1
И пошел Ровоам в Сихем, ибо в Сихем пришли все Израильтяне, чтобы воцарить его.
Рехавам отправился в Шехе́м: там должны были собраться все израильтяне, чтобы провозгласить его царем.
Ровоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.
І пішов Рехав"ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
Rehoboam went to Shechem, for all the Israelites had gone there to make him king.
וַיֵּלֶךְ רְחַבְעָם שְׁכֶם; כִּי שְׁכֶם בָּא כָל־יִשְׂרָאֵל לְהַמְלִיךְ אֹתוֹ׃
2
И услышал о том Иеровоам, сын Наватов, когда находился еще в Египте, куда убежал от царя Соломона, и возвратился Иеровоам из Египта;
Об этом узнал Иеровоам, сын Невата. Иеровоам был в Египте — он бежал туда от царя Соломона и жил там.
Когда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он все еще оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.
І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.
When Jeroboam son of Nebat heard this (he was still in Egypt, where he had fled from King Solomon), he returned from Egypt.
וַיְהִי כִּשְׁמֹעַ יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט, וְהוּא עוֹדֶנּוּ בְמִצְרַיִם, אֲשֶׁר בָּרַח, מִפְּנֵי הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה; וַיֵּשֶׁב יָרָבְעָם בְּמִצְרָיִם׃
3
и послали за ним и призвали его. Тогда Иеровоам и все собрание Израильтян пришли и говорили [царю] Ровоаму и сказали:
Но за ним послали и позвали его. Иеровоам пришел туда вместе со всей общиной Израиля, и они сказали Рехаваму:
За Иеровоамом послали, и вместе со всей общиной израильтян он пришел к Ровоаму. Они сказали ему:
І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав"ама, кажучи:
So they sent for Jeroboam, and he and the whole assembly of Israel went to Rehoboam and said to him:
וַיִּשְׁלְחוּ וַיִּקְרְאוּ־לוֹ, וַיָּבֹאוּ (וַיָּבֹא) יָרָבְעָם וְכָל־קְהַל יִשְׂרָאֵל; וַיְדַבְּרוּ, אֶל־רְחַבְעָם לֵאמֹר׃
4
отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты же облегчи нам жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, и тогда мы будем служить тебе.
«Твой отец придавил нас тяжким ярмом. Сделай нашу работу полегче, облегчи ярмо, что наложил на нас твой отец, — и мы будем служить тебе». —
— Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.
Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
"Your father put a heavy yoke on us, but now lighten the harsh labor and the heavy yoke he put on us, and we will serve you."
אָבִיךָ הִקְשָׁה אֶת־עֻלֵּנוּ; וְאַתָּה עַתָּה הָקֵל מֵעֲבֹדַת אָבִיךָ הַקָּשָׁה, וּמֵעֻלּוֹ הַכָּבֵד אֲשֶׁר־נָתַן עָלֵינוּ וְנַעַבְדֶךָּ׃
5
И сказал он им: пойдите и чрез три дня опять придите ко мне. И пошел народ.
«Сейчас ступайте, — отвечал Рехавам, — приходите на третий день». Они разошлись.
Ровоам ответил: — Уйдите, а через три дня возвращайтесь ко мне. И народ ушел.
А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
Rehoboam answered, "Go away for three days and then come back to me." So the people went away.
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם, לְכוּ עֹד שְׁלֹשָׁה יָמִים וְשׁוּבוּ אֵלָי; וַיֵּלְכוּ הָעָם׃
6
Царь Ровоам советовался со старцами, которые предстояли пред Соломоном, отцом его, при жизни его, и говорил: как посоветуете вы мне отвечать сему народу?
Царь Рехавам стал советоваться со старыми придворными, которые окружали его отца Соломона, пока тот был жив: «Что посоветуете, — спросил он их, — какой ответ дать народу?»
А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив. — Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.
І радився цар Рехав"ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
Then King Rehoboam consulted the elders who had served his father Solomon during his lifetime. "How would you advise me to answer these people?" he asked.
