Четвертая книга Царств | 2 Kings | מלכים ב, Глава 23

1
И послал царь, и собрали к нему всех старейшин Иуды и Иерусалима.
Царь повелел, чтобы к нему собрали всех старейшин Иудеи и Иерусалима.
Тогда царь созвал всех старейшин Иудеи и Иерусалима.
А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.
Then the king called together all the elders of Judah and Jerusalem.
וַיִּשְׁלַח הַמֶּלֶךְ; וַיַּאַסְפוּ אֵלָיו, כָּל־זִקְנֵי יְהוּדָה וִירוּשָׁלִָם׃
2
И пошел царь в дом Господень, и все Иудеи, и все жители Иерусалима с ним, и священники, и пророки, и весь народ, от малого до большого, и прочел вслух их все слова книги завета, найденной в доме Господнем.
Он вошел в Храм Господа, а следом за ним все жители Иудеи и Иерусалима, священники, пророки и весь народ, стар и млад. И царь прочел им от начала до конца всю Книгу договора, что была найдена в Храме Господа.
Он пошел в дом Господа с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священниками и пророками — со всем народом, от малого до великого. Он прочитал им вслух все слова книги завета, которую нашли в доме Господа.
І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
He went up to the temple of the LORD with the men of Judah, the people of Jerusalem, the priests and the prophets--all the people from the least to the greatest. He read in their hearing all the words of the Book of the Covenant, which had been found in the temple of the LORD.
וַיַּעַל הַמֶּלֶךְ בֵּית־יְהוָה וְכָל־אִישׁ יְהוּדָה וְכָל־יֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם אִתּוֹ, וְהַכֹּהֲנִים וְהַנְּבִיאִים, וְכָל־הָעָם לְמִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל; וַיִּקְרָא בְאָזְנֵיהֶם, אֶת־כָּל־דִּבְרֵי סֵפֶר הַבְּרִית, הַנִּמְצָא בְּבֵית יְהוָה׃
3
Потом стал царь на возвышенное место и заключил пред лицем Господним завет — последовать Господу и соблюдать заповеди Его и откровения Его и уставы Его от всего сердца и от всей души, чтобы выполнить слова завета сего, написанные в книге сей. И весь народ вступил в завет.
Царь встал на помосте и заключил с Господом договор о верности: быть верным Господу, от всего сердца и от всей души исполнять Его повеления, предписания и законы, соблюдать все условия договора, записанные в свитке. И весь народ принял этот договор.
Царь стоял у колонны и заключил перед Господом завет, обещая следовать Господу, и исполнять Его повеления, правила и установления от всего сердца и от всей души и соблюдать этим слова завета, записанные в этой книге. И весь народ также заключил этот завет.
І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
The king stood by the pillar and renewed the covenant in the presence of the LORD--to follow the LORD and keep his commands, regulations and decrees with all his heart and all his soul, thus confirming the words of the covenant written in this book. Then all the people pledged themselves to the covenant.
וַיַּעֲמֹד הַמֶּלֶךְ עַל־הָעַמּוּד וַיִּכְרֹת אֶת־הַבְּרִית לִפְנֵי יְהוָה, לָלֶכֶת אַחַר יְהוָה וְלִשְׁמֹר מִצְוֹתָיו וְאֶת־עֵדְוֹתָיו וְאֶת־חֻקֹּתָיו בְּכָל־לֵב וּבְכָל־נֶפֶשׁ, לְהָקִים, אֶת־דִּבְרֵי הַבְּרִית הַזֹּאת, הַכְּתֻבִים עַל־הַסֵּפֶר הַזֶּה; וַיַּעֲמֹד כָּל־הָעָם בַּבְּרִית׃
4
И повелел царь Хелкии первосвященнику и вторым священникам и стоящим на страже у порога вынести из храма Господня все вещи, сделанные для Ваала и для Астарты и для всего воинства небесного, и сжег их за Иерусалимом в долине Кедрон, и {велел} прах их отнести в Вефиль.
Царь приказал верховному священнику Хилкии, а также священникам–помощникам и стражам ворот убрать из Храма Господнего все, что было предназначено для служения Ваалу, Ашере и воинству небесному. Все это царь велел сжечь вне Иерусалима, на склонах Кедро́нского оврага, а пепел отнести в Бет–Эль.
Царь приказал первосвященнику Хелкии, священникам ниже званием и служащим у ворот убрать из храма Господа все вещи, сделанные для Баала, Ашеры и звездного воинства. Он сжег их за пределами Иерусалима на полях долины Кедрон и перенес пепел в Вефиль.
І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
The king ordered Hilkiah the high priest, the priests next in rank and the doorkeepers to remove from the temple of the LORD all the articles made for Baal and Asherah and all the starry hosts. He burned them outside Jerusalem in the fields of the Kidron Valley and took the ashes to Bethel.
