1
И сказали ему Ефремляне: зачем ты это сделал, что не позвал нас, когда шел воевать с Мадианитянами? И сильно ссорились с ним.
Ефремляне сказали Гедеону: «Как ты мог так поступить? Ты не позвал нас, когда шел на войну с мидьянитянами!» Они были в ярости.
Ефремиты сказали Гедеону: — Почему ты так обошелся с нами? Почему ты не позвал нас, когда шел сражаться с мадианитянами? Они сильно бранили его.
І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.
Now the Ephraimites asked Gideon, "Why have you treated us like this? Why didn"t you call us when you went to fight Midian?" And they criticized him sharply.
וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו אִישׁ אֶפְרַיִם, מָה־הַדָּבָר הַזֶּה עָשִׂיתָ לָּנוּ, לְבִלְתִּי קְרֹאות לָנוּ, כִּי הָלַכְתָּ לְהִלָּחֵם בְּמִדְיָן; וַיְרִיבוּן אִתּוֹ בְּחָזְקָה׃
2
[Гедеон] отвечал им: сделал ли я что такое, как вы ныне? Не счастливее ли Ефрем добирал виноград, нежели Авиезер обирал?
Но Гедеон сказал им: «Что мои дела по сравнению с вашими? Ефрему достались последние гроздья — они еще лучше, чем гроздья, собранные Авиэзером!
Но он ответил им: — Что такого я совершил по сравнению с вами? Разве виноград, который добирал Ефрем не лучше, чем весь урожай моего клана, клана Авиезера?
І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
But he answered them, "What have I accomplished compared to you? Aren"t the gleanings of Ephraim"s grapes better than the full grape harvest of Abiezer?
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם, מֶה־עָשִׂיתִי עַתָּה כָּכֶם; הֲלוֹא, טוֹב עֹלְלוֹת אֶפְרַיִם מִבְצִיר אֲבִיעֶזֶר׃
3
В ваши руки предал Бог князей Мадиамских Орива и Зива, и что мог сделать я такое, как вы? Тогда успокоился дух их против него, когда сказал он им такие слова.
В ваши руки Бог отдал мидьянских вождей — Ворона и Волка. Разве могут мои дела сравниться с вашими?» Когда Гедеон сказал им это, они успокоились.
Бог отдал в ваши руки мадианских вождей Орива и Зива. Что же такого я мог сделать, чтобы сравниться с вами? Когда он сказал им это, их негодование утихло.
У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
God gave Oreb and Zeeb, the Midianite leaders, into your hands. What was I able to do compared to you?" At this, their resentment against him subsided.
בְּיֶדְכֶם נָתַן אֱלֹהִים אֶת־שָׂרֵי מִדְיָן אֶת־עֹרֵב וְאֶת־זְאֵב, וּמַה־יָּכֹלְתִּי עֲשׂוֹת כָּכֶם; אָז, רָפְתָה רוּחָם מֵעָלָיו, בְּדַבְּרוֹ הַדָּבָר הַזֶּה׃
4
И пришел Гедеон к Иордану, и перешел сам и триста человек, бывшие с ним. Они были утомлены [и голодны], преследуя {врагов.}
Гедеон и триста его воинов вышли к Иордану и переправились на тот берег. Они были измождены, но продолжали погоню.
Гедеон и триста воинов, которые были с ним, утомились, но, продолжали погоню. Они пришли к Иордану и переправились через него.
І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
Gideon and his three hundred men, exhausted yet keeping up the pursuit, came to the Jordan and crossed it.
וַיָּבֹא גִדְעוֹן הַיַּרְדֵּנָה; עֹבֵר הוּא, וּשְׁלֹשׁ־מֵאוֹת הָאִישׁ אֲשֶׁר אִתּוֹ, עֲיֵפִים וְרֹדְפִים׃
5
И сказал он жителям Сокхофа: дайте хлеба народу, который идет за мною; они утомились, а я преследую Зевея и Салмана, царей Мадиамских.