וַיִּוָּעַץ הַמֶּלֶךְ רְחַבְעָם, אֶת־הַזְּקֵנִים אֲשֶׁר־הָיוּ עֹמְדִים, אֶת־פְּנֵי שְׁלֹמֹה אָבִיו, בִּהְיֹתוֹ חַי לֵאמֹר; אֵיךְ אַתֶּם נוֹעָצִים, לְהָשִׁיב אֶת־הָעָם־הַזֶּה דָּבָר׃
7
Они говорили ему и сказали: если ты на сей день будешь слугою народу сему и услужишь ему, и удовлетворишь им и будешь говорить им ласково, то они будут твоими рабами на все дни.
Старики сказали: «Если ты этот день побудешь рабом народа, подчинишься ему и скажешь доброе слово — эти люди будут тебе рабами всю жизнь».
Они ответили: — Если сегодня ты станешь слугой этому народу, послужишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.
І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
They replied, "If today you will be a servant to these people and serve them and give them a favorable answer, they will always be your servants."
וַיְדַבֵּר (וַיְדַבְּרוּ) אֵלָיו לֵאמֹר, אִם־הַיּוֹם תִּהְיֶה־עֶבֶד לָעָם הַזֶּה וַעֲבַדְתָּם, וַעֲנִיתָם וְדִבַּרְתָּ אֲלֵיהֶם דְּבָרִים טוֹבִים; וְהָיוּ לְךָ עֲבָדִים כָּל־הַיָּמִים׃
8
Но он пренебрег совет старцев, что они советовали ему, и советовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и которые предстояли пред ним,
Но Рехавам не внял совету стариков и стал советоваться с молодыми придворными, со своими ровесниками, которые его окружали.
Но Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.
Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
But Rehoboam rejected the advice the elders gave him and consulted the young men who had grown up with him and were serving him.
וַיַּעֲזֹב אֶת־עֲצַת הַזְּקֵנִים אֲשֶׁר יְעָצֻהוּ; וַיִּוָּעַץ, אֶת־הַיְלָדִים אֲשֶׁר גָּדְלוּ אִתּוֹ, אֲשֶׁר הָעֹמְדִים לְפָנָיו׃
9
и сказал им: что вы посоветуете мне отвечать народу сему, который говорил мне и сказал: "облегчи иго, которое наложил на нас отец твой"?
«Что посоветуете, — спросил он их, — какой ответ дать народу? Они меня просят: "Облегчи ярмо, что наложил на нас твой отец"».
Он спросил их: — Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?
І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.
He asked them, "What is your advice? How should we answer these people who say to me, "Lighten the yoke your father put on us"?"
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם, מָה אַתֶּם נוֹעָצִים, וְנָשִׁיב דָּבָר אֶת־הָעָם הַזֶּה; אֲשֶׁר דִּבְּרוּ אֵלַי לֵאמֹר, הָקֵל מִן־הָעֹל, אֲשֶׁר־נָתַן אָבִיךָ עָלֵינוּ׃
10
И говорили ему молодые люди, которые выросли вместе с ним, и сказали: так скажи народу сему, который говорил тебе и сказал: "отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты же облегчи нас"; так скажи им: "мой мизинец толще чресл отца моего;
Молодые придворные, его ровесники, сказали: «Вот что ответь народу. Они говорят: "Твой отец наложил на нас тяжкое ярмо, облегчи его". А ты им так ответь: "Да мой мизинец потолще отцовской ляжки!
Юноши, которые выросли вместе с ним, ответили: — Скажи этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», — скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.
І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
The young men who had grown up with him replied, "Tell these people who have said to you, "Your father put a heavy yoke on us, but make our yoke lighter"--tell them, "My little finger is thicker than my father"s waist.
וַיְדַבְּרוּ אֵלָיו, הַיְלָדִים אֲשֶׁר גָּדְלוּ אִתּוֹ לֵאמֹר, כֹּה־תֹאמַר לָעָם הַזֶּה אֲשֶׁר דִּבְּרוּ אֵלֶיךָ לֵאמֹר, אָבִיךָ הִכְבִּיד אֶת־עֻלֵּנוּ, וְאַתָּה הָקֵל מֵעָלֵינוּ; כֹּה תְּדַבֵּר אֲלֵיהֶם, קָטָנִּי עָבָה מִמָּתְנֵי אָבִי׃
11
итак, если отец мой обременял вас тяжким игом, то я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я буду наказывать вас скорпионами".
