Третья книга Царств | 1 Kings | מלכים א, Глава 9

1
После того, как Соломон кончил строение храма Господня и дома царского и все, что Соломон желал сделать,
После того как Соломон завершил строительство Храма Господнего и царского дворца, а также другие задуманные им постройки,
Когда Соломон закончил строить Господень дом, царский дворец и все, что желал построить,
І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,
When Solomon had finished building the temple of the LORD and the royal palace, and had achieved all he had desired to do,
וַיְהִי כְּכַלּוֹת שְׁלֹמֹה, לִבְנוֹת אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־חֵשֶׁק שְׁלֹמֹה, אֲשֶׁר חָפֵץ לַעֲשׂוֹת׃
2
явился Соломону Господь во второй раз, как явился ему в Гаваоне.
Господь явился Соломону во второй раз — как прежде являлся в Гаваоне —
Господь явился ему во второй раз, как являлся ему в Гаваоне.
то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів"оні.
the LORD appeared to him a second time, as he had appeared to him at Gibeon.
וַיֵּרָא יְהוָה אֶל־שְׁלֹמֹה שֵׁנִית; כַּאֲשֶׁר נִרְאָה אֵלָיו בְּגִבְעוֹן׃
3
И сказал ему Господь: Я услышал молитву твою и прошение твое, о чем ты просил Меня; [сделал все по молитве твоей]. Я освятил сей храм, который ты построил, чтобы пребывать имени Моему там вовек; и будут очи Мои и сердце Мое там во все дни.
и сказал: «Я услышал твою молитву, твое прошение, ко Мне обращенное. Я избрал и освятил этот Храм, который ты построил, и Мое имя будет вечно обитать в нем; и всегда будут обращены к нему очи Мои и сердце Мое.
Господь сказал ему: — Я услышал молитву и мольбу, которую ты вознес Мне. Я освятил Себе дом, который ты построил, поместив там навеки Свое Имя. Мои глаза и сердце будут там всегда.
І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім"я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
The LORD said to him: "I have heard the prayer and plea you have made before me; I have consecrated this temple, which you have built, by putting my Name there forever. My eyes and my heart will always be there.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלָיו, שָׁמַעְתִּי אֶת־תְּפִלָּתְךָ וְאֶת־תְּחִנָּתְךָ אֲשֶׁר הִתְחַנַּנְתָּה לְפָנַי, הִקְדַּשְׁתִּי, אֶת־הַבַּיִת הַזֶּה אֲשֶׁר בָּנִתָה, לָשׂוּם־שְׁמִי שָׁם עַד־עוֹלָם; וְהָיוּ עֵינַי וְלִבִּי שָׁם כָּל־הַיָּמִים׃
4
И если ты будешь ходить пред лицем Моим, как ходил отец твой Давид, в чистоте сердца и в правоте, исполняя все, что Я заповедал тебе, и если будешь хранить уставы Мои и законы Мои,
И если ты будешь служить Мне, как служил отец твой Давид, от всего сердца и честно, во всем будешь поступать так, как Я тебе повелел, если будешь соблюдать Мои повеления и законы —
А ты, если будешь ходить предо Мной в непорочности сердца и в правоте, как ходил твой отец Давид, исполнять все, что Я повелю, и соблюдать Мои установления и законы,
А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
"As for you, if you walk before me in integrity of heart and uprightness, as David your father did, and do all I command and observe my decrees and laws,
וְאַתָּה אִם־תֵּלֵךְ לְפָנַי, כַּאֲשֶׁר הָלַךְ דָּוִד אָבִיךָ בְּתָם־לֵבָב וּבְיֹשֶׁר, לַעֲשׂוֹת כְּכֹל אֲשֶׁר צִוִּיתִיךָ; חֻקַּי וּמִשְׁפָּטַי תִּשְׁמֹר׃
5
то Я поставлю царский престол твой над Израилем вовек, как Я сказал отцу твоему Давиду, говоря: "не прекратится у тебя сидящий на престоле Израилевом".
то вечной Я сделаю твою власть над Израилем. Ведь Я дал обещание твоему отцу Давиду: "Твои потомки всегда будут на престоле Израиля".
то Я упрочу твой царский престол над Израилем навеки, как Я обещал Давиду, твоему отцу, когда сказал: «Ты не лишишься преемника на престоле Израиля».
