1
Услышав сие, все цари [Аморрейские], которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, [и которые] близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, [Гергесеи,] Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,
О происшедших событиях узнали цари, чьи владения лежали к западу от Иордана — в горах, в предгорьях и вдоль побережья Великого Моря, вплоть до Ливанских гор, — цари хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев.
Когда об этом услышали все цари к западу от Иордана — в нагорьях, в западных предгорьях и по всему побережью Великого моря до самого Ливана (цари хеттов, аморреев, хананеев, ферезеев, хивеев и иевусеев), —
І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,
And it came to pass, when all the kings which were on this side Jordan, in the hills, and in the valleys, and in all the coasts of the great sea over against Lebanon, the Hittite, and the Amorite, the Canaanite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite, heard thereof;
וַיְהִי כִשְׁמֹעַ כָּל־הַמְּלָכִים אֲשֶׁר בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן בָּהָר וּבַשְּׁפֵלָה, וּבְכֹל חוֹף הַיָּם הַגָּדוֹל, אֶל־מוּל הַלְּבָנוֹן; הַחִתִּי וְהָאֱמֹרִי, הַכְּנַעֲנִי הַפְּרִזִּי, הַחִוִּי וְהַיְבוּסִי׃
2
собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.
И тогда они объединились, чтобы вместе воевать против Иисуса и Израиля.
они собрались вместе, чтобы воевать с Иисусом и Израилем.
то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
That they gathered themselves together, to fight with Joshua and with Israel, with one accord.
וַיִּתְקַבְּצוּ יַחְדָּו, לְהִלָּחֵם עִם־יְהוֹשֻׁעַ וְעִם־יִשְׂרָאֵל; פֶּה אֶחָד׃
3
Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
А жители Гавао́на, узнав, что сделал Иисус с Иерихоном и Аем,
Но жители Гаваона, услышав о том, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
А мешканці Ґів"ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,
And when the inhabitants of Gibeon heard what Joshua had done unto Jericho and to Ai,
וְיֹשְׁבֵי גִבְעוֹן שָׁמְעוּ, אֵת אֲשֶׁר עָשָׂה יְהוֹשֻׁעַ לִירִיחוֹ וְלָעָי׃
4
употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;
решили пойти на хитрость. Они отправились в путь, взяв с собою еды в дорогу: навьючили на ослов потрепанные мешки и потрепанные, порванные и зашитые мехи с вином.
прибегли к хитрости: они пошли и собрали в дорогу еды и нагрузили своих ослов ветхими мешками и ветхими мехами для вина, изорванными и заплатанными.
то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов"язані,
They did work wilily, and went and made as if they had been ambassadors, and took old sacks upon their asses, and wine bottles, old, and rent, and bound up;
וַיַּעֲשׂוּ גַם־הֵמָּה בְּעָרְמָה, וַיֵּלְכוּ וַיִּצְטַיָּרוּ; וַיִּקְחוּ שַׂקִּים בָּלִים לַחֲמוֹרֵיהֶם, וְנֹאדוֹת יַיִן בָּלִים, וּמְבֻקָּעִים וּמְצֹרָרִים׃
5
и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый [и раскрошенный].
Они надели потрепанные, чиненые–перечиненые сандалии и истрепанную одежду. Хлеб, который они взяли с собою, был сухой и крошился.
На ногах у них были поношенные и залатанные сандалии, их одежда также была очень ветхой. Весь хлеб, что они взяли с собой, был черствым и заплесневелым.
і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.
And old shoes and clouted upon their feet, and old garments upon them; and all the bread of their provision was dry and mouldy.
וּנְעָלוֹת בָּלוֹת וּמְטֻלָּאוֹת בְּרַגְלֵיהֶם, וּשְׂלָמוֹת בָּלוֹת עֲלֵיהֶם; וְכֹל לֶחֶם צֵידָם, יָבֵשׁ הָיָה נִקֻּדִים׃
6
Они пришли к Иисусу в стан [Израильский] в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак заключите с нами союз.
Так они пришли к Иисусу, в его стан, в Гилгал. «Мы пришли из далекой страны, — сказали они Иисусу и израильтянам. — Заключите с нами договор о мире!» —
Они пришли к Иисусу в гилгалский лагерь и сказали ему и израильтянам: — Мы пришли из далекой страны; заключите же с нами союз.
І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.