Ярмо отца было для вас тяжелым? Мое будет еще тяжелее. Отец порол вас плетьми? Я буду бить вас кнутами"».
Мой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами ».
А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
My father laid on you a heavy yoke; I will make it even heavier. My father scourged you with whips; I will scourge you with scorpions.""
וְעַתָּה, אָבִי הֶעְמִיס עֲלֵיכֶם עֹל כָּבֵד, וַאֲנִי אוֹסִיף עַל־עֻלְּכֶם; אָבִי, יִסַּר אֶתְכֶם בַּשּׁוֹטִים, וַאֲנִי אֲיַסֵּר אֶתְכֶם בָּעַקְרַבִּים׃
12
Иеровоам и весь народ пришли к Ровоаму на третий день, как приказал царь, сказав: придите ко мне на третий день.
Иеровоам и все израильтяне пришли к Рехаваму на третий день (ведь царь так и велел им: «приходите на третий день»).
Три дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».
І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав"ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
Three days later Jeroboam and all the people returned to Rehoboam, as the king had said, "Come back to me in three days."
וַיָּבוֹ (וַיָּבוֹא) יָרָבְעָם וְכָל־הָעָם אֶל־רְחַבְעָם בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר הַמֶּלֶךְ לֵאמֹר, שׁוּבוּ אֵלַי בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי׃
13
И отвечал царь народу сурово и пренебрег совет старцев, что они советовали ему;
Но царь говорил с ними сурово; не послушался он совета стариков
Царь ответил народу сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,
І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.
The king answered the people harshly. Rejecting the advice given him by the elders,
וַיַּעַן הַמֶּלֶךְ אֶת־הָעָם קָשָׁה; וַיַּעֲזֹב אֶת־עֲצַת הַזְּקֵנִים אֲשֶׁר יְעָצֻהוּ׃
14
и говорил он по совету молодых людей и сказал: отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я буду наказывать вас скорпионами.
и отвечал народу так, как советовали молодые: «Ярмо отца было для вас тяжелым? Мое будет еще тяжелее. Отец порол вас плетьми? Я буду бить вас кнутами».
он последовал совету юношей и сказал: — Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами.
І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...
he followed the advice of the young men and said, "My father made your yoke heavy; I will make it even heavier. My father scourged you with whips; I will scourge you with scorpions."
וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם, כַּעֲצַת הַיְלָדִים לֵאמֹר, אָבִי הִכְבִּיד אֶת־עֻלְּכֶם, וַאֲנִי אֹסִיף עַל־עֻלְּכֶם; אָבִי, יִסַּר אֶתְכֶם בַּשּׁוֹטִים, וַאֲנִי אֲיַסֵּר אֶתְכֶם בָּעַקְרַבִּים׃
15
И не послушал царь народа, ибо так суждено было Господом, чтобы исполнилось слово Его, которое изрек Господь чрез Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Наватову.
Не послушался царь народа: такова уж была воля Господа, чтобы исполнилось слово, которое Господь возвестил Иеровоаму, сыну Невата, через Ахию из Силома.
Так царь не послушал народа, потому что Господь использовал эту ситуацию, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.
І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
So the king did not listen to the people, for this turn of events was from the LORD, to fulfill the word the LORD had spoken to Jeroboam son of Nebat through Ahijah the Shilonite.
וְלֹא־שָׁמַע הַמֶּלֶךְ אֶל־הָעָם; כִּי־הָיְתָה סִבָּה מֵעִם יְהוָה, לְמַעַן הָקִים אֶת־דְּבָרוֹ, אֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה בְּיַד אֲחִיָּה הַשִּׁילֹנִי, אֶל־יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט׃
16
И увидели все Израильтяне, что царь не послушал их. И отвечал народ царю и сказал: какая нам часть в Давиде? нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! теперь знай свой дом, Давид! И разошелся Израиль по шатрам своим.
Увидели израильтяне, что царь их не послушал, и сказали ему: «Кто нам теперь Давид? Нет нам дела до сына Иессе́ева! Расходись по домам, Израиль! Займись собственным домом, Давид!» И разошлись израильтяне по домам.
Израильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю: — Что за доля у нас в Давиде, что за часть в Иессеевом сыне? Разойдись по своим шатрам, Израиль! Пусть дом Давида правит своим собственным родом! И израильтяне разошлись по домам.