то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.
I will establish your royal throne over Israel forever, as I promised David your father when I said, "You shall never fail to have a man on the throne of Israel."
וַהֲקִמֹתִי אֶת־כִּסֵּא מַמְלַכְתְּךָ עַל־יִשְׂרָאֵל לְעֹלָם; כַּאֲשֶׁר דִּבַּרְתִּי, עַל־דָּוִד אָבִיךָ לֵאמֹר, לֹא־יִכָּרֵת לְךָ אִישׁ, מֵעַל כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל׃
6
Если же вы и сыновья ваши отступите от Меня и не будете соблюдать заповедей Моих и уставов Моих, которые Я дал вам, и пойдете и станете служить иным богам и поклоняться им,
Но если вы или ваши дети отступите от Меня, если не будете соблюдать Мои повеления и законы, которые Я установил для вас, а станете служить и поклоняться другим богам,
Но если вы или ваши сыновья отвернетесь от Меня, не будете соблюдать повеления и установления, которые Я дал вам, и пойдете служить другим богам и поклоняться им,
Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,
"But if you or your sons turn away from me and do not observe the commands and decrees I have given you and go off to serve other gods and worship them,
אִם־שׁוֹב תְּשֻׁבוּן אַתֶּם וּבְנֵיכֶם מֵאַחֲרַי, וְלֹא תִשְׁמְרוּ מִצְוֹתַי חֻקֹּתַי, אֲשֶׁר נָתַתִּי לִפְנֵיכֶם; וַהֲלַכְתֶּם, וַעֲבַדְתֶּם אֱלֹהִים אֲחֵרִים, וְהִשְׁתַּחֲוִיתֶם לָהֶם׃
7
то Я истреблю Израиля с лица земли, которую Я дал ему, и храм, который Я освятил имени Моему, отвергну от лица Моего, и будет Израиль притчею и посмешищем у всех народов.
то Я смету Израиль прочь с той земли, которую даровал ему, и отвергну Храм, который Я избрал для имени Моего. Тогда все народы будут глумиться над Израилем и поносить его.
то Я искореню Израиль из земли, которую Я дал ему, и отвергну этот дом, который освятил для Своего Имени. Израиль станет у всех народов притчей и посмешищем.
то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
then I will cut off Israel from the land I have given them and will reject this temple I have consecrated for my Name. Israel will then become a byword and an object of ridicule among all peoples.
וְהִכְרַתִּי אֶת־יִשְׂרָאֵל, מֵעַל פְּנֵי הָאֲדָמָה אֲשֶׁר נָתַתִּי לָהֶם, וְאֶת־הַבַּיִת אֲשֶׁר הִקְדַּשְׁתִּי לִשְׁמִי, אֲשַׁלַּח מֵעַל פָּנָי; וְהָיָה יִשְׂרָאֵל לְמָשָׁל וְלִשְׁנִינָה בְּכָל־הָעַמִּים׃
8
И о храме сем высоком всякий, проходящий мимо его, ужаснется и свистнет, и скажет: "за что Господь поступил так с сею землею и с сим храмом?"
А Храм этот станет руинами, и всякий, кто пройдет мимо, ужаснется и присвистнет, и спросит: "Отчего так поступил Господь с этой страною и с этим Храмом?"
И хотя этот дом сейчас превознесен, всякий, кто пройдет мимо, поразится и присвистнет, говоря: «Почему Господь обошелся так с этой страной и с этим домом?»
І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам"яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
And though this temple is now imposing, all who pass by will be appalled and will scoff and say, "Why has the LORD done such a thing to this land and to this temple?"
וְהַבַּיִת הַזֶּה יִהְיֶה עֶלְיוֹן, כָּל־עֹבֵר עָלָיו יִשֹּׁם וְשָׁרָק; וְאָמְרוּ, עַל־מֶה עָשָׂה יְהוָה כָּכָה, לָאָרֶץ הַזֹּאת וְלַבַּיִת הַזֶּה׃
9
И скажут: "за то, что они оставили Господа Бога своего, Который вывел отцов их из земли Египетской, и приняли других богов, и поклонялись им и служили им, — за это навел на них Господь все сие бедствие".
