1
И умер Самуил; и собрались все Израильтяне, и плакали по нем, и погребли его в доме его, в Раме. Давид встал и сошел к пустыне Фаран.
Самуил умер. Все израильтяне собрались и, оплакав, похоронили его в Раме, его родном городе. Между тем Давид отправился в пустыню Пара́н.
Самуил умер, и все израильтяне собрались и оплакивали его. Они похоронили его рядом с его домом, в Раме. А Давид спустился в пустыню Паран.
І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.
And Samuel died; and all the Israelites were gathered together, and lamented him, and buried him in his house at Ramah. And David arose, and went down to the wilderness of Paran.
וַיָּמָת שְׁמוּאֵל, וַיִּקָּבְצוּ כָל־יִשְׂרָאֵל וַיִּסְפְּדוּ־לוֹ, וַיִּקְבְּרֻהוּ בְּבֵיתוֹ בָּרָמָה; וַיָּקָם דָּוִד, וַיֵּרֶד אֶל־מִדְבַּר פָּארָן׃
2
Был некто в Маоне, а имение его на Кармиле, человек очень богатый; у него было три тысячи овец и тысяча коз; и был он при стрижке овец своих на Кармиле.
Один человек из Мао́на держал стада в Кармиле. Он был очень богат: имел три тысячи овец и тысячу коз. По случаю стрижки овец он находился тогда в Кармиле.
Один человек в городе Маоне, который владел имуществом в Кармиле, был очень богат. У него была тысяча коз и три тысячи овец, которых он стриг в Кармиле.
І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.
And there was a man in Maon, whose possessions were in Carmel; and the man was very great, and he had three thousand sheep, and a thousand goats: and he was shearing his sheep in Carmel.
וְאִישׁ בְּמָעוֹן וּמַעֲשֵׂהוּ בַכַּרְמֶל, וְהָאִישׁ גָּדוֹל מְאֹד, וְלוֹ צֹאן שְׁלֹשֶׁת־אֲלָפִים וְאֶלֶף עִזִּים; וַיְהִי בִּגְזֹז אֶת־צֹאנוֹ בַּכַּרְמֶל׃
3
Имя человека того — Навал, а имя жены его — Авигея; эта женщина {была} весьма умная и красивая лицем, а он — человек жестокий и злой нравом; он был из рода Халева.
Звали его Нава́л, а жену его — Авига́иль. Она была умна и красива, а он — зол и упрям. Он происходил из рода Кале́ва.
Его звали Навал, а его жену − Авигайль. Она была умной и красивой женщиной, но ее муж, из рода Халева, был человек грубый и злонравный.
А ім"я тому чоловікові Навал, а ім"я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.
Now the name of the man was Nabal; and the name of his wife Abigail: and she was a woman of good understanding, and of a beautiful countenance: but the man was churlish and evil in his doings; and he was of the house of Caleb.
וְשֵׁם הָאִישׁ נָבָל, וְשֵׁם אִשְׁתּוֹ אֲבִגָיִל; וְהָאִשָּׁה טוֹבַת־שֶׂכֶל וִיפַת תֹּאַר, וְהָאִישׁ קָשֶׁה וְרַע מַעֲלָלִים וְהוּא כָלֶבוֹ (כָלִבִּי)׃
4
И услышал Давид в пустыне, что Навал стрижет [на Кармиле] овец своих.
Давид, находясь в пустыне, услышал, что Навал стрижет овец,
Находясь в пустыне, Давид услышал, что у Навала стрижка овец.
А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
And David heard in the wilderness that Nabal did shear his sheep.
וַיִּשְׁמַע דָּוִד בַּמִּדְבָּר; כִּי־גֹזֵז נָבָל אֶת־צֹאנוֹ׃
5
И послал Давид десять отроков, и сказал Давид отрокам: взойдите на Кармил и пойдите к Навалу, и приветствуйте его от моего имени,
и отправил к нему десять человек. «Идите в Кармил, к Навалу, — приказал он им, — приветствуйте его от моего имени
Он послал десять юношей и сказал им: − Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени.
І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
And David sent out ten young men, and David said to the young men, Get you up to Carmel, and go to Nabal, and greet him in my name:
וַיִּשְׁלַח דָּוִד עֲשָׂרָה נְעָרִים; וַיֹּאמֶר דָּוִד לַנְּעָרִים, עֲלוּ כַרְמֶלָה וּבָאתֶם אֶל־נָבָל, וּשְׁאֶלְתֶּם־לוֹ בִשְׁמִי לְשָׁלוֹם׃
6
и скажите так: "[здравствуй,] мир тебе, мир дому твоему, мир всему твоему;
и скажите: "Всех благ! Мир тебе, твоему дому и всему, чем ты владеешь!
Скажите ему: «Мир тебе! Мир всему твоему дому! Мир всему, что у тебя есть!
та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!
And thus shall you say to him that lives in prosperity, Peace be both to you, and peace be to your house, and peace be to all that you have.
וַאֲמַרְתֶּם כֹּה לֶחָי; וְאַתָּה שָׁלוֹם וּבֵיתְךָ שָׁלוֹם, וְכֹל אֲשֶׁר־לְךָ שָׁלוֹם׃
7
ныне я услышал, что у тебя стригут {овец.} Вот, пастухи твои были с нами, и мы не обижали их, и ничего у них не пропало во все время их пребывания на Кармиле;
Я услышал, что у тебя стригут овец. Твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и ничего не пропало у них, пока они пасли в Кармиле.