וַיְצַו הַמֶּלֶךְ אֶת־חִלְקִיָּהוּ הַכֹּהֵן הַגָּדוֹל וְאֶת־כֹּהֲנֵי הַמִּשְׁנֶה וְאֶת־שֹׁמְרֵי הַסַּף, לְהוֹצִיא מֵהֵיכַל יְהוָה, אֵת כָּל־הַכֵּלִים, הָעֲשׂוּיִם לַבַּעַל וְלָאֲשֵׁרָה, וּלְכֹל צְבָא הַשָּׁמָיִם; וַיִּשְׂרְפֵם מִחוּץ לִירוּשָׁלִַם בְּשַׁדְמוֹת קִדְרוֹן, וְנָשָׂא אֶת־עֲפָרָם בֵּית־אֵל׃
5
И отставил жрецов, которых поставили цари Иудейские, чтобы совершать курения на высотах в городах Иудейских и окрестностях Иерусалима, — и которые кадили Ваалу, солнцу, и луне, и созвездиям, и всему воинству небесному;
Он убрал жрецов, которых цари Иудеи назначали приносить жертвы на капищах в городах Иудеи и в окрестностях Иерусалима, а также тех жрецов, что приносили жертвы Ваалу, Солнцу, Луне, созвездиям и всему воинству небесному.
Он сместил жрецов, которых цари Иудеи поставили сжигать благовония в святилищах на возвышенностях, в городах Иудеи и вокруг Иерусалима, и возжигавших благовония Баалу, солнцу, луне, созвездиям и звездному воинству.
І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
He did away with the pagan priests appointed by the kings of Judah to burn incense on the high places of the towns of Judah and on those around Jerusalem--those who burned incense to Baal, to the sun and moon, to the constellations and to all the starry hosts.
וְהִשְׁבִּית אֶת־הַכְּמָרִים, אֲשֶׁר נָתְנוּ מַלְכֵי יְהוּדָה, וַיְקַטֵּר בַּבָּמוֹת בְּעָרֵי יְהוּדָה, וּמְסִבֵּי יְרוּשָׁלִָם; וְאֶת־הַמְקַטְּרִים לַבַּעַל, לַשֶּׁמֶשׁ וְלַיָּרֵחַ וְלַמַּזָּלוֹת, וּלְכֹל צְבָא הַשָּׁמָיִם׃
6
и вынес Астарту из дома Господня за Иерусалим к потоку Кедрону, и сжег ее у потока Кедрона, и истер ее в прах, и бросил прах ее на кладбище общенародное;
Он велел вынести Ашеру из Храма Господнего за стены Иерусалима, в Кедронский овраг. Там он ее сжег, стер в пыль, а пыль выбросил на кладбище.
Он вынес столб Ашеры из дома Господа в долину Кедрон и сжег его там. Он стер его в порошок и развеял на общенародном кладбище.
І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
He took the Asherah pole from the temple of the LORD to the Kidron Valley outside Jerusalem and burned it there. He ground it to powder and scattered the dust over the graves of the common people.
וַיֹּצֵא אֶת־הָאֲשֵׁרָה מִבֵּית יְהוָה מִחוּץ לִירוּשָׁלִַם אֶל־נַחַל קִדְרוֹן, וַיִּשְׂרֹף אֹתָהּ בְּנַחַל קִדְרוֹן וַיָּדֶק לְעָפָר; וַיַּשְׁלֵךְ אֶת־עֲפָרָהּ, עַל־קֶבֶר בְּנֵי הָעָם׃
7
и разрушил домы блудилищные, которые {были} при храме Господнем, где женщины ткали одежды для Астарты;
Он уничтожил и помещения для «посвященных», бывшие при Храме Господа (там женщины ткали одеяния для Ашеры).
Еще он разрушил дома, которые находились при доме Господа, где жили храмовые блудники и где женщины ткали для Ашеры.
І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
He also tore down the quarters of the male shrine prostitutes, which were in the temple of the LORD and where women did weaving for Asherah.
וַיִּתֹּץ אֶת־בָּתֵּי הַקְּדֵשִׁים, אֲשֶׁר בְּבֵית יְהוָה; אֲשֶׁר הַנָּשִׁים, אֹרְגוֹת שָׁם בָּתִּים לָאֲשֵׁרָה׃
8
и вывел всех жрецов из городов Иудейских, и осквернил высоты, на которых совершали курения жрецы, от Гевы до Вирсавии, и разрушил высоты {пред} воротами, — ту, которая у входа в ворота Иисуса градоначальника, и ту, которая на левой стороне у городских ворот.
Он отозвал жрецов из всех городов Иудеи и осквернил все капища — от Ге́вы и до Беэр–Шевы — на которых эти жрецы приносили жертвы. Уничтожил и Капище у ворот (то, что перед воротами Иису́са–градоначальника, слева, у городских ворот).
Иосия вывел всех священников из городов Иудеи и осквернил святилища на возвышенностях, где священники возжигали благовония, от Гевы до Вирсавии. Он разрушил святилища на возвышенностях при воротах — при входе в ворота Иисуса, правителя города, слева от городских ворот.
І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
Josiah brought all the priests from the towns of Judah and desecrated the high places, from Geba to Beersheba, where the priests had burned incense. He broke down the shrines at the gates--at the entrance to the Gate of Joshua, the city governor, which is on the left of the city gate.