Гедеон сказал жителям Сукко́та: «Дайте моим людям хлеба. Они устали. Я преследую Зе́ваха и Цалмунну́, мидьянских царей!»
Он сказал жителям Суккота: — Дайте моим воинам хлеба; они утомлены, а я все еще преследую мадианских царей Зеваха и Салмана.
І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
He said to the men of Succoth, "Give my troops some bread; they are worn out, and I am still pursuing Zebah and Zalmunna, the kings of Midian."
וַיֹּאמֶר לְאַנְשֵׁי סֻכּוֹת, תְּנוּ־נָא כִּכְּרוֹת לֶחֶם, לָעָם אֲשֶׁר בְּרַגְלָי; כִּי־עֲיֵפִים הֵם, וְאָנֹכִי, רֹדֵף אַחֲרֵי זֶבַח וְצַלְמֻנָּע מַלְכֵי מִדְיָן׃
6
Князья Сокхофа сказали: разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам войску твоему давать хлеб?
Но правители Суккота ответили: «Просишь, чтобы мы накормили твое войско? А ты уже схватил Зеваха и Цалмунну?»
Но приближенные Суккота ответили: — Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим воинам?
І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
But the officials of Succoth said, "Do you already have the hands of Zebah and Zalmunna in your possession? Why should we give bread to your troops?"
וַיֹּאמֶר שָׂרֵי סֻכּוֹת, הֲכַף זֶבַח וְצַלְמֻנָּע עַתָּה בְּיָדֶךָ; כִּי־נִתֵּן לִצְבָאֲךָ לָחֶם׃
7
И сказал Гедеон: за это, когда предаст Господь Зевея и Салмана в руки мои, я растерзаю тело ваше терновником пустынным и молотильными зубчатыми досками.
Гедеон сказал им: «А вот за это, когда Господь отдаст в мои руки Зеваха и Цалмунну, я пройдусь по вашим телам, как молотилкой, дикими колючками и сучьями!»
Гедеон ответил: — За это, когда Господь отдаст в мои руки Зеваха и Салмана, я растерзаю вашу плоть пустынным терновником и шиповником.
І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
Then Gideon replied, "Just for that, when the LORD has given Zebah and Zalmunna into my hand, I will tear your flesh with desert thorns and briers."
וַיֹּאמֶר גִּדְעוֹן, לָכֵן, בְּתֵת יְהוָה אֶת־זֶבַח וְאֶת־צַלְמֻנָּע בְּיָדִי; וְדַשְׁתִּי אֶת־בְּשַׂרְכֶם, אֶת־קוֹצֵי הַמִּדְבָּר וְאֶת־הַבַּרְקֳנִים׃
8
Оттуда пошел он в Пенуэл и то же сказал жителям его, и жители Пенуэла отвечали ему то же, что отвечали жители Сокхофа.
Гедеон двинулся к Пенуэ́лу и обратился к его жителям с той же просьбой. Они ответили ему так же, как и жители Суккота.
Оттуда он поднялся к Пениэлу и просил того же, но жители Пениэла ответили, как жители Суккота.
І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
From there he went up to Peniel and made the same request of them, but they answered as the men of Succoth had.
וַיַּעַל מִשָּׁם פְּנוּאֵל, וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם כָּזֹאת; וַיַּעֲנוּ אוֹתוֹ אַנְשֵׁי פְנוּאֵל, כַּאֲשֶׁר עָנוּ אַנְשֵׁי סֻכּוֹת׃
9
Он сказал и жителям Пенуэла: когда я возвращусь в мире, разрушу башню сию.
Гедеон сказал им: «Когда возвращусь с победой, я снесу вашу башню!»
И он сказал жителям Пениэла: — Когда я вернусь с победой, я разрушу эту башню.
І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб"ю оцю вежу.
