1
Авимелех, сын Иероваалов, пошел в Сихем к братьям матери своей и говорил им и всему племени отца матери своей, и сказал:
Придя в Шехем, к братьям своей матери, Авимелех, сын Иеруббаала, обратился к ним и ко всему их роду с такими словами:
Авимелех, сын Еруббаала, пришел к братьям своей матери в Шехем и сказал им и всему клану своей матери:
І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
And Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem unto his mother's brethren, and communed with them, and with all the family of the house of his mother's father, saying,
וַיֵּלֶךְ אֲבִימֶלֶךְ בֶּן־יְרֻבַּעַל שְׁכֶמָה, אֶל־אֲחֵי אִמּוֹ; וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם, וְאֶל־כָּל־מִשְׁפַּחַת בֵּית־אֲבִי אִמּוֹ לֵאמֹר׃
2
внушите всем жителям Сихемским: что лучше для вас, чтобы владели вами все семьдесят сынов Иеровааловых, или чтобы владел один? и вспомните, что я кость ваша и плоть ваша.
«Скажите горожанам Шехема: "Что для вас лучше: чтобы над вами властвовали все семьдесят сыновей Иеруббаала — или один человек?"И не забывайте, шехемцы, что я‑то кость от кости вашей и плоть от плоти вашей!»
— Спросите всех жителей Шехема: «Что для вас лучше, чтобы вами правили все семьдесят сыновей Еруббаала или всего лишь один?» Помните, что я — ваша плоть и кровь.
Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам"ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
Speak, I pray you, in the ears of all the men of Shechem, Whether is better for you, either that all the sons of Jerubbaal, which are threescore and ten persons, reign over you, or that one reign over you? remember also that I am your bone and your flesh.
דַּבְּרוּ־נָא בְּאָזְנֵי כָל־בַּעֲלֵי שְׁכֶם מַה־טּוֹב לָכֶם, הַמְשֹׁל בָּכֶם שִׁבְעִים אִישׁ, כֹּל בְּנֵי יְרֻבַּעַל, אִם־מְשֹׁל בָּכֶם אִישׁ אֶחָד; וּזְכַרְתֶּם כִּי־עַצְמֵכֶם וּבְשַׂרְכֶם אָנִי׃
3
Братья матери его внушили о нем все сии слова жителям Сихемским; и склонилось сердце их к Авимелеху, ибо говорили они: он брат наш.
Родственники его матери передали эти слова всем горожанам Шехема, и те поддержали Авимелеха, сказав: «Ведь он нам родня».
Когда братья его матери пересказали все это жителям Шехема, они склонились на сторону Авимелеха, потому что говорили: «Он наш брат».
І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
And his mother's brethren spake of him in the ears of all the men of Shechem all these words: and their hearts inclined to follow Abimelech; for they said, He is our brother.
וַיְדַבְּרוּ אֲחֵי־אִמּוֹ עָלָיו, בְּאָזְנֵי כָּל־בַּעֲלֵי שְׁכֶם, אֵת כָּל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה; וַיֵּט לִבָּם אַחֲרֵי אֲבִימֶלֶךְ, כִּי אָמְרוּ אָחִינוּ הוּא׃
4
И дали ему семьдесят {сиклей} серебра из дома Ваалверифа; Авимелех нанял на оные праздных и своевольных людей, которые и пошли за ним.
Они дали Авимелеху семьдесят шекелей серебра из храма Баал–Берита. На эти деньги Авимелех нанял всяких оборванцев и негодяев. Во главе этого отряда
Они дали ему семьдесят шекелей серебра из храма Баал-Берита, и Авимелех нанял на них праздных и безрассудных людей, которые пошли за ним.
І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
And they gave him threescore and ten pieces of silver out of the house of Baalberith, wherewith Abimelech hired vain and light persons, which followed him.
וַיִּתְּנוּ־לוֹ שִׁבְעִים כֶּסֶף, מִבֵּית בַּעַל בְּרִית; וַיִּשְׂכֹּר בָּהֶם אֲבִימֶלֶךְ, אֲנָשִׁים רֵיקִים וּפֹחֲזִים, וַיֵּלְכוּ אַחֲרָיו׃
5
И пришел он в дом отца своего в Офру и убил братьев своих, семьдесят сынов Иеровааловых, на одном камне. Остался только Иофам, младший сын Иероваалов, потому что скрылся.
он пришел в Офру, где жил род его отца, и убил своих братьев, сыновей Иеруббаала. Он убил на одном камне семьдесят человек! Уцелел лишь Иофа́м, младший сын Иеруббаала, — ему удалось спрятаться.
Он пришел в дом своего отца в Офре и убил семьдесят своих братьев, сыновей Еруббаала, на одном камне. Но Иотам, самый младший сын Еруббаала, спрятался и спасся.
А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
And he went unto his father's house at Ophrah, and slew his brethren the sons of Jerubbaal, being threescore and ten persons, upon one stone: notwithstanding yet Jotham the youngest son of Jerubbaal was left; for he hid himself.
וַיָּבֹא בֵית־אָבִיו עָפְרָתָה, וַיַּהֲרֹג אֶת־אֶחָיו בְּנֵי־יְרֻבַּעַל שִׁבְעִים אִישׁ עַל־אֶבֶן אֶחָת; וַיִּוָּתֵר יוֹתָם בֶּן־יְרֻבַּעַל הַקָּטֹן כִּי נֶחְבָּא׃
6
И собрались все жители Сихемские и весь дом Милло, и пошли и поставили царем Авимелеха у дуба, что близ Сихема.
Собрались все горожане Шехема и жители Бет–Милло́ — и возвели Авимелеха на царство. Это было у дуба, что близ священного камня, в Шехеме.
Все жители Шехема и Бет-Милло собрались у священного дуба в Шехеме и провозгласили Авимелеха царем.
І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
And all the men of Shechem gathered together, and all the house of Millo, and went, and made Abimelech king, by the plain of the pillar that was in Shechem.
