Четвертая книга Царств | 2 Kings | מלכים ב, Глава 23

1
И послал царь, и собрали к нему всех старейшин Иуды и Иерусалима.
Царь повелел, чтобы к нему собрали всех старейшин Иудеи и Иерусалима.
Тогда царь созвал всех старейшин Иудеи и Иерусалима.
А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.
And the king sent, and they gathered unto him all the elders of Judah and of Jerusalem.
וַיִּשְׁלַח הַמֶּלֶךְ; וַיַּאַסְפוּ אֵלָיו, כָּל־זִקְנֵי יְהוּדָה וִירוּשָׁלִָם׃
2
И пошел царь в дом Господень, и все Иудеи, и все жители Иерусалима с ним, и священники, и пророки, и весь народ, от малого до большого, и прочел вслух их все слова книги завета, найденной в доме Господнем.
Он вошел в Храм Господа, а следом за ним все жители Иудеи и Иерусалима, священники, пророки и весь народ, стар и млад. И царь прочел им от начала до конца всю Книгу договора, что была найдена в Храме Господа.
Он пошел в дом Господа с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священниками и пророками — со всем народом, от малого до великого. Он прочитал им вслух все слова книги завета, которую нашли в доме Господа.
І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
And the king went up into the house of the LORD, and all the men of Judah and all the inhabitants of Jerusalem with him, and the priests, and the prophets, and all the people, both small and great: and he read in their ears all the words of the book of the covenant which was found in the house of the LORD.
וַיַּעַל הַמֶּלֶךְ בֵּית־יְהוָה וְכָל־אִישׁ יְהוּדָה וְכָל־יֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם אִתּוֹ, וְהַכֹּהֲנִים וְהַנְּבִיאִים, וְכָל־הָעָם לְמִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל; וַיִּקְרָא בְאָזְנֵיהֶם, אֶת־כָּל־דִּבְרֵי סֵפֶר הַבְּרִית, הַנִּמְצָא בְּבֵית יְהוָה׃
3
Потом стал царь на возвышенное место и заключил пред лицем Господним завет — последовать Господу и соблюдать заповеди Его и откровения Его и уставы Его от всего сердца и от всей души, чтобы выполнить слова завета сего, написанные в книге сей. И весь народ вступил в завет.
Царь встал на помосте и заключил с Господом договор о верности: быть верным Господу, от всего сердца и от всей души исполнять Его повеления, предписания и законы, соблюдать все условия договора, записанные в свитке. И весь народ принял этот договор.
Царь стоял у колонны и заключил перед Господом завет, обещая следовать Господу, и исполнять Его повеления, правила и установления от всего сердца и от всей души и соблюдать этим слова завета, записанные в этой книге. И весь народ также заключил этот завет.
І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
And the king stood by a pillar, and made a covenant before the LORD, to walk after the LORD, and to keep his commandments and his testimonies and his statutes with all their heart and all their soul, to perform the words of this covenant that were written in this book. And all the people stood to the covenant.
וַיַּעֲמֹד הַמֶּלֶךְ עַל־הָעַמּוּד וַיִּכְרֹת אֶת־הַבְּרִית לִפְנֵי יְהוָה, לָלֶכֶת אַחַר יְהוָה וְלִשְׁמֹר מִצְוֹתָיו וְאֶת־עֵדְוֹתָיו וְאֶת־חֻקֹּתָיו בְּכָל־לֵב וּבְכָל־נֶפֶשׁ, לְהָקִים, אֶת־דִּבְרֵי הַבְּרִית הַזֹּאת, הַכְּתֻבִים עַל־הַסֵּפֶר הַזֶּה; וַיַּעֲמֹד כָּל־הָעָם בַּבְּרִית׃
4
И повелел царь Хелкии первосвященнику и вторым священникам и стоящим на страже у порога вынести из храма Господня все вещи, сделанные для Ваала и для Астарты и для всего воинства небесного, и сжег их за Иерусалимом в долине Кедрон, и {велел} прах их отнести в Вефиль.
Царь приказал верховному священнику Хилкии, а также священникам–помощникам и стражам ворот убрать из Храма Господнего все, что было предназначено для служения Ваалу, Ашере и воинству небесному. Все это царь велел сжечь вне Иерусалима, на склонах Кедро́нского оврага, а пепел отнести в Бет–Эль.
Царь приказал первосвященнику Хелкии, священникам ниже званием и служащим у ворот убрать из храма Господа все вещи, сделанные для Баала, Ашеры и звездного воинства. Он сжег их за пределами Иерусалима на полях долины Кедрон и перенес пепел в Вефиль.
І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
And the king commanded Hilkiah the high priest, and the priests of the second order, and the keepers of the door, to bring forth out of the temple of the LORD all the vessels that were made for Baal, and for the grove, and for all the host of heaven: and he burned them without Jerusalem in the fields of Kidron, and carried the ashes of them unto Bethel.
