1
Царица Савская, услышав о славе Соломона во имя Господа, пришла испытать его загадками.
Услышала царица Са́вская молву о Соломоне, о славе имени Господнего, — и пришла испытать Соломона загадками.
Когда царица Шевы услышала о славе Соломона во Имя Господа, она пришла, чтобы испытать его трудными вопросами.
А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.
When the queen of Sheba heard about the fame of Solomon and his relation to the name of the LORD, she came to test him with hard questions.
וּמַלְכַּת־שְׁבָא, שֹׁמַעַת אֶת־שֵׁמַע שְׁלֹמֹה לְשֵׁם יְהוָה; וַתָּבֹא לְנַסֹּתוֹ בְּחִידוֹת׃
2
И пришла она в Иерусалим с весьма большим богатством: верблюды навьючены {были} благовониями и великим множеством золота и драгоценными камнями; и пришла к Соломону и беседовала с ним обо всем, что было у нее на сердце.
Она прибыла в Иерусалим с огромным караваном верблюдов, груженных благовониями, несметным количеством золота и драгоценными камнями, пришла к Соломону и говорила с ним обо всем, о чем хотела.
Прибыв в Иерусалим с очень большой свитой, с верблюдами, везущими пряности, великое множество золота и драгоценных камней, она пришла к Соломону и говорила с ним обо всем, что было у нее на сердце.
І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
Arriving at Jerusalem with a very great caravan--with camels carrying spices, large quantities of gold, and precious stones--she came to Solomon and talked with him about all that she had on her mind.
וַתָּבֹא יְרוּשָׁלְַמָה, בְּחַיִל כָּבֵד מְאֹד, גְּמַלִּים נֹשְׂאִים בְּשָׂמִים וְזָהָב רַב־מְאֹד וְאֶבֶן יְקָרָה; וַתָּבֹא אֶל־שְׁלֹמֹה, וַתְּדַבֵּר אֵלָיו, אֵת כָּל־אֲשֶׁר הָיָה עִם־לְבָבָהּ׃
3
И объяснил ей Соломон все слова ее, и не было ничего незнакомого царю, чего бы он не изъяснил ей.
Но о чем бы она ни спросила, Соломон отвечал ей — не было такого вопроса, который был бы неясен для царя и на который он не мог бы ей ответить.
Соломон ответил на все ее вопросы: для царя не было ничего слишком трудного, чего он не смог бы ей объяснить.
І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.
Solomon answered all her questions; nothing was too hard for the king to explain to her.
וַיַּגֶּד־לָהּ שְׁלֹמֹה אֶת־כָּל־דְּבָרֶיהָ; לֹא־הָיָה דָּבָר נֶעְלָם מִן־הַמֶּלֶךְ, אֲשֶׁר לֹא הִגִּיד לָהּ׃
4
И увидела царица Савская всю мудрость Соломона и дом, который он построил,
Узнала царица Савская, какая у Соломона мудрость, увидала, какие постройки он построил,
Когда царица Шевы увидела всю мудрость Соломона и дворец, который он построил,
І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
When the queen of Sheba saw all the wisdom of Solomon and the palace he had built,
וַתֵּרֶא מַלְכַּת־שְׁבָא, אֵת כָּל־חָכְמַת שְׁלֹמֹה; וְהַבַּיִת אֲשֶׁר בָּנָה׃
5
и пищу за столом его, и жилище рабов его, и стройность слуг его, и одежду их, и виночерпиев его, и всесожжения его, которые он приносил в храме Господнем. И не могла она более удержаться
и что подают у него за трапезой, и как рассаживаются его приближенные, и как прислуживают его слуги, и как все одеты, и что пьют они, и какие всесожжения приносит он в Храме Господа — и дух у нее захватило.
еду у него на столе, жилища его приближенных, как прислуживают его слуги, как они одеты, каковы его виночерпии и какие всесожжения он совершает в доме Господа, у нее захватило дух.
і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!
the food on his table, the seating of his officials, the attending servants in their robes, his cupbearers, and the burnt offerings he made at the temple of the LORD, she was overwhelmed.
