Третья книга Царств | 1 Kings | מלכים א, Глава 22

1
Прожили три года, и не было войны между Сириею и Израилем.
Три года не было войны между арамеями и Израилем.
Три года между Арамом и Израилем не было войны.
І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
For three years there was no war between Aram and Israel.
וַיֵּשְׁבוּ שָׁלֹשׁ שָׁנִים; אֵין מִלְחָמָה, בֵּין אֲרָם וּבֵין יִשְׂרָאֵל׃
2
На третий год Иосафат, царь Иудейский, пошел к царю Израильскому.
На третий год, когда Иосафат, царь Иудеи, пришел к царю Израиля,
Но на третий год Иосафат, царь Иудеи, отправился к царю Израиля.
І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
But in the third year Jehoshaphat king of Judah went down to see the king of Israel.
וַיְהִי בַּשָּׁנָה הַשְּׁלִישִׁית; וַיֵּרֶד יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה אֶל־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל׃
3
И сказал царь Израильский слугам своим: знаете ли, что Рамоф Галаадский наш? А мы так долго молчим, и не берем его из руки царя Сирийского.
царь Израиля сказал своим вельможам: «Вы ведь знаете, что Рамот Галаадский — наш. А мы теряем время, вместо того, чтобы отобрать его у царя арамеев!»
Царь Израиля сказал своим приближенным: — Разве вы не знаете, что Рамот Галаадский принадлежит нам, а мы и не пытаемся забрать его у царя Арама?
І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.
The king of Israel had said to his officials, "Don"t you know that Ramoth Gilead belongs to us and yet we are doing nothing to retake it from the king of Aram?"
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶל־עֲבָדָיו, הַיְדַעְתֶּם כִּי־לָנוּ רָמֹת גִּלְעָד; וַאֲנַחְנוּ מַחְשִׁים, מִקַּחַת אֹתָהּ, מִיַּד מֶלֶךְ אֲרָם׃
4
И сказал он Иосафату: пойдешь ли ты со мною на войну против Рамофа Галаадского? И сказал Иосафат царю Израильскому: как ты, так и я; как твой народ, так и мой народ; как твои кони, так и мои кони.
И он спросил Иосафата: «Пойдешь со мной войною на Рамот Галаадский?» Иосафат ответил царю Израиля: «Куда ты, туда и я. Мое войско идет за твоим войском, мои кони за твоими конями».
Он спросил Иосафата: — Пойдешь ли ты со мной воевать за Рамот Галаадский? Иосафат ответил царю Израиля: — Как ты, так и я, мой народ — твой народ, мои кони — твои кони.
І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!
So he asked Jehoshaphat, "Will you go with me to fight against Ramoth Gilead?" Jehoshaphat replied to the king of Israel, "I am as you are, my people as your people, my horses as your horses."
וַיֹּאמֶר אֶל־יְהוֹשָׁפָט, הֲתֵלֵךְ אִתִּי לַמִּלְחָמָה רָמֹת גִּלְעָד; וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט אֶל־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, כָּמוֹנִי כָמוֹךָ כְּעַמִּי כְעַמֶּךָ כְּסוּסַי כְּסוּסֶיךָ׃
5
И сказал Иосафат царю Израильскому: спроси сегодня, что скажет Господь.
И еще сказал Иосафат царю Израиля: «Сперва вопросим Господа».
Но еще Иосафат сказал царю Израиля: — Спроси сперва совета у Господа.
І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
But Jehoshaphat also said to the king of Israel, "First seek the counsel of the LORD."
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט אֶל־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל; דְּרָשׁ־נָא כַיּוֹם אֶת־דְּבַר יְהוָה׃
6
И собрал царь Израильский пророков, около четырехсот человек и сказал им: идти ли мне войною на Рамоф Галаадский, или нет? Они сказали: иди, Господь предаст {его} в руки царя.
Царь Израиля собрал пророков, человек четыреста, и спрашивает их: «Идти ли мне войной на Рамот Галаадский или не ходить?» — «Иди, — отвечали они, — Господь предаст его в руки царя!»
Царь Израиля собрал пророков — около четырехсот человек — и спросил их: — Идти ли мне войной на Рамот Галаадский или нет? — Иди, — ответили они. — Владыка отдаст его в руки царя.
І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.
So the king of Israel brought together the prophets--about four hundred men--and asked them, "Shall I go to war against Ramoth Gilead, or shall I refrain?" "Go," they answered, "for the Lord will give it into the king"s hand."
וַיִּקְבֹּץ מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶת־הַנְּבִיאִים כְּאַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, הַאֵלֵךְ עַל־רָמֹת גִּלְעָד לַמִּלְחָמָה אִם־אֶחְדָּל; וַיֹּאמְרוּ עֲלֵה, וְיִתֵּן אֲדֹנָי בְּיַד הַמֶּלֶךְ׃
7
И сказал Иосафат: нет ли здесь еще пророка Господня, чтобы нам вопросить чрез него Господа?
Иосафат спросил: «А нет ли еще какого‑нибудь пророка Господнего, через которого мы могли бы вопросить Господа?»
Но Иосафат спросил: — Разве нет здесь еще пророка Господа, которого мы могли бы спросить?
І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.
But Jehoshaphat asked, "Is there not a prophet of the LORD here whom we can inquire of?"
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, הַאֵין פֹּה נָבִיא לַיהוָה עוֹד; וְנִדְרְשָׁה מֵאוֹתוֹ׃
8
И сказал царь Израильский Иосафату: есть еще один человек, чрез которого можно вопросить Господа, но я не люблю его, ибо он не пророчествует о мне доброго, а только худое, — это Михей, сын Иемвлая. И сказал Иосафат: не говори, царь, так.
