Первая книга Царств | 1 Samuel | שמואל א, Глава 17

1
Филистимляне собрали войска свои для войны и собрались в Сокхофе, что в Иудее, и расположились станом между Сокхофом и Азеком в Ефес-Даммиме.
Филистимляне двинулись в поход и собрали свои войска в Сохо́ Иудейском. Они стали лагерем между Сохо и Азеко́й, в Э́фесДамми́ме.
Филистимляне собрали войска для войны и пришли в поселение Сохо, что в Иудее. Они разбили лагерь в Эфес-Даммиме, между Сохо и Азекой.
І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
Now the Philistines gathered together their armies to battle, and were gathered together at Shochoh, which belongs to Judah, and pitched between Shochoh and Azekah, in Ephesdammim.
וַיַּאַסְפוּ פְלִשְׁתִּים אֶת־מַחֲנֵיהֶם לַמִּלְחָמָה, וַיֵּאָסְפוּ, שֹׂכֹה אֲשֶׁר לִיהוּדָה; וַיַּחֲנוּ בֵּין־שׂוֹכֹה וּבֵין־עֲזֵקָה בְּאֶפֶס דַּמִּים׃
2
А Саул и Израильтяне собрались и расположились станом в долине дуба и приготовились к войне против Филистимлян.
А Саул и израильтяне собрались в долине Дуба. Там они стали лагерем, приготовившись сражаться с филистимлянами.
Саул и израильтяне собрались, расположились лагерем в долине Эла и выстроились против филистимлян.
І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.
And Saul and the men of Israel were gathered together, and pitched by the valley of Elah, and set the battle in array against the Philistines.
וְשָׁאוּל וְאִישׁ־יִשְׂרָאֵל נֶאֶסְפוּ, וַיַּחֲנוּ בְּעֵמֶק הָאֵלָה; וַיַּעַרְכוּ מִלְחָמָה לִקְרַאת פְּלִשְׁתִּים׃
3
И стали Филистимляне на горе с одной стороны, и Израильтяне на горе с другой стороны, а между ними была долина.
Филистимляне стояли на одной горе, а израильтяне на другой горе, напротив них: между ними тянулась лощина.
Филистимляне стояли на одном холме, а израильтяне на другом; между ними была долина.
І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.
And the Philistines stood on a mountain on the one side, and Israel stood on a mountain on the other side: and there was a valley between them.
וּפְלִשְׁתִּים עֹמְדִים אֶל־הָהָר מִזֶּה, וְיִשְׂרָאֵל עֹמְדִים אֶל־הָהָר מִזֶּה; וְהַגַּיְא בֵּינֵיהֶם׃
4
И выступил из стана Филистимского единоборец, по имени Голиаф, из Гефа; ростом он — шести локтей и пяди.
Из рядов филистимлян выступил единоборец, по имени Голиа́ф из Гата, ростом в шесть локтей с пядью.
Из филистимского лагеря вышел борец по имени Голиаф из Гата. Ростом он был шесть локтей и пядь.
І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім"я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п"ядь.
And there went out a champion out of the camp of the Philistines, named Goliath, of Gath, whose height was six cubits and a span.
וַיֵּצֵא אִישׁ־הַבֵּנַיִם מִמַּחֲנוֹת פְּלִשְׁתִּים, גָּלְיָת שְׁמוֹ מִגַּת; גָּבְהוֹ שֵׁשׁ אַמּוֹת וָזָרֶת׃
5
Медный шлем на голове его; и одет он был в чешуйчатую броню, и вес брони его — пять тысяч сиклей меди;
На голове у него был бронзовый шлем, и одет он был в бронзовый чешуйчатый панцирь весом в пять тысяч шекелей.
На голове у него был бронзовый шлем, а сам он был одет в бронзовую кольчугу весом в пять тысяч шекелей.
А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п"ять тисяч шеклів міді.
And he had an helmet of brass on his head, and he was armed with a coat of mail; and the weight of the coat was five thousand shekels of brass.
וְכוֹבַע נְחֹשֶׁת עַל־רֹאשׁוֹ, וְשִׁרְיוֹן קַשְׂקַשִּׂים הוּא לָבוּשׁ; וּמִשְׁקַל הַשִּׁרְיוֹן, חֲמֵשֶׁת־אֲלָפִים שְׁקָלִים נְחֹשֶׁת׃
6
медные наколенники на ногах его, и медный щит за плечами его;
На ногах у него были бронзовые по́ножи, и бронзовый дротик висел на перевязи.
На ногах у него были бронзовые наколенники, а за спиной висел бронзовый дротик.
А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.
And he had greaves of brass on his legs, and a target of brass between his shoulders.
וּמִצְחַת נְחֹשֶׁת עַל־רַגְלָיו; וְכִידוֹן נְחֹשֶׁת בֵּין כְּתֵפָיו׃
7
и древко копья его, как навой у ткачей; а самое копье его в шестьсот сиклей железа, и пред ним шел оруженосец.
Древко его копья было как ткацкий навой, а железный наконечник был в шестьсот шекелей весом. Перед ним шел щитоносец.
Древко его копья было большое, как ткацкий навой, а железный наконечник весил шестьсот шекелей. Перед ним шел его щитоносец.
А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.
And the staff of his spear was like a weaver's beam; and his spear's head weighed six hundred shekels of iron: and one bearing a shield went before him.
וְחָץ (וְעֵץ) חֲנִיתוֹ, כִּמְנוֹר אֹרְגִים, וְלַהֶבֶת חֲנִיתוֹ, שֵׁשׁ־מֵאוֹת שְׁקָלִים בַּרְזֶל; וְנֹשֵׂא הַצִּנָּה הֹלֵךְ לְפָנָיו׃
8
И стал {он} и кричал к полкам Израильским, говоря им: зачем вышли вы воевать? Не Филистимлянин ли я, а вы рабы Сауловы? Выберите у себя человека, и пусть сойдет ко мне;
Став перед израильским войском, Голиаф сказал: «Зачем вы построились к битве? Разве не филистимлянин я, а вы не рабы Саула? Выберите кого‑нибудь для поединка со мной.
Голиаф остановился и закричал выстроившимся израильтянам: − Зачем вы вышли и построились на битву? Разве я не филистимлянин, а вы — не рабы Саула? Выберите человека, пусть он спустится ко мне.
І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.
And he stood and cried to the armies of Israel, and said to them, Why are you come out to set your battle in array? am not I a Philistine, and you servants to Saul? choose you a man for you, and let him come down to me.
