Четвертая книга Царств | 2 Kings | מלכים ב, Глава 10

1
У Ахава было семьдесят сыновей в Самарии. И написал Ииуй письма, и послал в Самарию к начальникам Изреельским, старейшинам и воспитателям детей Ахавовых, такого содержания:
У Ахава в Самарии было семьдесят сыновей. Иегу послал письма в Самарию, военачальникам, старейшинам и опекунам, которых назначил Ахав. Он писал:
В Самарии было семьдесят сыновей Ахава. Ииуй написал письма и послал их в Самарию к правителям Изрееля, к старейшинам и воспитателям сыновей Ахава. Он сказал:
А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників °зреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:
And Ahab had seventy sons in Samaria. And Jehu wrote letters, and sent to Samaria, unto the rulers of Jezreel, to the elders, and to them that brought up Ahab's children, saying,
וּלְאַחְאָב שִׁבְעִים בָּנִים בְּשֹׁמְרוֹן; וַיִּכְתֹּב יֵהוּא סְפָרִים וַיִּשְׁלַח שֹׁמְרוֹן, אֶל־שָׂרֵי יִזְרְעֶאל הַזְּקֵנִים, וְאֶל־הָאֹמְנִים אַחְאָב לֵאמֹר׃
2
когда придет это письмо к вам, то, так как у вас и сыновья господина вашего, у вас же и колесницы, и кони, и укрепленный город, и оружие, —
«…С вами сыновья вашего господина, у вас есть и колесницы, и конница, и укрепленный город, и оружие. Как получите это письмо,
— Как только вы получите это письмо, то раз с вами сыновья вашего господина и у вас есть колесницы и кони, укрепленный город и оружие,
Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,
Now as soon as this letter cometh to you, seeing your master's sons are with you, and there are with you chariots and horses, a fenced city also, and armour;
וְעַתָּה, כְּבֹא הַסֵּפֶר הַזֶּה אֲלֵיכֶם, וְאִתְּכֶם בְּנֵי אֲדֹנֵיכֶם; וְאִתְּכֶם הָרֶכֶב וְהַסּוּסִים, וְעִיר מִבְצָר וְהַנָּשֶׁק׃
3
выберите лучшего и достойнейшего из сыновей государя своего, и посадите на престол отца его, и воюйте за дом государя своего.
выбирайте из сыновей вашего господина самого лучшего и достойного, возводите его на отцовский трон — и сражайтесь за род своего господина!»
выберите лучшего и достойнейшего из сыновей вашего господина и посадите его на отцовский престол. А затем сражайтесь за дом господина своего.
то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!
Look even out the best and meetest of your master's sons, and set him on his father's throne, and fight for your master's house.
וּרְאִיתֶם הַטּוֹב וְהַיָּשָׁר מִבְּנֵי אֲדֹנֵיכֶם, וְשַׂמְתֶּם עַל־כִּסֵּא אָבִיו; וְהִלָּחֲמוּ עַל־בֵּית אֲדֹנֵיכֶם׃
4
Они испугались чрезвычайно и сказали: вот, два царя не устояли перед ним, как же нам устоять?
Тех охватил ужас: «Два царя не смогли ему противостоять. А мы разве сможем?»
Но они очень испугались и сказали: — Если ему не смогли противостоять два царя, то как можем мы?
А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?
But they were exceedingly afraid, and said, Behold, two kings stood not before him: how then shall we stand?
וַיִּרְאוּ מְאֹד מְאֹד, וַיֹּאמְרוּ, הִנֵּה שְׁנֵי הַמְּלָכִים, לֹא עָמְדוּ לְפָנָיו; וְאֵיךְ נַעֲמֹד אֲנָחְנוּ׃
5
И послал начальствующий над домом {царским,} и градоначальник, и старейшины, и воспитатели к Ииую, сказать: мы рабы твои, и что скажешь нам, то и сделаем; мы никого не поставим царем, что угодно тебе, то и делай.
Царский управляющий, градоправитель, старейшины и опекуны послали Иегу такой ответ: «Мы — твои рабы, сделаем, что ты скажешь. Мы не будем никого делать царем. Поступай, как тебе угодно».
Распорядитель дворца, правитель города, старейшины и воспитатели послали сказать Ииую: — Мы твои слуги и сделаем все, что ты скажешь. Мы не будем никого ставить царем, делай все, как считаешь нужным.
І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!
And he that was over the house, and he that was over the city, the elders also, and the bringers up of the children, sent to Jehu, saying, We are thy servants, and will do all that thou shalt bid us; we will not make any king: do thou that which is good in thine eyes.
