1
Иорам, сын Ахава, воцарился над Израилем в Самарии в восемнадцатый год Иосафата, царя Иудейского, и царствовал двенадцать лет,
Иорам, сын Ахава, стал царем Израиля в восемнадцатый год царствования Иосафата, царя Иудеи. Царствовал он двенадцать лет.
Иорам, сын Ахава, стал царем Израиля на восемнадцатом году правления Иосафата, царя Иудеи, и правил в Самарии двенадцать лет.
А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
Joram son of Ahab became king of Israel in Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and he reigned twelve years.
וִיהוֹרָם בֶּן־אַחְאָב, מָלַךְ עַל־יִשְׂרָאֵל בְּשֹׁמְרוֹן, בִּשְׁנַת שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה, לִיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ יְהוּדָה; וַיִּמְלֹךְ שְׁתֵּים־עֶשְׂרֵה שָׁנָה׃
2
и делал неугодное в очах Господних, хотя не так, как отец его и мать его: он снял статую Ваала, которую сделал отец его;
И творил он дела, ненавистные Господу, хотя и меньше, чем отец его и мать; он даже убрал священный камень Ваа́ла, поставленный его отцом.
Он делал зло в глазах Господа, но не так, как его отец и мать, потому что убрал священный камень Баала, который сделал его отец.
І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
He did evil in the eyes of the LORD, but not as his father and mother had done. He got rid of the sacred stone of Baal that his father had made.
וַיַּעֲשֶׂה הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה, רַק לֹא כְאָבִיו וּכְאִמּוֹ; וַיָּסַר אֶת־מַצְּבַת הַבַּעַל, אֲשֶׁר עָשָׂה אָבִיו׃
3
однако же грехов Иеровоама, сына Наватова, который ввел в грех Израиля, он держался, не отставал от них.
Но он по–прежнему был привержен тем грехам, в которые вверг израильтя́н Иеровоа́м, сын Нева́та. Не отвратился Иорам от этих грехов.
И все же он держался грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль. Он не отступал от них.
Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
Nevertheless he clung to the sins of Jeroboam son of Nebat, which he had caused Israel to commit; he did not turn away from them.
רַק בְּחַטֹּאות יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט אֲשֶׁר־הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל דָּבֵק; לֹא־סָר מִמֶּנָּה׃
4
Меса, царь Моавитский, был богат скотом и присылал царю Израильскому по сто тысяч овец и по сто тысяч неостриженных баранов.
Меша́, царь Моа́ва, держал овечьи стада. Он посылал царю Израиля дань: сто тысяч ягнят и шерсть ста тысяч баранов.
Меша, царь Моава, разводил овец, и должен был поставлять царю Израиля сто тысяч ягнят и шерсть со ста тысяч баранов.
А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
Now Mesha king of Moab raised sheep, and he had to supply the king of Israel with a hundred thousand lambs and with the wool of a hundred thousand rams.
וּמֵישַׁע מֶלֶךְ־מוֹאָב הָיָה נֹקֵד; וְהֵשִׁיב לְמֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל מֵאָה־אֶלֶף כָּרִים, וּמֵאָה אֶלֶף אֵילִים צָמֶר׃
5
Но когда умер Ахав, царь Моавитский отложился от царя Израильского.
Но после смерти Ахава царь Моава восстал против царя Израиля.
Но после смерти Ахава царь Моава восстал против израильского царя.
І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
But after Ahab died, the king of Moab rebelled against the king of Israel.
וַיְהִי כְּמוֹת אַחְאָב; וַיִּפְשַׁע מֶלֶךְ־מוֹאָב בְּמֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל׃
6
И выступил царь Иорам в то время из Самарии и сделал смотр всем Израильтянам;
Выступил царь Иорам из Самарии во главе всего израильского войска
Тогда царь Иорам вышел из Самарии и собрал все израильское войско.
І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
So at that time King Joram set out from Samaria and mobilized all Israel.