וַיַּעֲמֹד, וַיִּקְרָא אֶל־מַעַרְכֹת יִשְׂרָאֵל, וַיֹּאמֶר לָהֶם, לָמָּה תֵצְאוּ לַעֲרֹךְ מִלְחָמָה; הֲלוֹא אָנֹכִי הַפְּלִשְׁתִּי, וְאַתֶּם עֲבָדִים לְשָׁאוּל, בְּרוּ־לָכֶם אִישׁ וְיֵרֵד אֵלָי׃
9
если он может сразиться со мною и убьет меня, то мы будем вашими рабами; если же я одолею его и убью его, то вы будете нашими рабами и будете служить нам.
Если он одолеет меня и убьет, то мы вам станем рабами. Но если я одолею его и убью, то вы станете нам рабами и будете нам служить».
Если он сможет сразиться со мной и убить меня, мы станем вашими рабами, но если я одержу победу и убью его, вы станете нашими рабами и будете нам служить.
Якщо він зможе воювати зо мною, і вб"є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб"ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.
If he be able to fight with me, and to kill me, then will we be your servants: but if I prevail against him, and kill him, then shall you be our servants, and serve us.
אִם־יוּכַל לְהִלָּחֵם אִתִּי וְהִכָּנִי, וְהָיִינוּ לָכֶם לַעֲבָדִים; וְאִם־אֲנִי אוּכַל־לוֹ וְהִכִּיתִיו, וִהְיִיתֶם לָנוּ לַעֲבָדִים, וַעֲבַדְתֶּם אֹתָנוּ׃
10
И сказал Филистимлянин: сегодня я посрамлю полки Израильские; дайте мне человека, и мы сразимся вдвоем.
И снова сказал филистимлянин: «Сейчас я нанес бесчестье израильскому войску! Дайте мне человека, с которым я мог бы сразиться».
Филистимлянин сказал: − Сегодня я бросаю израильтянам вызов! Выберите человека, чтобы нам сразиться друг с другом.
І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.
And the Philistine said, I defy the armies of Israel this day; give me a man, that we may fight together.
וַיֹּאמֶר הַפְּלִשְׁתִּי, אֲנִי, חֵרַפְתִּי אֶת־מַעַרְכוֹת יִשְׂרָאֵל הַיּוֹם הַזֶּה; תְּנוּ־לִי אִישׁ, וְנִלָּחֲמָה יָחַד׃
11
И услышали Саул и все Израильтяне эти слова Филистимлянина, и очень испугались и ужаснулись.
Саул и израильтяне, услышав эти слова филистимлянина, испугались, пришли в ужас.
Услышав слова филистимлянина, Саул и все израильтяне пришли в смятение и сильно испугались.
І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.
When Saul and all Israel heard those words of the Philistine, they were dismayed, and greatly afraid.
וַיִּשְׁמַע שָׁאוּל וְכָל־יִשְׂרָאֵל, אֶת־דִּבְרֵי הַפְּלִשְׁתִּי הָאֵלֶּה; וַיֵּחַתּוּ וַיִּרְאוּ מְאֹד׃
12
Давид же был сын Ефрафянина из Вифлеема Иудина, по имени Иессея, у которого было восемь сыновей. Этот человек во дни Саула достиг старости и был старший между мужами.
Давид был сыном Иессея, эфратя́нина из Вифлеема Иудейского. У Иессея было восемь сыновей. Он был уже глубоким старцем, когда правил Саул.
Давид был сыном ефрафянина по имени Иессей из Вифлеема, что в Иудее. У Иессея было восемь сыновей, и во времена Саула он достиг преклонных лет и был старший между мужчинами.
А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім"я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.
Now David was the son of that Ephrathite of Bethlehemjudah, whose name was Jesse; and he had eight sons: and the man went among men for an old man in the days of Saul.
וְדָוִד בֶּן־אִישׁ אֶפְרָתִי הַזֶּה, מִבֵּית לֶחֶם יְהוּדָה, וּשְׁמוֹ יִשַׁי, וְלוֹ שְׁמֹנָה בָנִים; וְהָאִישׁ בִּימֵי שָׁאוּל, זָקֵן בָּא בַאֲנָשִׁים׃
13
Три старших сына Иессеевы пошли с Саулом на войну; имена трех сыновей его, пошедших на войну: старший — Елиав, второй за ним — Аминадав, и третий — Самма;
Трое старших сыновей его ушли на войну вместе с Саулом. Звали старшего из них Элиав, второго — Авинадав, третьего —- Шамма.
Три старших сына Иессея пошли за Саулом на войну: первенца звали Елиав, второго сына — Авинадав, а третьего — Шамма.
І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.
And the three oldest sons of Jesse went and followed Saul to the battle: and the names of his three sons that went to the battle were Eliab the firstborn, and next to him Abinadab, and the third Shammah.
וַיֵּלְכוּ שְׁלֹשֶׁת בְּנֵי־יִשַׁי הַגְּדֹלִים, הָלְכוּ אַחֲרֵי־שָׁאוּל לַמִּלְחָמָה; וְשֵׁם שְׁלֹשֶׁת בָּנָיו, אֲשֶׁר הָלְכוּ בַּמִּלְחָמָה, אֱלִיאָב הַבְּכוֹר, וּמִשְׁנֵהוּ אֲבִינָדָב, וְהַשְּׁלִשִׁי שַׁמָּה׃
14
Давид же был меньший. Трое старших пошли с Саулом,
Давид был самым младшим из братьев. Трое старших ушли с Саулом,
Давид был самым младшим. Три старших сына пошли за Саулом,
А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.
And David was the youngest: and the three oldest followed Saul.
וְדָוִד הוּא הַקָּטָן; וּשְׁלֹשָׁה הַגְּדֹלִים, הָלְכוּ אַחֲרֵי שָׁאוּל׃
15
а Давид возвратился от Саула, чтобы пасти овец отца своего в Вифлееме.
а Давид время от времени отлучался от Саула в Вифлеем, чтобы пасти отцовское стадо.
а Давид ходил к Саулу и возвращался в Вифлеем, чтобы пасти овец своего отца.
А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.
But David went and returned from Saul to feed his father's sheep at Bethlehem.
וְדָוִד הֹלֵךְ וָשָׁב מֵעַל שָׁאוּל; לִרְעוֹת אֶת־צֹאן אָבִיו בֵּית־לָחֶם׃
16
И выступал Филистимлянин тот утром и вечером и выставлял себя сорок дней.
Филистимлянин выходил и становился перед израильтянами утром и вечером, сорок дней подряд.
Сорок дней филистимлянин выходил каждое утро и каждый вечер и бросал свой вызов.
А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.
And the Philistine drew near morning and evening, and presented himself forty days.
