Книга Судей Израилевых | Judges | שופטים, Глава 3

1
Вот те народы, которых оставил Господь, чтобы искушать ими Израильтян, всех, которые не знали о всех войнах Ханаанских, —
Вот народы, которые Господь оставил в этой стране, чтобы испытать израильтян, не участвовавших в завоевании Ханаа́на.
Вот народы, которые Господь оставил, чтобы испытывать израильтян, не знавших ни одной из войн в Ханаане
А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,
These are the nations the LORD left to test all those Israelites who had not experienced any of the wars in Canaan
וְאֵלֶּה הַגּוֹיִם אֲשֶׁר הִנִּיחַ יְהוָה, לְנַסּוֹת בָּם אֶת־יִשְׂרָאֵל; אֵת כָּל־אֲשֶׁר לֹא־יָדְעוּ, אֵת כָּל־מִלְחֲמוֹת כְּנָעַן׃
2
для того только, чтобы знали и учились войне последующие роды сынов Израилевых, которые прежде не знали ее:
(Лишь затем, чтобы научить военному делу те поколения израильтян, которые не участвовали в завоевании.)
(Он сделал это лишь для того, чтобы научить потомков израильтян, которые прежде не знали сражений):
тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:
(he did this only to teach warfare to the descendants of the Israelites who had not had previous battle experience):
רַק, לְמַעַן דַּעַת דֹּרוֹת בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל, לְלַמְּדָם מִלְחָמָה; רַק אֲשֶׁר־לְפָנִים לֹא יְדָעוּם׃
3
пять владельцев Филистимских, все Хананеи, Сидоняне и Евеи, живущие на горе Ливане, от горы Ваал-Ермона до входа в Емаф.
Это пять филисти́мских княжеств, а также все те ханаанеи, сидо́няне и хивве́и, что живут на Ливанских горах, от горы Ба́ал–Хермо́н до Лево́-Хама́та.
пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хивеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата.
п"ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.
the five rulers of the Philistines, all the Canaanites, the Sidonians, and the Hivites living in the Lebanon mountains from Mount Baal Hermon to Lebo Hamath.
חֲמֵשֶׁת סַרְנֵי פְלִשְׁתִּים, וְכָל־הַכְּנַעֲנִי וְהַצִּידֹנִי, וְהַחִוִּי, יֹשֵׁב הַר הַלְּבָנוֹן; מֵהַר בַּעַל חֶרְמוֹן, עַד לְבוֹא חֲמָת׃
4
Они были {оставлены,} чтобы искушать ими Израильтян и узнать, повинуются ли они заповедям Господним, которые Он заповедал отцам их чрез Моисея.
Эти народы нужны были, чтобы испытать Израиль: будут ли израильтяне соблюдать повеления, которые Господь дал их предкам через Моисея?
Они были оставлены, чтобы испытать израильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Господа, которые Он дал их отцам через Моисея.
І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.
They were left to test the Israelites to see whether they would obey the LORD"S commands, which he had given their forefathers through Moses.
וַיִּהְיוּ לְנַסּוֹת בָּם אֶת־יִשְׂרָאֵל; לָדַעַת, הֲיִשְׁמְעוּ אֶת־מִצְוֹת יְהוָה, אֲשֶׁר־צִוָּה אֶת־אֲבוֹתָם בְּיַד־מֹשֶׁה׃
5
И жили сыны Израилевы среди Хананеев, Хеттеев, Аморреев, Ферезеев, Евеев, [Гергесеев] и Иевусеев,
Живя среди ханаанеев, хеттов, амореев, периззеев, хиввеев и евусеев,
Израильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, хивеев и иевусеев.
А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
The Israelites lived among the Canaanites, Hittites, Amorites, Perizzites, Hivites and Jebusites.
וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל, יָשְׁבוּ בְּקֶרֶב הַכְּנַעֲנִי; הַחִתִּי וְהָאֱמֹרִי וְהַפְּרִזִּי, וְהַחִוִּי וְהַיְבוּסִי׃
6
и брали дочерей их себе в жены, и своих дочерей отдавали за сыновей их, и служили богам их.
сыны Израилевы брали их дочерей себе в жены, а своих дочерей выдавали замуж за них — и стали служить их богам.