И ему ответят: "Оттого, что забыли они своего Бога, Господа, который вывел их отцов из Египта, и последовали за другими богами, стали поклоняться им и служить им. Вот за что обрушил на них Господь все эти беды"».
А отвечать будут: «Потому что они оставили Господа, своего Бога, Который вывел их предков из Египта, приняли других богов, поклонялись и служили им — вот за что Господь навел на них все эти беды».
І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
People will answer, "Because they have forsaken the LORD their God, who brought their fathers out of Egypt, and have embraced other gods, worshiping and serving them--that is why the LORD brought all this disaster on them.""
וְאָמְרוּ, עַל אֲשֶׁר עָזְבוּ אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵיהֶם, אֲשֶׁר הוֹצִיא אֶת־אֲבֹתָם מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, וַיַּחֲזִקוּ בֵּאלֹהִים אֲחֵרִים, וַיִּשְׁתַּחוּ (וַיִּשְׁתַּחֲווּ) לָהֶם וַיַּעַבְדֻם; עַל־כֵּן, הֵבִיא יְהוָה עֲלֵיהֶם, אֵת כָּל־הָרָעָה הַזֹּאת׃
10
По окончании двадцати лет, в которые Соломон построил два дома, — дом Господень и дом царский, —
В течение двадцати лет Соломон строил два здания — Храм Господа и царский дворец.
По истечении двадцати лет, в которые Соломон строил два этих здания — дом Господа и царский дворец —
І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,
At the end of twenty years, during which Solomon built these two buildings--the temple of the LORD and the royal palace--
וַיְהִי, מִקְצֵה עֶשְׂרִים שָׁנָה, אֲשֶׁר־בָּנָה שְׁלֹמֹה אֶת־שְׁנֵי הַבָּתִּים; אֶת־בֵּית יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ׃
11
на что Хирам, царь Тирский, доставлял Соломону дерева кедровые и дерева кипарисовые и золото, по его желанию, — царь Соломон дал Хираму двадцать городов в земле Галилейской.
Хирам, царь Тира, доставлял ему кедр, кипарис и золото, сколько бы Соломон ни пожелал. А Соломон тогда передал Хираму двадцать городов в Галиле́е.
он отдал двадцать городов Галилеи царю Тира Хираму, потому что Хирам поставлял ему столько кедрового и кипарисового дерева и золота, сколько тот хотел.
а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
King Solomon gave twenty towns in Galilee to Hiram king of Tyre, because Hiram had supplied him with all the cedar and pine and gold he wanted.
חִירָם מֶלֶךְ־צֹר נִשָּׂא אֶת־שְׁלֹמֹה בַּעֲצֵי אֲרָזִים וּבַעֲצֵי בְרוֹשִׁים וּבַזָּהָב לְכָל־חֶפְצוֹ; אָז יִתֵּן הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה לְחִירָם עֶשְׂרִים עִיר, בְּאֶרֶץ הַגָּלִיל׃
12
И вышел Хирам из Тира посмотреть города, которые дал ему Соломон, и они не понравились ему.
Отправился Хирам из Тира, чтобы осмотреть города, подаренные ему Соломоном, и они ему не понравились.
Но когда Хирам прибыл из Тира, чтобы осмотреть города, которые дал ему Соломон, он остался недоволен.
І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.
But when Hiram went from Tyre to see the towns that Solomon had given him, he was not pleased with them.
וַיֵּצֵא חִירָם מִצֹּר, לִרְאוֹת אֶת־הֶעָרִים, אֲשֶׁר נָתַן־לוֹ שְׁלֹמֹה; וְלֹא יָשְׁרוּ בְּעֵינָיו׃
13
И сказал он: что это за города, которые ты, брат мой, дал мне? И назвал их землею Кавул, {как называются они} до сего дня.
Он сказал: «Что же это за города такие ты дал мне, брат мой?» (С тех пор и доныне эта область зовется «Каву́л».)
— Что же это за города ты мне дал, брат мой? — спросил он. И он назвал их землею Кавул — название, которое осталось за ними до сегодняшнего дня.
І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім"я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
"What kind of towns are these you have given me, my brother?" he asked. And he called them the Land of Cabul, a name they have to this day.
