1
И было у Иосафата много богатства и славы; и породнился он с Ахавом.
Иосафат стал весьма богат и славен. Он породнился с Аха́вом
Иосафат был очень богат и славен, и породнился он через брак с Ахавом.
І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
Now Jehoshaphat had riches and honour in abundance, and joined affinity with Ahab.
וַיְהִי לִיהוֹשָׁפָט עֹשֶׁר וְכָבוֹד לָרֹב; וַיִּתְחַתֵּן לְאַחְאָב׃
2
И пошел чрез несколько лет к Ахаву в Самарию; и заколол для него Ахав множество скота мелкого и крупного, и для людей, бывших с ним, и склонял его идти на Рамоф Галаадский.
и через некоторое время отправился к нему в Самари́ю. Ахав заколол для него и его людей множество быков и баранов и подговаривал его напасть на Рамо́т Галаа́дский.
Несколько лет спустя он отправился навестить Ахава в Самарию. Ахав заколол множество мелкого и крупного скота для него и для его людей и убеждал его напасть на Рамот Галаадский.
А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
And after certain years he went down to Ahab to Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance, and for the people that he had with him, and persuaded him to go up with him to Ramothgilead.
וַיֵּרֶד לְקֵץ שָׁנִים אֶל־אַחְאָב לְשֹׁמְרוֹן, וַיִּזְבַּח־לוֹ אַחְאָב צֹאן וּבָקָר לָרֹב, וְלָעָם אֲשֶׁר עִמּוֹ; וַיְסִיתֵהוּ לַעֲלוֹת אֶל־רָמוֹת גִּלְעָד׃
3
И говорил Ахав, царь Израильский, Иосафату, царю Иудейскому: пойдешь ли со мною в Рамоф Галаадский? Тот сказал ему: как ты, так и я, как твой народ, так и мой народ: {иду} с тобою на войну!
Ахав, царь Израиля, спросил Иосафата, царя Иудеи: «Пойдешь со мной на Рамот Галаадский?» Тот ответил: «Куда ты, туда и я. Мое войско идет за твоим войском, вместе с тобой пойдем в бой».
Ахав, царь Израиля, спросил Иосафата, царя Иудеи: — Пойдешь ли ты со мной на Рамот Галаадский? Иосафат ответил: — Как ты, так и я, мой народ — твой народ, мы присоединимся к тебе для битвы.
І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
And Ahab king of Israel said unto Jehoshaphat king of Judah, Wilt thou go with me to Ramothgilead? And he answered him, I am as thou art, and my people as thy people; and we will be with thee in the war.
וַיֹּאמֶר אַחְאָב מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל, אֶל־יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ יְהוּדָה, הֲתֵלֵךְ עִמִּי רָמֹת גִּלְעָד; וַיֹּאמֶר לוֹ, כָּמוֹנִי כָמוֹךָ וּכְעַמְּךָ עַמִּי, וְעִמְּךָ בַּמִּלְחָמָה׃
4
И сказал Иосафат царю Израильскому: вопроси сегодня, что скажет Господь.
И еще Иосафат сказал царю Израиля: «Сперва вопроси Господа».
Но еще Иосафат сказал царю Израиля: — Спроси сперва совета у Господа.
І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
And Jehoshaphat said unto the king of Israel, Enquire, I pray thee, at the word of the LORD to day.
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט אֶל־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל; דְּרָשׁ־נָא כַיּוֹם אֶת־דְּבַר יְהוָה׃
5
И собрал царь Израильский пророков четыреста человек и сказал им: идти ли нам на Рамоф Галаадский войною, или удержаться? Они сказали: иди, и Бог предаст {его} в руку царя.
Царь Израиля собрал четыре сотни пророков и спросил их: «Идти ли нам войной на Рамот Галаадский или не ходить?» — «Иди, — отвечали они, — Бог предаст его в руки царя!»
Царь Израиля собрал пророков — четыреста человек, и спросил их: — Идти ли нам войной на Рамот Галаадский или нет? — Иди, — ответили они. — Бог отдаст город в руки царя.
І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
Therefore the king of Israel gathered together of prophets four hundred men, and said unto them, Shall we go to Ramothgilead to battle, or shall I forbear? And they said, Go up; for God will deliver it into the king's hand.
וַיִּקְבֹּץ מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶת־הַנְּבִאִים אַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, הֲנֵלֵךְ אֶל־רָמֹת גִּלְעָד לַמִּלְחָמָה אִם־אֶחְדָּל; וַיֹּאמְרוּ עֲלֵה, וְיִתֵּן הָאֱלֹהִים בְּיַד הַמֶּלֶךְ׃
6
И сказал Иосафат: нет ли здесь еще пророка Господня? спросим и у него.