Они брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам.
І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.
They took their daughters in marriage and gave their own daughters to their sons, and served their gods.
וַיִּקְחוּ אֶת־בְּנוֹתֵיהֶם לָהֶם לְנָשִׁים, וְאֶת־בְּנוֹתֵיהֶם נָתְנוּ לִבְנֵיהֶם; וַיַּעַבְדוּ אֶת־אֱלֹהֵיהֶם׃
7
И сделали сыны Израилевы злое пред очами Господа, и забыли Господа Бога своего, и служили Ваалам и Астартам.
Начали израильтяне творить дела, ненавистные Господу, — забыли Господа, своего Бога, служили Ваалам и Ашера́м.
Израильтяне совершили зло в глазах Господа: они забыли Господа, своего Бога, и служили Баалам и Ашерам.
І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.
The Israelites did evil in the eyes of the LORD; they forgot the LORD their God and served the Baals and the Asherahs.
וַיַּעֲשׂוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶת־הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה, וַיִּשְׁכְּחוּ אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵיהֶם; וַיַּעַבְדוּ אֶת־הַבְּעָלִים וְאֶת־הָאֲשֵׁרוֹת׃
8
И воспылал гнев Господень на Израиля, и предал их в руки Хусарсафема, царя Месопотамского, и служили сыны Израилевы Хусарсафему восемь лет.
И Господь разгневался на них. Он отдал их в руки Куша́н–Ришата́има, царя Ара́м–Нахара́има. Восемь лет израильтяне были под властью Кушан–Ришатаима.
Гнев Господа вспыхнул на Израиль, и Он отдал их в руки Кушан-Ришатаима, царя Арам-Нахараима, и служили ему израильтяне восемь лет.
І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш"атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш"атаїмові вісім літ.
The anger of the LORD burned against Israel so that he sold them into the hands of Cushan-Rishathaim king of Aram Naharaim, to whom the Israelites were subject for eight years.
וַיִּחַר־אַף יְהוָה בְּיִשְׂרָאֵל, וַיִּמְכְּרֵם, בְּיַד כּוּשַׁן רִשְׁעָתַיִם, מֶלֶךְ אֲרַם נַהֲרָיִם; וַיַּעַבְדוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶת־כּוּשַׁן רִשְׁעָתַיִם שְׁמֹנֶה שָׁנִים׃
9
Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и воздвигнул Господь спасителя сынам Израилевым, который спас их, Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова.
Потом они воззвали к Господу, и Господь послал им избавителя, который их спас, — это был Отниэ́л, потомок Кена́за, младший брат Кале́ва.
Но когда они воззвали к Господу, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева, который спас их.
І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.
But when they cried out to the LORD, he raised up for them a deliverer, Othniel son of Kenaz, Caleb"s younger brother, who saved them.
וַיִּזְעֲקוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוָה, וַיָּקֶם יְהוָה מוֹשִׁיעַ לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל וַיּוֹשִׁיעֵם; אֵת עָתְנִיאֵל בֶּן־קְנַז, אֲחִי כָלֵב הַקָּטֹן מִמֶּנּוּ׃
10
На нем был Дух Господень, и был он судьею Израиля. Он вышел на войну [против Хусарсафема], и предал Господь в руки его Хусарсафема, царя Месопотамского, и преодолела рука его Хусарсафема.
Сошел на Отниэла дух Господа, и Отниэл стал вождем Израиля. Он выступил в поход, и Господь отдал в его руки Кушан–Ришатаима, царя Ара́ма. Отниэл победил Кушан–Ришатаима,
Дух Господа сошел на него, он стал судьей Израиля и отправился воевать. Господь отдал Кушан-Ришатаима, царя Арама, в руки Отниила, который одержал над ним победу.
І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш"атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш"атаїмом.
The Spirit of the LORD came upon him, so that he became Israel"s judge and went to war. The LORD gave Cushan-Rishathaim king of Aram into the hands of Othniel, who overpowered him.
