111
1
И умер Самуил; и собрались все Израильтяне, и плакали по нем, и погребли его в доме его, в Раме. Давид встал и сошел к пустыне Фаран.
Самуил умер. Все израильтяне собрались и, оплакав, похоронили его в Раме, его родном городе. Между тем Давид отправился в пустыню Пара́н.
Самуил умер, и все израильтяне собрались и оплакивали его. Они похоронили его рядом с его домом, в Раме. А Давид спустился в пустыню Паран.
І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.
Now Samuel died, and all Israel assembled and mourned for him; and they buried him at his home in Ramah. Then David moved down into the Desert of Maon.
וַיָּמָת שְׁמוּאֵל, וַיִּקָּבְצוּ כָל־יִשְׂרָאֵל וַיִּסְפְּדוּ־לוֹ, וַיִּקְבְּרֻהוּ בְּבֵיתוֹ בָּרָמָה; וַיָּקָם דָּוִד, וַיֵּרֶד אֶל־מִדְבַּר פָּארָן׃
111
2
Был некто в Маоне, а имение его на Кармиле, человек очень богатый; у него было три тысячи овец и тысяча коз; и был он при стрижке овец своих на Кармиле.
Один человек из Мао́на держал стада в Кармиле. Он был очень богат: имел три тысячи овец и тысячу коз. По случаю стрижки овец он находился тогда в Кармиле.
Один человек в городе Маоне, который владел имуществом в Кармиле, был очень богат. У него была тысяча коз и три тысячи овец, которых он стриг в Кармиле.
І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.
A certain man in Maon, who had property there at Carmel, was very wealthy. He had a thousand goats and three thousand sheep, which he was shearing in Carmel.
וְאִישׁ בְּמָעוֹן וּמַעֲשֵׂהוּ בַכַּרְמֶל, וְהָאִישׁ גָּדוֹל מְאֹד, וְלוֹ צֹאן שְׁלֹשֶׁת־אֲלָפִים וְאֶלֶף עִזִּים; וַיְהִי בִּגְזֹז אֶת־צֹאנוֹ בַּכַּרְמֶל׃
111
3
Имя человека того — Навал, а имя жены его — Авигея; эта женщина {была} весьма умная и красивая лицем, а он — человек жестокий и злой нравом; он был из рода Халева.
Звали его Нава́л, а жену его — Авига́иль. Она была умна и красива, а он — зол и упрям. Он происходил из рода Кале́ва.
Его звали Навал, а его жену − Авигайль. Она была умной и красивой женщиной, но ее муж, из рода Халева, был человек грубый и злонравный.
А ім"я тому чоловікові Навал, а ім"я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.
His name was Nabal and his wife"s name was Abigail. She was an intelligent and beautiful woman, but her husband, a Calebite, was surly and mean in his dealings.
וְשֵׁם הָאִישׁ נָבָל, וְשֵׁם אִשְׁתּוֹ אֲבִגָיִל; וְהָאִשָּׁה טוֹבַת־שֶׂכֶל וִיפַת תֹּאַר, וְהָאִישׁ קָשֶׁה וְרַע מַעֲלָלִים וְהוּא כָלֶבוֹ (כָלִבִּי)׃
111
4
И услышал Давид в пустыне, что Навал стрижет [на Кармиле] овец своих.
Давид, находясь в пустыне, услышал, что Навал стрижет овец,
Находясь в пустыне, Давид услышал, что у Навала стрижка овец.
А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
While David was in the desert, he heard that Nabal was shearing sheep.
וַיִּשְׁמַע דָּוִד בַּמִּדְבָּר; כִּי־גֹזֵז נָבָל אֶת־צֹאנוֹ׃
111
5
И послал Давид десять отроков, и сказал Давид отрокам: взойдите на Кармил и пойдите к Навалу, и приветствуйте его от моего имени,
и отправил к нему десять человек. «Идите в Кармил, к Навалу, — приказал он им, — приветствуйте его от моего имени
Он послал десять юношей и сказал им: − Поднимитесь к Навалу в Кармил и приветствуйте его от моего имени.
І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
So he sent ten young men and said to them, "Go up to Nabal at Carmel and greet him in my name.
וַיִּשְׁלַח דָּוִד עֲשָׂרָה נְעָרִים; וַיֹּאמֶר דָּוִד לַנְּעָרִים, עֲלוּ כַרְמֶלָה וּבָאתֶם אֶל־נָבָל, וּשְׁאֶלְתֶּם־לוֹ בִשְׁמִי לְשָׁלוֹם׃
111
6
и скажите так: "[здравствуй,] мир тебе, мир дому твоему, мир всему твоему;
и скажите: "Всех благ! Мир тебе, твоему дому и всему, чем ты владеешь!
Скажите ему: «Мир тебе! Мир всему твоему дому! Мир всему, что у тебя есть!
та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!
Say to him: "Long life to you! Good health to you and your household! And good health to all that is yours!
וַאֲמַרְתֶּם כֹּה לֶחָי; וְאַתָּה שָׁלוֹם וּבֵיתְךָ שָׁלוֹם, וְכֹל אֲשֶׁר־לְךָ שָׁלוֹם׃
111
7
ныне я услышал, что у тебя стригут {овец.} Вот, пастухи твои были с нами, и мы не обижали их, и ничего у них не пропало во все время их пребывания на Кармиле;
Я услышал, что у тебя стригут овец. Твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и ничего не пропало у них, пока они пасли в Кармиле.