וַיִּגַּשׁ הַפְּלִשְׁתִּי הַשְׁכֵּם וְהַעֲרֵב; וַיִּתְיַצֵּב אַרְבָּעִים יוֹם׃
17
И сказал Иессей Давиду, сыну своему: возьми для братьев своих ефу сушеных зерен и десять этих хлебов и отнеси поскорее в стан к твоим братьям;
Иессей сказал своему сыну Давиду: «Возьми эфу жареных зерен и эти десять хлебов и поскорее отнеси к твоим братьям в стан.
Иессей сказал своему сыну Давиду: − Возьми ефу поджаренного зерна и десять лепешек для братьев и поспеши к ним в лагерь.
І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.
And Jesse said to David his son, Take now for your brothers an ephah of this parched corn, and these ten loaves, and run to the camp of your brothers;
וַיֹּאמֶר יִשַׁי לְדָוִד בְּנוֹ, קַח־נָא לְאַחֶיךָ אֵיפַת הַקָּלִיא הַזֶּה, וַעֲשָׂרָה לֶחֶם הַזֶּה; וְהָרֵץ הַמַּחֲנֶה לְאַחֶיךָ׃
18
а эти десять сыров отнеси тысяченачальнику и наведайся о здоровье братьев и узнай о нуждах их.
А эти десять кусков сыра поднеси командиру их тысячи. Узнай, как здоровье братьев, и попроси их передать с тобой весточку домой.
Возьми еще десять голов сыра для тысяченачальника. Проведай братьев и принеси от них какую-нибудь весточку.
А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.
And carry these ten cheeses to the captain of their thousand, and look how your brothers fare, and take their pledge.
וְאֵת עֲשֶׂרֶת חֲרִצֵי הֶחָלָב הָאֵלֶּה, תָּבִיא לְשַׂר־הָאָלֶף; וְאֶת־אַחֶיךָ תִּפְקֹד לְשָׁלוֹם, וְאֶת־עֲרֻבָּתָם תִּקָּח׃
19
Саул и они и все Израильтяне {находились} в долине дуба и готовились к сражению с Филистимлянами.
Твои братья, вместе с Саулом и остальными израильтянами, сражаются в долине Дуба с филистимлянами».
Они вместе с Саулом и всеми его людьми в долине Эла воюют с филистимлянами.
А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.
Now Saul, and they, and all the men of Israel, were in the valley of Elah, fighting with the Philistines.
וְשָׁאוּל וְהֵמָּה וְכָל־אִישׁ יִשְׂרָאֵל, בְּעֵמֶק הָאֵלָה; נִלְחָמִים עִם־פְּלִשְׁתִּים׃
20
И встал Давид рано утром, и поручил овец сторожу, и, взяв ношу, пошел, как приказал ему Иессей, и пришел к обозу, когда войско выведено было в строй и с криком готовилось к сражению.
Давид встал рано утром, поручил овец другому пастуху и, взяв гостинцы, отправился в путь, как ему приказал Иессей. Когда он пришел в стан, войско как раз строилось перед боем, раздавались боевые кличи.
Рано утром Давид оставил стадо другому пастуху, взял ношу и отправился в путь, как велел Иессей. Он добрался до лагеря, когда войско с боевым кличем выходило на свои места.
І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.
And David rose up early in the morning, and left the sheep with a keeper, and took, and went, as Jesse had commanded him; and he came to the trench, as the host was going forth to the fight, and shouted for the battle.
וַיַּשְׁכֵּם דָּוִד בַּבֹּקֶר, וַיִּטֹּשׁ אֶת־הַצֹּאן עַל־שֹׁמֵר, וַיִּשָּׂא וַיֵּלֶךְ, כַּאֲשֶׁר צִוָּהוּ יִשָׁי; וַיָּבֹא הַמַּעְגָּלָה, וְהַחַיִל, הַיֹּצֵא אֶל־הַמַּעֲרָכָה, וְהֵרֵעוּ בַּמִּלְחָמָה׃
21
И расположили Израильтяне и Филистимляне строй против строя.
Израильтяне и филистимляне выстроились друг против друга.
Израиль и филистимляне построились в ряды друг напротив друга.
І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.
For Israel and the Philistines had put the battle in array, army against army.
וַתַּעֲרֹךְ יִשְׂרָאֵל וּפְלִשְׁתִּים, מַעֲרָכָה לִקְרַאת מַעֲרָכָה׃
22
Давид оставил свою ношу обозному сторожу и побежал в ряды и, придя, спросил братьев своих о здоровье.
Давид, оставив свою ношу часовым в стане, побежал к войску и приветствовал братьев.
Давид оставил свою ношу обозному сторожу и побежал в ряды, поприветствовать братьев.
І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.
And David left his carriage in the hand of the keeper of the carriage, and ran into the army, and came and saluted his brothers.
וַיִּטֹּשׁ דָּוִד אֶת־הַכֵּלִים מֵעָלָיו, עַל־יַד שׁוֹמֵר הַכֵּלִים, וַיָּרָץ הַמַּעֲרָכָה; וַיָּבֹא וַיִּשְׁאַל לְאֶחָיו לְשָׁלוֹם׃
23
И вот, когда он разговаривал с ними, единоборец, по имени Голиаф, Филистимлянин из Гефа, выступает из рядов Филистимских и говорит те слова, и Давид услышал {их.}
Пока он разговаривал с ними, из рядов филистимлян выступил единоборец, филистимлянин из Гата, по имени Голиаф, и повторил свои речи. Давид слышал его.
Когда он говорил с ними, Голиаф, филистимский воин, выступил из рядов и прокричал свой обычный вызов на бой, и Давид услышал его.
А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім"я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.
And as he talked with them, behold, there came up the champion, the Philistine of Gath, Goliath by name, out of the armies of the Philistines, and spoke according to the same words: and David heard them.
וְהוּא מְדַבֵּר עִמָּם, וְהִנֵּה אִישׁ הַבֵּנַיִם עוֹלֶה גָּלְיָת הַפְּלִשְׁתִּי שְׁמוֹ מִגַּת מִמַּעֲרוֹת (מִמַּעַרְכוֹת) פְּלִשְׁתִּים, וַיְדַבֵּר כַּדְּבָרִים הָאֵלֶּה; וַיִּשְׁמַע דָּוִד׃
24
И все Израильтяне, увидев этого человека, убегали от него и весьма боялись.
При виде Голиафа все израильтяне в страхе бежали.
Увидев этого человека, израильтяне убегали от него в великом страхе.
А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.
And all the men of Israel, when they saw the man, fled from him, and were sore afraid.
