Четвертая книга Царств | 2 Kings | מלכים ב, Глава 25

1
В девятый год царствования своего, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, со всем войском своим к Иерусалиму, и осадил его, и устроил вокруг него вал.
В девятый год царствования Седекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, со всем своим войском подошел к Иерусалиму. Он осадил город и окружил его валом.
На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Он поставил напротив города и окружили его осадными сооружениями.
І сталося дев"ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
And it came to pass in the ninth year of his reign, in the tenth month, in the tenth day of the month, that Nebuchadnezzar king of Babylon came, he, and all his host, against Jerusalem, and pitched against it; and they built forts against it round about.
וַיְהִי בִשְׁנַת הַתְּשִׁיעִית לְמָלְכוֹ, בַּחֹדֶשׁ הָעֲשִׂירִי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, בָּא נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל הוּא וְכָל־חֵילוֹ עַל־יְרוּשָׁלִַם וַיִּחַן עָלֶיהָ; וַיִּבְנוּ עָלֶיהָ דָּיֵק סָבִיב׃
2
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
Осада продолжалась до одиннадцатого года царствования Седекии.
Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
And the city was besieged unto the eleventh year of king Zedekiah.
וַתָּבֹא הָעִיר בַּמָּצוֹר; עַד עַשְׁתֵּי עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ׃
3
В девятый день месяца усилился голод в городе, и не было хлеба у народа земли.
В девятый день четвертого месяца (в городе в это время свирепствовал голод, народу нечего было есть)
К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
Дев"ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
And on the ninth day of the fourth month the famine prevailed in the city, and there was no bread for the people of the land.
בְּתִשְׁעָה לַחֹדֶשׁ, וַיֶּחֱזַק הָרָעָב בָּעִיר; וְלֹא־הָיָה לֶחֶם לְעַם הָאָרֶץ׃
4
И взят был город, и {побежали} все военные ночью по дороге к воротам, между двумя стенами, что подле царского сада; Халдеи же стояли вокруг города, и {царь} ушел дорогою к равнине.
городская стена была проломлена. Тогда все воины вышли ночью через Ворота Двух Стен, что у царского сада (а город в то время был окружен халдеями), и пошли по дороге на Араву.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и царь со всем войском бежал. Они оставили город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
And the city was broken up, and all the men of war fled by night by the way of the gate between two walls, which is by the king's garden: (now the Chaldees were against the city round about:) and the king went the way toward the plain.
וַתִּבָּקַע הָעִיר, וְכָל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה הַלַּיְלָה דֶּרֶךְ שַׁעַר בֵּין הַחֹמֹתַיִם, אֲשֶׁר עַל־גַּן הַמֶּלֶךְ, וְכַשְׂדִּים עַל־הָעִיר סָבִיב; וַיֵּלֶךְ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה׃
5
И погналось войско Халдейское за царем, и настигли его на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
Войско халдеев пустилось в погоню за царем и настигло его в пустыне близ Иерихона. Все воины царя разбежались,
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем и настигло его на равнинах у Иерихона. Все его войско рассеялось, бросив его одного,
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
And the army of the Chaldees pursued after the king, and overtook him in the plains of Jericho: and all his army were scattered from him.
וַיִּרְדְּפוּ חֵיל־כַּשְׂדִּים אַחַר הַמֶּלֶךְ, וַיַּשִּׂגוּ אֹתוֹ בְּעַרְבוֹת יְרֵחוֹ; וְכָל־חֵילוֹ, נָפֹצוּ מֵעָלָיו׃
6
И взяли царя, и отвели его к царю Вавилонскому в Ривлу, и произвели над ним суд:
а его самого схватили, привели к царю Вавилона в Ривлу и там судили.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, где ему вынесли приговор.
І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
So they took the king, and brought him up to the king of Babylon to Riblah; and they gave judgment upon him.
וַיִּתְפְּשׂוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ, וַיַּעֲלוּ אֹתוֹ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה; וַיְדַבְּרוּ אִתּוֹ מִשְׁפָּט׃
7
и сыновей Седекии закололи пред глазами его, а {самому} Седекии ослепили глаза и сковали его оковами, и отвели его в Вавилон.