And they went to Joshua unto the camp at Gilgal, and said unto him, and to the men of Israel, We be come from a far country: now therefore make ye a league with us.
וַיֵּלְכוּ אֶל־יְהוֹשֻׁעַ אֶל־הַמַּחֲנֶה הַגִּלְגָּל; וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו וְאֶל־אִישׁ יִשְׂרָאֵל, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה בָּאנוּ, וְעַתָּה כִּרְתוּ־לָנוּ בְרִית׃
7
Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живете близ нас? как нам заключить с вами союз?
«Как мы можем заключить с вами договор? — ответили этим хиввеям израильтяне. — А вдруг вы живете на нашей земле?!»
Израильтяне сказали хивеям: — А вдруг вы живете рядом с нами? Как же нам тогда заключать с вами союз?
І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?
And the men of Israel said unto the Hivites, Peradventure ye dwell among us; and how shall we make a league with you?
וַיֹּאמְרוּ (וַיֹּאמֶר) אִישׁ־יִשְׂרָאֵל אֶל־הַחִוִּי; אוּלַי, בְּקִרְבִּי אַתָּה יוֹשֵׁב, וְאֵיךְ אֶכְרוֹת־ (אֶכְרָת־) לְךָ בְרִית׃
8
Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?
Иисусу хиввеи сказали: «Мы рабы твои!» — «Кто вы и откуда?» — спросил он их.
— Мы твои слуги, — сказали они Иисусу. Но Иисус спросил: — Кто вы такие и откуда вы пришли?
І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?
And they said unto Joshua, We are thy servants. And Joshua said unto them, Who are ye? and from whence come ye?
וַיֹּאמְרוּ אֶל־יְהוֹשֻׁעַ עֲבָדֶיךָ אֲנָחְנוּ; וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם יְהוֹשֻׁעַ מִי אַתֶּם וּמֵאַיִן תָּבֹאוּ׃
9
Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и все, что сделал Он в Египте,
И они отвечали: «Мы, рабы твои, пришли из очень далекой страны. Мы пришли из‑за славы Господа, твоего Бога. Мы знаем о Нем и знаем, что Он совершил в Египте
Они ответили: — Твои слуги пришли из очень далекой страны, узнав о славе Господа, твоего Бога. Мы слышали о Нем: обо всем, что Он сделал в Египте,
І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,
And they said unto him, From a very far country thy servants are come because of the name of the LORD thy God: for we have heard the fame of him, and all that he did in Egypt,
וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה מְאֹד בָּאוּ עֲבָדֶיךָ, לְשֵׁם יְהוָה אֱלֹהֶיךָ; כִּי־שָׁמַעְנוּ שָׁמְעוֹ, וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה בְּמִצְרָיִם׃
10
и все, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые [были] по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который [жил] в Астарофе [и Едреи].
и что Он сделал с двумя аморейскими царями Заиорданья — с Сихоном, царем Хешбо́на, и с Огом, царем Баша́на, правившим в Аштаро́те.
и обо всем, что Он сделал с двумя царями аморреев к востоку от Иордана — с Сигоном, царем Хешбона, и Огом, царем Башана, который правил в Аштароте.
і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
And all that he did to the two kings of the Amorites, that were beyond Jordan, to Sihon king of Heshbon, and to Og king of Bashan, which was at Ashtaroth.
וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה, לִשְׁנֵי מַלְכֵי הָאֱמֹרִי, אֲשֶׁר בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן; לְסִיחוֹן מֶלֶךְ חֶשְׁבּוֹן, וּלְעוֹג מֶלֶךְ־הַבָּשָׁן אֲשֶׁר בְּעַשְׁתָּרוֹת׃
11
[Слыша сие,] старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: "мы рабы ваши; итак заключите с нами союз".
И поэтому наши старейшины и все жители нашей страны дали нам такое поручение: "Возьмите еды в дорогу и ступайте к этому народу. Скажите им, что мы их рабы — пусть заключат с нами договор о мире".
Наши старейшины и все жители нашей страны сказали нам: «Соберите в дорогу пищу, идите, встретьтесь с ними и скажите им: “Мы ваши слуги; заключите с нами союз”».
І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
Wherefore our elders and all the inhabitants of our country spake to us, saying, Take victuals with you for the journey, and go to meet them, and say unto them, We are your servants: therefore now make ye a league with us.