וּמַאֲכַל שֻׁלְחָנוֹ וּמוֹשַׁב עֲבָדָיו וּמַעֲמַד מְשָׁרְתוֹ (מְשָׁרְתָיו) וּמַלְבֻּשֵׁיהֶם וּמַשְׁקָיו, וְעֹלָתוֹ, אֲשֶׁר יַעֲלֶה בֵּית יְהוָה; וְלֹא־הָיָה בָהּ עוֹד רוּחַ׃
6
и сказала царю: верно то, что я слышала в земле своей о делах твоих и о мудрости твоей;
Так сказала она царю: «Значит, правду слышала я у себя в Саве о твоих деяниях и твоей мудрости.
Она сказала царю: — Молва, которую я слышала в своей стране о твоих делах и мудрости, правдива,
І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
She said to the king, "The report I heard in my own country about your achievements and your wisdom is true.
וַתֹּאמֶר אֶל־הַמֶּלֶךְ, אֱמֶת הָיָה הַדָּבָר, אֲשֶׁר שָׁמַעְתִּי בְּאַרְצִי; עַל־דְּבָרֶיךָ וְעַל־חָכְמָתֶךָ׃
7
но я не верила словам, доколе не пришла, и не увидели глаза мои: и вот, мне и в половину не сказано; мудрости и богатства у тебя больше, нежели как я слышала.
Я не верила слухам, но теперь пришла и своими глазами вижу — мне не рассказали и половины! Мудрость и богатства твои превосходят все, что я о тебе слышала.
но я не верила слухам, пока не пришла и не увидела это своими глазами. И что же, мне не рассказали и половины: твои мудрость и богатство далеко превзошли ту молву, которую я слышала!
І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
But I did not believe these things until I came and saw with my own eyes. Indeed, not even half was told me; in wisdom and wealth you have far exceeded the report I heard.
וְלֹא־הֶאֱמַנְתִּי לַדְּבָרִים, עַד אֲשֶׁר־בָּאתִי וַתִּרְאֶינָה עֵינַי, וְהִנֵּה לֹא־הֻגַּד־לִי הַחֵצִי; הוֹסַפְתָּ חָכְמָה וָטוֹב, אֶל־הַשְּׁמוּעָה אֲשֶׁר שָׁמָעְתִּי׃
8
Блаженны люди твои и блаженны сии слуги твои, которые всегда предстоят пред тобою и слышат мудрость твою!
Счастливы твои люди, счастливы твои приближенные, что они всегда рядом с тобою и слышат твою мудрую речь!
Блаженны твои люди! Блаженны твои приближенные, которые всегда стоят перед тобой и внимают твоей мудрости!
Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
How happy your men must be! How happy your officials, who continually stand before you and hear your wisdom!
אַשְׁרֵי אֲנָשֶׁיךָ, אַשְׁרֵי עֲבָדֶיךָ אֵלֶּה; הָעֹמְדִים לְפָנֶיךָ תָּמִיד, הַשֹּׁמְעִים אֶת־חָכְמָתֶךָ׃
9
Да будет благословен Господь Бог твой, Который благоволил посадить тебя на престол Израилев! Господь, по вечной любви Своей к Израилю, поставил тебя царем, творить суд и правду.
Благословен твой Бог, Господь, благоволивший ради извечной любви Своей к Израилю дать тебе израильский престол и поставивший тебя царем, чтобы творил ты правду и суд!»
Да будет благословен Господь, твой Бог, Который благоволит к тебе и посадил тебя на престоле Израиля! Ради вечной любви Господа к Израилю Он сделал тебя царем, чтобы ты поступал справедливо и праведно.
Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.
Praise be to the LORD your God, who has delighted in you and placed you on the throne of Israel. Because of the LORD"S eternal love for Israel, he has made you king, to maintain justice and righteousness."
יְהִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ בָּרוּךְ, אֲשֶׁר חָפֵץ בְּךָ, לְתִתְּךָ עַל־כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל; בְּאַהֲבַת יְהוָה אֶת־יִשְׂרָאֵל לְעֹלָם, וַיְשִׂימְךָ לְמֶלֶךְ, לַעֲשׂוֹת מִשְׁפָּט וּצְדָקָה׃
10
И подарила она царю сто двадцать талантов золота и великое множество благовоний и драгоценные камни; никогда еще не приходило такого множества благовоний, какое подарила царица Савская царю Соломону.
Она подарила царю сто двадцать талантов золота, несметное количество благовоний и драгоценные камни. Никогда еще не привозили такого количества благовоний, как привезла царица Савская в дар царю Соломону.