וַיָּבֵא אֶת־כָּל־הַכֹּהֲנִים מֵעָרֵי יְהוּדָה, וַיְטַמֵּא אֶת־הַבָּמוֹת, אֲשֶׁר קִטְּרוּ־שָׁמָּה הַכֹּהֲנִים, מִגֶּבַע עַד־בְּאֵר שָׁבַע; וְנָתַץ אֶת־בָּמוֹת הַשְּׁעָרִים, אֲשֶׁר־פֶּתַח שַׁעַר יְהוֹשֻׁעַ שַׂר־הָעִיר, אֲשֶׁר־עַל־שְׂמֹאול אִישׁ בְּשַׁעַר הָעִיר׃
9
Впрочем жрецы высот не приносили жертв на жертвеннике Господнем в Иерусалиме, опресноки же ели вместе с братьями своими.
Жрецам упраздненных капищ не дозволено было служить при жертвеннике Господа в Иерусалиме, но им было разрешено есть пресный хлеб вместе с другими священниками.
Хотя священники из святилищ на возвышенностях и не служили при жертвеннике Господа в Иерусалиме, они все же ели пресный хлеб со своими собратьями-священниками.
Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
Although the priests of the high places did not serve at the altar of the LORD in Jerusalem, they ate unleavened bread with their fellow priests.
אַךְ, לֹא יַעֲלוּ כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת, אֶל־מִזְבַּח יְהוָה בִּירוּשָׁלִָם; כִּי אִם־אָכְלוּ מַצּוֹת בְּתוֹךְ אֲחֵיהֶם׃
10
И осквернил он Тофет, что на долине сыновей Еннома, чтобы никто не проводил сына своего и дочери своей чрез огонь Молоху;
Он осквернил То́фет, что в долине Бен–Хинно́м, чтобы никто больше не приносил сына или дочь в огненную жертву Мо́лоху.
Он осквернил жертвенник Тофета, что в долине Бен-Гинном, чтобы никто не мог больше приносить там сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху.
І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
He desecrated Topheth, which was in the Valley of Ben Hinnom, so no one could use it to sacrifice his son or daughter in the fire to Molech.
וְטִמֵּא אֶת־הַתֹּפֶת, אֲשֶׁר בְּגֵי בְנֵי־ (בֶן־) הִנֹּם; לְבִלְתִּי, לְהַעֲבִיר אִישׁ אֶת־בְּנוֹ וְאֶת־בִּתּוֹ בָּאֵשׁ לַמֹּלֶךְ׃
11
и отменил коней, которых ставили цари Иудейские солнцу пред входом в дом Господень близ комнат Нефан-Мелеха евнуха, что в Фаруриме, колесницы же солнца сжег огнем.
Он убрал лошадей, которых цари Иудеи посвятили Солнцу (они были у входа в Храм Господа, близ покоев Нетанме́леха–евнуха, во дворе), а колесницы Солнца сжег.
Он убрал от входа в Господень дом коней, которых цари Иудеи посвятили солнцу. Они стояли во дворе, рядом с покоями евнуха Нафан-Мелеха, на прилегающей земле. Затем Иосия сжег посвященные солнцу колесницы.
І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
He removed from the entrance to the temple of the LORD the horses that the kings of Judah had dedicated to the sun. They were in the court near the room of an official named Nathan-Melech. Josiah then burned the chariots dedicated to the sun.
וַיַּשְׁבֵּת אֶת־הַסּוּסִים, אֲשֶׁר נָתְנוּ מַלְכֵי יְהוּדָה לַשֶּׁמֶשׁ מִבֹּא בֵית־יְהוָה, אֶל־לִשְׁכַּת נְתַן־מֶלֶךְ הַסָּרִיס, אֲשֶׁר בַּפַּרְוָרִים; וְאֶת־מַרְכְּבוֹת הַשֶּׁמֶשׁ שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
12
И жертвенники на кровле горницы Ахазовой, которые сделали цари Иудейские, и жертвенники, которые сделал Манассия на обоих дворах дома Господня, разрушил царь, и низверг оттуда, и бросил прах их в поток Кедрон.
Он разрушил жертвенники, воздвигнутые царями Иудеи на крыше верхних покоев Ахаза, а также жертвенники, сделанные Манассией в обоих дворах Храма Господа. Он разбил их на куски, стер их в пыль, а пыль выбросил в Кедронский овраг.
Он сокрушил жертвенники, которые цари Иудеи воздвигли на крыше верхней комнаты Ахаза, и жертвенники, которые Манассия построил в двух дворах дома Господа. Он убрал их оттуда, разбил на куски и выбросил мусор в долину Кедрон.
А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір"ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
He pulled down the altars the kings of Judah had erected on the roof near the upper room of Ahaz, and the altars Manasseh had built in the two courts of the temple of the LORD. He removed them from there, smashed them to pieces and threw the rubble into the Kidron Valley.
וְאֶת־הַמִּזְבְּחוֹת אֲשֶׁר עַל־הַגָּג עֲלִיַּת אָחָז אֲשֶׁר־עָשׂוּ מַלְכֵי יְהוּדָה, וְאֶת־הַמִּזְבְּחוֹת אֲשֶׁר־עָשָׂה מְנַשֶּׁה, בִּשְׁתֵּי חַצְרוֹת בֵּית־יְהוָה נָתַץ הַמֶּלֶךְ; וַיָּרָץ מִשָּׁם, וְהִשְׁלִיךְ אֶת־עֲפָרָם אֶל־נַחַל קִדְרוֹן׃
13
И высоты, которые пред Иерусалимом, направо от Масличной горы, которые устроил Соломон, царь Израилев, Астарте, мерзости Сидонской, и Хамосу, мерзости Моавитской, и Милхому, мерзости Аммонитской, осквернил царь;
Осквернил царь и капища, что были к востоку от Иерусалима, южнее Погибельной горы (их построил Соломон, царь Израиля, для Аста́рты — мерзости сидо́нской, для Кемо́ша — мерзости моавской и для Милко́ма — аммо́нской мрази).