Иосафат спросил: «А нет ли еще какого‑нибудь пророка Господнего, через которого мы могли бы вопросить Господа?»
Но Иосафат спросил: — Разве нет здесь еще пророка Господа, которого мы могли бы спросить?
І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
But Jehoshaphat said, Is there not here a prophet of the LORD besides, that we might enquire of him?
וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, הַאֵין פֹּה נָבִיא לַיהוָה עוֹד; וְנִדְרְשָׁה מֵאֹתוֹ׃
7
И сказал царь Израильский Иосафату: есть еще один человек, чрез которого можно вопросить Господа; но я не люблю его, потому что он не пророчествует обо мне доброго, а постоянно пророчествует худое; это Михей, сын Иемвлая. И сказал Иосафат: не говори так, царь.
Царь Израиля ответил Иосафату: «Есть еще один человек, через которого можно вопросить Господа. Но не люблю я его: он никогда не пророчит мне ничего хорошего, всегда одни беды. Это Михей, сын Имлы́». На это Иосафат сказал: «Не пристало царю так говорить».
Царь Израиля ответил Иосафату: — Есть еще один человек, через которого мы можем вопросить Господа, но я ненавижу его, потому что он никогда не пророчествует обо мне ничего доброго, а только плохое. Это Михей, сын Имлы. — Царю не следует так говорить, — сказал Иосафат.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син °млин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
And the king of Israel said unto Jehoshaphat, There is yet one man, by whom we may enquire of the LORD: but I hate him; for he never prophesied good unto me, but always evil: the same is Micaiah the son of Imla. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט עוֹד אִישׁ־אֶחָד לִדְרוֹשׁ אֶת־יְהוָה מֵאֹתוֹ וַאֲנִי שְׂנֵאתִיהוּ, כִּי־אֵינֶנּוּ מִתְנַבֵּא עָלַי לְטוֹבָה כִּי כָל־יָמָיו לְרָעָה, הוּא מִיכָיְהוּ בֶן־יִמְלָא; וַיֹּאמֶר יְהוֹשָׁפָט, אַל־יֹאמַר הַמֶּלֶךְ כֵּן׃
8
И позвал царь Израильский одного евнуха, и сказал: сходи поскорее за Михеем, сыном Иемвлая.
Тогда царь Израиля подозвал одного евнуха и сказал: «Скорее приведи Михея, сына Имлы».
Тогда царь Израиля позвал одного из военачальников и сказал: — Немедленно приведи Михея, сына Имлы!
І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, °млиного сина!
And the king of Israel called for one of his officers, and said, Fetch quickly Micaiah the son of Imla.
וַיִּקְרָא מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, אֶל־סָרִיס אֶחָד; וַיֹּאמֶר מַהֵר מִיכָהוּ (מִיכָיְהוּ) בֶן־יִמְלָא׃
9
Царь же Израильский и Иосафат, царь Иудейский, сидели каждый на своем престоле, одетые в {царские} одежды; сидели на площади у ворот Самарии, и все пророки пророчествовали пред ними.
На площади у ворот Самарии сидели на тронах в полном царском облачении царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, а все пророки в исступлении пророчествовали перед ними.
Облаченные в царские одеяния царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, сидели на своих тронах на площади у ворот Самарии, а все пророки пророчествовали перед ними.
А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
And the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah sat either of them on his throne, clothed in their robes, and they sat in a void place at the entering in of the gate of Samaria; and all the prophets prophesied before them.
וּמֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל וִיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה יוֹשְׁבִים אִישׁ עַל־כִּסְאוֹ מְלֻבָּשִׁים בְּגָדִים וְיֹשְׁבִים בְּגֹרֶן, פֶּתַח שַׁעַר שֹׁמְרוֹן; וְכָל־הַנְּבִיאִים, מִתְנַבְּאִים לִפְנֵיהֶם׃
10
И сделал себе Седекия, сын Хенааны, железные рога и сказал: так говорит Господь: сими избодешь Сириян до истребления их.
Седеки́я, сын Кенааны́, приделал себе железные рога и возглашал: «Так говорит Господь: этими рогами ты забодаешь арамеев, изничтожишь их!»
Тогда, Цедекия, сын Хенааны, сделал себе железные рога и сказал: — Так говорит Господь: «Ими ты будешь бодать арамеев, пока они не будут истреблены».
А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
And Zedekiah the son of Chenaanah had made him horns of iron, and said, Thus saith the LORD, With these thou shalt push Syria until they be consumed.