וַיִּשְׁלַח אֲשֶׁר־עַל־הַבַּיִת וַאֲשֶׁר עַל־הָעִיר וְהַזְּקֵנִים וְהָאֹמְנִים אֶל־יֵהוּא לֵאמֹר עֲבָדֶיךָ אֲנַחְנוּ, וְכֹל אֲשֶׁר־תֹּאמַר אֵלֵינוּ נַעֲשֶׂה; לֹא־נַמְלִיךְ אִישׁ, הַטּוֹב בְּעֵינֶיךָ עֲשֵׂה׃
6
И написал он к ним письмо во второй раз такое: если вы мои и слову моему повинуетесь, то возьмите головы сыновей государя своего, и придите ко мне завтра в это время в Изреель. [Царских же сыновей было семьдесят человек; воспитывали их знатнейшие в городе.]
Тогда Иегу послал им второе письмо: «Если вы за меня и готовы меня слушаться — завтра, в этот же час вы придете ко мне в Изреель и принесете сюда головы сыновей вашего господина!» Царевичей было семьдесят человек. Их воспитывали знатнейшие люди города.
Тогда Ииуй написал им второе письмо, говоря: — Если вы на моей стороне и послушны мне, возьмите головы сыновей своего господина и завтра к этому времени приходите ко мне в Изреель. Царские сыновья, семьдесят человек, были со знатнейшими людьми города, которым было доверено их воспитание.
А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до °зреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).
Then he wrote a letter the second time to them, saying, If ye be mine, and if ye will hearken unto my voice, take ye the heads of the men your master's sons, and come to me to Jezreel by to morrow this time. Now the king's sons, being seventy persons, were with the great men of the city, which brought them up.
וַיִּכְתֹּב אֲלֵיהֶם סֵפֶר שֵׁנִית לֵאמֹר, אִם־לִי אַתֶּם וּלְקֹלִי אַתֶּם שֹׁמְעִים, קְחוּ אֶת־רָאשֵׁי אַנְשֵׁי בְנֵי־אֲדֹנֵיכֶם, וּבֹאוּ אֵלַי כָּעֵת מָחָר יִזְרְעֶאלָה; וּבְנֵי הַמֶּלֶךְ שִׁבְעִים אִישׁ, אֶת־גְּדֹלֵי הָעִיר מְגַדְּלִים אוֹתָם׃
7
Когда пришло к ним письмо, они взяли царских сыновей, и закололи их — семьдесят человек, и положили головы их в корзины, и послали к нему в Изреель.
Получив это письмо, они зарезали всех царевичей — семьдесят человек — а головы их положили в корзины и отослали к Иегу в Изреель.
Когда пришло письмо, эти люди взяли царских сыновей и закололи их всех. Они положили их головы в корзины и послали к Ииую в Изреель.
І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в °зреел...
And it came to pass, when the letter came to them, that they took the king's sons, and slew seventy persons, and put their heads in baskets, and sent him them to Jezreel.
וַיְהִי, כְּבֹא הַסֵּפֶר אֲלֵיהֶם, וַיִּקְחוּ אֶת־בְּנֵי הַמֶּלֶךְ, וַיִּשְׁחֲטוּ שִׁבְעִים אִישׁ; וַיָּשִׂימוּ אֶת־רָאשֵׁיהֶם בַּדּוּדִים, וַיִּשְׁלְחוּ אֵלָיו יִזְרְעֶאלָה׃
8
И пришел посланный, и донес ему, и сказал: принесли головы сыновей царских. И сказал он: разложите их на две груды у входа в ворота, до утра.
Вестник доложил Иегу: «Принесли головы царевичей». Тот ответил: «Сложите в две кучи у городских ворот; пусть лежат до утра».
Когда посланец прибыл, он доложил Ииую: — Принесли головы царских сыновей. Ииуй приказал: — Сложите их в две кучи у входа в городские ворота до утра.
І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.
And there came a messenger, and told him, saying, They have brought the heads of the king's sons. And he said, Lay ye them in two heaps at the entering in of the gate until the morning.
וַיָּבֹא הַמַּלְאָךְ וַיַּגֶּד־לוֹ לֵאמֹר, הֵבִיאוּ רָאשֵׁי בְנֵי־הַמֶּלֶךְ; וַיֹּאמֶר, שִׂימוּ אֹתָם שְׁנֵי צִבֻּרִים פֶּתַח הַשַּׁעַר עַד־הַבֹּקֶר׃
9
Поутру он вышел, и стал, и сказал всему народу: вы невиновны. Вот я восстал против государя моего и умертвил его, а их всех кто убил?
