנִי שַׂר־צְבָא־יְהוָה עַתָּה בָאתִי; וַיִּפֹּל יְהוֹשֻׁעַ אֶל־פָּנָיו אַרְצָה וַיִּשְׁתָּחוּ, וַיֹּאמֶר לוֹ, מָה אֲדֹנִי מְדַבֵּר אֶל־עַבְדּוֹ׃
15
Вождь воинства Господня сказал Иисусу: сними обувь твою с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, свято. Иисус так и сделал.
«Сними сандалии, — велел ему вождь воинства Господнего. — Место, на котором ты стоишь, свято». Иисус повиновался.
Вождь Господнего воинства ответил: — Сними свои сандалии, потому что место, на котором ты стоишь, свято. Иисус сделал это.
І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.
And the captain of the LORD'S host said unto Joshua, Loose thy shoe from off thy foot; for the place whereon thou standest is holy. And Joshua did so.
וַיֹּאמֶר שַׂר־צְבָא יְהוָה אֶל־יְהוֹשֻׁעַ, שַׁל־נַעַלְךָ מֵעַל רַגְלֶךָ, כִּי הַמָּקוֹם, אֲשֶׁר אַתָּה עֹמֵד עָלָיו קֹדֶשׁ הוּא; וַיַּעַשׂ יְהוֹשֻׁעַ כֵּן׃
16
Иерихон заперся и был заперт от {страха} сынов Израилевых: никто не выходил [из него] и никто не входил.
Ворота Иерихона в то время были закрыты и заперты — жители боялись израильтян. Никто не выходил из города, никто не входил в него.
Ворота Иерихона были плотно заперты из-за страха перед израильтянами. Никто не выходил оттуда, и никто туда не входил.
А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.
Now Jericho was straitly shut up because of the children of Israel: none went out, and none came in.
וִירִיחוֹ סֹגֶרֶת וּמְסֻגֶּרֶת, מִפְּנֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל; אֵין יוֹצֵא וְאֵין בָּא׃