Третья книга Царств | 1 Kings | מלכים א, Глава 9

1
После того, как Соломон кончил строение храма Господня и дома царского и все, что Соломон желал сделать,
После того как Соломон завершил строительство Храма Господнего и царского дворца, а также другие задуманные им постройки,
Когда Соломон закончил строить Господень дом, царский дворец и все, что желал построить,
І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,
And it came to pass, when Solomon had finished the building of the house of the LORD, and the king's house, and all Solomon's desire which he was pleased to do,
וַיְהִי כְּכַלּוֹת שְׁלֹמֹה, לִבְנוֹת אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־חֵשֶׁק שְׁלֹמֹה, אֲשֶׁר חָפֵץ לַעֲשׂוֹת׃
2
явился Соломону Господь во второй раз, как явился ему в Гаваоне.
Господь явился Соломону во второй раз — как прежде являлся в Гаваоне —
Господь явился ему во второй раз, как являлся ему в Гаваоне.
то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів"оні.
That the LORD appeared to Solomon the second time, as he had appeared unto him at Gibeon.
וַיֵּרָא יְהוָה אֶל־שְׁלֹמֹה שֵׁנִית; כַּאֲשֶׁר נִרְאָה אֵלָיו בְּגִבְעוֹן׃
3
И сказал ему Господь: Я услышал молитву твою и прошение твое, о чем ты просил Меня; [сделал все по молитве твоей]. Я освятил сей храм, который ты построил, чтобы пребывать имени Моему там вовек; и будут очи Мои и сердце Мое там во все дни.
и сказал: «Я услышал твою молитву, твое прошение, ко Мне обращенное. Я избрал и освятил этот Храм, который ты построил, и Мое имя будет вечно обитать в нем; и всегда будут обращены к нему очи Мои и сердце Мое.
Господь сказал ему: — Я услышал молитву и мольбу, которую ты вознес Мне. Я освятил Себе дом, который ты построил, поместив там навеки Свое Имя. Мои глаза и сердце будут там всегда.
І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім"я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
And the LORD said unto him, I have heard thy prayer and thy supplication, that thou hast made before me: I have hallowed this house, which thou hast built, to put my name there for ever; and mine eyes and mine heart shall be there perpetually.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלָיו, שָׁמַעְתִּי אֶת־תְּפִלָּתְךָ וְאֶת־תְּחִנָּתְךָ אֲשֶׁר הִתְחַנַּנְתָּה לְפָנַי, הִקְדַּשְׁתִּי, אֶת־הַבַּיִת הַזֶּה אֲשֶׁר בָּנִתָה, לָשׂוּם־שְׁמִי שָׁם עַד־עוֹלָם; וְהָיוּ עֵינַי וְלִבִּי שָׁם כָּל־הַיָּמִים׃
4
И если ты будешь ходить пред лицем Моим, как ходил отец твой Давид, в чистоте сердца и в правоте, исполняя все, что Я заповедал тебе, и если будешь хранить уставы Мои и законы Мои,
И если ты будешь служить Мне, как служил отец твой Давид, от всего сердца и честно, во всем будешь поступать так, как Я тебе повелел, если будешь соблюдать Мои повеления и законы —
А ты, если будешь ходить предо Мной в непорочности сердца и в правоте, как ходил твой отец Давид, исполнять все, что Я повелю, и соблюдать Мои установления и законы,
А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
And if thou wilt walk before me, as David thy father walked, in integrity of heart, and in uprightness, to do according to all that I have commanded thee, and wilt keep my statutes and my judgments:
וְאַתָּה אִם־תֵּלֵךְ לְפָנַי, כַּאֲשֶׁר הָלַךְ דָּוִד אָבִיךָ בְּתָם־לֵבָב וּבְיֹשֶׁר, לַעֲשׂוֹת כְּכֹל אֲשֶׁר צִוִּיתִיךָ; חֻקַּי וּמִשְׁפָּטַי תִּשְׁמֹר׃
5
то Я поставлю царский престол твой над Израилем вовек, как Я сказал отцу твоему Давиду, говоря: "не прекратится у тебя сидящий на престоле Израилевом".
то вечной Я сделаю твою власть над Израилем. Ведь Я дал обещание твоему отцу Давиду: "Твои потомки всегда будут на престоле Израиля".