וַיֵּצֵא הַמֶּלֶךְ יְהוֹרָם בַּיּוֹם הַהוּא מִשֹּׁמְרוֹן; וַיִּפְקֹד אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל׃
7
и пошел и послал к Иосафату, царю Иудейскому, сказать: царь Моавитский отложился от меня, пойдешь ли со мной на войну против Моава? Он сказал: пойду; как ты, так и я, как твой народ, так и мой народ; как твои кони, так и мои кони.
и велел передать Иосафату, царю Иудеи: «Царь Моава восстал против меня. Пойдешь ли со мной против Моава?» — «Пойду, — ответил тот. — Куда ты — туда и я, куда твое войско — туда и мое, куда твои кони — туда и мои».
Еще он послал сказать Иосафату, царю Иудеи: — Царь Моава восстал против меня. Ты пойдешь со мной воевать против Моава? — Пойду, − ответил он. − Как ты, так и я, мой народ − твой народ, мои кони − твои кони.
І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
He also sent this message to Jehoshaphat king of Judah: "The king of Moab has rebelled against me. Will you go with me to fight against Moab?" "I will go with you," he replied. "I am as you are, my people as your people, my horses as your horses."
וַיֵּלֶךְ וַיִּשְׁלַח אֶל־יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה לֵאמֹר, מֶלֶךְ מוֹאָב פָּשַׁע בִּי, הֲתֵלֵךְ אִתִּי אֶל־מוֹאָב לַמִּלְחָמָה; וַיֹּאמֶר אֶעֱלֶה, כָּמוֹנִי כָמוֹךָ כְּעַמִּי כְעַמֶּךָ כְּסוּסַי כְּסוּסֶיךָ׃
8
И сказал: какою дорогою идти нам? Он сказал: дорогою пустыни Едомской.
И он спросил: «Какой дорогой мы пойдем?» — «Через Эдо́мскую пустыню», — ответил тот.
Потом он спросил: — Какой дорогой мы выступим? Иорам ответил: — Через пустыню Эдома.
І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.
"By what route shall we attack?" he asked. "Through the Desert of Edom," he answered.
וַיֹּאמֶר אֵי־זֶה הַדֶּרֶךְ נַעֲלֶה; וַיֹּאמֶר דֶּרֶךְ מִדְבַּר אֱדוֹם׃
9
И пошел царь Израильский, и царь Иудейский, и царь Едомский, и шли они обходом семь дней, и не было воды для войска и для скота, который {шел} за ними.
Царь Израиля, царь Иудеи и царь Эдо́ма выступили в поход. Семь дней шли они кружным путем; и не осталось у них воды для войска и для животных в обозе.
Царь Израиля отправился в путь с царем Иудеи и царем Эдома. После семи дней кружной дороги у войска не осталось воды ни для себя, ни для животных, которые были с ними.
І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.
So the king of Israel set out with the king of Judah and the king of Edom. After a roundabout march of seven days, the army had no more water for themselves or for the animals with them.
וַיֵּלֶךְ מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל וּמֶלֶךְ־יְהוּדָה וּמֶלֶךְ אֱדוֹם, וַיָּסֹבּוּ דֶּרֶךְ שִׁבְעַת יָמִים; וְלֹא־הָיָה מַיִם לַמַּחֲנֶה וְלַבְּהֵמָה אֲשֶׁר בְּרַגְלֵיהֶם׃
10
И сказал царь Израильский: ах! созвал Господь трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.
«Беда! — сказал царь Израиля. — Господь призвал сюда троих царей, чтобы предать в руки моавитян!»
— Горе! − воскликнул царь Израиля. − Господь созвал нас, трех царей, чтобы отдать в руки Моава!
І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
"What!" exclaimed the king of Israel. "Has the LORD called us three kings together only to hand us over to Moab?"
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל; אֲהָהּ כִּי־קָרָא יְהוָה, לִשְׁלֹשֶׁת הַמְּלָכִים הָאֵלֶּה, לָתֵת אוֹתָם בְּיַד־מוֹאָב׃
11
И сказал Иосафат: нет ли здесь пророка Господня, чтобы нам вопросить Господа чрез него? И отвечал один из слуг царя Израильского и сказал: здесь Елисей, сын Сафатов, который подавал воду на руки Илии.