וַיֵּאָסְפוּ כָּל־בַּעֲלֵי שְׁכֶם וְכָל־בֵּית מִלּוֹא, וַיֵּלְכוּ, וַיַּמְלִיכוּ אֶת־אֲבִימֶלֶךְ לְמֶלֶךְ; עִם־אֵלוֹן מֻצָּב אֲשֶׁר בִּשְׁכֶם׃
7
Когда рассказали об этом Иофаму, он пошел и стал на вершине горы Гаризима и, возвысив голос свой, кричал и говорил им: послушайте меня, жители Сихема, и послушает вас Бог!
Когда об этом сказали Иофаму, он поднялся на вершину горы Гаризи́м и оттуда прокричал: «Слушайте меня, горожане Шехема, тогда и Бог вас услышит!
Когда об этом рассказали Иотаму, он поднялся на вершину горы Гаризим и закричал им: — Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів"ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
And when they told it to Jotham, he went and stood in the top of mount Gerizim, and lifted up his voice, and cried, and said unto them, Hearken unto me, ye men of Shechem, that God may hearken unto you.
וַיַּגִּדוּ לְיוֹתָם, וַיֵּלֶךְ וַיַּעֲמֹד בְּרֹאשׁ הַר־גְּרִזִים, וַיִּשָּׂא קוֹלוֹ וַיִּקְרָא; וַיֹּאמֶר לָהֶם, שִׁמְעוּ אֵלַי בַּעֲלֵי שְׁכֶם, וְיִשְׁמַע אֲלֵיכֶם אֱלֹהִים׃
8
Пошли некогда дерева помазать над собою царя и сказали маслине: царствуй над нами.
Собрались как‑то раз деревья поставить над собой царя. "Царствуй над нами", — предложили они маслине.
Пошли однажды деревья помазать над собою царя. Они сказали маслине: «Царствуй над нами».
Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!
The trees went forth on a time to anoint a king over them; and they said unto the olive tree, Reign thou over us.
הָלוֹךְ הָלְכוּ הָעֵצִים, לִמְשֹׁחַ עֲלֵיהֶם מֶלֶךְ; וַיֹּאמְרוּ לַזַּיִת מָלוֹכָה (מָלְכָה) עָלֵינוּ׃
9
Маслина сказала им: оставлю ли я тук мой, которым чествуют богов и людей и пойду ли скитаться по деревам?
Но та сказала: "А мое масло, которым чествуют богов и людей? Что же, мне больше не давать его? Только для того, чтобы возвыситься над другими деревьями?"
Но маслина сказала: «Бросить ли мне свое масло — богов и людей им славят! — чтобы править деревьями?»
А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?
But the olive tree said unto them, Should I leave my fatness, wherewith by me they honour God and man, and go to be promoted over the trees?
וַיֹּאמֶר לָהֶם הַזַּיִת, הֶחֳדַלְתִּי אֶת־דִּשְׁנִי, אֲשֶׁר־בִּי יְכַבְּדוּ אֱלֹהִים וַאֲנָשִׁים; וְהָלַכְתִּי, לָנוּעַ עַל־הָעֵצִים׃
10
И сказали дерева смоковнице: иди ты, царствуй над нами.
"Царствуй над нами ты", — предложили деревья смоковнице.
Инжиру сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!
And the trees said to the fig tree, Come thou, and reign over us.
וַיֹּאמְרוּ הָעֵצִים לַתְּאֵנָה; לְכִי־אַתְּ מָלְכִי עָלֵינוּ׃
11
Смоковница сказала им: оставлю ли я сладость мою и хороший плод мой и пойду ли скитаться по деревам?
Но та сказала: "А мои сладкие плоды? Что же, мне больше не давать их? Только для того, чтобы возвыситься над другими деревьями?"
Но сказал им инжир: «Бросить ли мне свой плод, такой хороший и вкусный, чтобы править деревьями?»
І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?
But the fig tree said unto them, Should I forsake my sweetness, and my good fruit, and go to be promoted over the trees?
וַתֹּאמֶר לָהֶם הַתְּאֵנָה, הֶחֳדַלְתִּי אֶת־מָתְקִי, וְאֶת־תְּנוּבָתִי הַטּוֹבָה; וְהָלַכְתִּי, לָנוּעַ עַל־הָעֵצִים׃
12
И сказали дерева виноградной лозе: иди ты, царствуй над нами.
"Царствуй над нами ты", — предложили деревья виноградной лозе.
Сказали деревья лозе виноградной: «Ты приди, царствуй над нами».
І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
Then said the trees unto the vine, Come thou, and reign over us.
וַיֹּאמְרוּ הָעֵצִים לַגָּפֶן; לְכִי־אַתְּ מָלוֹכִי (מָלְכִי) עָלֵינוּ׃
13
Виноградная лоза сказала им: оставлю ли я сок мой, который веселит богов и человеков, и пойду ли скитаться по деревам?
Но та сказала: "А мое вино, веселящее богов и людей? Что же, мне больше не давать его? Только для того, чтобы возвыситься над другими деревьями?"
Но лоза им сказала: «Бросить ли мне свой сок — богов и людей веселит он! — чтобы править деревьями?»
І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?
And the vine said unto them, Should I leave my wine, which cheereth God and man, and go to be promoted over the trees?
וַתֹּאמֶר לָהֶם הַגֶּפֶן, הֶחֳדַלְתִּי אֶת־תִּירוֹשִׁי, הַמְשַׂמֵּחַ אֱלֹהִים וַאֲנָשִׁים; וְהָלַכְתִּי, לָנוּעַ עַל־הָעֵצִים׃
14
Наконец сказали все дерева терновнику: иди ты, царствуй над нами.
"Царствуй над нами ты", — сказали деревья терновому кусту.
Тогда терновнику сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!
Then said all the trees unto the bramble, Come thou, and reign over us.
וַיֹּאמְרוּ כָל־הָעֵצִים אֶל־הָאָטָד; לֵךְ אַתָּה מְלָךְ־עָלֵינוּ׃
15
Терновник сказал деревам: если вы по истине поставляете меня царем над собою, то идите, покойтесь под тенью моею; если же нет, то выйдет огонь из терновника и пожжет кедры Ливанские.
И тот ответил: "Если вы и вправду сделаете меня своим царем — что ж, приходите, укройтесь в моей тени. А не сделаете меня царем — от терновника разгорится огонь, который уничтожит кедры ливанские!"