So he said to the men of Peniel, "When I return in triumph, I will tear down this tower."
וַיֹּאמֶר גַּם־לְאַנְשֵׁי פְנוּאֵל לֵאמֹר; בְּשׁוּבִי בְשָׁלוֹם, אֶתֹּץ אֶת־הַמִּגְדָּל הַזֶּה׃
10
Зевей же и Салман были в Каркоре и с ними их ополчение до пятнадцати тысяч, все, что осталось из всего ополчения жителей востока; пало же сто двадцать тысяч человек, обнажающих меч.
Зевах и Цалмунна стояли в Карко́ре с пятнадцатитысячным войском. (Это было все, что осталось от воинства восточных племен. Сто двадцать тысяч воинов уже пали в бою.)
Зевах и Салман были в Каркоре с войском примерно в пятнадцать тысяч воинов — все, что осталось от войск восточных народов, всего пало сто двадцать тысяч человек, носящих оружие.
А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п"ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
Now Zebah and Zalmunna were in Karkor with a force of about fifteen thousand men, all that were left of the armies of the eastern peoples; a hundred and twenty thousand swordsmen had fallen.
וְזֶבַח וְצַלְמֻנָּע בַּקַּרְקֹר, וּמַחֲנֵיהֶם עִמָּם כַּחֲמֵשֶׁת עָשָׂר אֶלֶף, כֹּל הַנּוֹתָרִים, מִכֹּל מַחֲנֵה בְנֵי־קֶדֶם; וְהַנֹּפְלִים, מֵאָה וְעֶשְׂרִים אֶלֶף אִישׁ שֹׁלֵף חָרֶב׃
11
Гедеон пошел к живущим в шатрах на восток от Новы и Иогбеги и поразил стан, когда стан стоял беспечно.
Гедеон прошел дорогой кочевников — восточнее Но́ваха и Иогбехи́ — и напал на ничего не подозревавшее вражеское войско.
Гедеон поднялся по караванному пути восточнее Новаха и Иогбеги и напал на войско врасплох.
А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.
Gideon went up by the route of the nomads east of Nobah and Jogbehah and fell upon the unsuspecting army.
וַיַּעַל גִּדְעוֹן, דֶּרֶךְ הַשְּׁכוּנֵי בָאֳהָלִים, מִקֶּדֶם לְנֹבַח וְיָגְבֳּהָה; וַיַּךְ אֶת־הַמַּחֲנֶה, וְהַמַּחֲנֶה הָיָה בֶטַח׃
12
Зевей и Салман побежали; он погнался за ними и схватил обоих царей Мадиамских, Зевея и Салмана, и весь стан привел в замешательство.
Зевах и Цалмунна бежали. Гедеон погнался за ними и захватил их — Зеваха и Цалмунну, двух мидьянских царей. Все их войско бежало в страхе.
Зевах и Салман, два мадианских царя, бежали, но он погнался за ними, захватил их и поразил ужасом все их войско.
І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
Zebah and Zalmunna, the two kings of Midian, fled, but he pursued them and captured them, routing their entire army.
וַיָּנוּסוּ, זֶבַח וְצַלְמֻנָּע, וַיִּרְדֹּף אַחֲרֵיהֶם; וַיִּלְכֹּד אֶת־שְׁנֵי מַלְכֵי מִדְיָן, אֶת־זֶבַח וְאֶת־צַלְמֻנָּע, וְכָל־הַמַּחֲנֶה הֶחֱרִיד׃
13
И возвратился Гедеон, сын Иоаса, с войны от возвышенности Хереса.
Возвращаясь из похода, Гедеон, сын Иоаса, шел по Хе́ресскому подъему.
Когда Гедеон, сын Иоаша, вернулся с битвы при возвышенности Херес,
І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
Gideon son of Joash then returned from the battle by the Pass of Heres.