Сыновей Седекии зарезали у него на глазах, затем самого его ослепили, заковали в кандалы и увели в Вавилон.
Сыновей Цедекии закололи у него на глазах, а после выкололи ему глаза, заковали в бронзовые кандалы и увели в Вавилон.
А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
And they slew the sons of Zedekiah before his eyes, and put out the eyes of Zedekiah, and bound him with fetters of brass, and carried him to Babylon.
וְאֶת־בְּנֵי צִדְקִיָּהוּ, שָׁחֲטוּ לְעֵינָיו; וְאֶת־עֵינֵי צִדְקִיָּהוּ עִוֵּר, וַיַּאַסְרֵהוּ בַנְחֻשְׁתַּיִם, וַיְבִאֵהוּ בָּבֶל׃
8
В пятый месяц, в седьмой день месяца, то есть в девятнадцатый год Навуходоносора, царя Вавилонского, пришел Навузардан, начальник телохранителей, слуга царя Вавилонского, в Иерусалим
В седьмой день пятого месяца, в девятнадцатый год правления Навуходоносора, царя вавилонского, в Иерусалим прибыл Навузарада́н, начальник телохранителей, один из приближенных вавилонского царя.
В седьмой день пятого месяца, в девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришел в Иерусалим.
А п"ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев"ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар"адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
And in the fifth month, on the seventh day of the month, which is the nineteenth year of king Nebuchadnezzar king of Babylon, came Nebuzaradan, captain of the guard, a servant of the king of Babylon, unto Jerusalem:
וּבַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בְּשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ, הִיא, שְׁנַת תְּשַׁע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל; בָּא נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים עֶבֶד מֶלֶךְ־בָּבֶל יְרוּשָׁלִָם׃
9
и сжег дом Господень и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем;
Он сжег Храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме — все большие здания он сжег дотла.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
And he burnt the house of the LORD, and the king's house, and all the houses of Jerusalem, and every great man's house burnt he with fire.
וַיִּשְׂרֹף אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־בָּתֵּי יְרוּשָׁלִַם וְאֶת־כָּל־בֵּית גָּדוֹל שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
10
и стены вокруг Иерусалима разрушило войско Халдейское, бывшее у начальника телохранителей.
И крепостные стены вокруг Иерусалима тоже разрушили халдейские воины Навузарадана.
Халдейское войско под командованием начальника царской охраны, разрушило стены, окружавшие Иерусалим.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
And all the army of the Chaldees, that were with the captain of the guard, brake down the walls of Jerusalem round about.
וְאֶת־חוֹמֹת יְרוּשָׁלִַם סָבִיב; נָתְצוּ כָּל־חֵיל כַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר רַב־טַבָּחִים׃
11
И прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и прочий простой народ выселил Навузардан, начальник телохранителей.
Всех, кто еще уцелел в городе, включая перебежчиков, перешедших на сторону вавилонского царя, — всех Навузарадан, начальник телохранителей, отправил в Вавилон.
Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар"адан, начальник царської сторожі.
Now the rest of the people that were left in the city, and the fugitives that fell away to the king of Babylon, with the remnant of the multitude, did Nebuzaradan the captain of the guard carry away.
וְאֵת יֶתֶר הָעָם הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר, וְאֶת־הַנֹּפְלִים אֲשֶׁר נָפְלוּ עַל־הַמֶּלֶךְ בָּבֶל, וְאֵת יֶתֶר הֶהָמוֹן; הֶגְלָה נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים׃
12
Только несколько из бедного народа земли оставил начальник телохранителей работниками в виноградниках и землепашцами.
Лишь самую бедноту он оставил в стране, работать в виноградниках и на полях.
Но некоторых людей из бедного люда страны начальник царской охраны оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
But the captain of the guard left of the poor of the land to be vinedressers and husbandmen.