Утром Иегу вышел и обратился к народу: «Вы, значит, невиновны? Это я поднял мятеж против моего господина и убил его? Ну, а этих всех — кто их убил?
На следующее утро Ииуй вышел, встал перед народом и сказал: — Вы невиновны. Это я составил заговор против моего господина и убил его, но кто убил вот этих?
І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?
And it came to pass in the morning, that he went out, and stood, and said to all the people, Ye be righteous: behold, I conspired against my master, and slew him: but who slew all these?
וַיְהִי בַבֹּקֶר וַיֵּצֵא וַיַּעֲמֹד, וַיֹּאמֶר אֶל־כָּל־הָעָם, צַדִּקִים אַתֶּם; הִנֵּה אֲנִי קָשַׁרְתִּי עַל־אֲדֹנִי וָאֶהְרְגֵהוּ, וּמִי הִכָּה אֶת־כָּל־אֵלֶּה׃
10
Знайте же теперь, что не падет на землю ни одно слово Господа, которое Он изрек о доме Ахава; Господь сделал то, что изрек чрез раба Своего Илию.
Знайте: что сказал Господь — то и сбудется. Господь изрек приговор дому Ахава — Господь и сделал все, что было возвещено Его рабом, Илией».
Итак, знайте, что ни одно слово, которое Господь изрек против дома Ахава, не осталось неисполненным. Господь сделал то, что обещал через Своего слугу Елисея.
Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.
Know now that there shall fall unto the earth nothing of the word of the LORD, which the LORD spake concerning the house of Ahab: for the LORD hath done that which he spake by his servant Elijah.
דְּעוּ אֵפוֹא, כִּי לֹא יִפֹּל מִדְּבַר יְהוָה אַרְצָה, אֲשֶׁר־דִּבֶּר יְהוָה עַל־בֵּית אַחְאָב; וַיהוָה עָשָׂה, אֵת אֲשֶׁר דִּבֶּר, בְּיַד עַבְדּוֹ אֵלִיָּהוּ׃
11
И умертвил Ииуй всех оставшихся из дома Ахава в Изрееле, и всех вельмож его, и близких его, и священников его, так что не осталось от него ни одного уцелевшего.
Иегу перебил всех людей из рода Ахава, кого нашел в Изрееле, — и вельмож его, и приближенных, и священников, всех до последнего человека.
И Ииуй перебил в Изрееле всех, кто еще оставался от дома Ахава, вместе со всеми его приближенными, близкими друзьями и священниками, никого не оставив в живых.
І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в °зреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!
So Jehu slew all that remained of the house of Ahab in Jezreel, and all his great men, and his kinsfolks, and his priests, until he left him none remaining.
וַיַּךְ יֵהוּא, אֵת כָּל־הַנִּשְׁאָרִים לְבֵית־אַחְאָב בְּיִזְרְעֶאל, וְכָל־גְּדֹלָיו וּמְיֻדָּעָיו וְכֹהֲנָיו; עַד־בִּלְתִּי הִשְׁאִיר־לוֹ שָׂרִיד׃
12
И встал, и пошел, и пришел в Самарию. Находясь на пути при Беф-Екеде пастушеском,
Потом Иегу направился в Самарию. По дороге, около Бет–Экед–Харои́ма,
После этого Ииуй тронулся в путь к Самарии. Он остановился в месте, которое называлось Бет-Экед пастуший.
І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,
And he arose and departed, and came to Samaria. And as he was at the shearing house in the way,
וַיָּקָם וַיָּבֹא, וַיֵּלֶךְ שֹׁמְרוֹן; הוּא בֵּית־עֵקֶד הָרֹעִים בַּדָּרֶךְ׃
13
встретил Ииуй братьев Охозии, царя Иудейского, и сказал: кто вы? Они сказали: мы братья Охозии, идем узнать о здоровье сыновей царя и сыновей государыни.
встретились ему родичи Ахазии, царя Иудеи. Он спросил их: «Кто вы?» Те отвечали: «Мы родичи Ахазии; идем навестить сыновей царя и сыновей царицы–матери». —
Там он встретил родственников Охозии, царя Иудеи, и спросил: — Вы кто? Они сказали: — Мы родственники Охозии и вышли приветствовать сыновей царя и сыновей царицы-матери.
то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!
Jehu met with the brethren of Ahaziah king of Judah, and said, Who are ye? And they answered, We are the brethren of Ahaziah; and we go down to salute the children of the king and the children of the queen.