то Я упрочу твой царский престол над Израилем навеки, как Я обещал Давиду, твоему отцу, когда сказал: «Ты не лишишься преемника на престоле Израиля».
то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.
Then I will establish the throne of thy kingdom upon Israel for ever, as I promised to David thy father, saying, There shall not fail thee a man upon the throne of Israel.
וַהֲקִמֹתִי אֶת־כִּסֵּא מַמְלַכְתְּךָ עַל־יִשְׂרָאֵל לְעֹלָם; כַּאֲשֶׁר דִּבַּרְתִּי, עַל־דָּוִד אָבִיךָ לֵאמֹר, לֹא־יִכָּרֵת לְךָ אִישׁ, מֵעַל כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל׃
6
Если же вы и сыновья ваши отступите от Меня и не будете соблюдать заповедей Моих и уставов Моих, которые Я дал вам, и пойдете и станете служить иным богам и поклоняться им,
Но если вы или ваши дети отступите от Меня, если не будете соблюдать Мои повеления и законы, которые Я установил для вас, а станете служить и поклоняться другим богам,
Но если вы или ваши сыновья отвернетесь от Меня, не будете соблюдать повеления и установления, которые Я дал вам, и пойдете служить другим богам и поклоняться им,
Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,
But if ye shall at all turn from following me, ye or your children, and will not keep my commandments and my statutes which I have set before you, but go and serve other gods, and worship them:
אִם־שׁוֹב תְּשֻׁבוּן אַתֶּם וּבְנֵיכֶם מֵאַחֲרַי, וְלֹא תִשְׁמְרוּ מִצְוֹתַי חֻקֹּתַי, אֲשֶׁר נָתַתִּי לִפְנֵיכֶם; וַהֲלַכְתֶּם, וַעֲבַדְתֶּם אֱלֹהִים אֲחֵרִים, וְהִשְׁתַּחֲוִיתֶם לָהֶם׃
7
то Я истреблю Израиля с лица земли, которую Я дал ему, и храм, который Я освятил имени Моему, отвергну от лица Моего, и будет Израиль притчею и посмешищем у всех народов.
то Я смету Израиль прочь с той земли, которую даровал ему, и отвергну Храм, который Я избрал для имени Моего. Тогда все народы будут глумиться над Израилем и поносить его.
то Я искореню Израиль из земли, которую Я дал ему, и отвергну этот дом, который освятил для Своего Имени. Израиль станет у всех народов притчей и посмешищем.
то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
Then will I cut off Israel out of the land which I have given them; and this house, which I have hallowed for my name, will I cast out of my sight; and Israel shall be a proverb and a byword among all people:
וְהִכְרַתִּי אֶת־יִשְׂרָאֵל, מֵעַל פְּנֵי הָאֲדָמָה אֲשֶׁר נָתַתִּי לָהֶם, וְאֶת־הַבַּיִת אֲשֶׁר הִקְדַּשְׁתִּי לִשְׁמִי, אֲשַׁלַּח מֵעַל פָּנָי; וְהָיָה יִשְׂרָאֵל לְמָשָׁל וְלִשְׁנִינָה בְּכָל־הָעַמִּים׃
8
И о храме сем высоком всякий, проходящий мимо его, ужаснется и свистнет, и скажет: "за что Господь поступил так с сею землею и с сим храмом?"
А Храм этот станет руинами, и всякий, кто пройдет мимо, ужаснется и присвистнет, и спросит: "Отчего так поступил Господь с этой страною и с этим Храмом?"
И хотя этот дом сейчас превознесен, всякий, кто пройдет мимо, поразится и присвистнет, говоря: «Почему Господь обошелся так с этой страной и с этим домом?»
І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам"яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
And at this house, which is high, every one that passeth by it shall be astonished, and shall hiss; and they shall say, Why hath the LORD done thus unto this land, and to this house?
וְהַבַּיִת הַזֶּה יִהְיֶה עֶלְיוֹן, כָּל־עֹבֵר עָלָיו יִשֹּׁם וְשָׁרָק; וְאָמְרוּ, עַל־מֶה עָשָׂה יְהוָה כָּכָה, לָאָרֶץ הַזֹּאת וְלַבַּיִת הַזֶּה׃
9
И скажут: "за то, что они оставили Господа Бога своего, Который вывел отцов их из земли Египетской, и приняли других богов, и поклонялись им и служили им, — за это навел на них Господь все сие бедствие".
