Книга Иисуса Навина | Joshua | יהושע, Глава 9

1
Услышав сие, все цари [Аморрейские], которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, [и которые] близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, [Гергесеи,] Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,
О происшедших событиях узнали цари, чьи владения лежали к западу от Иордана — в горах, в предгорьях и вдоль побережья Великого Моря, вплоть до Ливанских гор, — цари хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев.
Когда об этом услышали все цари к западу от Иордана — в нагорьях, в западных предгорьях и по всему побережью Великого моря до самого Ливана (цари хеттов, аморреев, хананеев, ферезеев, хивеев и иевусеев), —
І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,
Now when all the kings west of the Jordan heard about these things--those in the hill country, in the western foothills, and along the entire coast of the Great Sea as far as Lebanon (the kings of the Hittites, Amorites, Canaanites, Perizzites, Hivites and Jebusites)--
וַיְהִי כִשְׁמֹעַ כָּל־הַמְּלָכִים אֲשֶׁר בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן בָּהָר וּבַשְּׁפֵלָה, וּבְכֹל חוֹף הַיָּם הַגָּדוֹל, אֶל־מוּל הַלְּבָנוֹן; הַחִתִּי וְהָאֱמֹרִי, הַכְּנַעֲנִי הַפְּרִזִּי, הַחִוִּי וְהַיְבוּסִי׃
11111
2
собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.
И тогда они объединились, чтобы вместе воевать против Иисуса и Израиля.
они собрались вместе, чтобы воевать с Иисусом и Израилем.
то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
they came together to make war against Joshua and Israel.
וַיִּתְקַבְּצוּ יַחְדָּו, לְהִלָּחֵם עִם־יְהוֹשֻׁעַ וְעִם־יִשְׂרָאֵל; פֶּה אֶחָד׃
11111
3
Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
А жители Гавао́на, узнав, что сделал Иисус с Иерихоном и Аем,
Но жители Гаваона, услышав о том, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
А мешканці Ґів"ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,
However, when the people of Gibeon heard what Joshua had done to Jericho and Ai,
וְיֹשְׁבֵי גִבְעוֹן שָׁמְעוּ, אֵת אֲשֶׁר עָשָׂה יְהוֹשֻׁעַ לִירִיחוֹ וְלָעָי׃
11111
4
употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;
решили пойти на хитрость. Они отправились в путь, взяв с собою еды в дорогу: навьючили на ослов потрепанные мешки и потрепанные, порванные и зашитые мехи с вином.
прибегли к хитрости: они пошли и собрали в дорогу еды и нагрузили своих ослов ветхими мешками и ветхими мехами для вина, изорванными и заплатанными.
то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов"язані,
they resorted to a ruse: They went as a delegation whose donkeys were loaded with worn-out sacks and old wineskins, cracked and mended.
וַיַּעֲשׂוּ גַם־הֵמָּה בְּעָרְמָה, וַיֵּלְכוּ וַיִּצְטַיָּרוּ; וַיִּקְחוּ שַׂקִּים בָּלִים לַחֲמוֹרֵיהֶם, וְנֹאדוֹת יַיִן בָּלִים, וּמְבֻקָּעִים וּמְצֹרָרִים׃
11111
5
и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый [и раскрошенный].
Они надели потрепанные, чиненые–перечиненые сандалии и истрепанную одежду. Хлеб, который они взяли с собою, был сухой и крошился.
На ногах у них были поношенные и залатанные сандалии, их одежда также была очень ветхой. Весь хлеб, что они взяли с собой, был черствым и заплесневелым.
і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.
The men put worn and patched sandals on their feet and wore old clothes. All the bread of their food supply was dry and moldy.
וּנְעָלוֹת בָּלוֹת וּמְטֻלָּאוֹת בְּרַגְלֵיהֶם, וּשְׂלָמוֹת בָּלוֹת עֲלֵיהֶם; וְכֹל לֶחֶם צֵידָם, יָבֵשׁ הָיָה נִקֻּדִים׃
11111
6
Они пришли к Иисусу в стан [Израильский] в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак заключите с нами союз.
Так они пришли к Иисусу, в его стан, в Гилгал. «Мы пришли из далекой страны, — сказали они Иисусу и израильтянам. — Заключите с нами договор о мире!» —
Они пришли к Иисусу в гилгалский лагерь и сказали ему и израильтянам: — Мы пришли из далекой страны; заключите же с нами союз.