Я слышал, у тебя идет стрижка овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и все время, что они были в Кармиле, ничего у них не пропадало.
А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.
And now I have heard that you have shearers: now your shepherds which were with us, we hurt them not, neither was there ought missing to them, all the while they were in Carmel.
וְעַתָּה שָׁמַעְתִּי, כִּי גֹזְזִים לָךְ; עַתָּה, הָרֹעִים אֲשֶׁר־לְךָ הָיוּ עִמָּנוּ, לֹא הֶכְלַמְנוּם, וְלֹא־נִפְקַד לָהֶם מְאוּמָה, כָּל־יְמֵי הֱיוֹתָם בַּכַּרְמֶל׃
8
спроси слуг твоих, и они скажут тебе; итак да найдут отроки благоволение в глазах твоих, ибо в добрый день пришли мы; дай же рабам твоим и сыну твоему Давиду, что найдет рука твоя".
Расспроси своих работников, они подтвердят. Мы пришли к тебе в день радости и веселья — будь же добр к моим посланникам — дай им, рабам твоим, и сыну твоему Давиду, что сможешь"».
Спроси об этом своих слуг, и они скажут тебе. Поэтому пусть мои молодые люди найдут у тебя расположение, ведь мы пришли в праздничный день. Пожалуйста, дай твоим слугам и твоему сыну Давиду все, что сможешь для них найти».
Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!
Ask your young men, and they will show you. Why let the young men find favor in your eyes: for we come in a good day: give, I pray you, whatever comes to your hand to your servants, and to your son David.
שְׁאַל אֶת־נְעָרֶיךָ וְיַגִּידוּ לָךְ, וְיִמְצְאוּ הַנְּעָרִים חֵן בְּעֵינֶיךָ, כִּי־עַל־יוֹם טוֹב בָּנוּ; תְּנָה־נָּא, אֵת אֲשֶׁר תִּמְצָא יָדְךָ לַעֲבָדֶיךָ, וּלְבִנְךָ לְדָוִד׃
9
И пошли люди Давидовы, и сказали Навалу от имени Давида все эти слова, и умолкли.
Люди Давида пришли, передали Навалу, что велел им Давид, и стали ждать ответа.
Когда посланцы Давида пришли, они передали Навалу от имени Давида все эти слова и стали ждать.
І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.
And when David's young men came, they spoke to Nabal according to all those words in the name of David, and ceased.
וַיָּבֹאוּ נַעֲרֵי דָוִד, וַיְדַבְּרוּ אֶל־נָבָל כְּכָל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה בְּשֵׁם דָּוִד; וַיָּנוּחוּ׃
10
И [вскочил] Навал, [и] отвечал слугам Давидовым, и сказал: кто такой Давид, и кто такой сын Иессеев? ныне стало много рабов, бегающих от господ своих;
Навал ответил так: «А кто он такой, этот Давид?! Кто такой этот сын Иессея?! Много нынче стало рабов, убежавших от своих хозяев!
Но Навал ответил слугам Давида: − Кто такой этот Давид? Кто такой этот сын Иессея? Теперь много стало таких слуг, что бегут от своих господ.
І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
And Nabal answered David's servants, and said, Who is David? and who is the son of Jesse? there be many servants now a days that break away every man from his master.
וַיַּעַן נָבָל אֶת־עַבְדֵי דָוִד וַיֹּאמֶר, מִי דָוִד וּמִי בֶן־יִשָׁי; הַיּוֹם רַבּוּ עֲבָדִים, הַמִּתְפָּרְצִים, אִישׁ מִפְּנֵי אֲדֹנָיו׃
11
неужели мне взять хлебы мои и воду мою, [и вино мое] и мясо, приготовленное мною для стригущих овец у меня, и отдать людям, о которых не знаю, откуда они?
Это что: я должен взять хлеб, воду, мясо, которые я приготовил для тех, кто стрижет моих овец, и отдать каким‑то людям, невесть откуда взявшимся?»
Неужели я возьму хлеб, воду и мясо, приготовленное для моих стригалей, и отдам людям, которые явились неизвестно откуда?
І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?
Shall I then take my bread, and my water, and my flesh that I have killed for my shearers, and give it to men, whom I know not from where they be?
וְלָקַחְתִּי אֶת־לַחְמִי וְאֶת־מֵימַי, וְאֵת טִבְחָתִי, אֲשֶׁר טָבַחְתִּי לְגֹזְזָי; וְנָתַתִּי לַאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר לֹא יָדַעְתִּי, אֵי מִזֶּה הֵמָּה׃
12
И пошли назад люди Давида своим путем и возвратились, и пришли и пересказали ему все слова сии.
Посланцы Давида отправились в обратный путь. Вернувшись к Давиду, они передали ему слова Навала.
Люди Давида повернулись и пошли назад. Возвратившись, они пересказали ему каждое слово.
І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.
So David's young men turned their way, and went again, and came and told him all those sayings.
