1
И сказал Илия [пророк], Фесвитянин, из жителей Галаадских, Ахаву: жив Господь Бог Израилев, пред Которым я стою! в сии годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
Илия́ Тишби́йский (из Тишбе́ Галаадского) сказал Ахаву: «Клянусь Господом, Богом Израиля, которому я служу: ни росы, ни дождя в эти годы не будет — разве что по моему повелению».
Илия из Тишбы, что в Галааде, сказал Ахаву: — Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
І сказав тішб"янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!
Now Elijah the Tishbite, from Tishbe in Gilead, said to Ahab, "As the LORD, the God of Israel, lives, whom I serve, there will be neither dew nor rain in the next few years except at my word."
וַיֹּאמֶר אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי מִתֹּשָׁבֵי גִלְעָד אֶל־אַחְאָב, חַי־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר עָמַדְתִּי לְפָנָיו, אִם־יִהְיֶה הַשָּׁנִים הָאֵלֶּה טַל וּמָטָר; כִּי אִם־לְפִי דְבָרִי׃
2
И было к нему слово Господне:
И было Илие после этого слово Господа:
К Илии было слово Господа:
І було до нього слово Господнє, говорячи:
Then the word of the LORD came to Elijah:
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלָיו לֵאמֹר׃
3
пойди отсюда и обратись на восток и скройся у потока Хорафа, что против Иордана;
«Уходи отсюда, иди на восток и скрывайся у ручья Кери́т, что к востоку от Иордана.
— Уходи отсюда, поверни на восток и спрячься у потока Керита, что к востоку от Иордана.
Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
"Leave here, turn eastward and hide in the Kerith Ravine, east of the Jordan.
לֵךְ מִזֶּה, וּפָנִיתָ לְּךָ קֵדְמָה; וְנִסְתַּרְתָּ בְּנַחַל כְּרִית, אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי הַיַּרְדֵּן׃
4
из этого потока ты будешь пить, а воронам Я повелел кормить тебя там.
Воду будешь пить из ручья, а кормить тебя Я велел воронам».
Из реки ты будешь пить, а кормить тебя Я повелел воронам.
І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.
You will drink from the brook, and I have ordered the ravens to feed you there."
וְהָיָה מֵהַנַּחַל תִּשְׁתֶּה; וְאֶת־הָעֹרְבִים צִוִּיתִי, לְכַלְכֶּלְךָ שָׁם׃
5
И пошел он и сделал по слову Господню; пошел и остался у потока Хорафа, что против Иордана.
Илия сделал, как сказал ему Господь, — пошел и поселился у ручья Керит, к востоку от Иордана.
И он сделал, как сказал ему Господь. Он пошел к потоку Кериту, что к востоку от Иордана, и остался там.
І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
So he did what the LORD had told him. He went to the Kerith Ravine, east of the Jordan, and stayed there.
וַיֵּלֶךְ וַיַּעַשׂ כִּדְבַר יְהוָה; וַיֵּלֶךְ, וַיֵּשֶׁב בְּנַחַל כְּרִית, אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי הַיַּרְדֵּן׃
6
И вороны приносили ему хлеб и мясо поутру, и хлеб и мясо по вечеру, а из потока он пил.
Каждое утро и каждый вечер вороны приносили ему хлеб и мясо, а воду он пил из ручья.
Вороны приносили ему хлеб и мясо утром и вечером, а пил он из реки.
А круки приносили йому хліба та м"яса вранці, і хліба та м"яса ввечорі, а з потоку він пив.
The ravens brought him bread and meat in the morning and bread and meat in the evening, and he drank from the brook.
וְהָעֹרְבִים, מְבִיאִים לוֹ לֶחֶם וּבָשָׂר בַּבֹּקֶר, וְלֶחֶם וּבָשָׂר בָּעָרֶב; וּמִן־הַנַּחַל יִשְׁתֶּה׃
7
По прошествии некоторого времени этот поток высох, ибо не было дождя на землю.
Но время шло, и ручей высох, ведь по всей стране не было дождя.
Через некоторое время река пересохла, потому что в стране не было дождя.
І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.
Some time later the brook dried up because there had been no rain in the land.
וַיְהִי מִקֵּץ יָמִים וַיִּיבַשׁ הַנָּחַל; כִּי לֹא־הָיָה גֶשֶׁם בָּאָרֶץ׃
8
И было к нему слово Господне:
И было Илие слово Господа:
Тогда к нему было слово Господа:
І було Господнє слово до нього, говорячи:
Then the word of the LORD came to him:
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלָיו לֵאמֹר׃
9
встань и пойди в Сарепту Сидонскую, и оставайся там; Я повелел там женщине вдове кормить тебя.