Еще царь осквернил святилища на возвышенностях восточнее Иерусалима, к югу от горы Гибели — те, что царь Израиля Соломон построил для Астарты, омерзительной богини сидонян, Кемоша, омерзительного бога Моава, и Милхома, омерзительного бога народа Амона.
А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
The king also desecrated the high places that were east of Jerusalem on the south of the Hill of Corruption--the ones Solomon king of Israel had built for Ashtoreth the vile goddess of the Sidonians, for Chemosh the vile god of Moab, and for Molech the detestable god of the people of Ammon.
וְאֶת־הַבָּמוֹת אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי יְרוּשָׁלִַם, אֲשֶׁר מִימִין לְהַר־הַמַּשְׁחִית, אֲשֶׁר בָּנָה שְׁלֹמֹה מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל לְעַשְׁתֹּרֶת שִׁקֻּץ צִידֹנִים, וְלִכְמוֹשׁ שִׁקֻּץ מוֹאָב, וּלְמִלְכֹּם תּוֹעֲבַת בְּנֵי־עַמּוֹן; טִמֵּא הַמֶּלֶךְ׃
14
и изломал статуи, и срубил дубравы, и наполнил место их костями человеческими.
Он разбил священные камни, срубил дерева Ашеры, а место, где они стояли, забросал человеческими костями.
Иосия разбил на куски священные камни, срубил столбы Ашеры и покрыл их место человеческими костями.
І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
Josiah smashed the sacred stones and cut down the Asherah poles and covered the sites with human bones.
וְשִׁבַּר אֶת־הַמַּצֵּבוֹת, וַיִּכְרֹת אֶת־הָאֲשֵׁרִים; וַיְמַלֵּא אֶת־מְקוֹמָם עַצְמוֹת אָדָם׃
15
Также и жертвенник, который в Вефиле, высоту, устроенную Иеровоамом, сыном Наватовым, который ввел Израиля в грех, — также и жертвенник тот и высоту он разрушил, и сжег сию высоту, стер в прах, и сжег дубраву.
И тот жертвенник, что стоял в Бет–Эле в капище, построенном Иеровоамом, сыном Невата, который повел Израиль по греховному пути, царь уничтожил вместе с капищем. Сжег он капище, стер его в пыль, и древо Ашеры сжег.
Даже жертвенник в Вефиле, святилище на возвышенности, возведенное Иеровоамом, сыном Навата, который склонил к греху Израиль, — даже этот жертвенник и святилище он разрушил. Он сжег святилище на возвышенности и стер его в порошок, и столб Ашеры тоже сжег.
А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
Even the altar at Bethel, the high place made by Jeroboam son of Nebat, who had caused Israel to sin--even that altar and high place he demolished. He burned the high place and ground it to powder, and burned the Asherah pole also.
וְגַם אֶת־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר בְּבֵית־אֵל, הַבָּמָה אֲשֶׁר עָשָׂה יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל, גַּם אֶת־הַמִּזְבֵּחַ הַהוּא וְאֶת־הַבָּמָה נָתָץ; וַיִּשְׂרֹף אֶת־הַבָּמָה הֵדַק לְעָפָר וְשָׂרַף אֲשֵׁרָה׃
16
И взглянул Иосия и увидел могилы, которые {были} там на горе, и послал и взял кости из могил, и сжег на жертвеннике, и осквернил его по слову Господню, которое провозгласил человек Божий, предрекший события сии, [когда Иеровоам, во время праздника, стоял пред жертвенником. Потом, обратившись, увидел могилу человека Божия, предрекшего сии события,]
Оглянулся Иосия, увидел на горе кладбище и приказал принести кости из гробниц и сжечь эти кости на жертвеннике, чтобы осквернить его: исполнилось слово Господа, возвещенное человеком Божьим.
После этого Иосия поглядел вокруг и, увидев могилы на склоне холма, велел вынуть из них кости и сжечь их на жертвеннике, чтобы осквернить его, по слову Господа, сказанному Божьим человеком, который предрек все это.
І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
Then Josiah looked around, and when he saw the tombs that were there on the hillside, he had the bones removed from them and burned on the altar to defile it, in accordance with the word of the LORD proclaimed by the man of God who foretold these things.
וַיִּפֶן יֹאשִׁיָּהוּ, וַיַּרְא אֶת־הַקְּבָרִים אֲשֶׁר־שָׁם בָּהָר, וַיִּשְׁלַח, וַיִּקַּח אֶת־הָעֲצָמוֹת מִן־הַקְּבָרִים, וַיִּשְׂרֹף עַל־הַמִּזְבֵּחַ וַיְטַמְּאֵהוּ; כִּדְבַר יְהוָה, אֲשֶׁר קָרָא אִישׁ הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר קָרָא, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה׃
17
и сказал {Иосия:} что это за памятник, который я вижу? И сказали ему жители города: {это} могила человека Божия, который приходил из Иудеи и провозгласил о том, что ты делаешь над жертвенником Вефильским.