І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.
Then they went to Joshua in the camp at Gilgal and said to him and the men of Israel, "We have come from a distant country; make a treaty with us."
וַיֵּלְכוּ אֶל־יְהוֹשֻׁעַ אֶל־הַמַּחֲנֶה הַגִּלְגָּל; וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו וְאֶל־אִישׁ יִשְׂרָאֵל, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה בָּאנוּ, וְעַתָּה כִּרְתוּ־לָנוּ בְרִית׃
11111
7
Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живете близ нас? как нам заключить с вами союз?
«Как мы можем заключить с вами договор? — ответили этим хиввеям израильтяне. — А вдруг вы живете на нашей земле?!»
Израильтяне сказали хивеям: — А вдруг вы живете рядом с нами? Как же нам тогда заключать с вами союз?
І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?
The men of Israel said to the Hivites, "But perhaps you live near us. How then can we make a treaty with you?"
וַיֹּאמְרוּ (וַיֹּאמֶר) אִישׁ־יִשְׂרָאֵל אֶל־הַחִוִּי; אוּלַי, בְּקִרְבִּי אַתָּה יוֹשֵׁב, וְאֵיךְ אֶכְרוֹת־ (אֶכְרָת־) לְךָ בְרִית׃
11111
8
Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?
Иисусу хиввеи сказали: «Мы рабы твои!» — «Кто вы и откуда?» — спросил он их.
— Мы твои слуги, — сказали они Иисусу. Но Иисус спросил: — Кто вы такие и откуда вы пришли?
І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?
"We are your servants," they said to Joshua. But Joshua asked, "Who are you and where do you come from?"
וַיֹּאמְרוּ אֶל־יְהוֹשֻׁעַ עֲבָדֶיךָ אֲנָחְנוּ; וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם יְהוֹשֻׁעַ מִי אַתֶּם וּמֵאַיִן תָּבֹאוּ׃
11111
9
Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и все, что сделал Он в Египте,
И они отвечали: «Мы, рабы твои, пришли из очень далекой страны. Мы пришли из‑за славы Господа, твоего Бога. Мы знаем о Нем и знаем, что Он совершил в Египте
Они ответили: — Твои слуги пришли из очень далекой страны, узнав о славе Господа, твоего Бога. Мы слышали о Нем: обо всем, что Он сделал в Египте,
І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,
They answered: "Your servants have come from a very distant country because of the fame of the LORD your God. For we have heard reports of him: all that he did in Egypt,
וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה מְאֹד בָּאוּ עֲבָדֶיךָ, לְשֵׁם יְהוָה אֱלֹהֶיךָ; כִּי־שָׁמַעְנוּ שָׁמְעוֹ, וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה בְּמִצְרָיִם׃
11111
10
и все, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые [были] по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который [жил] в Астарофе [и Едреи].
и что Он сделал с двумя аморейскими царями Заиорданья — с Сихоном, царем Хешбо́на, и с Огом, царем Баша́на, правившим в Аштаро́те.
и обо всем, что Он сделал с двумя царями аморреев к востоку от Иордана — с Сигоном, царем Хешбона, и Огом, царем Башана, который правил в Аштароте.
і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
and all that he did to the two kings of the Amorites east of the Jordan--Sihon king of Heshbon, and Og king of Bashan, who reigned in Ashtaroth.
וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר עָשָׂה, לִשְׁנֵי מַלְכֵי הָאֱמֹרִי, אֲשֶׁר בְּעֵבֶר הַיַּרְדֵּן; לְסִיחוֹן מֶלֶךְ חֶשְׁבּוֹן, וּלְעוֹג מֶלֶךְ־הַבָּשָׁן אֲשֶׁר בְּעַשְׁתָּרוֹת׃
11111
11
[Слыша сие,] старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: "мы рабы ваши; итак заключите с нами союз".
И поэтому наши старейшины и все жители нашей страны дали нам такое поручение: "Возьмите еды в дорогу и ступайте к этому народу. Скажите им, что мы их рабы — пусть заключат с нами договор о мире".
Наши старейшины и все жители нашей страны сказали нам: «Соберите в дорогу пищу, идите, встретьтесь с ними и скажите им: “Мы ваши слуги; заключите с нами союз”».