Она подарила царю сто двадцать талантов золота, великое множество пряностей и драгоценных камней. Никогда больше пряностей не привозили в таком изобилии, как тогда, когда царица Шевы подарила их Соломону.
І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
And she gave the king 120 talents of gold, large quantities of spices, and precious stones. Never again were so many spices brought in as those the queen of Sheba gave to King Solomon.
וַתִּתֵּן לַמֶּלֶךְ מֵאָה וְעֶשְׂרִים כִּכַּר זָהָב, וּבְשָׂמִים הַרְבֵּה מְאֹד וְאֶבֶן יְקָרָה; לֹא־בָא כַבֹּשֶׂם הַהוּא עוֹד לָרֹב, אֲשֶׁר־נָתְנָה מַלְכַּת־שְׁבָא לַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה׃
11
И корабль Хирамов, который привозил золото из Офира, привез из Офира великое множество красного дерева и драгоценных камней.
(А Хирамовы корабли, ходившие в Офир за золотом, привезли из Офира очень много дерева альмуг и драгоценных камней.
Хирамовы корабли, что привозили золото из Офира, привезли оттуда большое количество красного дерева и драгоценных камней.
І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.
(Hiram"s ships brought gold from Ophir; and from there they brought great cargoes of almugwood and precious stones.
וְגַם אֳנִי חִירָם, אֲשֶׁר־נָשָׂא זָהָב מֵאוֹפִיר; הֵבִיא מֵאֹפִיר עֲצֵי אַלְמֻגִּים הַרְבֵּה מְאֹד וְאֶבֶן יְקָרָה׃
12
И сделал царь из сего красного дерева перила для храма Господня и для дома царского, и гусли и псалтири для певцов; никогда не приходило столько красного дерева и не видано было до сего дня.
Из дерева альмуг царь сделал украшения в Храме Господа и во дворце, а также арфы и лиры для музыкантов. С тех пор и доныне столько дерева альмуг не привозили и даже не видели.)
Царь сделал из красного дерева опоры для дома Господа и царского дворца, а также арфы и лиры для музыкантов. Такого количества красного дерева никогда не привозилось ни до, ни после этого дня.
І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!
The king used the almugwood to make supports for the temple of the LORD and for the royal palace, and to make harps and lyres for the musicians. So much almugwood has never been imported or seen since that day.)
וַיַּעַשׂ הַמֶּלֶךְ אֶת־עֲצֵי הָאַלְמֻגִּים מִסְעָד לְבֵית־יְהוָה וּלְבֵית הַמֶּלֶךְ, וְכִנֹּרוֹת וּנְבָלִים לַשָּׁרִים; לֹא בָא־כֵן עֲצֵי אַלְמֻגִּים וְלֹא נִרְאָה, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
13
И царь Соломон дал царице Савской все, чего она желала и чего просила, сверх того, что подарил ей царь Соломон своими руками. И отправилась она обратно в свою землю, она и все слуги ее.
Царь Соломон дал царице Савской все, чего пожелала она и попросила, а сверх того — что сам захотел дать, с царской, Соломоновой, щедростью. И пустилась она в обратный путь, в страну свою, со своим караваном.
Царь Соломон подарил царице Шевы все, что она пожелала и о чем просила, не считая того, что он подарил ей по своей царской щедрости. После этого она ушла и вернулась со свитой в свою страну.
А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.
King Solomon gave the queen of Sheba all she desired and asked for, besides what he had given her out of his royal bounty. Then she left and returned with her retinue to her own country.
וְהַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה נָתַן לְמַלְכַּת־שְׁבָא, אֶת־כָּל־חֶפְצָהּ אֲשֶׁר שָׁאָלָה, מִלְּבַד אֲשֶׁר נָתַן־לָהּ, כְּיַד הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה; וַתֵּפֶן וַתֵּלֶךְ לְאַרְצָהּ הִיא וַעֲבָדֶיהָ׃
14
В золоте, которое приходило Соломону в каждый год, весу было шестьсот шестьдесят шесть талантов золотых,
Каждый год Соломон получал шестьсот шестьдесят шесть талантов золота —
Золота, которое Соломон получал ежегодно, было по весу шестьсот шестьдесят шесть талантов,
І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,
The weight of the gold that Solomon received yearly was 666 talents,
וַיְהִי מִשְׁקַל הַזָּהָב, אֲשֶׁר־בָּא לִשְׁלֹמֹה בְּשָׁנָה אֶחָת; שֵׁשׁ מֵאוֹת שִׁשִּׁים וָשֵׁשׁ כִּכַּר זָהָב׃
15
сверх того, что {получаемо было} от разносчиков товара и от торговли купцов, и от всех царей Аравийских и от областных начальников.