Я слышал, у тебя идет стрижка овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их, и все время, что они были в Кармиле, ничего у них не пропадало.
А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.
""Now I hear that it is sheep-shearing time. When your shepherds were with us, we did not mistreat them, and the whole time they were at Carmel nothing of theirs was missing.
וְעַתָּה שָׁמַעְתִּי, כִּי גֹזְזִים לָךְ; עַתָּה, הָרֹעִים אֲשֶׁר־לְךָ הָיוּ עִמָּנוּ, לֹא הֶכְלַמְנוּם, וְלֹא־נִפְקַד לָהֶם מְאוּמָה, כָּל־יְמֵי הֱיוֹתָם בַּכַּרְמֶל׃
111
8
спроси слуг твоих, и они скажут тебе; итак да найдут отроки благоволение в глазах твоих, ибо в добрый день пришли мы; дай же рабам твоим и сыну твоему Давиду, что найдет рука твоя".
Расспроси своих работников, они подтвердят. Мы пришли к тебе в день радости и веселья — будь же добр к моим посланникам — дай им, рабам твоим, и сыну твоему Давиду, что сможешь"».
Спроси об этом своих слуг, и они скажут тебе. Поэтому пусть мои молодые люди найдут у тебя расположение, ведь мы пришли в праздничный день. Пожалуйста, дай твоим слугам и твоему сыну Давиду все, что сможешь для них найти».
Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!
Ask your own servants and they will tell you. Therefore be favorable toward my young men, since we come at a festive time. Please give your servants and your son David whatever you can find for them.""
שְׁאַל אֶת־נְעָרֶיךָ וְיַגִּידוּ לָךְ, וְיִמְצְאוּ הַנְּעָרִים חֵן בְּעֵינֶיךָ, כִּי־עַל־יוֹם טוֹב בָּנוּ; תְּנָה־נָּא, אֵת אֲשֶׁר תִּמְצָא יָדְךָ לַעֲבָדֶיךָ, וּלְבִנְךָ לְדָוִד׃
111
9
И пошли люди Давидовы, и сказали Навалу от имени Давида все эти слова, и умолкли.
Люди Давида пришли, передали Навалу, что велел им Давид, и стали ждать ответа.
Когда посланцы Давида пришли, они передали Навалу от имени Давида все эти слова и стали ждать.
І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.
When David"s men arrived, they gave Nabal this message in David"s name. Then they waited.
וַיָּבֹאוּ נַעֲרֵי דָוִד, וַיְדַבְּרוּ אֶל־נָבָל כְּכָל־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה בְּשֵׁם דָּוִד; וַיָּנוּחוּ׃
111
10
И [вскочил] Навал, [и] отвечал слугам Давидовым, и сказал: кто такой Давид, и кто такой сын Иессеев? ныне стало много рабов, бегающих от господ своих;
Навал ответил так: «А кто он такой, этот Давид?! Кто такой этот сын Иессея?! Много нынче стало рабов, убежавших от своих хозяев!
Но Навал ответил слугам Давида: − Кто такой этот Давид? Кто такой этот сын Иессея? Теперь много стало таких слуг, что бегут от своих господ.
І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
Nabal answered David"s servants, "Who is this David? Who is this son of Jesse? Many servants are breaking away from their masters these days.
וַיַּעַן נָבָל אֶת־עַבְדֵי דָוִד וַיֹּאמֶר, מִי דָוִד וּמִי בֶן־יִשָׁי; הַיּוֹם רַבּוּ עֲבָדִים, הַמִּתְפָּרְצִים, אִישׁ מִפְּנֵי אֲדֹנָיו׃
111
11
неужели мне взять хлебы мои и воду мою, [и вино мое] и мясо, приготовленное мною для стригущих овец у меня, и отдать людям, о которых не знаю, откуда они?
Это что: я должен взять хлеб, воду, мясо, которые я приготовил для тех, кто стрижет моих овец, и отдать каким‑то людям, невесть откуда взявшимся?»
Неужели я возьму хлеб, воду и мясо, приготовленное для моих стригалей, и отдам людям, которые явились неизвестно откуда?
І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?
Why should I take my bread and water, and the meat I have slaughtered for my shearers, and give it to men coming from who knows where?"
וְלָקַחְתִּי אֶת־לַחְמִי וְאֶת־מֵימַי, וְאֵת טִבְחָתִי, אֲשֶׁר טָבַחְתִּי לְגֹזְזָי; וְנָתַתִּי לַאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר לֹא יָדַעְתִּי, אֵי מִזֶּה הֵמָּה׃
111
12
И пошли назад люди Давида своим путем и возвратились, и пришли и пересказали ему все слова сии.
Посланцы Давида отправились в обратный путь. Вернувшись к Давиду, они передали ему слова Навала.
Люди Давида повернулись и пошли назад. Возвратившись, они пересказали ему каждое слово.
І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.
David"s men turned around and went back. When they arrived, they reported every word.