וַיְצַו הַמֶּלֶךְ אֶת־חִלְקִיָּהוּ הַכֹּהֵן הַגָּדוֹל וְאֶת־כֹּהֲנֵי הַמִּשְׁנֶה וְאֶת־שֹׁמְרֵי הַסַּף, לְהוֹצִיא מֵהֵיכַל יְהוָה, אֵת כָּל־הַכֵּלִים, הָעֲשׂוּיִם לַבַּעַל וְלָאֲשֵׁרָה, וּלְכֹל צְבָא הַשָּׁמָיִם; וַיִּשְׂרְפֵם מִחוּץ לִירוּשָׁלִַם בְּשַׁדְמוֹת קִדְרוֹן, וְנָשָׂא אֶת־עֲפָרָם בֵּית־אֵל׃
5
И отставил жрецов, которых поставили цари Иудейские, чтобы совершать курения на высотах в городах Иудейских и окрестностях Иерусалима, — и которые кадили Ваалу, солнцу, и луне, и созвездиям, и всему воинству небесному;
Он убрал жрецов, которых цари Иудеи назначали приносить жертвы на капищах в городах Иудеи и в окрестностях Иерусалима, а также тех жрецов, что приносили жертвы Ваалу, Солнцу, Луне, созвездиям и всему воинству небесному.
Он сместил жрецов, которых цари Иудеи поставили сжигать благовония в святилищах на возвышенностях, в городах Иудеи и вокруг Иерусалима, и возжигавших благовония Баалу, солнцу, луне, созвездиям и звездному воинству.
І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
And he put down the idolatrous priests, whom the kings of Judah had ordained to burn incense in the high places in the cities of Judah, and in the places round about Jerusalem; them also that burned incense unto Baal, to the sun, and to the moon, and to the planets, and to all the host of heaven.
וְהִשְׁבִּית אֶת־הַכְּמָרִים, אֲשֶׁר נָתְנוּ מַלְכֵי יְהוּדָה, וַיְקַטֵּר בַּבָּמוֹת בְּעָרֵי יְהוּדָה, וּמְסִבֵּי יְרוּשָׁלִָם; וְאֶת־הַמְקַטְּרִים לַבַּעַל, לַשֶּׁמֶשׁ וְלַיָּרֵחַ וְלַמַּזָּלוֹת, וּלְכֹל צְבָא הַשָּׁמָיִם׃
6
и вынес Астарту из дома Господня за Иерусалим к потоку Кедрону, и сжег ее у потока Кедрона, и истер ее в прах, и бросил прах ее на кладбище общенародное;
Он велел вынести Ашеру из Храма Господнего за стены Иерусалима, в Кедронский овраг. Там он ее сжег, стер в пыль, а пыль выбросил на кладбище.
Он вынес столб Ашеры из дома Господа в долину Кедрон и сжег его там. Он стер его в порошок и развеял на общенародном кладбище.
І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
And he brought out the grove from the house of the LORD, without Jerusalem, unto the brook Kidron, and burned it at the brook Kidron, and stamped it small to powder, and cast the powder thereof upon the graves of the children of the people.
וַיֹּצֵא אֶת־הָאֲשֵׁרָה מִבֵּית יְהוָה מִחוּץ לִירוּשָׁלִַם אֶל־נַחַל קִדְרוֹן, וַיִּשְׂרֹף אֹתָהּ בְּנַחַל קִדְרוֹן וַיָּדֶק לְעָפָר; וַיַּשְׁלֵךְ אֶת־עֲפָרָהּ, עַל־קֶבֶר בְּנֵי הָעָם׃
7
и разрушил домы блудилищные, которые {были} при храме Господнем, где женщины ткали одежды для Астарты;
Он уничтожил и помещения для «посвященных», бывшие при Храме Господа (там женщины ткали одеяния для Ашеры).
Еще он разрушил дома, которые находились при доме Господа, где жили храмовые блудники и где женщины ткали для Ашеры.
І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
And he brake down the houses of the sodomites, that were by the house of the LORD, where the women wove hangings for the grove.
וַיִּתֹּץ אֶת־בָּתֵּי הַקְּדֵשִׁים, אֲשֶׁר בְּבֵית יְהוָה; אֲשֶׁר הַנָּשִׁים, אֹרְגוֹת שָׁם בָּתִּים לָאֲשֵׁרָה׃
8
и вывел всех жрецов из городов Иудейских, и осквернил высоты, на которых совершали курения жрецы, от Гевы до Вирсавии, и разрушил высоты {пред} воротами, — ту, которая у входа в ворота Иисуса градоначальника, и ту, которая на левой стороне у городских ворот.
Он отозвал жрецов из всех городов Иудеи и осквернил все капища — от Ге́вы и до Беэр–Шевы — на которых эти жрецы приносили жертвы. Уничтожил и Капище у ворот (то, что перед воротами Иису́са–градоначальника, слева, у городских ворот).
Иосия вывел всех священников из городов Иудеи и осквернил святилища на возвышенностях, где священники возжигали благовония, от Гевы до Вирсавии. Он разрушил святилища на возвышенностях при воротах — при входе в ворота Иисуса, правителя города, слева от городских ворот.
І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
And he brought all the priests out of the cities of Judah, and defiled the high places where the priests had burned incense, from Geba to Beersheba, and brake down the high places of the gates that were in the entering in of the gate of Joshua the governor of the city, which were on a man's left hand at the gate of the city.