И ему ответят: "Оттого, что забыли они своего Бога, Господа, который вывел их отцов из Египта, и последовали за другими богами, стали поклоняться им и служить им. Вот за что обрушил на них Господь все эти беды"».
А отвечать будут: «Потому что они оставили Господа, своего Бога, Который вывел их предков из Египта, приняли других богов, поклонялись и служили им — вот за что Господь навел на них все эти беды».
І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
And they shall answer, Because they forsook the LORD their God, who brought forth their fathers out of the land of Egypt, and have taken hold upon other gods, and have worshipped them, and served them: therefore hath the LORD brought upon them all this evil.
וְאָמְרוּ, עַל אֲשֶׁר עָזְבוּ אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵיהֶם, אֲשֶׁר הוֹצִיא אֶת־אֲבֹתָם מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, וַיַּחֲזִקוּ בֵּאלֹהִים אֲחֵרִים, וַיִּשְׁתַּחוּ (וַיִּשְׁתַּחֲווּ) לָהֶם וַיַּעַבְדֻם; עַל־כֵּן, הֵבִיא יְהוָה עֲלֵיהֶם, אֵת כָּל־הָרָעָה הַזֹּאת׃
10
По окончании двадцати лет, в которые Соломон построил два дома, — дом Господень и дом царский, —
В течение двадцати лет Соломон строил два здания — Храм Господа и царский дворец.
По истечении двадцати лет, в которые Соломон строил два этих здания — дом Господа и царский дворец —
І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,
And it came to pass at the end of twenty years, when Solomon had built the two houses, the house of the LORD, and the king's house,
וַיְהִי, מִקְצֵה עֶשְׂרִים שָׁנָה, אֲשֶׁר־בָּנָה שְׁלֹמֹה אֶת־שְׁנֵי הַבָּתִּים; אֶת־בֵּית יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ׃
11
на что Хирам, царь Тирский, доставлял Соломону дерева кедровые и дерева кипарисовые и золото, по его желанию, — царь Соломон дал Хираму двадцать городов в земле Галилейской.
Хирам, царь Тира, доставлял ему кедр, кипарис и золото, сколько бы Соломон ни пожелал. А Соломон тогда передал Хираму двадцать городов в Галиле́е.
он отдал двадцать городов Галилеи царю Тира Хираму, потому что Хирам поставлял ему столько кедрового и кипарисового дерева и золота, сколько тот хотел.
а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
(Now Hiram the king of Tyre had furnished Solomon with cedar trees and fir trees, and with gold, according to all his desire,) that then king Solomon gave Hiram twenty cities in the land of Galilee.
חִירָם מֶלֶךְ־צֹר נִשָּׂא אֶת־שְׁלֹמֹה בַּעֲצֵי אֲרָזִים וּבַעֲצֵי בְרוֹשִׁים וּבַזָּהָב לְכָל־חֶפְצוֹ; אָז יִתֵּן הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה לְחִירָם עֶשְׂרִים עִיר, בְּאֶרֶץ הַגָּלִיל׃
12
И вышел Хирам из Тира посмотреть города, которые дал ему Соломон, и они не понравились ему.
Отправился Хирам из Тира, чтобы осмотреть города, подаренные ему Соломоном, и они ему не понравились.
Но когда Хирам прибыл из Тира, чтобы осмотреть города, которые дал ему Соломон, он остался недоволен.
І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.
And Hiram came out from Tyre to see the cities which Solomon had given him; and they pleased him not.
וַיֵּצֵא חִירָם מִצֹּר, לִרְאוֹת אֶת־הֶעָרִים, אֲשֶׁר נָתַן־לוֹ שְׁלֹמֹה; וְלֹא יָשְׁרוּ בְּעֵינָיו׃
13
И сказал он: что это за города, которые ты, брат мой, дал мне? И назвал их землею Кавул, {как называются они} до сего дня.
Он сказал: «Что же это за города такие ты дал мне, брат мой?» (С тех пор и доныне эта область зовется «Каву́л».)
— Что же это за города ты мне дал, брат мой? — спросил он. И он назвал их землею Кавул — название, которое осталось за ними до сегодняшнего дня.
І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім"я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
And he said, What cities are these which thou hast given me, my brother? And he called them the land of Cabul unto this day.