וַתְּהִי עָלָיו רוּחַ־יְהוָה וַיִּשְׁפֹּט אֶת־יִשְׂרָאֵל, וַיֵּצֵא לַמִּלְחָמָה, וַיִּתֵּן יְהוָה בְּיָדוֹ, אֶת־כּוּשַׁן רִשְׁעָתַיִם מֶלֶךְ אֲרָם; וַתָּעָז יָדוֹ, עַל כּוּשַׁן רִשְׁעָתָיִם׃
11
И покоилась земля сорок лет. И умер Гофониил, сын Кеназа.
и на сорок лет в стране воцарился покой. Затем Отниэл, потомок Кеназа, умер.
И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа, не умер.
І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.
So the land had peace for forty years, until Othniel son of Kenaz died.
וַתִּשְׁקֹט הָאָרֶץ אַרְבָּעִים שָׁנָה; וַיָּמָת עָתְנִיאֵל בֶּן־קְנַז׃
12
Сыны Израилевы опять стали делать злое пред очами Господа, и укрепил Господь Еглона, царя Моавитского, против Израильтян, за то, что они делали злое пред очами Господа.
Израильтяне снова стали творить дела, ненавистные Господу, — и за то, что они творили такие дела, Господь дал Эгло́ну, царю Моа́ва, одолеть Израиль.
Израильтяне вновь совершили зло в глазах Господа, и из-за этого Господь сделал Эглона, царя Моава, сильнее Израиля.
А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.
Once again the Israelites did evil in the eyes of the LORD, and because they did this evil the LORD gave Eglon king of Moab power over Israel.
וַיֹּסִפוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, לַעֲשׂוֹת הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; וַיְחַזֵּק יְהוָה אֶת־עֶגְלוֹן מֶלֶךְ־מוֹאָב עַל־יִשְׂרָאֵל, עַל כִּי־עָשׂוּ אֶת־הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה׃
13
Он собрал к себе [всех] Аммонитян и Амаликитян, и пошел и поразил Израиля, и овладели они городом Пальм.
Призвав на подмогу аммонитя́н и амалекитя́н, Эглон пошел на израильтян войной и, разбив их, овладел Городом Пальм.
В союзе с аммонитянами и аморреями Эглон нанес Израилю поражение и завладел городом Пальм.
І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.
Getting the Ammonites and Amalekites to join him, Eglon came and attacked Israel, and they took possession of the City of Palms.
וַיֶּאֱסֹף אֵלָיו, אֶת־בְּנֵי עַמּוֹן וַעֲמָלֵק; וַיֵּלֶךְ, וַיַּךְ אֶת־יִשְׂרָאֵל, וַיִּירְשׁוּ אֶת־עִיר הַתְּמָרִים׃
14
И служили сыны Израилевы Еглону, царю Моавитскому, восемнадцать лет.
Восемнадцать лет израильтяне были под властью Эглона, царя Моава,
Израильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет.
І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
The Israelites were subject to Eglon king of Moab for eighteen years.
וַיַּעַבְדוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶת־עֶגְלוֹן מֶלֶךְ־מוֹאָב, שְׁמוֹנֶה עֶשְׂרֵה שָׁנָה׃
15
Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и Господь воздвигнул им спасителя Аода, сына Геры, сына Иеминиева, который был левша. И послали сыны Израилевы с ним дары Еглону, царю Моавитскому.
а потом воззвали к Господу, и Господь послал им избавителя — это был Эху́д, сын Геры́, из племени Вениами́на. У Эхуда была увечная правая рука. Израильтяне отправили его с данью к Эглону, царю Моава.
Израильтяне вновь воззвали к Господу, и Он дал им избавителя — Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Израильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава.
І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.
Again the Israelites cried out to the LORD, and he gave them a deliverer--Ehud, a left-handed man, the son of Gera the Benjamite. The Israelites sent him with tribute to Eglon king of Moab.
וַיִּזְעֲקוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוָה, וַיָּקֶם יְהוָה לָהֶם מוֹשִׁיעַ, אֶת־אֵהוּד בֶּן־גֵּרָא בֶּן־הַיְמִינִי, אִישׁ אִטֵּר יַד־יְמִינוֹ; וַיִּשְׁלְחוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל בְּיָדוֹ מִנְחָה, לְעֶגְלוֹן מֶלֶךְ מוֹאָב׃
16
Аод сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и припоясал его под плащом своим к правому бедру,
Эхуд сделал себе обоюдоострый кинжал длиной в один го́мед, спрятал на правом бедре под одеждой —
Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в локоть, и укрепил его под одеждой у правого бедра.