וַיַּהַפְכוּ נַעֲרֵי־דָוִד לְדַרְכָּם; וַיָּשֻׁבוּ וַיָּבֹאוּ, וַיַּגִּדוּ לוֹ, כְּכֹל הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה׃
13
Тогда Давид сказал людям своим: опояшьтесь каждый мечом своим. И все опоясались мечами своими, опоясался и сам Давид своим мечом, и пошли за Давидом около четырехсот человек, а двести остались при обозе.
Тогда Давид приказал своим людям: «Берите мечи!» — и все повесили мечи на пояс, включая Давида. Около четырехсот человек отправилось с ним в путь, а двести остались в стане.
Давид приказал своим людям: − Препояшьте свои мечи! Они опоясались мечами, и сам Давид опоясался своим. Около четырехсот человек пошло вслед за Давидом, а двести человек осталось при обозе.
А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.
And David said to his men, Gird you on every man his sword. And they girded on every man his sword; and David also girded on his sword: and there went up after David about four hundred men; and two hundred stayed by the stuff.
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲנָשָׁיו חִגְרוּ אִישׁ אֶת־חַרְבּוֹ, וַיַּחְגְּרוּ אִישׁ אֶת־חַרְבּוֹ, וַיַּחְגֹּר גַּם־דָּוִד אֶת־חַרְבּוֹ; וַיַּעֲלוּ אַחֲרֵי דָוִד, כְּאַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ, וּמָאתַיִם יָשְׁבוּ עַל־הַכֵּלִים׃
14
Авигею же, жену Навала, известил один из слуг, сказав: вот, Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но он обошелся с ними грубо;
Между тем один из слуг рассказал Авига́иль, жене Нава́ла: «Давид присылал из пустыни своих людей, чтобы поприветствовать нашего господина, а тот в ответ огрызнулся.
Один из слуг сказал жене Навала Авигайль: − Давид послал вестников из пустыни, чтобы приветствовать нашего господина, но он их оскорбил.
А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
But one of the young men told Abigail, Nabal's wife, saying, Behold, David sent messengers out of the wilderness to salute our master; and he railed on them.
וְלַאֲבִיגַיִל אֵשֶׁת נָבָל, הִגִּיד נַעַר־אֶחָד מֵהַנְּעָרִים לֵאמֹר; הִנֵּה שָׁלַח דָּוִד מַלְאָכִים מֵהַמִּדְבָּר לְבָרֵךְ אֶת־אֲדֹנֵינוּ וַיָּעַט בָּהֶם׃
15
а эти люди очень добры к нам, не обижали нас, и ничего не пропало у нас во все время, когда мы ходили с ними, быв в поле;
А ведь они, эти люди, были очень добры к нам, не обижали, ничего у нас не пропало, пока мы были с ними на пастбищах.
А эти люди были с нами очень добры. Они не обижали нас, и все то время, что мы были рядом с ними в полях, ничего у нас не пропадало.
А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.
But the men were very good to us, and we were not hurt, neither missed we any thing, as long as we were conversant with them, when we were in the fields:
וְהָאֲנָשִׁים, טֹבִים לָנוּ מְאֹד; וְלֹא הָכְלַמְנוּ וְלֹא־פָקַדְנוּ מְאוּמָה, כָּל־יְמֵי הִתְהַלַּכְנוּ אִתָּם, בִּהְיוֹתֵנוּ בַּשָּׂדֶה׃
16
они были для нас оградою и днем и ночью во все время, когда мы пасли стада вблизи их;
И днем и ночью мы с ними были как за каменной стеной — все время, что мы были рядом с ними, пока пасли скот!
Ночью и днем они были нам стеной все время, пока мы пасли наших овец рядом с ними.
Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
They were a wall to us both by night and day, all the while we were with them keeping the sheep.
חוֹמָה הָיוּ עָלֵינוּ, גַּם־לַיְלָה גַּם־יוֹמָם; כָּל־יְמֵי הֱיוֹתֵנוּ עִמָּם רֹעִים הַצֹּאן׃
17
итак подумай и посмотри, что делать; ибо неминуемо угрожает беда господину нашему и всему дому его, а он — человек злой, нельзя говорить с ним.
Посмотри, подумай, что ты можешь сделать. А то и нашему хозяину, и всем его домашним сейчас придет конец — а с Навалом, этим мерзавцем, и говорить бесполезно!»
Подумай же об этом и посмотри, что ты можешь сделать, потому что над нашим господином и над всем его домом нависла беда. Он такой злобный человек, что никто не может с ним говорить.
А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.
Now therefore know and consider what you will do; for evil is determined against our master, and against all his household: for he is such a son of Belial, that a man cannot speak to him.
וְעַתָּה, דְּעִי וּרְאִי מַה־תַּעֲשִׂי, כִּי־כָלְתָה הָרָעָה אֶל־אֲדֹנֵינוּ וְעַל כָּל־בֵּיתוֹ; וְהוּא בֶּן־בְּלִיַּעַל, מִדַּבֵּר אֵלָיו׃
18
Тогда Авигея поспешно взяла двести хлебов, и два меха с вином, и пять овец приготовленных, и пять мер сушеных зерен, и сто связок изюму, и двести связок смокв, и навьючила на ослов,
Авигаиль быстро собрала две сотни хлебов, два меха с вином, пять разделанных овец, пять мер обжаренного зерна, сотню изюмных лепешек и две сотни связок инжира, погрузила все это на ослов
Авигайль не стала терять времени. Она взяла двести лепешек, два бурдюка с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареного зерна, сто связок изюма, двести связок сушеного инжира и нагрузила все это на ослов.
Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п"ятеро приготовлених з отари, і п"ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.
Then Abigail made haste, and took two hundred loaves, and two bottles of wine, and five sheep ready dressed, and five measures of parched corn, and an hundred clusters of raisins, and two hundred cakes of figs, and laid them on asses.
וַתְּמַהֵר אֲבוֹגַיִל (אֲבִיגַיִל) וַתִּקַּח מָאתַיִם לֶחֶם וּשְׁנַיִם נִבְלֵי־יַיִן, וְחָמֵשׁ צֹאן עֲשָׂווֹת (עֲשׂוּיֹת) וְחָמֵשׁ סְאִים קָלִי, וּמֵאָה צִמֻּקִים וּמָאתַיִם דְּבֵלִים; וַתָּשֶׂם עַל־הַחֲמֹרִים׃
19
и сказала слугам своим: ступайте впереди меня, вот, я пойду за вами. А мужу своему Навалу ничего не сказала.
и приказала слугам: «Ступайте вперед, а я поеду следом». Навалу, своему мужу, она ничего не сказала.
Она сказала своим слугам: − Ступайте вперед, а я пойду за вами. Но своему мужу Навалу она не сказала ничего.
І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.
And she said to her servants, Go on before me; behold, I come after you. But she told not her husband Nabal.
וַתֹּאמֶר לִנְעָרֶיהָ עִבְרוּ לְפָנַי, הִנְנִי אַחֲרֵיכֶם בָּאָה; וּלְאִישָׁהּ נָבָל לֹא הִגִּידָה׃
20
Когда же она, сидя на осле, спускалась по извилинам горы, вот, навстречу ей идет Давид и люди его, и она встретилась с ними.
И вот едет она верхом на осле, спускается по узкой тропке меж скал, а навстречу ей — Давид и его люди.
Когда она спустилась на осле в горное ущелье, навстречу ей шел Давид со своими людьми, и она встретилась с ними.
І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.
And it was so, as she rode on the ass, that she came down by the covert on the hill, and, behold, David and his men came down against her; and she met them.
וְהָיָה הִיא רֹכֶבֶת עַל־הַחֲמוֹר, וְיֹרֶדֶת בְּסֵתֶר הָהָר, וְהִנֵּה דָוִד וַאֲנָשָׁיו, יֹרְדִים לִקְרָאתָהּ; וַתִּפְגֹּשׁ אֹתָם׃
21
И Давид сказал: да, напрасно я охранял в пустыне все имущество этого человека, и ничего не пропало из принадлежащего ему; он платит мне злом за добро;
«Это что же, — говорит сам себе Давид, — даром я охранял в пустыне все его добро!? Ничего не пропало у него, а теперь он платит мне злом за добро!
Давид только что сказал: − Да, напрасно я охранял собственность этого человека в пустыне, чтобы ничего не пропало. Он отплатил мне злом за добро.
А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
Now David had said, Surely in vain have I kept all that this fellow has in the wilderness, so that nothing was missed of all that pertained to him: and he has requited me evil for good.
וְדָוִד אָמַר, אַךְ לַשֶּׁקֶר שָׁמַרְתִּי אֶת־כָּל־אֲשֶׁר לָזֶה בַּמִּדְבָּר, וְלֹא־נִפְקַד מִכָּל־אֲשֶׁר־לוֹ מְאוּמָה; וַיָּשֶׁב־לִי רָעָה תַּחַת טוֹבָה׃
22
пусть то и то сделает Бог с врагами Давида, и еще больше сделает, если до рассвета утреннего из всего, что принадлежит Навалу, я оставлю мочащегося к стене.
Клянусь, если к утру уцелеет хоть один мужчина из всего его семейства, пусть так‑то и так‑то покарает Бог Давида!»
Пусть Бог сурово накажет Давида, если к утру я оставлю в живых хотя бы одного мужчину из всех, кто принадлежит Навалу!
Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!
So and more also do God to the enemies of David, if I leave of all that pertain to him by the morning light any that urinates against the wall.
כֹּה־יַעֲשֶׂה אֱלֹהִים לְאֹיְבֵי דָוִד וְכֹה יֹסִיף; אִם־אַשְׁאִיר מִכָּל־אֲשֶׁר־לוֹ עַד־הַבֹּקֶר מַשְׁתִּין בְּקִיר׃
23
Когда Авигея увидела Давида, то поспешила сойти с осла и пала пред Давидом на лице свое и поклонилась до земли;
Едва увидев Давида, Авигаиль спешилась, бросилась перед ним ниц, поклонилась до земли
Увидев Давида, Авигайль быстро слезла с осла и поклонилась перед Давидом до земли.
А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
And when Abigail saw David, she hurried, and lighted off the ass, and fell before David on her face, and bowed herself to the ground,
וַתֵּרֶא אֲבִיגַיִל אֶת־דָּוִד, וַתְּמַהֵר וַתֵּרֶד מֵעַל הַחֲמוֹר; וַתִּפֹּל לְאַפֵּי דָוִד עַל־פָּנֶיהָ, וַתִּשְׁתַּחוּ אָרֶץ׃
24
и пала к ногам его и сказала: на мне грех, господин мой; позволь рабе твоей говорить в уши твои и послушай слов рабы твоей.