Царь Израиля ответил Иосафату: «Есть еще один человек, через которого можно вопросить Господа. Но не люблю я его: он никогда не пророчит мне ничего хорошего, всегда одни беды. Это Михей, сын Имлы́». — «Не надо так говорить», — возразил Иосафат.
Царь Израиля ответил Иосафату: — Есть еще один человек, через которого мы можем вопросить Господа, но я ненавижу его, потому что он никогда не пророчествует обо мне ничего доброго, а только плохое. Это Михей, сын Имлы. — Царю не следует так говорить, — сказал Иосафат.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син °млин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!
The king of Israel answered Jehoshaphat, "There is still one man through whom we can inquire of the LORD, but I hate him because he never prophesies anything good about me, but always bad. He is Micaiah son of Imlah." "The king should not say that," Jehoshaphat replied.
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט עוֹד אִישׁ־אֶחָד לִדְרֹשׁ אֶת־יְהוָה מֵאֹתוֹ וַאֲנִי שְׂנֵאתִיו, כִּי לֹא־יִתְנַבֵּא עָלַי טוֹב כִּי אִם־רָע, מִיכָיְהוּ בֶּן־יִמְלָה; וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, אַל־יֹאמַר הַמֶּלֶךְ כֵּן׃
9
И позвал царь Израильский одного евнуха и сказал: сходи поскорее за Михеем, сыном Иемвлая.
Тогда царь Израиля подозвал одного евнуха и сказал: «Скорее приведи Михея, сына Имлы».
Тогда царь Израиля позвал одного из военачальников и сказал: — Немедленно приведи Михея, сына Имлы!
І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, °млиного сина!
So the king of Israel called one of his officials and said, "Bring Micaiah son of Imlah at once."
וַיִּקְרָא מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, אֶל־סָרִיס אֶחָד; וַיֹּאמֶר מַהֲרָה מִיכָיְהוּ בֶן־יִמְלָה׃
10
Царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, сидели каждый на седалище своем, одетые в {царские} одежды, на площади у ворот Самарии, и все пророки пророчествовали пред ними.
На площади у ворот Самарии сидели на тронах в полном царском облачении царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, а все пророки в исступлении пророчествовали перед ними.
Облаченные в царские одеяния царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, сидели на своих тронах на площади у ворот Самарии, а все пророки пророчествовали перед ними.
І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
Dressed in their royal robes, the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah were sitting on their thrones at the threshing floor by the entrance of the gate of Samaria, with all the prophets prophesying before them.
וּמֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל וִיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה יֹשְׁבִים אִישׁ עַל־כִּסְאוֹ מְלֻבָּשִׁים בְּגָדִים בְּגֹרֶן, פֶּתַח שַׁעַר שֹׁמְרוֹן; וְכָל־הַנְּבִיאִים, מִתְנַבְּאִים לִפְנֵיהֶם׃
11
И сделал себе Седекия, сын Хенааны, железные рога, и сказал: так говорит Господь: сими избодешь Сириян до истребления их.
Седеки́я, сын Кенааны́, приделал себе железные рога и возглашал: «Так говорит Господь: этими рогами ты забодаешь арамеев, изничтожишь их!»
Так Цедекия, сын Хенааны, сделал себе железные рога и сказал: — Так говорит Господь: «Ими ты будешь бодать арамеев, пока они не будут истреблены».
А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!
Now Zedekiah son of Kenaanah had made iron horns and he declared, "This is what the LORD says: "With these you will gore the Arameans until they are destroyed.""
וַיַּעַשׂ לוֹ צִדְקִיָּה בֶן־כְּנַעֲנָה קַרְנֵי בַרְזֶל; וַיֹּאמֶר כֹּה־אָמַר יְהוָה, בְּאֵלֶּה תְּנַגַּח אֶת־אֲרָם עַד־כַּלֹּתָם׃
12
И все пророки пророчествовали то же, говоря: иди на Рамоф Галаадский, будет успех, Господь предаст {его} в руку царя.
И все остальные пророки предрекали то же самое. «Иди на Рамот Галаадский! — говорили они. — Удача с тобой! Господь отдаст его в руки царя!»
Все остальные пророки пророчествовали о том же, говоря: — Иди на Рамот Галаадский и будь победителем; Господь отдаст его в руки царя.
І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.
All the other prophets were prophesying the same thing. "Attack Ramoth Gilead and be victorious," they said, "for the LORD will give it into the king"s hand."
וְכָל־הַנְּבִאִים, נִבְּאִים כֵּן לֵאמֹר; עֲלֵה רָמֹת גִּלְעָד וְהַצְלַח, וְנָתַן יְהוָה בְּיַד הַמֶּלֶךְ׃
13
Посланный, который пошел позвать Михея, говорил ему: вот, речи пророков единогласно {предвещают} царю доброе; пусть бы и твое слово было согласно с словом каждого из них; изреки и ты доброе.
Посланец, которому велено было позвать Михея, сказал ему: «Все пророки в один голос сулят царю удачу. Хорошо бы и твое пророчество было таким же, как их пророчество. Хорошо бы и ты предрек удачу».
Посланник, который ходил, чтобы позвать Михея, сказал ему: — Слушай, все остальные пророки, как один, предсказывают царю успех. Пусть твое слово будет согласно с их словами, и говори благоприятно.
А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.