וְיֵהוּא, מָצָא אֶת־אֲחֵי אֲחַזְיָהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה, וַיֹּאמֶר מִי אַתֶּם; וַיֹּאמְרוּ, אֲחֵי אֲחַזְיָהוּ אֲנַחְנוּ, וַנֵּרֶד לִשְׁלוֹם בְּנֵי־הַמֶּלֶךְ וּבְנֵי הַגְּבִירָה׃
14
И сказал он: возьмите их живых. И взяли их живых, и закололи их — сорок два человека, при колодезе Беф-Екеда, и не осталось из них ни одного.
«Взять их живьем!» — распорядился Иегу. Их взяли, а потом зарезали в яме для воды, что близ Бет–Экеда. Их было сорок два человека, ни одного из них Иегу не оставил в живых.
— Взять их живыми! — приказал он. Их взяли живыми и закололи — сорок два человека, при колодце у Бет-Экеда. Он не оставил никого из них в живых.
А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!
And he said, Take them alive. And they took them alive, and slew them at the pit of the shearing house, even two and forty men; neither left he any of them.
וַיֹּאמֶר תִּפְשׂוּם חַיִּים, וַיִּתְפְּשׂוּם חַיִּים; וַיִּשְׁחָטוּם אֶל־בּוֹר בֵּית־עֵקֶד, אַרְבָּעִים וּשְׁנַיִם אִישׁ, וְלֹא־הִשְׁאִיר אִישׁ מֵהֶם׃
15
И поехал оттуда, и встретился с Ионадавом, сыном Рихавовым, {шедшим} навстречу ему, и приветствовал его, и сказал ему: расположено ли твое сердце так, как мое сердце к твоему сердцу? И сказал Ионадав: да. Если так, то дай руку твою. И подал он руку свою, и приподнял он его к себе в колесницу,
Немного дальше он повстречал Ионада́ва, сына Реха́ва, и приветствовав его, сказал: «Я с тобой. А ты?» — «Я с тобой!» — отвечал Ионадав. «Если так — дай руку!» Тот подал ему руку. Иегу дал Ионадаву взойти на колесницу
Уйдя оттуда, он встретил Ионадава, сына Рехава, который шел ему навстречу. Ииуй приветствовал его и сказал: — Так же ли твое сердце верно моему, как мое твоему? — Да, − ответил Ионадав. — Если да, то дай мне руку, — сказал Ииуй. Он дал ему руку, и Ииуй помог ему взойти на колесницу.
І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,
And when he was departed thence, he lighted on Jehonadab the son of Rechab coming to meet him: and he saluted him, and said to him, Is thine heart right, as my heart is with thy heart? And Jehonadab answered, It is. If it be, give me thine hand. And he gave him his hand; and he took him up to him into the chariot.
וַיֵּלֶךְ מִשָּׁם וַיִּמְצָא אֶת־יְהוֹנָדָב בֶּן־רֵכָב לִקְרָאתוֹ וַיְבָרְכֵהוּ, וַיֹּאמֶר אֵלָיו הֲיֵשׁ אֶת־לְבָבְךָ יָשָׁר, כַּאֲשֶׁר לְבָבִי עִם־לְבָבֶךָ, וַיֹּאמֶר יְהוֹנָדָב יֵשׁ וָיֵשׁ תְּנָה אֶת־יָדֶךָ; וַיִּתֵּן יָדוֹ, וַיַּעֲלֵהוּ אֵלָיו אֶל־הַמֶּרְכָּבָה׃
16
и сказал: поезжай со мною, и смотри на мою ревность о Господе. И посадили его в колесницу.
и сказал: «Поедем со мной, увидишь, как ревностно я служу Господу». Ионадав поехал вместе с ним.
Ииуй сказал: — Едем со мной. Ты увидишь мою ревность о Господе, — и повез его в своей колеснице.
і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.
And he said, Come with me, and see my zeal for the LORD. So they made him ride in his chariot.
וַיֹּאמֶר לְכָה אִתִּי, וּרְאֵה בְּקִנְאָתִי לַיהוָה; וַיַּרְכִּבוּ אֹתוֹ בְּרִכְבּוֹ׃
17
Прибыв в Самарию, он убил всех, остававшихся у Ахава в Самарии, так что совсем истребил его, по слову Господа, которое Он изрек Илии.
Прибыв в Самарию, Иегу перебил всех людей из рода Ахава, кто был в Самарии. Он уничтожил их всех до единого. Так исполнилось слово Господа, возвещенное через Илию.
Когда Ииуй прибыл в Самарию, он перебил всех, кто оставался там от дома Ахава. Он истребил их по слову, которое Господь сказал Илии.
І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.
And when he came to Samaria, he slew all that remained unto Ahab in Samaria, till he had destroyed him, according to the saying of the LORD, which he spake to Elijah.
