Четвертая книга Царств | 2 Kings | מלכים ב, Глава 25

1
В девятый год царствования своего, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, со всем войском своим к Иерусалиму, и осадил его, и устроил вокруг него вал.
В девятый год царствования Седекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, со всем своим войском подошел к Иерусалиму. Он осадил город и окружил его валом.
На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Он поставил напротив города и окружили его осадными сооружениями.
І сталося дев"ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
So in the ninth year of Zedekiah"s reign, on the tenth day of the tenth month, Nebuchadnezzar king of Babylon marched against Jerusalem with his whole army. He encamped outside the city and built siege works all around it.
וַיְהִי בִשְׁנַת הַתְּשִׁיעִית לְמָלְכוֹ, בַּחֹדֶשׁ הָעֲשִׂירִי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, בָּא נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל הוּא וְכָל־חֵילוֹ עַל־יְרוּשָׁלִַם וַיִּחַן עָלֶיהָ; וַיִּבְנוּ עָלֶיהָ דָּיֵק סָבִיב׃
2
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
Осада продолжалась до одиннадцатого года царствования Седекии.
Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
The city was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah.
וַתָּבֹא הָעִיר בַּמָּצוֹר; עַד עַשְׁתֵּי עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ׃
3
В девятый день месяца усилился голод в городе, и не было хлеба у народа земли.
В девятый день четвертого месяца (в городе в это время свирепствовал голод, народу нечего было есть)
К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
Дев"ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
By the ninth day of the fourth month the famine in the city had become so severe that there was no food for the people to eat.
בְּתִשְׁעָה לַחֹדֶשׁ, וַיֶּחֱזַק הָרָעָב בָּעִיר; וְלֹא־הָיָה לֶחֶם לְעַם הָאָרֶץ׃
4
И взят был город, и {побежали} все военные ночью по дороге к воротам, между двумя стенами, что подле царского сада; Халдеи же стояли вокруг города, и {царь} ушел дорогою к равнине.
городская стена была проломлена. Тогда все воины вышли ночью через Ворота Двух Стен, что у царского сада (а город в то время был окружен халдеями), и пошли по дороге на Араву.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и царь со всем войском бежал. Они оставили город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
Then the city wall was broken through, and the whole army fled at night through the gate between the two walls near the king"s garden, though the Babylonians were surrounding the city. They fled toward the Arabah,
וַתִּבָּקַע הָעִיר, וְכָל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה הַלַּיְלָה דֶּרֶךְ שַׁעַר בֵּין הַחֹמֹתַיִם, אֲשֶׁר עַל־גַּן הַמֶּלֶךְ, וְכַשְׂדִּים עַל־הָעִיר סָבִיב; וַיֵּלֶךְ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה׃
5
И погналось войско Халдейское за царем, и настигли его на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
Войско халдеев пустилось в погоню за царем и настигло его в пустыне близ Иерихона. Все воины царя разбежались,
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем и настигло его на равнинах у Иерихона. Все его войско рассеялось, бросив его одного,
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
but the Babylonian army pursued the king and overtook him in the plains of Jericho. All his soldiers were separated from him and scattered,
וַיִּרְדְּפוּ חֵיל־כַּשְׂדִּים אַחַר הַמֶּלֶךְ, וַיַּשִּׂגוּ אֹתוֹ בְּעַרְבוֹת יְרֵחוֹ; וְכָל־חֵילוֹ, נָפֹצוּ מֵעָלָיו׃
6
И взяли царя, и отвели его к царю Вавилонскому в Ривлу, и произвели над ним суд:
а его самого схватили, привели к царю Вавилона в Ривлу и там судили.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, где ему вынесли приговор.
І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
and he was captured. He was taken to the king of Babylon at Riblah, where sentence was pronounced on him.
וַיִּתְפְּשׂוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ, וַיַּעֲלוּ אֹתוֹ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה; וַיְדַבְּרוּ אִתּוֹ מִשְׁפָּט׃
7
и сыновей Седекии закололи пред глазами его, а {самому} Седекии ослепили глаза и сковали его оковами, и отвели его в Вавилон.