The messenger who had gone to summon Micaiah said to him, "Look, as one man the other prophets are predicting success for the king. Let your word agree with theirs, and speak favorably."
וְהַמַּלְאָךְ אֲשֶׁר־הָלַךְ לִקְרֹא מִיכָיְהוּ, דִּבֶּר אֵלָיו לֵאמֹר, הִנֵּה־נָא דִּבְרֵי הַנְּבִיאִים פֶּה־אֶחָד טוֹב אֶל־הַמֶּלֶךְ; יְהִי־נָא דִבְרֵיךָ (דְבָרְךָ), כִּדְבַר אַחַד מֵהֶם וְדִבַּרְתָּ טּוֹב׃
14
И сказал Михей: жив Господь! я изреку то, что скажет мне Господь.
Михей ответил: «Клянусь Господом, я скажу то, что мне откроет Господь».
Но Михей сказал: — Верно, как и то, что Господь жив, я скажу ему лишь то, что скажет мне Господь.
І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!
But Micaiah said, "As surely as the LORD lives, I can tell him only what the LORD tells me."
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ; חַי־יְהוָה כִּי אֶת־אֲשֶׁר יֹאמַר יְהוָה אֵלַי אֹתוֹ אֲדַבֵּר׃
15
И пришел он к царю. Царь сказал ему: Михей! идти ли нам войною на Рамоф Галаадский, или нет? И сказал тот ему: иди, будет успех, Господь предаст {его} в руку царя.
Михей пришел к царю, и царь спросил у него: «Михей, идти нам войною на Рамот Галаадский или нет?» — «Иди! — ответил Михей. — Удача с тобой! Господь отдаст его в руки царя!»
Когда он пришел, царь спросил его: — Михей! Идти ли нам воевать с Рамотом Галаадским или нет? — Иди конечно, и будь победителем, — ответил он. — Господь обязательно отдаст его в руки царя.
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.
When he arrived, the king asked him, "Micaiah, shall we go to war against Ramoth Gilead, or shall I refrain?" "Attack and be victorious," he answered, "for the LORD will give it into the king"s hand."
וַיָּבוֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ, וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֵלָיו, מִיכָיְהוּ הֲנֵלֵךְ אֶל־רָמֹת גִּלְעָד לַמִּלְחָמָה אִם־נֶחְדָּל; וַיֹּאמֶר אֵלָיו עֲלֵה וְהַצְלַח, וְנָתַן יְהוָה בְּיַד הַמֶּלֶךְ׃
16
И сказал ему царь: еще и еще заклинаю тебя, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины во имя Господа.
Царь сказал: «Сколько же раз я буду тебя заклинать: говори мне правду и только правду, во имя Господа!»
Но царь сказал ему: — Сколько раз мне заставить тебя поклясться, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины во Имя Господа?
І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім"я Господа?
The king said to him, "How many times must I make you swear to tell me nothing but the truth in the name of the LORD?"
וַיֹּאמֶר אֵלָיו הַמֶּלֶךְ, עַד־כַּמֶּה פְעָמִים אֲנִי מַשְׁבִּעֶךָ; אֲשֶׁר לֹא־תְדַבֵּר אֵלַי רַק־אֱמֶת בְּשֵׁם יְהוָה׃
17
И сказал он: я вижу всех Израильтян, рассеянных по горам, как овец, у которых нет пастыря. И сказал Господь: нет у них начальника, пусть возвращаются с миром каждый в свой дом.
И тогда сказал Михей: «Я видел: все израильское войско по горам рассеяно, словно овцы без пастуха. И сказал Господь: у них нет хозяина, пусть расходятся без боя по домам». —
Тогда Михей ответил: — Я видел весь Израиль рассеянным по горам, как овцы без пастуха, и Господь сказал: «У них нет господина. Пусть каждый возвращается с миром домой».
А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.
Then Micaiah answered, "I saw all Israel scattered on the hills like sheep without a shepherd, and the LORD said, "These people have no master. Let each one go home in peace.""
וַיֹּאמֶר, רָאִיתִי אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל נְפֹצִים אֶל־הֶהָרִים, כַּצֹּאן אֲשֶׁר אֵין־לָהֶם רֹעֶה; וַיֹּאמֶר יְהוָה לֹא־אֲדֹנִים לָאֵלֶּה, יָשׁוּבוּ אִישׁ־לְבֵיתוֹ בְּשָׁלוֹם׃
18
И сказал царь Израильский Иосафату: не говорил ли я тебе, что он не пророчествует о мне доброго, а только худое?
«Говорил же я тебе, — сказал царь Израиля Иосафату, — он никогда не пророчит мне ничего хорошего, всегда одни беды».
Царь Израиля сказал Иосафату: — Разве я не говорил тебе, что он никогда не пророчествует обо мне ничего хорошего, одно лишь плохое?
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
The king of Israel said to Jehoshaphat, "Didn"t I tell you that he never prophesies anything good about me, but only bad?"
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט; הֲלוֹא אָמַרְתִּי אֵלֶיךָ, לוֹא־יִתְנַבֵּא עָלַי טוֹב כִּי אִם־רָע׃
19
И сказал [Михей]: [не так; не я, а] выслушай слово Господне: я видел Господа, сидящего на престоле Своем, и все воинство небесное стояло при Нем, по правую и по левую руку Его;
А Михей продолжал: «Выслушай слово Господа. Я видел Господа: Он восседал на престоле, и все небесное воинство стояло рядом с Ним, по правую и по левую руку от Него.
Михей сказал: — Итак, выслушай слово Господа. Я видел Господа сидящим на Своем престоле, со всем небесным воинством, стоявшим справа и слева от Него.