וַיָּבֵא אֶת־כָּל־הַכֹּהֲנִים מֵעָרֵי יְהוּדָה, וַיְטַמֵּא אֶת־הַבָּמוֹת, אֲשֶׁר קִטְּרוּ־שָׁמָּה הַכֹּהֲנִים, מִגֶּבַע עַד־בְּאֵר שָׁבַע; וְנָתַץ אֶת־בָּמוֹת הַשְּׁעָרִים, אֲשֶׁר־פֶּתַח שַׁעַר יְהוֹשֻׁעַ שַׂר־הָעִיר, אֲשֶׁר־עַל־שְׂמֹאול אִישׁ בְּשַׁעַר הָעִיר׃
9
Впрочем жрецы высот не приносили жертв на жертвеннике Господнем в Иерусалиме, опресноки же ели вместе с братьями своими.
Жрецам упраздненных капищ не дозволено было служить при жертвеннике Господа в Иерусалиме, но им было разрешено есть пресный хлеб вместе с другими священниками.
Хотя священники из святилищ на возвышенностях и не служили при жертвеннике Господа в Иерусалиме, они все же ели пресный хлеб со своими собратьями-священниками.
Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
Nevertheless the priests of the high places came not up to the altar of the LORD in Jerusalem, but they did eat of the unleavened bread among their brethren.
אַךְ, לֹא יַעֲלוּ כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת, אֶל־מִזְבַּח יְהוָה בִּירוּשָׁלִָם; כִּי אִם־אָכְלוּ מַצּוֹת בְּתוֹךְ אֲחֵיהֶם׃
10
И осквернил он Тофет, что на долине сыновей Еннома, чтобы никто не проводил сына своего и дочери своей чрез огонь Молоху;
Он осквернил То́фет, что в долине Бен–Хинно́м, чтобы никто больше не приносил сына или дочь в огненную жертву Мо́лоху.
Он осквернил жертвенник Тофета, что в долине Бен-Гинном, чтобы никто не мог больше приносить там сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху.
І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
And he defiled Topheth, which is in the valley of the children of Hinnom, that no man might make his son or his daughter to pass through the fire to Molech.
וְטִמֵּא אֶת־הַתֹּפֶת, אֲשֶׁר בְּגֵי בְנֵי־ (בֶן־) הִנֹּם; לְבִלְתִּי, לְהַעֲבִיר אִישׁ אֶת־בְּנוֹ וְאֶת־בִּתּוֹ בָּאֵשׁ לַמֹּלֶךְ׃
11
и отменил коней, которых ставили цари Иудейские солнцу пред входом в дом Господень близ комнат Нефан-Мелеха евнуха, что в Фаруриме, колесницы же солнца сжег огнем.
Он убрал лошадей, которых цари Иудеи посвятили Солнцу (они были у входа в Храм Господа, близ покоев Нетанме́леха–евнуха, во дворе), а колесницы Солнца сжег.
Он убрал от входа в Господень дом коней, которых цари Иудеи посвятили солнцу. Они стояли во дворе, рядом с покоями евнуха Нафан-Мелеха, на прилегающей земле. Затем Иосия сжег посвященные солнцу колесницы.
І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
And he took away the horses that the kings of Judah had given to the sun, at the entering in of the house of the LORD, by the chamber of Nathanmelech the chamberlain, which was in the suburbs, and burned the chariots of the sun with fire.
וַיַּשְׁבֵּת אֶת־הַסּוּסִים, אֲשֶׁר נָתְנוּ מַלְכֵי יְהוּדָה לַשֶּׁמֶשׁ מִבֹּא בֵית־יְהוָה, אֶל־לִשְׁכַּת נְתַן־מֶלֶךְ הַסָּרִיס, אֲשֶׁר בַּפַּרְוָרִים; וְאֶת־מַרְכְּבוֹת הַשֶּׁמֶשׁ שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
12
И жертвенники на кровле горницы Ахазовой, которые сделали цари Иудейские, и жертвенники, которые сделал Манассия на обоих дворах дома Господня, разрушил царь, и низверг оттуда, и бросил прах их в поток Кедрон.
Он разрушил жертвенники, воздвигнутые царями Иудеи на крыше верхних покоев Ахаза, а также жертвенники, сделанные Манассией в обоих дворах Храма Господа. Он разбил их на куски, стер их в пыль, а пыль выбросил в Кедронский овраг.
Он сокрушил жертвенники, которые цари Иудеи воздвигли на крыше верхней комнаты Ахаза, и жертвенники, которые Манассия построил в двух дворах дома Господа. Он убрал их оттуда, разбил на куски и выбросил мусор в долину Кедрон.
А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір"ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
And the altars that were on the top of the upper chamber of Ahaz, which the kings of Judah had made, and the altars which Manasseh had made in the two courts of the house of the LORD, did the king beat down, and brake them down from thence, and cast the dust of them into the brook Kidron.