Сыновей Седекии зарезали у него на глазах, затем самого его ослепили, заковали в кандалы и увели в Вавилон.
Сыновей Цедекии закололи у него на глазах, а после выкололи ему глаза, заковали в бронзовые кандалы и увели в Вавилон.
А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
They killed the sons of Zedekiah before his eyes. Then they put out his eyes, bound him with bronze shackles and took him to Babylon.
וְאֶת־בְּנֵי צִדְקִיָּהוּ, שָׁחֲטוּ לְעֵינָיו; וְאֶת־עֵינֵי צִדְקִיָּהוּ עִוֵּר, וַיַּאַסְרֵהוּ בַנְחֻשְׁתַּיִם, וַיְבִאֵהוּ בָּבֶל׃
8
В пятый месяц, в седьмой день месяца, то есть в девятнадцатый год Навуходоносора, царя Вавилонского, пришел Навузардан, начальник телохранителей, слуга царя Вавилонского, в Иерусалим
В седьмой день пятого месяца, в девятнадцатый год правления Навуходоносора, царя вавилонского, в Иерусалим прибыл Навузарада́н, начальник телохранителей, один из приближенных вавилонского царя.
В седьмой день пятого месяца, в девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришел в Иерусалим.
А п"ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев"ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар"адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
On the seventh day of the fifth month, in the nineteenth year of Nebuchadnezzar king of Babylon, Nebuzaradan commander of the imperial guard, an official of the king of Babylon, came to Jerusalem.
וּבַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בְּשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ, הִיא, שְׁנַת תְּשַׁע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל; בָּא נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים עֶבֶד מֶלֶךְ־בָּבֶל יְרוּשָׁלִָם׃
9
и сжег дом Господень и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем;
Он сжег Храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме — все большие здания он сжег дотла.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
He set fire to the temple of the LORD, the royal palace and all the houses of Jerusalem. Every important building he burned down.
וַיִּשְׂרֹף אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־בָּתֵּי יְרוּשָׁלִַם וְאֶת־כָּל־בֵּית גָּדוֹל שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
10
и стены вокруг Иерусалима разрушило войско Халдейское, бывшее у начальника телохранителей.
И крепостные стены вокруг Иерусалима тоже разрушили халдейские воины Навузарадана.
Халдейское войско под командованием начальника царской охраны, разрушило стены, окружавшие Иерусалим.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
The whole Babylonian army, under the commander of the imperial guard, broke down the walls around Jerusalem.
וְאֶת־חוֹמֹת יְרוּשָׁלִַם סָבִיב; נָתְצוּ כָּל־חֵיל כַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר רַב־טַבָּחִים׃
11
И прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и прочий простой народ выселил Навузардан, начальник телохранителей.
Всех, кто еще уцелел в городе, включая перебежчиков, перешедших на сторону вавилонского царя, — всех Навузарадан, начальник телохранителей, отправил в Вавилон.
Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар"адан, начальник царської сторожі.
Nebuzaradan the commander of the guard carried into exile the people who remained in the city, along with the rest of the populace and those who had gone over to the king of Babylon.
וְאֵת יֶתֶר הָעָם הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר, וְאֶת־הַנֹּפְלִים אֲשֶׁר נָפְלוּ עַל־הַמֶּלֶךְ בָּבֶל, וְאֵת יֶתֶר הֶהָמוֹן; הֶגְלָה נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים׃
12
Только несколько из бедного народа земли оставил начальник телохранителей работниками в виноградниках и землепашцами.
Лишь самую бедноту он оставил в стране, работать в виноградниках и на полях.
Но некоторых людей из бедного люда страны начальник царской охраны оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
But the commander left behind some of the poorest people of the land to work the vineyards and fields.