І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
And our elders and all those living in our country said to us, "Take provisions for your journey; go and meet them and say to them, "We are your servants; make a treaty with us." "
וַיֹּאמְרוּ אֵלֵינוּ זְקֵינֵינוּ וְכָל־יֹשְׁבֵי אַרְצֵנוּ לֵאמֹר, קְחוּ בְיֶדְכֶם צֵידָה לַדֶּרֶךְ, וּלְכוּ לִקְרָאתָם; וַאֲמַרְתֶּם אֲלֵיהֶם עַבְדֵיכֶם אֲנַחְנוּ, וְעַתָּה כִּרְתוּ־לָנוּ בְרִית׃
11111
12
Этот хлеб наш из домов наших мы взяли теплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;
Вот наш хлеб. У нас дома, когда мы, направляясь к вам, собирали еду в дорогу, он был еще теплый, а теперь засох и раскрошился.
Вот наш хлеб. Он был еще теплым, когда мы дома запаслись им в дорогу в тот день, когда, отправляясь к вам, мы дома запасались им в дорогу. Но посмотрите теперь, как он зачерствел и заплесневел.
Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.
This bread of ours was warm when we packed it at home on the day we left to come to you. But now see how dry and moldy it is.
זֶה לַחְמֵנוּ, חָם הִצְטַיַּדְנוּ אֹתוֹ מִבָּתֵּינוּ, בְּיוֹם צֵאתֵנוּ לָלֶכֶת אֲלֵיכֶם; וְעַתָּה הִנֵּה יָבֵשׁ, וְהָיָה נִקֻּדִים׃
11111
13
и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.
Вот мехи с вином. Когда мы их наполняли, они были новыми, а теперь совсем изорвались. Наша одежда и сандалии износились от долгой дороги».
А эти мехи для вина, когда мы их наполняли, были новыми, но посмотрите, как они изорвались теперь. А наша одежда и сандалии совсем износились за долгую дорогу.
А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.
And these wineskins that we filled were new, but see how cracked they are. And our clothes and sandals are worn out by the very long journey."
וְאֵלֶּה נֹאדוֹת הַיַּיִן אֲשֶׁר מִלֵּאנוּ חֲדָשִׁים, וְהִנֵּה הִתְבַּקָּעוּ; וְאֵלֶּה שַׂלְמוֹתֵינוּ וּנְעָלֵינוּ, בָּלוּ מֵרֹב הַדֶּרֶךְ מְאֹד׃
11111
14
Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.
Израильтяне осмотрели их дорожные припасы, а Господа вопрошать не стали.
Израильтяне попробовали их припасы, но не спросили Господа.
І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
The men of Israel sampled their provisions but did not inquire of the LORD.
וַיִּקְחוּ הָאֲנָשִׁים מִצֵּידָם; וְאֶת־פִּי יְהוָה לֹא שָׁאָלוּ׃
11111
15
И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.
Иисус заключил с хиввеями договор о мире — пообещал сохранить им жизнь — и вожди общины Израиля дали им клятву.
Иисус заключил с ними мир, охраняя их жизни договором, а вожди общества скрепили его клятвой.
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Then Joshua made a treaty of peace with them to let them live, and the leaders of the assembly ratified it by oath.
וַיַּעַשׂ לָהֶם יְהוֹשֻׁעַ שָׁלוֹם, וַיִּכְרֹת לָהֶם בְּרִית לְחַיּוֹתָם; וַיִּשָּׁבְעוּ לָהֶם, נְשִׂיאֵי הָעֵדָה׃
11111
16
А чрез три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;
А через три дня после заключения договора израильтяне узнали, что это их соседи, живущие здесь, на их земле.
Спустя три дня после того как они заключили союз с гаваонитянами, израильтяне узнали, что это — их соседи, живущие рядом.
І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.
Three days after they made the treaty with the Gibeonites, the Israelites heard that they were neighbors, living near them.
וַיְהִי, מִקְצֵה שְׁלֹשֶׁת יָמִים, אַחֲרֵי אֲשֶׁר־כָּרְתוּ לָהֶם בְּרִית; וַיִּשְׁמְעוּ, כִּי־קְרֹבִים הֵם אֵלָיו, וּבְקִרְבּוֹ הֵם יֹשְׁבִים׃
11111
17
ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их [были]: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
Израильтяне отправились в поход и подступили, на третий день, к хиввейским городам — Гаваону, Кефире́, Беэро́ту и Кирья́т–Неари́му.