וַיַּהַפְכוּ נַעֲרֵי־דָוִד לְדַרְכָּם; וַיָּשֻׁבוּ וַיָּבֹאוּ, וַיַּגִּדוּ לוֹ, כְּכֹל הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה׃
111
13
Тогда Давид сказал людям своим: опояшьтесь каждый мечом своим. И все опоясались мечами своими, опоясался и сам Давид своим мечом, и пошли за Давидом около четырехсот человек, а двести остались при обозе.
Тогда Давид приказал своим людям: «Берите мечи!» — и все повесили мечи на пояс, включая Давида. Около четырехсот человек отправилось с ним в путь, а двести остались в стане.
Давид приказал своим людям: − Препояшьте свои мечи! Они опоясались мечами, и сам Давид опоясался своим. Около четырехсот человек пошло вслед за Давидом, а двести человек осталось при обозе.
А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.
David said to his men, "Put on your swords!" So they put on their swords, and David put on his. About four hundred men went up with David, while two hundred stayed with the supplies.
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲנָשָׁיו חִגְרוּ אִישׁ אֶת־חַרְבּוֹ, וַיַּחְגְּרוּ אִישׁ אֶת־חַרְבּוֹ, וַיַּחְגֹּר גַּם־דָּוִד אֶת־חַרְבּוֹ; וַיַּעֲלוּ אַחֲרֵי דָוִד, כְּאַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ, וּמָאתַיִם יָשְׁבוּ עַל־הַכֵּלִים׃
111
14
Авигею же, жену Навала, известил один из слуг, сказав: вот, Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но он обошелся с ними грубо;
Между тем один из слуг рассказал Авига́иль, жене Нава́ла: «Давид присылал из пустыни своих людей, чтобы поприветствовать нашего господина, а тот в ответ огрызнулся.
Один из слуг сказал жене Навала Авигайль: − Давид послал вестников из пустыни, чтобы приветствовать нашего господина, но он их оскорбил.
А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
One of the servants told Nabal"s wife Abigail: "David sent messengers from the desert to give our master his greetings, but he hurled insults at them.
וְלַאֲבִיגַיִל אֵשֶׁת נָבָל, הִגִּיד נַעַר־אֶחָד מֵהַנְּעָרִים לֵאמֹר; הִנֵּה שָׁלַח דָּוִד מַלְאָכִים מֵהַמִּדְבָּר לְבָרֵךְ אֶת־אֲדֹנֵינוּ וַיָּעַט בָּהֶם׃
111
15
а эти люди очень добры к нам, не обижали нас, и ничего не пропало у нас во все время, когда мы ходили с ними, быв в поле;
А ведь они, эти люди, были очень добры к нам, не обижали, ничего у нас не пропало, пока мы были с ними на пастбищах.
А эти люди были с нами очень добры. Они не обижали нас, и все то время, что мы были рядом с ними в полях, ничего у нас не пропадало.
А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.
Yet these men were very good to us. They did not mistreat us, and the whole time we were out in the fields near them nothing was missing.
וְהָאֲנָשִׁים, טֹבִים לָנוּ מְאֹד; וְלֹא הָכְלַמְנוּ וְלֹא־פָקַדְנוּ מְאוּמָה, כָּל־יְמֵי הִתְהַלַּכְנוּ אִתָּם, בִּהְיוֹתֵנוּ בַּשָּׂדֶה׃
111
16
они были для нас оградою и днем и ночью во все время, когда мы пасли стада вблизи их;
И днем и ночью мы с ними были как за каменной стеной — все время, что мы были рядом с ними, пока пасли скот!
Ночью и днем они были нам стеной все время, пока мы пасли наших овец рядом с ними.
Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
Night and day they were a wall around us all the time we were herding our sheep near them.
חוֹמָה הָיוּ עָלֵינוּ, גַּם־לַיְלָה גַּם־יוֹמָם; כָּל־יְמֵי הֱיוֹתֵנוּ עִמָּם רֹעִים הַצֹּאן׃
111
17
итак подумай и посмотри, что делать; ибо неминуемо угрожает беда господину нашему и всему дому его, а он — человек злой, нельзя говорить с ним.
Посмотри, подумай, что ты можешь сделать. А то и нашему хозяину, и всем его домашним сейчас придет конец — а с Навалом, этим мерзавцем, и говорить бесполезно!»
Подумай же об этом и посмотри, что ты можешь сделать, потому что над нашим господином и над всем его домом нависла беда. Он такой злобный человек, что никто не может с ним говорить.
А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.
Now think it over and see what you can do, because disaster is hanging over our master and his whole household. He is such a wicked man that no one can talk to him."
וְעַתָּה, דְּעִי וּרְאִי מַה־תַּעֲשִׂי, כִּי־כָלְתָה הָרָעָה אֶל־אֲדֹנֵינוּ וְעַל כָּל־בֵּיתוֹ; וְהוּא בֶּן־בְּלִיַּעַל, מִדַּבֵּר אֵלָיו׃
111
18
Тогда Авигея поспешно взяла двести хлебов, и два меха с вином, и пять овец приготовленных, и пять мер сушеных зерен, и сто связок изюму, и двести связок смокв, и навьючила на ослов,
Авигаиль быстро собрала две сотни хлебов, два меха с вином, пять разделанных овец, пять мер обжаренного зерна, сотню изюмных лепешек и две сотни связок инжира, погрузила все это на ослов
Авигайль не стала терять времени. Она взяла двести лепешек, два бурдюка с вином, пять приготовленных овец, пять мер жареного зерна, сто связок изюма, двести связок сушеного инжира и нагрузила все это на ослов.
Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п"ятеро приготовлених з отари, і п"ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.
Abigail lost no time. She took two hundred loaves of bread, two skins of wine, five dressed sheep, five seahs of roasted grain, a hundred cakes of raisins and two hundred cakes of pressed figs, and loaded them on donkeys.
וַתְּמַהֵר אֲבוֹגַיִל (אֲבִיגַיִל) וַתִּקַּח מָאתַיִם לֶחֶם וּשְׁנַיִם נִבְלֵי־יַיִן, וְחָמֵשׁ צֹאן עֲשָׂווֹת (עֲשׂוּיֹת) וְחָמֵשׁ סְאִים קָלִי, וּמֵאָה צִמֻּקִים וּמָאתַיִם דְּבֵלִים; וַתָּשֶׂם עַל־הַחֲמֹרִים׃
111
19
и сказала слугам своим: ступайте впереди меня, вот, я пойду за вами. А мужу своему Навалу ничего не сказала.
и приказала слугам: «Ступайте вперед, а я поеду следом». Навалу, своему мужу, она ничего не сказала.
Она сказала своим слугам: − Ступайте вперед, а я пойду за вами. Но своему мужу Навалу она не сказала ничего.
І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.
Then she told her servants, "Go on ahead; I"ll follow you." But she did not tell her husband Nabal.
וַתֹּאמֶר לִנְעָרֶיהָ עִבְרוּ לְפָנַי, הִנְנִי אַחֲרֵיכֶם בָּאָה; וּלְאִישָׁהּ נָבָל לֹא הִגִּידָה׃
111
20
Когда же она, сидя на осле, спускалась по извилинам горы, вот, навстречу ей идет Давид и люди его, и она встретилась с ними.
И вот едет она верхом на осле, спускается по узкой тропке меж скал, а навстречу ей — Давид и его люди.
Когда она спустилась на осле в горное ущелье, навстречу ей шел Давид со своими людьми, и она встретилась с ними.
І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.
As she came riding her donkey into a mountain ravine, there were David and his men descending toward her, and she met them.
וְהָיָה הִיא רֹכֶבֶת עַל־הַחֲמוֹר, וְיֹרֶדֶת בְּסֵתֶר הָהָר, וְהִנֵּה דָוִד וַאֲנָשָׁיו, יֹרְדִים לִקְרָאתָהּ; וַתִּפְגֹּשׁ אֹתָם׃
111
21
И Давид сказал: да, напрасно я охранял в пустыне все имущество этого человека, и ничего не пропало из принадлежащего ему; он платит мне злом за добро;
«Это что же, — говорит сам себе Давид, — даром я охранял в пустыне все его добро!? Ничего не пропало у него, а теперь он платит мне злом за добро!
Давид только что сказал: − Да, напрасно я охранял собственность этого человека в пустыне, чтобы ничего не пропало. Он отплатил мне злом за добро.
А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
David had just said, "It"s been useless--all my watching over this fellow"s property in the desert so that nothing of his was missing. He has paid me back evil for good.
וְדָוִד אָמַר, אַךְ לַשֶּׁקֶר שָׁמַרְתִּי אֶת־כָּל־אֲשֶׁר לָזֶה בַּמִּדְבָּר, וְלֹא־נִפְקַד מִכָּל־אֲשֶׁר־לוֹ מְאוּמָה; וַיָּשֶׁב־לִי רָעָה תַּחַת טוֹבָה׃
111
22
пусть то и то сделает Бог с врагами Давида, и еще больше сделает, если до рассвета утреннего из всего, что принадлежит Навалу, я оставлю мочащегося к стене.
Клянусь, если к утру уцелеет хоть один мужчина из всего его семейства, пусть так‑то и так‑то покарает Бог Давида!»
Пусть Бог сурово накажет Давида, если к утру я оставлю в живых хотя бы одного мужчину из всех, кто принадлежит Навалу!
Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!
May God deal with David, be it ever so severely, if by morning I leave alive one male of all who belong to him!"
כֹּה־יַעֲשֶׂה אֱלֹהִים לְאֹיְבֵי דָוִד וְכֹה יֹסִיף; אִם־אַשְׁאִיר מִכָּל־אֲשֶׁר־לוֹ עַד־הַבֹּקֶר מַשְׁתִּין בְּקִיר׃
111
23
Когда Авигея увидела Давида, то поспешила сойти с осла и пала пред Давидом на лице свое и поклонилась до земли;
Едва увидев Давида, Авигаиль спешилась, бросилась перед ним ниц, поклонилась до земли
Увидев Давида, Авигайль быстро слезла с осла и поклонилась перед Давидом до земли.
А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
When Abigail saw David, she quickly got off her donkey and bowed down before David with her face to the ground.