И терновник ответил деревьям: «Если вы и вправду хотите помазать меня над собою царем, приходите, в тени моей покойтесь; но если нет, то пусть выйдет из терновника пламя и пожрет ливанские кедры».
А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!
And the bramble said unto the trees, If in truth ye anoint me king over you, then come and put your trust in my shadow: and if not, let fire come out of the bramble, and devour the cedars of Lebanon.
וַיֹּאמֶר הָאָטָד אֶל־הָעֵצִים, אִם בֶּאֱמֶת אַתֶּם מֹשְׁחִים אֹתִי לְמֶלֶךְ עֲלֵיכֶם, בֹּאוּ חֲסוּ בְצִלִּי; וְאִם־אַיִן תֵּצֵא אֵשׁ מִן־הָאָטָד, וְתֹאכַל אֶת־אַרְזֵי הַלְּבָנוֹן׃
16
Итак смотрите, по истине ли и по правде ли вы поступили, поставив Авимелеха царем? И хорошо ли вы поступили с Иероваалом и домом его, и сообразно ли с его благодеяниями поступили вы?
Разве вы поступили честно и правильно, возведя Авимелеха на царство? Разве добром воздали вы Иеруббаалу и его роду? Такое ли воздаяние заслужил Иеруббаал?
Итак, честно ли и достойно ли вы поступили, провозгласив Авимелеха царем? По совести ли вы поступили с Еруббаалом и его семьей, так ли обошлись с ним, как он того заслуживает?
А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
Now therefore, if ye have done truly and sincerely, in that ye have made Abimelech king, and if ye have dealt well with Jerubbaal and his house, and have done unto him according to the deserving of his hands;
וְעַתָּה, אִם־בֶּאֱמֶת וּבְתָמִים עֲשִׂיתֶם, וַתַּמְלִיכוּ אֶת־אֲבִימֶלֶךְ; וְאִם־טוֹבָה עֲשִׂיתֶם עִם־יְרֻבַּעַל וְעִם־בֵּיתוֹ, וְאִם־כִּגְמוּל יָדָיו עֲשִׂיתֶם לוֹ׃
17
За вас отец мой сражался, не дорожил жизнью своею и избавил вас от руки Мадианитян;
Мой отец воевал за вас, жизнью рисковал, чтобы спасти вас от мидьянитян!
Мой отец сражался за вас, рисковал жизнью, чтобы избавить вас от руки Мадиана
бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,
(For my father fought for you, and adventured his life far, and delivered you out of the hand of Midian:
אֲשֶׁר־נִלְחַם אָבִי עֲלֵיכֶם; וַיַּשְׁלֵךְ אֶת־נַפְשׁוֹ מִנֶּגֶד, וַיַּצֵּל אֶתְכֶם מִיַּד מִדְיָן׃
18
а вы теперь восстали против дома отца моего, и убили семьдесят сынов отца моего на одном камне, и поставили царем над жителями Сихемскими Авимелеха, сына рабыни его, потому что он брат ваш.
А вы теперь восстали против его рода и перебили его сыновей — убили на одном камне семьдесят человек! И поставили Авимелеха, сына его рабыни, царствовать над вами, горожанами Шехема, — из‑за того лишь, что Авимелех вам родня.
(но сегодня вы восстали против семьи моего отца, убили семьдесят его сыновей на одном камне и сделали Авимелеха, сына его рабыни, царем над жителями Шехема, потому что он ваш брат).
а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,
And ye are risen up against my father's house this day, and have slain his sons, threescore and ten persons, upon one stone, and have made Abimelech, the son of his maidservant, king over the men of Shechem, because he is your brother;)
וְאַתֶּם קַמְתֶּם עַל־בֵּית אָבִי הַיּוֹם, וַתַּהַרְגוּ אֶת־בָּנָיו שִׁבְעִים אִישׁ עַל־אֶבֶן אֶחָת; וַתַּמְלִיכוּ אֶת־אֲבִימֶלֶךְ בֶּן־אֲמָתוֹ עַל־בַּעֲלֵי שְׁכֶם, כִּי אֲחִיכֶם הוּא׃
19
Если вы ныне по истине и по правде поступили с Иероваалом и домом его, то [да будет на вас благословение и] радуйтесь об Авимелехе, и он пусть радуется о вас;
Если вы сейчас поступили честно и правильно, воздав так Иеруббаалу и его роду, — что ж, радуйтесь своему Авимелеху, и пусть он радуется вам!
Если сегодня вы поступили с Еруббаалом и его семьей честно и достойно, то радуйтесь за Авимелеха, и пусть он радуется за вас!
і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
If ye then have dealt truly and sincerely with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice ye in Abimelech, and let him also rejoice in you:
וְאִם־בֶּאֱמֶת וּבְתָמִים עֲשִׂיתֶם עִם־יְרֻבַּעַל וְעִם־בֵּיתוֹ הַיּוֹם הַזֶּה; שִׂמְחוּ בַּאֲבִימֶלֶךְ, וְיִשְׂמַח גַּם־הוּא בָּכֶם׃
20
если же нет, то да изыдет огонь от Авимелеха и да пожжет жителей Сихемских и весь дом Милло и да изыдет огонь от жителей Сихемских и от дома Милло, и да пожжет Авимелеха.
А если вы поступили неправильно и нечестно — пусть Авимелех разожжет огонь, который уничтожит горожан Шехема и жителей Бет–Милло! Пусть горожане Шехема и жители Бет–Милло разожгут огонь, который уничтожит Авимелеха!»
Но если нет, пусть из Авимелеха выйдет пламя и пожрет вас, жители Шехема и Бет-Милло, и пусть из вас, жители Шехема и Бет-Милло, выйдет пламя и пожрет Авимелеха!
А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з"їсть Авімелеха.
But if not, let fire come out from Abimelech, and devour the men of Shechem, and the house of Millo; and let fire come out from the men of Shechem, and from the house of Millo, and devour Abimelech.
וְאִם־אַיִן תֵּצֵא אֵשׁ מֵאֲבִימֶלֶךְ, וְתֹאכַל אֶת־בַּעֲלֵי שְׁכֶם וְאֶת־בֵּית מִלּוֹא; וְתֵצֵא אֵשׁ מִבַּעֲלֵי שְׁכֶם וּמִבֵּית מִלּוֹא, וְתֹאכַל אֶת־אֲבִימֶלֶךְ׃
21
И побежал Иофам, и убежал и пошел в Беэр, и жил там, {укрываясь} от брата своего Авимелеха.