А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.
Micaiah continued, "Therefore hear the word of the LORD: I saw the LORD sitting on his throne with all the host of heaven standing around him on his right and on his left.
וַיֹּאמֶר לָכֵן שְׁמַע דְּבַר־יְהוָה; רָאִיתִי אֶת־יְהוָה יֹשֵׁב עַל־כִּסְאוֹ, וְכָל־צְבָא הַשָּׁמַיִם עֹמֵד עָלָיו, מִימִינוֹ וּמִשְּׂמֹאלוֹ׃
20
и сказал Господь: кто склонил бы Ахава, чтобы он пошел и пал в Рамофе Галаадском? И один говорил так, другой говорил иначе;
Господь спросил: "Кто одурачит Ахава, чтобы он пошел в поход и пал в Рамоте Галаадcком?" Каждый предлагал свое.
Господь сказал: «Кто выманит Ахава, чтобы он пошел и пал при Рамоте Галаадском?». Один предлагал одно, другой другое,
І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.
And the LORD said, "Who will entice Ahab into attacking Ramoth Gilead and going to his death there?" "One suggested this, and another that.
וַיֹּאמֶר יְהוָה, מִי יְפַתֶּה אֶת־אַחְאָב, וְיַעַל וְיִפֹּל בְּרָמֹת גִּלְעָד; וַיֹּאמֶר זֶה בְּכֹה, וְזֶה אֹמֵר בְּכֹה׃
21
и выступил один дух, стал пред лицем Господа и сказал: я склоню его. И сказал ему Господь: чем?
Выступил вперед некий дух, предстал пред Господом и сказал: "Я его одурачу!"Господь спросил: "Как?"
пока, наконец, не вышел некий дух и встал перед Господом и сказал: «Я его выманю». «Как?» — спросил Господь.
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
Finally, a spirit came forward, stood before the LORD and said, "I will entice him."
וַיֵּצֵא הָרוּחַ, וַיַּעֲמֹד לִפְנֵי יְהוָה, וַיֹּאמֶר אֲנִי אֲפַתֶּנּוּ; וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלָיו בַּמָּה׃
22
Он сказал: я выйду и сделаюсь духом лживым в устах всех пророков его. {Господь} сказал: ты склонишь его и выполнишь это; пойди и сделай так.
Тот ответил: "Я пойду и стану лживым духом в устах всех его пророков". И Господь промолвил: "Да, тебе удастся одурачить его. Иди, делай, как сказал".
«Я пойду и стану лживым духом в устах всех его пророков», — сказал он. «Да, ты преуспеешь в этом и выманишь его, — сказал Господь. — Иди и сделай так».
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
" "By what means?" the LORD asked. " "I will go out and be a lying spirit in the mouths of all his prophets," he said. " "You will succeed in enticing him," said the LORD. "Go and do it."
וַיֹּאמֶר, אֵצֵא וְהָיִיתִי רוּחַ שֶׁקֶר, בְּפִי כָּל־נְבִיאָיו; וַיֹּאמֶר, תְּפַתֶּה וְגַם־תּוּכָל, צֵא וַעֲשֵׂה־כֵן׃
23
И вот, теперь попустил Господь духа лживого в уста всех сих пророков твоих; но Господь изрек о тебе недоброе.
Так вот, смотри — в уста всех этих твоих пророков Господь вложил лживый дух. Господь вынес тебе приговор».
И вот теперь Господь вложил в уста всех этих твоих пророков лживый дух, а тебе Господь определил беду.
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...
"So now the LORD has put a lying spirit in the mouths of all these prophets of yours. The LORD has decreed disaster for you."
וְעַתָּה, הִנֵּה נָתַן יְהוָה רוּחַ שֶׁקֶר, בְּפִי כָּל־נְבִיאֶיךָ אֵלֶּה; וַיהוָה, דִּבֶּר עָלֶיךָ רָעָה׃
24
И подошел Седекия, сын Хенааны, и, ударив Михея по щеке, сказал: как, неужели от меня отошел Дух Господень, чтобы говорить в тебе?
Тогда Седекия, сын Кенааны, подошел, ударил Михея по щеке и сказал: «Это еще каким таким образом дух Господа меня покинул и стал говорить с тобой?»
Тогда Цедекия, сын Хенааны, подошел и ударил Михея по щеке. — Как это Дух от Господа перешел от меня к тебе, чтобы говорить с тобой? — спросил он.
І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
Then Zedekiah son of Kenaanah went up and slapped Micaiah in the face. "Which way did the spirit from the LORD go when he went from me to speak to you?" he asked.
וַיִּגַּשׁ צִדְקִיָּהוּ בֶן־כְּנַעֲנָה, וַיַּכֶּה אֶת־מִיכָיְהוּ עַל־הַלֶּחִי; וַיֹּאמֶר אֵי־זֶה עָבַר רוּחַ־יְהוָה מֵאִתִּי לְדַבֵּר אוֹתָךְ׃
25
И сказал Михей: вот, ты увидишь {это} в тот день, когда будешь бегать из одной комнаты в другую, чтоб укрыться,
Михей ответил: «Придет день, узнаешь. И тогда забьешься в самый дальний угол дома, чтоб тебя не нашли». —
Михей ответил: — Ты узнаешь это в тот день, когда будешь прятаться во внутренней комнате.
А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.
Micaiah replied, "You will find out on the day you go to hide in an inner room."