וַיֹּאמְרוּ אֵלֵינוּ זְקֵינֵינוּ וְכָל־יֹשְׁבֵי אַרְצֵנוּ לֵאמֹר, קְחוּ בְיֶדְכֶם צֵידָה לַדֶּרֶךְ, וּלְכוּ לִקְרָאתָם; וַאֲמַרְתֶּם אֲלֵיהֶם עַבְדֵיכֶם אֲנַחְנוּ, וְעַתָּה כִּרְתוּ־לָנוּ בְרִית׃
12
Этот хлеб наш из домов наших мы взяли теплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;
Вот наш хлеб. У нас дома, когда мы, направляясь к вам, собирали еду в дорогу, он был еще теплый, а теперь засох и раскрошился.
Вот наш хлеб. Он был еще теплым, когда мы дома запаслись им в дорогу в тот день, когда, отправляясь к вам, мы дома запасались им в дорогу. Но посмотрите теперь, как он зачерствел и заплесневел.
Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.
This our bread we took hot for our provision out of our houses on the day we came forth to go unto you; but now, behold, it is dry, and it is mouldy:
זֶה לַחְמֵנוּ, חָם הִצְטַיַּדְנוּ אֹתוֹ מִבָּתֵּינוּ, בְּיוֹם צֵאתֵנוּ לָלֶכֶת אֲלֵיכֶם; וְעַתָּה הִנֵּה יָבֵשׁ, וְהָיָה נִקֻּדִים׃
13
и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.
Вот мехи с вином. Когда мы их наполняли, они были новыми, а теперь совсем изорвались. Наша одежда и сандалии износились от долгой дороги».
А эти мехи для вина, когда мы их наполняли, были новыми, но посмотрите, как они изорвались теперь. А наша одежда и сандалии совсем износились за долгую дорогу.
А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.
And these bottles of wine, which we filled, were new; and, behold, they be rent: and these our garments and our shoes are become old by reason of the very long journey.
וְאֵלֶּה נֹאדוֹת הַיַּיִן אֲשֶׁר מִלֵּאנוּ חֲדָשִׁים, וְהִנֵּה הִתְבַּקָּעוּ; וְאֵלֶּה שַׂלְמוֹתֵינוּ וּנְעָלֵינוּ, בָּלוּ מֵרֹב הַדֶּרֶךְ מְאֹד׃
14
Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.
Израильтяне осмотрели их дорожные припасы, а Господа вопрошать не стали.
Израильтяне попробовали их припасы, но не спросили Господа.
І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
And the men took of their victuals, and asked not counsel at the mouth of the LORD.
וַיִּקְחוּ הָאֲנָשִׁים מִצֵּידָם; וְאֶת־פִּי יְהוָה לֹא שָׁאָלוּ׃
15
И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.
Иисус заключил с хиввеями договор о мире — пообещал сохранить им жизнь — и вожди общины Израиля дали им клятву.
Иисус заключил с ними мир, охраняя их жизни договором, а вожди общества скрепили его клятвой.
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
And Joshua made peace with them, and made a league with them, to let them live: and the princes of the congregation sware unto them.
וַיַּעַשׂ לָהֶם יְהוֹשֻׁעַ שָׁלוֹם, וַיִּכְרֹת לָהֶם בְּרִית לְחַיּוֹתָם; וַיִּשָּׁבְעוּ לָהֶם, נְשִׂיאֵי הָעֵדָה׃
16
А чрез три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;
А через три дня после заключения договора израильтяне узнали, что это их соседи, живущие здесь, на их земле.
Спустя три дня после того как они заключили союз с гаваонитянами, израильтяне узнали, что это — их соседи, живущие рядом.
І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.
And it came to pass at the end of three days after they had made a league with them, that they heard that they were their neighbours, and that they dwelt among them.
וַיְהִי, מִקְצֵה שְׁלֹשֶׁת יָמִים, אַחֲרֵי אֲשֶׁר־כָּרְתוּ לָהֶם בְּרִית; וַיִּשְׁמְעוּ, כִּי־קְרֹבִים הֵם אֵלָיו, וּבְקִרְבּוֹ הֵם יֹשְׁבִים׃
17
ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их [были]: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
Израильтяне отправились в поход и подступили, на третий день, к хиввейским городам — Гаваону, Кефире́, Беэро́ту и Кирья́т–Неари́му.