«Что это за памятник?» — спросил Иосия. Жители города ответили: «Это могила человека Божьего, который пришел из Иудеи и предсказал все, что ты сделал сейчас с жертвенником в Бет–Эле». —
Царь спросил: — Чей это могильный камень я вижу? Жители города сказали: — Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи и предсказал все то, что ты сделал с жертвенником Вефиля.
І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
The king asked, "What is that tombstone I see?" The men of the city said, "It marks the tomb of the man of God who came from Judah and pronounced against the altar of Bethel the very things you have done to it."
וַיֹּאמֶר מָה הַצִּיּוּן הַלָּז, אֲשֶׁר אֲנִי רֹאֶה; וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו אַנְשֵׁי הָעִיר, הַקֶּבֶר אִישׁ־הָאֱלֹהִים אֲשֶׁר־בָּא מִיהוּדָה, וַיִּקְרָא, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה אֲשֶׁר עָשִׂיתָ, עַל הַמִּזְבַּח בֵּית־אֵל׃
18
И сказал он: оставьте его в покое, никто не трогай костей его. И сохранили кости его и кости пророка, который приходил из Самарии.
«Оставьте эту могилу, — велел Иосия. — Пусть никто не трогает его останки». И люди Иосии пощадили эти останки — а с ними вместе и останки пророка, пришедшего из Самарии.
— Пусть он покоится, — сказал он. — Пусть никто не тревожит его кости. И они пощадили его кости и кости пророка, который приходил из Самарии.
А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
"Leave it alone," he said. "Don"t let anyone disturb his bones." So they spared his bones and those of the prophet who had come from Samaria.
וַיֹּאמֶר הַנִּיחוּ לוֹ, אִישׁ אַל־יָנַע עַצְמֹתָיו; וַיְמַלְּטוּ עַצְמֹתָיו, אֵת עַצְמוֹת הַנָּבִיא, אֲשֶׁר־בָּא מִשֹּׁמְרוֹן׃
19
Также и все капища высот в городах Самарийских, которые построили цари Израильские, прогневляя {Господа,} разрушил Иосия, и сделал с ними то же, что сделал в Вефиле;
Иосия уничтожил все храмы–капища, какие цари Израиля, оскорбляя Господа, понастроили в городах Самарии. Со всеми этими капищами он поступал так же, как с бет–эльским капищем.
Еще Иосия уничтожил все святилища на возвышенностях, которые были в городах Самарии, — их возвели цари Израиля, вызывая Господень гнев. Он сделал с ними то же, что в Вефиле.
А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
Just as he had done at Bethel, Josiah removed and defiled all the shrines at the high places that the kings of Israel had built in the towns of Samaria that had provoked the LORD to anger.
וְגַם אֶת־כָּל־בָּתֵּי הַבָּמוֹת אֲשֶׁר בְּעָרֵי שֹׁמְרוֹן, אֲשֶׁר עָשׂוּ מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל לְהַכְעִיס, הֵסִיר יֹאשִׁיָּהוּ; וַיַּעַשׂ לָהֶם, כְּכָל־הַמַּעֲשִׂים, אֲשֶׁר עָשָׂה בְּבֵית־אֵל׃
20
и заколол всех жрецов высот, которые там были, на жертвенниках, и сожег кости человеческие на них, — и возвратился в Иерусалим.
Он закалывал жрецов этих капищ на их жертвенниках и сжигал на жертвенниках человеческие кости. Вернувшись в Иерусалим,
Иосия заколол всех жрецов этих святилищ на жертвенниках и сжег на них человеческие кости. После этого он вернулся в Иерусалим.
І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
Josiah slaughtered all the priests of those high places on the altars and burned human bones on them. Then he went back to Jerusalem.
וַיִּזְבַּח אֶת־כָּל־כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת אֲשֶׁר־שָׁם עַל־הַמִּזְבְּחוֹת, וַיִּשְׂרֹף אֶת־עַצְמוֹת אָדָם עֲלֵיהֶם; וַיָּשָׁב יְרוּשָׁלִָם׃
21
И повелел царь всему народу, сказав: "совершите пасху Господу Богу вашему, как написано в сей книге завета", —
царь повелел всему народу: «Совершайте Пасху для Господа, вашего Бога, как предписано в Книге договора».
Царь повелел народу: — Празднуйте Пасху Господу, вашему Богу, как написано в книге завета.
І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
The king gave this order to all the people: "Celebrate the Passover to the LORD your God, as it is written in this Book of the Covenant."
וַיְצַו הַמֶּלֶךְ אֶת־כָּל־הָעָם לֵאמֹר, עֲשׂוּ פֶסַח, לַיהוָה אֱלֹהֵיכֶם; כַּכָּתוּב עַל סֵפֶר הַבְּרִית הַזֶּה׃
22
потому что не была совершена такая пасха от дней судей, которые судили Израиля, и во все дни царей Израильских и царей Иудейских;
Пасха не праздновалась с тех самых пор, как Израилем правили Судьи, — все время, что царствовали цари Израиля и Иудеи.