Иофам бежал в Беэ́р, прочь от своего брата Авимелеха, и поселился там.
Иотам бежал и поселился в городе Беэре, потому что боялся своего брата Авимелеха.
І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
And Jotham ran away, and fled, and went to Beer, and dwelt there, for fear of Abimelech his brother.
וַיָּנָס יוֹתָם, וַיִּבְרַח וַיֵּלֶךְ בְּאֵרָה; וַיֵּשֶׁב שָׁם, מִפְּנֵי אֲבִימֶלֶךְ אָחִיו׃
22
Авимелех же царствовал над Израилем три года.
Авимелех властвовал над Израилем три года.
Авимелех был судьей в Израиле три года.
І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.
When Abimelech had reigned three years over Israel,
וַיָּשַׂר אֲבִימֶלֶךְ עַל־יִשְׂרָאֵל שָׁלֹשׁ שָׁנִים׃
23
И послал Бог злого духа между Авимелехом и между жителями Сихема, и не стали покоряться жители Сихемские Авимелеху,
Но Бог послал злого духа возбудить вражду между Авимелехом и горожанами Шехема, и шехемцы отвернулись от Авимелеха.
Бог послал злой дух между Авимелехом и жителями Шехема, и жители Шехема стали поступать с Авимелехом вероломно.
І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,
Then God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech:
וַיִּשְׁלַח אֱלֹהִים רוּחַ רָעָה, בֵּין אֲבִימֶלֶךְ, וּבֵין בַּעֲלֵי שְׁכֶם; וַיִּבְגְּדוּ בַעֲלֵי־שְׁכֶם בַּאֲבִימֶלֶךְ׃
24
дабы таким образом совершилось мщение за семьдесят сынов Иеровааловых, и кровь их обратилась на Авимелеха, брата их, который убил их, и на жителей Сихемских, которые подкрепили руки его, чтоб убить братьев своих.
За гибель семидесяти сыновей Иеруббаала, за их пролитую кровь, должны были поплатиться и Авимелех, их брат, который их убил, и горожане Шехема, которые помогали ему в этом убийстве!
Это произошло, чтобы жестокость с семьюдесятью сыновьями Еруббаала была наказана, и кровь их легла на их брата Авимелеха и на жителей Шехема, которые помогли ему убить своих братьев.
щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
That the cruelty done to the threescore and ten sons of Jerubbaal might come, and their blood be laid upon Abimelech their brother, which slew them; and upon the men of Shechem, which aided him in the killing of his brethren.
לָבוֹא חֲמַס שִׁבְעִים בְּנֵי־יְרֻבָּעַל; וְדָמָם, לָשׂוּם עַל־אֲבִימֶלֶךְ אֲחִיהֶם אֲשֶׁר הָרַג אוֹתָם, וְעַל בַּעֲלֵי שְׁכֶם, אֲשֶׁר־חִזְּקוּ אֶת־יָדָיו לַהֲרֹג אֶת־אֶחָיו׃
25
Жители Сихемские посадили против него в засаду людей на вершинах гор, которые грабили всякого проходящего мимо их по дороге. О сем донесено было Авимелеху.
Из вражды к Авимелеху горожане Шехема устраивали на вершинах окрестных гор засады. Сидевшие в засадах грабили всех, кто проходил мимо. Авимелеху донесли об этом.
Жители Шехема, из вражды к нему, устраивали засады на горных вершинах, чтобы грабить каждого, проходящего мимо, и об этом было донесено Авимелеху.
І сихемські господарі поставили на верхів"ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
And the men of Shechem set liers in wait for him in the top of the mountains, and they robbed all that came along that way by them: and it was told Abimelech.
וַיָּשִׂימוּ לוֹ בַעֲלֵי שְׁכֶם מְאָרְבִים, עַל רָאשֵׁי הֶהָרִים, וַיִּגְזְלוּ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר־יַעֲבֹר עֲלֵיהֶם בַּדָּרֶךְ; וַיֻּגַּד לַאֲבִימֶלֶךְ׃
26
Пришел же и Гаал, сын Еведов, с братьями своими в Сихем, и ходили они по Сихему, и жители Сихемские положились на него.
В Шехем пришел Га́ал, сын Эведа, со своими родичами. Горожане Шехема понадеялись на него.
В Шехем пришел Гаал, сын Эведа, вместе со своими братьями, и жители Шехема поверили ему.
І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.
And Gaal the son of Ebed came with his brethren, and went over to Shechem: and the men of Shechem put their confidence in him.
וַיָּבֹא גַּעַל בֶּן־עֶבֶד וְאֶחָיו, וַיַּעַבְרוּ בִּשְׁכֶם; וַיִּבְטְחוּ־בוֹ בַּעֲלֵי שְׁכֶם׃
27
И вышли в поле, и собирали виноград свой, и давили в точилах, и делали праздники, ходили в дом бога своего, и ели и пили, и проклинали Авимелеха.
Они пошли в виноградники, собрали урожай, давили виноград в давильнях, веселились и праздновали, а потом, в храме своего бога, ели, пили и поносили Авимелеха.
Они вышли в поле, собрали виноград, давили его и праздновали. Они пошли в храм своего бога, ели и пили и проклинали Авимелеха.
І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
And they went out into the fields, and gathered their vineyards, and trode the grapes, and made merry, and went into the house of their god, and did eat and drink, and cursed Abimelech.
וַיֵּצְאוּ הַשָּׂדֶה וַיִּבְצְרוּ אֶת־כַּרְמֵיהֶם וַיִּדְרְכוּ, וַיַּעֲשׂוּ הִלּוּלִים; וַיָּבֹאוּ בֵּית אֱלֹהֵיהֶם, וַיֹּאכְלוּ וַיִּשְׁתּוּ, וַיְקַלְלוּ אֶת־אֲבִימֶלֶךְ׃
28
Гаал, сын Еведов, говорил: кто Авимелех и что Сихем, чтобы нам служить ему? Не сын ли он Иероваалов, и не Зевул ли главный начальник его? Служите лучше потомкам Еммора, отца Сихемова, а ему для чего нам служить?