וַתֵּרֶא אֲבִיגַיִל אֶת־דָּוִד, וַתְּמַהֵר וַתֵּרֶד מֵעַל הַחֲמוֹר; וַתִּפֹּל לְאַפֵּי דָוִד עַל־פָּנֶיהָ, וַתִּשְׁתַּחוּ אָרֶץ׃
111
24
и пала к ногам его и сказала: на мне грех, господин мой; позволь рабе твоей говорить в уши твои и послушай слов рабы твоей.
и заговорила, припав к его ногам: «Господин мой! Позволь мне слово сказать! Позволь рабе твоей обратиться к тебе! Выслушай, что хочет сказать тебе раба твоя!
Она пала к его ногам и сказала: − Мой господин, пусть вина будет на мне одной. Пожалуйста, позволь твоей служанке поговорить с тобой; выслушай то, что твоя служанка тебе скажет.
І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
She fell at his feet and said: "My lord, let the blame be on me alone. Please let your servant speak to you; hear what your servant has to say.
וַתִּפֹּל עַל־רַגְלָיו, וַתֹּאמֶר בִּי־אֲנִי אֲדֹנִי הֶעָוֹן; וּתְדַבֶּר־נָא אֲמָתְךָ בְּאָזְנֶיךָ, וּשְׁמַע אֵת דִּבְרֵי אֲמָתֶךָ׃
111
25
Пусть господин мой не обращает внимания на этого злого человека, на Навала; ибо каково имя его, таков и он. Навал — имя его, и безумие его с ним. А я, раба твоя, не видела слуг господина моего, которых ты присылал.
Пусть господин мой не обращает внимания на этого подлеца Навала! Правильно его так назвали! Его имя значит Подлец — вот он и ведет себя подло! А я, раба твоя, просто не видела людей, посланных моим господином!
Пусть мой господин не обращает внимания на этого негодного человека Навала. Он таков, каково его имя − его зовут Глупец, и глупость его с ним. Что же до меня, твоей служанки, то я не видела людей, которых присылал мой господин.
Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім"я його, такий він: Навал ім"я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
May my lord pay no attention to that wicked man Nabal. He is just like his name--his name is Fool, and folly goes with him. But as for me, your servant, I did not see the men my master sent.
אַל־נָא יָשִׂים אֲדֹנִי אֶת־לִבּוֹ אֶל־אִישׁ הַבְּלִיַּעַל הַזֶּה עַל־נָבָל, כִּי כִשְׁמוֹ כֶּן־הוּא, נָבָל שְׁמוֹ, וּנְבָלָה עִמּוֹ; וַאֲנִי אֲמָתְךָ, לֹא רָאִיתִי אֶת־נַעֲרֵי אֲדֹנִי אֲשֶׁר שָׁלָחְתָּ׃
111
26
И ныне, господин мой, жив Господь и жива душа твоя, Господь не попустит тебе идти на пролитие крови и удержит руку твою от мщения, и ныне да будут, как Навал, враги твои и злоумышляющие против господина моего.
Господин мой, клянусь Господом и клянусь твоей жизнью: это Господь удержал тебя от кровопролития и самоуправства. Пусть с врагами твоими, пусть со всеми, кто замышляет зло против моего господина, случится то же, что с Навалом!
А теперь, так как Господь удержал моего господина от кровопролития и от того, чтобы мстить за себя своими руками, то верно, как и то, что Господь жив и жив ты сам, пусть твои враги и все, кто замышляет зло против моего господина, будут подобны Навалу.
А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
"Now since the LORD has kept you, my master, from bloodshed and from avenging yourself with your own hands, as surely as the LORD lives and as you live, may your enemies and all who intend to harm my master be like Nabal.
וְעַתָּה אֲדֹנִי, חַי־יְהוָה וְחֵי־נַפְשְׁךָ אֲשֶׁר מְנָעֲךָ יְהוָה מִבּוֹא בְדָמִים, וְהוֹשֵׁעַ יָדְךָ לָךְ; וְעַתָּה, יִהְיוּ כְנָבָל אֹיְבֶיךָ, וְהַמְבַקְשִׁים אֶל־אֲדֹנִי רָעָה׃
111
27
Вот эти дары, которые принесла раба твоя господину моему, чтобы дать их отрокам, служащим господину моему.
Вот дар, который принесла я, раба твоя, как благословение господину моему. Пусть люди, которые сопровождают моего господина, примут этот дар.
И пусть этот дар, который принесла моему господину твоя служанка, будет вручен людям, что следуют за тобой.
А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.
And let this gift, which your servant has brought to my master, be given to the men who follow you.
וְעַתָּה הַבְּרָכָה הַזֹּאת, אֲשֶׁר־הֵבִיא שִׁפְחָתְךָ לַאדֹנִי; וְנִתְּנָה לַנְּעָרִים, הַמִּתְהַלְּכִים בְּרַגְלֵי אֲדֹנִי׃
111
28
Прости вину рабы твоей; Господь непременно устроит господину моему дом твердый, ибо войны Господа ведет господин мой, и зло не найдется в тебе во всю жизнь твою.
Прости же дерзость рабы твоей! Воистину надежной сделает Господь династию моего господина, ведь все войны господина моего — это войны Господни! С самого рождения тебе чуждо зло.
Пожалуйста, прости вину твоей служанки, ведь Господь непременно создаст для моего господина прочный дом, потому что мой господин ведет войны Господа. Пусть не будет в тебе никакого зла всю твою жизнь.
Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.
Please forgive your servant"s offense, for the LORD will certainly make a lasting dynasty for my master, because he fights the LORD"S battles. Let no wrongdoing be found in you as long as you live.
שָׂא נָא לְפֶשַׁע אֲמָתֶךָ; כִּי עָשֹׂה־יַעֲשֶׂה יְהוָה לַאדֹנִי בַּיִת נֶאֱמָן, כִּי־מִלְחֲמוֹת יְהוָה אֲדֹנִי נִלְחָם, וְרָעָה לֹא־תִמָּצֵא בְךָ מִיָּמֶיךָ׃
111
29
Если восстанет человек преследовать тебя и искать души твоей, то душа господина моего будет завязана в узле жизни у Господа Бога твоего, а душу врагов твоих бросит Он как бы пращею.
И если кто ополчится на тебя, будет преследовать и искать твоей смерти, то пусть Господь, твой Бог, спрячет твою жизнь словно за пазухой, а жизнь врагов твоих пусть бросит прочь, как камень из пращи.
Даже если кто-нибудь станет преследовать тебя, чтобы отнять у тебя жизнь, то жизнь моего господина будет надежно завязана в узле жизни у Господа, твоего Бога. Но жизни твоих врагов Он метнет прочь, словно камень из пращи.
І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв"язана у в"язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!
Even though someone is pursuing you to take your life, the life of my master will be bound securely in the bundle of the living by the LORD your God. But the lives of your enemies he will hurl away as from the pocket of a sling.
וַיָּקָם אָדָם לִרְדָפְךָ, וּלְבַקֵּשׁ אֶת־נַפְשֶׁךָ; וְהָיְתָה נֶפֶשׁ אֲדֹנִי צְרוּרָה בִּצְרוֹר הַחַיִּים, אֵת יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, וְאֵת נֶפֶשׁ אֹיְבֶיךָ יְקַלְּעֶנָּה, בְּתוֹךְ כַּף הַקָּלַע׃
111
30
И когда сделает Господь господину моему все, что говорил о тебе доброго, и поставит тебя вождем над Израилем,
И когда исполнит Господь все то доброе, что обещал тебе, когда поставит тебя правителем Израиля,
Когда Господь совершит для моего господина все доброе, что Он говорил о тебе, и поставит тебя вождем над Израилем,
І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,
When the LORD has done for my master every good thing he promised concerning him and has appointed him leader over Israel,
וְהָיָה, כִּי־יַעֲשֶׂה יְהוָה לַאדֹנִי, כְּכֹל אֲשֶׁר־דִּבֶּר אֶת־הַטּוֹבָה עָלֶיךָ; וְצִוְּךָ לְנָגִיד עַל־יִשְׂרָאֵל׃
111
31
то не будет это сердцу господина моего огорчением и беспокойством, что не пролил напрасно крови и сберег себя от мщения. И Господь облагодетельствует господина моего, и вспомнишь рабу твою [и окажешь милость ей].
никто не упрекнет тебя, и моему господину не придется раскаиваться в том, что он пролил кровь напрасно, и в самоуправстве. Господь воздаст добром моему господину. Вспомни тогда рабу твою».
у моего господина не будет повода горевать или терзаться муками совести о том, что пролил напрасно кровь и отомстил за себя. И когда Господь даст моему господину успех, вспомни твою служанку.
то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!
my master will not have on his conscience the staggering burden of needless bloodshed or of having avenged himself. And when the LORD has brought my master success, remember your servant."
וְלֹא תִהְיֶה זֹאת לְךָ לְפוּקָה וּלְמִכְשׁוֹל לֵב לַאדֹנִי, וְלִשְׁפָּךְ־דָּם חִנָּם, וּלְהוֹשִׁיעַ אֲדֹנִי לוֹ; וְהֵיטִב יְהוָה לַאדֹנִי, וְזָכַרְתָּ אֶת־אֲמָתֶךָ׃
111
32
И сказал Давид Авигее: благословен Господь Бог Израилев, Который послал тебя ныне навстречу мне,
Давид ответил Авигаиль: «Благословен Господь, Бог Израиля, пославший тебя сегодня навстречу мне!
Давид сказал Авигайль: − Благословен Господь, Бог Израиля, Который послал тебя сегодня мне навстречу!
І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
David said to Abigail, "Praise be to the LORD, the God of Israel, who has sent you today to meet me.
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲבִיגַל; בָּרוּךְ יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר שְׁלָחֵךְ הַיּוֹם הַזֶּה לִקְרָאתִי׃
111
33
и благословен разум твой, и благословенна ты за то, что ты теперь не допустила меня идти на пролитие крови и отмстить за себя.
Благословенна мудрость твоя и благословенна ты за то, что удержала меня сегодня от кровопролития и самоуправства.
Благословен твой разум, и благословенна ты за то, что удержала меня от кровопролития и от мести за себя.
І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
May you be blessed for your good judgment and for keeping me from bloodshed this day and from avenging myself with my own hands.