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ, הִנְּךָ רֹאֶה בַּיּוֹם הַהוּא; אֲשֶׁר תָּבֹא חֶדֶר בְּחֶדֶר לְהֵחָבֵה׃
26
и сказал царь Израильский: возьмите Михея и отведите его к Амону градоначальнику и к Иоасу, сыну царя,
«Возьмите Михея, — приказал царь Израиля, — отведите его к Амо́ну, градоначальнику, и Иоа́су, сыну царя,
Тогда царь Израиля приказал: — Возьмите Михея и отправьте его обратно к Амону, правителю города, и к Иоашу, сыну царя,
І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
The king of Israel then ordered, "Take Micaiah and send him back to Amon the ruler of the city and to Joash the king"s son
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, קַח אֶת־מִיכָיְהוּ, וַהֲשִׁיבֵהוּ אֶל־אָמֹן שַׂר־הָעִיר; וְאֶל־יוֹאָשׁ בֶּן־הַמֶּלֶךְ׃
27
и скажите: так говорит царь: посадите этого в темницу и кормите его скудно хлебом и скудно водою, доколе я не возвращусь в мире.
и передайте им: "Так говорит царь: бросьте его в темницу, и пусть сидит на хлебе и воде, пока я не вернусь с войны"».
и скажите: Так говорит царь: «Посадите этого человека в темницу и держите его впроголодь на хлебе и воде, пока я не вернусь благополучно».
та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в"язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
and say, "This is what the king says: Put this fellow in prison and give him nothing but bread and water until I return safely.""
וְאָמַרְתָּ, כֹּה אָמַר הַמֶּלֶךְ, שִׂימוּ אֶת־זֶה בֵּית הַכֶּלֶא; וְהַאֲכִילֻהוּ לֶחֶם לַחַץ וּמַיִם לַחַץ, עַד בֹּאִי בְשָׁלוֹם׃
28
И сказал Михей: если возвратишься в мире, то не Господь говорил чрез меня. И сказал: слушай, весь народ!
Михей ответил: «Если ты вернешься с войны, то не Господь вещал через меня!» (И сказал Михей: «Внемлите мне, все народы…»)
Михей сказал: — Если ты благополучно вернешься, значит, Господь не говорил через меня. И еще он сказал: — Пусть все услышат это!
А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!
Micaiah declared, "If you ever return safely, the LORD has not spoken through me." Then he added, "Mark my words, all you people!"
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ, אִם־שׁוֹב תָּשׁוּב בְּשָׁלוֹם, לֹא־דִבֶּר יְהוָה בִּי; וַיֹּאמֶר שִׁמְעוּ עַמִּים כֻּלָּם׃
29
И пошел царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, к Рамофу Галаадскому.
А царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, пошли войною на Рамот Галаадский.
Царь Израиля пошел на Рамот Галаадский с Иосафатом, царем Иудеи.
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
So the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah went up to Ramoth Gilead.
וַיַּעַל מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל וְיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה רָמֹת גִּלְעָד׃
30
И сказал царь Израильский Иосафату: я переоденусь и вступлю в сражение, а ты надень твои {царские} одежды. И переоделся царь Израильский и вступил в сражение.
«Я надену чужую одежду и брошусь в бой, — сказал царь Израиля Иосафату, — а ты оставайся в своих царских одеждах». Царь Израиля надел чужую одежду и бросился в бой.
Царь Израиля сказал Иосафату: — Я вступлю в сражение переодетым, но ты носи свои царские одежды. Царь Израиля переоделся и вступил в сражение.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
The king of Israel said to Jehoshaphat, "I will enter the battle in disguise, but you wear your royal robes." So the king of Israel disguised himself and went into battle.
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט, הִתְחַפֵּשׂ וָבֹא בַמִּלְחָמָה, וְאַתָּה לְבַשׁ בְּגָדֶיךָ; וַיִּתְחַפֵּשׂ מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, וַיָּבוֹא בַּמִּלְחָמָה׃
31
Сирийский царь повелел начальникам колесниц, которых у него было тридцать два, сказав: не сражайтесь ни с малым, ни с великим, а только с одним царем Израильским.
А царь арамеев приказал начальникам своих колесничных отрядов (их у него было тридцать два): «Не вступайте в бой ни с командирами, ни с рядовыми — только с царем Израиля».
А царь Арама приказал тридцати двум начальникам над своими колесницами: — Не сражайтесь ни с кем, ни с малым, ни с великим, кроме царя Израиля.
А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.
Now the king of Aram had ordered his thirty-two chariot commanders, "Do not fight with anyone, small or great, except the king of Israel."
וּמֶלֶךְ אֲרָם צִוָּה אֶת־שָׂרֵי הָרֶכֶב אֲשֶׁר־לוֹ שְׁלֹשִׁים וּשְׁנַיִם לֵאמֹר, לֹא תִּלָּחֲמוּ, אֶת־קָטֹן וְאֶת־גָּדוֹל; כִּי אִם־אֶת־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל לְבַדּוֹ׃
32
Начальники колесниц, увидев Иосафата, подумали: "верно это царь Израильский", и поворотили на него, чтобы сразиться {с ним.} И закричал Иосафат.
Когда начальники арамейских колесничных отрядов увидели Иосафата, то решили, что это и есть царь Израиля, и повернули к нему, чтобы сразиться с ним. Иосафат закричал.
Когда начальники над колесницами увидели Иосафата, они подумали: «Конечно, это и есть царь Израиля!». И они повернули, чтобы напасть на него, но когда Иосафат закричал,
І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.