это не считая податей, торговых доходов и дани, поступавшей от всех царей Аравии и от наместников провинций.
не считая того дохода, что поступал от купцов и торговцев, и от всех царей Аравии и наместников страны.
окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.
not including the revenues from merchants and traders and from all the Arabian kings and the governors of the land.
לְבַד מֵאַנְשֵׁי הַתָּרִים, וּמִסְחַר הָרֹכְלִים; וְכָל־מַלְכֵי הָעֶרֶב וּפַחוֹת הָאָרֶץ׃
16
И сделал царь Соломон двести больших щитов из кованого золота, по шестисот {сиклей} пошло на каждый щит;
Царь Соломон сделал двести больших щитов, обитых золотом (на каждый такой щит пошло по шестьсот шекелей золота),
Царь Соломон сделал двести больших щитов из кованого золота, на каждый из которых пошло по шестьсот бека золота.
І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,
King Solomon made two hundred large shields of hammered gold; six hundred bekas of gold went into each shield.
וַיַּעַשׂ הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה מָאתַיִם צִנָּה זָהָב שָׁחוּט; שֵׁשׁ־מֵאוֹת זָהָב, יַעֲלֶה עַל־הַצִּנָּה הָאֶחָת׃
17
и триста меньших щитов из кованого золота, по три мины золота пошло на каждый щит; и поставил их царь в доме из Ливанского дерева.
и триста малых щитов (на каждый такой щит пошло по три мины золота). Эти щиты царь поставил в Зале Ливанского Леса.
Еще он сделал триста маленьких щитов из кованого золота, на каждый щит по три мины. Царь поместил их во дворце ливанского леса.
та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
He also made three hundred small shields of hammered gold, with three minas of gold in each shield. The king put them in the Palace of the Forest of Lebanon.
וּשְׁלֹשׁ־מֵאוֹת מָגִנִּים זָהָב שָׁחוּט, שְׁלֹשֶׁת מָנִים זָהָב, יַעֲלֶה עַל־הַמָּגֵן הָאֶחָת; וַיִּתְּנֵם הַמֶּלֶךְ, בֵּית יַעַר הַלְּבָנוֹן׃
18
И сделал царь большой престол из слоновой кости и обложил его чистым золотом;
Еще сделал Соломон трон из слоновой кости, обитый чистым золотом.
Еще царь сделал огромный трон, выложенный слоновой костью и покрытый чистым золотом.
І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.
Then the king made a great throne inlaid with ivory and overlaid with fine gold.
וַיַּעַשׂ הַמֶּלֶךְ כִּסֵּא־שֵׁן גָּדוֹל; וַיְצַפֵּהוּ זָהָב מוּפָז׃
19
к престолу было шесть ступеней; верх сзади у престола был круглый, и были с обеих сторон у места сиденья локотники, и два льва стояли у локотников;
Шесть ступеней было у этого трона и круглая сверху спинка, а справа и слева подлокотники, и у каждого из подлокотников стояло по льву.
У трона было шесть ступенек, а спинка его закруглялась кверху. По обеим сторонам сиденья были подлокотники, и у каждого из них стояло по льву.
У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
The throne had six steps, and its back had a rounded top. On both sides of the seat were armrests, with a lion standing beside each of them.
שֵׁשׁ מַעֲלוֹת לַכִּסֵּה, וְרֹאשׁ־עָגֹל לַכִּסֵּה מֵאַחֲרָיו, וְיָדֹת מִזֶּה וּמִזֶּה אֶל־מְקוֹם הַשָּׁבֶת; וּשְׁנַיִם אֲרָיוֹת, עֹמְדִים אֵצֶל הַיָּדוֹת׃
20
и еще двенадцать львов стояли там на шести ступенях по обе стороны. Подобного сему не бывало ни в одном царстве.
А на шести ступенях стояло двенадцать львов, по одному на каждой ступени с каждой стороны. Ни в одном царстве никогда такого не было.
Двенадцать львов стояло на шести ступеньках — по одному с каждой стороны каждой ступеньки. Никогда ничего подобного не делалось ни в каком другом царстве.