Со дней судей, которые возглавляли Израиль, во все дни царей Израиля и царей Иудеи такой Пасхи, как эта, не бывало.
Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
Not since the days of the judges who led Israel, nor throughout the days of the kings of Israel and the kings of Judah, had any such Passover been observed.
כִּי לֹא נַעֲשָׂה כַּפֶּסַח הַזֶּה, מִימֵי הַשֹּׁפְטִים, אֲשֶׁר שָׁפְטוּ אֶת־יִשְׂרָאֵל; וְכֹל, יְמֵי מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל וּמַלְכֵי יְהוּדָה׃
23
а в восемнадцатый год царя Иосии была совершена сия пасха Господу в Иерусалиме.
Но в восемнадцатый год царствования Иосии была совершена в Иерусалиме Пасха для Господа.
Но на восемнадцатом году правления царя Иосии эта Пасха Господу отмечалась в Иерусалиме.
І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
But in the eighteenth year of King Josiah, this Passover was celebrated to the LORD in Jerusalem.
כִּי, אִם־בִּשְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ יֹאשִׁיָּהוּ; נַעֲשָׂה הַפֶּסַח הַזֶּה לַיהוָה בִּירוּשָׁלִָם׃
24
И вызывателей мертвых, и волшебников, и терафимов, и идолов, и все мерзости, которые появлялись в земле Иудейской и в Иерусалиме, истребил Иосия, чтоб исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашел Хелкия священник в доме Господнем.
Иосия сделал так, что не стало больше ни вызывателей мертвецов и духов–ведунов, ни терафимов, ни идолов, ни прочей мерзости, которая бытовала прежде в Иудее и Иерусалиме. Так выполнял он слова Закона из книги, которую Хилкия–священник нашел в Храме Господа.
Еще Иосия уничтожил вызывателей мертвых и чародеев, домашних божков, идолов и все прочие мерзости, которые нашлись в Иудее и в Иерусалиме. Он сделал это, чтобы исполнить требования Закона, написанного в книге, которую священник Хелкия нашел в доме Господа.
А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
Furthermore, Josiah got rid of the mediums and spiritists, the household gods, the idols and all the other detestable things seen in Judah and Jerusalem. This he did to fulfill the requirements of the law written in the book that Hilkiah the priest had discovered in the temple of the LORD.
וְגַם אֶת־הָאֹבוֹת וְאֶת־הַיִּדְּעֹנִים וְאֶת־הַתְּרָפִים וְאֶת־הַגִּלֻּלִים וְאֵת כָּל־הַשִּׁקֻּצִים, אֲשֶׁר נִרְאוּ בְּאֶרֶץ יְהוּדָה וּבִירוּשָׁלִַם, בִּעֵר יֹאשִׁיָּהוּ; לְמַעַן הָקִים אֶת־דִּבְרֵי הַתּוֹרָה הַכְּתֻבִים עַל־הַסֵּפֶר, אֲשֶׁר מָצָא חִלְקִיָּהוּ הַכֹּהֵן בֵּית יְהוָה׃
25
Подобного ему не было царя прежде его, который обратился бы к Господу всем сердцем своим, и всею душею своею, и всеми силами своими, по всему закону Моисееву; и после него не восстал подобный ему.
Не бывало прежде такого царя — который так обратился бы к Господу всем сердцем, всей душой и всем существом своим, и во всем следовал Закону Моисея. Да и после Иосии не было таких, как он.
Ни до Иосии, ни после него не было царя, подобного ему, который обратился бы к Господу, как сделал это он, всем сердцем, всей душой и всеми силами, по всему Закону Моисея.
А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
Neither before nor after Josiah was there a king like him who turned to the LORD as he did--with all his heart and with all his soul and with all his strength, in accordance with all the Law of Moses.
וְכָמֹהוּ לֹא־הָיָה לְפָנָיו מֶלֶךְ, אֲשֶׁר־שָׁב אֶל־יְהוָה בְּכָל־לְבָבוֹ וּבְכָל־נַפְשׁוֹ וּבְכָל־מְאֹדוֹ, כְּכֹל תּוֹרַת מֹשֶׁה; וְאַחֲרָיו לֹא־קָם כָּמֹהוּ׃
26
Однакож Господь не отложил великой ярости гнева Своего, какою воспылал гнев Его на Иуду за все оскорбления, какими прогневал Его Манассия.
Но не утих великий гнев Господа на Иудею за все те бесчинства, которыми Манассия оскорбил Господа.
И все-таки Господь не отвратился от великой ярости Своего гнева, вспыхнувшего на Иудею из-за всего, что сделал, вызывая Его гнев, Манассия.
Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
Nevertheless, the LORD did not turn away from the heat of his fierce anger, which burned against Judah because of all that Manasseh had done to provoke him to anger.
אַךְ לֹא־שָׁב יְהוָה, מֵחֲרוֹן אַפּוֹ הַגָּדוֹל, אֲשֶׁר־חָרָה אַפּוֹ בִּיהוּדָה; עַל כָּל־הַכְּעָסִים, אֲשֶׁר הִכְעִיסוֹ מְנַשֶּׁה׃
27
И сказал Господь: и Иуду отрину от лица Моего, как отринул Я Израиля, и отвергну город сей Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: "будет имя Мое там".