וַיָּבֹא שֹׁמְרוֹן, וַיַּךְ אֶת־כָּל־הַנִּשְׁאָרִים לְאַחְאָב בְּשֹׁמְרוֹן עַד־הִשְׁמִידוֹ; כִּדְבַר יְהוָה, אֲשֶׁר דִּבֶּר אֶל־אֵלִיָּהוּ׃
18
И собрал Ииуй весь народ и сказал им: Ахав мало служил Ваалу; Ииуй будет служить ему более.
Собрав народ, Иегу сказал: «Ахав слишком мало служил Ваалу. Иегу будет служить ему гораздо усерднее.
После этого Ииуй собрал весь народ и сказал им: — Ахав служил Баалу мало — Ииуй будет служить ему больше.
І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!
And Jehu gathered all the people together, and said unto them, Ahab served Baal a little; but Jehu shall serve him much.
וַיִּקְבֹּץ יֵהוּא אֶת־כָּל־הָעָם, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, אַחְאָב עָבַד אֶת־הַבַּעַל מְעָט; יֵהוּא יַעַבְדֶנּוּ הַרְבֵּה׃
19
Итак созовите ко мне всех пророков Ваала, всех служителей его и всех священников его, чтобы никто не был в отсутствии, потому что у меня будет великая жертва Ваалу. А всякий, кто не явится, не останется жив. Ииуй делал {это} с хитрым намерением, чтобы истребить служителей Ваала.
Созовите всех пророков Ваала, всех его поклонников и жрецов — пусть явятся все до единого. Я совершаю большое жертвоприношение Ваалу. Кто не явится, тому не сносить головы». (На самом деле Иегу притворялся — он хотел истребить всех, кто поклонялся Ваалу.) —
Итак, позовите ко мне всех пророков Баала, всех его служителей и всех его жрецов. Смотрите, чтобы пришли все до одного, потому что я хочу принести Баалу великую жертву. А кто не придет, тому не жить. Но Ииуй действовал с хитростью, желая истребить служителей Баала.
А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.
Now therefore call unto me all the prophets of Baal, all his servants, and all his priests; let none be wanting: for I have a great sacrifice to do to Baal; whosoever shall be wanting, he shall not live. But Jehu did it in subtilty, to the intent that he might destroy the worshippers of Baal.
וְעַתָּה כָל־נְבִיאֵי הַבַּעַל כָּל־עֹבְדָיו וְכָל־כֹּהֲנָיו קִרְאוּ אֵלַי אִישׁ אַל־יִפָּקֵד, כִּי זֶבַח גָּדוֹל לִי לַבַּעַל, כֹּל אֲשֶׁר־יִפָּקֵד לֹא יִחְיֶה; וְיֵהוּא עָשָׂה בְעָקְבָּה, לְמַעַן הַאֲבִיד אֶת־עֹבְדֵי הַבָּעַל׃
20
И сказал Ииуй: назначьте праздничное собрание ради Ваала. И провозгласили {собрание.}
«Провозгласите священное собрание, праздник Ваала», — распорядился Иегу. Об этом было объявлено.
Он сказал: — Объявите праздничное собрание в честь Баала. И они возвестили о нем.
І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.
And Jehu said, Proclaim a solemn assembly for Baal. And they proclaimed it.
וַיֹּאמֶר יֵהוּא, קַדְּשׁוּ עֲצָרָה לַבַּעַל וַיִּקְרָאוּ׃
21
И послал Ииуй по всему Израилю, и пришли все служители Ваала; не оставалось ни одного человека, кто бы не пришел; и вошли в дом Ваалов, и наполнился дом Ваалов от края до края.
Иегу разослал гонцов по всему Израилю, и пришли все, кто поклонялся Ваалу. Все до единого собрались они в храм Ваала; храм наполнился до отказа.
Ииуй послал весть по всему Израилю, и все служители Баала явились, не осталось ни одного, кто бы не пришел. Они собирались в храме Баала, пока он не наполнился от одного конца до другого.
І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.
And Jehu sent through all Israel: and all the worshippers of Baal came, so that there was not a man left that came not. And they came into the house of Baal; and the house of Baal was full from one end to another.
וַיִּשְׁלַח יֵהוּא בְּכָל־יִשְׂרָאֵל, וַיָּבֹאוּ כָּל־עֹבְדֵי הַבַּעַל, וְלֹא־נִשְׁאַר אִישׁ אֲשֶׁר לֹא־בָא; וַיָּבֹאוּ בֵּית הַבַּעַל, וַיִּמָּלֵא בֵית־הַבַּעַל פֶּה לָפֶה׃
22
И сказал он хранителю одежд: принеси одежду для всех служителей Ваала. И он принес им одежду.
