1
И вот, человек Божий пришел из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение.
…И тут появился человек Божий: он пришел в Бет–Эль из Иудеи по слову Господа. Иеровоам уже стоял у жертвенника, чтобы сжечь жертву,
Когда Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы возжечь кадильные благовония, из земель Иудеи в Вефиль, по слову Господа, пришел Божий человек.
А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
And, behold, there came a man of God out of Judah by the word of the LORD unto Bethel: and Jeroboam stood by the altar to burn incense.
וְהִנֵּה אִישׁ אֱלֹהִים, בָּא מִיהוּדָה בִּדְבַר יְהוָה אֶל־בֵּית־אֵל; וְיָרָבְעָם עֹמֵד עַל־הַמִּזְבֵּחַ לְהַקְטִיר׃
2
И произнес к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесет на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжет на тебе.
и тут человек Божий прокричал, обращая к жертвеннику слово Господа: «Жертвенник! Жертвенник! Так говорит Господь: родится человек в роду потомков Давида, его имя будет Иоси́я. И прямо на тебе, жертвенник, он заколет священников с капищ — тех самых священников, что приносили на тебе жертвы! И человеческие кости сожгут на тебе!»
Он крикнул жертвеннику по слову Господа: — Жертвенник, жертвенник! Так говорит Господь: «Родится дому Давида сын по имени Иосия. На тебе принесет он в жертву тех самых жрецов святилищ, которые возжигают на тебе благовония, и сожжет на тебе человеческие кости».
І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім"я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
And he cried against the altar in the word of the LORD, and said, O altar, altar, thus saith the LORD; Behold, a child shall be born unto the house of David, Josiah by name; and upon thee shall he offer the priests of the high places that burn incense upon thee, and men's bones shall be burnt upon thee.
וַיִּקְרָא עַל־הַמִּזְבֵּחַ בִּדְבַר יְהוָה, וַיֹּאמֶר מִזְבֵּחַ מִזְבֵּחַ, כֹּה אָמַר יְהוָה; הִנֵּה־בֵן נוֹלָד לְבֵית־דָּוִד יֹאשִׁיָּהוּ שְׁמוֹ, וְזָבַח עָלֶיךָ, אֶת־כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת הַמַּקְטִרִים עָלֶיךָ, וְעַצְמוֹת אָדָם יִשְׂרְפוּ עָלֶיךָ׃
3
И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрек Господь: вот, этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется.
И тут же он подтвердил свои слова знамением. Он сказал: «Вот знамение того, что это говорил Господь: жертвенник расколется, и зола с него просыплется на землю».
В тот же день Божий человек дал знамение: — Вот знамение того, что это возвестил Господь: этот жертвенник расколется, а пепел на нем будет рассыпан.
І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...
And he gave a sign the same day, saying, This is the sign which the LORD hath spoken; Behold, the altar shall be rent, and the ashes that are upon it shall be poured out.
וְנָתַן בַּיּוֹם הַהוּא מוֹפֵת לֵאמֹר, זֶה הַמּוֹפֵת, אֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה; הִנֵּה הַמִּזְבֵּחַ נִקְרָע, וְנִשְׁפַּךְ הַדֶּשֶׁן אֲשֶׁר־עָלָיו׃
4
Когда царь услышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле, то простер Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простер на него, и не мог он поворотить ее к себе.
Когда царь Иеровоам услышал, что возвестил человек Божий бет–эльскому жертвеннику, то он протянул руку и приказал: «Взять его!» Но рука царя оцепенела, лишь только он протянул ее, и не мог он согнуть ее обратно.
Услышав, что Божий человек прокричал жертвеннику Вефиля, царь Иеровоам протянул руку от жертвенника и сказал: — Возьмите его! Но рука, которую он протянул к тому человеку, иссохла, и он не мог повернуть ее к себе.
І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...
And it came to pass, when king Jeroboam heard the saying of the man of God, which had cried against the altar in Bethel, that he put forth his hand from the altar, saying, Lay hold on him. And his hand, which he put forth against him, dried up, so that he could not pull it in again to him.
