Вторая книга Паралипоменон | 2 Chronicles | דברי הימים ב, Глава 15

1
Тогда на Азарию, сына Одедова, сошел Дух Божий,
Дух Господа сошел на Аза́рию, сына Оде́да,
Дух Божий сошел на Азарию, сына Одеда.
А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.
And the Spirit of God came upon Azariah the son of Oded:
וַעֲזַרְיָהוּ בֶּן־עוֹדֵד, הָיְתָה עָלָיו רוּחַ אֱלֹהִים׃
2
и вышел он навстречу Асе и сказал ему: послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин: Господь с вами, когда вы с Ним; и если будете искать Его, Он будет найден вами; если же оставите Его, Он оставит вас.
и он отправился к Асе и сказал ему: «Слушайте меня, Аса и все люди племен Иуды и Вениамина! Господь с вами, пока вы с Ним, и если вы почитаете Его, то и Он открывается вам. Но если вы оставите Его, Он тоже оставит вас.
Он вышел навстречу Асе и сказал ему: — Послушайте меня, Аса и весь Иуда и Вениамин. Господь с вами, когда вы с Ним. Если вы будете искать Его, то Он откроется вам, но если оставите Его, Он оставит вас.
І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!
And he went out to meet Asa, and said unto him, Hear ye me, Asa, and all Judah and Benjamin; The LORD is with you, while ye be with him; and if ye seek him, he will be found of you; but if ye forsake him, he will forsake you.
וַיֵּצֵא לִפְנֵי אָסָא, וַיֹּאמֶר לוֹ, שְׁמָעוּנִי אָסָא וְכָל־יְהוּדָה וּבִנְיָמִן; יְהוָה עִמָּכֶם בִּהְיוֹתְכֶם עִמּוֹ, וְאִם־תִּדְרְשֻׁהוּ יִמָּצֵא לָכֶם, וְאִם־תַּעַזְבֻהוּ יַעֲזֹב אֶתְכֶם׃
3
Многие дни Израиль {будет} без Бога истинного, и без священника учащего, и без закона;
Долгое время не было в Израиле ни истинного Бога, ни священника–учителя, ни Закона.
Долгое время Израиль оставался без истинного Бога, без священника, который бы учил, и без Закона.
У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
Now for a long season Israel hath been without the true God, and without a teaching priest, and without law.
וְיָמִים רַבִּים לְיִשְׂרָאֵל; לְלֹא אֱלֹהֵי אֱמֶת, וּלְלֹא כֹּהֵן מוֹרֶה וּלְלֹא תוֹרָה׃
4
но когда он обратится в тесноте своей к Господу Богу Израилеву и взыщет Его, Он даст им найти Себя.
Тогда люди в бедствии своем обратились к Господу, Богу Израиля, стали просить Его о помощи — и Он открылся им.
Но в беде они обратились к Господу, Богу Израиля, стали искать Его, и Он открылся им.
І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
But when they in their trouble did turn unto the LORD God of Israel, and sought him, he was found of them.
וַיָּשָׁב בַּצַּר־לוֹ, עַל־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וַיְבַקְשֻׁהוּ וַיִּמָּצֵא לָהֶם׃
5
В те времена не будет мира ни выходящему, ни входящему, ибо великие волнения будут у всех жителей земель;
В те времена небезопасно было путешествовать, великий ужас охватил жителей всех стран.
Никто в те дни не мог спокойно путешествовать, потому что во всех странах были смутные времена.
А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.
And in those times there was no peace to him that went out, nor to him that came in, but great vexations were upon all the inhabitants of the countries.
וּבָעִתִּים הָהֵם, אֵין שָׁלוֹם לַיּוֹצֵא וְלַבָּא; כִּי מְהוּמֹת רַבּוֹת, עַל כָּל־יוֹשְׁבֵי הָאֲרָצוֹת׃
6
народ будет сражаться с народом, и город с городом, потому что Бог приведет их в смятение всякими бедствиями.