When the chariot commanders saw Jehoshaphat, they thought, "Surely this is the king of Israel." So they turned to attack him, but when Jehoshaphat cried out,
וַיְהִי כִּרְאוֹת שָׂרֵי הָרֶכֶב אֶת־יְהוֹשָׁפָט, וְהֵמָּה אָמְרוּ אַךְ מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל הוּא, וַיָּסֻרוּ עָלָיו לְהִלָּחֵם; וַיִּזְעַק יְהוֹשָׁפָט׃
33
Начальники колесниц, видя, что это не Израильский царь, поворотили от него.
Те увидели, что это не царь Израиля, и повернули в другую сторону.
начальники над колесницами увидели, что он не царь Израиля, и перестали его преследовать.
І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
the chariot commanders saw that he was not the king of Israel and stopped pursuing him.
וַיְהִי, כִּרְאוֹת שָׂרֵי הָרֶכֶב, כִּי־לֹא־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל הוּא; וַיָּשׁוּבוּ מֵאַחֲרָיו׃
34
А один человек случайно натянул лук и ранил царя Израильского сквозь швы лат. И сказал он своему вознице: повороти назад и вывези меня из войска, ибо я ранен.
А какой‑то лучник выстрелил — и, сам того не зная, сразил царя Израиля. Стрела прошла в щель между латами. «Поворачивай, вывози меня из боя! — сказал царь. — Я ранен».
Но кто-то натянул лук и случайно ранил царя Израиля, так что стрела попала в щель между доспехами. Царь сказал своему колесничему: — Разворачивайся и вывези меня из боя! Я ранен.
А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв"язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...
But someone drew his bow at random and hit the king of Israel between the sections of his armor. The king told his chariot driver, "Wheel around and get me out of the fighting. I"ve been wounded."
וְאִישׁ, מָשַׁךְ בַּקֶּשֶׁת לְתֻמּוֹ, וַיַּכֶּה אֶת־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, בֵּין הַדְּבָקִים וּבֵין הַשִּׁרְיָן; וַיֹּאמֶר לְרַכָּבוֹ, הֲפֹךְ יָדְךָ וְהוֹצִיאֵנִי מִן־הַמַּחֲנֶה כִּי הָחֳלֵיתִי׃
35
Но сражение в тот день усилилось, и царь стоял на колеснице против Сириян, и вечером умер, и кровь из раны лилась в колесницу.
Сражение в тот день было жарким. Царя поддерживали, чтобы он стоял на колеснице, на виду у арамеев, но к вечеру он умер. Колесница была залита кровью из его раны.
Но битва кипела весь день, и царь был вынужден стоять в своей колеснице перед арамеями. Кровь из раны текла на пол колесницы, и вечером он умер.
І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.
All day long the battle raged, and the king was propped up in his chariot facing the Arameans. The blood from his wound ran onto the floor of the chariot, and that evening he died.
וַתַּעֲלֶה הַמִּלְחָמָה בַּיּוֹם הַהוּא, וְהַמֶּלֶךְ, הָיָה מָעֳמָד בַּמֶּרְכָּבָה נֹכַח אֲרָם; וַיָּמָת בָּעֶרֶב, וַיִּצֶק דַּם־הַמַּכָּה אֶל־חֵיק הָרָכֶב׃
36
И провозглашено было по всему стану при захождении солнца: каждый иди в свой город, каждый в свою землю!
Когда зашло солнце, по войску пронесся клич: «Возвращаемся! Каждый — в свой город, в свою землю!»
Когда садилось солнце, по войску прокатился клич: — Пусть каждый человек возвращается в свой город, каждый — в свою землю!
А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!
As the sun was setting, a cry spread through the army: "Every man to his town; everyone to his land!"
וַיַּעֲבֹר הָרִנָּה בַּמַּחֲנֶה, כְּבֹא הַשֶּׁמֶשׁ לֵאמֹר; אִישׁ אֶל־עִירוֹ וְאִישׁ אֶל־אַרְצוֹ׃
37
И умер царь, и привезен был в Самарию, и похоронили царя в Самарии.
Мертвого царя отвезли в Самарию и там похоронили.
Царь умер и был привезен в Самарию, где его и похоронили.
І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.
So the king died and was brought to Samaria, and they buried him there.
וַיָּמָת הַמֶּלֶךְ, וַיָּבוֹא שֹׁמְרוֹן; וַיִּקְבְּרוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ בְּשֹׁמְרוֹן׃
38
И обмыли колесницу на пруде Самарийском, и псы лизали кровь его, и омывали блудницы, по слову Господа, которое Он изрек.
Колесницу мыли в Самарийском пруду, и псы лизали кровь убитого, и тут же подмывались проститутки. Так исполнилось слово Господа.
А колесницу вымыли в одном из прудов Самарии, где мылись блудницы, и псы лизали его кровь — по слову Господа, которое Он изрек.
І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
They washed the chariot at a pool in Samaria (where the prostitutes bathed), and the dogs licked up his blood, as the word of the LORD had declared.
וַיִּשְׁטֹף אֶת־הָרֶכֶב עַל בְּרֵכַת שֹׁמְרוֹן, וַיָּלֹקּוּ הַכְּלָבִים אֶת־דָּמוֹ, וְהַזֹּנוֹת רָחָצוּ; כִּדְבַר יְהוָה אֲשֶׁר דִּבֵּר׃
39
Прочие дела Ахава, все, что он делал, и дом из слоновой кости, который он построил, и все города, которые он строил, описаны в летописи царей Израильских.
А прочее об Ахаве и его деяниях — о строительстве дворца из слоновой кости и обо всех отстроенных им городах — написано в «Летописях царей Израиля»!