וַיְהִי כִשְׁמֹעַ הַמֶּלֶךְ אֶת־דְּבַר אִישׁ־הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר קָרָא עַל־הַמִּזְבֵּחַ בְּבֵית־אֵל, וַיִּשְׁלַח יָרָבְעָם אֶת־יָדוֹ מֵעַל הַמִּזְבֵּחַ לֵאמֹר תִּפְשֻׂהוּ; וַתִּיבַשׁ יָדוֹ אֲשֶׁר שָׁלַח עָלָיו, וְלֹא יָכֹל לַהֲשִׁיבָהּ אֵלָיו׃
5
И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним.
А жертвенник раскололся, и зола просыпалась с жертвенника на землю: сбылось знамение, которое возвестил человек Божий по слову Господа.
А жертвенник раскололся, и пепел с него рассыпался, по знамению, что Божий человек дал по слову Господа.
А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
The altar also was rent, and the ashes poured out from the altar, according to the sign which the man of God had given by the word of the LORD.
וְהַמִּזְבֵּחַ נִקְרָע, וַיִּשָּׁפֵךְ הַדֶּשֶׁן מִן־הַמִּזְבֵּחַ; כַּמּוֹפֵת, אֲשֶׁר נָתַן אִישׁ הָאֱלֹהִים בִּדְבַר יְהוָה׃
6
И сказал царь [Иеровоам] человеку Божию: умилостиви лице Господа Бога твоего и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лице Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала, как прежде.
Тогда царь попросил человека Божьего: «Помолись обо мне Господу, твоему Богу, пусть Он смилуется и даст мне руку согнуть». Помолился человек Божий Господу, и рука царя стала сгибаться, стала такой же, как прежде.
Тогда царь сказал Божьему человеку: — Умилостиви Господа, твоего Бога, и помолись за меня, чтобы моя рука выздоровела. Божий человек умилостивил Господа о милости, и рука царя выздоровела и стала, как прежде.
А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
And the king answered and said unto the man of God, Intreat now the face of the LORD thy God, and pray for me, that my hand may be restored me again. And the man of God besought the LORD, and the king's hand was restored him again, and became as it was before.
וַיַּעַן הַמֶּלֶךְ וַיֹּאמֶר אֶל־אִישׁ הָאֱלֹהִים, חַל־נָא אֶת־פְּנֵי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ וְהִתְפַּלֵּל בַּעֲדִי, וְתָשֹׁב יָדִי אֵלָי; וַיְחַל אִישׁ־הָאֱלֹהִים אֶת־פְּנֵי יְהוָה, וַתָּשָׁב יַד־הַמֶּלֶךְ אֵלָיו, וַתְּהִי כְּבָרִאשֹׁנָה׃
7
И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок.
Царь сказал человеку Божьему: «Зайди ко мне, поешь со мной, я одарю тебя!»
Царь сказал Божьему человеку: — Пойдем ко мне в дом, подкрепись, а я одарю тебя.
І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
And the king said unto the man of God, Come home with me, and refresh thyself, and I will give thee a reward.
וַיְדַבֵּר הַמֶּלֶךְ אֶל־אִישׁ הָאֱלֹהִים, בֹּאָה־אִתִּי הַבַּיְתָה וּסְעָדָה; וְאֶתְּנָה לְךָ מַתָּת׃
8
Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте,
Но тот ответил: «Даже если дашь мне полцарства, не зайду к тебе! Ни хлеба есть, ни воды пить я здесь не буду.
Но Божий человек ответил царю: — Даже если бы ты давал мне половину твоего добра, я не пошел бы с тобой и не стал бы ни есть здесь хлеба, ни пить воды.
А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...
And the man of God said unto the king, If thou wilt give me half thine house, I will not go in with thee, neither will I eat bread nor drink water in this place:
וַיֹּאמֶר אִישׁ־הָאֱלֹהִים אֶל־הַמֶּלֶךְ, אִם־תִּתֶּן־לִי אֶת־חֲצִי בֵיתֶךָ, לֹא אָבֹא עִמָּךְ; וְלֹא־אֹכַל לֶחֶם וְלֹא אֶשְׁתֶּה־מַּיִם, בַּמָּקוֹם הַזֶּה׃
9
ибо так заповедано мне словом Господним: "не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел".
Ибо так велит мне слово Господа: "Хлеба не ешь; воды не пей; доро́гой, по которой пришел, не возвращайся"».