«Иди и живи в сидо́нском городе Саре́пте, там одной вдове Я велел кормить тебя».
— Теперь ступай в Сарепту, что близ Сидона, и живи там. Я повелел одной вдове кормить тебя.
Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.
"Go at once to Zarephath of Sidon and stay there. I have commanded a widow in that place to supply you with food."
קוּם לֵךְ צָרְפַתָה אֲשֶׁר לְצִידוֹן, וְיָשַׁבְתָּ שָׁם; הִנֵּה צִוִּיתִי שָׁם אִשָּׁה אַלְמָנָה לְכַלְכְּלֶךָ׃
10
И встал он и пошел в Сарепту; и когда пришел к воротам города, вот, там женщина вдова собирает дрова. И подозвал он ее и сказал: дай мне немного воды в сосуде напиться.
Илия отправился в Сарепту. Подходя к городским воротам, он увидел вдову, собиравшую хворост, подозвал ее и сказал: «Принеси мне попить немного воды в кувшине!»
И он пошел в Сарепту. Когда он подошел к воротам города, там была вдова, которая собирала дрова. Он позвал ее и сказал: — Принеси мне в сосуде немного воды попить.
І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап"юся.
So he went to Zarephath. When he came to the town gate, a widow was there gathering sticks. He called to her and asked, "Would you bring me a little water in a jar so I may have a drink?"
וַיָּקָם וַיֵּלֶךְ צָרְפַתָה, וַיָּבֹא אֶל־פֶּתַח הָעִיר, וְהִנֵּה־שָׁם אִשָּׁה אַלְמָנָה מְקֹשֶׁשֶׁת עֵצִים; וַיִּקְרָא אֵלֶיהָ וַיֹּאמַר, קְחִי־נָא לִי מְעַט־מַיִם בַּכְּלִי וְאֶשְׁתֶּה׃
11
И пошла она, чтобы взять; а он закричал вслед ей и сказал: возьми для меня и кусок хлеба в руки свои.
Она пошла за водой, но он снова подозвал ее и сказал: «Принеси мне ломоть хлеба!» —
Когда она пошла, он еще раз подозвал ее и сказал: — Принеси мне и кусок хлеба.
І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!
As she was going to get it, he called, "And bring me, please, a piece of bread."
וַתֵּלֶךְ לָקַחַת; וַיִּקְרָא אֵלֶיהָ וַיֹּאמַר, לִקְחִי־נָא לִי פַּת־לֶחֶם בְּיָדֵךְ׃
12
Она сказала: жив Господь Бог твой! у меня ничего нет печеного, а только есть горсть муки в кадке и немного масла в кувшине; и вот, я наберу полена два дров, и пойду, и приготовлю это для себя и для сына моего; съедим это и умрем.
«Клянусь Господом, твоим Богом, — ответила она, — хлеба у меня нет ни кусочка. Все, что есть — горсть муки в кадушке и немного масла в кувшине. Вот подберу пару сучков, пойду испеку что‑нибудь для себя и для сына, съедим это — и пора умирать…» —
— Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог, — ответила она, — у меня нет хлеба — лишь пригоршня муки в кадке да немного масла в кувшине. Вот возьму пару поленьев и пойду, приготовлю из этой муки еду для себя и для сына. Съедим это, а потом и умрем.
А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з"їмо ми, та й помремо...
"As surely as the LORD your God lives," she replied, "I don"t have any bread--only a handful of flour in a jar and a little oil in a jug. I am gathering a few sticks to take home and make a meal for myself and my son, that we may eat it--and die."
וַתֹּאמֶר, חַי־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אִם־יֶשׁ־לִי מָעוֹג, כִּי אִם־מְלֹא כַף־קֶמַח בַּכַּד, וּמְעַט־שֶׁמֶן בַּצַּפָּחַת; וְהִנְנִי מְקֹשֶׁשֶׁת שְׁנַיִם עֵצִים, וּבָאתִי וַעֲשִׂיתִיהוּ לִי וְלִבְנִי, וַאֲכַלְנֻהוּ וָמָתְנוּ׃
13
И сказал ей Илия: не бойся, пойди, сделай, что ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после;
«Не бойся, — сказал ей Илия. — Сделай все так, как ты сказала, только сперва испеки и принеси мне маленькую лепешку. А себе и сыну после испечешь.
Илия сказал ей: — Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.
Elijah said to her, "Don"t be afraid. Go home and do as you have said. But first make a small cake of bread for me from what you have and bring it to me, and then make something for yourself and your son.