Народы уничтожали друг друга, города уничтожали друг друга. Это Бог приводил их в смятение, насылая беду за бедой!
Род уничтожал род, и город шел на город, потому что всевозможные беды от Бога повергали их в смятение.
І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.
And nation was destroyed of nation, and city of city: for God did vex them with all adversity.
וְכֻתְּתוּ גוֹי־בְּגוֹי וְעִיר בְּעִיר; כִּי־אֱלֹהִים הֲמָמָם בְּכָל־צָרָה׃
7
Но вы укрепитесь, и пусть не ослабевают руки ваши, потому что есть возмездие за дела ваши.
Но вы будьте тверды и не опускайте рук, ведь будет вам награда за ваши дела!»
А вы будьте тверды и не опускайте рук, потому что ваш труд будет вознагражден.
А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!
Be ye strong therefore, and let not your hands be weak: for your work shall be rewarded.
וְאַתֶּם חִזְקוּ, וְאַל־יִרְפּוּ יְדֵיכֶם; כִּי יֵשׁ שָׂכָר לִפְעֻלַּתְכֶם׃
8
Когда услышал Аса слова сии и пророчество [Азарии], {сына} Одеда пророка, то ободрился и изверг мерзости {языческие} из всей земли Иудиной и Вениаминовой и из городов, которые он взял на горе Ефремовой, и обновил жертвенник Господень, который пред притвором Господним.
Когда Аса услышал эти пророческие слова, произнесенные Азарией, сыном пророка Одеда, то набравшись смелости, он уничтожил все мерзости в земле Иуды и Вениамина и в городах, которые он захватил на Ефремовых горах. Он обновил жертвенник Господень, который был перед притвором Храма Господа,
Услышав эти слова, пророчество Азарии, сына пророка Одеда, Аса собрался с духом. Он убрал ненавистных идолов из всех земель Иуды и Вениамина и из городов, которые он взял в нагорьях Ефрема. Он восстановил жертвенник Господа, который находился перед притвором Господнего дома.
А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.
And when Asa heard these words, and the prophecy of Oded the prophet, he took courage, and put away the abominable idols out of all the land of Judah and Benjamin, and out of the cities which he had taken from mount Ephraim, and renewed the altar of the LORD, that was before the porch of the LORD.
וְכִשְׁמֹעַ אָסָא הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה, וְהַנְּבוּאָה עֹדֵד הַנָּבִיא, הִתְחַזַּק, וַיַּעֲבֵר הַשִּׁקּוּצִים מִכָּל־אֶרֶץ יְהוּדָה וּבִנְיָמִן, וּמִן־הֶעָרִים, אֲשֶׁר לָכַד מֵהַר אֶפְרָיִם; וַיְחַדֵּשׁ אֶת־מִזְבַּח יְהוָה, אֲשֶׁר לִפְנֵי אוּלָם יְהוָה׃
9
И собрал всего Иуду и Вениамина и живущих с ними переселенцев от Ефрема и Манассии и Симеона; ибо многие от Израиля перешли к нему, когда увидели, что Господь, Бог его, с ним.
После этого он собрал племена Иуды и Вениамина, а также тех из племен Ефре́ма, Манасси́и и Симео́на, кто жил тогда среди них — многие из Израильского царства перебегали под власть Асы, видя, что Господь, Бог, его с ним.
Затем он собрал всех из родов Иуды и Вениамина вместе с переселенцами из земель Ефрема, Манассии и Симеона, которые поселились у них. К нему перешло множество народа из Израиля, когда они увидели, что с ним Господь, его Бог.
І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
And he gathered all Judah and Benjamin, and the strangers with them out of Ephraim and Manasseh, and out of Simeon: for they fell to him out of Israel in abundance, when they saw that the LORD his God was with him.