Тогда израильтяне отправились в путь и на третий день пришли к их городам — Гаваону, Кефире, Беэроту и Кирьят-Иеариму.
І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів"он, і Кефіра, і Беерот, і Кір"ят-Єарім.
So the Israelites set out and on the third day came to their cities: Gibeon, Kephirah, Beeroth and Kiriath Jearim.
וַיִּסְעוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל, וַיָּבֹאוּ אֶל־עָרֵיהֶם בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; וְעָרֵיהֶם גִּבְעוֹן וְהַכְּפִירָה, וּבְאֵרוֹת וְקִרְיַת יְעָרִים׃
11111
18
[Иисус и] сыны Израилевы не побили их, потому что [все] начальники общества клялись им Господом Богом Израилевым. За это все общество [Израилево] возроптало на начальников.
Но они не стали нападать на эти города, ведь вожди общины поклялись Господом, Богом Израиля. Весь народ негодовал на то, что сделали вожди общины,
Но израильтяне не напали на них, потому что вожди общества поклялись им Господом, Богом Израиля. Все общество роптало против вождей,
І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
But the Israelites did not attack them, because the leaders of the assembly had sworn an oath to them by the LORD, the God of Israel. The whole assembly grumbled against the leaders,
וְלֹא הִכּוּם בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, כִּי־נִשְׁבְּעוּ לָהֶם נְשִׂיאֵי הָעֵדָה, בַּיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וַיִּלֹּנוּ כָל־הָעֵדָה עַל־הַנְּשִׂיאִים׃
11111
19
Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом Богом Израилевым и потому не можем коснуться их;
но те сказали народу: «Мы поклялись Господом, Богом Израиля, и теперь не можем тронуть их.
но они ответили: — Мы поклялись им Господом, Богом Израиля, и не можем теперь тронуть их.
І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
but all the leaders answered, "We have given them our oath by the LORD, the God of Israel, and we cannot touch them now.
וַיֹּאמְרוּ כָל־הַנְּשִׂיאִים אֶל־כָּל־הָעֵדָה, אֲנַחְנוּ נִשְׁבַּעְנוּ לָהֶם, בַּיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וְעַתָּה לֹא נוּכַל לִנְגֹּעַ בָּהֶם׃
11111
20
а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.
Оставим их жить, чтобы Гнев не обрушился на нас за нарушение клятвы!»
Вот что мы сделаем с ними: мы оставим их в живых, чтобы на нас не обрушился гнев за нарушение клятвы, которую мы им дали.
Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.
This is what we will do to them: We will let them live, so that wrath will not fall on us for breaking the oath we swore to them."
זֹאת נַעֲשֶׂה לָהֶם וְהַחֲיֵה אוֹתָם; וְלֹא־יִהְיֶה עָלֵינוּ קֶצֶף, עַל־הַשְּׁבוּעָה אֲשֶׁר־נִשְׁבַּעְנוּ לָהֶם׃
11111
21
И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. [И сделало все общество] так, как сказали им начальники.
Вожди общины постановили: «Пусть живут». И с тех пор хиввеи работают на общину: доставляют дрова и воду. Так решили начальники общины.
И вожди продолжили: — Пусть они живут, но будут дровосеками и водоносами для всего нашего общества. Так обещание вождей не было нарушено.
І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
They continued, "Let them live, but let them be woodcutters and water carriers for the entire community." So the leaders" promise to them was kept.
וַיֹּאמְרוּ אֲלֵיהֶם הַנְּשִׂיאִים יִחְיוּ; וַיִּהְיוּ חֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי־מַיִם לְכָל־הָעֵדָה, כַּאֲשֶׁר דִּבְּרוּ לָהֶם הַנְּשִׂיאִים׃
11111
22
Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: "мы весьма далеко от вас", тогда как вы живете близ нас?
Иисус позвал хиввеев и сказал им: «Зачем вы обманули нас, зачем говорили, что живете далеко от нас, если на самом деле вы живете рядом с нами?
Иисус призвал гаваонитян и сказал: — Почему вы обманули нас, сказав: «Мы живем далеко от вас», — тогда как вы живете рядом с нами?
І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?
Then Joshua summoned the Gibeonites and said, "Why did you deceive us by saying, "We live a long way from you," while actually you live near us?