וַיֹּאמֶר מָה הֶעָרִים הָאֵלֶּה, אֲשֶׁר־נָתַתָּה לִּי אָחִי; וַיִּקְרָא לָהֶם אֶרֶץ כָּבוּל, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
14
И послал Хирам царю сто двадцать талантов золота.
И уплатил Хирам царю сто двадцать талантов золота.
(Хирам же послал царю сто двадцать талантов золота.)
І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.
Now Hiram had sent to the king 120 talents of gold.
וַיִּשְׁלַח חִירָם לַמֶּלֶךְ; מֵאָה וְעֶשְׂרִים כִּכַּר זָהָב׃
15
Вот распоряжение о подати, которую наложил царь Соломон, чтобы построить храм Господень и дом свой, и Милло, и стену Иерусалимскую, Гацор, и Мегиддо, и Газер.
Теперь о трудовой повинности, которую Соломон возложил на народ, чтобы построить Храм Господа и свой дворец, а также Милло́, стены Иерусалима, Хацо́р, Мегиддо́ и Ге́зер.
Вот сведения о подневольных людях, чей труд царь Соломон использовал для строительства дома Господа, своего дворца, укрепления Милло, иерусалимской стены, а еще Хацора, Мегиддо и Гезера.
А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
Here is the account of the forced labor King Solomon conscripted to build the LORD"S temple, his own palace, the supporting terraces, the wall of Jerusalem, and Hazor, Megiddo and Gezer.
וְזֶה דְבַר־הַמַּס אֲשֶׁר־הֶעֱלָה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה, לִבְנוֹת אֶת־בֵּית יְהוָה וְאֶת־בֵּיתוֹ וְאֶת־הַמִּלּוֹא, וְאֵת חוֹמַת יְרוּשָׁלִָם; וְאֶת־חָצֹר וְאֶת־מְגִדּוֹ וְאֶת־גָּזֶר׃
16
Фараон, царь Египетский, пришел и взял Газер, и сжег его огнем, и Хананеев, живших в городе, побил, и отдал его в приданое дочери своей, жене Соломоновой.
Фараон, царь Египта, пришел и захватил Гезер, сжег его, перебил жителей города — ханаане́ев и дал его в приданое своей дочери, жене Соломона.
Фараон, царь Египта, напал на Гезер и захватил его. Он предал его огню, перебил его ханаанских обитателей и отдал его в приданое своей дочери, жене Соломона.
Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
(Pharaoh king of Egypt had attacked and captured Gezer. He had set it on fire. He killed its Canaanite inhabitants and then gave it as a wedding gift to his daughter, Solomon"s wife.
פַּרְעֹה מֶלֶךְ־מִצְרַיִם עָלָה, וַיִּלְכֹּד אֶת־גֶּזֶר וַיִּשְׂרְפָהּ בָּאֵשׁ, וְאֶת־הַכְּנַעֲנִי הַיֹּשֵׁב בָּעִיר הָרָג; וַיִּתְּנָהּ שִׁלֻּחִים, לְבִתּוֹ אֵשֶׁת שְׁלֹמֹה׃
17
И построил Соломон Газер и нижний Бефорон,
Соломон заново отстроил Гезер, Нижний Бет–Хоро́н,
Соломон отстроил Гезер, Нижний Бет-Хорон,
І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,
And Solomon rebuilt Gezer.) He built up Lower Beth Horon,
וַיִּבֶן שְׁלֹמֹה אֶת־גָּזֶר, וְאֶת־בֵּית חֹרֹן תַּחְתּוֹן׃
18
и Ваалаф и Фадмор в пустыне,
Баала́т, Тама́р (в пустыне, в стране Иудейской),
Баалаф и Тадмор в пустыне, в своей земле,
і Баалата, і Тамара в пустині того краю,
Baalath, and Tadmor in the desert, within his land,
וְאֶת־בַּעֲלָת וְאֶת־תָּמָר (תַּדְמֹר) בַּמִּדְבָּר בָּאָרֶץ׃
19
и все города для запасов, которые были у Соломона, и города для колесниц, и города для конницы и все то, что Соломон хотел построить в Иерусалиме и на Ливане и во всей земле своего владения.
а также все принадлежавшие ему крепости со складами, и крепости для колесниц, и крепости для конницы. В Иерусалиме, и на Ливане, и по всей подвластной ему стране Соломон построил все, что задумал.