Ведь словом Господа мне было велено: «Не ешь хлеба, не пей воды и не возвращайся тем путем, по которому идешь».
Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
For so was it charged me by the word of the LORD, saying, Eat no bread, nor drink water, nor turn again by the same way that thou camest.
כִּי־כֵן צִוָּה אֹתִי, בִּדְבַר יְהוָה לֵאמֹר, לֹא־תֹאכַל לֶחֶם וְלֹא תִשְׁתֶּה־מָּיִם; וְלֹא תָשׁוּב, בַּדֶּרֶךְ אֲשֶׁר הָלָכְתָּ׃
10
И пошел он другою дорогою и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль.
И ушел он обратно по другой дороге — не по той, по которой пришел в Бет–Эль.
И он пошел другой дорогой, чтобы не возвращаться тем путем, по которому пришел в Вефиль.
І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
So he went another way, and returned not by the way that he came to Bethel.
וַיֵּלֶךְ בְּדֶרֶךְ אַחֵר; וְלֹא־שָׁב בַּדֶּרֶךְ, אֲשֶׁר בָּא בָהּ אֶל־בֵּית־אֵל׃
11
В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришел и рассказал ему все, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали {сыновья} отцу своему.
А в Бет–Эле жил один старый пророк. Его сыновья пришли и рассказали ему все, что в тот день человек Божий сделал в Бет–Эле и что говорил он царю. Все, что случилось там, сыновья рассказали отцу.
В Вефиле же жил один старый пророк, сыновья которого пришли и рассказали ему обо всем, что совершил там в тот день Божий человек. Они передали отцу и то, что он сказал царю.
А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
Now there dwelt an old prophet in Bethel; and his sons came and told him all the works that the man of God had done that day in Bethel: the words which he had spoken unto the king, them they told also to their father.
וְנָבִיא אֶחָד זָקֵן, יֹשֵׁב בְּבֵית־אֵל; וַיָּבוֹא בְנוֹ וַיְסַפֶּר־לוֹ אֶת־כָּל־הַמַּעֲשֶׂה אֲשֶׁר־עָשָׂה אִישׁ־הָאֱלֹהִים הַיּוֹם בְּבֵית־אֵל, אֶת־הַדְּבָרִים אֲשֶׁר דִּבֶּר אֶל־הַמֶּלֶךְ, וַיְסַפְּרוּם לַאֲבִיהֶם׃
12
И спросил их отец их: какою дорогою он пошел? И показали сыновья его, какою дорогою пошел человек Божий, приходивший из Иудеи.
«По какой дороге он ушел?» — спросил пророк у своих сыновей. Сыновья показали ему дорогу, по которой ушел человек Божий, приходивший из Иудеи.
Отец спросил их: — Какой дорогой он пошел? И сыновья показали ему, какой дорогой пошел Божий человек из земель Иудеи.
І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
And their father said unto them, What way went he? For his sons had seen what way the man of God went, which came from Judah.
וַיְדַבֵּר אֲלֵהֶם אֲבִיהֶם, אֵי־זֶה הַדֶּרֶךְ הָלָךְ; וַיִּרְאוּ בָנָיו, אֶת־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר הָלַךְ אִישׁ הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר־בָּא מִיהוּדָה׃
13
И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него.
«Оседлайте осла для меня!» — велел пророк сыновьям. Они оседлали для него осла. Пророк сел на него,
Он сказал сыновьям: — Оседлайте мне осла. Когда они оседлали ему осла, он сел на него
І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
And he said unto his sons, Saddle me the ass. So they saddled him the ass: and he rode thereon,
וַיֹּאמֶר אֶל־בָּנָיו, חִבְשׁוּ־לִי הַחֲמוֹר; וַיַּחְבְּשׁוּ־לוֹ הַחֲמוֹר, וַיִּרְכַּב עָלָיו׃
14
И поехал за человеком Божиим, и нашел его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я.
поехал за человеком Божьим и нашел его сидящим под дубом. «Не ты ли человек Божий, что пришел из Иудеи?» — спросил его пророк. «Я», — ответил тот.
и поехал за Божьим человеком. Он нашел его сидящим под дубом и спросил: — Ты ли Божий человек, который пришел из земель Иудеи? — Я, — ответил он.
І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.