Иосафат спросил: «Нет ли здесь кого‑нибудь из пророков Господних? Мы бы через него вопросили Господа». Один человек из свиты царя израильского ответил: «Здесь Елисей, сын Шафа́та, — тот самый, что возливал воду на руки Илие».
Но Иосафат спросил: — Неужели здесь нет пророка Господа, чтобы спросить через него Господа? Один из приближенных царя Израиля ответил: — Здесь есть Елисей, сын Шафата. Он поливал воду на руки Илии.
І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
But Jehoshaphat asked, "Is there no prophet of the LORD here, that we may inquire of the LORD through him?" An officer of the king of Israel answered, "Elisha son of Shaphat is here. He used to pour water on the hands of Elijah."
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, הַאֵין פֹּה נָבִיא לַיהוָה, וְנִדְרְשָׁה אֶת־יְהוָה מֵאוֹתוֹ; וַיַּעַן אֶחָד מֵעַבְדֵי מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל וַיֹּאמֶר, פֹּה אֱלִישָׁע בֶּן־שָׁפָט, אֲשֶׁר־יָצַק מַיִם עַל־יְדֵי אֵלִיָּהוּ׃
12
И сказал Иосафат: есть у него слово Господне. И пошли к нему царь Израильский, и Иосафат, и царь Едомский.
Иосафат сказал: «Через него возвестит Господь свое слово!» Царь Израиля, вместе с Иосафатом и царем Эдома пошли к Елисею.
Иосафат сказал: — С ним слово Господне. Тогда царь Израиля, Иосафат и царь Эдома пошли к нему.
І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
Jehoshaphat said, "The word of the LORD is with him." So the king of Israel and Jehoshaphat and the king of Edom went down to him.
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, יֵשׁ אוֹתוֹ דְּבַר־יְהוָה; וַיֵּרְדוּ אֵלָיו, מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל וִיהוֹשָׁפָט וּמֶלֶךְ אֱדוֹם׃
13
И сказал Елисей царю Израильскому: что мне и тебе? пойди к пророкам отца твоего и к пророкам матери твоей. И сказал ему царь Израильский: нет, потому что Господь созвал сюда трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.
«Что тебе надо от меня? — сказал Елисей царю Израиля. — Ступай к пророкам своего отца и к пророкам своей матери!» — «Не говори так, — ответил царь Израиля. — Господь завел нас, троих царей, в это место, чтобы предать в руки моавитян!»
Елисей сказал царю Израиля: — Что у нас с тобой общего? Ступай к пророкам твоего отца и твоей матери. — Нет, − ответил царь Израиля, − ведь это Господь созвал нас, трех царей, чтобы отдать в руки Моава.
І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
Elisha said to the king of Israel, "What do we have to do with each other? Go to the prophets of your father and the prophets of your mother." "No," the king of Israel answered, "because it was the LORD who called us three kings together to hand us over to Moab."
וַיֹּאמֶר אֱלִישָׁע אֶל־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל מַה־לִּי וָלָךְ, לֵךְ אֶל־נְבִיאֵי אָבִיךָ, וְאֶל־נְבִיאֵי אִמֶּךָ; וַיֹּאמֶר לוֹ מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, אַל, כִּי־קָרָא יְהוָה לִשְׁלֹשֶׁת הַמְּלָכִים הָאֵלֶּה, לָתֵת אוֹתָם בְּיַד־מוֹאָב׃
14
И сказал Елисей: жив Господь Саваоф, пред Которым я стою! Если бы я не почитал Иосафата, царя Иудейского, то не взглянул бы на тебя и не видел бы тебя;
Елисей сказал: «Клянусь Господом Воинств, которому я служу: если бы не уважал я Иосафата, царя Иудеи, то я и глядеть бы на тебя не стал, и видеть бы тебя не видел.
Елисей сказал: — Верно, как и то, что жив Господь Сил, Которому я служу — если бы я не уважал Иосафата, царя Иудеи, то я и не вглянул бы на тебя и даже не заметил.