І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.
When all Israel saw that the king refused to listen to them, they answered the king: "What share do we have in David, what part in Jesse"s son? To your tents, O Israel! Look after your own house, O David!" So the Israelites went home.
וַיַּרְא כָּל־יִשְׂרָאֵל, כִּי לֹא־שָׁמַע הַמֶּלֶךְ אֲלֵיהֶם, וַיָּשִׁבוּ הָעָם אֶת־הַמֶּלֶךְ דָּבָר לֵאמֹר מַה־לָּנוּ חֵלֶק בְּדָוִד וְלֹא־נַחֲלָה בְּבֶן־יִשַׁי, לְאֹהָלֶיךָ יִשְׂרָאֵל, עַתָּה רְאֵה בֵיתְךָ דָּוִד; וַיֵּלֶךְ יִשְׂרָאֵל לְאֹהָלָיו׃
17
Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, царствовал Ровоам.
А над сынами Израилевыми, живущими в Иудее, стал царствовать Рехавам.
Только теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.
А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав"ам.
But as for the Israelites who were living in the towns of Judah, Rehoboam still ruled over them.
וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל, הַיֹּשְׁבִים בְּעָרֵי יְהוּדָה; וַיִּמְלֹךְ עֲלֵיהֶם רְחַבְעָם׃
18
И послал царь Ровоам Адонирама, начальника над податью; но все Израильтяне забросали его каменьями, и он умер; царь же Ровоам поспешно взошел на колесницу, чтоб убежать в Иерусалим.
Царь Рехавам послал к израильтянам Адонира́ма, надзирателя за трудовой повинностью, но израильтяне насмерть забросали его камнями. Сам царь Рехавам еле успел взойти на колесницу, чтобы бежать в Иерусалим.
Царь Ровоам послал Адонирама, надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.
І послав цар Рехав"ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав"ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.
King Rehoboam sent out Adoniram, who was in charge of forced labor, but all Israel stoned him to death. King Rehoboam, however, managed to get into his chariot and escape to Jerusalem.
וַיִּשְׁלַח הַמֶּלֶךְ רְחַבְעָם, אֶת־אֲדֹרָם אֲשֶׁר עַל־הַמַּס, וַיִּרְגְּמוּ כָל־יִשְׂרָאֵל בּוֹ אֶבֶן וַיָּמֹת; וְהַמֶּלֶךְ רְחַבְעָם, הִתְאַמֵּץ לַעֲלוֹת בַּמֶּרְכָּבָה, לָנוּס יְרוּשָׁלִָם׃
19
И отложился Израиль от дома Давидова до сего дня.
С тех пор отпал Израиль от дома Давида.
С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида.
І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.
So Israel has been in rebellion against the house of David to this day.
וַיִּפְשְׁעוּ יִשְׂרָאֵל בְּבֵית דָּוִד, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
20
Когда услышали все Израильтяне, что Иеровоам возвратился [из Египта], то послали и призвали его в собрание, и воцарили его над всеми Израильтянами. За домом Давидовым не осталось никого, кроме колена Иудина [и Вениаминова].
…Узнав, что Иеровоам вернулся, все израильтяне послали за ним, пригласили на народное собрание и провозгласили царем всего Израиля. Только племя Иуды осталось за домом Давидовым.
Когда израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они послали за ним, позвали его в собрание и сделали царем над всем Израилем. Лишь род Иуды сохранил верность дому Давида.
І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.
When all the Israelites heard that Jeroboam had returned, they sent and called him to the assembly and made him king over all Israel. Only the tribe of Judah remained loyal to the house of David.
וַיְהִי כִּשְׁמֹעַ כָּל־יִשְׂרָאֵל כִּי־שָׁב יָרָבְעָם, וַיִּשְׁלְחוּ, וַיִּקְרְאוּ אֹתוֹ אֶל־הָעֵדָה, וַיַּמְלִיכוּ אֹתוֹ עַל־כָּל־יִשְׂרָאֵל; לֹא הָיָה אַחֲרֵי בֵית־דָּוִד, זוּלָתִי שֵׁבֶט־יְהוּדָה לְבַדּוֹ׃
21
Ровоам, прибыв в Иерусалим, собрал из всего дома Иудина и из колена Вениаминова сто восемьдесят тысяч отборных воинов, дабы воевать с домом Израилевым для того, чтобы возвратить царство Ровоаму, сыну Соломонову.