וְאֶת־הַמִּזְבְּחוֹת אֲשֶׁר עַל־הַגָּג עֲלִיַּת אָחָז אֲשֶׁר־עָשׂוּ מַלְכֵי יְהוּדָה, וְאֶת־הַמִּזְבְּחוֹת אֲשֶׁר־עָשָׂה מְנַשֶּׁה, בִּשְׁתֵּי חַצְרוֹת בֵּית־יְהוָה נָתַץ הַמֶּלֶךְ; וַיָּרָץ מִשָּׁם, וְהִשְׁלִיךְ אֶת־עֲפָרָם אֶל־נַחַל קִדְרוֹן׃
13
И высоты, которые пред Иерусалимом, направо от Масличной горы, которые устроил Соломон, царь Израилев, Астарте, мерзости Сидонской, и Хамосу, мерзости Моавитской, и Милхому, мерзости Аммонитской, осквернил царь;
Осквернил царь и капища, что были к востоку от Иерусалима, южнее Погибельной горы (их построил Соломон, царь Израиля, для Аста́рты — мерзости сидо́нской, для Кемо́ша — мерзости моавской и для Милко́ма — аммо́нской мрази).
Еще царь осквернил святилища на возвышенностях восточнее Иерусалима, к югу от горы Гибели — те, что царь Израиля Соломон построил для Астарты, омерзительной богини сидонян, Кемоша, омерзительного бога Моава, и Милхома, омерзительного бога народа Амона.
А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
And the high places that were before Jerusalem, which were on the right hand of the mount of corruption, which Solomon the king of Israel had builded for Ashtoreth the abomination of the Zidonians, and for Chemosh the abomination of the Moabites, and for Milcom the abomination of the children of Ammon, did the king defile.
וְאֶת־הַבָּמוֹת אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי יְרוּשָׁלִַם, אֲשֶׁר מִימִין לְהַר־הַמַּשְׁחִית, אֲשֶׁר בָּנָה שְׁלֹמֹה מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל לְעַשְׁתֹּרֶת שִׁקֻּץ צִידֹנִים, וְלִכְמוֹשׁ שִׁקֻּץ מוֹאָב, וּלְמִלְכֹּם תּוֹעֲבַת בְּנֵי־עַמּוֹן; טִמֵּא הַמֶּלֶךְ׃
14
и изломал статуи, и срубил дубравы, и наполнил место их костями человеческими.
Он разбил священные камни, срубил дерева Ашеры, а место, где они стояли, забросал человеческими костями.
Иосия разбил на куски священные камни, срубил столбы Ашеры и покрыл их место человеческими костями.
І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
And he brake in pieces the images, and cut down the groves, and filled their places with the bones of men.
וְשִׁבַּר אֶת־הַמַּצֵּבוֹת, וַיִּכְרֹת אֶת־הָאֲשֵׁרִים; וַיְמַלֵּא אֶת־מְקוֹמָם עַצְמוֹת אָדָם׃
15
Также и жертвенник, который в Вефиле, высоту, устроенную Иеровоамом, сыном Наватовым, который ввел Израиля в грех, — также и жертвенник тот и высоту он разрушил, и сжег сию высоту, стер в прах, и сжег дубраву.
И тот жертвенник, что стоял в Бет–Эле в капище, построенном Иеровоамом, сыном Невата, который повел Израиль по греховному пути, царь уничтожил вместе с капищем. Сжег он капище, стер его в пыль, и древо Ашеры сжег.
Даже жертвенник в Вефиле, святилище на возвышенности, возведенное Иеровоамом, сыном Навата, который склонил к греху Израиль, — даже этот жертвенник и святилище он разрушил. Он сжег святилище на возвышенности и стер его в порошок, и столб Ашеры тоже сжег.
А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
Moreover the altar that was at Bethel, and the high place which Jeroboam the son of Nebat, who made Israel to sin, had made, both that altar and the high place he brake down, and burned the high place, and stamped it small to powder, and burned the grove.
וְגַם אֶת־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר בְּבֵית־אֵל, הַבָּמָה אֲשֶׁר עָשָׂה יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל, גַּם אֶת־הַמִּזְבֵּחַ הַהוּא וְאֶת־הַבָּמָה נָתָץ; וַיִּשְׂרֹף אֶת־הַבָּמָה הֵדַק לְעָפָר וְשָׂרַף אֲשֵׁרָה׃
16
И взглянул Иосия и увидел могилы, которые {были} там на горе, и послал и взял кости из могил, и сжег на жертвеннике, и осквернил его по слову Господню, которое провозгласил человек Божий, предрекший события сии, [когда Иеровоам, во время праздника, стоял пред жертвенником. Потом, обратившись, увидел могилу человека Божия, предрекшего сии события,]
Оглянулся Иосия, увидел на горе кладбище и приказал принести кости из гробниц и сжечь эти кости на жертвеннике, чтобы осквернить его: исполнилось слово Господа, возвещенное человеком Божьим.
После этого Иосия поглядел вокруг и, увидев могилы на склоне холма, велел вынуть из них кости и сжечь их на жертвеннике, чтобы осквернить его, по слову Господа, сказанному Божьим человеком, который предрек все это.
І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
And as Josiah turned himself, he spied the sepulchres that were there in the mount, and sent, and took the bones out of the sepulchres, and burned them upon the altar, and polluted it, according to the word of the LORD which the man of God proclaimed, who proclaimed these words.