Иегу велел хранителю одеяний: «Выдай одеяния поклонникам Ваала». Тот выдал им одеяния.
Ииуй сказал хранителю одежд: — Принеси одежды для всех служителей Баала. И он вынес для них одежды.
І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.
And he said unto him that was over the vestry, Bring forth vestments for all the worshippers of Baal. And he brought them forth vestments.
וַיֹּאמֶר, לַאֲשֶׁר עַל־הַמֶּלְתָּחָה, הוֹצֵא לְבוּשׁ, לְכֹל עֹבְדֵי הַבָּעַל; וַיֹּצֵא לָהֶם הַמַּלְבּוּשׁ׃
23
И вошел Ииуй с Ионадавом, сыном Рихавовым, в дом Ваалов, и сказал служителям Ваала: разведайте и разглядите, не находится ли у вас кто-нибудь из служителей Господних, так как здесь должны находиться только одни служители Ваала.
Иегу и Ионадав из рода Рехава вошли в храм Ваала, и Иегу сказал поклонникам Ваала: «Посмотрите, проверьте, нет ли здесь кого‑нибудь из тех, кто поклоняется Господу, — должны остаться лишь те, кто поклоняется Ваалу».
Затем Ииуй и Ионадав, сын Рехава, вошли в храм Баала. Ииуй сказал служителям Баала: — Поищите и посмотрите, чтобы с вами здесь не было служителей Господа, а только служители Баала.
І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.
And Jehu went, and Jehonadab the son of Rechab, into the house of Baal, and said unto the worshippers of Baal, Search, and look that there be here with you none of the servants of the LORD, but the worshippers of Baal only.
וַיָּבֹא יֵהוּא וִיהוֹנָדָב בֶּן־רֵכָב בֵּית הַבָּעַל; וַיֹּאמֶר לְעֹבְדֵי הַבַּעַל, חַפְּשׂוּ וּרְאוּ פֶּן־יֶשׁ־פֹּה עִמָּכֶם מֵעַבְדֵי יְהוָה, כִּי אִם־עֹבְדֵי הַבַּעַל לְבַדָּם׃
24
И приступили они к совершению жертв и всесожжений. А Ииуй поставил вне {дома} восемьдесят человек и сказал: душа того, у которого спасется кто-либо из людей, которых я отдаю вам в руки, будет вместо души {спасшегося.}
Потом он приступил к принесению жертв и всесожжении. (А снаружи Иегу поставил восемьдесят воинов и сказал им: «Я привел этих людей прямо вам в руки. За каждого, кто ускользнет, поплатитесь головой».)
И они вошли, чтобы принести жертвы и всесожжения. А Ииуй расставил снаружи восемьдесят человек, предупредив их: — Если кто из вас позволит кому-нибудь из тех людей, которых я отдаю в ваши руки, спастись, он расплатится за это своей жизнью.
І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!
And when they went in to offer sacrifices and burnt offerings, Jehu appointed fourscore men without, and said, If any of the men whom I have brought into your hands escape, he that letteth him go, his life shall be for the life of him.
וַיָּבֹאוּ לַעֲשׂוֹת זְבָחִים וְעֹלוֹת; וְיֵהוּא שָׂם־לוֹ בַחוּץ שְׁמֹנִים אִישׁ, וַיֹּאמֶר, הָאִישׁ אֲשֶׁר־יִמָּלֵט מִן־הָאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר אֲנִי מֵבִיא עַל־יְדֵיכֶם, נַפְשׁוֹ תַּחַת נַפְשׁוֹ׃
25
Когда кончено было всесожжение, сказал Ииуй скороходам и начальникам: пойдите, бейте их, чтобы ни один не ушел. И поразили их острием меча и бросили {их} скороходы и начальники, и пошли в город, где было капище Ваалово.
Совершив всесожжение, Иегу приказал своим стрелкам и телохранителям: «Войдите внутрь и всех перебейте! Чтобы ни один не ушел живым!» Они перебили всех, кто был внутри, и выбросили их трупы на землю. Потом ворвались в здания, окружавшие храм Ваала,
Как только Ииуй закончил приносить всесожжение, он сказал стражам и военачальникам: — Войдите и перебейте их, и пусть никто не спасется. И они перебили их мечами. Стражи и военачальники выбросили их тела наружу, а затем прошли во внутреннее святилище храма Баала.
І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.
And it came to pass, as soon as he had made an end of offering the burnt offering, that Jehu said to the guard and to the captains, Go in, and slay them; let none come forth. And they smote them with the edge of the sword; and the guard and the captains cast them out, and went to the city of the house of Baal.