а также все города для хранения запасов и города для своих колесниц и коней. Соломон построил все, что ему хотелось построить в Иерусалиме, на Ливане и во всех землях, которыми он правил.
і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.
as well as all his store cities and the towns for his chariots and for his horses--whatever he desired to build in Jerusalem, in Lebanon and throughout all the territory he ruled.
וְאֵת כָּל־עָרֵי הַמִּסְכְּנוֹת אֲשֶׁר הָיוּ לִשְׁלֹמֹה, וְאֵת עָרֵי הָרֶכֶב, וְאֵת עָרֵי הַפָּרָשִׁים; וְאֵת חֵשֶׁק שְׁלֹמֹה, אֲשֶׁר חָשַׁק לִבְנוֹת בִּירוּשָׁלִַם וּבַלְּבָנוֹן, וּבְכֹל אֶרֶץ מֶמְשַׁלְתּוֹ׃
20
Весь народ, оставшийся от Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Хананеев,] Евеев, Иевусеев и [Гергесеев], которые были не из сынов Израилевых,
На всех, кто еще оставался из аморе́ев, хе́ттов, периззе́ев, хивве́ев и евусе́ев — на всех неизраильтян,
Весь народ, оставшийся от аморреев, хеттов, ферезеев, хивеев и иевусеев (все они не были израильтянами),
Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
All the people left from the Amorites, Hittites, Perizzites, Hivites and Jebusites (these peoples were not Israelites),
כָּל־הָעָם הַנּוֹתָר מִן־הָאֱמֹרִי הַחִתִּי הַפְּרִזִּי הַחִוִּי וְהַיְבוּסִי, אֲשֶׁר לֹא־מִבְּנֵי יִשְׂרָאֵל הֵמָּה׃
21
детей их, оставшихся после них на земле, которых сыны Израилевы не могли истребить, Соломон сделал оброчными работниками до сего дня.
потомков тех, кто остался в этой стране, из‑за того что израильтяне не смогли истребить их, — Соломон возложил трудовую повинность. Эту трудовую повинность они несут и поныне.
то есть от их потомков, оставшихся в стране, которых израильтяне не смогли искоренить, Соломон использовал подневольными рабочими, как это есть и до сегодняшнего дня.
їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.
that is, their descendants remaining in the land, whom the Israelites could not exterminate--these Solomon conscripted for his slave labor force, as it is to this day.
בְּנֵיהֶם, אֲשֶׁר נֹתְרוּ אַחֲרֵיהֶם בָּאָרֶץ, אֲשֶׁר לֹא־יָכְלוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל לְהַחֲרִימָם; וַיַּעֲלֵם שְׁלֹמֹה לְמַס־עֹבֵד, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
22
Сынов же Израилевых Соломон не делал работниками, но они были его воинами, его слугами, его вельможами, его военачальниками и вождями его колесниц и его всадников.
А израильтян Соломон не принуждал к работам: они были у него воинами, приближенными, чиновниками, начальниками стражи, начальниками колесничного войска и конницы.
Но израильтян Соломон не обращал в рабов, они были его воинами, приближенными, сановниками, военачальниками и начальниками его колесниц и колесничих.
А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.
But Solomon did not make slaves of any of the Israelites; they were his fighting men, his government officials, his officers, his captains, and the commanders of his chariots and charioteers.
וּמִבְּנֵי יִשְׂרָאֵל, לֹא־נָתַן שְׁלֹמֹה עָבֶד; כִּי־הֵם אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וַעֲבָדָיו וְשָׂרָיו וְשָׁלִשָׁיו, וְשָׂרֵי רִכְבּוֹ וּפָרָשָׁיו׃
23
Вот главные приставники над работами Соломоновыми: управлявших народом, который производил работы, было пятьсот пятьдесят.
Вот распорядители работ, которые у Соломона управляли народом и руководили рабочими, — их было пятьсот пятьдесят человек.
Еще они были главными распорядителями его строительных работ — пятьсот пятьдесят надсмотрщиков над работавшими людьми.
Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п"ятдесят і п"ять сотень, що правили народом, який робив на праці.
They were also the chief officials in charge of Solomon"s projects--550 officials supervising the men who did the work.