וּמִדַּלַּת הָאָרֶץ, הִשְׁאִיר רַב־טַבָּחִים; לְכֹרְמִים וּלְיֹגְבִים׃
13
И столбы медные, которые были у дома Господня, и подставы, и море медное, которое в доме Господнем, изломали Халдеи, и отнесли медь их в Вавилон;
Медные столбы из Храма Господа, и подставки, и Медное Море, что в Храме Господа, халдеи разломали, а медь увезли в Вавилон.
Вавилоняне поломали бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли бронзу в Вавилон.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
And the pillars of brass that were in the house of the LORD, and the bases, and the brasen sea that was in the house of the LORD, did the Chaldees break in pieces, and carried the brass of them to Babylon.
וְאֶת־עַמּוּדֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בֵּית־יְהוָה, וְאֶת־הַמְּכֹנוֹת וְאֶת־יָם הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בְּבֵית־יְהוָה שִׁבְּרוּ כַשְׂדִּים; וַיִּשְׂאוּ אֶת־נְחֻשְׁתָּם בָּבֶלָה׃
14
и тазы, и лопатки, и ножи, и ложки, и все сосуды медные, которые употреблялись при служении, взяли;
Взяли они и котлы, и кадильницы, и щипцы, и ковши — всю медную утварь, которая использовалась при богослужении.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась в храмовом служении.
І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
And the pots, and the shovels, and the snuffers, and the spoons, and all the vessels of brass wherewith they ministered, took they away.
וְאֶת־הַסִּירֹת וְאֶת־הַיָּעִים וְאֶת־הַמְזַמְּרוֹת וְאֶת־הַכַּפּוֹת, וְאֵת כָּל־כְּלֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר יְשָׁרְתוּ־בָם לָקָחוּ׃
15
и кадильницы, и чаши, что было золотое и что было серебряное, взял начальник телохранителей:
Взял начальник телохранителей и лотки, и чаши для возлияния, и все золото, и все серебро.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: сосуды для возжигания благовоний и кропильные чаши.
І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
And the firepans, and the bowls, and such things as were of gold, in gold, and of silver, in silver, the captain of the guard took away.
וְאֶת־הַמַּחְתּוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקוֹת, אֲשֶׁר זָהָב זָהָב, וַאֲשֶׁר־כֶּסֶף כָּסֶף; לָקַח רַב־טַבָּחִים׃
16
столбы {числом} два, море одно, и подставы, которые сделал Соломон в дом Господень, — меди во всех сих вещах не было весу.
Две колонны, и одно медное море, и подставки, которые сделал Соломон, чтобы стояли в Храме Господа, — сколько было меди во всем этом, не счесть!
Бронзы от двух колонн, моря и передвижных подставок, сделанных Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
The two pillars, one sea, and the bases which Solomon had made for the house of the LORD; the brass of all these vessels was without weight.
הָעַמּוּדִים שְׁנַיִם, הַיָּם הָאֶחָד וְהַמְּכֹנוֹת, אֲשֶׁר־עָשָׂה שְׁלֹמֹה לְבֵית יְהוָה; לֹא־הָיָה מִשְׁקָל, לִנְחֹשֶׁת כָּל־הַכֵּלִים הָאֵלֶּה׃
17
Восемнадцать локтей вышины в одном столбе; венец на нем медный, а вышина венца три локтя, и сетка и гранатовые яблоки вокруг венца — все из меди. То же и на другом столбе с сеткою.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту; у каждой медная капитель высотой в три локтя. Вокруг капителей у обеих колонн — сетка и плоды граната, все из меди.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту. Бронзовая капитель колонны была три локтя в высоту и была кругом украшена бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее сеткой.
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
The height of the one pillar was eighteen cubits, and the chapiter upon it was brass: and the height of the chapiter three cubits; and the wreathen work, and pomegranates upon the chapiter round about, all of brass: and like unto these had the second pillar with wreathen work.
שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה אַמָּה קוֹמַת הָעַמּוּד הָאֶחָד, וְכֹתֶרֶת עָלָיו נְחֹשֶׁת וְקוֹמַת הַכֹּתֶרֶת שָׁלֹשׁ אַמָּה (אַמּוֹת), וּשְׂבָכָה וְרִמֹּנִים עַל־הַכֹּתֶרֶת סָבִיב הַכֹּל נְחֹשֶׁת; וְכָאֵלֶּה לַעַמּוּד הַשֵּׁנִי עַל־הַשְּׂבָכָה׃
18
И взял начальник телохранителей Сераию первосвященника и Цефанию, священника второго, и трех, стоявших на страже у порога.
Начальник телохранителей забрал первосвященника Сераю́, второго священника Софо́нию и трех стражей ворот.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
And the captain of the guard took Seraiah the chief priest, and Zephaniah the second priest, and the three keepers of the door:
וַיִּקַּח רַב־טַבָּחִים, אֶת־שְׂרָיָה כֹּהֵן הָרֹאשׁ, וְאֶת־צְפַנְיָהוּ כֹּהֵן מִשְׁנֶה; וְאֶת־שְׁלֹשֶׁת שֹׁמְרֵי הַסַּף׃
19
И из города взял одного евнуха, который был начальствующим над людьми военными, и пять человек, предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и писца главного в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа земли, находившихся в городе.
Он также забрал из города сановника, который командовал воинами, пятерых человек из свиты царя, которых нашел в городе, писца, который начальствовал над войском и занимался набором ополчения, и еще шестьдесят знатных людей, которых нашел в городе.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и пятерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п"ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
And out of the city he took an officer that was set over the men of war, and five men of them that were in the king's presence, which were found in the city, and the principal scribe of the host, which mustered the people of the land, and threescore men of the people of the land that were found in the city:
וּמִן־הָעִיר לָקַח סָרִיס אֶחָד אֲשֶׁר־הוּא פָקִיד עַל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וַחֲמִשָּׁה אֲנָשִׁים מֵרֹאֵי פְנֵי־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר נִמְצְאוּ בָעִיר, וְאֵת, הַסֹּפֵר שַׂר הַצָּבָא, הַמַּצְבִּא אֶת־עַם הָאָרֶץ; וְשִׁשִּׁים אִישׁ מֵעַם הָאָרֶץ, הַנִּמְצְאִים בָּעִיר׃
20
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
Навузарадан, начальник телохранителей, привел их к царю Вавилона в Ривлу.
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
І позабирав їх Невузар"адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
And Nebuzaradan captain of the guard took these, and brought them to the king of Babylon to Riblah:
וַיִּקַּח אֹתָם, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; וַיֹּלֶךְ אֹתָם עַל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה׃
21
И поразил их царь Вавилонский, и умертвил их в Ривле, в земле Емаф. И выселены Иудеи из земли своей.
И там, в Ривле, что в стране Хамат, царь казнил их всех. Так иудеи были выселены со своей земли.
В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
And the king of Babylon smote them, and slew them at Riblah in the land of Hamath. So Judah was carried away out of their land.
וַיַּךְ אֹתָם מֶלֶךְ בָּבֶל וַיְמִיתֵם בְּרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיִּגֶל יְהוּדָה מֵעַל אַדְמָתוֹ׃
22
Над народом же, остававшимся в земле Иудейской, который оставил Навуходоносор, царь Вавилонский, — над ними поставил начальником Годолию, сына Ахикама, сына Шафанова.
А над теми, кто остался в Иудее, кому Навуходоносор, царь Вавилона, разрешил остаться, он поставил Геда́лию, сына Ахикама, сына Шафана.
Навуходоносор, царь Вавилона, назначил Гедалию, сына Ахикама, внука Шафана, начальником над народом, который он оставил в Иудее.
А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
And as for the people that remained in the land of Judah, whom Nebuchadnezzar king of Babylon had left, even over them he made Gedaliah the son of Ahikam, the son of Shaphan, ruler.