וּבָרוּךְ טַעְמֵךְ וּבְרוּכָה אָתְּ; אֲשֶׁר כְּלִתִנִי הַיּוֹם הַזֶּה מִבּוֹא בְדָמִים, וְהֹשֵׁעַ יָדִי לִי׃
111
34
Но, — жив Господь Бог Израилев, удержавший меня от нанесения зла тебе, — если бы ты не поспешила и не пришла навстречу мне, то до рассвета утреннего я не оставил бы Навалу мочащегося к стене.
Ведь, клянусь Господом, Богом Израиля, удержавшим меня от того, чтобы причинить тебе зло, если бы ты не поспешила навстречу мне, то к рассвету из всего семейства Навала не осталось бы ни одного мужчины».
Иначе, верно, как и то, что Господь жив, Бог Израиля, Который удержал меня от того, чтобы причинить тебе вред, − если бы ты не поспешила мне навстречу, ни один из мужчин в доме Навала не остался бы в живых к рассвету.
Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!
Otherwise, as surely as the LORD, the God of Israel, lives, who has kept me from harming you, if you had not come quickly to meet me, not one male belonging to Nabal would have been left alive by daybreak."
וְאוּלָם, חַי־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר מְנָעַנִי, מֵהָרַע אֹתָךְ; כִּי לוּלֵי מִהַרְתְּ, וַתָּבֹאתִי (וַתָּבֹאת) לִקְרָאתִי, כִּי אִם־נוֹתַר לְנָבָל עַד־אוֹר הַבֹּקֶר מַשְׁתִּין בְּקִיר׃
111
35
И принял Давид из рук ее то, что она принесла ему, и сказал ей: иди с миром в дом твой; вот, я послушался голоса твоего и почтил лице твое.
Давид принял то, что она принесла ему, и сказал: «Иди домой с миром! Я услышал твою просьбу и исполню ее».
Затем Давид принял из ее рук то, что она ему принесла, и сказал: − Ступай домой с миром. Я послушаюсь твоих слов и исполню твою просьбу.
І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!
Then David accepted from her hand what she had brought him and said, "Go home in peace. I have heard your words and granted your request."
וַיִּקַּח דָּוִד מִיָּדָהּ, אֵת אֲשֶׁר־הֵבִיאָה לוֹ; וְלָהּ אָמַר, עֲלִי לְשָׁלוֹם לְבֵיתֵךְ, רְאִי שָׁמַעְתִּי בְקוֹלֵךְ, וָאֶשָּׂא פָּנָיִךְ׃
111
36
И пришла Авигея к Навалу, и вот, у него пир в доме его, как пир царский, и сердце Навала было весело; он же был очень пьян; и не сказала ему ни слова, ни большого, ни малого, до утра.
Авига́иль вернулась к Нава́лу, — а тот устроил у себя царский пир, веселился и напился допьяна. Она не стала ничего рассказывать ему до утра.
Когда Авигайль пришла к Навалу, он был дома и сидел на пиру, подобном царскому. Он был весел и сильно пьян. Она ничего не говорила ему до рассвета.
І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п"яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.
When Abigail went to Nabal, he was in the house holding a banquet like that of a king. He was in high spirits and very drunk. So she told him nothing until daybreak.
וַתָּבֹא אֲבִיגַיִל אֶל־נָבָל וְהִנֵּה־לוֹ מִשְׁתֶּה בְּבֵיתוֹ כְּמִשְׁתֵּה הַמֶּלֶךְ, וְלֵב נָבָל טוֹב עָלָיו, וְהוּא שִׁכֹּר עַד־מְאֹד; וְלֹא־הִגִּידָה לּוֹ, דָּבָר קָטֹן וְגָדוֹל עַד־אוֹר הַבֹּקֶר׃
111
37
Утром же, когда Навал отрезвился, жена его рассказала ему об этом, и замерло в нем сердце его, и стал он, как камень.
Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему, что было накануне. Замерло его сердце, он словно окаменел,
Утром, когда Навал протрезвел, жена рассказала ему обо всем. Его сердце замерло, и он будто окаменел.
І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.
Then in the morning, when Nabal was sober, his wife told him all these things, and his heart failed him and he became like a stone.
וַיְהִי בַבֹּקֶר, בְּצֵאת הַיַּיִן מִנָּבָל, וַתַּגֶּד־לוֹ אִשְׁתּוֹ, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה; וַיָּמָת לִבּוֹ בְּקִרְבּוֹ, וְהוּא הָיָה לְאָבֶן׃
111
38
Дней через десять поразил Господь Навала, и он умер.
а прошло десять дней — и Господь сразил его намертво.
Спустя примерно десять дней Господь поразил Навала, и он умер.
І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.
About ten days later, the LORD struck Nabal and he died.
וַיְהִי כַּעֲשֶׂרֶת הַיָּמִים; וַיִּגֹּף יְהוָה אֶת־נָבָל וַיָּמֹת׃
111
39
И услышал Давид, что Навал умер, и сказал: благословен Господь, воздавший за посрамление, нанесенное мне Навалом, и сохранивший раба Своего от зла; Господь обратил злобу Навала на его же голову. И послал Давид сказать Авигее, что он берет ее себе в жену.
Услышал Давид о том, что Навал умер, и сказал: «Благословен Господь, свершивший Свой суд над Навалом за оскорбление, которое он мне нанес! Остановив меня, раба своего, чтобы я не делал Навалу зла, Господь обратил злобу Навала против него самого!» Давид посватался к Авигаиль — послал сказать ей, что желает взять ее в жены.