и заговорила, припав к его ногам: «Господин мой! Позволь мне слово сказать! Позволь рабе твоей обратиться к тебе! Выслушай, что хочет сказать тебе раба твоя!
Она пала к его ногам и сказала: − Мой господин, пусть вина будет на мне одной. Пожалуйста, позволь твоей служанке поговорить с тобой; выслушай то, что твоя служанка тебе скажет.
І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
And fell at his feet, and said, On me, my lord, on me let this iniquity be: and let your handmaid, I pray you, speak in your audience, and hear the words of your handmaid.
וַתִּפֹּל עַל־רַגְלָיו, וַתֹּאמֶר בִּי־אֲנִי אֲדֹנִי הֶעָוֹן; וּתְדַבֶּר־נָא אֲמָתְךָ בְּאָזְנֶיךָ, וּשְׁמַע אֵת דִּבְרֵי אֲמָתֶךָ׃
25
Пусть господин мой не обращает внимания на этого злого человека, на Навала; ибо каково имя его, таков и он. Навал — имя его, и безумие его с ним. А я, раба твоя, не видела слуг господина моего, которых ты присылал.
Пусть господин мой не обращает внимания на этого подлеца Навала! Правильно его так назвали! Его имя значит Подлец — вот он и ведет себя подло! А я, раба твоя, просто не видела людей, посланных моим господином!
Пусть мой господин не обращает внимания на этого негодного человека Навала. Он таков, каково его имя − его зовут Глупец, и глупость его с ним. Что же до меня, твоей служанки, то я не видела людей, которых присылал мой господин.
Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім"я його, такий він: Навал ім"я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
Let not my lord, I pray you, regard this man of Belial, even Nabal: for as his name is, so is he; Nabal is his name, and folly is with him: but I your handmaid saw not the young men of my lord, whom you did send.
אַל־נָא יָשִׂים אֲדֹנִי אֶת־לִבּוֹ אֶל־אִישׁ הַבְּלִיַּעַל הַזֶּה עַל־נָבָל, כִּי כִשְׁמוֹ כֶּן־הוּא, נָבָל שְׁמוֹ, וּנְבָלָה עִמּוֹ; וַאֲנִי אֲמָתְךָ, לֹא רָאִיתִי אֶת־נַעֲרֵי אֲדֹנִי אֲשֶׁר שָׁלָחְתָּ׃
26
И ныне, господин мой, жив Господь и жива душа твоя, Господь не попустит тебе идти на пролитие крови и удержит руку твою от мщения, и ныне да будут, как Навал, враги твои и злоумышляющие против господина моего.
Господин мой, клянусь Господом и клянусь твоей жизнью: это Господь удержал тебя от кровопролития и самоуправства. Пусть с врагами твоими, пусть со всеми, кто замышляет зло против моего господина, случится то же, что с Навалом!
А теперь, так как Господь удержал моего господина от кровопролития и от того, чтобы мстить за себя своими руками, то верно, как и то, что Господь жив и жив ты сам, пусть твои враги и все, кто замышляет зло против моего господина, будут подобны Навалу.
А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
Now therefore, my lord, as the LORD lives, and as your soul lives, seeing the LORD has withheld you from coming to shed blood, and from avenging yourself with your own hand, now let your enemies, and they that seek evil to my lord, be as Nabal.
וְעַתָּה אֲדֹנִי, חַי־יְהוָה וְחֵי־נַפְשְׁךָ אֲשֶׁר מְנָעֲךָ יְהוָה מִבּוֹא בְדָמִים, וְהוֹשֵׁעַ יָדְךָ לָךְ; וְעַתָּה, יִהְיוּ כְנָבָל אֹיְבֶיךָ, וְהַמְבַקְשִׁים אֶל־אֲדֹנִי רָעָה׃
27
Вот эти дары, которые принесла раба твоя господину моему, чтобы дать их отрокам, служащим господину моему.
Вот дар, который принесла я, раба твоя, как благословение господину моему. Пусть люди, которые сопровождают моего господина, примут этот дар.
И пусть этот дар, который принесла моему господину твоя служанка, будет вручен людям, что следуют за тобой.
А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.
And now this blessing which your handmaid has brought to my lord, let it even be given to the young men that follow my lord.
וְעַתָּה הַבְּרָכָה הַזֹּאת, אֲשֶׁר־הֵבִיא שִׁפְחָתְךָ לַאדֹנִי; וְנִתְּנָה לַנְּעָרִים, הַמִּתְהַלְּכִים בְּרַגְלֵי אֲדֹנִי׃
28
Прости вину рабы твоей; Господь непременно устроит господину моему дом твердый, ибо войны Господа ведет господин мой, и зло не найдется в тебе во всю жизнь твою.
Прости же дерзость рабы твоей! Воистину надежной сделает Господь династию моего господина, ведь все войны господина моего — это войны Господни! С самого рождения тебе чуждо зло.
Пожалуйста, прости вину твоей служанки, ведь Господь непременно создаст для моего господина прочный дом, потому что мой господин ведет войны Господа. Пусть не будет в тебе никакого зла всю твою жизнь.
Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.