І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
Twelve lions stood on the six steps, one at either end of each step. Nothing like it had ever been made for any other kingdom.
וּשְׁנֵים עָשָׂר אֲרָיִים, עֹמְדִים שָׁם עַל־שֵׁשׁ הַמַּעֲלוֹת מִזֶּה וּמִזֶּה; לֹא־נַעֲשָׂה כֵן לְכָל־מַמְלָכוֹת׃
21
И все сосуды для питья у царя Соломона {были} золотые, и все сосуды в доме из Ливанского дерева были из чистого золота; из серебра ничего не было, потому что серебро во дни Соломоновы считалось ни за что;
А кубки у царя Соломона были все золотые, и вся утварь Зала Ливанского Леса была из чистого золота; серебра не было — его во времена царя Соломона не ставили ни во что.
Все чаши царя Соломона были золотыми, и вся домашняя утварь во дворце ливанского леса была из чистого золота. Серебряного ничего не было, потому что серебро в дни Соломона не ценилось.
І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
All King Solomon"s goblets were gold, and all the household articles in the Palace of the Forest of Lebanon were pure gold. Nothing was made of silver, because silver was considered of little value in Solomon"s days.
וְכֹל כְּלֵי מַשְׁקֵה הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה זָהָב, וְכֹל, כְּלֵי בֵּית־יַעַר הַלְּבָנוֹן זָהָב סָגוּר; אֵין כֶּסֶף, לֹא נֶחְשָׁב בִּימֵי שְׁלֹמֹה לִמְאוּמָה׃
22
ибо у царя был на море Фарсисский корабль с кораблем Хирамовым; в три года раз приходил Фарсисский корабль, привозивший золото и серебро, и слоновую кость, и обезьян, и павлинов.
Ведь у царя были на море тарши́шские корабли (вместе с флотом Хирама), которые каждые три года привозили золото, серебро, слоновую кость, обезьян и павлинов.
На море у царя был флот из таршишских кораблей, наравне с кораблями Хирама. Раз в три года корабли возвращались, привозя золото, серебро, слоновую кость, обезьян и павлинов.
Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.
The king had a fleet of trading ships at sea along with the ships of Hiram. Once every three years it returned, carrying gold, silver and ivory, and apes and baboons.
כִּי אֳנִי תַרְשִׁישׁ לַמֶּלֶךְ בַּיָּם, עִם אֳנִי חִירָם; אַחַת לְשָׁלֹשׁ שָׁנִים תָּבוֹא אֳנִי תַרְשִׁישׁ, נֹשְׂאֵת זָהָב וָכֶסֶף, שֶׁנְהַבִּים וְקֹפִים וְתֻכִּיִּים׃
23
Царь Соломон превосходил всех царей земли богатством и мудростью.
Соломон превзошел всех царей земли богатством и мудростью.
Царь Соломон превосходил богатством и мудростью всех царей земли.
І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
King Solomon was greater in riches and wisdom than all the other kings of the earth.
וַיִּגְדַּל הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה, מִכֹּל מַלְכֵי הָאָרֶץ; לְעֹשֶׁר וּלְחָכְמָה׃
24
И все [цари] на земле искали видеть Соломона, чтобы послушать мудрости его, которую вложил Бог в сердце его.
Весь мир жаждал увидеть Соломона и послушать ту мудрость, которую вложил ему в сердце Бог.
Все на земле искали встречи с Соломоном, чтобы послушать мудрости, которую вложил в его сердце Бог.
І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
The whole world sought audience with Solomon to hear the wisdom God had put in his heart.
וְכָל־הָאָרֶץ, מְבַקְשִׁים אֶת־פְּנֵי שְׁלֹמֹה; לִשְׁמֹעַ אֶת־חָכְמָתוֹ, אֲשֶׁר־נָתַן אֱלֹהִים בְּלִבּוֹ׃
25
И они подносили ему, каждый от себя, в дар: сосуды серебряные и сосуды золотые, и одежды, и оружие, и благовония, коней и мулов, каждый год.
И каждый, приезжая, приносил свой дар: серебряные вещи, золотые вещи, одеяния, оружие, благовония, коней и мулов — и так год за годом.
Всякий приходящий приносил дары — изделия из серебра и золота, одежды, оружие и пряности, лошадей и мулов, и так — из года в год.
І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.
Year after year, everyone who came brought a gift--articles of silver and gold, robes, weapons and spices, and horses and mules.