Гаал, сын Эведа, говорил: «Что такое Авимелех? А что такое Шехем! Нам быть рабами Авимелеха? Это он, сын Иеруббаала, и его наместник Зеву́л должны служить людям Хамо́ра, Шехемова отца! С какой стати мы будем служить Авимелеху?
Гаал, сын Эведа, сказал: — Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
And Gaal the son of Ebed said, Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? is not he the son of Jerubbaal? and Zebul his officer? serve the men of Hamor the father of Shechem: for why should we serve him?
וַיֹּאמֶר גַּעַל בֶּן־עֶבֶד, מִי־אֲבִימֶלֶךְ וּמִי־שְׁכֶם כִּי נַעַבְדֶנּוּ, הֲלֹא בֶן־יְרֻבַּעַל וּזְבֻל פְּקִידוֹ; עִבְדוּ, אֶת־אַנְשֵׁי חֲמוֹר אֲבִי שְׁכֶם, וּמַדּוּעַ נַעַבְדֶנּוּ אֲנָחְנוּ׃
29
Если бы кто дал народ сей в руки мои, я прогнал бы Авимелеха. И сказано было Авимелеху: умножь войско твое и выходи.
О, если бы я правил этими людьми — уж я‑то прогнал бы Авимелеха!» И он бросил вызов Авимелеху: «Собирай войско, выходи на бой!»
Если бы только эти люди были у меня под началом! Тогда я избавился бы от Авимелеха. Я бы сказал ему: «Собери свое войско и выходи!»
А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!
And would to God this people were under my hand! then would I remove Abimelech. And he said to Abimelech, Increase thine army, and come out.
וּמִי יִתֵּן אֶת־הָעָם הַזֶּה בְּיָדִי, וְאָסִירָה אֶת־אֲבִימֶלֶךְ; וַיֹּאמֶר לַאֲבִימֶלֶךְ, רַבֶּה צְבָאֲךָ וָצֵאָה׃
30
Зевул, начальник города, услышал слова Гаала, сына Еведова, и воспылал гнев его.
Зевул, правитель города, услышал, что говорит Гаал, сын Эведа, — и пришел в ярость.
Когда Зевул, правитель города, услышал слова Гаала, сына Эведа, он очень разгневался.
І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.
And when Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger was kindled.
וַיִּשְׁמַע, זְבֻל שַׂר־הָעִיר, אֶת־דִּבְרֵי גַּעַל בֶּן־עָבֶד; וַיִּחַר אַפּוֹ׃
31
Он хитрым образом отправляет послов к Авимелеху, чтобы сказать: вот, Гаал, сын Еведов, и братья его пришли в Сихем, и вот, они возмущают против тебя город;
Он тайно послал к Авимелеху вестников с таким сообщением: «В Шехем пришел Гаал, сын Эведа, со своими родичами. Они возбуждают горожан против тебя.
Он тайно послал вестников к Авимелеху, чтобы сказать ему: — Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.
And he sent messengers unto Abimelech privily, saying, Behold, Gaal the son of Ebed and his brethren be come to Shechem; and, behold, they fortify the city against thee.
וַיִּשְׁלַח מַלְאָכִים אֶל־אֲבִימֶלֶךְ בְּתָרְמָה לֵאמֹר; הִנֵּה גַעַל בֶּן־עֶבֶד וְאֶחָיו בָּאִים שְׁכֶמָה, וְהִנָּם צָרִים אֶת־הָעִיר עָלֶיךָ׃
32
итак, встань ночью, ты и народ, находящийся с тобою, и поставь засаду в поле;
Приходи ночью со своими людьми и устрой засаду за городом,
Итак, приходи ночью со своими воинами и устрой в поле засаду.
А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.
Now therefore up by night, thou and the people that is with thee, and lie in wait in the field:
וְעַתָּה קוּם לַיְלָה, אַתָּה וְהָעָם אֲשֶׁר־אִתָּךְ; וֶאֱרֹב בַּשָּׂדֶה׃
33
поутру же, при восхождении солнца, встань рано и приступи к городу; и когда он и народ, который у него, выйдут к тебе, тогда делай с ними, что может рука твоя.
а рано утром, как только взойдет солнце, напади на город. Гаал, со своими людьми, выйдет тебе навстречу — и попадет в твои руки».
А утром, на рассвете, напади на город. Когда Гаал и его воины выйдут против тебя, делай с ними все, что можешь.
І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.
And it shall be, that in the morning, as soon as the sun is up, thou shalt rise early, and set upon the city: and, behold, when he and the people that is with him come out against thee, then mayest thou do to them as thou shalt find occasion.
וְהָיָה בַבֹּקֶר כִּזְרֹחַ הַשֶּׁמֶשׁ, תַּשְׁכִּים וּפָשַׁטְתָּ עַל־הָעִיר; וְהִנֵּה־הוּא וְהָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ יֹצְאִים אֵלֶיךָ, וְעָשִׂיתָ לּוֹ, כַּאֲשֶׁר תִּמְצָא יָדֶךָ׃
34
И встал ночью Авимелех и весь народ, находившийся с ним, и поставили в засаду у Сихема четыре отряда.
Ночью Авимелех выступил в поход со всем своим войском. Они расположились вокруг Шехема в засадах, четырьмя отрядами.
Авимелех вместе со всеми своими воинами отправился в путь, и они залегли в засаду у Шехема четырьмя отрядами.
І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
And Abimelech rose up, and all the people that were with him, by night, and they laid wait against Shechem in four companies.
וַיָּקָם אֲבִימֶלֶךְ וְכָל־הָעָם אֲשֶׁר־עִמּוֹ לָיְלָה; וַיֶּאֶרְבוּ עַל־שְׁכֶם, אַרְבָּעָה רָאשִׁים׃
35
[Поутру] Гаал, сын Еведов, вышел и стал у ворот городских; и встал Авимелех и народ, бывший с ним, из засады.
Гаал, сын Эведа, стоял у городских ворот — и тут из засады появился Авимелех со своими людьми.
А Гаал, сын Эведа, вышел и стоял у входа в городские ворота как раз тогда, когда Авимелех и его воины выходили из засады.
І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.