וַיֹּאמֶר מָה הֶעָרִים הָאֵלֶּה, אֲשֶׁר־נָתַתָּה לִּי אָחִי; וַיִּקְרָא לָהֶם אֶרֶץ כָּבוּל, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
14
И послал Хирам царю сто двадцать талантов золота.
И уплатил Хирам царю сто двадцать талантов золота.
(Хирам же послал царю сто двадцать талантов золота.)
І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.
And Hiram sent to the king sixscore talents of gold.
וַיִּשְׁלַח חִירָם לַמֶּלֶךְ; מֵאָה וְעֶשְׂרִים כִּכַּר זָהָב׃
15
Вот распоряжение о подати, которую наложил царь Соломон, чтобы построить храм Господень и дом свой, и Милло, и стену Иерусалимскую, Гацор, и Мегиддо, и Газер.
Теперь о трудовой повинности, которую Соломон возложил на народ, чтобы построить Храм Господа и свой дворец, а также Милло́, стены Иерусалима, Хацо́р, Мегиддо́ и Ге́зер.
Вот сведения о подневольных людях, чей труд царь Соломон использовал для строительства дома Господа, своего дворца, укрепления Милло, иерусалимской стены, а еще Хацора, Мегиддо и Гезера.
А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
And this is the reason of the levy which king Solomon raised; for to build the house of the LORD, and his own house, and Millo, and the wall of Jerusalem, and Hazor, and Megiddo, and Gezer.
וְזֶה דְבַר־הַמַּס אֲשֶׁר־הֶעֱלָה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה, לִבְנוֹת אֶת־בֵּית יְהוָה וְאֶת־בֵּיתוֹ וְאֶת־הַמִּלּוֹא, וְאֵת חוֹמַת יְרוּשָׁלִָם; וְאֶת־חָצֹר וְאֶת־מְגִדּוֹ וְאֶת־גָּזֶר׃
16
Фараон, царь Египетский, пришел и взял Газер, и сжег его огнем, и Хананеев, живших в городе, побил, и отдал его в приданое дочери своей, жене Соломоновой.
Фараон, царь Египта, пришел и захватил Гезер, сжег его, перебил жителей города — ханаане́ев и дал его в приданое своей дочери, жене Соломона.
Фараон, царь Египта, напал на Гезер и захватил его. Он предал его огню, перебил его ханаанских обитателей и отдал его в приданое своей дочери, жене Соломона.
Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
For Pharaoh king of Egypt had gone up, and taken Gezer, and burnt it with fire, and slain the Canaanites that dwelt in the city, and given it for a present unto his daughter, Solomon's wife.
פַּרְעֹה מֶלֶךְ־מִצְרַיִם עָלָה, וַיִּלְכֹּד אֶת־גֶּזֶר וַיִּשְׂרְפָהּ בָּאֵשׁ, וְאֶת־הַכְּנַעֲנִי הַיֹּשֵׁב בָּעִיר הָרָג; וַיִּתְּנָהּ שִׁלֻּחִים, לְבִתּוֹ אֵשֶׁת שְׁלֹמֹה׃
17
И построил Соломон Газер и нижний Бефорон,
Соломон заново отстроил Гезер, Нижний Бет–Хоро́н,
Соломон отстроил Гезер, Нижний Бет-Хорон,
І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,
And Solomon built Gezer, and Bethhoron the nether,
וַיִּבֶן שְׁלֹמֹה אֶת־גָּזֶר, וְאֶת־בֵּית חֹרֹן תַּחְתּוֹן׃
18
и Ваалаф и Фадмор в пустыне,
Баала́т, Тама́р (в пустыне, в стране Иудейской),
Баалаф и Тадмор в пустыне, в своей земле,
і Баалата, і Тамара в пустині того краю,
And Baalath, and Tadmor in the wilderness, in the land,
וְאֶת־בַּעֲלָת וְאֶת־תָּמָר (תַּדְמֹר) בַּמִּדְבָּר בָּאָרֶץ׃
19
и все города для запасов, которые были у Соломона, и города для колесниц, и города для конницы и все то, что Соломон хотел построить в Иерусалиме и на Ливане и во всей земле своего владения.
а также все принадлежавшие ему крепости со складами, и крепости для колесниц, и крепости для конницы. В Иерусалиме, и на Ливане, и по всей подвластной ему стране Соломон построил все, что задумал.