וַיְהִי כְּכַלֹּתוֹ לַעֲשׂוֹת הָעֹלָה, וַיֹּאמֶר יֵהוּא לָרָצִים וְלַשָּׁלִשִׁים בֹּאוּ הַכּוּם אִישׁ אַל־יֵצֵא, וַיַּכּוּם לְפִי־חָרֶב; וַיַּשְׁלִכוּ, הָרָצִים וְהַשָּׁלִשִׁים, וַיֵּלְכוּ עַד־עִיר בֵּית־הַבָּעַל׃
26
И вынесли статуи из капища Ваалова и сожгли их.
вынесли из храма Ваала священные камни и сожгли их.
Они вынесли из храма Баала священный камень и бросили его в огонь.
І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.
And they brought forth the images out of the house of Baal, and burned them.
וַיֹּצִאוּ אֶת־מַצְּבוֹת בֵּית־הַבַּעַל וַיִּשְׂרְפוּהָ׃
27
И разбили статую Ваала, и разрушили капище Ваалово; и сделали из него место нечистот, до сего дня.
И священный камень Ваала они уничтожили, и сам храм Ваала. А там, где этот храм стоял, устроили отхожее место. Оно там и по сей день.
Они уничтожили священный камень Баала, разрушили храм Баала и сделали из него отхожее место, как это есть и до сегодняшнего дня.
І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.
And they brake down the image of Baal, and brake down the house of Baal, and made it a draught house unto this day.
וַיִּתְּצוּ, אֵת מַצְּבַת הַבָּעַל; וַיִּתְּצוּ אֶת־בֵּית הַבַּעַל, וַיְשִׂמֻהוּ לְמַחֲרָאוֹת (לְמוֹצָאוֹת) עַד־הַיּוֹם׃
28
И истребил Ииуй Ваала с земли Израильской.
Так Иегу покончил с Ваалом в Израиле.
Так Ииуй искоренил в Израиле почитание Баала.
І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.
Thus Jehu destroyed Baal out of Israel.
וַיַּשְׁמֵד יֵהוּא אֶת־הַבַּעַל מִיִּשְׂרָאֵל׃
29
Впрочем от грехов Иеровоама, сына Наватова, который ввел Израиля в грех, от них не отступал Ииуй, — от золотых тельцов, которые в Вефиле и которые в Дане.
Но не отвратился он от грехов, в которые вверг израильтян Иеровоам, сын Невата, — от этих золотых тельцов, что в Бет–Эле и в Да́не.
Но он не отвернулся от грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль, − от поклонения золотым тельцам Вефиля и Дана.
Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.
Howbeit from the sins of Jeroboam the son of Nebat, who made Israel to sin, Jehu departed not from after them, to wit, the golden calves that were in Bethel, and that were in Dan.
רַק חֲטָאֵי יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל, לֹא־סָר יֵהוּא מֵאַחֲרֵיהֶם; עֶגְלֵי הַזָּהָב, אֲשֶׁר בֵּית־אֵל וַאֲשֶׁר בְּדָן׃
30
И сказал Господь Ииую: за то, что ты охотно сделал, что было праведно в очах Моих, выполнил над домом Ахавовым все, что было на сердце у Меня, сыновья твои до четвертого рода будут сидеть на престоле Израилевом.
Господь сказал Иегу: «За то, что ты поступал так, как Мне угодно, за то, что сделал с родом Ахава все, что Я хотел, твои потомки — вплоть до праправнуков твоих — будут восседать на престоле Израиля!»
Господь сказал Ииую: — Так как ты поступил хорошо, совершив то, что правильно в Моих глазах, и сделал с домом Ахава все, как Я хотел, твои потомки до четвертого поколения будут сидеть на престоле Израиля.
І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.
And the LORD said unto Jehu, Because thou hast done well in executing that which is right in mine eyes, and hast done unto the house of Ahab according to all that was in mine heart, thy children of the fourth generation shall sit on the throne of Israel.
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־יֵהוּא, יַעַן אֲשֶׁר־הֱטִיבֹתָ לַעֲשׂוֹת הַיָּשָׁר בְּעֵינַי, כְּכֹל אֲשֶׁר בִּלְבָבִי, עָשִׂיתָ לְבֵית אַחְאָב; בְּנֵי רְבִעִים, יֵשְׁבוּ לְךָ עַל־כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל׃
31
Но Ииуй не старался ходить в законе Господа Бога Израилева, от всего сердца. Он не отступал от грехов Иеровоама, который ввел Израиля в грех.