І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
Elisha said, "As surely as the LORD Almighty lives, whom I serve, if I did not have respect for the presence of Jehoshaphat king of Judah, I would not look at you or even notice you.
וַיֹּאמֶר אֱלִישָׁע, חַי־יְהוָה צְבָאוֹת אֲשֶׁר עָמַדְתִּי לְפָנָיו, כִּי, לוּלֵי פְּנֵי יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה אֲנִי נֹשֵׂא; אִם־אַבִּיט אֵלֶיךָ וְאִם־אֶרְאֶךָּ׃
15
теперь позовите мне гуслиста. И когда гуслист играл на гуслях, тогда рука Господня коснулась Елисея,
…Позовите ко мне музыканта». Когда музыкант играл, рука Господня касалась Елисея.
А теперь приведите мне арфиста. И когда арфист играл, на Елисея сошла сила Господа,
А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
But now bring me a harpist." While the harpist was playing, the hand of the LORD came upon Elisha
וְעַתָּה קְחוּ־לִי מְנַגֵּן; וְהָיָה כְּנַגֵּן הַמְנַגֵּן, וַתְּהִי עָלָיו יַד־יְהוָה׃
16
и он сказал: так говорит Господь: делайте на сей долине рвы за рвами,
И возвестил Елисей: «Так говорит Господь: копайте ямы в долине, ямы для воды!
и он сказал: — Так говорит Господь: «Копайте рвы по всей этой долине».
і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
and he said, "This is what the LORD says: Make this valley full of ditches.
וַיֹּאמֶר כֹּה אָמַר יְהוָה; עָשֹׂה הַנַּחַל הַזֶּה גֵּבִים גֵּבִים׃
17
ибо так говорит Господь: не увидите ветра и не увидите дождя, а долина сия наполнится водою, которую будете пить вы и мелкий и крупный скот ваш;
Так говорит Господь: ветра вы не заметите и ливня не увидите, а долина наполнится водою! Напьетесь и вы, и ваш скот, и ваши вьючные животные.
Потому что так говорит Господь: «Вы не увидите ни ветра, ни дождя, но эта долина наполнится водой, и вы, ваш скот и другие ваши животные будете пить».
Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
For this is what the LORD says: You will see neither wind nor rain, yet this valley will be filled with water, and you, your cattle and your other animals will drink.
כִּי־כֹה אָמַר יְהוָה, לֹא־תִרְאוּ רוּחַ וְלֹא־תִרְאוּ גֶשֶׁם, וְהַנַּחַל הַהוּא יִמָּלֵא מָיִם; וּשְׁתִיתֶם אַתֶּם וּמִקְנֵיכֶם וּבְהֶמְתְּכֶם׃
18
но этого мало пред очами Господа; Он и Моава предаст в руки ваши,
Но это еще не все, что сделает для вас Господь: Он предаст моавитян в ваши руки!
Сделать это для Господа легко, Он отдаст в ваши руки и Моав.
Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
This is an easy thing in the eyes of the LORD; he will also hand Moab over to you.
וְנָקַל זֹאת בְּעֵינֵי יְהוָה; וְנָתַן אֶת־מוֹאָב בְּיֶדְכֶם׃
19
и вы поразите все города укрепленные и все города главные, и все лучшие деревья срубите, и все источники водные запрудите, и все лучшие участки полевые испортите каменьями.
Вы разрушите все их твердыни и все их цветущие города, все их плодовые деревья вы срубите, все источники засыплете, все плодородные поля их вы забросаете камнями, чтобы они стали бесплодными!»
Вы захватите все укрепленные и большие города. Вы срубите хорошие деревья, завалите источники и забросаете камнями хорошие поля.
І ви поб"єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
You will overthrow every fortified city and every major town. You will cut down every good tree, stop up all the springs, and ruin every good field with stones."
וְהִכִּיתֶם כָּל־עִיר מִבְצָר וְכָל־עִיר מִבְחוֹר, וְכָל־עֵץ טוֹב תַּפִּילוּ, וְכָל־מַעְיְנֵי־מַיִם תִּסְתֹּמוּ; וְכֹל הַחֶלְקָה הַטּוֹבָה, תַּכְאִבוּ בָּאֲבָנִים׃
20
Поутру, когда возносят хлебное приношение, вдруг полилась вода по пути от Едома, и наполнилась земля водою.