וְכֹל אִישׁ יִשְׂרָאֵל, בִּרְאוֹתָם אֶת־הָאִישׁ; וַיָּנֻסוּ מִפָּנָיו, וַיִּירְאוּ מְאֹד׃
25
И говорили Израильтяне: видите этого выступающего человека? Он выступает, чтобы поносить Израиля. Если бы кто убил его, одарил бы того царь великим богатством, и дочь свою выдал бы за него, и дом отца его сделал бы свободным в Израиле.
Один из них сказал: «Видите этого человека, который выступил вперед? Он выступил, чтобы бесчестить своими речами Израиль. Кто убьет его, того царь одарит великим богатством, выдаст за него свою дочь, а семью его сделает в Израиле свободной от податей».
Они говорили: − Видите, как выходит этот человек? Он выходит, чтобы бросить Израилю вызов. Царь одарит большим богатством того, кто убьет его. Еще он даст ему в жены свою дочь и освободит от налогов семью его отца в Израиле.
І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб"є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.
And the men of Israel said, Have you seen this man that is come up? surely to defy Israel is he come up: and it shall be, that the man who kills him, the king will enrich him with great riches, and will give him his daughter, and make his father's house free in Israel.
וַיֹּאמֶר אִישׁ יִשְׂרָאֵל, הַרְּאִיתֶם הָאִישׁ הָעֹלֶה הַזֶּה, כִּי לְחָרֵף אֶת־יִשְׂרָאֵל עֹלֶה; וְהָיָה הָאִישׁ אֲשֶׁר־יַכֶּנּוּ יַעְשְׁרֶנּוּ הַמֶּלֶךְ עֹשֶׁר גָּדוֹל, וְאֶת־בִּתּוֹ יִתֶּן־לוֹ, וְאֵת בֵּית אָבִיו, יַעֲשֶׂה חָפְשִׁי בְּיִשְׂרָאֵל׃
26
И сказал Давид людям, стоящим с ним: что сделают тому, кто убьет этого Филистимлянина и снимет поношение с Израиля? ибо кто этот необрезанный Филистимлянин, что так поносит воинство Бога живаго?
Давид переспросил у людей, стоявших поблизости: «Какая награда будет тому, кто убьет этого филистимлянина и снимет бесчестие с Израиля? Кто такой, в самом деле, этот необрезанный филистимлянин, чтобы так бесчестить войско Бога живого?»
Давид спросил у людей, которые стояли рядом с ним: − Что будет тому, кто убьет этого филистимлянина и снимет позор с Израиля? Кто он такой, этот необрезанный филистимлянин, чтобы бросать вызов войскам живого Бога?
І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб"є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?
And David spoke to the men that stood by him, saying, What shall be done to the man that kills this Philistine, and takes away the reproach from Israel? for who is this uncircumcised Philistine, that he should defy the armies of the living God?
וַיֹּאמֶר דָּוִד, אֶל־הָאֲנָשִׁים הָעֹמְדִים עִמּוֹ לֵאמֹר, מַה־יֵּעָשֶׂה, לָאִישׁ אֲשֶׁר יַכֶּה אֶת־הַפְּלִשְׁתִּי הַלָּז, וְהֵסִיר חֶרְפָּה מֵעַל יִשְׂרָאֵל; כִּי מִי, הַפְּלִשְׁתִּי הֶעָרֵל הַזֶּה, כִּי חֵרֵף, מַעַרְכוֹת אֱלֹהִים חַיִּים׃
27
И сказал ему народ те же слова, говоря: вот что сделано будет тому человеку, который убьет его.
Люди ответили ему то же самое: вот, мол, какая награда ждет того, кто убьет его.
Они повторили ему то, что говорили раньше, и сказали: − Вот что будет тому, кто убьет его.
А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб"є його.
And the people answered him after this manner, saying, So shall it be done to the man that kills him.
וַיֹּאמֶר לוֹ הָעָם, כַּדָּבָר הַזֶּה לֵאמֹר; כֹּה יֵעָשֶׂה, לָאִישׁ אֲשֶׁר יַכֶּנּוּ׃
28
И услышал Елиав, старший брат Давида, что говорил он с людьми, и рассердился Елиав на Давида и сказал: зачем ты сюда пришел и на кого оставил немногих овец тех в пустыне? Я знаю высокомерие твое и дурное сердце твое, ты пришел посмотреть на сражение.
Элиав, его старший брат, услышав, как он говорит с окружающими, рассердился на Давида и сказал: «Зачем ты пришел сюда? На кого ты оставил в пустыне наших овец, маленькое наше стадо? Я знаю, какой ты наглец и что за скверный у тебя характер. Ты пришел только затем, чтобы поглазеть на сражение».
Когда Елиав, старший брат Давида, услышал, как тот говорит с людьми, он разгневался на него и спросил: − Зачем ты пришел сюда? И на кого ты оставил тех немногих овец в пустыне? Я знаю, как ты тщеславен и как порочно твое сердце; ты пришел только для того, чтобы посмотреть на битву.
І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!
And Eliab his oldest brother heard when he spoke to the men; and Eliab's anger was kindled against David, and he said, Why came you down here? and with whom have you left those few sheep in the wilderness? I know your pride, and the naughtiness of your heart; for you are come down that you might see the battle.
וַיִּשְׁמַע אֱלִיאָב אָחִיו הַגָּדוֹל, בְּדַבְּרוֹ אֶל־הָאֲנָשִׁים; וַיִּחַר־אַף אֱלִיאָב בְּדָוִד וַיֹּאמֶר לָמָּה־זֶּה יָרַדְתָּ, וְעַל־מִי נָטַשְׁתָּ מְעַט הַצֹּאן הָהֵנָּה בַּמִּדְבָּר, אֲנִי יָדַעְתִּי אֶת־זְדֹנְךָ, וְאֵת רֹעַ לְבָבֶךָ, כִּי, לְמַעַן רְאוֹת הַמִּלְחָמָה יָרָדְתָּ׃
29
И сказал Давид: что же я сделал? не слова ли это?
Давид возразил: «Что такого я сделал? Уж нельзя и спросить?»
− Что же я сделал? − сказал Давид. − Мне что, даже поговорить нельзя?
А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?
And David said, What have I now done? Is there not a cause?
וַיֹּאמֶר דָּוִד, מֶה עָשִׂיתִי עָתָּה; הֲלוֹא דָּבָר הוּא׃
30
И отворотился от него к другому и говорил те же слова, и отвечал ему народ по-прежнему.
Обратившись к другому человеку, он снова задал тот же вопрос, и люди отвечали ему то же самое.
Он отвернулся от него к кому-то другому и заговорил о том же самом, и народ отвечал ему, как и прежде.
І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.
And he turned from him toward another, and spoke after the same manner: and the people answered him again after the former manner.