And went after the man of God, and found him sitting under an oak: and he said unto him, Art thou the man of God that camest from Judah? And he said, I am.
וַיֵּלֶךְ, אַחֲרֵי אִישׁ הָאֱלֹהִים, וַיִּמְצָאֵהוּ, יֹשֵׁב תַּחַת הָאֵלָה; וַיֹּאמֶר אֵלָיו, הַאַתָּה אִישׁ־הָאֱלֹהִים אֲשֶׁר־בָּאתָ מִיהוּדָה וַיֹּאמֶר אָנִי׃
15
И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба.
«Идем, — говорит, — поешь со мной!»
Тогда пророк сказал ему: — Пойдем ко мне в дом, поешь.
І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з"їж хліба!
Then he said unto him, Come home with me, and eat bread.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו, לֵךְ אִתִּי הַבָּיְתָה; וֶאֱכֹל לָחֶם׃
16
Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сем месте,
Человек Божий ответил: «Не могу ни вернуться с тобой, ни зайти к тебе. Ни хлеба у тебя есть не стану, ни воды здесь не буду пить.
Он сказал: — Я не могу вернуться с тобой и не могу здесь ни есть хлеба, ни пить воды.
А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
And he said, I may not return with thee, nor go in with thee: neither will I eat bread nor drink water with thee in this place:
וַיֹּאמֶר, לֹא אוּכַל לָשׁוּב אִתָּךְ וְלָבוֹא אִתָּךְ; וְלֹא־אֹכַל לֶחֶם, וְלֹא־אֶשְׁתֶּה אִתְּךָ מַיִם, בַּמָּקוֹם הַזֶּה׃
17
ибо словом Господним сказано мне: "не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел".
Слово Господа велит мне: "Хлеба не ешь и воды не пей и дорогой, по которой ты пришел, не возвращайся"».
Словом Господа мне было сказано: «Не ешь там хлеба, не пей воды и не возвращайся тем путем, по которому идешь туда».
Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
For it was said to me by the word of the LORD, Thou shalt eat no bread nor drink water there, nor turn again to go by the way that thou camest.
כִּי־דָבָר אֵלַי בִּדְבַר יְהוָה, לֹא־תֹאכַל לֶחֶם, וְלֹא־תִשְׁתֶּה שָׁם מָיִם; לֹא־תָשׁוּב לָלֶכֶת, בַּדֶּרֶךְ אֲשֶׁר־הָלַכְתָּ בָּהּ׃
18
И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: "вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьется воды". — Он солгал ему.
Но тот сказал: «Я тоже пророк, как и ты. Ангел принес мне слово Господа: "Верни его, пусть зайдет к тебе домой, поест и выпьет воды"». Солгал он!
Старый пророк ответил: — Я такой же пророк, как и ты. Ангел сказал мне по слову Господа: «Верни его к себе домой, чтобы он поел хлеба и попил воды». (А это была ложь.)
А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п"є воду. Він же говорив йому неправду!
He said unto him, I am a prophet also as thou art; and an angel spake unto me by the word of the LORD, saying, Bring him back with thee into thine house, that he may eat bread and drink water. But he lied unto him.
וַיֹּאמֶר לוֹ, גַּם־אֲנִי נָבִיא כָּמוֹךָ, וּמַלְאָךְ דִּבֶּר אֵלַי בִּדְבַר יְהוָה לֵאמֹר, הֲשִׁבֵהוּ אִתְּךָ אֶל־בֵּיתֶךָ, וְיֹאכַל לֶחֶם וְיֵשְׁתְּ מָיִם; כִּחֵשׁ לוֹ׃
19
И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды.
А человек Божий вернулся, поел у него хлеба, воды попил.
И Божий человек возвратился с ним, ел и пил у него дома.
І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...
So he went back with him, and did eat bread in his house, and drank water.
וַיָּשָׁב אִתּוֹ, וַיֹּאכַל לֶחֶם בְּבֵיתוֹ וַיֵּשְׁתְּ מָיִם׃
20
Когда они еще сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его.
И вот, когда сидели они за столом, пророку, который вернул человека Божьего с дороги, было слово Господа.
Пока они еще сидели за столом, к старому пророку, который возвратил его, было слово Господа.