Наступило утро, час, когда приносят жертву, — и стало видно, что со стороны Эдома течет вода, затопляя всю округу.
На следующее утро, в то время, когда приносят жертву, со стороны Эдома потекла вода! И земля наполнилась водой.
І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.
The next morning, about the time for offering the sacrifice, there it was--water flowing from the direction of Edom! And the land was filled with water.
וַיְהִי בַבֹּקֶר כַּעֲלוֹת הַמִּנְחָה, וְהִנֵּה־מַיִם בָּאִים מִדֶּרֶךְ אֱדוֹם; וַתִּמָּלֵא הָאָרֶץ אֶת־הַמָּיִם׃
21
Когда Моавитяне услышали, что идут цари воевать с ними, тогда собраны были все, начиная от носящего пояс и старше, и стали на границе.
А моавитяне, узнав, что цари идут на них войною, созвали всех, кто мог носить оружие. Выступило их войско и остановилось у границы.
А моавитяне уже прослышали, что цари идут на них войной, и всех мужчин, и молодых, и старых, собрали и поставили на границе.
А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
Now all the Moabites had heard that the kings had come to fight against them; so every man, young and old, who could bear arms was called up and stationed on the border.
וְכָל־מוֹאָב שָׁמְעוּ, כִּי־עָלוּ הַמְּלָכִים לְהִלָּחֶם בָּם; וַיִּצָּעֲקוּ, מִכֹּל חֹגֵר חֲגֹרָה וָמַעְלָה, וַיַּעַמְדוּ עַל־הַגְּבוּל׃
22
Поутру встали они рано, и когда солнце воссияло над водою, Моавитянам издали показалась эта вода красною, как кровь.
Рано утром, когда первые лучи солнца упали на воду, моавитянам издали она показалась красной, как кровь.
Когда рано утром они поднялись, солнце светило на воду, и вода показалась моавитянам красной, как кровь.
І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
When they got up early in the morning, the sun was shining on the water. To the Moabites across the way, the water looked red--like blood.
וַיַּשְׁכִּימוּ בַבֹּקֶר, וְהַשֶּׁמֶשׁ זָרְחָה עַל־הַמָּיִם; וַיִּרְאוּ מוֹאָב מִנֶּגֶד אֶת־הַמַּיִם אֲדֻמִּים כַּדָּם׃
23
И сказали они: это кровь; сразились цари между собою и истребили друг друга; теперь на добычу, Моав!
«Это кровь! — решили они. — Видно, цари стали биться друг с другом и друг друга перебили. На добычу, Моав!»
— Это кровь! — сказали они. — Должно быть, цари сражались и перебили друг друга. Что ж, на добычу, Моав!
І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!
"That"s blood!" they said. "Those kings must have fought and slaughtered each other. Now to the plunder, Moab!"
וַיֹּאמְרוּ דָּם זֶה, הָחֳרֵב נֶחֶרְבוּ הַמְּלָכִים, וַיַּכּוּ אִישׁ אֶת־רֵעֵהוּ; וְעַתָּה לַשָּׁלָל מוֹאָב׃
24
И пришли они к стану Израильскому. И встали Израильтяне и стали бить Моавитян, и те побежали от них, а они продолжали идти на них и бить Моавитян.
И они устремились к израильскому стану. Тогда израильтяне бросились в бой и разбили их. Моавитяне обратились в бегство. Израильтяне преследовали их по пятам и убивали.
Но когда моавитяне пришли к израильскому лагерю, израильтяне поднялись и стали разить их, и те побежали. Войдя в Моав, они продолжали разить их.
І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,
But when the Moabites came to the camp of Israel, the Israelites rose up and fought them until they fled. And the Israelites invaded the land and slaughtered the Moabites.