וַיִּסֹּב מֵאֶצְלוֹ אֶל־מוּל אַחֵר, וַיֹּאמֶר כַּדָּבָר הַזֶּה; וַיְשִׁבֻהוּ הָעָם דָּבָר, כַּדָּבָר הָרִאשׁוֹן׃
31
И услышали слова, которые говорил Давид, и пересказали Саулу, и тот призвал его.
Между тем, слова Давида пересказали Саулу, и тот вызвал его к себе.
Когда слова Давида передали Саулу, он послал за ним.
І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.
And when the words were heard which David spoke, they rehearsed them before Saul: and he sent for him.
וַיְּשָּׁמְעוּ הַדְּבָרִים, אֲשֶׁר דִּבֶּר דָּוִד; וַיַּגִּדוּ לִפְנֵי־שָׁאוּל וַיִּקָּחֵהוּ׃
32
И сказал Давид Саулу: пусть никто не падает духом из-за него; раб твой пойдет и сразится с этим Филистимлянином.
Давид сказал Саулу: «Пусть никто не падает духом из‑за этого филистимлянина. Раб твой пойдет и сразится с ним».
Давид сказал Саулу: − Не падайте духом из-за этого филистимлянина; твой слуга пойдет и сразится с ним.
І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.
And David said to Saul, Let no man's heart fail because of him; your servant will go and fight with this Philistine.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־שָׁאוּל, אַל־יִפֹּל לֵב־אָדָם עָלָיו; עַבְדְּךָ יֵלֵךְ, וְנִלְחַם עִם־הַפְּלִשְׁתִּי הַזֶּה׃
33
И сказал Саул Давиду: не можешь ты идти против этого Филистимлянина, чтобы сразиться с ним, ибо ты еще юноша, а он воин от юности своей.
Саул отвечал Давиду: «Ты не можешь выйти против этого филистимлянина и сразиться с ним. Ведь ты — мальчишка, а он испытанный воин».
Саул ответил: − Ты не можешь выйти против этого филистимлянина и сразиться с ним; ты всего лишь мальчик, а он — воин с юных лет.
І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.
And Saul said to David, You are not able to go against this Philistine to fight with him: for you are but a youth, and he a man of war from his youth.
וַיֹּאמֶר שָׁאוּל אֶל־דָּוִד, לֹא תוּכַל לָלֶכֶת אֶל־הַפְּלִשְׁתִּי הַזֶּה, לְהִלָּחֵם עִמּוֹ; כִּי־נַעַר אַתָּה, וְהוּא אִישׁ מִלְחָמָה מִנְּעֻרָיו׃
34
И сказал Давид Саулу: раб твой пас овец у отца своего, и когда, бывало, приходил лев или медведь и уносил овцу из стада,
Но Давид ответил Саулу: «Рабу твоему не раз случалось пасти отцовских овец. Бывало, придет лев или медведь и похитит из стада овцу.
Но Давид сказал Саулу: − Твой слуга пас отцовских овец, и когда, бывало, лев или медведь приходил и уносил из отары овцу,
І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,
And David said to Saul, Your servant kept his father's sheep, and there came a lion, and a bear, and took a lamb out of the flock:
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־שָׁאוּל, רֹעֶה הָיָה עַבְדְּךָ לְאָבִיו בַּצֹּאן; וּבָא הָאֲרִי וְאֶת־הַדּוֹב, וְנָשָׂא שֶׂה מֵהָעֵדֶר׃
35
то я гнался за ним и нападал на него и отнимал из пасти его; а если он бросался на меня, то я брал его за космы и поражал его и умерщвлял его;
Тогда я гнался за ним, нападал на него и вырывал добычу из пасти. А если он на меня бросался, то я вцеплялся ему в гриву и убивал.
я гнался за ним, разил его и спасал овцу из его пасти. Когда же он бросался на меня, я хватал его за шерсть, разил и убивал.
а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.
And I went out after him, and smote him, and delivered it out of his mouth: and when he arose against me, I caught him by his beard, and smote him, and slew him.
וְיָצָאתִי אַחֲרָיו וְהִכִּתִיו וְהִצַּלְתִּי מִפִּיו; וַיָּקָם עָלַי, וְהֶחֱזַקְתִּי בִּזְקָנוֹ, וְהִכִּתִיו וַהֲמִיתִּיו׃
36
и льва и медведя убивал раб твой, и с этим Филистимлянином необрезанным будет то же, что с ними, потому что так поносит воинство Бога живаго. [Не пойти ли мне и поразить его, чтобы снять поношение с Израиля? Ибо кто этот необрезанный?]
И львов, и медведей случалось убивать рабу твоему. Точно так же я убью этого необрезанного филистимлянина, который так бесчестит войско Бога живого».
Твой слуга убивал и льва, и медведя. Этот необрезанный филистимлянин уподобится им, потому что он бросил вызов войскам живого Бога.
І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!
Your servant slew both the lion and the bear: and this uncircumcised Philistine shall be as one of them, seeing he has defied the armies of the living God.
גַּם אֶת־הָאֲרִי גַּם־הַדּוֹב הִכָּה עַבְדֶּךָ; וְהָיָה הַפְּלִשְׁתִּי הֶעָרֵל הַזֶּה כְּאַחַד מֵהֶם, כִּי חֵרֵף, מַעַרְכֹת אֱלֹהִים חַיִּים׃
37
И сказал Давид: Господь, Который избавлял меня от льва и медведя, избавит меня и от руки этого Филистимлянина. И сказал Саул Давиду: иди, и да будет Господь с тобою.
И еще Давид сказал: «Господь, который спасал меня от львов и медведей, спасет и от этого филистимлянина». Саул сказал Давиду: «Иди, и да будет с тобою Господь».
Господь, Который избавлял меня от лап льва и медведя, избавит меня от руки и этого филистимлянина. Саул сказал Давиду: − Иди, и да будет с тобой Господь!
І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!
David said moreover, The LORD that delivered me out of the paw of the lion, and out of the paw of the bear, he will deliver me out of the hand of this Philistine. And Saul said to David, Go, and the LORD be with you.
וַיֹּאמֶר דָּוִד, יְהוָה, אֲשֶׁר הִצִּלַנִי מִיַּד הָאֲרִי וּמִיַּד הַדֹּב, הוּא יַצִּילֵנִי, מִיַּד הַפְּלִשְׁתִּי הַזֶּה; וַיֹּאמֶר שָׁאוּל אֶל־דָּוִד לֵךְ, וַיהוָה יִהְיֶה עִמָּךְ׃
38
И одел Саул Давида в свои одежды, и возложил на голову его медный шлем, и надел на него броню.
И он облачил Давида в свои доспехи, надел ему на голову бронзовый шлем и облачил его в панцирь.