а также все города для хранения запасов и города для своих колесниц и коней. Соломон построил все, что ему хотелось построить в Иерусалиме, на Ливане и во всех землях, которыми он правил.
і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.
And all the cities of store that Solomon had, and cities for his chariots, and cities for his horsemen, and that which Solomon desired to build in Jerusalem, and in Lebanon, and in all the land of his dominion.
וְאֵת כָּל־עָרֵי הַמִּסְכְּנוֹת אֲשֶׁר הָיוּ לִשְׁלֹמֹה, וְאֵת עָרֵי הָרֶכֶב, וְאֵת עָרֵי הַפָּרָשִׁים; וְאֵת חֵשֶׁק שְׁלֹמֹה, אֲשֶׁר חָשַׁק לִבְנוֹת בִּירוּשָׁלִַם וּבַלְּבָנוֹן, וּבְכֹל אֶרֶץ מֶמְשַׁלְתּוֹ׃
20
Весь народ, оставшийся от Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Хананеев,] Евеев, Иевусеев и [Гергесеев], которые были не из сынов Израилевых,
На всех, кто еще оставался из аморе́ев, хе́ттов, периззе́ев, хивве́ев и евусе́ев — на всех неизраильтян,
Весь народ, оставшийся от аморреев, хеттов, ферезеев, хивеев и иевусеев (все они не были израильтянами),
Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
And all the people that were left of the Amorites, Hittites, Perizzites, Hivites, and Jebusites, which were not of the children of Israel,
כָּל־הָעָם הַנּוֹתָר מִן־הָאֱמֹרִי הַחִתִּי הַפְּרִזִּי הַחִוִּי וְהַיְבוּסִי, אֲשֶׁר לֹא־מִבְּנֵי יִשְׂרָאֵל הֵמָּה׃
21
детей их, оставшихся после них на земле, которых сыны Израилевы не могли истребить, Соломон сделал оброчными работниками до сего дня.
потомков тех, кто остался в этой стране, из‑за того что израильтяне не смогли истребить их, — Соломон возложил трудовую повинность. Эту трудовую повинность они несут и поныне.
то есть от их потомков, оставшихся в стране, которых израильтяне не смогли искоренить, Соломон использовал подневольными рабочими, как это есть и до сегодняшнего дня.
їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.
Their children that were left after them in the land, whom the children of Israel also were not able utterly to destroy, upon those did Solomon levy a tribute of bondservice unto this day.
בְּנֵיהֶם, אֲשֶׁר נֹתְרוּ אַחֲרֵיהֶם בָּאָרֶץ, אֲשֶׁר לֹא־יָכְלוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל לְהַחֲרִימָם; וַיַּעֲלֵם שְׁלֹמֹה לְמַס־עֹבֵד, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
22
Сынов же Израилевых Соломон не делал работниками, но они были его воинами, его слугами, его вельможами, его военачальниками и вождями его колесниц и его всадников.
А израильтян Соломон не принуждал к работам: они были у него воинами, приближенными, чиновниками, начальниками стражи, начальниками колесничного войска и конницы.
Но израильтян Соломон не обращал в рабов, они были его воинами, приближенными, сановниками, военачальниками и начальниками его колесниц и колесничих.
А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.
But of the children of Israel did Solomon make no bondmen: but they were men of war, and his servants, and his princes, and his captains, and rulers of his chariots, and his horsemen.
וּמִבְּנֵי יִשְׂרָאֵל, לֹא־נָתַן שְׁלֹמֹה עָבֶד; כִּי־הֵם אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וַעֲבָדָיו וְשָׂרָיו וְשָׁלִשָׁיו, וְשָׂרֵי רִכְבּוֹ וּפָרָשָׁיו׃
23
Вот главные приставники над работами Соломоновыми: управлявших народом, который производил работы, было пятьсот пятьдесят.
Вот распорядители работ, которые у Соломона управляли народом и руководили рабочими, — их было пятьсот пятьдесят человек.
Еще они были главными распорядителями его строительных работ — пятьсот пятьдесят надсмотрщиков над работавшими людьми.
Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п"ятдесят і п"ять сотень, що правили народом, який робив на праці.
These were the chief of the officers that were over Solomon's work, five hundred and fifty, which bare rule over the people that wrought in the work.