וּמִדַּלַּת הָאָרֶץ, הִשְׁאִיר רַב־טַבָּחִים; לְכֹרְמִים וּלְיֹגְבִים׃
13
И столбы медные, которые были у дома Господня, и подставы, и море медное, которое в доме Господнем, изломали Халдеи, и отнесли медь их в Вавилон;
Медные столбы из Храма Господа, и подставки, и Медное Море, что в Храме Господа, халдеи разломали, а медь увезли в Вавилон.
Вавилоняне поломали бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли бронзу в Вавилон.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
The Babylonians broke up the bronze pillars, the movable stands and the bronze Sea that were at the temple of the LORD and they carried the bronze to Babylon.
וְאֶת־עַמּוּדֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בֵּית־יְהוָה, וְאֶת־הַמְּכֹנוֹת וְאֶת־יָם הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בְּבֵית־יְהוָה שִׁבְּרוּ כַשְׂדִּים; וַיִּשְׂאוּ אֶת־נְחֻשְׁתָּם בָּבֶלָה׃
14
и тазы, и лопатки, и ножи, и ложки, и все сосуды медные, которые употреблялись при служении, взяли;
Взяли они и котлы, и кадильницы, и щипцы, и ковши — всю медную утварь, которая использовалась при богослужении.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась в храмовом служении.
І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
They also took away the pots, shovels, wick trimmers, dishes and all the bronze articles used in the temple service.
וְאֶת־הַסִּירֹת וְאֶת־הַיָּעִים וְאֶת־הַמְזַמְּרוֹת וְאֶת־הַכַּפּוֹת, וְאֵת כָּל־כְּלֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר יְשָׁרְתוּ־בָם לָקָחוּ׃
15
и кадильницы, и чаши, что было золотое и что было серебряное, взял начальник телохранителей:
Взял начальник телохранителей и лотки, и чаши для возлияния, и все золото, и все серебро.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: сосуды для возжигания благовоний и кропильные чаши.
І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
The commander of the imperial guard took away the censers and sprinkling bowls--all that were made of pure gold or silver.
וְאֶת־הַמַּחְתּוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקוֹת, אֲשֶׁר זָהָב זָהָב, וַאֲשֶׁר־כֶּסֶף כָּסֶף; לָקַח רַב־טַבָּחִים׃
16
столбы {числом} два, море одно, и подставы, которые сделал Соломон в дом Господень, — меди во всех сих вещах не было весу.
Две колонны, и одно медное море, и подставки, которые сделал Соломон, чтобы стояли в Храме Господа, — сколько было меди во всем этом, не счесть!
Бронзы от двух колонн, моря и передвижных подставок, сделанных Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
The bronze from the two pillars, the Sea and the movable stands, which Solomon had made for the temple of the LORD, was more than could be weighed.
הָעַמּוּדִים שְׁנַיִם, הַיָּם הָאֶחָד וְהַמְּכֹנוֹת, אֲשֶׁר־עָשָׂה שְׁלֹמֹה לְבֵית יְהוָה; לֹא־הָיָה מִשְׁקָל, לִנְחֹשֶׁת כָּל־הַכֵּלִים הָאֵלֶּה׃
17
Восемнадцать локтей вышины в одном столбе; венец на нем медный, а вышина венца три локтя, и сетка и гранатовые яблоки вокруг венца — все из меди. То же и на другом столбе с сеткою.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту; у каждой медная капитель высотой в три локтя. Вокруг капителей у обеих колонн — сетка и плоды граната, все из меди.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту. Бронзовая капитель колонны была три локтя в высоту и была кругом украшена бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее сеткой.
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
Each pillar was twenty-seven feet high. The bronze capital on top of one pillar was four and a half feet high and was decorated with a network and pomegranates of bronze all around. The other pillar, with its network, was similar.
שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה אַמָּה קוֹמַת הָעַמּוּד הָאֶחָד, וְכֹתֶרֶת עָלָיו נְחֹשֶׁת וְקוֹמַת הַכֹּתֶרֶת שָׁלֹשׁ אַמָּה (אַמּוֹת), וּשְׂבָכָה וְרִמֹּנִים עַל־הַכֹּתֶרֶת סָבִיב הַכֹּל נְחֹשֶׁת; וְכָאֵלֶּה לַעַמּוּד הַשֵּׁנִי עַל־הַשְּׂבָכָה׃
18
И взял начальник телохранителей Сераию первосвященника и Цефанию, священника второго, и трех, стоявших на страже у порога.
Начальник телохранителей забрал первосвященника Сераю́, второго священника Софо́нию и трех стражей ворот.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
The commander of the guard took as prisoners Seraiah the chief priest, Zephaniah the priest next in rank and the three doorkeepers.
וַיִּקַּח רַב־טַבָּחִים, אֶת־שְׂרָיָה כֹּהֵן הָרֹאשׁ, וְאֶת־צְפַנְיָהוּ כֹּהֵן מִשְׁנֶה; וְאֶת־שְׁלֹשֶׁת שֹׁמְרֵי הַסַּף׃
19
И из города взял одного евнуха, который был начальствующим над людьми военными, и пять человек, предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и писца главного в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа земли, находившихся в городе.
Он также забрал из города сановника, который командовал воинами, пятерых человек из свиты царя, которых нашел в городе, писца, который начальствовал над войском и занимался набором ополчения, и еще шестьдесят знатных людей, которых нашел в городе.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и пятерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п"ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
Of those still in the city, he took the officer in charge of the fighting men and five royal advisers. He also took the secretary who was chief officer in charge of conscripting the people of the land and sixty of his men who were found in the city.
וּמִן־הָעִיר לָקַח סָרִיס אֶחָד אֲשֶׁר־הוּא פָקִיד עַל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וַחֲמִשָּׁה אֲנָשִׁים מֵרֹאֵי פְנֵי־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר נִמְצְאוּ בָעִיר, וְאֵת, הַסֹּפֵר שַׂר הַצָּבָא, הַמַּצְבִּא אֶת־עַם הָאָרֶץ; וְשִׁשִּׁים אִישׁ מֵעַם הָאָרֶץ, הַנִּמְצְאִים בָּעִיר׃
20
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
Навузарадан, начальник телохранителей, привел их к царю Вавилона в Ривлу.
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
І позабирав їх Невузар"адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
Nebuzaradan the commander took them all and brought them to the king of Babylon at Riblah.
וַיִּקַּח אֹתָם, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; וַיֹּלֶךְ אֹתָם עַל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה׃
21
И поразил их царь Вавилонский, и умертвил их в Ривле, в земле Емаф. И выселены Иудеи из земли своей.
И там, в Ривле, что в стране Хамат, царь казнил их всех. Так иудеи были выселены со своей земли.
В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
There at Riblah, in the land of Hamath, the king had them executed. So Judah went into captivity, away from her land.
וַיַּךְ אֹתָם מֶלֶךְ בָּבֶל וַיְמִיתֵם בְּרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיִּגֶל יְהוּדָה מֵעַל אַדְמָתוֹ׃
22
Над народом же, остававшимся в земле Иудейской, который оставил Навуходоносор, царь Вавилонский, — над ними поставил начальником Годолию, сына Ахикама, сына Шафанова.
А над теми, кто остался в Иудее, кому Навуходоносор, царь Вавилона, разрешил остаться, он поставил Геда́лию, сына Ахикама, сына Шафана.
Навуходоносор, царь Вавилона, назначил Гедалию, сына Ахикама, внука Шафана, начальником над народом, который он оставил в Иудее.
А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
Nebuchadnezzar king of Babylon appointed Gedaliah son of Ahikam, the son of Shaphan, to be over the people he had left behind in Judah.