І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
And it came to pass, as they sat at the table, that the word of the LORD came unto the prophet that brought him back:
וַיְהִי הֵם יֹשְׁבִים אֶל־הַשֻּׁלְחָן; וַיְהִי דְּבַר־יְהוָה, אֶל־הַנָּבִיא אֲשֶׁר הֱשִׁיבוֹ׃
21
И произнес он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь Бог твой,
И он закричал человеку Божьему, пришедшему из Иудеи: «Так говорит Господь: за то, что ты ослушался слова Господнего и не исполнил повеления, которое дал тебе Господь Бог,
Он закричал Божьему человеку, который пришел из земель Иудеи: — Так говорит Господь: «Ты не послушался слова Господа и нарушил повеление, которое дал тебе Господь, твой Бог.
І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
And he cried unto the man of God that came from Judah, saying, Thus saith the LORD, Forasmuch as thou hast disobeyed the mouth of the LORD, and hast not kept the commandment which the LORD thy God commanded thee,
וַיִּקְרָא אֶל־אִישׁ הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר־בָּא מִיהוּדָה לֵאמֹר, כֹּה אָמַר יְהוָה; יַעַן, כִּי מָרִיתָ פִּי יְהוָה, וְלֹא שָׁמַרְתָּ אֶת־הַמִּצְוָה, אֲשֶׁר צִוְּךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ׃
22
но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: "не ешь хлеба и не пей воды", тело твое не войдет в гробницу отцов твоих.
вернулся, стал есть и пить в том месте, о котором тебе было сказано: "Хлеба не ешь и воды не пей", — за это не будет твой труп погребен в твоей родовой усыпальнице».
Ты вернулся, ел хлеб и пил воду там, где Он запретил тебе есть и пить. Поэтому твое тело не будет погребено в гробнице твоих отцов».
і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...
But camest back, and hast eaten bread and drunk water in the place, of the which the LORD did say to thee, Eat no bread, and drink no water; thy carcase shall not come unto the sepulchre of thy fathers.
וַתָּשָׁב, וַתֹּאכַל לֶחֶם וַתֵּשְׁתְּ מַיִם, בַּמָּקוֹם אֲשֶׁר דִּבֶּר אֵלֶיךָ, אַל־תֹּאכַל לֶחֶם וְאַל־תֵּשְׁתְּ מָיִם; לֹא־תָבוֹא נִבְלָתְךָ אֶל־קֶבֶר אֲבֹתֶיךָ׃
23
После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил.
Когда человек Божий поел и попил, пророк, что вернул его с дороги, оседлал для него осла,
Когда Божий человек поел и попил, пророк, который возвратил его, оседлал для него осла.
І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
And it came to pass, after he had eaten bread, and after he had drunk, that he saddled for him the ass, to wit, for the prophet whom he had brought back.
וַיְהִי, אַחֲרֵי אָכְלוֹ לֶחֶם וְאַחֲרֵי שְׁתוֹתוֹ; וַיַּחֲבָשׁ־לוֹ הַחֲמוֹר, לַנָּבִיא אֲשֶׁר הֱשִׁיבוֹ׃
24
И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осел же стоял подле него, и лев стоял подле тела.
и человек Божий снова пустился в путь. По дороге на него напал лев и растерзал его. Труп остался лежать на дороге, — а рядом стоял осел, и лев тоже остался стоять рядом с трупом.
Тот ушел, но по дороге на него напал лев и убил его. Его тело лежало брошенным на дороге, а возле него стояли осел и лев.
І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...
And when he was gone, a lion met him by the way, and slew him: and his carcase was cast in the way, and the ass stood by it, the lion also stood by the carcase.
וַיֵּלֶךְ וַיִּמְצָאֵהוּ אַרְיֵה בַּדֶּרֶךְ וַיְמִיתֵהוּ; וַתְּהִי נִבְלָתוֹ מֻשְׁלֶכֶת בַּדֶּרֶךְ, וְהַחֲמוֹר עֹמֵד אֶצְלָהּ, וְהָאַרְיֵה, עֹמֵד אֵצֶל הַנְּבֵלָה׃
25
И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец.
Мимо шли какие‑то люди и видят: лежит на дороге труп, а рядом с трупом стоит лев. Они пришли и рассказали об этом в селении, где жил тот старый пророк.