וַיִּקְבֹּץ, אֶת־כָּל־יְהוּדָה וּבִנְיָמִן, וְהַגָּרִים עִמָּהֶם, מֵאֶפְרַיִם וּמְנַשֶּׁה וּמִשִּׁמְעוֹן; כִּי־נָפְלוּ עָלָיו מִיִּשְׂרָאֵל לָרֹב, בִּרְאֹתָם כִּי־יְהוָה אֱלֹהָיו עִמּוֹ׃
10
И собрались в Иерусалим в третий месяц, в пятнадцатый год царствования Асы;
Они собрались в Иерусалиме в третий месяц пятнадцатого года царствования Асы.
Они собрались в Иерусалиме в третьем месяце пятнадцатого года правления Асы.
І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п"ятнадцятого року царювання Аси.
So they gathered themselves together at Jerusalem in the third month, in the fifteenth year of the reign of Asa.
וַיִּקָּבְצוּ יְרוּשָׁלִַם בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁלִישִׁי; לִשְׁנַת חֲמֵשׁ־עֶשְׂרֵה לְמַלְכוּת אָסָא׃
11
и принесли в день тот жертву Господу из добычи, которую привели, из крупного скота семьсот и из мелкого семь тысяч;
В тот день они принесли в жертву Господу скот, захваченный на войне: семьсот быков и семь тысяч баранов,
В то время они принесли в жертву Господу семьсот голов крупного скота и семь тысяч голов мелкого скота из добычи, которую они взяли.
І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.
And they offered unto the LORD the same time, of the spoil which they had brought, seven hundred oxen and seven thousand sheep.
וַיִּזְבְּחוּ לַיהוָה בַּיּוֹם הַהוּא, מִן־הַשָּׁלָל הֵבִיאוּ; בָּקָר שְׁבַע מֵאוֹת, וְצֹאן שִׁבְעַת אֲלָפִים׃
12
и вступили в завет, чтобы взыскать Господа Бога отцов своих от всего сердца своего и от всей души своей;
и вступили в договор с Господом, Богом своих отцов, обещая почитать Его всем сердцем и всей душой,
Они вступили в завет, чтобы всем сердцем и всей душой искать Господа, Бога своих отцов.
І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
And they entered into a covenant to seek the LORD God of their fathers with all their heart and with all their soul;
וַיָּבֹאוּ בַבְּרִית, לִדְרוֹשׁ אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבוֹתֵיהֶם; בְּכָל־לְבָבָם וּבְכָל־נַפְשָׁם׃
13
а всякий, кто не станет искать Господа Бога Израилева, должен умереть, малый ли он или большой, мужчина ли или женщина.
а всякого, кто не будет почитать Господа, Бога Израиля, предавать смерти, будь то молодой или старик, мужчина или женщина.
Все, кто не искал Господа, Бога Израиля, должны были быть преданы смерти, будь то мужчина или женщина.
А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
That whosoever would not seek the LORD God of Israel should be put to death, whether small or great, whether man or woman.
וְכֹל אֲשֶׁר לֹא־יִדְרֹשׁ לַיהוָה אֱלֹהֵי־יִשְׂרָאֵל יוּמָת; לְמִן־קָטֹן וְעַד־גָּדוֹל, לְמֵאִישׁ וְעַד־אִשָּׁה׃
14
И клялись Господу громогласно и с восклицанием и при {звуке} труб и рогов.
Они произнесли клятву Господу, сопровождая ее громкими криками и торжественными звуками труб и рогов.
Они громким голосом поклялись Господу под восклицания, под звуки труб и рогов.
І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.
And they sware unto the LORD with a loud voice, and with shouting, and with trumpets, and with cornets.
וַיִּשָּׁבְעוּ לַיהוָה, בְּקוֹל גָּדוֹל וּבִתְרוּעָה; וּבַחֲצֹצְרוֹת וּבְשׁוֹפָרוֹת׃
15
И радовались все Иудеи сей клятве, потому что от всего сердца своего клялись и со всем усердием взыскали Его, и Он дал им найти Себя. И дал им Господь покой со всех сторон.