Господь сказал: «Я отвергну Иудею, как отверг Израиль. Я оставлю Мой избранный город — Иерусалим. Оставлю Храм, о котором сказал: "Здесь пребывать будет имя Мое"».
Господь сказал: — Я удалю от Себя и Иудею, как удалил Израиль, и отвергну этот город, Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: «Здесь будет Мое Имя».
І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім"я Моє буде там!
So the LORD said, "I will remove Judah also from my presence as I removed Israel, and I will reject Jerusalem, the city I chose, and this temple, about which I said, "There shall my Name be.""
וַיֹּאמֶר יְהוָה, גַּם אֶת־יְהוּדָה אָסִיר מֵעַל פָּנַי, כַּאֲשֶׁר הֲסִרֹתִי אֶת־יִשְׂרָאֵל; וּמָאַסְתִּי אֶת־הָעִיר הַזֹּאת אֲשֶׁר־בָּחַרְתִּי אֶת־יְרוּשָׁלִַם, וְאֶת־הַבַּיִת, אֲשֶׁר אָמַרְתִּי, יִהְיֶה שְׁמִי שָׁם׃
28
Прочее об Иосии и обо всем, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
Прочее о деяниях Иосии написано в «Летописях царей Иудеи».
Прочие события правления Иосии и все, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?
А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
As for the other events of Josiah"s reign, and all he did, are they not written in the book of the annals of the kings of Judah?
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יֹאשִׁיָּהוּ וְכָל־אֲשֶׁר עָשָׂה; הֲלֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יְהוּדָה׃
29
Во дни его пошел фараон Нехао, царь Египетский, против царя Ассирийского на реку Евфрат. И вышел царь Иосия навстречу ему, и тот умертвил его в Мегиддоне, когда увидел его.
В ту пору фараон Не́хо, царь Египта, выступил в поход на царя Ассирийского, к Евфра́ту. Царь Иосия пошел ему навстречу. В Мегиддо, увидев Иосию, фараон убил его.
Во время правления Иосии фараон Нехо, царь Египта, пошел к реке Евфрат на помощь царю Ассирии. Царь Иосия выступил, чтобы сразиться с ним, но Нехо, встретившись с ним в Мегиддо, убил его.
За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
While Josiah was king, Pharaoh Neco king of Egypt went up to the Euphrates River to help the king of Assyria. King Josiah marched out to meet him in battle, but Neco faced him and killed him at Megiddo.
בְּיָמָיו עָלָה פַרְעֹה נְכֹה מֶלֶךְ־מִצְרַיִם עַל־מֶלֶךְ אַשּׁוּר עַל־נְהַר־פְּרָת; וַיֵּלֶךְ הַמֶּלֶךְ יֹאשִׁיָּהוּ לִקְרָאתוֹ, וַיְמִיתֵהוּ בִּמְגִדּוֹ, כִּרְאֹתוֹ אֹתוֹ׃
30
И рабы его повезли его мертвого из Мегиддона, и привезли его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его. И взял народ земли Иоахаза, сына Иосиина, и помазали его и воцарили его вместо отца его.
Приближенные царя привезли убитого из Мегиддо в Иерусалим и похоронили в его гробнице. Люди взяли Иоахаза, сына Иосии, и помазали его на царство, сделали царем.
Слуги Иосии привезли его тело в колеснице из Мегиддо в Иерусалим и похоронили его в его гробнице. А народ страны взял сына Иосии Иоахаза, и помазал его царем вместо его отца.
І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.
Josiah"s servants brought his body in a chariot from Megiddo to Jerusalem and buried him in his own tomb. And the people of the land took Jehoahaz son of Josiah and anointed him and made him king in place of his father.
וַיַּרְכִּבֻהוּ עֲבָדָיו מֵת מִמְּגִדּוֹ, וַיְבִאֻהוּ יְרוּשָׁלִַם, וַיִּקְבְּרֻהוּ בִּקְבֻרָתוֹ; וַיִּקַּח עַם־הָאָרֶץ, אֶת־יְהוֹאָחָז בֶּן־יֹאשִׁיָּהוּ, וַיִּמְשְׁחוּ אֹתוֹ וַיַּמְלִיכוּ אֹתוֹ תַּחַת אָבִיו׃
31
Двадцати трех лет был Иоахаз, когда воцарился, и три месяца царствовал в Иерусалиме; имя матери его Хамуталь, дочь Иеремии, из Ливны.
Двадцати трех лет от роду Иоахаз стал царем; три месяца царствовал он в Иерусалиме; имя его матери — Хамута́ль, дочь Иеремии, из Ливны.
Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, дочь Иеремии; она была родом из Ливны.
Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім"я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
Jehoahaz was twenty-three years old when he became king, and he reigned in Jerusalem three months. His mother"s name was Hamutal daughter of Jeremiah; she was from Libnah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְשָׁלֹשׁ שָׁנָה יְהוֹאָחָז בְּמָלְכוֹ, וּשְׁלֹשָׁה חֳדָשִׁים, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, חֲמוּטַל בַּת־יִרְמְיָהוּ מִלִּבְנָה׃
32
И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его.