Когда Рехавам пришел в Иерусалим, он собрал всех иудеев и все племя Вениамина — сто восемьдесят тысяч лучших воинов. Они должны были идти войной на Израиль и вернуть Рехаваму, сыну Соломонову, царскую власть.
Когда Ровоам прибыл в Иерусалим, он собрал весь дом Иуды и род Вениамина — сто восемьдесят тысяч лучших воинов, — чтобы воевать с домом Израиля и вернуть царство Ровоаму, сыну Соломона.
І прийшов Рехав"ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав"амові, Соломоновому синові.
When Rehoboam arrived in Jerusalem, he mustered the whole house of Judah and the tribe of Benjamin--a hundred and eighty thousand fighting men--to make war against the house of Israel and to regain the kingdom for Rehoboam son of Solomon.
וַיָּבֹאוּ (וַיָּבֹא) רְחַבְעָם יְרוּשָׁלִַם, וַיַּקְהֵל אֶת־כָּל־בֵּית יְהוּדָה וְאֶת־שֵׁבֶט בִּנְיָמִן, מֵאָה וּשְׁמֹנִים אֶלֶף בָּחוּר עֹשֵׂה מִלְחָמָה; לְהִלָּחֵם עִם־בֵּית יִשְׂרָאֵל, לְהָשִׁיב אֶת־הַמְּלוּכָה, לִרְחַבְעָם בֶּן־שְׁלֹמֹה׃
22
И было слово Божие к Самею, человеку Божию, и сказано:
Тогда Шемае́, человеку Божьему, было слово Господа:
Но Шемае, Божьему человеку, было от Бога такое слово:
І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
But this word of God came to Shemaiah the man of God:
וַיְהִי דְּבַר הָאֱלֹהִים, אֶל־שְׁמַעְיָה אִישׁ־הָאֱלֹהִים לֵאמֹר׃
23
скажи Ровоаму, сыну Соломонову, царю Иудейскому, и всему дому Иудину и Вениаминову и прочему народу:
«Скажи Рехаваму, сыну Соломона, царю Иудеи, скажи всем иудеям и вениамитя́нам и прочему народу:
— Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудеи, всему дому Иуды и Вениамина и остальному народу:
Скажи Рехав"амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:
"Say to Rehoboam son of Solomon king of Judah, to the whole house of Judah and Benjamin, and to the rest of the people,
אֱמֹר, אֶל־רְחַבְעָם בֶּן־שְׁלֹמֹה מֶלֶךְ יְהוּדָה, וְאֶל־כָּל־בֵּית יְהוּדָה וּבִנְיָמִין; וְיֶתֶר הָעָם לֵאמֹר׃
24
так говорит Господь: не ходите и не начинайте войны с братьями вашими, сынами Израилевыми; возвратитесь каждый в дом свой, ибо от Меня это было. И послушались они слова Господня и пошли назад по слову Господню.
"Так говорит Господь: не идите воевать с вашими братьями израильтянами, а лучше расходитесь по домам. Что случилось — то случилось по Моей воле!"» Услышали они слово Господа, и покорившись слову Господа, вернулись.
«Так говорит Господь: Не ходите воевать со своими братьями израильтянами. Ступайте все по домам, потому что это произошло по Моей воле». Они послушались слова Господа и, по Его слову, вернулись домой.
Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.
"This is what the LORD says: Do not go up to fight against your brothers, the Israelites. Go home, every one of you, for this is my doing."" So they obeyed the word of the LORD and went home again, as the LORD had ordered.
כֹּה אָמַר יְהוָה לֹא־תַעֲלוּ וְלֹא־תִלָּחֲמוּן עִם־אֲחֵיכֶם בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל, שׁוּבוּ אִישׁ לְבֵיתוֹ, כִּי מֵאִתִּי נִהְיָה הַדָּבָר הַזֶּה; וַיִּשְׁמְעוּ אֶת־דְּבַר יְהוָה, וַיָּשֻׁבוּ לָלֶכֶת כִּדְבַר יְהוָה׃
25
И обстроил Иеровоам Сихем на горе Ефремовой и поселился в нем; оттуда пошел и построил Пенуил.