וַיִּפֶן יֹאשִׁיָּהוּ, וַיַּרְא אֶת־הַקְּבָרִים אֲשֶׁר־שָׁם בָּהָר, וַיִּשְׁלַח, וַיִּקַּח אֶת־הָעֲצָמוֹת מִן־הַקְּבָרִים, וַיִּשְׂרֹף עַל־הַמִּזְבֵּחַ וַיְטַמְּאֵהוּ; כִּדְבַר יְהוָה, אֲשֶׁר קָרָא אִישׁ הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר קָרָא, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה׃
17
и сказал {Иосия:} что это за памятник, который я вижу? И сказали ему жители города: {это} могила человека Божия, который приходил из Иудеи и провозгласил о том, что ты делаешь над жертвенником Вефильским.
«Что это за памятник?» — спросил Иосия. Жители города ответили: «Это могила человека Божьего, который пришел из Иудеи и предсказал все, что ты сделал сейчас с жертвенником в Бет–Эле». —
Царь спросил: — Чей это могильный камень я вижу? Жители города сказали: — Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи и предсказал все то, что ты сделал с жертвенником Вефиля.
І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
Then he said, What title is that that I see? And the men of the city told him, It is the sepulchre of the man of God, which came from Judah, and proclaimed these things that thou hast done against the altar of Bethel.
וַיֹּאמֶר מָה הַצִּיּוּן הַלָּז, אֲשֶׁר אֲנִי רֹאֶה; וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו אַנְשֵׁי הָעִיר, הַקֶּבֶר אִישׁ־הָאֱלֹהִים אֲשֶׁר־בָּא מִיהוּדָה, וַיִּקְרָא, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה אֲשֶׁר עָשִׂיתָ, עַל הַמִּזְבַּח בֵּית־אֵל׃
18
И сказал он: оставьте его в покое, никто не трогай костей его. И сохранили кости его и кости пророка, который приходил из Самарии.
«Оставьте эту могилу, — велел Иосия. — Пусть никто не трогает его останки». И люди Иосии пощадили эти останки — а с ними вместе и останки пророка, пришедшего из Самарии.
— Пусть он покоится, — сказал он. — Пусть никто не тревожит его кости. И они пощадили его кости и кости пророка, который приходил из Самарии.
А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
And he said, Let him alone; let no man move his bones. So they let his bones alone, with the bones of the prophet that came out of Samaria.
וַיֹּאמֶר הַנִּיחוּ לוֹ, אִישׁ אַל־יָנַע עַצְמֹתָיו; וַיְמַלְּטוּ עַצְמֹתָיו, אֵת עַצְמוֹת הַנָּבִיא, אֲשֶׁר־בָּא מִשֹּׁמְרוֹן׃
19
Также и все капища высот в городах Самарийских, которые построили цари Израильские, прогневляя {Господа,} разрушил Иосия, и сделал с ними то же, что сделал в Вефиле;
Иосия уничтожил все храмы–капища, какие цари Израиля, оскорбляя Господа, понастроили в городах Самарии. Со всеми этими капищами он поступал так же, как с бет–эльским капищем.
Еще Иосия уничтожил все святилища на возвышенностях, которые были в городах Самарии, — их возвели цари Израиля, вызывая Господень гнев. Он сделал с ними то же, что в Вефиле.
А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
And all the houses also of the high places that were in the cities of Samaria, which the kings of Israel had made to provoke the LORD to anger, Josiah took away, and did to them according to all the acts that he had done in Bethel.
וְגַם אֶת־כָּל־בָּתֵּי הַבָּמוֹת אֲשֶׁר בְּעָרֵי שֹׁמְרוֹן, אֲשֶׁר עָשׂוּ מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל לְהַכְעִיס, הֵסִיר יֹאשִׁיָּהוּ; וַיַּעַשׂ לָהֶם, כְּכָל־הַמַּעֲשִׂים, אֲשֶׁר עָשָׂה בְּבֵית־אֵל׃
20
и заколол всех жрецов высот, которые там были, на жертвенниках, и сожег кости человеческие на них, — и возвратился в Иерусалим.
Он закалывал жрецов этих капищ на их жертвенниках и сжигал на жертвенниках человеческие кости. Вернувшись в Иерусалим,
Иосия заколол всех жрецов этих святилищ на жертвенниках и сжег на них человеческие кости. После этого он вернулся в Иерусалим.
І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
And he slew all the priests of the high places that were there upon the altars, and burned men's bones upon them, and returned to Jerusalem.
וַיִּזְבַּח אֶת־כָּל־כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת אֲשֶׁר־שָׁם עַל־הַמִּזְבְּחוֹת, וַיִּשְׂרֹף אֶת־עַצְמוֹת אָדָם עֲלֵיהֶם; וַיָּשָׁב יְרוּשָׁלִָם׃
21
И повелел царь всему народу, сказав: "совершите пасху Господу Богу вашему, как написано в сей книге завета", —
царь повелел всему народу: «Совершайте Пасху для Господа, вашего Бога, как предписано в Книге договора».
Царь повелел народу: — Празднуйте Пасху Господу, вашему Богу, как написано в книге завета.
І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
And the king commanded all the people, saying, Keep the passover unto the LORD your God, as it is written in the book of this covenant.
וַיְצַו הַמֶּלֶךְ אֶת־כָּל־הָעָם לֵאמֹר, עֲשׂוּ פֶסַח, לַיהוָה אֱלֹהֵיכֶם; כַּכָּתוּב עַל סֵפֶר הַבְּרִית הַזֶּה׃
22
потому что не была совершена такая пасха от дней судей, которые судили Израиля, и во все дни царей Израильских и царей Иудейских;
Пасха не праздновалась с тех самых пор, как Израилем правили Судьи, — все время, что царствовали цари Израиля и Иудеи.