Саул одел Давида в свои собственные доспехи. Он надел на него кольчугу и возложил ему на голову бронзовый шлем.
І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.
And Saul armed David with his armor, and he put an helmet of brass on his head; also he armed him with a coat of mail.
וַיַּלְבֵּשׁ שָׁאוּל אֶת־דָּוִד מַדָּיו, וְנָתַן קוֹבַע נְחֹשֶׁת עַל־רֹאשׁוֹ; וַיַּלְבֵּשׁ אֹתוֹ שִׁרְיוֹן׃
39
И опоясался Давид мечом его сверх одежды и начал ходить, ибо не привык {к такому вооружению;} потом сказал Давид Саулу: я не могу ходить в этом, я не привык. И снял Давид все это с себя.
Поверх доспехов Давид опоясался его мечом. Попробовав пройтись (ведь он не привык носить доспехи), Давид сказал Саулу: «Я не могу в этом ходить, непривычно мне». Сняв все это с себя,
Давид опоясался мечом поверх доспехов и попробовал ходить в них, так как не привык к этому. − Я не могу ходить в них, − сказал он Саулу, − потому что я к ним не привык. И он снял их.
І прип"яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.
And David girded his sword on his armor, and he assayed to go; for he had not proved it. And David said to Saul, I cannot go with these; for I have not proved them. And David put them off him.
וַיַּחְגֹּר דָּוִד אֶת־חַרְבּוֹ מֵעַל לְמַדָּיו וַיֹּאֶל לָלֶכֶת כִּי לֹא־נִסָּה, וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־שָׁאוּל, לֹא אוּכַל לָלֶכֶת בָּאֵלֶּה כִּי לֹא נִסִּיתִי; וַיְסִרֵם דָּוִד מֵעָלָיו׃
40
И взял посох свой в руку свою, и выбрал себе пять гладких камней из ручья, и положил их в пастушескую сумку, которая была с ним; и с сумкою и с пращею в руке своей выступил против Филистимлянина.
он взял свою палку, выбрал пять гладких камней из русла высохшего ручья, положил их в торбу (пастушью сумку), взял пращу и пошел навстречу филистимлянину.
Взяв в руку посох, он выбрал себе в ручье пять гладких камней, положил их в свою пастушью сумку и с пращей в руке приблизился к филистимлянину.
І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п"ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.
And he took his staff in his hand, and chose him five smooth stones out of the brook, and put them in a shepherd's bag which he had, even in a money; and his sling was in his hand: and he drew near to the Philistine.
וַיִּקַּח מַקְלוֹ בְּיָדוֹ, וַיִּבְחַר־לוֹ חֲמִשָּׁה חַלֻּקֵי־אֲבָנִים מִן־הַנַּחַל וַיָּשֶׂם אֹתָם בִּכְלִי הָרֹעִים אֲשֶׁר־לוֹ וּבַיַּלְקוּט וְקַלְּעוֹ בְיָדוֹ; וַיִּגַּשׁ אֶל־הַפְּלִשְׁתִּי׃
41
Выступил и Филистимлянин, идя и приближаясь к Давиду, и оруженосец шел впереди его.
Филистимлянин стал медленно приближаться к Давиду, сопровождаемый своим щитоносцем.
Тем временем и филистимлянин со своим щитоносцем приближался к Давиду.
А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.
And the Philistine came on and drew near to David; and the man that bore the shield went before him.
וַיֵּלֶךְ הַפְּלִשְׁתִּי, הֹלֵךְ וְקָרֵב אֶל־דָּוִד; וְהָאִישׁ נֹשֵׂא הַצִּנָּה לְפָנָיו׃
42
И взглянул Филистимлянин и, увидев Давида, с презрением посмотрел на него, ибо он был молод, белокур и красив лицем.
Увидев Давида, Голиаф не принял его всерьез: тот был мальчишкой, красивым и румяным.
Когда филистимлянин увидел Давида, румяного и красивого, он с презрением посмотрел на него, потому что тот был всего лишь юноша.
І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум"яний юнак стрункої постави.
And when the Philistine looked about, and saw David, he disdained him: for he was but a youth, and ruddy, and of a fair countenance.
וַיַּבֵּט הַפְּלִשְׁתִּי וַיִּרְאֶה אֶת־דָּוִד וַיִּבְזֵהוּ; כִּי־הָיָה נַעַר, וְאַדְמֹנִי עִם־יְפֵה מַרְאֶה׃
43
И сказал Филистимлянин Давиду: что ты идешь на меня с палкою [и с камнями]? разве я собака? [И сказал Давид: нет, но хуже собаки.] И проклял Филистимлянин Давида своими богами.
Филистимлянин сказал Давиду: «Что я, собака? Что ты идешь на меня с палкой?» И филистимлянин проклял Давида своими богами.
Он сказал Давиду: − Разве я − собака, что ты идешь на меня с палками? И филистимлянин проклял Давида своими богами.
І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.
And the Philistine said to David, Am I a dog, that you come to me with staves? And the Philistine cursed David by his gods.
וַיֹּאמֶר הַפְּלִשְׁתִּי אֶל־דָּוִד, הֲכֶלֶב אָנֹכִי, כִּי־אַתָּה בָא־אֵלַי בַּמַּקְלוֹת; וַיְקַלֵּל הַפְּלִשְׁתִּי אֶת־דָּוִד בֵּאלֹהָיו׃
44
И сказал Филистимлянин Давиду: подойди ко мне, и я отдам тело твое птицам небесным и зверям полевым.
Он сказал Давиду: «Подойди ко мне, и я отдам твое тело на растерзание птицам небесным и диким зверям».
− Иди сюда, − сказал он, − и я отдам твою плоть небесным птицам и земным зверям!
І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
And the Philistine said to David, Come to me, and I will give your flesh to the fowls of the air, and to the beasts of the field.
וַיֹּאמֶר הַפְּלִשְׁתִּי אֶל־דָּוִד; לְכָה אֵלַי, וְאֶתְּנָה אֶת־בְּשָׂרְךָ, לְעוֹף הַשָּׁמַיִם וּלְבֶהֱמַת הַשָּׂדֶה׃
45
А Давид отвечал Филистимлянину: ты идешь против меня с мечом и копьем и щитом, а я иду против тебя во имя Господа Саваофа, Бога воинств Израильских, которые ты поносил;
Давид отвечал филистимлянину: «Ты идешь на меня с мечом, копьем и дротиком, а я иду на тебя с именем Господа Воинств, Бога израильских войск, которые ты бесчестил.
Давид сказал филистимлянину: − Ты идешь против меня с мечом, копьем и дротиком, но я иду против тебя во Имя Господа Сил, Бога армий Израиля, которым ты бросил вызов.