וַיֹּאמֶר אֵלֶיהָ אֵלִיָּהוּ אַל־תִּירְאִי, בֹּאִי עֲשִׂי כִדְבָרֵךְ; אַךְ עֲשִׂי־לִי מִשָּׁם עֻגָה קְטַנָּה בָרִאשֹׁנָה וְהוֹצֵאתְ לִי, וְלָךְ וְלִבְנֵךְ, תַּעֲשִׂי בָּאַחֲרֹנָה׃
14
ибо так говорит Господь Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет до того дня, когда Господь даст дождь на землю.
Так говорит Господь, Бог Израиля: "Не закончится в кадушке мука, не иссякнет масло в кувшине, пока не пошлет Господь дождь на землю"».
Ведь так говорит Господь, Бог Израиля: «Мука в кадке не переведется и масло в кувшине не кончится до того дня, когда Господь пошлет на землю дождь».
Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.
For this is what the LORD, the God of Israel, says: "The jar of flour will not be used up and the jug of oil will not run dry until the day the LORD gives rain on the land.""
כִּי כֹה אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, כַּד הַקֶּמַח לֹא תִכְלָה, וְצַפַּחַת הַשֶּׁמֶן לֹא תֶחְסָר; עַד יוֹם תִּתֶּן־ (תֵּת־) יְהוָה גֶּשֶׁם עַל־פְּנֵי הָאֲדָמָה׃
15
И пошла она и сделала так, как сказал Илия; и кормилась она, и он, и дом ее несколько времени.
Она пошла и сделала, как велел Илия. И с тех пор, день за днем, была еда и для нее, и для Илии, и для ее домашних.
Она пошла и сделала так, как сказал ей Илия. И каждый день у нее, у Илии и у ее семьи была пища.
І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,
She went away and did as Elijah had told her. So there was food every day for Elijah and for the woman and her family.
וַתֵּלֶךְ וַתַּעֲשֶׂה כִּדְבַר אֵלִיָּהוּ; וַתֹּאכַל הוּא־וָהִיא (הִיא־וָהוּא) וּבֵיתָהּ יָמִים׃
16
Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию.
Не кончалась в кадушке мука, не иссякало масло в кувшине, как возвестил Господь через Илию.
Мука в кадке не переводилась и масло в кувшине не кончалось — по слову Господа, сказанному Илией.
дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.
For the jar of flour was not used up and the jug of oil did not run dry, in keeping with the word of the LORD spoken by Elijah.
כַּד הַקֶּמַח לֹא כָלָתָה, וְצַפַּחַת הַשֶּׁמֶן לֹא חָסֵר; כִּדְבַר יְהוָה, אֲשֶׁר דִּבֶּר בְּיַד אֵלִיָּהוּ׃
17
После этого заболел сын этой женщины, хозяйки дома, и болезнь его была так сильна, что не осталось в нем дыхания.
Через какое‑то время у хозяйки заболел сын. Ему становилось все хуже и хуже. Когда он уже не дышал,
Через некоторое время сын той женщины, хозяйки дома, заболел. Ему становилось все хуже и хуже, и наконец он перестал дышать.
І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.
Some time later the son of the woman who owned the house became ill. He grew worse and worse, and finally stopped breathing.
וַיְהִי, אַחַר הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה, חָלָה בֶּן־הָאִשָּׁה בַּעֲלַת הַבָּיִת; וַיְהִי חָלְיוֹ חָזָק מְאֹד, עַד אֲשֶׁר לֹא־נוֹתְרָה־בּוֹ נְשָׁמָה׃
18
И сказала она Илии: что мне и тебе, человек Божий? ты пришел ко мне напомнить грехи мои и умертвить сына моего.
она сказала Илие: «Что нужно тебе от меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы обличить мои грехи? Принести смерть моему сыну?» —
Тогда она сказала Илии: — Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...
She said to Elijah, "What do you have against me, man of God? Did you come to remind me of my sin and kill my son?"
וַתֹּאמֶר אֶל־אֵלִיָּהוּ, מַה־לִּי וָלָךְ אִישׁ הָאֱלֹהִים; בָּאתָ אֵלַי לְהַזְכִּיר אֶת־עֲוֹנִי וּלְהָמִית אֶת־בְּנִי׃
19
И сказал он ей: дай мне сына твоего. И взял его с рук ее, и понес его в горницу, где он жил, и положил его на свою постель,
«Дайка мне своего сына», — сказал ей Илия. Он взял у нее ребенка, отнес его наверх, к себе в комнату, положил на свою кровать
— Дай мне своего сына, — ответил ей Илия. Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
"Give me your son," Elijah replied. He took him from her arms, carried him to the upper room where he was staying, and laid him on his bed.