Со дней судей, которые возглавляли Израиль, во все дни царей Израиля и царей Иудеи такой Пасхи, как эта, не бывало.
Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
Surely there was not holden such a passover from the days of the judges that judged Israel, nor in all the days of the kings of Israel, nor of the kings of Judah;
כִּי לֹא נַעֲשָׂה כַּפֶּסַח הַזֶּה, מִימֵי הַשֹּׁפְטִים, אֲשֶׁר שָׁפְטוּ אֶת־יִשְׂרָאֵל; וְכֹל, יְמֵי מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל וּמַלְכֵי יְהוּדָה׃
23
а в восемнадцатый год царя Иосии была совершена сия пасха Господу в Иерусалиме.
Но в восемнадцатый год царствования Иосии была совершена в Иерусалиме Пасха для Господа.
Но на восемнадцатом году правления царя Иосии эта Пасха Господу отмечалась в Иерусалиме.
І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
But in the eighteenth year of king Josiah, wherein this passover was holden to the LORD in Jerusalem.
כִּי, אִם־בִּשְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ יֹאשִׁיָּהוּ; נַעֲשָׂה הַפֶּסַח הַזֶּה לַיהוָה בִּירוּשָׁלִָם׃
24
И вызывателей мертвых, и волшебников, и терафимов, и идолов, и все мерзости, которые появлялись в земле Иудейской и в Иерусалиме, истребил Иосия, чтоб исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашел Хелкия священник в доме Господнем.
Иосия сделал так, что не стало больше ни вызывателей мертвецов и духов–ведунов, ни терафимов, ни идолов, ни прочей мерзости, которая бытовала прежде в Иудее и Иерусалиме. Так выполнял он слова Закона из книги, которую Хилкия–священник нашел в Храме Господа.
Еще Иосия уничтожил вызывателей мертвых и чародеев, домашних божков, идолов и все прочие мерзости, которые нашлись в Иудее и в Иерусалиме. Он сделал это, чтобы исполнить требования Закона, написанного в книге, которую священник Хелкия нашел в доме Господа.
А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
Moreover the workers with familiar spirits, and the wizards, and the images, and the idols, and all the abominations that were spied in the land of Judah and in Jerusalem, did Josiah put away, that he might perform the words of the law which were written in the book that Hilkiah the priest found in the house of the LORD.
וְגַם אֶת־הָאֹבוֹת וְאֶת־הַיִּדְּעֹנִים וְאֶת־הַתְּרָפִים וְאֶת־הַגִּלֻּלִים וְאֵת כָּל־הַשִּׁקֻּצִים, אֲשֶׁר נִרְאוּ בְּאֶרֶץ יְהוּדָה וּבִירוּשָׁלִַם, בִּעֵר יֹאשִׁיָּהוּ; לְמַעַן הָקִים אֶת־דִּבְרֵי הַתּוֹרָה הַכְּתֻבִים עַל־הַסֵּפֶר, אֲשֶׁר מָצָא חִלְקִיָּהוּ הַכֹּהֵן בֵּית יְהוָה׃
25
Подобного ему не было царя прежде его, который обратился бы к Господу всем сердцем своим, и всею душею своею, и всеми силами своими, по всему закону Моисееву; и после него не восстал подобный ему.
Не бывало прежде такого царя — который так обратился бы к Господу всем сердцем, всей душой и всем существом своим, и во всем следовал Закону Моисея. Да и после Иосии не было таких, как он.
Ни до Иосии, ни после него не было царя, подобного ему, который обратился бы к Господу, как сделал это он, всем сердцем, всей душой и всеми силами, по всему Закону Моисея.
А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
And like unto him was there no king before him, that turned to the LORD with all his heart, and with all his soul, and with all his might, according to all the law of Moses; neither after him arose there any like him.
וְכָמֹהוּ לֹא־הָיָה לְפָנָיו מֶלֶךְ, אֲשֶׁר־שָׁב אֶל־יְהוָה בְּכָל־לְבָבוֹ וּבְכָל־נַפְשׁוֹ וּבְכָל־מְאֹדוֹ, כְּכֹל תּוֹרַת מֹשֶׁה; וְאַחֲרָיו לֹא־קָם כָּמֹהוּ׃
26
Однакож Господь не отложил великой ярости гнева Своего, какою воспылал гнев Его на Иуду за все оскорбления, какими прогневал Его Манассия.
Но не утих великий гнев Господа на Иудею за все те бесчинства, которыми Манассия оскорбил Господа.
И все-таки Господь не отвратился от великой ярости Своего гнева, вспыхнувшего на Иудею из-за всего, что сделал, вызывая Его гнев, Манассия.
Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
Notwithstanding the LORD turned not from the fierceness of his great wrath, wherewith his anger was kindled against Judah, because of all the provocations that Manasseh had provoked him withal.