וַיַּעַשׂ לוֹ צִדְקִיָּהוּ בֶן־כְּנַעֲנָה קַרְנֵי בַרְזֶל וַיֹּאמֶר כֹּה־אָמַר יְהוָה, בְּאֵלֶּה תְּנַגַּח אֶת־אֲרָם עַד־כַּלּוֹתָם׃
11
И все пророки пророчествовали то же, говоря: иди на Рамоф Галаадский; будет успех тебе, и предаст {его} Господь в руку царя.
И все остальные пророки предрекали то же самое. «Иди на Рамот Галаадский! — говорили они. — Удача с тобой! Господь предаст его в руки царя!»
Все остальные пророки пророчествовали о том же, говоря: — Иди на Рамот Галаадский и будь победителем; Господь отдаст его в руки царя.
І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
And all the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramothgilead, and prosper: for the LORD shall deliver it into the hand of the king.
וְכָל־הַנְּבִאִים, נִבְּאִים כֵּן לֵאמֹר; עֲלֵה רָמֹת גִּלְעָד וְהַצְלַח, וְנָתַן יְהוָה בְּיַד הַמֶּלֶךְ׃
12
Посланный, который пошел позвать Михея, говорил ему: вот, пророки единогласно предрекают доброе царю; пусть бы и твое слово было такое же, как каждого из них: изреки и ты доброе.
Посланец, которому велено было позвать Михея, сказал ему: «Все пророки в один голос сулят царю удачу. Хорошо бы и твое пророчество было таким же, как их пророчество. Хорошо бы и ты предрек удачу».
Посланник, который ходил, чтобы позвать Михея, сказал ему: — Слушай, все остальные пророки, как один, предсказывают царю успех. Пусть твое слово будет согласно с их словами, и говори благоприятно.
А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
And the messenger that went to call Micaiah spake to him, saying, Behold, the words of the prophets declare good to the king with one assent; let thy word therefore, I pray thee, be like one of theirs, and speak thou good.
וְהַמַּלְאָךְ אֲשֶׁר־הָלַךְ לִקְרֹא לְמִיכָיְהוּ, דִּבֶּר אֵלָיו לֵאמֹר, הִנֵּה דִּבְרֵי הַנְּבִאִים פֶּה־אֶחָד טוֹב אֶל־הַמֶּלֶךְ; וִיהִי־נָא דְבָרְךָ כְּאַחַד מֵהֶם וְדִבַּרְתָּ טּוֹב׃
13
И сказал Михей: жив Господь, — что скажет мне Бог мой, то изреку я.
Михей ответил: «Клянусь Господом, я скажу только то, что откроет мой Бог».
Но Михей сказал: — Верно, как и то, что Господь жив, — я скажу ему лишь то, что скажет мой Бог.
І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
And Micaiah said, As the LORD liveth, even what my God saith, that will I speak.
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ; חַי־יְהוָה כִּי אֶת־אֲשֶׁר־יֹאמַר אֱלֹהַי אֹתוֹ אֲדַבֵּר׃
14
И пришел он к царю, и сказал ему царь: Михей, идти ли нам войной на Рамоф Галаадский, или удержаться? И сказал тот: идите, будет вам успех, и они преданы будут в руки ваши.
Когда Михей пришел к царю, царь спросил у него: «Михей, идти нам войною на Рамот Галаадский или нет?» Он ответил: «Идите, удача с вами, будут они отданы в ваши руки!»
Когда он пришел, царь спросил его: — Михей! Идти ли нам воевать с Рамотом Галаадским или нет? — Идите конечно, и будьте победителями — ответил он. — Город обязательно будет отдан в ваши руки.
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
And when he was come to the king, the king said unto him, Micaiah, shall we go to Ramothgilead to battle, or shall I forbear? And he said, Go ye up, and prosper, and they shall be delivered into your hand.
וַיָּבֹא אֶל־הַמֶּלֶךְ, וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ אֵלָיו, מִיכָה הֲנֵלֵךְ אֶל־רָמֹת גִּלְעָד לַמִּלְחָמָה אִם־אֶחְדָּל; וַיֹּאמֶר עֲלוּ וְהַצְלִיחוּ, וְיִנָּתְנוּ בְּיֶדְכֶם׃
15
И сказал ему царь: сколько раз мне заклинать тебя, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины, во имя Господне?
Царь сказал ему: «Сколько же раз я буду тебя заклинать: говори мне правду и только правду, во имя Господа!»
Но царь сказал ему: — Сколько раз мне заставить тебя поклясться, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины во Имя Господа?