וַיָּשָׁב גִּדְעוֹן בֶּן־יוֹאָשׁ מִן־הַמִּלְחָמָה; מִלְמַעֲלֵה הֶחָרֶס׃
14
И захватил юношу из жителей Сокхофа и выспросил у него; и он написал ему князей и старейшин Сокхофских семьдесят семь человек.
Он захватил и допросил одного юношу, из жителей Суккота, и тот составил ему список семидесяти семи правителей и старейшин города.
он захватил юношу из Суккота, допросил его, и юноша написал ему имена семидесяти семи приближенных Суккота, городских старейшин.
І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.
He caught a young man of Succoth and questioned him, and the young man wrote down for him the names of the seventy-seven officials of Succoth, the elders of the town.
וַיִּלְכָּד־נַעַר מֵאַנְשֵׁי סֻכּוֹת וַיִּשְׁאָלֵהוּ; וַיִּכְתֹּב אֵלָיו אֶת־שָׂרֵי סֻכּוֹת וְאֶת־זְקֵנֶיהָ, שִׁבְעִים וְשִׁבְעָה אִישׁ׃
15
И пришел он к жителям Сокхофским, и сказал: вот Зевей и Салман, за которых вы посмеялись надо мною, говоря: разве рука Зевея и Салмана уже в твоей руке, чтобы нам давать хлеб утомившимся людям твоим?
Затем Гедеон пришел к жителям Суккота и сказал им: «Вот Зевах и Цалмунна! А вы насмехались надо мною, говорили, что раз я не поймал еще Зеваха и Цалмунну, вы не станете кормить моих изможденных людей!»
Тогда Гедеон пришел и сказал жителям Суккота: — Вот Зевах и Салман, из-за которых вы издевались надо мной, говоря: «Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим утомленным воинам?»
І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?
Then Gideon came and said to the men of Succoth, "Here are Zebah and Zalmunna, about whom you taunted me by saying, "Do you already have the hands of Zebah and Zalmunna in your possession? Why should we give bread to your exhausted men?""
וַיָּבֹא אֶל־אַנְשֵׁי סֻכּוֹת, וַיֹּאמֶר הִנֵּה זֶבַח וְצַלְמֻנָּע; אֲשֶׁר חֵרַפְתֶּם אוֹתִי לֵאמֹר, הֲכַף זֶבַח וְצַלְמֻנָּע עַתָּה בְּיָדֶךָ, כִּי נִתֵּן לַאֲנָשֶׁיךָ הַיְּעֵפִים לָחֶם׃
16
И взял старейшин города и терновник пустынный и зубчатые молотильные доски и наказал ими жителей Сокхофа;
И Гедеон велел схватить городских старейшин. Жителей Суккота он истерзал дикими колючками и сучьями,
Он взял старейшин города и преподал жителям Суккота урок, наказав их пустынным терновником и шиповником.
І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
He took the elders of the town and taught the men of Succoth a lesson by punishing them with desert thorns and briers.
וַיִּקַּח אֶת־זִקְנֵי הָעִיר, וְאֶת־קוֹצֵי הַמִּדְבָּר וְאֶת־הַבַּרְקֳנִים; וַיֹּדַע בָּהֶם, אֵת אַנְשֵׁי סֻכּוֹת׃
17
и башню Пенуэльскую разрушил, и перебил жителей города.
а в Пенуэле снес башню и перебил жителей города.
Еще он разрушил башню Пениэла и перебил жителей этого города.
А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
He also pulled down the tower of Peniel and killed the men of the town.
וְאֶת־מִגְדַּל פְּנוּאֵל נָתָץ; וַיַּהֲרֹג אֶת־אַנְשֵׁי הָעִיר׃
18
И сказал Зевею и Салману: каковы были те, которых вы убили на Фаворе? Они сказали: они были такие, как ты, каждый имел вид сынов царских.