אַךְ לֹא־שָׁב יְהוָה, מֵחֲרוֹן אַפּוֹ הַגָּדוֹל, אֲשֶׁר־חָרָה אַפּוֹ בִּיהוּדָה; עַל כָּל־הַכְּעָסִים, אֲשֶׁר הִכְעִיסוֹ מְנַשֶּׁה׃
27
И сказал Господь: и Иуду отрину от лица Моего, как отринул Я Израиля, и отвергну город сей Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: "будет имя Мое там".
Господь сказал: «Я отвергну Иудею, как отверг Израиль. Я оставлю Мой избранный город — Иерусалим. Оставлю Храм, о котором сказал: "Здесь пребывать будет имя Мое"».
Господь сказал: — Я удалю от Себя и Иудею, как удалил Израиль, и отвергну этот город, Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: «Здесь будет Мое Имя».
І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім"я Моє буде там!
And the LORD said, I will remove Judah also out of my sight, as I have removed Israel, and will cast off this city Jerusalem which I have chosen, and the house of which I said, My name shall be there.
וַיֹּאמֶר יְהוָה, גַּם אֶת־יְהוּדָה אָסִיר מֵעַל פָּנַי, כַּאֲשֶׁר הֲסִרֹתִי אֶת־יִשְׂרָאֵל; וּמָאַסְתִּי אֶת־הָעִיר הַזֹּאת אֲשֶׁר־בָּחַרְתִּי אֶת־יְרוּשָׁלִַם, וְאֶת־הַבַּיִת, אֲשֶׁר אָמַרְתִּי, יִהְיֶה שְׁמִי שָׁם׃
28
Прочее об Иосии и обо всем, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
Прочее о деяниях Иосии написано в «Летописях царей Иудеи».
Прочие события правления Иосии и все, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?
А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Now the rest of the acts of Josiah, and all that he did, are they not written in the book of the chronicles of the kings of Judah?
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יֹאשִׁיָּהוּ וְכָל־אֲשֶׁר עָשָׂה; הֲלֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יְהוּדָה׃
29
Во дни его пошел фараон Нехао, царь Египетский, против царя Ассирийского на реку Евфрат. И вышел царь Иосия навстречу ему, и тот умертвил его в Мегиддоне, когда увидел его.
В ту пору фараон Не́хо, царь Египта, выступил в поход на царя Ассирийского, к Евфра́ту. Царь Иосия пошел ему навстречу. В Мегиддо, увидев Иосию, фараон убил его.
Во время правления Иосии фараон Нехо, царь Египта, пошел к реке Евфрат на помощь царю Ассирии. Царь Иосия выступил, чтобы сразиться с ним, но Нехо, встретившись с ним в Мегиддо, убил его.
За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
In his days Pharaohnechoh king of Egypt went up against the king of Assyria to the river Euphrates: and king Josiah went against him; and he slew him at Megiddo, when he had seen him.
בְּיָמָיו עָלָה פַרְעֹה נְכֹה מֶלֶךְ־מִצְרַיִם עַל־מֶלֶךְ אַשּׁוּר עַל־נְהַר־פְּרָת; וַיֵּלֶךְ הַמֶּלֶךְ יֹאשִׁיָּהוּ לִקְרָאתוֹ, וַיְמִיתֵהוּ בִּמְגִדּוֹ, כִּרְאֹתוֹ אֹתוֹ׃
30
И рабы его повезли его мертвого из Мегиддона, и привезли его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его. И взял народ земли Иоахаза, сына Иосиина, и помазали его и воцарили его вместо отца его.
Приближенные царя привезли убитого из Мегиддо в Иерусалим и похоронили в его гробнице. Люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство, сделали царем.
Слуги Иосии привезли его тело в колеснице из Мегиддо в Иерусалим и похоронили его в его гробнице. А народ страны взял сына Иосии Иоахаза, и помазал его царем вместо его отца.
І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.
And his servants carried him in a chariot dead from Megiddo, and brought him to Jerusalem, and buried him in his own sepulchre. And the people of the land took Jehoahaz the son of Josiah, and anointed him, and made him king in his father's stead.
וַיַּרְכִּבֻהוּ עֲבָדָיו מֵת מִמְּגִדּוֹ, וַיְבִאֻהוּ יְרוּשָׁלִַם, וַיִּקְבְּרֻהוּ בִּקְבֻרָתוֹ; וַיִּקַּח עַם־הָאָרֶץ, אֶת־יְהוֹאָחָז בֶּן־יֹאשִׁיָּהוּ, וַיִּמְשְׁחוּ אֹתוֹ וַיַּמְלִיכוּ אֹתוֹ תַּחַת אָבִיו׃
31
Двадцати трех лет был Иоахаз, когда воцарился, и три месяца царствовал в Иерусалиме; имя матери его Хамуталь, дочь Иеремии, из Ливны.
Двадцати трех лет от роду Иоахаз стал царем; три месяца царствовал он в Иерусалиме; имя его матери — Хамута́ль, дочь Иеремии, из Ливны.
Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, дочь Иеремии; она была родом из Ливны.
Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім"я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
Jehoahaz was twenty and three years old when he began to reign; and he reigned three months in Jerusalem. And his mother's name was Hamutal, the daughter of Jeremiah of Libnah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְשָׁלֹשׁ שָׁנָה יְהוֹאָחָז בְּמָלְכוֹ, וּשְׁלֹשָׁה חֳדָשִׁים, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, חֲמוּטַל בַּת־יִרְמְיָהוּ מִלִּבְנָה׃
32
И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его.