Иеровоам отстроил город Шехем, что на Ефремовых горах, и обосновался в нем. Потом он распространил свою власть дальше и отстроил город Пенуэ́л.
Иеровоам укрепил Шехем в нагорьях Ефрема и жил там. Выйдя оттуда, он отстроил Пениэл.
І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.
Then Jeroboam fortified Shechem in the hill country of Ephraim and lived there. From there he went out and built up Peniel.
וַיִּבֶן יָרָבְעָם אֶת־שְׁכֶם בְּהַר אֶפְרַיִם וַיֵּשֶׁב בָּהּ; וַיֵּצֵא מִשָּׁם, וַיִּבֶן אֶת־פְּנוּאֵל׃
26
И говорил Иеровоам в сердце своем: царство может опять перейти к дому Давидову;
И подумал Иеровоам: «Царство еще может вернуться к дому Давида!
Иеровоам думал: «Царство может вернуться к дому Давида.
І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!
Jeroboam thought to himself, "The kingdom will now likely revert to the house of David.
וַיֹּאמֶר יָרָבְעָם בְּלִבּוֹ; עַתָּה תָּשׁוּב הַמַּמְלָכָה לְבֵית דָּוִד׃
27
если народ сей будет ходить в Иерусалим для жертвоприношения в доме Господнем, то сердце народа сего обратится к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому, и убьют они меня и возвратятся к Ровоаму, царю Иудейскому.
Если народ будет ходить в Иерусалим, чтобы приносить там жертвы в Храме Господа, то сердце этих людей вновь обратится к их господину — к Рехаваму, царю Иудеи. Они убьют меня и вернутся под власть Рехавама, царя Иудеи».
Если народ будет ходить приносить жертвы в дом Господа в Иерусалим, то сердца их обратятся к господину своему, Ровоаму, царю Иудеи. Они убьют меня и вернутся к Ровоаму, царю Иудеи».
Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав"ама, царя Юдиного. І вони заб"ють мене, та й вернуться до Рехав"ама, царя Юдиного.
If these people go up to offer sacrifices at the temple of the LORD in Jerusalem, they will again give their allegiance to their lord, Rehoboam king of Judah. They will kill me and return to King Rehoboam."
אִם־יַעֲלֶה הָעָם הַזֶּה, לַעֲשׂוֹת זְבָחִים בְּבֵית־יְהוָה בִּירוּשָׁלִַם, וְשָׁב לֵב הָעָם הַזֶּה אֶל־אֲדֹנֵיהֶם, אֶל־רְחַבְעָם מֶלֶךְ יְהוּדָה; וַהֲרָגֻנִי וְשָׁבוּ אֶל־רְחַבְעָם מֶלֶךְ־יְהוּדָה׃
28
И посоветовавшись царь сделал двух золотых тельцов и сказал [народу]: не нужно вам ходить в Иерусалим; вот боги твои, Израиль, которые вывели тебя из земли Египетской.
Посоветовался царь — и сделал двух золотых тельцов и сказал своим подданным: «Не нужно вам больше ходить в Иерусалим! Вот, израильтяне, ваши боги, которые вывели вас из Египта!»
И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: — Хватит вам ходить в Иерусалим. Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.
І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.
After seeking advice, the king made two golden calves. He said to the people, "It is too much for you to go up to Jerusalem. Here are your gods, O Israel, who brought you up out of Egypt."
וַיִּוָּעַץ הַמֶּלֶךְ, וַיַּעַשׂ שְׁנֵי עֶגְלֵי זָהָב; וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, רַב־לָכֶם מֵעֲלוֹת יְרוּשָׁלִַם, הִנֵּה אֱלֹהֶיךָ יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר הֶעֱלוּךָ מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
29
И поставил одного в Вефиле, а другого в Дане.
Одного тельца он поставил в Бет–Э́ле, другого — в Дане.
Одного он поставил в Вефиле, а другого в Дане.
І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.
One he set up in Bethel, and the other in Dan.
וַיָּשֶׂם אֶת־הָאֶחָד בְּבֵית־אֵל; וְאֶת־הָאֶחָד נָתַן בְּדָן׃
30
И повело это ко греху, ибо народ стал ходить к одному {из них,} даже в Дан, [и оставили храм Господень].