І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім"я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.
Then said David to the Philistine, You come to me with a sword, and with a spear, and with a shield: but I come to you in the name of the LORD of hosts, the God of the armies of Israel, whom you have defied.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־הַפְּלִשְׁתִּי, אַתָּה בָּא אֵלַי, בְּחֶרֶב וּבַחֲנִית וּבְכִידוֹן; וְאָנֹכִי בָא־אֵלֶיךָ, בְּשֵׁם יְהוָה צְבָאוֹת, אֱלֹהֵי מַעַרְכוֹת יִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר חֵרַפְתָּ׃
46
ныне предаст тебя Господь в руку мою, и я убью тебя, и сниму с тебя голову твою, и отдам [труп твой и] трупы войска Филистимского птицам небесным и зверям земным, и узнает вся земля, что есть Бог в Израиле;
Сегодня же Господь предаст тебя в мои руки. Я убью и обезглавлю тебя, а трупы филистимских воинов сегодня же отдам на растерзание птицам небесным и зверям земным. Вся страна увидит, что есть в Израиле Бог.
Сегодня Господь отдаст тебя мне, и я сражу тебя и отсеку тебе голову. Сегодня я отдам трупы филистимского войска небесным птицам и земным зверям, и весь мир узнает, что есть Бог в Израиле!
Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб"ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!
This day will the LORD deliver you into my hand; and I will smite you, and take your head from you; and I will give the carcasses of the host of the Philistines this day to the fowls of the air, and to the wild beasts of the earth; that all the earth may know that there is a God in Israel.
הַיּוֹם הַזֶּה יְסַגֶּרְךָ יְהוָה בְּיָדִי וְהִכִּיתִךָ, וַהֲסִרֹתִי אֶת־רֹאשְׁךָ מֵעָלֶיךָ, וְנָתַתִּי פֶּגֶר מַחֲנֵה פְלִשְׁתִּים הַיּוֹם הַזֶּה, לְעוֹף הַשָּׁמַיִם וּלְחַיַּת הָאָרֶץ; וְיֵדְעוּ כָּל־הָאָרֶץ, כִּי יֵשׁ אֱלֹהִים לְיִשְׂרָאֵל׃
47
и узнает весь этот сонм, что не мечом и копьем спасает Господь, ибо это война Господа, и Он предаст вас в руки наши.
И все, кто стоит здесь, увидят, что не мечом и не копьем спасает Господь, но исход битвы зависит от Господа. Он предаст вас в наши руки».
Все, кто собрался здесь, узнают, что Господь спасает не мечом и не копьем, ведь эта битва − битва Господа, и Он отдаст всех вас в наши руки.
І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.
And all this assembly shall know that the LORD saves not with sword and spear: for the battle is the LORD's, and he will give you into our hands.
וְיֵדְעוּ כָּל־הַקָּהָל הַזֶּה, כִּי־לֹא בְּחֶרֶב וּבַחֲנִית יְהוֹשִׁיעַ יְהוָה; כִּי לַיהוָה הַמִּלְחָמָה, וְנָתַן אֶתְכֶם בְּיָדֵנוּ׃
48
Когда Филистимлянин поднялся и стал подходить и приближаться навстречу Давиду, Давид поспешно побежал к строю навстречу Филистимлянину.
Пока филистимлянин приближался к Давиду, тот быстро побежал к месту поединка, навстречу ему.
Когда филистимлянин начал приближаться, чтобы напасть на него, Давид быстро побежал к строю воинов ему навстречу.
І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.
And it came to pass, when the Philistine arose, and came, and drew near to meet David, that David hastened, and ran toward the army to meet the Philistine.
וְהָיָה כִּי־קָם הַפְּלִשְׁתִּי, וַיֵּלֶךְ וַיִּקְרַב לִקְרַאת דָּוִד; וַיְמַהֵר דָּוִד, וַיָּרָץ הַמַּעֲרָכָה לִקְרַאת הַפְּלִשְׁתִּי׃
49
И опустил Давид руку свою в сумку и взял оттуда камень, и бросил из пращи и поразил Филистимлянина в лоб, так что камень вонзился в лоб его, и он упал лицем на землю.
Опустив руку в сумку, он достал из нее камень, метнул его из пращи и попал филистимлянину прямо в лоб. Камень проломил череп, и филистимлянин рухнул лицом наземь.
Опустив руку в сумку и вынув камень, он метнул его из пращи и поразил филистимлянина в лоб. Камень вонзился ему в лоб, и он упал лицом на землю.
І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.
And David put his hand in his bag, and took there a stone, and slang it, and smote the Philistine in his forehead, that the stone sunk into his forehead; and he fell on his face to the earth.
וַיִּשְׁלַח דָּוִד אֶת־יָדוֹ אֶל־הַכֶּלִי, וַיִּקַּח מִשָּׁם אֶבֶן וַיְקַלַּע, וַיַּךְ אֶת־הַפְּלִשְׁתִּי אֶל־מִצְחוֹ; וַתִּטְבַּע הָאֶבֶן בְּמִצְחוֹ, וַיִּפֹּל עַל־פָּנָיו אָרְצָה׃
50
Так одолел Давид Филистимлянина пращею и камнем, и поразил Филистимлянина и убил его; меча же не было в руках Давида.
Так, без меча, только пращой и камнем, Давид одолел филистимлянина, сразил его и убил.
Так Давид одержал победу над филистимлянином с помощью пращи и камня. Без меча в руке он сразил филистимлянина и убил его.
І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.
So David prevailed over the Philistine with a sling and with a stone, and smote the Philistine, and slew him; but there was no sword in the hand of David.
וַיֶּחֱזַק דָּוִד מִן־הַפְּלִשְׁתִּי בַּקֶּלַע וּבָאֶבֶן, וַיַּךְ אֶת־הַפְּלִשְׁתִּי וַיְמִיתֵהוּ; וְחֶרֶב אֵין בְּיַד־דָּוִד׃
51
Тогда Давид подбежал и, наступив на Филистимлянина, взял меч его и вынул его из ножен, ударил его и отсек им голову его; Филистимляне, увидев, что силач их умер, побежали.
Затем он подбежал к филистимлянину, встал возле него и, вытащив у него из ножен меч, добил его и отрубил ему голову. Видя, что их богатырь убит, филистимляне обратились в бегство.
Давид подбежал и встал над ним. Он взял меч филистимлянина и вынул его из ножен. Убив его, он отсек ему голову мечом. Когда филистимляне увидели, что их герой мертв, они развернулись и побежали.
І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!