And Gaal the son of Ebed went out, and stood in the entering of the gate of the city: and Abimelech rose up, and the people that were with him, from lying in wait.
וַיֵּצֵא גַּעַל בֶּן־עֶבֶד, וַיַּעֲמֹד פֶּתַח שַׁעַר הָעִיר; וַיָּקָם אֲבִימֶלֶךְ וְהָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ מִן־הַמַּאְרָב׃
36
Гаал, увидев народ, говорит Зевулу: вот, народ спускается с вершины гор. А Зевул сказал ему: тень гор тебе кажется людьми.
Гаал увидел их и сказал Зевулу: «Какие‑то люди спускаются с гор!» Зевул ответил: «Да нет, это не люди, это тени на горах».
Увидев их, Гаал сказал Зевулу: — Гляди, с горных вершин спускаются люди! Зевул ответил: — Тени от гор кажутся тебе людьми.
А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!
And when Gaal saw the people, he said to Zebul, Behold, there come people down from the top of the mountains. And Zebul said unto him, Thou seest the shadow of the mountains as if they were men.
וַיַּרְא־גַּעַל אֶת־הָעָם, וַיֹּאמֶר אֶל־זְבֻל, הִנֵּה־עָם יוֹרֵד, מֵרָאשֵׁי הֶהָרִים; וַיֹּאמֶר אֵלָיו זְבֻל, אֵת צֵל הֶהָרִים אַתָּה רֹאֶה כָּאֲנָשִׁים׃
37
Гаал опять говорил и сказал: вот, народ спускается с возвышенности, и один отряд идет от дуба Меонним.
Но Гаал заговорил снова: «Это люди, они спускаются с Пупа Земли! И еще один отряд идет от дуба Прорицателей!»
Но Гаал вновь сказал: — Гляди, с возвышенности спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.
А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів"я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.
And Gaal spake again and said, See there come people down by the middle of the land, and another company come along by the plain of Meonenim.
וַיֹּסֶף עוֹד גַּעַל לְדַבֵּר, וַיֹּאמֶר הִנֵּה־עָם יוֹרְדִים, מֵעִם טַבּוּר הָאָרֶץ; וְרֹאשׁ־אֶחָד בָּא, מִדֶּרֶךְ אֵלוֹן מְעוֹנְנִים׃
38
И сказал ему Зевул: где уста твои, которые говорили: "кто Авимелех, чтобы мы стали служить ему?" Это тот народ, который ты пренебрегал; выходи теперь и сразись с ним.
Тогда Зевул сказал ему: «А не ты ли говорил: "Кто такой Авимелех, с чего нам быть его слугами?"Вот они — люди, которых ты презираешь! Иди и сражайся с ними!»
Зевул сказал ему: — Где твоя похвальба, ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!
Then said Zebul unto him, Where is now thy mouth, wherewith thou saidst, Who is Abimelech, that we should serve him? is not this the people that thou hast despised? go out, I pray now, and fight with them.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו זְבֻל, אַיֵּה אֵפוֹא פִיךָ אֲשֶׁר תֹּאמַר, מִי אֲבִימֶלֶךְ כִּי נַעַבְדֶנּוּ; הֲלֹא זֶה הָעָם אֲשֶׁר מָאַסְתָּה בּוֹ, צֵא־נָא עַתָּה וְהִלָּחֶם בּוֹ׃
39
И пошел Гаал впереди жителей Сихемских и сразился с Авимелехом.
Гаал, во главе горожан Шехема, вступил в бой с Авимелехом.
Гаал пошел во главе жителей Шехема и сразился с Авимелехом.
І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.
And Gaal went out before the men of Shechem, and fought with Abimelech.
וַיֵּצֵא גַעַל, לִפְנֵי בַּעֲלֵי שְׁכֶם; וַיִּלָּחֶם בַּאֲבִימֶלֶךְ׃
40
И погнался за ним Авимелех, и побежал он от него, и много пало убитых до самых ворот города.
Авимелех обратил их в бегство и преследовал до самых городских ворот; многие были убиты.
Авимелех погнался за ним, и он побежал от него. Многие пали ранеными у самого входа в ворота.
І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.
And Abimelech chased him, and he fled before him, and many were overthrown and wounded, even unto the entering of the gate.
וַיִּרְדְּפֵהוּ אֲבִימֶלֶךְ, וַיָּנָס מִפָּנָיו; וַיִּפְּלוּ חֲלָלִים רַבִּים עַד־פֶּתַח הַשָּׁעַר׃
41
И остался Авимелех в Аруме, а Гаала и братьев его Зевул выгнал, чтоб они не жили в Сихеме.
После этого Авимелех расположился в Аруме́. А Зевул прогнал Гаала с его родичами прочь из Шехема.
Авимелех расположился в Аруме, а Зевул выгнал Гаала и его братьев из Шехема.
І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.
And Abimelech dwelt at Arumah: and Zebul thrust out Gaal and his brethren, that they should not dwell in Shechem.
וַיֵּשֶׁב אֲבִימֶלֶךְ בָּארוּמָה; וַיְגָרֶשׁ זְבֻל אֶת־גַּעַל וְאֶת־אֶחָיו מִשֶּׁבֶת בִּשְׁכֶם׃
42
На другой день вышел народ в поле, и донесли о сем Авимелеху.
На другой день шехе́мцы снова вышли из города. Об этом донесли Авимелеху.
На следующий день жители Шехема вышли в поле, и об этом донесли Авимелеху.
І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.
And it came to pass on the morrow, that the people went out into the field; and they told Abimelech.
וַיְהִי מִמָּחֳרָת, וַיֵּצֵא הָעָם הַשָּׂדֶה; וַיַּגִּדוּ לַאֲבִימֶלֶךְ׃
43
Он взял свой народ и разделил его на три отряда и поставил в засаду в поле. И увидев, что народ вышел из города, восстал на них и побил их.
Он разделил свое войско на три отряда и устроил засаду. Увидев вышедших из города людей, он напал на них. Все они были перебиты:
Он взял своих воинов, разделил их на три отряда и устроил в поле засаду. Увидев людей, которые выходили из города, он поднялся и напал на них.
І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.
And he took the people, and divided them into three companies, and laid wait in the field, and looked, and, behold, the people were come forth out of the city; and he rose up against them, and smote them.