I pray you, forgive the trespass of your handmaid: for the LORD will certainly make my lord a sure house; because my lord fights the battles of the LORD, and evil has not been found in you all your days.
שָׂא נָא לְפֶשַׁע אֲמָתֶךָ; כִּי עָשֹׂה־יַעֲשֶׂה יְהוָה לַאדֹנִי בַּיִת נֶאֱמָן, כִּי־מִלְחֲמוֹת יְהוָה אֲדֹנִי נִלְחָם, וְרָעָה לֹא־תִמָּצֵא בְךָ מִיָּמֶיךָ׃
29
Если восстанет человек преследовать тебя и искать души твоей, то душа господина моего будет завязана в узле жизни у Господа Бога твоего, а душу врагов твоих бросит Он как бы пращею.
И если кто ополчится на тебя, будет преследовать и искать твоей смерти, то пусть Господь, твой Бог, спрячет твою жизнь словно за пазухой, а жизнь врагов твоих пусть бросит прочь, как камень из пращи.
Даже если кто-нибудь станет преследовать тебя, чтобы отнять у тебя жизнь, то жизнь моего господина будет надежно завязана в узле жизни у Господа, твоего Бога. Но жизни твоих врагов Он метнет прочь, словно камень из пращи.
І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв"язана у в"язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!
Yet a man is risen to pursue you, and to seek your soul: but the soul of my lord shall be bound in the bundle of life with the LORD your God; and the souls of your enemies, them shall he sling out, as out of the middle of a sling.
וַיָּקָם אָדָם לִרְדָפְךָ, וּלְבַקֵּשׁ אֶת־נַפְשֶׁךָ; וְהָיְתָה נֶפֶשׁ אֲדֹנִי צְרוּרָה בִּצְרוֹר הַחַיִּים, אֵת יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, וְאֵת נֶפֶשׁ אֹיְבֶיךָ יְקַלְּעֶנָּה, בְּתוֹךְ כַּף הַקָּלַע׃
30
И когда сделает Господь господину моему все, что говорил о тебе доброго, и поставит тебя вождем над Израилем,
И когда исполнит Господь все то доброе, что обещал тебе, когда поставит тебя правителем Израиля,
Когда Господь совершит для моего господина все доброе, что Он говорил о тебе, и поставит тебя вождем над Израилем,
І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,
And it shall come to pass, when the LORD shall have done to my lord according to all the good that he has spoken concerning you, and shall have appointed you ruler over Israel;
וְהָיָה, כִּי־יַעֲשֶׂה יְהוָה לַאדֹנִי, כְּכֹל אֲשֶׁר־דִּבֶּר אֶת־הַטּוֹבָה עָלֶיךָ; וְצִוְּךָ לְנָגִיד עַל־יִשְׂרָאֵל׃
31
то не будет это сердцу господина моего огорчением и беспокойством, что не пролил напрасно крови и сберег себя от мщения. И Господь облагодетельствует господина моего, и вспомнишь рабу твою [и окажешь милость ей].
никто не упрекнет тебя, и моему господину не придется раскаиваться в том, что он пролил кровь напрасно, и в самоуправстве. Господь воздаст добром моему господину. Вспомни тогда рабу твою».
у моего господина не будет повода горевать или терзаться муками совести о том, что пролил напрасно кровь и отомстил за себя. И когда Господь даст моему господину успех, вспомни твою служанку.
то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!
That this shall be no grief to you, nor offense of heart to my lord, either that you have shed blood causeless, or that my lord has avenged himself: but when the LORD shall have dealt well with my lord, then remember your handmaid.
וְלֹא תִהְיֶה זֹאת לְךָ לְפוּקָה וּלְמִכְשׁוֹל לֵב לַאדֹנִי, וְלִשְׁפָּךְ־דָּם חִנָּם, וּלְהוֹשִׁיעַ אֲדֹנִי לוֹ; וְהֵיטִב יְהוָה לַאדֹנִי, וְזָכַרְתָּ אֶת־אֲמָתֶךָ׃
32
И сказал Давид Авигее: благословен Господь Бог Израилев, Который послал тебя ныне навстречу мне,
Давид ответил Авигаиль: «Благословен Господь, Бог Израиля, пославший тебя сегодня навстречу мне!
Давид сказал Авигайль: − Благословен Господь, Бог Израиля, Который послал тебя сегодня мне навстречу!
І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
And David said to Abigail, Blessed be the LORD God of Israel, which sent you this day to meet me:
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲבִיגַל; בָּרוּךְ יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר שְׁלָחֵךְ הַיּוֹם הַזֶּה לִקְרָאתִי׃
33
и благословен разум твой, и благословенна ты за то, что ты теперь не допустила меня идти на пролитие крови и отмстить за себя.
Благословенна мудрость твоя и благословенна ты за то, что удержала меня сегодня от кровопролития и самоуправства.
Благословен твой разум, и благословенна ты за то, что удержала меня от кровопролития и от мести за себя.
І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
And blessed be your advice, and blessed be you, which have kept me this day from coming to shed blood, and from avenging myself with my own hand.
וּבָרוּךְ טַעְמֵךְ וּבְרוּכָה אָתְּ; אֲשֶׁר כְּלִתִנִי הַיּוֹם הַזֶּה מִבּוֹא בְדָמִים, וְהֹשֵׁעַ יָדִי לִי׃
34
Но, — жив Господь Бог Израилев, удержавший меня от нанесения зла тебе, — если бы ты не поспешила и не пришла навстречу мне, то до рассвета утреннего я не оставил бы Навалу мочащегося к стене.