Но не стал Иегу всем сердцем следовать Закону Господа, Бога Израилева — не отвратился он от тех грехов, в которые вверг израильтян Иеровоам, сын Невата.
Но Ииуй не следил за тем, чтобы исполнять Закон Господа, Бога Израиля, от всего сердца. Он не отвернулся от грехов Иеровоама, к которым тот склонил Израиль.
Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.
But Jehu took no heed to walk in the law of the LORD God of Israel with all his heart: for he departed not from the sins of Jeroboam, which made Israel to sin.
וְיֵהוּא, לֹא שָׁמַר לָלֶכֶת בְּתוֹרַת־יְהוָה אֱלֹהֵי־יִשְׂרָאֵל בְּכָל־לְבָבוֹ; לֹא סָר, מֵעַל חַטֹּאות יָרָבְעָם, אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל׃
32
В те дни начал Господь отрезать части от Израильтян, и поражал их Азаил во всем пределе Израилевом,
В ту пору Господь впервые отторг от Израиля часть страны. Хазаэл завоевал все израильские владения
В те дни Господь начал уменьшать территорию Израиля. Хазаил разбил израильтян по всей их земле
За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,
In those days the LORD began to cut Israel short: and Hazael smote them in all the coasts of Israel;
בַּיָּמִים הָהֵם, הֵחֵל יְהוָה, לְקַצּוֹת בְּיִשְׂרָאֵל; וַיַּכֵּם חֲזָאֵל בְּכָל־גְּבוּל יִשְׂרָאֵל׃
33
на восток от Иордана, всю землю Галаад, {колено} Гадово, Рувимово, Манассиино, {начиная} от Ароера, который при потоке Арноне, и Галаад и Васан.
на восток от Иордана: весь Галаа́д; землю Га́да, Руви́ма и Манасси́и, вплоть до Ароэ́ра, что над Арно́нским ущельем; и Галаад, и Баша́н.
к востоку от Иордана, всю землю Галаада (область Гада, Рувима и Манассии), от города Ароера, что у реки Арнона, через область Галаада до области Башана.
від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.
From Jordan eastward, all the land of Gilead, the Gadites, and the Reubenites, and the Manassites, from Aroer, which is by the river Arnon, even Gilead and Bashan.
מִן־הַיַּרְדֵּן מִזְרַח הַשֶּׁמֶשׁ, אֵת כָּל־אֶרֶץ הַגִּלְעָד, הַגָּדִי וְהָרֻאובֵנִי וְהַמְנַשִּׁי; מֵעֲרֹעֵר אֲשֶׁר עַל־נַחַל אַרְנֹן, וְהַגִּלְעָד וְהַבָּשָׁן׃
34
Прочее об Ииуе и обо всем, что он сделал, и о мужественных подвигах его написано в летописи царей Израильских.
Прочее о деяниях Иегу и о его доблести написано в «Летописях царей Израиля».
Что же до прочих событий правления Ииуя, всего, что он сделал, и всего, чего он достиг, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?
А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Now the rest of the acts of Jehu, and all that he did, and all his might, are they not written in the book of the chronicles of the kings of Israel?
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יֵהוּא וְכָל־אֲשֶׁר עָשָׂה וְכָל־גְּבוּרָתוֹ; הֲלוֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃
35
И почил Ииуй с отцами своими, и похоронили его в Самарии. И воцарился Иоахаз, сын его, вместо него.
Упокоился Иегу рядом со своими предками, и похоронили его в Самарии. Царем после него стал его сын Иоаха́з.
Ииуй упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии. Иоахаз, его сын, стал царем вместо него.
І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.
And Jehu slept with his fathers: and they buried him in Samaria. And Jehoahaz his son reigned in his stead.
וַיִּשְׁכַּב יֵהוּא עִם־אֲבֹתָיו, וַיִּקְבְּרוּ אֹתוֹ בְּשֹׁמְרוֹן; וַיִּמְלֹךְ יְהוֹאָחָז בְּנוֹ תַּחְתָּיו׃
36
Времени же царствования Ииуева над Израилем, в Самарии, было двадцать восемь лет.
Иегу, царь Израиля, царствовал в Самарии двадцать восемь лет.
Ииуй царствовал над Израилем в Самарии двадцать восемь лет.
А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.
And the time that Jehu reigned over Israel in Samaria was twenty and eight years.
וְהַיָּמִים, אֲשֶׁר מָלַךְ יֵהוּא עַל־יִשְׂרָאֵל, עֶשְׂרִים וּשְׁמֹנֶה־שָׁנָה בְּשֹׁמְרוֹן׃