Гедеон сказал Зеваху и Цалмунне: «Помните людей, которых вы убили на Фаворе?» Зевах и Цалмунна ответили: «Они были как ты. По виду — царские сыновья».
После этого он спросил Зеваха и Салмана: — Каковы были те, кого вы убили на Фаворе? — Они были, как ты, — ответили они, — каждый из них выглядел, как царский сын.
І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.
Then he asked Zebah and Zalmunna, "What kind of men did you kill at Tabor?" "Men like you," they answered, "each one with the bearing of a prince."
וַיֹּאמֶר, אֶל־זֶבַח וְאֶל־צַלְמֻנָּע, אֵיפֹה הָאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר הֲרַגְתֶּם בְּתָבוֹר; וַיֹּאמְרוּ כָּמוֹךָ כְמוֹהֶם, אֶחָד כְּתֹאַר בְּנֵי הַמֶּלֶךְ׃
19
[Гедеон] сказал: это были братья мои, сыны матери моей. Жив Господь! если бы вы оставили их в живых, я не убил бы вас.
И Гедеон сказал: «Это были мои братья, сыновья моей матери. Клянусь Господом, если бы вы пощадили их — и я вас пощадил бы!»
Гедеон сказал: — Это были мои братья, сыновья моей матери. Верно, как и то, что Господь жив, если бы вы пощадили их, я сохранил бы вам жизнь.
А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!
Gideon replied, "Those were my brothers, the sons of my own mother. As surely as the LORD lives, if you had spared their lives, I would not kill you."
וַיֹּאמַר אַחַי בְּנֵי־אִמִּי הֵם; חַי־יְהוָה, לוּ הַחֲיִתֶם אוֹתָם, לֹא הָרַגְתִּי אֶתְכֶם׃
20
И сказал Иеферу, первенцу своему: встань, убей их. Но юноша не извлек меча своего, потому что боялся, так как был еще молод.
Он велел своему старшему сыну Иете́ру: «Убей их». Но тот был еще слишком молод и побоялся обнажить меч.
Повернувшись к Иеферу, своему старшему сыну, он сказал: — Подойди и убей их! Но Иефер не вытащил меча, потому что он был еще мальчик и боялся.
І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.
Turning to Jether, his oldest son, he said, "Kill them!" But Jether did not draw his sword, because he was only a boy and was afraid.
וַיֹּאמֶר לְיֶתֶר בְּכוֹרוֹ, קוּם הֲרֹג אוֹתָם; וְלֹא־שָׁלַף הַנַּעַר חַרְבּוֹ כִּי יָרֵא, כִּי עוֹדֶנּוּ נָעַר׃
21
И сказали Зевей и Салман: встань сам и порази нас, потому что по человеку и сила его. И встал Гедеон, и убил Зевея и Салмана, и взял пряжки, бывшие на шеях верблюдов их.
«Убей нас ты, — сказали Зевах и Цалмунна. — Каждый делает то, что ему по силам». Тогда Гедеон убил их и забрал полумесяцы, которыми были украшены шеи их верблюдов.
Зевах и Салман сказали: — Подойди и убей нас сам. Каков человек, такова и его сила. Гедеон подошел и убил Зеваха и Салмана, и забрал украшения, которые были на шеях их верблюдов.
І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
Zebah and Zalmunna said, "Come, do it yourself. "As is the man, so is his strength."" So Gideon stepped forward and killed them, and took the ornaments off their camels" necks.
וַיֹּאמֶר זֶבַח וְצַלְמֻנָּע, קוּם אַתָּה וּפְגַע־בָּנוּ, כִּי כָאִישׁ גְּבוּרָתוֹ; וַיָּקָם גִּדְעוֹן, וַיַּהֲרֹג אֶת־זֶבַח וְאֶת־צַלְמֻנָּע, וַיִּקַּח אֶת־הַשַּׂהֲרֹנִים, אֲשֶׁר בְּצַוְּארֵי גְמַלֵּיהֶם׃
22
И сказали Израильтяне Гедеону: владей нами ты и сын твой и сын сына твоего, ибо ты спас нас из руки Мадианитян.