Тогда израильтяне отправились в путь и на третий день пришли к их городам — Гаваону, Кефире, Беэроту и Кирьят-Иеариму.
І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів"он, і Кефіра, і Беерот, і Кір"ят-Єарім.
And the children of Israel journeyed, and came unto their cities on the third day. Now their cities were Gibeon, and Chephirah, and Beeroth, and Kirjathjearim.
וַיִּסְעוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל, וַיָּבֹאוּ אֶל־עָרֵיהֶם בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; וְעָרֵיהֶם גִּבְעוֹן וְהַכְּפִירָה, וּבְאֵרוֹת וְקִרְיַת יְעָרִים׃
18
[Иисус и] сыны Израилевы не побили их, потому что [все] начальники общества клялись им Господом Богом Израилевым. За это все общество [Израилево] возроптало на начальников.
Но они не стали нападать на эти города, ведь вожди общины поклялись Господом, Богом Израиля. Весь народ негодовал на то, что сделали вожди общины,
Но израильтяне не напали на них, потому что вожди общества поклялись им Господом, Богом Израиля. Все общество роптало против вождей,
І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
And the children of Israel smote them not, because the princes of the congregation had sworn unto them by the LORD God of Israel. And all the congregation murmured against the princes.
וְלֹא הִכּוּם בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, כִּי־נִשְׁבְּעוּ לָהֶם נְשִׂיאֵי הָעֵדָה, בַּיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וַיִּלֹּנוּ כָל־הָעֵדָה עַל־הַנְּשִׂיאִים׃
19
Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом Богом Израилевым и потому не можем коснуться их;
но те сказали народу: «Мы поклялись Господом, Богом Израиля, и теперь не можем тронуть их.
но они ответили: — Мы поклялись им Господом, Богом Израиля, и не можем теперь тронуть их.
І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
But all the princes said unto all the congregation, We have sworn unto them by the LORD God of Israel: now therefore we may not touch them.
וַיֹּאמְרוּ כָל־הַנְּשִׂיאִים אֶל־כָּל־הָעֵדָה, אֲנַחְנוּ נִשְׁבַּעְנוּ לָהֶם, בַּיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וְעַתָּה לֹא נוּכַל לִנְגֹּעַ בָּהֶם׃
20
а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.
Оставим их жить, чтобы Гнев не обрушился на нас за нарушение клятвы!»
Вот что мы сделаем с ними: мы оставим их в живых, чтобы на нас не обрушился гнев за нарушение клятвы, которую мы им дали.
Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.
This we will do to them; we will even let them live, lest wrath be upon us, because of the oath which we sware unto them.
זֹאת נַעֲשֶׂה לָהֶם וְהַחֲיֵה אוֹתָם; וְלֹא־יִהְיֶה עָלֵינוּ קֶצֶף, עַל־הַשְּׁבוּעָה אֲשֶׁר־נִשְׁבַּעְנוּ לָהֶם׃
21
И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. [И сделало все общество] так, как сказали им начальники.
Вожди общины постановили: «Пусть живут». И с тех пор хиввеи работают на общину: доставляют дрова и воду. Так решили начальники общины.
И вожди продолжили: — Пусть они живут, но будут дровосеками и водоносами для всего нашего общества. Так обещание вождей не было нарушено.
І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
And the princes said unto them, Let them live; but let them be hewers of wood and drawers of water unto all the congregation; as the princes had promised them.
וַיֹּאמְרוּ אֲלֵיהֶם הַנְּשִׂיאִים יִחְיוּ; וַיִּהְיוּ חֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי־מַיִם לְכָל־הָעֵדָה, כַּאֲשֶׁר דִּבְּרוּ לָהֶם הַנְּשִׂיאִים׃
22
Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: "мы весьма далеко от вас", тогда как вы живете близ нас?
Иисус позвал хиввеев и сказал им: «Зачем вы обманули нас, зачем говорили, что живете далеко от нас, если на самом деле вы живете рядом с нами?
Иисус призвал гаваонитян и сказал: — Почему вы обманули нас, сказав: «Мы живем далеко от вас», — тогда как вы живете рядом с нами?
І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?
And Joshua called for them, and he spake unto them, saying, Wherefore have ye beguiled us, saying, We are very far from you; when ye dwell among us?