Therefore David ran, and stood on the Philistine, and took his sword, and drew it out of the sheath thereof, and slew him, and cut off his head therewith. And when the Philistines saw their champion was dead, they fled.
וַיָּרָץ דָּוִד וַיַּעֲמֹד אֶל־הַפְּלִשְׁתִּי וַיִּקַּח אֶת־חַרְבּוֹ וַיִּשְׁלְפָהּ מִתַּעְרָהּ וַיְמֹתְתֵהוּ, וַיִּכְרָת־בָּהּ אֶת־רֹאשׁוֹ; וַיִּרְאוּ הַפְּלִשְׁתִּים כִּי־מֵת גִּבּוֹרָם וַיָּנֻסוּ׃
52
И поднялись мужи Израильские и Иудейские, и воскликнули и гнали Филистимлян до входа в долину и до ворот Аккарона. И падали поражаемые Филистимляне по дороге Шааримской до Гефа и до Аккарона.
Тут израильтяне и иудеи с криком бросились в погоню за филистимлянами до самого Га́та и до ворот Экрона. Трупами филистимлян была усеяна вся дорога на Шаара́им, вплоть до Гата и до Экрона.
Воины Израиля и Иудеи рванулись вперед и преследовали филистимлян до входа в Гат и до ворот Экрона. Тела убитых филистимлян были разбросаны вдоль шаараимской дороги, которая вела в Гат и Экрон.
А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.
And the men of Israel and of Judah arose, and shouted, and pursued the Philistines, until you come to the valley, and to the gates of Ekron. And the wounded of the Philistines fell down by the way to Shaaraim, even to Gath, and to Ekron.
וַיָּקֻמוּ אַנְשֵׁי יִשְׂרָאֵל וִיהוּדָה וַיָּרִעוּ, וַיִּרְדְּפוּ אֶת־הַפְּלִשְׁתִּים, עַד־בּוֹאֲךָ גַיְא, וְעַד שַׁעֲרֵי עֶקְרוֹן; וַיִּפְּלוּ חַלְלֵי פְלִשְׁתִּים בְּדֶרֶךְ שַׁעֲרַיִם, וְעַד־גַּת וְעַד־עֶקְרוֹן׃
53
И возвратились сыны Израилевы из погони за Филистимлянами и разграбили стан их.
Вернувшись из погони, израильтяне разграбили стан филистимлян.
Вернувшись из погони за филистимлянами, израильтяне разграбили их лагерь.
І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.
And the children of Israel returned from chasing after the Philistines, and they spoiled their tents.
וַיָּשֻׁבוּ בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, מִדְּלֹק אַחֲרֵי פְלִשְׁתִּים; וַיָּשֹׁסּוּ אֶת־מַחֲנֵיהֶם׃
54
И взял Давид голову Филистимлянина и отнес ее в Иерусалим, а оружие его положил в шатре своем.
Давид взял голову филистимлянина и отнес ее в Иерусалим, но его оружие оставил в своей палатке.
Давид взял голову филистимлянина и принес ее в Иерусалим, а оружие филистимлянина он положил у себя в шатре.
А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.
And David took the head of the Philistine, and brought it to Jerusalem; but he put his armor in his tent.
וַיִּקַּח דָּוִד אֶת־רֹאשׁ הַפְּלִשְׁתִּי, וַיְבִאֵהוּ יְרוּשָׁלִָם; וְאֶת־כֵּלָיו שָׂם בְּאָהֳלוֹ׃
55
Когда Саул увидел Давида, выходившего против Филистимлянина, то сказал Авениру, начальнику войска: Авенир, чей сын этот юноша? Авенир сказал: да живет душа твоя, царь; я не знаю.
Видя, как Давид идет на поединок с филистимлянином, Саул спросил Авнера, своего военачальника: «Авнер, чей сын этот юноша?» Авнер отвечал: «Клянусь твоей жизнью, царь, я не знаю».
Когда Саул смотрел на Давида, идущего навстречу филистимлянину, он спросил Авнера, начальника войска: − Авнер, чей сын этот юноша? Авнер ответил: − Верно, как и то, что ты жив, царь, − я не знаю.
А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!
And when Saul saw David go forth against the Philistine, he said to Abner, the captain of the host, Abner, whose son is this youth? And Abner said, As your soul lives, O king, I cannot tell.
וְכִרְאוֹת שָׁאוּל אֶת־דָּוִד, יֹצֵא לִקְרַאת הַפְּלִשְׁתִּי, אָמַר, אֶל־אַבְנֵר שַׂר הַצָּבָא, בֶּן־מִי־זֶה הַנַּעַר אַבְנֵר; וַיֹּאמֶר אַבְנֵר, חֵי־נַפְשְׁךָ הַמֶּלֶךְ אִם־יָדָעְתִּי׃
56
И сказал царь: так спроси, чей сын этот юноша?
Царь сказал: «Так узнай же, чей сын этот мальчик».
Царь сказал: − Узнай, чей сын этот юноша.
І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?
And the king said, Inquire you whose son the stripling is.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ; שְׁאַל אַתָּה, בֶּן־מִי־זֶה הָעָלֶם׃
57
Когда же Давид возвращался после поражения Филистимлянина, то Авенир взял его и привел к Саулу, и голова Филистимлянина была в руке его.
И когда Давид победил филистимлянина, Авнер подвел его к Саулу. Давид держал в руке голову филистимлянина.
Как только Давид вернулся, убив филистимлянина, Авнер позвал его и привел к Саулу, а Давид все еще держал в руках голову филистимлянина.
А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.
And as David returned from the slaughter of the Philistine, Abner took him, and brought him before Saul with the head of the Philistine in his hand.
וּכְשׁוּב דָּוִד, מֵהַכּוֹת אֶת־הַפְּלִשְׁתִּי, וַיִּקַּח אֹתוֹ אַבְנֵר, וַיְבִאֵהוּ לִפְנֵי שָׁאוּל; וְרֹאשׁ הַפְּלִשְׁתִּי בְּיָדוֹ׃
58
И спросил его Саул: чей ты сын, юноша? И отвечал Давид: сын раба твоего Иессея из Вифлеема.
Саул спросил его: «Чей ты сын, юноша?» И Давид ответил: «Сын раба твоего Иессея из Вифлеема».
− Чей ты сын, юноша? − спросил его Саул. Давид ответил: − Я сын твоего слуги Иессея из Вифлеема.
І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.
And Saul said to him, Whose son are you, you young man? And David answered, I am the son of your servant Jesse the Bethlehemite.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו שָׁאוּל, בֶּן־מִי אַתָּה הַנָּעַר; וַיֹּאמֶר דָּוִד, בֶּן־עַבְדְּךָ יִשַׁי בֵּית הַלַּחְמִי׃