Так было положено начало греху. Одного из этих тельцов процессия народа сопровождала до самого Дана!
Это привело к греху, потому что народ стал ходить к одному из них, даже в Дан.
І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.
And this thing became a sin; the people went even as far as Dan to worship the one there.
וַיְהִי הַדָּבָר הַזֶּה לְחַטָּאת; וַיֵּלְכוּ הָעָם לִפְנֵי הָאֶחָד עַד־דָּן׃
31
И построил он капище на высоте и поставил из народа священников, которые не были из сынов Левииных.
Иеровоам построил храмы–капища и стал назначать священниками не левитов, а случайных людей.
Иеровоам построил святилища на возвышенностях и поставил священников из народа, которые не были левитами.
І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.
Jeroboam built shrines on high places and appointed priests from all sorts of people, even though they were not Levites.
וַיַּעַשׂ אֶת־בֵּית בָּמוֹת; וַיַּעַשׂ כֹּהֲנִים מִקְצוֹת הָעָם, אֲשֶׁר לֹא־הָיוּ מִבְּנֵי לֵוִי׃
32
И установил Иеровоам праздник в восьмой месяц, в пятнадцатый день месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на жертвеннике; то же сделал он в Вефиле, чтобы приносить жертву тельцам, которых сделал. И поставил в Вефиле священников высот, которые устроил,
На пятнадцатый день восьмого месяца Иеровоам устроил праздник, подобный тому, какой бывает в Иудее. Он сам поднимается к жертвеннику (такой обычай завел он в Бет–Эле, принося жертвы тельцам, которых там поставил, — а служить в Бет–Эле назначил священников с капищ, которые сам же и построил).
Он установил праздник на пятнадцатый день восьмого месяца, как тот, что справляли в Иудее, и приносил жертвы на жертвеннике в Вефиле — жертвы тельцам, которых он сделал. Там же он назначил жрецов для святилищ на возвышенностях, которые он сделал.
І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п"ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.
He instituted a festival on the fifteenth day of the eighth month, like the festival held in Judah, and offered sacrifices on the altar. This he did in Bethel, sacrificing to the calves he had made. And at Bethel he also installed priests at the high places he had made.
וַיַּעַשׂ יָרָבְעָם חָג בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁמִינִי בַּחֲמִשָּׁה־עָשָׂר יוֹם לַחֹדֶשׁ כֶּחָג אֲשֶׁר בִּיהוּדָה, וַיַּעַל עַל־הַמִּזְבֵּחַ, כֵּן עָשָׂה בְּבֵית־אֵל, לְזַבֵּחַ לָעֲגָלִים אֲשֶׁר־עָשָׂה; וְהֶעֱמִיד בְּבֵית אֵל, אֶת־כֹּהֲנֵי הַבָּמוֹת אֲשֶׁר עָשָׂה׃
33
и принес жертвы на жертвеннике, который он сделал в Вефиле, в пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил; и установил праздник для сынов Израилевых, и подошел к жертвеннику, чтобы совершить курение.
В пятнадцатый день восьмого месяца (месяц, который он выбрал по собственному произволу, чтобы учредить праздник для израильтян) поднимается он к жертвеннику в Бет–Эле (который сам же и воздвиг). Поднимается он к жертвеннику, чтобы вознести жертвенный дым…
На пятнадцатый день восьмого месяца, который он выбрал самовольно, установив праздник для израильтян, он подошел к жертвеннику, построенному им в Вефиле, чтобы возжечь благовония.
І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п"ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...
On the fifteenth day of the eighth month, a month of his own choosing, he offered sacrifices on the altar he had built at Bethel. So he instituted the festival for the Israelites and went up to the altar to make offerings.
וַיַּעַל עַל־הַמִּזְבֵּחַ אֲשֶׁר־עָשָׂה בְּבֵית־אֵל, בַּחֲמִשָּׁה עָשָׂר יוֹם בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁמִינִי, בַּחֹדֶשׁ אֲשֶׁר־בָּדָא מִלִּבַּד (מִלִּבּוֹ); וַיַּעַשׂ חָג לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיַּעַל עַל־הַמִּזְבֵּחַ לְהַקְטִיר׃