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела его отцов.
Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь отцам.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
And he did that which was evil in the sight of the LORD, according to all that his fathers had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשׂוּ אֲבֹתָיו׃
33
И задержал его фараон Нехао в Ривле, в земле Емафской, чтобы он не царствовал в Иерусалиме, — и наложил пени на землю сто талантов серебра и [сто] талантов золота.
В Ривле́, что в стране Хамат, фараон Нехо взял его под стражу, лишив иерусалимского престола, а на иудейскую страну наложил дань — сто талантов серебра и талант золота.
Фараон Нехо заковал его в кандалы в городе Ривле, в земле Хамата, чтобы он не правил больше в Иерусалиме, и обложил Иудею данью в сто талантов серебра и один талант золота.
І фараон Нехо зв"язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
And Pharaohnechoh put him in bands at Riblah in the land of Hamath, that he might not reign in Jerusalem; and put the land to a tribute of an hundred talents of silver, and a talent of gold.
וַיַּאַסְרֵהוּ פַרְעֹה נְכֹה בְרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת, בִּמְלֹךְ (מִמְּלֹךְ) בִּירוּשָׁלִָם; וַיִּתֶּן־עֹנֶשׁ עַל־הָאָרֶץ, מֵאָה כִכַּר־כֶּסֶף וְכִכַּר זָהָב׃
34
И воцарил фараон Нехао Елиакима, сына Иосиина, вместо Иосии, отца его, и переменил имя его на Иоакима; Иоахаза же взял и отвел в Египет, где он и умер.
Фараон Нехо возвел Элиакима, сына Иосии, на престол Иосии, отца его, и дал ему новое имя Иоаки́м. А Иоахаза фараон увел в Египет, там он и умер.
Фараон Нехо сделал Элиакима, сына Иосии, царем вместо его отца Иосии, и поменял имя Элиаким на Иоаким. А Иоахаза он увел в Египет, где он и умер.
А царем настановив фараон Нехо Ел"якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім"я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
And Pharaohnechoh made Eliakim the son of Josiah king in the room of Josiah his father, and turned his name to Jehoiakim, and took Jehoahaz away: and he came to Egypt, and died there.
וַיַּמְלֵךְ פַּרְעֹה נְכֹה אֶת־אֶלְיָקִים בֶּן־יֹאשִׁיָּהוּ, תַּחַת יֹאשִׁיָּהוּ אָבִיו, וַיַּסֵּב אֶת־שְׁמוֹ יְהוֹיָקִים; וְאֶת־יְהוֹאָחָז לָקָח, וַיָּבֹא מִצְרַיִם וַיָּמָת שָׁם׃
35
И серебро и золото давал Иоаким фараону; он сделал оценку земле, чтобы давать серебро по приказанию фараона; от каждого из народа земли, по оценке своей, он взыскивал серебро и золото для того, чтобы отдавать фараону Нехао.
Иоаким выплатил фараону и серебро, и золото. Чтобы собрать столько, сколько требовал фараон, Иоаким разложил эту дань на всех жителей страны. С каждого — смотря по тому, какое было у кого состояние, — взимал он серебро и золото для фараона Нехо.
Иоаким выплатил фараону Нехо серебро и золото, которое тот потребовал. Для этого он обложил страну налогом и взыскал с народа страны серебро и золото, оценив имущество каждого.
І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
And Jehoiakim gave the silver and the gold to Pharaoh; but he taxed the land to give the money according to the commandment of Pharaoh: he exacted the silver and the gold of the people of the land, of every one according to his taxation, to give it unto Pharaohnechoh.
וְהַכֶּסֶף וְהַזָּהָב, נָתַן יְהוֹיָקִים לְפַרְעֹה, אַךְ הֶעֱרִיךְ אֶת־הָאָרֶץ, לָתֵת אֶת־הַכֶּסֶף עַל־פִּי פַרְעֹה; אִישׁ כְּעֶרְכּוֹ, נָגַשׂ אֶת־הַכֶּסֶף וְאֶת־הַזָּהָב אֶת־עַם הָאָרֶץ, לָתֵת לְפַרְעֹה נְכֹה׃
36
Двадцати пяти лет был Иоаким, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме; имя матери его Зебудда, дочь Федаии, из Румы.
Двадцать пять лет было Иоакиму, когда он стал царем; одиннадцать лет он царствовал в Иерусалиме; имя его матери — Зевуда́, дочь Педаи́, из Румы́.
Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Зебудда, она была дочерью Педаи, родом из Румы.
Єгояким був віку двадцяти й п"яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім"я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
Jehoiakim was twenty and five years old when he began to reign; and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Zebudah, the daughter of Pedaiah of Rumah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְחָמֵשׁ שָׁנָה יְהוֹיָקִים בְּמָלְכוֹ, וְאַחַת עֶשְׂרֵה שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, זְבִידָה (זְבוּדָּה) בַת־פְּדָיָה מִן־רוּמָה׃
37
И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его.
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела его отцов.
Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь своим отцам.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
And he did that which was evil in the sight of the LORD, according to all that his fathers had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשׂוּ אֲבֹתָיו׃