וַיִּקְרָא לָהֶם יְהוֹשֻׁעַ, וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם לֵאמֹר; לָמָּה רִמִּיתֶם אֹתָנוּ לֵאמֹר, רְחוֹקִים אֲנַחְנוּ מִכֶּם מְאֹד, וְאַתֶּם בְּקִרְבֵּנוּ יֹשְׁבִים׃
23
за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для [меня и для] дома Бога моего!
Прокляты вы за это: вы навеки будете в рабстве, будете доставлять дрова и воду для дома Бога моего».
Теперь вы прокляты. Вы всегда будете работать дровосеками и водоносами для дома моего Бога.
А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.
Now therefore ye are cursed, and there shall none of you be freed from being bondmen, and hewers of wood and drawers of water for the house of my God.
וְעַתָּה אֲרוּרִים אַתֶּם; וְלֹא־יִכָּרֵת מִכֶּם עֶבֶד, וְחֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי־מַיִם לְבֵית אֱלֹהָי׃
24
Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь Бог твой повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить [нас и] всех жителей сей земли пред лицем вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;
Они отвечали: «Нам, рабам твоим, известно, какое повеление Господь, ваш Бог, дал Своему рабу Моисею: что вся эта земля должна быть отдана вам, а все ее жители уничтожены. Мы боялись за свою жизнь — вот почему мы так поступили.
Они ответили Иисусу: — Твои слуги узнали наверняка, что Господь, твой Бог, повелел Своему слуге Моисею отдать вам всю эту землю и истребить перед вами всех ее жителей. Мы очень испугались за свою жизнь и потому поступили так.
А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
And they answered Joshua, and said, Because it was certainly told thy servants, how that the LORD thy God commanded his servant Moses to give you all the land, and to destroy all the inhabitants of the land from before you, therefore we were sore afraid of our lives because of you, and have done this thing.
וַיַּעֲנוּ אֶת־יְהוֹשֻׁעַ וַיֹּאמְרוּ, כִּי הֻגֵּד הֻגַּד לַעֲבָדֶיךָ אֵת אֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֶת־מֹשֶׁה עַבְדּוֹ, לָתֵת לָכֶם אֶת־כָּל־הָאָרֶץ, וּלְהַשְׁמִיד אֶת־כָּל־יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ מִפְּנֵיכֶם; וַנִּירָא מְאֹד לְנַפְשֹׁתֵינוּ מִפְּנֵיכֶם, וַנַּעֲשֵׂה אֶת־הַדָּבָר הַזֶּה׃
25
теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.
Теперь мы в твоей власти — делай с нами, как считаешь нужным».
Теперь мы в твоих руках. Поступай с нами, как сочтешь лучшим и справедливым.
А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.
And now, behold, we are in thine hand: as it seemeth good and right unto thee to do unto us, do.
וְעַתָּה הִנְנוּ בְיָדֶךָ; כַּטּוֹב וְכַיָּשָׁר בְּעֵינֶיךָ לַעֲשׂוֹת לָנוּ עֲשֵׂה׃
26
И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;
Иисус не дал израильтянам убить хиввеев,
Иисус защитил их от израильтян, и те не убили их.
І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
And so did he unto them, and delivered them out of the hand of the children of Israel, that they slew them not.
וַיַּעַשׂ לָהֶם כֵּן; וַיַּצֵּל אוֹתָם מִיַּד בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל וְלֹא הֲרָגוּם׃
27
и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для [всего] общества и для жертвенника Господня; [посему жители Гаваона сделались дровосеками и водоносами для жертвенника Божия] даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы [Господь].
но велел, чтобы хиввеи, начиная с того самого дня, доставляли дрова и воду для общины Израиля и для жертвенника Господнего (на то место, которое изберет Господь). Эти работы они выполняют и поныне.
В тот день он сделал гаваонитян дровосеками и водоносами для общества и для жертвенника Господа на том месте, какое бы Господь ни избирал. Они делают это и до сих пор.
І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
And Joshua made them that day hewers of wood and drawers of water for the congregation, and for the altar of the LORD, even unto this day, in the place which he should choose.
וַיִּתְּנֵם יְהוֹשֻׁעַ בַּיּוֹם הַהוּא, חֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי מַיִם לָעֵדָה; וּלְמִזְבַּח יְהוָה עַד־הַיּוֹם הַזֶּה, אֶל־הַמָּקוֹם אֲשֶׁר יִבְחָר׃