Люди, что проходили мимо, увидели лежащее тело и льва, стоящего возле тела. Они пошли и рассказали об этом в том городе, где жил старый пророк.
Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
And, behold, men passed by, and saw the carcase cast in the way, and the lion standing by the carcase: and they came and told it in the city where the old prophet dwelt.
וְהִנֵּה אֲנָשִׁים עֹבְרִים, וַיִּרְאוּ אֶת־הַנְּבֵלָה מֻשְׁלֶכֶת בַּדֶּרֶךְ, וְאֶת־הָאַרְיֵה, עֹמֵד אֵצֶל הַנְּבֵלָה; וַיָּבֹאוּ וַיְדַבְּרוּ בָעִיר, אֲשֶׁר הַנָּבִיא הַזָּקֵן יֹשֵׁב בָּהּ׃
26
Пророк, воротивший его с дороги, услышав {это,} сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрек ему.
Когда пророк, который вернул человека Божьего с дороги, услышал о случившемся, он сказал: «Это человек Божий, ослушавшийся веления Господнего. Господь отдал его льву, и тот растерзал его — исполнилось возвещенное ему слово Господа».
Когда пророк, который возвратил его с пути, услышал об этом, он сказал: — Это тот Божий человек, который не послушался слова Господа. Господь отдал его льву, который растерзал и умертвил его, как Господь и говорил ему Своим словом.
І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
And when the prophet that brought him back from the way heard thereof, he said, It is the man of God, who was disobedient unto the word of the LORD: therefore the LORD hath delivered him unto the lion, which hath torn him, and slain him, according to the word of the LORD, which he spake unto him.
וַיִּשְׁמַע הַנָּבִיא אֲשֶׁר הֱשִׁיבוֹ מִן־הַדֶּרֶךְ, וַיֹּאמֶר אִישׁ הָאֱלֹהִים הוּא, אֲשֶׁר מָרָה אֶת־פִּי יְהוָה; וַיִּתְּנֵהוּ יְהוָה לָאַרְיֵה, וַיִּשְׁבְּרֵהוּ וַיְמִתֵהוּ, כִּדְבַר יְהוָה אֲשֶׁר דִּבֶּר־לוֹ׃
27
И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они.
И пророк сказал сыновьям: «Оседлайте мне осла!» Оседлали ему осла.
Пророк сказал сыновьям: — Оседлайте мне осла. И они сделали это.
І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.
And he spake to his sons, saying, Saddle me the ass. And they saddled him.
וַיְדַבֵּר אֶל־בָּנָיו לֵאמֹר, חִבְשׁוּ־לִי אֶת־הַחֲמוֹר; וַיַּחֲבֹשׁוּ׃
28
Он отправился и нашел тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла.
Он поехал и увидел: на дороге лежит труп, рядом стоят лев и осел — лев не тронул ни труп, ни осла.
Он вышел и нашел тело, лежавшее на дороге, возле которого стояли осел и лев. Лев же не съел тела и не растерзал осла.
І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з"їв той лев труп а й не роздер осла.
And he went and found his carcase cast in the way, and the ass and the lion standing by the carcase: the lion had not eaten the carcase, nor torn the ass.
וַיֵּלֶךְ, וַיִּמְצָא אֶת־נִבְלָתוֹ מֻשְׁלֶכֶת בַּדֶּרֶךְ, וַחֲמוֹר וְהָאַרְיֵה, עֹמְדִים אֵצֶל הַנְּבֵלָה; לֹא־אָכַל הָאַרְיֵה אֶת־הַנְּבֵלָה, וְלֹא שָׁבַר אֶת־הַחֲמוֹר׃
29
И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его обратно. И пошел пророк-старец в город {свой,} чтобы оплакать и похоронить его.
Пророк поднял тело человека Божьего, положил на осла и отвез в свое селение, чтобы оплакать и похоронить.
Пророк поднял тело Божьего человека, положил его на осла и привез обратно в город, чтобы оплакать и похоронить его.
І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
And the prophet took up the carcase of the man of God, and laid it upon the ass, and brought it back: and the old prophet came to the city, to mourn and to bury him.