וְהָעָם, הַנִּשְׁאָר בְּאֶרֶץ יְהוּדָה, אֲשֶׁר הִשְׁאִיר, נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ בָּבֶל; וַיַּפְקֵד עֲלֵיהֶם, אֶת־גְּדַלְיָהוּ בֶּן־אֲחִיקָם בֶּן־שָׁפָן׃
23
Когда услышали все военачальники, они и люди их, что царь Вавилонский поставил начальником Годолию, то пришли к Годолии в Массифу, и {именно:} Исмаил, сын Нефании, и Иоханан, сын Карея, и Сераия, сын Танхумефа из Нетофафа, и Иезания, сын Маахитянина, они и люди их.
Узнав о том, что царь Вавилона сделал Гедалию своим наместником, все иудейские военачальники вместе со своими людьми пришли к нему в Мицпу́: Измаи́л, сын Нета́нии; Иохана́н, сын Каре́аха; Серая, сын Танху́мета, из Нетофы́; и Яаза́ния из Маахи́.
Когда все военачальники и их люди услышали, что царь Вавилона назначил Гедалию начальником, они пришли к Гедалии в Мицпу. Это были Исмаил, сын Нефании, Иоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, Иезания, сын маахитянина, и их люди.
І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
And when all the captains of the armies, they and their men, heard that the king of Babylon had made Gedaliah governor, there came to Gedaliah to Mizpah, even Ishmael the son of Nethaniah, and Johanan the son of Careah, and Seraiah the son of Tanhumeth the Netophathite, and Jaazaniah the son of a Maachathite, they and their men.
וַיִּשְׁמְעוּ כָל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים הֵמָּה וְהָאֲנָשִׁים, כִּי־הִפְקִיד מֶלֶךְ־בָּבֶל אֶת־גְּדַלְיָהוּ, וַיָּבֹאוּ אֶל־גְּדַלְיָהוּ הַמִּצְפָּה; וְיִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה וְיוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ וּשְׂרָיָה בֶן־תַּנְחֻמֶת הַנְּטֹפָתִי, וְיַאֲזַנְיָהוּ בֶּן־הַמַּעֲכָתִי, הֵמָּה וְאַנְשֵׁיהֶם׃
24
И поклялся Годолия им и людям их, и сказал им: не бойтесь быть подвластными Халдеям, селитесь на земле и служите царю Вавилонскому, и будет хорошо вам.
Гедалия, сын Ахикама, сын Шафана, поклялся им и их людям: «Не бойтесь халдейских чиновников, оставайтесь в стране, служите царю Вавилона и будет вам хорошо!»
Гедалия поклялся им, чтобы успокоить их и их людей. — Не бойтесь халдейских вельмож, — сказал он. — Селитесь в стране, служите царю Вавилона, и вам будет хорошо.
І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
And Gedaliah sware to them, and to their men, and said unto them, Fear not to be the servants of the Chaldees: dwell in the land, and serve the king of Babylon; and it shall be well with you.
וַיִּשָּׁבַע לָהֶם גְּדַלְיָהוּ וּלְאַנְשֵׁיהֶם, וַיֹּאמֶר לָהֶם, אַל־תִּירְאוּ מֵעַבְדֵי הַכַּשְׂדִּים; שְׁבוּ בָאָרֶץ, וְעִבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל וְיִטַב לָכֶם׃
25
Но в седьмой месяц пришел Исмаил, сын Нефании, сына Елишамы, из племени царского, с десятью человеками, и поразил Годолию, и он умер, и Иудеев и Халдеев, которые были с ним в Массифе.
В седьмой месяц пришел Измаил, сын Нета́нии, сына Элишамы́, царский родственник, и с ним десять человек, и они убили Гедалию, а также иудеев и халдеев, которые были с ним в Мицпе.
Но в седьмой месяц Исмаил, сын Нефании, внук Элишамы, который был из царского рода, пришел с десятью людьми и убил Гедалию и иудеев с халдеями, находившихся с ним в Мицпе.
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
But it came to pass in the seventh month, that Ishmael the son of Nethaniah, the son of Elishama, of the seed royal, came, and ten men with him, and smote Gedaliah, that he died, and the Jews and the Chaldees that were with him at Mizpah.