וְהֵמָּה מְבִאִים אִישׁ מִנְחָתוֹ כְּלֵי כֶסֶף וּכְלֵי זָהָב וּשְׂלָמוֹת וְנֵשֶׁק וּבְשָׂמִים, סוּסִים וּפְרָדִים; דְּבַר־שָׁנָה בְּשָׁנָה׃
26
И набрал Соломон колесниц и всадников; у него было тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч всадников; и разместил он их по колесничным городам и при царе в Иерусалиме. [И господствовал он над всеми морями от реки до земли Филистимской и до пределов Египта.]
Соломон создал колесничное и конное войско: колесниц у него было тысяча четыреста, а конницы — двенадцать тысяч. Он разместил их в крепостях, специально отведенных для колесничного войска, а также у себя в Иерусалиме.
Соломон преумножал количество своих колесниц и коней. У него было тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч коней, которых он держал в колесничных городах и у себя, в Иерусалиме.
І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.
Solomon accumulated chariots and horses; he had fourteen hundred chariots and twelve thousand horses, which he kept in the chariot cities and also with him in Jerusalem.
וַיֶּאֱסֹף שְׁלֹמֹה רֶכֶב וּפָרָשִׁים, וַיְהִי־לוֹ, אֶלֶף וְאַרְבַּע־מֵאוֹת רֶכֶב, וּשְׁנֵים־עָשָׂר אֶלֶף פָּרָשִׁים; וַיַּנְחֵם בְּעָרֵי הָרֶכֶב, וְעִם־הַמֶּלֶךְ בִּירוּשָׁלִָם׃
27
И сделал царь серебро в Иерусалиме равноценным с простыми камнями, а кедры, по их множеству, сделал равноценными с сикоморами, {растущими} на низких местах.
В его правление серебра в Иерусалиме было — что камней, кедра — что сикомор в Предгорье.
В его правление серебро в Иерусалиме ценилось не выше простых камней, а кедра было так же много, как тутовых деревьев в предгорьях Иудеи.
І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
The king made silver as common in Jerusalem as stones, and cedar as plentiful as sycamore-fig trees in the foothills.
וַיִּתֵּן הַמֶּלֶךְ אֶת־הַכֶּסֶף בִּירוּשָׁלִַם כָּאֲבָנִים; וְאֵת הָאֲרָזִים, נָתַן כַּשִּׁקְמִים אֲשֶׁר־בַּשְּׁפֵלָה לָרֹב׃
28
Коней же царю Соломону приводили из Египта и из Кувы; царские купцы покупали их из Кувы за деньги.
Лошадей Соломону доставляли из Египта и из Куэ́: царские купцы покупали их в Куэ.
Кони Соломона поставлялись из Египта и из Кувы — царские купцы покупали их в Куве.
А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.
Solomon"s horses were imported from Egypt and from Kue--the royal merchants purchased them from Kue.
וּמוֹצָא הַסּוּסִים אֲשֶׁר לִשְׁלֹמֹה מִמִּצְרָיִם; וּמִקְוֵה סֹחֲרֵי הַמֶּלֶךְ, יִקְחוּ מִקְוֵה בִּמְחִיר׃
29
Колесница из Египта получаема и доставляема была за шестьсот {сиклей} серебра, а конь за сто пятьдесят. Таким же образом они руками своими доставляли {все это} царям Хеттейским и царям Арамейским.
Колесница, доставленная из Египта, обходилась в шестьсот шекелей серебра, а лошадь — во сто пятьдесят шекелей. Затем купцы поставляли их всем хеттским и араме́йским царям.
Колесницу привозили из Египта за шестьсот шекелей серебра, а коня — за сто пятьдесят. Так, через царских купцов, их доставляли всем царям хеттов и арамеев.
І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п"ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
They imported a chariot from Egypt for six hundred shekels of silver, and a horse for a hundred and fifty. They also exported them to all the kings of the Hittites and of the Arameans.
וַתַּעֲלֶה וַתֵּצֵא מֶרְכָּבָה מִמִּצְרַיִם בְּשֵׁשׁ מֵאוֹת כֶּסֶף, וְסוּס בַּחֲמִשִּׁים וּמֵאָה; וְכֵן לְכָל־מַלְכֵי הַחִתִּים וּלְמַלְכֵי אֲרָם בְּיָדָם יֹצִאוּ׃