І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім"я Господа?
And the king said to him, How many times shall I adjure thee that thou say nothing but the truth to me in the name of the LORD?
וַיֹּאמֶר אֵלָיו הַמֶּלֶךְ, עַד־כַּמֶּה פְעָמִים אֲנִי מַשְׁבִּיעֶךָ; אֲשֶׁר לֹא־תְדַבֵּר אֵלַי רַק־אֱמֶת בְּשֵׁם יְהוָה׃
16
Тогда {Михей} сказал: я видел всех сынов Израиля, рассеянных по горам, как овец, у которых нет пастыря, — и сказал Господь: нет у них начальника, пусть возвратятся каждый в дом свой с миром.
И тот ответил: «Я видел: все израильское войско по горам рассеяно, словно овцы без пастуха. И сказал Господь: "Нет у них хозяина, пусть расходятся по домам, пока живы"».
Тогда Михей ответил: — Я видел весь Израиль рассеянным по горам, как овцы без пастуха, и Господь сказал: «У них нет господина. Пусть каждый возвращается с миром домой».
А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
Then he said, I did see all Israel scattered upon the mountains, as sheep that have no shepherd: and the LORD said, These have no master; let them return therefore every man to his house in peace.
וַיֹּאמֶר, רָאִיתִי אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל נְפוֹצִים עַל־הֶהָרִים, כַּצֹּאן אֲשֶׁר אֵין־לָהֶן רֹעֶה; וַיֹּאמֶר יְהוָה לֹא־אֲדֹנִים לָאֵלֶּה, יָשׁוּבוּ אִישׁ־לְבֵיתוֹ בְּשָׁלוֹם׃
17
И сказал царь Израильский Иосафату: не говорил ли я тебе, что он не пророчествует о мне доброго, а только худое?
«Говорил же я тебе, — сказал царь Израиля Иосафату, — он никогда не пророчит мне ничего хорошего, всегда одни беды».
Царь Израиля сказал Иосафату: — Разве я не говорил тебе, что он никогда не пророчествует обо мне ничего хорошего, одно лишь плохое?
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
And the king of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell thee that he would not prophesy good unto me, but evil?
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט; הֲלֹא אָמַרְתִּי אֵלֶיךָ, לֹא־יִתְנַבֵּא עָלַי טוֹב כִּי אִם־לְרָע׃
18
И сказал {Михей:} так выслушайте слово Господне: я видел Господа, седящего на престоле Своем, и все воинство небесное стояло по правую и по левую руку Его.
А Михей продолжал: «Слушайте слово Господа! Я видел Господа: Он восседал на престоле, и все воинство небесное стояло по правую и по левую руку от Него.
Михей сказал: — Итак, выслушай слово Господа. Я видел Господа сидящим на Своем троне, со всем небесным воинством, стоявшим возле Него, справа и слева.
А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
Again he said, Therefore hear the word of the LORD; I saw the LORD sitting upon his throne, and all the host of heaven standing on his right hand and on his left.
וַיֹּאמֶר לָכֵן שִׁמְעוּ דְבַר־יְהוָה; רָאִיתִי אֶת־יְהוָה יוֹשֵׁב עַל־כִּסְאוֹ, וְכָל־צְבָא הַשָּׁמַיִם עֹמְדִים, עַל־יְמִינוֹ וּשְׂמֹאלוֹ׃
19
И сказал Господь: кто увлек бы Ахава, царя Израильского, чтобы он пошел и пал в Рамофе Галаадском? И один говорил так, другой говорил иначе.
Господь спросил: "Кто одурачит Ахава, царя израильского, чтобы он пошел в поход и пал в Рамоте Галаадском?"Каждый предлагал свое.
Господь сказал: «Кто выманит Ахава, царя Израиля, чтобы он пошел и пал при Рамоте Галаадском?» Один предлагал одно, другой другое,
І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
And the LORD said, Who shall entice Ahab king of Israel, that he may go up and fall at Ramothgilead? And one spake saying after this manner, and another saying after that manner.
וַיֹּאמֶר יְהוָה, מִי יְפַתֶּה אֶת־אַחְאָב מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל, וְיַעַל וְיִפֹּל בְּרָמוֹת גִּלְעָד; וַיֹּאמֶר זֶה אֹמֵר כָּכָה, וְזֶה אֹמֵר כָּכָה׃
20
И выступил один дух, и стал пред лицем Господа, и сказал: я увлеку его. И сказал ему Господь: чем?
Выступил вперед один дух, предстал пред Господом, и сказал: "Я его одурачу!"Господь спросил: "Как?"