וַיֹּאמֶר אֵלֶיהָ תְּנִי־לִי אֶת־בְּנֵךְ; וַיִּקָּחֵהוּ מֵחֵיקָהּ, וַיַּעֲלֵהוּ אֶל־הָעֲלִיָּה, אֲשֶׁר־הוּא יֹשֵׁב שָׁם, וַיַּשְׁכִּבֵהוּ עַל־מִטָּתוֹ׃
20
и воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! неужели Ты и вдове, у которой я пребываю, сделаешь зло, умертвив сына ее?
и воззвал к Господу: «О Господь, Бог мой! Неужели и этой вдове, у которой я нашел приют, Ты сделаешь зло и убьешь ее сына?»
Затем он воззвал к Господу: — Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?
Then he cried out to the LORD, "O LORD my God, have you brought tragedy also upon this widow I am staying with, by causing her son to die?"
וַיִּקְרָא אֶל־יְהוָה וַיֹּאמַר; יְהוָה אֱלֹהָי, הֲגַם עַל־הָאַלְמָנָה אֲשֶׁר־אֲנִי מִתְגּוֹרֵר עִמָּהּ הֲרֵעוֹתָ לְהָמִית אֶת־בְּנָהּ׃
21
И простершись над отроком трижды, он воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! да возвратится душа отрока сего в него!
Трижды простирался он на теле ребенка и призывал Господа: «О Господь, Бог мой! Пусть жизнь вернется в тело этого ребенка!»
Он простерся над мальчиком три раза и воззвал к Господу: — Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!
Then he stretched himself out on the boy three times and cried to the LORD, "O LORD my God, let this boy"s life return to him!"
וַיִּתְמֹדֵד עַל־הַיֶּלֶד שָׁלֹשׁ פְּעָמִים, וַיִּקְרָא אֶל־יְהוָה וַיֹּאמַר; יְהוָה אֱלֹהָי, תָּשָׁב נָא נֶפֶשׁ־הַיֶּלֶד הַזֶּה עַל־קִרְבּוֹ׃
22
И услышал Господь голос Илии, и возвратилась душа отрока сего в него, и он ожил.
Господь услышал Илию, и жизнь вернулась в тело ребенка. Он стал дышать.
Господь услышал мольбу Илии, и жизнь мальчика вернулась к нему, и он ожил.
І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...
The LORD heard Elijah"s cry, and the boy"s life returned to him, and he lived.
וַיִּשְׁמַע יְהוָה בְּקוֹל אֵלִיָּהוּ; וַתָּשָׁב נֶפֶשׁ־הַיֶּלֶד עַל־קִרְבּוֹ וַיֶּחִי׃
23
И взял Илия отрока, и свел его из горницы в дом, и отдал его матери его, и сказал Илия: смотри, сын твой жив.
Илия взял ребенка, отнес его из своей комнаты вниз, отдал матери и сказал: «Смотри, твой сын жив». —
Илия взял мальчика и отнес его вниз из своей комнаты в дом. Он отдал его матери и сказал: — Смотри, твой сын жив!
І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!
Elijah picked up the child and carried him down from the room into the house. He gave him to his mother and said, "Look, your son is alive!"
וַיִּקַּח אֵלִיָּהוּ אֶת־הַיֶּלֶד, וַיֹּרִדֵהוּ מִן־הָעֲלִיָּה הַבַּיְתָה, וַיִּתְּנֵהוּ לְאִמּוֹ; וַיֹּאמֶר אֵלִיָּהוּ, רְאִי חַי בְּנֵךְ׃
24
И сказала та женщина Илии: теперь-то я узнала, что ты человек Божий, и что слово Господне в устах твоих истинно.
«Теперь я знаю, что ты человек Божий, — сказала она Илие. — Поистине, в твоих устах слово Господа!»
Женщина сказала Илии: — Теперь я знаю, что ты — человек Божий и что слово Господа, сказанное тобой, истинно.
І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!
Then the woman said to Elijah, "Now I know that you are a man of God and that the word of the LORD from your mouth is the truth."
וַתֹּאמֶר הָאִשָּׁה אֶל־אֵלִיָּהוּ, עַתָּה זֶה יָדַעְתִּי, כִּי אִישׁ אֱלֹהִים אָתָּה; וּדְבַר־יְהוָה בְּפִיךָ אֱמֶת׃