Израильтяне сказали Гедеону: «Правь нами, а потом пусть правит твой сын, потом твой внук. Ведь ты спас нас от мидьянитян!»
Израильтяне сказали Гедеону: — Правь нами — ты и твой сын, и твой внук — ведь ты спас нас от руки мадианитян.
І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.
The Israelites said to Gideon, "Rule over us--you, your son and your grandson--because you have saved us out of the hand of Midian."
וַיֹּאמְרוּ אִישׁ־יִשְׂרָאֵל אֶל־גִּדְעוֹן, מְשָׁל־בָּנוּ גַּם־אַתָּה, גַּם־בִּנְךָ גַּם בֶּן־בְּנֶךָ; כִּי הוֹשַׁעְתָּנוּ מִיַּד מִדְיָן׃
23
Гедеон сказал им: ни я не буду владеть вами, ни мой сын не будет владеть вами; Господь да владеет вами.
Но Гедеон ответил: «Не буду я вами править. И сын мой не будет. Пусть вами правит Господь».
Но Гедеон сказал им: — Я не буду править вами, и мой сын не будет править вами. Править вами будет Господь.
І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.
But Gideon told them, "I will not rule over you, nor will my son rule over you. The LORD will rule over you."
וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם גִּדְעוֹן, לֹא־אֶמְשֹׁל אֲנִי בָּכֶם, וְלֹא־יִמְשֹׁל בְּנִי בָּכֶם; יְהוָה יִמְשֹׁל בָּכֶם׃
24
И сказал им Гедеон: прошу у вас одного, дайте мне каждый по серьге из добычи своей. [Ибо у {неприятелей} много было золотых серег, потому что они были Измаильтяне.]
И сказал им Гедеон: «Вот о чем я вас попрошу. Пусть каждый даст мне по одной серьге из своей добычи!» (Ведь враги были измаильтя́нами и носили золотые серьги.)
Затем Гедеон сказал им: — Я прошу у вас одного: пусть каждый из вас даст мне по серьге из своей доли добычи. (У врагов были золотые серьги, потому что они были измаильтянами.)
І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
And he said, "I do have one request, that each of you give me an earring from your share of the plunder." (It was the custom of the Ishmaelites to wear gold earrings.)
וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם גִּדְעוֹן, אֶשְׁאֲלָה מִכֶּם שְׁאֵלָה, וּתְנוּ־לִי אִישׁ נֶזֶם שְׁלָלוֹ; כִּי־נִזְמֵי זָהָב לָהֶם, כִּי יִשְׁמְעֵאלִים הֵם׃
25
Они сказали: дадим. И разостлали одежду и бросали туда каждый по серьге из добычи своей.
Израильтяне отвечали: «Дадим!» Они расстелили плащ, и каждый положил на него по серьге из своей добычи.
Они ответили: — Охотно. Расстелив одежду, каждый бросил в нее по серьге из своей добычи.
І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
They answered, "We"ll be glad to give them." So they spread out a garment, and each man threw a ring from his plunder onto it.
וַיֹּאמְרוּ נָתוֹן נִתֵּן; וַיִּפְרְשׂוּ אֶת־הַשִּׂמְלָה, וַיַּשְׁלִיכוּ שָׁמָּה, אִישׁ נֶזֶם שְׁלָלוֹ׃
26
Весу в золотых серьгах, которые он выпросил, было тысяча семьсот золотых [сиклей], кроме пряжек, пуговиц и пурпуровых одежд, которые были на царях Мадиамских, и кроме [золотых] цепочек, которые были на шее у верблюдов их.
Золотые серьги, которые получил Гедеон, весили тысячу семьсот шекелей. А еще полумесяцы, подвески и пурпурные одеяния мидьянских царей, а еще ожерелья, что были на шеях у их верблюдов!