Ведь, клянусь Господом, Богом Израиля, удержавшим меня от того, чтобы причинить тебе зло, если бы ты не поспешила навстречу мне, то к рассвету из всего семейства Навала не осталось бы ни одного мужчины».
Иначе, верно, как и то, что Господь жив, Бог Израиля, Который удержал меня от того, чтобы причинить тебе вред, − если бы ты не поспешила мне навстречу, ни один из мужчин в доме Навала не остался бы в живых к рассвету.
Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!
For in very deed, as the LORD God of Israel lives, which has kept me back from hurting you, except you had hurried and come to meet me, surely there had not been left to Nabal by the morning light any that urinates against the wall.
וְאוּלָם, חַי־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר מְנָעַנִי, מֵהָרַע אֹתָךְ; כִּי לוּלֵי מִהַרְתְּ, וַתָּבֹאתִי (וַתָּבֹאת) לִקְרָאתִי, כִּי אִם־נוֹתַר לְנָבָל עַד־אוֹר הַבֹּקֶר מַשְׁתִּין בְּקִיר׃
35
И принял Давид из рук ее то, что она принесла ему, и сказал ей: иди с миром в дом твой; вот, я послушался голоса твоего и почтил лице твое.
Давид принял то, что она принесла ему, и сказал: «Иди домой с миром! Я услышал твою просьбу и исполню ее».
Затем Давид принял из ее рук то, что она ему принесла, и сказал: − Ступай домой с миром. Я послушаюсь твоих слов и исполню твою просьбу.
І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!
So David received of her hand that which she had brought him, and said to her, Go up in peace to your house; see, I have listened to your voice, and have accepted your person.
וַיִּקַּח דָּוִד מִיָּדָהּ, אֵת אֲשֶׁר־הֵבִיאָה לוֹ; וְלָהּ אָמַר, עֲלִי לְשָׁלוֹם לְבֵיתֵךְ, רְאִי שָׁמַעְתִּי בְקוֹלֵךְ, וָאֶשָּׂא פָּנָיִךְ׃
36
И пришла Авигея к Навалу, и вот, у него пир в доме его, как пир царский, и сердце Навала было весело; он же был очень пьян; и не сказала ему ни слова, ни большого, ни малого, до утра.
Авига́иль вернулась к Нава́лу, — а тот устроил у себя царский пир, веселился и напился допьяна. Она не стала ничего рассказывать ему до утра.
Когда Авигайль пришла к Навалу, он был дома и сидел на пиру, подобном царскому. Он был весел и сильно пьян. Она ничего не говорила ему до рассвета.
І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п"яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.
And Abigail came to Nabal; and, behold, he held a feast in his house, like the feast of a king; and Nabal's heart was merry within him, for he was very drunken: why she told him nothing, less or more, until the morning light.
וַתָּבֹא אֲבִיגַיִל אֶל־נָבָל וְהִנֵּה־לוֹ מִשְׁתֶּה בְּבֵיתוֹ כְּמִשְׁתֵּה הַמֶּלֶךְ, וְלֵב נָבָל טוֹב עָלָיו, וְהוּא שִׁכֹּר עַד־מְאֹד; וְלֹא־הִגִּידָה לּוֹ, דָּבָר קָטֹן וְגָדוֹל עַד־אוֹר הַבֹּקֶר׃
37
Утром же, когда Навал отрезвился, жена его рассказала ему об этом, и замерло в нем сердце его, и стал он, как камень.
Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему, что было накануне. Замерло его сердце, он словно окаменел,
Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему обо всем. Его сердце замерло, и он будто окаменел.
І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.
But it came to pass in the morning, when the wine was gone out of Nabal, and his wife had told him these things, that his heart died within him, and he became as a stone.
וַיְהִי בַבֹּקֶר, בְּצֵאת הַיַּיִן מִנָּבָל, וַתַּגֶּד־לוֹ אִשְׁתּוֹ, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה; וַיָּמָת לִבּוֹ בְּקִרְבּוֹ, וְהוּא הָיָה לְאָבֶן׃
38
Дней через десять поразил Господь Навала, и он умер.
а прошло десять дней — и Господь сразил его намертво.
Спустя примерно десять дней Господь поразил Навала, и он умер.
І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.
And it came to pass about ten days after, that the LORD smote Nabal, that he died.
וַיְהִי כַּעֲשֶׂרֶת הַיָּמִים; וַיִּגֹּף יְהוָה אֶת־נָבָל וַיָּמֹת׃
39
И услышал Давид, что Навал умер, и сказал: благословен Господь, воздавший за посрамление, нанесенное мне Навалом, и сохранивший раба Своего от зла; Господь обратил злобу Навала на его же голову. И послал Давид сказать Авигее, что он берет ее себе в жену.
Услышал Давид о том, что Навал умер, и сказал: «Благословен Господь, свершивший Свой суд над Навалом за оскорбление, которое он мне нанес! Остановив меня, раба своего, чтобы я не делал Навалу зла, Господь обратил злобу Навала против него самого!» Давид посватался к Авигаиль — послал сказать ей, что желает взять ее в жены.