וְהָעָם, הַנִּשְׁאָר בְּאֶרֶץ יְהוּדָה, אֲשֶׁר הִשְׁאִיר, נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ בָּבֶל; וַיַּפְקֵד עֲלֵיהֶם, אֶת־גְּדַלְיָהוּ בֶּן־אֲחִיקָם בֶּן־שָׁפָן׃
23
Когда услышали все военачальники, они и люди их, что царь Вавилонский поставил начальником Годолию, то пришли к Годолии в Массифу, и {именно:} Исмаил, сын Нефании, и Иоханан, сын Карея, и Сераия, сын Танхумефа из Нетофафа, и Иезания, сын Маахитянина, они и люди их.
Узнав о том, что царь Вавилона сделал Гедалию своим наместником, все иудейские военачальники вместе со своими людьми пришли к нему в Мицпу́: Измаи́л, сын Нета́нии; Иохана́н, сын Каре́аха; Серая, сын Танху́мета, из Нетофы́; и Яаза́ния из Маахи́.
Когда все военачальники и их люди услышали, что царь Вавилона назначил Гедалию начальником, они пришли к Гедалии в Мицпу. Это были Исмаил, сын Нефании, Иоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, Иезания, сын маахитянина, и их люди.
І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
When all the army officers and their men heard that the king of Babylon had appointed Gedaliah as governor, they came to Gedaliah at Mizpah--Ishmael son of Nethaniah, Johanan son of Kareah, Seraiah son of Tanhumeth the Netophathite, Jaazaniah the son of the Maacathite, and their men.
וַיִּשְׁמְעוּ כָל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים הֵמָּה וְהָאֲנָשִׁים, כִּי־הִפְקִיד מֶלֶךְ־בָּבֶל אֶת־גְּדַלְיָהוּ, וַיָּבֹאוּ אֶל־גְּדַלְיָהוּ הַמִּצְפָּה; וְיִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה וְיוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ וּשְׂרָיָה בֶן־תַּנְחֻמֶת הַנְּטֹפָתִי, וְיַאֲזַנְיָהוּ בֶּן־הַמַּעֲכָתִי, הֵמָּה וְאַנְשֵׁיהֶם׃
24
И поклялся Годолия им и людям их, и сказал им: не бойтесь быть подвластными Халдеям, селитесь на земле и служите царю Вавилонскому, и будет хорошо вам.
Гедалия, сын Ахикама, сын Шафана, поклялся им и их людям: «Не бойтесь халдейских чиновников, оставайтесь в стране, служите царю Вавилона и будет вам хорошо!»
Гедалия поклялся им, чтобы успокоить их и их людей. — Не бойтесь халдейских вельмож, — сказал он. — Селитесь в стране, служите царю Вавилона, и вам будет хорошо.
І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
Gedaliah took an oath to reassure them and their men. "Do not be afraid of the Babylonian officials," he said. "Settle down in the land and serve the king of Babylon, and it will go well with you."
וַיִּשָּׁבַע לָהֶם גְּדַלְיָהוּ וּלְאַנְשֵׁיהֶם, וַיֹּאמֶר לָהֶם, אַל־תִּירְאוּ מֵעַבְדֵי הַכַּשְׂדִּים; שְׁבוּ בָאָרֶץ, וְעִבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל וְיִטַב לָכֶם׃
25
Но в седьмой месяц пришел Исмаил, сын Нефании, сына Елишамы, из племени царского, с десятью человеками, и поразил Годолию, и он умер, и Иудеев и Халдеев, которые были с ним в Массифе.
В седьмой месяц пришел Измаил, сын Нета́нии, сына Элишамы́, царский родственник, и с ним десять человек, и они убили Гедалию, а также иудеев и халдеев, которые были с ним в Мицпе.
Но в седьмой месяц Исмаил, сын Нефании, внук Элишамы, который был из царского рода, пришел с десятью людьми и убил Гедалию и иудеев с халдеями, находившихся с ним в Мицпе.
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
In the seventh month, however, Ishmael son of Nethaniah, the son of Elishama, who was of royal blood, came with ten men and assassinated Gedaliah and also the men of Judah and the Babylonians who were with him at Mizpah.