І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип"яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.
Now Ehud had made a double-edged sword about a foot and a half long, which he strapped to his right thigh under his clothing.
וַיַּעַשׂ לוֹ אֵהוּד חֶרֶב, וְלָהּ שְׁנֵי פֵיוֹת גֹּמֶד אָרְכָּהּ; וַיַּחְגֹּר אוֹתָהּ מִתַּחַת לְמַדָּיו, עַל יֶרֶךְ יְמִינוֹ׃
17
[и пришел,] и поднес дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный.
и явился к Эглону, царю Моава, с данью. Эглон был очень толст.
Затем он принес дань Эглону, царю Моава, который был очень тучен.
І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.
He presented the tribute to Eglon king of Moab, who was a very fat man.
וַיַּקְרֵב אֶת־הַמִּנְחָה, לְעֶגְלוֹן מֶלֶךְ מוֹאָב; וְעֶגְלוֹן אִישׁ בָּרִיא מְאֹד׃
18
Когда поднес {Аод} все дары и проводил людей, принесших дары,
Эхуд преподнес ему дань. Потом он отпустил своих людей, которые эту дань принесли,
После того как Ехуд поднес дань, он отпустил людей, которые ее несли.
І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.
After Ehud had presented the tribute, he sent on their way the men who had carried it.
וַיְהִי כַּאֲשֶׁר כִּלָּה, לְהַקְרִיב אֶת־הַמִּנְחָה; וַיְשַׁלַּח אֶת־הָעָם, נֹשְׂאֵי הַמִּנְחָה׃
19
то сам возвратился от истуканов, которые в Галгале, и сказал: у меня есть тайное слово до тебя, царь. Он сказал: тише! И вышли от него все стоявшие при нем.
а сам, повернув назад у гилгальских истуканов, снова пришел к Эглону и сказал: «Царь, у меня к тебе тайное поручение». — «Тихо!» — сказал Эглон. Все его приближенные вышли.
Но сам он повернул назад у идолов, что близ Гилгала, и сказал: — О царь, у меня есть для тебя тайная весть. Царь сказал: — Тише! — и все его слуги удалились.
А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.
At the idols near Gilgal he himself turned back and said, "I have a secret message for you, O king." The king said, "Quiet!" And all his attendants left him.
וְהוּא שָׁב, מִן־הַפְּסִילִים אֲשֶׁר אֶת־הַגִּלְגָּל, וַיֹּאמֶר דְּבַר־סֵתֶר לִי אֵלֶיךָ הַמֶּלֶךְ; וַיֹּאמֶר הָס, וַיֵּצְאוּ מֵעָלָיו, כָּל־הָעֹמְדִים עָלָיו׃
20
Аод вошел к нему: он сидел в прохладной горнице, которая была у него отдельно. И сказал Аод: у меня есть до тебя, [царь,] слово Божие. [Еглон] встал со стула [пред ним].
Эхуд поднялся в собственные покои Эглона, в его комнату на втором этаже, и сказал: «У меня к тебе поручение от Бога!» Эглон встал.
Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал: — У меня для тебя весть от Бога. Когда царь поднялся,
І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.
Ehud then approached him while he was sitting alone in the upper room of his summer palace and said, "I have a message from God for you." As the king rose from his seat,
וְאֵהוּד בָּא אֵלָיו, וְהוּא־יֹשֵׁב בַּעֲלִיַּת הַמְּקֵרָה אֲשֶׁר־לוֹ לְבַדּוֹ, וַיֹּאמֶר אֵהוּד, דְּבַר־אֱלֹהִים לִי אֵלֶיךָ; וַיָּקָם מֵעַל הַכִּסֵּא׃
21
[Когда он встал,] Аод простер левую руку свою и взял меч с правого бедра своего и вонзил его в чрево его,
Тогда Эхуд левой рукой выхватил кинжал, что был спрятан у него на правом боку, и вонзил Эглону в живот —
Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот.
І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.
Ehud reached with his left hand, drew the sword from his right thigh and plunged it into the king"s belly.