וַיִּקַּח אֶת־הָעָם, וַיֶּחֱצֵם לִשְׁלֹשָׁה רָאשִׁים, וַיֶּאֱרֹב בַּשָּׂדֶה; וַיַּרְא, וְהִנֵּה הָעָם יֹצֵא מִן־הָעִיר, וַיָּקָם עֲלֵיהֶם וַיַּכֵּם׃
44
Между тем как Авимелех и отряды, бывшие с ним, приступили и стали у ворот городских, другие два отряда напали на всех, бывших в поле, и убивали их.
сам Авимелех со своим отрядом занял городские ворота, а другие два отряда устремились на вышедших из города и перебили их.
Авимелех и отряды, которые были с ним, поспешили занять место у входа в городские ворота, а два отряда ринулись на тех, кто был в поле, и стали убивать их.
А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.
And Abimelech, and the company that was with him, rushed forward, and stood in the entering of the gate of the city: and the two other companies ran upon all the people that were in the fields, and slew them.
וַאֲבִימֶלֶךְ, וְהָרָאשִׁים אֲשֶׁר עִמּוֹ, פָּשְׁטוּ וַיַּעַמְדוּ, פֶּתַח שַׁעַר הָעִיר; וּשְׁנֵי הָרָאשִׁים, פָּשְׁטוּ עַל־כָּל־אֲשֶׁר בַּשָּׂדֶה וַיַּכּוּם׃
45
И сражался Авимелех с городом весь тот день, и взял город, и побил народ, бывший в нем, и разрушил город и засеял его солью.
Сражение между Авимелехом и шехемцами длилось целый день. Авимелех захватил город и убил всех его жителей. Он разрушил Шехем, а место это засеял солью.
Весь день Авимелех воевал с городом, пока не взял его и не перебил его жителей. После этого он сровнял город с землей и засыпал это место солью.
І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.
And Abimelech fought against the city all that day; and he took the city, and slew the people that was therein, and beat down the city, and sowed it with salt.
וַאֲבִימֶלֶךְ נִלְחָם בָּעִיר, כֹּל הַיּוֹם הַהוּא, וַיִּלְכֹּד אֶת־הָעִיר, וְאֶת־הָעָם אֲשֶׁר־בָּהּ הָרָג; וַיִּתֹּץ אֶת־הָעִיר, וַיִּזְרָעֶהָ מֶלַח׃
46
Услышав об этом, все бывшие в башне Сихемской ушли в башню капища {Ваал-Верифа.}
Когда жители Шехемской башни узнали о происходящем, они собрались в укреплении при храме Эл–Бери́та.
Услышав об этом, все жители Шехемской башни вошли в убежище храма Эл-Берита.
І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.
And when all the men of the tower of Shechem heard that, they entered into an hold of the house of the god Berith.
וַיִּשְׁמְעוּ, כָּל־בַּעֲלֵי מִגְדַּל־שְׁכֶם; וַיָּבֹאוּ אֶל־צְרִיחַ, בֵּית אֵל בְּרִית׃
47
Авимелеху донесено, что собрались {туда} все бывшие в башне Сихемской.
Авимелеху донесли, что все они собрались в этом укреплении.
Когда Авимелеху донесли, что они собрались там,
І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.
And it was told Abimelech, that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
וַיֻּגַּד לַאֲבִימֶלֶךְ; כִּי הִתְקַבְּצוּ, כָּל־בַּעֲלֵי מִגְדַּל־שְׁכֶם׃
48
И пошел Авимелех на гору Селмон, сам и весь народ, бывший с ним, и взял Авимелех топоры с собою и нарубил сучьев древесных, и положил на плечи свои, и сказал народу, бывшему с ним: вы видели, что я делал; скорее делайте и вы то же, что я.
Тогда Авимелех, приведя своих людей на гору Цалмо́н, топором нарубил сучьев, взвалил их на плечо и велел своим воинам: «Живее! Делайте, как я!»
он вместе со всеми своими воинами поднялся на гору Цалмон. Он взял топор, срубил несколько веток и положил их на плечи. Затем он приказал воинам, которые были с ним: — Быстро делайте то же, что и я.
І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.
And Abimelech gat him up to mount Zalmon, he and all the people that were with him; and Abimelech took an axe in his hand, and cut down a bough from the trees, and took it, and laid it on his shoulder, and said unto the people that were with him, What ye have seen me do, make haste, and do as I have done.
וַיַּעַל אֲבִימֶלֶךְ הַר־צַלְמוֹן, הוּא וְכָל־הָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ, וַיִּקַּח אֲבִימֶלֶךְ אֶת־הַקַּרְדֻּמּוֹת בְּיָדוֹ, וַיִּכְרֹת שׂוֹכַת עֵצִים, וַיִּשָּׂאֶהָ, וַיָּשֶׂם עַל־שִׁכְמוֹ; וַיֹּאמֶר אֶל־הָעָם אֲשֶׁר־עִמּוֹ, מָה רְאִיתֶם עָשִׂיתִי, מַהֲרוּ עֲשׂוּ כָמוֹנִי׃
49
И нарубил каждый из всего народа сучьев, и пошли за Авимелехом, и положили к башне, и сожгли посредством их башню огнем, и умерли все бывшие в башне Сихемской, около тысячи мужчин и женщин.
Нарубив сучьев, воины пошли за Авимелехом. Они обложили укрепление сучьями и подожгли. Так погибли все жители Шехемской башни, около тысячи мужчин и женщин.
И все его воины нарубили веток и пошли за Авимелехом. Они сложили их у убежища и подожгли его над теми, кто в нем был. И все, кто был в шехемской башне, около тысячи мужчин и женщин, погибли.
І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.
And all the people likewise cut down every man his bough, and followed Abimelech, and put them to the hold, and set the hold on fire upon them; so that all the men of the tower of Shechem died also, about a thousand men and women.
וַיִּכְרְתוּ גַם־כָּל־הָעָם אִישׁ שׂוֹכֹה, וַיֵּלְכוּ אַחֲרֵי אֲבִימֶלֶךְ וַיָּשִׂימוּ עַל־הַצְּרִיחַ, וַיַּצִּיתוּ עֲלֵיהֶם אֶת־הַצְּרִיחַ בָּאֵשׁ; וַיָּמֻתוּ גַּם כָּל־אַנְשֵׁי מִגְדַּל־שְׁכֶם כְּאֶלֶף אִישׁ וְאִשָּׁה׃
50
Потом пошел Авимелех в Тевец и осадил Тевец и взял его.