וַיִּשָּׂא הַנָּבִיא אֶת־נִבְלַת אִישׁ־הָאֱלֹהִים וַיַּנִּחֵהוּ אֶל־הַחֲמוֹר וַיְשִׁיבֵהוּ; וַיָּבֹא, אֶל־עִיר הַנָּבִיא הַזָּקֵן, לִסְפֹּד וּלְקָבְרוֹ׃
30
И положил тело его в своей гробнице и плакал по нем: увы, брат мой!
Положил его в своей гробнице и оплакивал его: «О брат мой!»
Он положил тело в свою гробницу и оплакивал его, восклицая: — О, мой брат!
І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
And he laid his carcase in his own grave; and they mourned over him, saying, Alas, my brother!
וַיַּנַּח אֶת־נִבְלָתוֹ בְּקִבְרוֹ; וַיִּסְפְּדוּ עָלָיו הוֹי אָחִי׃
31
После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий; подле костей его положите кости мои;
Похоронив его, пророк сказал сыновьям: «Когда умру, похороните меня в гробнице, где похоронен человек Божий. Рядом с его костями пусть лежат мои кости.
Похоронив его, он сказал сыновьям: — Когда я умру, похороните меня в гробнице, где погребен Божий человек; положите мои кости рядом с его костями.
І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
And it came to pass, after he had buried him, that he spake to his sons, saying, When I am dead, then bury me in the sepulchre wherein the man of God is buried; lay my bones beside his bones:
וַיְהִי אַחֲרֵי קָבְרוֹ אֹתוֹ, וַיֹּאמֶר אֶל־בָּנָיו לֵאמֹר, בְּמוֹתִי וּקְבַרְתֶּם אֹתִי, בַּקֶּבֶר אֲשֶׁר אִישׁ הָאֱלֹהִים קָבוּר בּוֹ; אֵצֶל עַצְמֹתָיו, הַנִּיחוּ אֶת־עַצְמֹתָי׃
32
ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнес о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских.
Сбудется то, что он по слову Господа изрек о жертвеннике в Бет–Эле и обо всех храмах–капищах в городах Самари́и!»
Ведь то, что он возвестил по слову Господа против жертвенника Вефиля и против всех святилищ на возвышенностях в городах Самарии, непременно исполнится.
Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
For the saying which he cried by the word of the LORD against the altar in Bethel, and against all the houses of the high places which are in the cities of Samaria, shall surely come to pass.
כִּי הָיֹה יִהְיֶה הַדָּבָר, אֲשֶׁר קָרָא בִּדְבַר יְהוָה, עַל־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר בְּבֵית־אֵל; וְעַל כָּל־בָּתֵּי הַבָּמוֹת, אֲשֶׁר בְּעָרֵי שֹׁמְרוֹן׃
33
И после сего события Иеровоам не сошел со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот.
Но и после этого не свернул Иеровоам со своего злого пути. Он продолжал делать священниками капищ кого попало: кто хотел стать священником капища, того он и посвящал в священники.
Но даже после этого Иеровоам не переменил своего злого пути и снова назначил священников из народа в святилищах на возвышенностях. Он посвящал в жрецов для святилищ на возвышенностях любого, кто хотел.
По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
After this thing Jeroboam returned not from his evil way, but made again of the lowest of the people priests of the high places: whosoever would, he consecrated him, and he became one of the priests of the high places.
אַחַר הַדָּבָר הַזֶּה, לֹא־שָׁב יָרָבְעָם מִדַּרְכּוֹ הָרָעָה; וַיָּשָׁב וַיַּעַשׂ מִקְצוֹת הָעָם כֹּהֲנֵי בָמוֹת, הֶחָפֵץ יְמַלֵּא אֶת־יָדוֹ, וִיהִי כֹּהֲנֵי בָמוֹת׃
34
Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.
Этот грех тяготел над всем домом Иеровоама, за это дом Иеровоама был истреблен и сметен с лица земли.
Таков был грех дома Иеровоама, который привел его к падению и к искоренению с лица земли.
І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.
And this thing became sin unto the house of Jeroboam, even to cut it off, and to destroy it from off the face of the earth.
וַיְהִי בַּדָּבָר הַזֶּה, לְחַטַּאת בֵּית יָרָבְעָם; וּלְהַכְחִיד וּלְהַשְׁמִיד, מֵעַל פְּנֵי הָאֲדָמָה׃