וַיִּשְׁלַח אֵהוּד אֶת־יַד שְׂמֹאלוֹ, וַיִּקַּח אֶת־הַחֶרֶב, מֵעַל יֶרֶךְ יְמִינוֹ; וַיִּתְקָעֶהָ בְּבִטְנוֹ׃
22
так что вошла за острием и рукоять, и тук закрыл острие, ибо Аод не вынул меча из чрева его, и он прошел в задние части.
вогнал вместе с рукояткой! Клинок целиком ушел в жир. Эхуд не стал вытаскивать кинжал. Он выбрался через лаз —
Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча, и нечистоты вышли из тела царя.
І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.
Even the handle sank in after the blade, which came out his back. Ehud did not pull the sword out, and the fat closed in over it.
וַיָּבֹא גַם־הַנִּצָּב אַחַר הַלַּהַב, וַיִּסְגֹּר הַחֵלֶב בְּעַד הַלַּהַב, כִּי לֹא שָׁלַף הַחֶרֶב מִבִּטְנוֹ; וַיֵּצֵא הַפַּרְשְׁדֹנָה׃
23
И вышел Аод в преддверие, и затворил за собою двери горницы, и замкнул.
выбрался через боковой ход — а дверь комнаты закрыл и запер.
Выйдя в переднюю, Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их.
І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.
Then Ehud went out to the porch; he shut the doors of the upper room behind him and locked them.
וַיֵּצֵא אֵהוּד הַמִּסְדְּרוֹנָה; וַיִּסְגֹּר דַּלְתוֹת הָעַלִיָּה בַּעֲדוֹ וְנָעָל׃
24
Когда он вышел, рабы {Еглона} пришли и видят, вот, двери горницы замкнуты, и говорят: верно он для нужды в прохладной комнате.
Как только Эхуд ушел, вернулись приближенные Эглона. Увидев, что дверь заперта, они решили, что их владыка справляет нужду у себя в комнате.
Когда он ушел, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали: — Должно быть, он справляет нужду во внутренней комнате дома.
І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.
After he had gone, the servants came and found the doors of the upper room locked. They said, "He must be relieving himself in the inner room of the house."
וְהוּא יָצָא וַעֲבָדָיו בָּאוּ, וַיִּרְאוּ וְהִנֵּה דַּלְתוֹת הָעֲלִיָּה נְעֻלוֹת; וַיֹּאמְרוּ, אַךְ מֵסִיךְ הוּא אֶת־רַגְלָיו בַּחֲדַר הַמְּקֵרָה׃
25
Ждали довольно долго, но видя, что никто не отпирает дверей горницы, взяли ключ и отперли, и вот, господин их лежит на земле мертвый.
Долго ждали они, но царь не открывал. Тогда они принесли ключ, отперли и увидели: их владыка лежит на полу, мертвый.
Они ждали, пока не начали беспокоиться, и, видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там они увидели, что их господин лежит на полу мертвый.
І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!
They waited to the point of embarrassment, but when he did not open the doors of the room, they took a key and unlocked them. There they saw their lord fallen to the floor, dead.
וַיָּחִילוּ עַד־בּוֹשׁ, וְהִנֵּה אֵינֶנּוּ פֹתֵחַ דַּלְתוֹת הָעֲלִיָּה וַיִּקְחוּ אֶת־הַמַּפְתֵּחַ וַיִּפְתָּחוּ, וְהִנֵּה אֲדֹנֵיהֶם, נֹפֵל אַרְצָה מֵת׃
26
Пока они недоумевали, Аод между тем ушел, [и никто о нем не думал,] прошел мимо истуканов и спасся в Сеираф.
А Эхуд, пока они мешкали, успел скрыться — он миновал гилгальских истуканов и бежал в Сеиру́.
Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошел мимо идолов и спасся в Сеире.
А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.
While they waited, Ehud got away. He passed by the idols and escaped to Seirah.
וְאֵהוּד נִמְלַט עַד הִתְמַהְמְהָם; וְהוּא עָבַר אֶת־הַפְּסִילִים, וַיִּמָּלֵט הַשְּׂעִירָתָה׃
27
Придя же [в землю Израилеву, Аод] вострубил трубою на горе Ефремовой, и сошли с ним сыны Израилевы с горы, и он {шел} впереди их.