Что же до прочих событий правления Ахава и того, что он сделал, включая дворец, построенный им и выложенный слоновой костью, и города, которые он укрепил, то разве не записано об этом в «Книге летописей царей Израиля»?
А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
As for the other events of Ahab"s reign, including all he did, the palace he built and inlaid with ivory, and the cities he fortified, are they not written in the book of the annals of the kings of Israel?
וְיֶתֶר דִּבְרֵי אַחְאָב וְכָל־אֲשֶׁר עָשָׂה, וּבֵית הַשֵּׁן אֲשֶׁר בָּנָה, וְכָל־הֶעָרִים אֲשֶׁר בָּנָה; הֲלוֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃
40
И почил Ахав с отцами своими, и воцарился Охозия, сын его, вместо него.
Ахав почил с предками; царем после него стал его сын Аха́зия.
Ахав упокоился со своими предками. Охозия, его сын, стал царем вместо него.
І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.
Ahab rested with his fathers. And Ahaziah his son succeeded him as king.
וַיִּשְׁכַּב אַחְאָב עִם־אֲבֹתָיו; וַיִּמְלֹךְ אֲחַזְיָהוּ בְנוֹ תַּחְתָּיו׃
41
Иосафат, сын Асы, воцарился над Иудеею в четвертый год Ахава, царя Израильского.
Иосафат, сын Асы, стал царем Иудеи в четвертый год царствования Ахава, царя Израиля.
Иосафат, сын Асы, стал царем Иудеи на четвертом году правления Ахава, царя Израиля.
А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
Jehoshaphat son of Asa became king of Judah in the fourth year of Ahab king of Israel.
וִיהוֹשָׁפָט בֶּן־אָסָא, מָלַךְ עַל־יְהוּדָה; בִּשְׁנַת אַרְבַּע, לְאַחְאָב מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל׃
42
Тридцати пяти лет был Иосафат, когда воцарился, и двадцать пять лет царствовал в Иерусалиме. Имя матери его Азува, дочь Салаиля.
Тридцати пяти лет от роду Иосафат стал царем и двадцать пять лет царствовал в Иерусалиме. Его мать — Азува́, дочь Шилхи́.
Иосафату было тридцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме двадцать пять лет. Его мать звали Азува, она была дочерью Шилхи.
Йосафат був віку тридцяти й п"яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п"ять літ царював в Єрусалимі. А ім"я його матері Азува, дочка Шілхи.
Jehoshaphat was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother"s name was Azubah daughter of Shilhi.
יְהוֹשָׁפָט, בֶּן־שְׁלֹשִׁים וְחָמֵשׁ שָׁנָה בְּמָלְכוֹ, וְעֶשְׂרִים וְחָמֵשׁ שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם; וְשֵׁם אִמּוֹ, עֲזוּבָה בַּת־שִׁלְחִי׃
43
Он ходил во всем путем отца своего Асы, не сходил с него, делая угодное пред очами Господними. Только высоты не были отменены; народ еще совершал жертвы и курения на высотах.
Он во всем следовал за своим отцом Асой, и его дела были угодны Господу. Вот только капища оставались, и народ свои жертвы приносил, и закалывал, и сжигал в капищах.
Он во всем ходил путями своего отца Асы и не уклонялся от них, делая то, что было правильным в глазах Господа. Но святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать кадильные благовония.
І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.
In everything he walked in the ways of his father Asa and did not stray from them; he did what was right in the eyes of the LORD. The high places, however, were not removed, and the people continued to offer sacrifices and burn incense there.
וַיֵּלֶךְ, בְּכָל־דֶּרֶךְ אָסָא אָבִיו לֹא־סָר מִמֶּנּוּ; לַעֲשׂוֹת הַיָּשָׁר בְּעֵינֵי יְהוָה׃ אַךְ הַבָּמוֹת לֹא־סָרוּ; עוֹד הָעָם מְזַבְּחִים וּמְקַטְּרִים בַּבָּמוֹת׃
44
Иосафат заключил мир с царем Израильским.
С царем Израиля у Иосафата был мир.
Еще Иосафат заключил мир с царем Израиля.
І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.
Jehoshaphat was also at peace with the king of Israel.
וַיַּשְׁלֵם יְהוֹשָׁפָט עִם־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל׃
45
Прочие дела Иосафата и подвиги его, какие он совершил, и как он воевал, описаны в летописи царей Иудейских.
А прочее об Иосафате, о его деяниях и доблести и о войнах, которые он вел, написано в «Летописях царей Иудеи».
Прочие события правления Иосафата, то, чего он достиг, и его воинские подвиги, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?
А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
As for the other events of Jehoshaphat"s reign, the things he achieved and his military exploits, are they not written in the book of the annals of the kings of Judah?
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יְהוֹשָׁפָט וּגְבוּרָתוֹ אֲשֶׁר־עָשָׂה וַאֲשֶׁר נִלְחָם; הֲלֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יְהוּדָה׃
46
И остатки блудников, которые остались во дни отца его Асы, он истребил с земли.
Иосафат уничтожил последних «посвященных», которые еще оставались при его отце Асе.
Остаток храмовых блудников, которые еще были в стране в дни его отца Асы, он искоренил.
А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.
He rid the land of the rest of the male shrine prostitutes who remained there even after the reign of his father Asa.
וְיֶתֶר הַקָּדֵשׁ, אֲשֶׁר נִשְׁאַר, בִּימֵי אָסָא אָבִיו; בִּעֵר מִן־הָאָרֶץ׃
47
В Идумее тогда не было царя; {был} наместник царский.
Царя в это время в Эдоме не было — был царский наместник.