Золотые серьги, которых он попросил, весили тысячу семьсот шекелей, (это не считая украшений, подвесок и пурпурных одежд, которые носили мадианские цари, и цепочек, которые были на шеях у их верблюдов).
І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
The weight of the gold rings he asked for came to seventeen hundred shekels, not counting the ornaments, the pendants and the purple garments worn by the kings of Midian or the chains that were on their camels" necks.
וַיְהִי, מִשְׁקַל נִזְמֵי הַזָּהָב אֲשֶׁר שָׁאָל, אֶלֶף וּשְׁבַע־מֵאוֹת זָהָב; לְבַד מִן־הַשַּׂהֲרֹנִים וְהַנְּטִפוֹת וּבִגְדֵי הָאַרְגָּמָן, שֶׁעַל מַלְכֵי מִדְיָן, וּלְבַד מִן־הָעֲנָקוֹת, אֲשֶׁר בְּצַוְּארֵי גְמַלֵּיהֶם׃
27
Из этого сделал Гедеон ефод и положил его в своем городе, в Офре, и стали все Израильтяне блудно ходить туда за ним, и был он сетью Гедеону и всему дому его.
Из золота этого Гедеон сделал эфо́д и поместил его в своем городе, в Офре. И был у всего Израиля блуд с этим эфодом! Эфод стал западней для Гедеона и его рода.
Гедеон сделал из золота эфод, который оставил в Офре, своем городе. Все израильтяне начали распутничать, поклоняясь эфоду, и так он стал западней для Гедеона и его семьи.
А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
Gideon made the gold into an ephod, which he placed in Ophrah, his town. All Israel prostituted themselves by worshiping it there, and it became a snare to Gideon and his family.
וַיַּעַשׂ אוֹתוֹ גִדְעוֹן לְאֵפוֹד, וַיַּצֵּג אוֹתוֹ בְעִירוֹ בְּעָפְרָה, וַיִּזְנוּ כָל־יִשְׂרָאֵל אַחֲרָיו שָׁם; וַיְהִי לְגִדְעוֹן וּלְבֵיתוֹ לְמוֹקֵשׁ׃
28
Так смирились Мадианитяне пред сынами Израиля и не стали уже поднимать головы своей, и покоилась земля сорок лет во дни Гедеона.
Израиль взял верх над мидьянитянами, и те уже не смели поднять голову. И сорок лет, пока был жив Гедеон, в стране царил покой.
Мадиан смирился перед израильтянами и больше уже не поднимал головы. Пока был жив Гедеон, земля покоилась в мире сорок лет.
І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
Thus Midian was subdued before the Israelites and did not raise its head again. During Gideon"s lifetime, the land enjoyed peace forty years.
וַיִּכָּנַע מִדְיָן, לִפְנֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, וְלֹא יָסְפוּ לָשֵׂאת רֹאשָׁם; וַתִּשְׁקֹט הָאָרֶץ אַרְבָּעִים שָׁנָה בִּימֵי גִדְעוֹן׃
29
И пошел Иероваал, сын Иоасов, и жил в доме своем.
Иеруббаал, сын Иоаса, вернулся и с тех пор жил дома.
Еруббаал, сын Иоаша, вернулся домой.
І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
Jerub-Baal son of Joash went back home to live.
וַיֵּלֶךְ יְרֻבַּעַל בֶּן־יוֹאָשׁ וַיֵּשֶׁב בְּבֵיתוֹ׃
30
У Гедеона было семьдесят сыновей, происшедших от чресл его, потому что у него много было жен.
Семьдесят сыновей родилось у Гедеона — у него было много жен.
У него было семьдесят сыновей потому, что у него было много жен.
А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
He had seventy sons of his own, for he had many wives.