אֵלֶּה שָׂרֵי הַנִּצָּבִים, אֲשֶׁר עַל־הַמְּלָאכָה לִשְׁלֹמֹה, חֲמִשִּׁים וַחֲמֵשׁ מֵאוֹת; הָרֹדִים בָּעָם, הָעֹשִׂים בַּמְּלָאכָה׃
24
Дочь фараонова перешла из города Давидова в свой дом, который построил для нее Соломон; потом построил он Милло.
Дочь фараона переселилась из Города Давидова в собственный дворец, который построил для нее Соломон. Тогда же Соломон застроил Милло.
После того как дочь фараона перебралась из Города Давида во дворец, который построил для нее Соломон, он построил Милло.
Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.
After Pharaoh"s daughter had come up from the City of David to the palace Solomon had built for her, he constructed the supporting terraces.
אַךְ בַּת־פַּרְעֹה, עָלְתָה מֵעִיר דָּוִד, אֶל־בֵּיתָהּ אֲשֶׁר בָּנָה־לָהּ; אָז בָּנָה אֶת־הַמִּלּוֹא׃
25
И приносил Соломон три раза в год всесожжения и мирные жертвы на жертвеннике, который он построил Господу, и курение на нем совершал пред Господом. И окончил он {строение} дома.
Соломон трижды в год приносил жертвы всесожжения и пиршественные жертвы на жертвеннике, который он построил для Господа, — возносил дым жертв перед Господом. Так завершилось строительство Храма.
Три раза в год Соломон возносил всесожжения и жертвы примирения на жертвеннике, что построил для Господа, возжигая благовония перед Господом вместе с ними. Итак, он завершил строительство дома.
І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.
Three times a year Solomon sacrificed burnt offerings and fellowship offerings on the altar he had built for the LORD, burning incense before the LORD along with them, and so fulfilled the temple obligations.
וְהֶעֱלָה שְׁלֹמֹה שָׁלֹשׁ פְּעָמִים בַּשָּׁנָה עֹלוֹת וּשְׁלָמִים, עַל־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר בָּנָה לַיהוָה, וְהַקְטֵיר אִתּוֹ, אֲשֶׁר לִפְנֵי יְהוָה; וְשִׁלַּם אֶת־הַבָּיִת׃
26
Царь Соломон также сделал корабль в Ецион-Гавере, что при Елафе, на берегу Чермного моря, в земле Идумейской.
А еще царь Соломон построил корабли в Эцио́н–Ге́вере, что близ Эла́та, на берегу моря Суф, в стране Эдо́м.
Еще царь Соломон строил корабли в Эцион-Гевере, что рядом с Элатом в земле Эдома, на побережье Красного моря.
І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.
King Solomon also built ships at Ezion Geber, which is near Elath in Edom, on the shore of the Red Sea.
וָאֳנִי עָשָׂה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה בְּעֶצְיוֹן־גֶּבֶר אֲשֶׁר אֶת־אֵלוֹת עַל־שְׂפַת יַם־סוּף בְּאֶרֶץ אֱדוֹם׃
27
И послал Хирам на корабле своих подданных корабельщиков, знающих море, с подданными Соломоновыми;
Хирам отправил на этих кораблях, вместе с людьми Соломона, своих людей — опытных моряков.
Хирам послал с кораблями своих людей — моряков, знавших море, вместе с людьми Соломона.
І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
And Hiram sent his men--sailors who knew the sea--to serve in the fleet with Solomon"s men.
וַיִּשְׁלַח חִירָם בָּאֳנִי אֶת־עֲבָדָיו, אַנְשֵׁי אֳנִיּוֹת, יֹדְעֵי הַיָּם; עִם עַבְדֵי שְׁלֹמֹה׃
28
и отправились они в Офир, и взяли оттуда золота четыреста двадцать талантов, и привезли царю Соломону.
Они приплыли в страну Офи́р, взяли там четыреста двадцать талантов золота и привезли царю Соломону.
Они отплыли в Офир и привезли оттуда четыреста двадцать талантов золота, которое и доставили царю Соломону.
І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
They sailed to Ophir and brought back 420 talents of gold, which they delivered to King Solomon.
וַיָּבֹאוּ אוֹפִירָה, וַיִּקְחוּ מִשָּׁם זָהָב, אַרְבַּע־מֵאוֹת וְעֶשְׂרִים כִּכָּר; וַיָּבִאוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה׃