וַיְהִי בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁבִיעִי, בָּא יִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה בֶּן־אֱלִישָׁמָע מִזֶּרַע הַמְּלוּכָה, וַעֲשָׂרָה אֲנָשִׁים אִתּוֹ, וַיַּכּוּ אֶת־גְּדַלְיָהוּ וַיָּמֹת; וְאֶת־הַיְּהוּדִים וְאֶת־הַכַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר־הָיוּ אִתּוֹ בַּמִּצְפָּה׃
26
И встал весь народ, от малого до большого, и военачальники, и пошли в Египет, потому что боялись Халдеев.
Тогда поднялись все иудеи, от мала до велика, вместе с военачальниками, и ушли в Египет, боясь халдеев.
После этого весь народ, и низкого, и высокого звания, бежал вместе с военачальниками в Египет, боясь халдеев.
І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
And all the people, both small and great, and the captains of the armies, arose, and came to Egypt: for they were afraid of the Chaldees.
וַיָּקֻמוּ כָל־הָעָם מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל וְשָׂרֵי הַחֲיָלִים, וַיָּבֹאוּ מִצְרָיִם; כִּי יָרְאוּ מִפְּנֵי כַשְׂדִּים׃
27
В тридцать седьмой год переселения Иехонии, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать седьмой день месяца, Евилмеродах, царь Вавилонский, в год своего воцарения, вывел Иехонию, царя Иудейского, из дома темничного
В тридцать седьмой год после пленения Иехонии, царя Иудеи, в двадцать седьмой день двенадцатого месяца, Эви́л–Мерода́х, ставший в тот год царем Вавилона, помиловал Иехонию, царя Иудеи, и освободил его из тюрьмы.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он выпустил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать седьмой день двенадцатого месяца.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув"язнення.
And it came to pass in the seven and thirtieth year of the captivity of Jehoiachin king of Judah, in the twelfth month, on the seven and twentieth day of the month, that Evilmerodach king of Babylon in the year that he began to reign did lift up the head of Jehoiachin king of Judah out of prison;
וַיְהִי בִשְׁלֹשִׁים וָשֶׁבַע שָׁנָה, לְגָלוּת יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה, בִּשְׁנֵים עָשָׂר חֹדֶשׁ, בְּעֶשְׂרִים וְשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ; נָשָׂא אֱוִיל מְרֹדַךְ מֶלֶךְ בָּבֶל בִּשְׁנַת מָלְכוֹ, אֶת־רֹאשׁ יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה מִבֵּית כֶּלֶא׃
28
и говорил с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
Он говорил с ним дружелюбно, велел ему сидеть выше всех остальных царей, которые были при Эвил–Меродахе в Вавилоне,
Он говорил с ним дружелюбно и превознес его выше царей, бывших с ним в Вавилоне.
І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
And he spake kindly to him, and set his throne above the throne of the kings that were with him in Babylon;
וַיְדַבֵּר אִתּוֹ טֹבוֹת; וַיִּתֵּן אֶת־כִּסְאוֹ, מֵעַל, כִּסֵּא הַמְּלָכִים אֲשֶׁר אִתּוֹ בְּבָבֶל׃
29
и переменил темничные одежды его, и он всегда имел пищу у него, во все дни жизни его.
и приказал дать ему новую одежду, вместо прежней, что была на нем в тюрьме. С тех пор и до конца дней своих Иехония ел за столом царя вавилонского.
Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.
І змінив в"язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
And changed his prison garments: and he did eat bread continually before him all the days of his life.
וְשִׁנָּא אֵת בִּגְדֵי כִלְאוֹ; וְאָכַל לֶחֶם תָּמִיד לְפָנָיו כָּל־יְמֵי חַיָּיו׃
30
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя, изо дня в день, во все дни жизни его.
И он получал постоянное содержание от вавилонского царя — ежедневно, до конца дней своих.
Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
And his allowance was a continual allowance given him of the king, a daily rate for every day, all the days of his life.
וַאֲרֻחָתוֹ, אֲרֻחַת תָּמִיד נִתְּנָה־לּוֹ מֵאֵת הַמֶּלֶךְ דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ; כֹּל יְמֵי חַיָּו׃