וַיִּקְרָא לָהֶם יְהוֹשֻׁעַ, וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם לֵאמֹר; לָמָּה רִמִּיתֶם אֹתָנוּ לֵאמֹר, רְחוֹקִים אֲנַחְנוּ מִכֶּם מְאֹד, וְאַתֶּם בְּקִרְבֵּנוּ יֹשְׁבִים׃
11111
23
за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для [меня и для] дома Бога моего!
Прокляты вы за это: вы навеки будете в рабстве, будете доставлять дрова и воду для дома Бога моего».
Теперь вы прокляты. Вы всегда будете работать дровосеками и водоносами для дома моего Бога.
А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.
You are now under a curse: You will never cease to serve as woodcutters and water carriers for the house of my God."
וְעַתָּה אֲרוּרִים אַתֶּם; וְלֹא־יִכָּרֵת מִכֶּם עֶבֶד, וְחֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי־מַיִם לְבֵית אֱלֹהָי׃
11111
24
Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь Бог твой повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить [нас и] всех жителей сей земли пред лицем вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;
Они отвечали: «Нам, рабам твоим, известно, какое повеление Господь, ваш Бог, дал Своему рабу Моисею: что вся эта земля должна быть отдана вам, а все ее жители уничтожены. Мы боялись за свою жизнь — вот почему мы так поступили.
Они ответили Иисусу: — Твои слуги узнали наверняка, что Господь, твой Бог, повелел Своему слуге Моисею отдать вам всю эту землю и истребить перед вами всех ее жителей. Мы очень испугались за свою жизнь и потому поступили так.
А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
They answered Joshua, "Your servants were clearly told how the LORD your God had commanded his servant Moses to give you the whole land and to wipe out all its inhabitants from before you. So we feared for our lives because of you, and that is why we did this.
וַיַּעֲנוּ אֶת־יְהוֹשֻׁעַ וַיֹּאמְרוּ, כִּי הֻגֵּד הֻגַּד לַעֲבָדֶיךָ אֵת אֲשֶׁר צִוָּה יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֶת־מֹשֶׁה עַבְדּוֹ, לָתֵת לָכֶם אֶת־כָּל־הָאָרֶץ, וּלְהַשְׁמִיד אֶת־כָּל־יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ מִפְּנֵיכֶם; וַנִּירָא מְאֹד לְנַפְשֹׁתֵינוּ מִפְּנֵיכֶם, וַנַּעֲשֵׂה אֶת־הַדָּבָר הַזֶּה׃
11111
25
теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.
Теперь мы в твоей власти — делай с нами, как считаешь нужным».
Теперь мы в твоих руках. Поступай с нами, как сочтешь лучшим и справедливым.
А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.
We are now in your hands. Do to us whatever seems good and right to you."
וְעַתָּה הִנְנוּ בְיָדֶךָ; כַּטּוֹב וְכַיָּשָׁר בְּעֵינֶיךָ לַעֲשׂוֹת לָנוּ עֲשֵׂה׃
11111
26
И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;
Иисус не дал израильтянам убить хиввеев,
Иисус защитил их от израильтян, и те не убили их.
І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
So Joshua saved them from the Israelites, and they did not kill them.
וַיַּעַשׂ לָהֶם כֵּן; וַיַּצֵּל אוֹתָם מִיַּד בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל וְלֹא הֲרָגוּם׃
11111
27
и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для [всего] общества и для жертвенника Господня; [посему жители Гаваона сделались дровосеками и водоносами для жертвенника Божия] даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы [Господь].
но велел, чтобы хиввеи, начиная с того самого дня, доставляли дрова и воду для общины Израиля и для жертвенника Господнего (на то место, которое изберет Господь). Эти работы они выполняют и поныне.
В тот день он сделал гаваонитян дровосеками и водоносами для общества и для жертвенника Господа на том месте, какое бы Господь ни избирал. Они делают это и до сих пор.
І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
That day he made the Gibeonites woodcutters and water carriers for the community and for the altar of the LORD at the place the LORD would choose. And that is what they are to this day.
וַיִּתְּנֵם יְהוֹשֻׁעַ בַּיּוֹם הַהוּא, חֹטְבֵי עֵצִים וְשֹׁאֲבֵי מַיִם לָעֵדָה; וּלְמִזְבַּח יְהוָה עַד־הַיּוֹם הַזֶּה, אֶל־הַמָּקוֹם אֲשֶׁר יִבְחָר׃
11111