Придя в горы Ефрема, Эхуд протрубил в рог — и спустился с гор уже во главе войска израильтян.
Придя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефрема, и израильтяне спустились вместе с ним с нагорий; он возглавлял их.
І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.
When he arrived there, he blew a trumpet in the hill country of Ephraim, and the Israelites went down with him from the hills, with him leading them.
וַיְהִי בְּבוֹאוֹ, וַיִּתְקַע בַּשּׁוֹפָר בְּהַר אֶפְרָיִם; וַיֵּרְדוּ עִמּוֹ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל מִן־הָהָר וְהוּא לִפְנֵיהֶם׃
28
И сказал им: идите за мною, ибо предал Господь [Бог] врагов ваших Моавитян в руки ваши. И пошли за ним, и перехватили переправу через Иордан к Моаву, и не давали никому переходить.
«Скорее за мной! — говорил Эхуд. — Господь отдал ваших врагов, моавитян, вам в руки!» Израильтяне во главе с Эхудом спустились с гор и преградили моавитянам путь, захватив броды через Иорда́н, — и никому из врагов не удалось уйти на ту сторону.
— Идите за мной, — приказал он, — потому что Господь отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки. И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.
І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.
"Follow me," he ordered, "for the LORD has given Moab, your enemy, into your hands." So they followed him down and, taking possession of the fords of the Jordan that led to Moab, they allowed no one to cross over.
וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם רִדְפוּ אַחֲרַי, כִּי־נָתַן יְהוָה אֶת־אֹיְבֵיכֶם אֶת־מוֹאָב בְּיֶדְכֶם; וַיֵּרְדוּ אַחֲרָיו, וַיִּלְכְּדוּ אֶת־מַעְבְּרוֹת הַיַּרְדֵּן לְמוֹאָב, וְלֹא־נָתְנוּ אִישׁ לַעֲבֹר׃
29
И побили в то время Моавитян около десяти тысяч человек, всё здоровых и сильных, и никто не убежал.
Они перебили тогда десять тысяч моавитян — людей дородных, настоящих воинов! Ни один не спасся!
Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому.
І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.
At that time they struck down about ten thousand Moabites, all vigorous and strong; not a man escaped.
וַיַּכּוּ אֶת־מוֹאָב בָּעֵת הַהִיא, כַּעֲשֶׂרֶת אֲלָפִים אִישׁ, כָּל־שָׁמֵן וְכָל־אִישׁ חָיִל; וְלֹא נִמְלַט אִישׁ׃
30
Так смирились в тот день Моавитяне пред Израилем, и покоилась земля восемьдесят лет. [И был Аод судьею их до самой смерти.]
В тот день израильтяне взяли верх над Моавом. На восемьдесят лет в стране воцарился покой.
В тот день Моав стал служить Израилю, и земля покоилась в мире восемьдесят лет.
І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.
That day Moab was made subject to Israel, and the land had peace for eighty years.
וַתִּכָּנַע מוֹאָב בַּיּוֹם הַהוּא, תַּחַת יַד יִשְׂרָאֵל; וַתִּשְׁקֹט הָאָרֶץ שְׁמוֹנִים שָׁנָה׃
31
После него был Самегар, сын Анафов, который шестьсот человек Филистимлян побил воловьим рожном; и он также спас Израиля.
После Эхуда был Шамга́р, сын Ана́т. Простым рожном, каким погоняют волов, он перебил шестьсот филисти́млян. Он тоже был избавителем Израиля.
После Ехуда пришел Шамгар, сын Анафа, который сразил шестьсот филистимлян воловьим рожном, пастушьей тростью. Он также спас Израиль.
А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.
After Ehud came Shamgar son of Anath, who struck down six hundred Philistines with an oxgoad. He too saved Israel.
וְאַחֲרָיו הָיָה שַׁמְגַּר בֶּן־עֲנָת, וַיַּךְ אֶת־פְּלִשְׁתִּים שֵׁשׁ־מֵאוֹת אִישׁ, בְּמַלְמַד הַבָּקָר; וַיֹּשַׁע גַּם־הוּא אֶת־יִשְׂרָאֵל׃