Все иудеи поклялись с радостью и от всего сердца. Они устремились к Господу, и Он открыл им Себя. Господь повсюду даровал им мирную жизнь.
Весь народ Иудеи радовался о клятве, потому что они дали ее от всего сердца. Они ревностно искали Бога, и Он открылся им. Господь даровал им мир со всех сторон.
І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
And all Judah rejoiced at the oath: for they had sworn with all their heart, and sought him with their whole desire; and he was found of them: and the LORD gave them rest round about.
וַיִּשְׂמְחוּ כָל־יְהוּדָה עַל־הַשְּׁבוּעָה, כִּי בְכָל־לְבָבָם נִשְׁבָּעוּ, וּבְכָל־רְצוֹנָם בִּקְשֻׁהוּ, וַיִּמָּצֵא לָהֶם; וַיָּנַח יְהוָה לָהֶם מִסָּבִיב׃
16
И Мааху, мать свою, царь Аса лишил царского достоинства за то, что она сделала истукан для дубравы. И ниспроверг Аса истукан ее, и изрубил в куски, и сжег на долине Кедрона.
Даже Мааху, свою мать, царь Аса лишил положения царицы, за то, что она велела изготовить омерзительную Ашеру. Аса срубил эту мерзость и сжег, стер ее в пыль у ручья Кедро́н.
Еще царь Аса лишил мать своего отца, Мааху, положения царицы-матери, потому что она сделала ужасный столб Ашеры. Аса срубил столб, поломал его и сжег в долине Кедрон.
І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.
And also concerning Maachah the mother of Asa the king, he removed her from being queen, because she had made an idol in a grove: and Asa cut down her idol, and stamped it, and burnt it at the brook Kidron.
וְגַם־מַעֲכָה אֵם אָסָא הַמֶּלֶךְ, הֱסִירָהּ מִגְּבִירָה, אֲשֶׁר־עָשְׂתָה לַאֲשֵׁרָה מִפְלָצֶת; וַיִּכְרֹת אָסָא אֶת־מִפְלַצְתָּהּ, וַיָּדֶק וַיִּשְׂרֹף בְּנַחַל קִדְרוֹן׃
17
Хотя высоты не были отменены у Израиля, но сердце Асы было вполне предано {Господу} во все дни его.
Капища по–прежнему стояли в Израиле. Но Аса всю жизнь был сердцем предан Богу.
Хотя он не убрал из Израиля святилищ на возвышенностях, сердце Асы было всецело предано Господу всю его жизнь.
Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
But the high places were not taken away out of Israel: nevertheless the heart of Asa was perfect all his days.
וְהַבָּמוֹת, לֹא־סָרוּ מִיִּשְׂרָאֵל; רַק לְבַב־אָסָא הָיָה שָׁלֵם כָּל־יָמָיו׃
18
И внес он посвященное отцом его и свое посвящение в дом Божий, серебро и золото и сосуды.
Он поместил в Божий Храм дары, которые его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь.
Он принес в Божий дом серебро, золото и утварь, которые посвятили он сам и его отец.
І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.
And he brought into the house of God the things that his father had dedicated, and that he himself had dedicated, silver, and gold, and vessels.
וַיָּבֵא אֶת־קָדְשֵׁי אָבִיו וְקָדָשָׁיו בֵּית הָאֱלֹהִים; כֶּסֶף וְזָהָב וְכֵלִים׃
19
И не было войны до тридцать пятого года царствования Асы.
Первые тридцать пять лет царствования Асы не было войны.
До тридцать пятого года правления Асы не было войны.
А війни не було аж до тридцять й п"ятого року царювання Аси.
And there was no more war unto the five and thirtieth year of the reign of Asa.
וּמִלְחָמָה לֹא הָיָתָה; עַד שְׁנַת־שְׁלֹשִׁים וְחָמֵשׁ לְמַלְכוּת אָסָא׃