וּלְגִדְעוֹן, הָיוּ שִׁבְעִים בָּנִים, יֹצְאֵי יְרֵכוֹ; כִּי־נָשִׁים רַבּוֹת הָיוּ לוֹ׃
31
Также и наложница, жившая в Сихеме, родила ему сына, и он дал ему имя Авимелех.
И еще наложница, жившая в Шехе́ме, родила ему сына, которому он дал имя Авиме́лех.
Его наложница, которая жила в городе Шехеме, также родила ему сына, которого он назвал Авимелехом.
А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім"я йому: Авімелех.
His concubine, who lived in Shechem, also bore him a son, whom he named Abimelech.
וּפִילַגְשׁוֹ אֲשֶׁר בִּשְׁכֶם, יָלְדָה־לּוֹ גַם־הִיא בֵּן; וַיָּשֶׂם אֶת־שְׁמוֹ אֲבִימֶלֶךְ׃
32
И умер Гедеон, сын Иоасов, в глубокой старости, и погребен во гробе отца своего Иоаса, в Офре Авиезеровой.
Гедеон, сын Иоаса, умер в глубокой старости и был похоронен в гробнице своего отца Иоаса, в Офре, что в наделе Авиэзера.
Гедеон, сын Иоаша, умер в глубокой старости и был похоронен в гробнице своего отца в Офре, в земле клана авиезритов.
І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
Gideon son of Joash died at a good old age and was buried in the tomb of his father Joash in Ophrah of the Abiezrites.
וַיָּמָת גִּדְעוֹן בֶּן־יוֹאָשׁ בְּשֵׂיבָה טוֹבָה; וַיִּקָּבֵר, בְּקֶבֶר יוֹאָשׁ אָבִיו, בְּעָפְרָה אֲבִי הָעֶזְרִי׃
33
Когда умер Гедеон, сыны Израилевы опять стали блудно ходить вслед Ваалов и поставили себе богом Ваалверифа;
После смерти Гедеона израильтяне снова стали блудить с Ваалами и сделали своим богом Ба́ал–Бери́та.
Как только Гедеон умер, израильтяне опять начали распутничать, поклоняясь Баалам. Они поставили своим богом Баал-Берита и
І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
No sooner had Gideon died than the Israelites again prostituted themselves to the Baals. They set up Baal-Berith as their god and
וַיְהִי, כַּאֲשֶׁר מֵת גִּדְעוֹן, וַיָּשׁוּבוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיִּזְנוּ אַחֲרֵי הַבְּעָלִים; וַיָּשִׂימוּ לָהֶם בַּעַל בְּרִית לֵאלֹהִים׃
34
и не вспомнили сыны Израилевы Господа Бога своего, Который избавлял их из руки всех врагов, окружавших их;
Не вспоминали израильтяне о Господе, Боге своем, который спас их от всех врагов, живших окрест!
не помнили о Господе, своем Боге, Который избавил их от рук окружавших их врагов.
І Ізраїлеві сини не пам"ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
did not remember the LORD their God, who had rescued them from the hands of all their enemies on every side.
וְלֹא זָכְרוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵיהֶם; הַמַּצִּיל אוֹתָם מִיַּד כָּל־אֹיְבֵיהֶם מִסָּבִיב׃
35
и дому Иероваалову, {или} Гедеонову, не сделали милости за все благодеяния, какие он сделал Израилю.
Да и роду Иеруббаала (Гедеона) не отплатили они добром за все то, что сделал Гедеон для Израиля.
Они забыли и о верности семье Еруббаала (он же Гедеон), и о всех благодеяниях, которые он сделал Израилю.
І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.
They also failed to show kindness to the family of Jerub-Baal (that is, Gideon) for all the good things he had done for them.
וְלֹא־עָשׂוּ חֶסֶד, עִם־בֵּית יְרֻבַּעַל גִּדְעוֹן; כְּכָל־הַטּוֹבָה, אֲשֶׁר עָשָׂה עִם־יִשְׂרָאֵל׃