Когда Давид услышал, что Навал умер, он сказал: − Благословен Господь, Который отомстил за оскорбление, полученное мной от Навала. Он удержал Своего слугу от злого дела и обратил злобу Навала на его же голову. Затем Давид послал Авигайль известие, прося ее стать его женой.
І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.
And when David heard that Nabal was dead, he said, Blessed be the LORD, that has pleaded the cause of my reproach from the hand of Nabal, and has kept his servant from evil: for the LORD has returned the wickedness of Nabal on his own head. And David sent and communed with Abigail, to take her to him to wife.
וַיִּשְׁמַע דָּוִד כִּי מֵת נָבָל, וַיֹּאמֶר בָּרוּךְ יְהוָה אֲשֶׁר רָב אֶת־רִיב חֶרְפָּתִי מִיַּד נָבָל, וְאֶת־עַבְדּוֹ חָשַׂךְ מֵרָעָה, וְאֵת רָעַת נָבָל, הֵשִׁיב יְהוָה בְּרֹאשׁוֹ; וַיִּשְׁלַח דָּוִד וַיְדַבֵּר בַּאֲבִיגַיִל, לְקַחְתָּהּ לוֹ לְאִשָּׁה׃
40
И пришли слуги Давидовы к Авигее на Кармил и сказали ей так: Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жену.
Люди Давида пришли в Кармил к Авигаиль и сказали ей: «Давид послал нас, чтобы взять тебя ему в жены».
Его слуги пришли в Кармил и сказали Авигайль: − Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жены.
І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
And when the servants of David were come to Abigail to Carmel, they spoke to her, saying, David sent us to you, to take you to him to wife.
וַיָּבֹאוּ עַבְדֵי דָוִד אֶל־אֲבִיגַיִל הַכַּרְמֶלָה; וַיְדַבְּרוּ אֵלֶיהָ לֵאמֹר, דָּוִד שְׁלָחָנוּ אֵלַיִךְ, לְקַחְתֵּךְ לוֹ לְאִשָּׁה׃
41
Она встала и поклонилась лицем до земли и сказала: вот, раба твоя {готова} быть служанкою, чтобы омывать ноги слуг господина моего.
Простершись на земле, Авигаиль сказала: «Раба твоя готова служить тебе и мыть ноги рабам господина моего».
Она поклонилась лицом до земли и сказала: − Вот твоя служанка, готовая служить тебе и мыть ноги слугам моего господина.
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!
And she arose, and bowed herself on her face to the earth, and said, Behold, let your handmaid be a servant to wash the feet of the servants of my lord.
וַתָּקָם וַתִּשְׁתַּחוּ אַפַּיִם אָרְצָה; וַתֹּאמֶר, הִנֵּה אֲמָתְךָ לְשִׁפְחָה, לִרְחֹץ רַגְלֵי עַבְדֵי אֲדֹנִי׃
42
И собралась Авигея поспешно и села на осла, и пять служанок сопровождали ее; и пошла она за послами Давида и сделалась его женою.
Она быстро собралась и, сев на осла, отправилась в сопровождении пяти служанок следом за послами Давида. Так Авигаиль стала женой Давида.
Авигайль быстро села на осла и в сопровождении пяти своих служанок отправилась с посланниками Давида к нему и стала его женой.
І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п"ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.
And Abigail hurried, and arose and rode on an ass, with five damsels of hers that went after her; and she went after the messengers of David, and became his wife.
וַתְּמַהֵר וַתָּקָם אֲבִיגַיִל, וַתִּרְכַּב עַל־הַחֲמוֹר, וְחָמֵשׁ נַעֲרֹתֶיהָ, הַהֹלְכוֹת לְרַגְלָהּ; וַתֵּלֶךְ, אַחֲרֵי מַלְאֲכֵי דָוִד, וַתְּהִי־לוֹ לְאִשָּׁה׃
43
И Ахиноаму из Изрееля взял Давид, и обе они были его женами.
Еще Давид взял себе в жены Ахино́амь из Изрее́ля. Обе они были его женами.
Еще Давид женился на Ахиноамь из Изрееля, и они обе были его женами.
А Ахіноам узяв Давида з °зреелу, і вони обидві стали йому за жінок.
David also took Ahinoam of Jezreel; and they were also both of them his wives.
וְאֶת־אֲחִינֹעַם לָקַח דָּוִד מִיִּזְרְעֶאל; וַתִּהְיֶיןָ גַּם־שְׁתֵּיהֶן לוֹ לְנָשִׁים׃
44
Саул же отдал дочь свою Мелхолу, жену Давидову, Фалтию, сыну Лаиша, что из Галлима.
А Мелхо́лу, прежнюю жену Давида, Саул, ее отец, выдал за Палти́, сына Ла́иша, родом из Галли́ма.
Но Саул отдал свою дочь Михаль, жену Давида, Фалтию, сыну Лаиша из Галлима.
А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.
But Saul had given Michal his daughter, David's wife, to Phalti the son of Laish, which was of Gallim.
וְשָׁאוּל, נָתַן אֶת־מִיכַל בִּתּוֹ אֵשֶׁת דָּוִד; לְפַלְטִי בֶן־לַיִשׁ אֲשֶׁר מִגַּלִּים׃