וַיָּבֹאוּ אֶל־מַחֲנֵה יִשְׂרָאֵל, וַיָּקֻמוּ יִשְׂרָאֵל וַיַּכּוּ אֶת־מוֹאָב, וַיָּנֻסוּ מִפְּנֵיהֶם; וַיָּבוֹ־ (וַיַּכּוּ־) בָהּ, וְהַכּוֹת אֶת־מוֹאָב׃
25
И города разрушили, и на всякий лучший участок в поле бросили каждый по камню и закидали его; и все протоки вод запрудили и все дерева лучшие срубили, так что оставались только каменья в Кир-Харешете. И обступили его пращники и разрушили его.
Города моавитян они стерли с лица земли и все плодородные поля забросали камнями — каждый воин кинул по камню. Все источники засыпали, все плодовые деревья срубили. Нигде, кроме Кир–Харе́сета, не осталось камня на камне. Пращники окружили город и стали его обстреливать.
Они разрушили города, и каждый воин бросал по камню на всякое хорошее поле, пока оно не было завалено. Они завалили источники и срубили хорошие деревья. Лишь в Кир-Харесете оставались каменные стены, пока пращники не окружили его и не напали на него.
а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.
They destroyed the towns, and each man threw a stone on every good field until it was covered. They stopped up all the springs and cut down every good tree. Only Kir Hareseth was left with its stones in place, but men armed with slings surrounded it and attacked it as well.
וְהֶעָרִים יַהֲרֹסוּ וְכָל־חֶלְקָה טוֹבָה יַשְׁלִיכוּ אִישׁ־אַבְנוֹ וּמִלְאוּהָ, וְכָל־מַעְיַן־מַיִם יִסְתֹּמוּ וְכָל־עֵץ־טוֹב יַפִּילוּ, עַד־הִשְׁאִיר אֲבָנֶיהָ בַּקִּיר חֲרָשֶׂת; וַיָּסֹבּוּ הַקַּלָּעִים וַיַּכּוּהָ׃
26
И увидел царь Моавитский, что битва одолевает его, и взял с собою семьсот человек, владеющих мечом, чтобы пробиться к царю Едомскому; но не могли.
Когда царь Моава увидел, что враг одолевает его, то, собрав вокруг себя семьсот воинов, владеющих мечом, он попытался прорваться к царю Эдома, — но не смог.
Когда царь Моава увидел, что проигрывает сражение, он взял с собой семьсот человек, владеющих мечом, чтобы прорваться к царю Эдома, но не смог.
І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
When the king of Moab saw that the battle had gone against him, he took with him seven hundred swordsmen to break through to the king of Edom, but they failed.
וַיַּרְא מֶלֶךְ מוֹאָב, כִּי־חָזַק מִמֶּנּוּ הַמִּלְחָמָה; וַיִּקַּח אוֹתוֹ שְׁבַע־מֵאוֹת אִישׁ שֹׁלֵף חֶרֶב, לְהַבְקִיעַ אֶל־מֶלֶךְ אֱדוֹם וְלֹא יָכֹלוּ׃
27
И взял он сына своего первенца, которому следовало царствовать вместо него, и вознес его во всесожжение на стене. Это произвело большое негодование в Израильтянах, и они отступили от него и возвратились в свою землю.
Тогда взял он своего первенца, наследника престола, и принес его в жертву всесожжения на городской стене. Гнев небесный обрушился на израильтян — они отступили и вернулись в свою страну.
Тогда он взял первенца, который должен был стать царем вместо него, и принес его в жертву на городской стене. Это вызвало большое негодование против израильтян. Они отступили и вернулись в свою землю.
І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
Then he took his firstborn son, who was to succeed him as king, and offered him as a sacrifice on the city wall. The fury against Israel was great; they withdrew and returned to their own land.
וַיִּקַּח אֶת־בְּנוֹ הַבְּכוֹר אֲשֶׁר־יִמְלֹךְ תַּחְתָּיו, וַיַּעֲלֵהוּ עֹלָה עַל־הַחֹמָה, וַיְהִי קֶצֶף־גָּדוֹל עַל־יִשְׂרָאֵל; וַיִּסְעוּ מֵעָלָיו, וַיָּשֻׁבוּ לָאָרֶץ׃