В Эдоме не было царя, правил наместник.
А царя не було в Едомі, був намісник царів.
There was then no king in Edom; a deputy ruled.
וּמֶלֶךְ אֵין בֶּאֱדוֹם נִצָּב מֶלֶךְ׃
48
[Царь] Иосафат сделал корабли на море, чтобы ходить в Офир за золотом; но они не дошли, ибо разбились в Ецион-Гавере.
Иосафат построил таршишские корабли и хотел снарядить их в Офир за золотом; но они так и не поплыли — разбились в Эцио́н–Ге́вере.
Иосафат построил флотилию таршишских кораблей, чтобы плавать в Офир за золотом, но они так и не отплыли, потому что разбились в родном порту Эцион-Гевер.
А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.
Now Jehoshaphat built a fleet of trading ships to go to Ophir for gold, but they never set sail--they were wrecked at Ezion Geber.
יְהוֹשָׁפָט עָשָׂר (עָשָׂה) אֳנִיּוֹת תַּרְשִׁישׁ לָלֶכֶת אוֹפִירָה לַזָּהָב וְלֹא הָלָךְ; כִּי־נִשְׁבְּרָה (נִשְׁבְּרוּ) אֳנִיּוֹת בְּעֶצְיוֹן גָּבֶר׃
49
Тогда сказал Охозия, сын Ахава, Иосафату: пусть мои слуги пойдут с твоими слугами на кораблях. Но Иосафат не согласился.
(Ахазия, сын Ахава, предлагал тогда Иосафату: «Пусть мои люди поплывут с твоими на этих кораблях», — но Иосафат не согласился.)
В то время Охозия, сын Ахава, сказал Иосафату: — Пусть мои люди плавают вместе с твоими. Но Иосафат не захотел.
Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.
At that time Ahaziah son of Ahab said to Jehoshaphat, "Let my men sail with your men," but Jehoshaphat refused.
אָז אָמַר אֲחַזְיָהוּ בֶן־אַחְאָב אֶל־יְהוֹשָׁפָט, יֵלְכוּ עֲבָדַי עִם־עֲבָדֶיךָ בָּאֳנִיּוֹת; וְלֹא אָבָה יְהוֹשָׁפָט׃
50
И почил Иосафат с отцами своими и был погребен с отцами своими в городе Давида, отца своего. И воцарился Иорам, сын его, вместо него.
Иосафат почил с предками и был похоронен вместе с предками в Городе Давидовом. Царем после него стал его сын Иора́м.
Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в городе Давида, своего отца. Иорам, его сын, стал царем вместо него.
І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
Then Jehoshaphat rested with his fathers and was buried with them in the city of David his father. And Jehoram his son succeeded him.
וַיִּשְׁכַּב יְהוֹשָׁפָט עִם־אֲבֹתָיו, וַיִּקָּבֵר עִם־אֲבֹתָיו, בְּעִיר דָּוִד אָבִיו; וַיִּמְלֹךְ יְהוֹרָם בְּנוֹ תַּחְתָּיו׃
51
Охозия, сын Ахава, воцарился над Израилем в Самарии, в семнадцатый год Иосафата, царя Иудейского, и царствовал над Израилем [в Самарии] два года,
Ахазия, сын Ахава, стал царем Израиля в семнадцатый год царствования Иосафата, царя Иудеи. Два года царствовал он в Самарии.
Охозия, сын Ахава, стал царем Израиля в Самарии на семнадцатом году правления Иосафата, царя Иудеи, и правил Израилем два года.
Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
Ahaziah son of Ahab became king of Israel in Samaria in the seventeenth year of Jehoshaphat king of Judah, and he reigned over Israel two years.
אֲחַזְיָהוּ בֶן־אַחְאָב, מָלַךְ עַל־יִשְׂרָאֵל בְּשֹׁמְרוֹן, בִּשְׁנַת שְׁבַע עֶשְׂרֵה, לִיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ יְהוּדָה; וַיִּמְלֹךְ עַל־יִשְׂרָאֵל שְׁנָתָיִם׃
52
и делал неугодное пред очами Господа, и ходил путем отца своего и путем матери своей и путем Иеровоама, сына Наватова, который ввел Израиля в грех:
Он творил дела, ненавистные Господу, шел по тому же пути, что отец и мать его, по пути Иеровоама, сына Невата, по вине которого весь Израиль погряз в грехе.
Он делал зло в глазах Господа, потому что ходил путями отца и матери, и путями Иеровоама, сына Навата, который склонил Израиль к греху.
І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
He did evil in the eyes of the LORD, because he walked in the ways of his father and mother and in the ways of Jeroboam son of Nebat, who caused Israel to sin.
וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; וַיֵּלֶךְ, בְּדֶרֶךְ אָבִיו וּבְדֶרֶךְ אִמּוֹ, וּבְדֶרֶךְ יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט, אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל׃
53
он служил Ваалу и поклонялся ему и прогневал Господа Бога Израилева всем тем, что делал отец его.
Он служил Ваалу и поклонялся ему, оскорбляя Господа, Бога Израиля, — во всем поступал так же, как и его отец.
Он служил Баалу, поклонялся ему и вызывал гнев Господа, Бога Израиля, как и его отец.
І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.
He served and worshiped Baal and provoked the LORD, the God of Israel, to anger, just as his father had done.
וַיַּעֲבֹד אֶת־הַבַּעַל, וַיִּשְׁתַּחֲוֶה לוֹ; וַיַּכְעֵס, אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, כְּכֹל אֲשֶׁר־עָשָׂה אָבִיו׃