Когда Давид услышал, что Навал умер, он сказал: − Благословен Господь, Который отомстил за оскорбление, полученное мной от Навала. Он удержал Своего слугу от злого дела и обратил злобу Навала на его же голову. Затем Давид послал Авигайль известие, прося ее стать его женой.
І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.
When David heard that Nabal was dead, he said, "Praise be to the LORD, who has upheld my cause against Nabal for treating me with contempt. He has kept his servant from doing wrong and has brought Nabal"s wrongdoing down on his own head." Then David sent word to Abigail, asking her to become his wife.
וַיִּשְׁמַע דָּוִד כִּי מֵת נָבָל, וַיֹּאמֶר בָּרוּךְ יְהוָה אֲשֶׁר רָב אֶת־רִיב חֶרְפָּתִי מִיַּד נָבָל, וְאֶת־עַבְדּוֹ חָשַׂךְ מֵרָעָה, וְאֵת רָעַת נָבָל, הֵשִׁיב יְהוָה בְּרֹאשׁוֹ; וַיִּשְׁלַח דָּוִד וַיְדַבֵּר בַּאֲבִיגַיִל, לְקַחְתָּהּ לוֹ לְאִשָּׁה׃
111
40
И пришли слуги Давидовы к Авигее на Кармил и сказали ей так: Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жену.
Люди Давида пришли в Кармил к Авигаиль и сказали ей: «Давид послал нас, чтобы взять тебя ему в жены».
Его слуги пришли в Кармил и сказали Авигайль: − Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жены.
І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
His servants went to Carmel and said to Abigail, "David has sent us to you to take you to become his wife."
וַיָּבֹאוּ עַבְדֵי דָוִד אֶל־אֲבִיגַיִל הַכַּרְמֶלָה; וַיְדַבְּרוּ אֵלֶיהָ לֵאמֹר, דָּוִד שְׁלָחָנוּ אֵלַיִךְ, לְקַחְתֵּךְ לוֹ לְאִשָּׁה׃
111
41
Она встала и поклонилась лицем до земли и сказала: вот, раба твоя {готова} быть служанкою, чтобы омывать ноги слуг господина моего.
Простершись на земле, Авигаиль сказала: «Раба твоя готова служить тебе и мыть ноги рабам господина моего».
Она поклонилась лицом до земли и сказала: − Вот твоя служанка, готовая служить тебе и мыть ноги слугам моего господина.
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!
She bowed down with her face to the ground and said, "Here is your maidservant, ready to serve you and wash the feet of my master"s servants."
וַתָּקָם וַתִּשְׁתַּחוּ אַפַּיִם אָרְצָה; וַתֹּאמֶר, הִנֵּה אֲמָתְךָ לְשִׁפְחָה, לִרְחֹץ רַגְלֵי עַבְדֵי אֲדֹנִי׃
111
42
И собралась Авигея поспешно и села на осла, и пять служанок сопровождали ее; и пошла она за послами Давида и сделалась его женою.
Она быстро собралась и, сев на осла, отправилась в сопровождении пяти служанок следом за послами Давида. Так Авигаиль стала женой Давида.
Авигайль быстро села на осла и в сопровождении пяти своих служанок отправилась с посланниками Давида к нему и стала его женой.
І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п"ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.
Abigail quickly got on a donkey and, attended by her five maids, went with David"s messengers and became his wife.
וַתְּמַהֵר וַתָּקָם אֲבִיגַיִל, וַתִּרְכַּב עַל־הַחֲמוֹר, וְחָמֵשׁ נַעֲרֹתֶיהָ, הַהֹלְכוֹת לְרַגְלָהּ; וַתֵּלֶךְ, אַחֲרֵי מַלְאֲכֵי דָוִד, וַתְּהִי־לוֹ לְאִשָּׁה׃
111
43
И Ахиноаму из Изрееля взял Давид, и обе они были его женами.
Еще Давид взял себе в жены Ахино́амь из Изрее́ля. Обе они были его женами.
Еще Давид женился на Ахиноамь из Изрееля, и они обе были его женами.
А Ахіноам узяв Давида з °зреелу, і вони обидві стали йому за жінок.
David had also married Ahinoam of Jezreel, and they both were his wives.
וְאֶת־אֲחִינֹעַם לָקַח דָּוִד מִיִּזְרְעֶאל; וַתִּהְיֶיןָ גַּם־שְׁתֵּיהֶן לוֹ לְנָשִׁים׃
111
44
Саул же отдал дочь свою Мелхолу, жену Давидову, Фалтию, сыну Лаиша, что из Галлима.
А Мелхо́лу, прежнюю жену Давида, Саул, ее отец, выдал за Палти́, сына Ла́иша, родом из Галли́ма.
Но Саул отдал свою дочь Михаль, жену Давида, Фалтию, сыну Лаиша из Галлима.
А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.
But Saul had given his daughter Michal, David"s wife, to Paltiel son of Laish, who was from Gallim.
וְשָׁאוּל, נָתַן אֶת־מִיכַל בִּתּוֹ אֵשֶׁת דָּוִד; לְפַלְטִי בֶן־לַיִשׁ אֲשֶׁר מִגַּלִּים׃