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела его отцов.
Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь отцам.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
He did evil in the eyes of the LORD, just as his fathers had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשׂוּ אֲבֹתָיו׃
33
И задержал его фараон Нехао в Ривле, в земле Емафской, чтобы он не царствовал в Иерусалиме, — и наложил пени на землю сто талантов серебра и [сто] талантов золота.
В Ривле́, что в стране Хамат, фараон Нехо взял его под стражу, лишив иерусалимского престола, а на иудейскую страну наложил дань — сто талантов серебра и талант золота.
Фараон Нехо заковал его в кандалы в городе Ривле, в земле Хамата, чтобы он не правил больше в Иерусалиме, и обложил Иудею данью в сто талантов серебра и один талант золота.
І фараон Нехо зв"язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
Pharaoh Neco put him in chains at Riblah in the land of Hamath so that he might not reign in Jerusalem, and he imposed on Judah a levy of a hundred talents of silver and a talent of gold.
וַיַּאַסְרֵהוּ פַרְעֹה נְכֹה בְרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת, בִּמְלֹךְ (מִמְּלֹךְ) בִּירוּשָׁלִָם; וַיִּתֶּן־עֹנֶשׁ עַל־הָאָרֶץ, מֵאָה כִכַּר־כֶּסֶף וְכִכַּר זָהָב׃
34
И воцарил фараон Нехао Елиакима, сына Иосиина, вместо Иосии, отца его, и переменил имя его на Иоакима; Иоахаза же взял и отвел в Египет, где он и умер.
Фараон Нехо возвел Элиакима, сына Иосии, на престол Иосии, отца его, и дал ему новое имя Иоаки́м. А Иоахаза фараон увел в Египет, там он и умер.
Фараон Нехо сделал Элиакима, сына Иосии, царем вместо его отца Иосии, и поменял имя Элиаким на Иоаким. А Иоахаза он увел в Египет, где он и умер.
А царем настановив фараон Нехо Ел"якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім"я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
Pharaoh Neco made Eliakim son of Josiah king in place of his father Josiah and changed Eliakim"s name to Jehoiakim. But he took Jehoahaz and carried him off to Egypt, and there he died.
וַיַּמְלֵךְ פַּרְעֹה נְכֹה אֶת־אֶלְיָקִים בֶּן־יֹאשִׁיָּהוּ, תַּחַת יֹאשִׁיָּהוּ אָבִיו, וַיַּסֵּב אֶת־שְׁמוֹ יְהוֹיָקִים; וְאֶת־יְהוֹאָחָז לָקָח, וַיָּבֹא מִצְרַיִם וַיָּמָת שָׁם׃
35
И серебро и золото давал Иоаким фараону; он сделал оценку земле, чтобы давать серебро по приказанию фараона; от каждого из народа земли, по оценке своей, он взыскивал серебро и золото для того, чтобы отдавать фараону Нехао.
Иоаким выплатил фараону и серебро, и золото. Чтобы собрать столько, сколько требовал фараон, Иоаким разложил эту дань на всех жителей страны. С каждого — смотря по тому, какое было у кого состояние, — взимал он серебро и золото для фараона Нехо.
Иоаким выплатил фараону Нехо серебро и золото, которое тот потребовал. Для этого он обложил страну налогом и взыскал с народа страны серебро и золото, оценив имущество каждого.
І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
Jehoiakim paid Pharaoh Neco the silver and gold he demanded. In order to do so, he taxed the land and exacted the silver and gold from the people of the land according to their assessments.
וְהַכֶּסֶף וְהַזָּהָב, נָתַן יְהוֹיָקִים לְפַרְעֹה, אַךְ הֶעֱרִיךְ אֶת־הָאָרֶץ, לָתֵת אֶת־הַכֶּסֶף עַל־פִּי פַרְעֹה; אִישׁ כְּעֶרְכּוֹ, נָגַשׂ אֶת־הַכֶּסֶף וְאֶת־הַזָּהָב אֶת־עַם הָאָרֶץ, לָתֵת לְפַרְעֹה נְכֹה׃
36
Двадцати пяти лет был Иоаким, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме; имя матери его Зебудда, дочь Федаии, из Румы.
Двадцать пять лет было Иоакиму, когда он стал царем; одиннадцать лет он царствовал в Иерусалиме; имя его матери — Зевуда́, дочь Педаи́, из Румы́.
Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Зебудда, она была дочерью Педаи, родом из Румы.
Єгояким був віку двадцяти й п"яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім"я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
Jehoiakim was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother"s name was Zebidah daughter of Pedaiah; she was from Rumah.
בֶּן־עֶשְׂרִים וְחָמֵשׁ שָׁנָה יְהוֹיָקִים בְּמָלְכוֹ, וְאַחַת עֶשְׂרֵה שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, זְבִידָה (זְבוּדָּה) בַת־פְּדָיָה מִן־רוּמָה׃
37
И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его.
Его дела были так же ненавистны Господу, как и дела его отцов.
Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь своим отцам.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
And he did evil in the eyes of the LORD, just as his fathers had done.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשׂוּ אֲבֹתָיו׃