אֵלֶּה שָׂרֵי הַנִּצָּבִים, אֲשֶׁר עַל־הַמְּלָאכָה לִשְׁלֹמֹה, חֲמִשִּׁים וַחֲמֵשׁ מֵאוֹת; הָרֹדִים בָּעָם, הָעֹשִׂים בַּמְּלָאכָה׃
24
Дочь фараонова перешла из города Давидова в свой дом, который построил для нее Соломон; потом построил он Милло.
Дочь фараона переселилась из Города Давидова в собственный дворец, который построил для нее Соломон. Тогда же Соломон застроил Милло.
После того как дочь фараона перебралась из Города Давида во дворец, который построил для нее Соломон, он построил Милло.
Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.
But Pharaoh's daughter came up out of the city of David unto her house which Solomon had built for her: then did he build Millo.
אַךְ בַּת־פַּרְעֹה, עָלְתָה מֵעִיר דָּוִד, אֶל־בֵּיתָהּ אֲשֶׁר בָּנָה־לָהּ; אָז בָּנָה אֶת־הַמִּלּוֹא׃
25
И приносил Соломон три раза в год всесожжения и мирные жертвы на жертвеннике, который он построил Господу, и курение на нем совершал пред Господом. И окончил он {строение} дома.
Соломон трижды в год приносил жертвы всесожжения и пиршественные жертвы на жертвеннике, который он построил для Господа, — возносил дым жертв перед Господом. Так завершилось строительство Храма.
Три раза в год Соломон возносил всесожжения и жертвы примирения на жертвеннике, что построил для Господа, возжигая благовония перед Господом вместе с ними. Итак, он завершил строительство дома.
І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.
And three times in a year did Solomon offer burnt offerings and peace offerings upon the altar which he built unto the LORD, and he burnt incense upon the altar that was before the LORD. So he finished the house.
וְהֶעֱלָה שְׁלֹמֹה שָׁלֹשׁ פְּעָמִים בַּשָּׁנָה עֹלוֹת וּשְׁלָמִים, עַל־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר בָּנָה לַיהוָה, וְהַקְטֵיר אִתּוֹ, אֲשֶׁר לִפְנֵי יְהוָה; וְשִׁלַּם אֶת־הַבָּיִת׃
26
Царь Соломон также сделал корабль в Ецион-Гавере, что при Елафе, на берегу Чермного моря, в земле Идумейской.
А еще царь Соломон построил корабли в Эцио́н–Ге́вере, что близ Эла́та, на берегу моря Суф, в стране Эдо́м.
Еще царь Соломон строил корабли в Эцион-Гевере, что рядом с Элатом в земле Эдома, на побережье Красного моря.
І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.
And king Solomon made a navy of ships in Eziongeber, which is beside Eloth, on the shore of the Red sea, in the land of Edom.
וָאֳנִי עָשָׂה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה בְּעֶצְיוֹן־גֶּבֶר אֲשֶׁר אֶת־אֵלוֹת עַל־שְׂפַת יַם־סוּף בְּאֶרֶץ אֱדוֹם׃
27
И послал Хирам на корабле своих подданных корабельщиков, знающих море, с подданными Соломоновыми;
Хирам отправил на этих кораблях, вместе с людьми Соломона, своих людей — опытных моряков.
Хирам послал с кораблями своих людей — моряков, знавших море, вместе с людьми Соломона.
І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
And Hiram sent in the navy his servants, shipmen that had knowledge of the sea, with the servants of Solomon.
וַיִּשְׁלַח חִירָם בָּאֳנִי אֶת־עֲבָדָיו, אַנְשֵׁי אֳנִיּוֹת, יֹדְעֵי הַיָּם; עִם עַבְדֵי שְׁלֹמֹה׃
28
и отправились они в Офир, и взяли оттуда золота четыреста двадцать талантов, и привезли царю Соломону.
Они приплыли в страну Офи́р, взяли там четыреста двадцать талантов золота и привезли царю Соломону.
Они отплыли в Офир и привезли оттуда четыреста двадцать талантов золота, которое и доставили царю Соломону.
І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
And they came to Ophir, and fetched from thence gold, four hundred and twenty talents, and brought it to king Solomon.
וַיָּבֹאוּ אוֹפִירָה, וַיִּקְחוּ מִשָּׁם זָהָב, אַרְבַּע־מֵאוֹת וְעֶשְׂרִים כִּכָּר; וַיָּבִאוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה׃