וַיְהִי בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁבִיעִי, בָּא יִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה בֶּן־אֱלִישָׁמָע מִזֶּרַע הַמְּלוּכָה, וַעֲשָׂרָה אֲנָשִׁים אִתּוֹ, וַיַּכּוּ אֶת־גְּדַלְיָהוּ וַיָּמֹת; וְאֶת־הַיְּהוּדִים וְאֶת־הַכַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר־הָיוּ אִתּוֹ בַּמִּצְפָּה׃
26
И встал весь народ, от малого до большого, и военачальники, и пошли в Египет, потому что боялись Халдеев.
Тогда поднялись все иудеи, от мала до велика, вместе с военачальниками, и ушли в Египет, боясь халдеев.
После этого весь народ, и низкого, и высокого звания, бежал вместе с военачальниками в Египет, боясь халдеев.
І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
At this, all the people from the least to the greatest, together with the army officers, fled to Egypt for fear of the Babylonians.
וַיָּקֻמוּ כָל־הָעָם מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל וְשָׂרֵי הַחֲיָלִים, וַיָּבֹאוּ מִצְרָיִם; כִּי יָרְאוּ מִפְּנֵי כַשְׂדִּים׃
27
В тридцать седьмой год переселения Иехонии, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать седьмой день месяца, Евилмеродах, царь Вавилонский, в год своего воцарения, вывел Иехонию, царя Иудейского, из дома темничного
В тридцать седьмой год после пленения Иехонии, царя Иудеи, в двадцать седьмой день двенадцатого месяца, Эви́л–Мерода́х, ставший в тот год царем Вавилона, помиловал Иехонию, царя Иудеи, и освободил его из тюрьмы.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он выпустил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать седьмой день двенадцатого месяца.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув"язнення.
In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin king of Judah, in the year Evil-Merodach became king of Babylon, he released Jehoiachin from prison on the twenty-seventh day of the twelfth month.
וַיְהִי בִשְׁלֹשִׁים וָשֶׁבַע שָׁנָה, לְגָלוּת יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה, בִּשְׁנֵים עָשָׂר חֹדֶשׁ, בְּעֶשְׂרִים וְשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ; נָשָׂא אֱוִיל מְרֹדַךְ מֶלֶךְ בָּבֶל בִּשְׁנַת מָלְכוֹ, אֶת־רֹאשׁ יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה מִבֵּית כֶּלֶא׃
28
и говорил с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
Он говорил с ним дружелюбно, велел ему сидеть выше всех остальных царей, которые были при Эвил–Меродахе в Вавилоне,
Он говорил с ним дружелюбно и превознес его выше царей, бывших с ним в Вавилоне.
І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
He spoke kindly to him and gave him a seat of honor higher than those of the other kings who were with him in Babylon.
וַיְדַבֵּר אִתּוֹ טֹבוֹת; וַיִּתֵּן אֶת־כִּסְאוֹ, מֵעַל, כִּסֵּא הַמְּלָכִים אֲשֶׁר אִתּוֹ בְּבָבֶל׃
29
и переменил темничные одежды его, и он всегда имел пищу у него, во все дни жизни его.
и приказал дать ему новую одежду, вместо прежней, что была на нем в тюрьме. С тех пор и до конца дней своих Иехония ел за столом царя вавилонского.
Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.
І змінив в"язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
So Jehoiachin put aside his prison clothes and for the rest of his life ate regularly at the king"s table.
וְשִׁנָּא אֵת בִּגְדֵי כִלְאוֹ; וְאָכַל לֶחֶם תָּמִיד לְפָנָיו כָּל־יְמֵי חַיָּיו׃
30
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя, изо дня в день, во все дни жизни его.
И он получал постоянное содержание от вавилонского царя — ежедневно, до конца дней своих.
Изо дня в день Иехония получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Day by day the king gave Jehoiachin a regular allowance as long as he lived.
וַאֲרֻחָתוֹ, אֲרֻחַת תָּמִיד נִתְּנָה־לּוֹ מֵאֵת הַמֶּלֶךְ דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ; כֹּל יְמֵי חַיָּו׃