Потом Авимелех двинулся на Теве́ц, осадил город и взял его.
Затем Авимелех пошел к Тевецу, осадил его и захватил.
І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.
Then went Abimelech to Thebez, and encamped against Thebez, and took it.
וַיֵּלֶךְ אֲבִימֶלֶךְ אֶל־תֵּבֵץ; וַיִּחַן בְּתֵבֵץ וַיִּלְכְּדָהּ׃
51
Среди города была крепкая башня, и убежали туда все мужчины и женщины и все жители города, и заперлись и взошли на кровлю башни.
В городе была неприступная башня; туда бежали все жители Тевеца, и мужчины и женщины. Они заперлись там и поднялись на самый верх.
Но в городе была крепкая башня, и туда бежали все мужчины и женщины — все жители города. Они заперлись изнутри и поднялись на крышу башни.
А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.
But there was a strong tower within the city, and thither fled all the men and women, and all they of the city, and shut it to them, and gat them up to the top of the tower.
וּמִגְדַּל־עֹז הָיָה בְתוֹךְ־הָעִיר, וַיָּנֻסוּ שָׁמָּה כָּל־הָאֲנָשִׁים וְהַנָּשִׁים, וְכֹל בַּעֲלֵי הָעִיר, וַיִּסְגְּרוּ בַּעֲדָם; וַיַּעֲלוּ עַל־גַּג הַמִּגְדָּל׃
52
Авимелех пришел к башне и окружил ее и подошел к дверям башни, чтобы сжечь ее огнем.
Авимелех подступил к башне, чтобы взять ее. Когда он был уже у дверей башни и собирался ее поджечь,
Авимелех пришел к башне и напал на нее, но когда он приблизился ко входу, чтобы поджечь ее,
І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.
And Abimelech came unto the tower, and fought against it, and went hard unto the door of the tower to burn it with fire.
וַיָּבֹא אֲבִימֶלֶךְ עַד־הַמִּגְדָּל, וַיִּלָּחֶם בּוֹ; וַיִּגַּשׁ עַד־פֶּתַח הַמִּגְדָּל לְשָׂרְפוֹ בָאֵשׁ׃
53
Тогда одна женщина бросила обломок жернова на голову Авимелеху и проломила ему череп.
какая‑то женщина сбросила ему на голову ручной жернов и проломила ему череп.
одна женщина сбросила ему на голову обломок жернова и проломила ему череп.
Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.
And a certain woman cast a piece of a millstone upon Abimelech's head, and all to brake his skull.
וַתַּשְׁלֵךְ אִשָּׁה אַחַת פֶּלַח רֶכֶב עַל־רֹאשׁ אֲבִימֶלֶךְ; וַתָּרִץ אֶת־גֻּלְגָּלְתּוֹ׃
54
[Авимелех] тотчас призвал отрока, оруженосца своего, и сказал ему: обнажи меч твой и умертви меня, чтобы не сказали обо мне: женщина убила его. И пронзил его отрок его, и он умер.
Авимелех тут же подозвал своего оруженосца и приказал ему: «Обнажи меч и убей меня. Пусть не говорят обо мне: "Его убила женщина!"» Оруженосец пронзил его мечом, и Авимелех умер.
Он тотчас же подозвал своего оруженосца и сказал ему: — Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина». Слуга пронзил его, и он умер.
І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.
Then he called hastily unto the young man his armourbearer, and said unto him, Draw thy sword, and slay me, that men say not of me, A woman slew him. And his young man thrust him through, and he died.
וַיִּקְרָא מְהֵרָה אֶל־הַנַּעַר נֹשֵׂא כֵלָיו, וַיֹּאמֶר לוֹ שְׁלֹף חַרְבְּךָ וּמוֹתְתֵנִי, פֶּן־יֹאמְרוּ לִי אִשָּׁה הֲרָגָתְהוּ; וַיִּדְקְרֵהוּ נַעֲרוֹ וַיָּמֹת׃
55
Израильтяне, видя, что умер Авимелех, пошли каждый в свое место.
Увидев, что он мертв, израильтяне разошлись по домам.
Увидев, что Авимелех умер, израильтяне разошлись по домам.
І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.
And when the men of Israel saw that Abimelech was dead, they departed every man unto his place.
וַיִּרְאוּ אִישׁ־יִשְׂרָאֵל כִּי מֵת אֲבִימֶלֶךְ; וַיֵּלְכוּ אִישׁ לִמְקֹמוֹ׃
56
Так воздал Бог Авимелеху за злодеяние, которое он сделал отцу своему, убив семьдесят братьев своих.
Так Бог воздал Авимелеху за преступление, которое тот совершил против своего отца, — за убийство семидесяти братьев.
Так Бог воздал за зло, которое Авимелех сделал своему отцу, убив семьдесят своих братьев.
І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.
Thus God rendered the wickedness of Abimelech, which he did unto his father, in slaying his seventy brethren:
וַיָּשֶׁב אֱלֹהִים, אֵת רָעַת אֲבִימֶלֶךְ; אֲשֶׁר עָשָׂה לְאָבִיו, לַהֲרֹג אֶת־שִׁבְעִים אֶחָיו׃
57
И все злодеяния жителей Сихемских обратил Бог на голову их; и постигло их проклятие Иофама, сына Иероваалова.
И шехемцам Бог воздал за их злодеяния. Так сбылось проклятие Иофама, сына Иеруббаала.
Еще Бог воздал за все их зло жителям Шехема. Их постигло проклятие Иотама, сына Еруббаала.
А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.
And all the evil of the men of Shechem did God render upon their heads: and upon them came the curse of Jotham the son of Jerubbaal.
וְאֵת, כָּל־רָעַת אַנְשֵׁי שְׁכֶם, הֵשִׁיב אֱלֹהִים בְּרֹאשָׁם; וַתָּבֹא אֲלֵיהֶם, קִלֲלַת יוֹתָם בֶּן־יְרֻבָּעַל׃