пока, наконец, не вышел некий дух и встал перед Господом и сказал: «Я его выманю». «Как?» — спросил Господь.
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
Then there came out a spirit, and stood before the LORD, and said, I will entice him. And the LORD said unto him, Wherewith?
וַיֵּצֵא הָרוּחַ, וַיַּעֲמֹד לִפְנֵי יְהוָה, וַיֹּאמֶר אֲנִי אֲפַתֶּנּוּ; וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלָיו בַּמָּה׃
21
Тот сказал: я выйду, и буду духом лжи в устах всех пророков его. И сказал Он: ты увлечешь его, и успеешь; пойди и сделай так.
Тот ответил: "Я отправлюсь к нему и стану духом лжи в устах всех его пророков". И Господь промолвил: "Да, тебе удастся одурачить его. Иди, делай, как сказал".
«Я пойду и стану лживым духом в устах всех его пророков», — сказал он. «Да, ты преуспеешь в этом и выманишь его, — сказал Господь. — Иди и сделай так».
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
And he said, I will go out, and be a lying spirit in the mouth of all his prophets. And the LORD said, Thou shalt entice him, and thou shalt also prevail: go out, and do even so.
וַיֹּאמֶר, אֵצֵא וְהָיִיתִי לְרוּחַ שֶׁקֶר, בְּפִי כָּל־נְבִיאָיו; וַיֹּאמֶר, תְּפַתֶּה וְגַם־תּוּכָל, צֵא וַעֲשֵׂה־כֵן׃
22
И теперь, вот попустил Господь духу лжи {войти} в уста сих пророков твоих, но Господь изрек о тебе недоброе.
Так вот, смотри — в уста этих твоих пророков Господь послал духа лжи. Господь решил тебя погубить!»
И вот теперь Господь вложил в уста всех этих твоих пророков лживый дух, а тебе Господь определил беду.
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
Now therefore, behold, the LORD hath put a lying spirit in the mouth of these thy prophets, and the LORD hath spoken evil against thee.
וְעַתָּה, הִנֵּה נָתַן יְהוָה רוּחַ שֶׁקֶר, בְּפִי נְבִיאֶיךָ אֵלֶּה; וַיהוָה, דִּבֶּר עָלֶיךָ רָעָה׃
23
И подошел Седекия, сын Хенааны, и ударил Михея по щеке, и сказал: по какой это дороге отошел от меня Дух Господень, чтобы говорить в тебе?
Седекия, сын Кенааны, подошел к Михею и ударил его по щеке, сказав: «По какой же это дороге дух Господа меня покинул и стал говорить с тобой?»
Тогда Цедекия, сын Хенааны, подошел и ударил Михея по щеке. — Как это Дух Господа перешел от меня к тебе, чтобы говорить с тобой? — спросил он.
І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
Then Zedekiah the son of Chenaanah came near, and smote Micaiah upon the cheek, and said, Which way went the Spirit of the LORD from me to speak unto thee?
וַיִּגַּשׁ צִדְקִיָּהוּ בֶן־כְּנַעֲנָה, וַיַּךְ אֶת־מִיכָיְהוּ עַל־הַלֶּחִי; וַיֹּאמֶר, אֵי זֶה הַדֶּרֶךְ עָבַר רוּחַ־יְהוָה מֵאִתִּי לְדַבֵּר אֹתָךְ׃
24
И сказал Михей: вот, ты увидишь {это} в тот день, когда будешь бегать из комнаты в комнату, чтобы укрыться.
Михей ответил: «Придет день, узнаешь. И тогда забьешься в самый дальний угол дома, чтобы тебя не нашли». —
Михей ответил: — Ты узнаешь это в тот день, когда будешь прятаться во внутренней комнате.
А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
And Micaiah said, Behold, thou shalt see on that day when thou shalt go into an inner chamber to hide thyself.
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ, הִנְּךָ רֹאֶה בַּיּוֹם הַהוּא; אֲשֶׁר תָּבוֹא חֶדֶר בְּחֶדֶר לְהֵחָבֵא׃
25
И сказал царь Израильский: возьмите Михея и отведите его к Амону градоначальнику и к Иоасу, сыну царя,
«Возьмите Михея, — приказал царь Израиля, — отведите его к Амо́ну, градоначальнику, и Иоа́су, царскому сыну,
Тогда царь Израиля приказал: — Возьмите Михея и отправьте его к Амону, правителю города, и к Иоашу, сыну царя
І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
Then the king of Israel said, Take ye Micaiah, and carry him back to Amon the governor of the city, and to Joash the king's son;
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, קְחוּ אֶת־מִיכָיְהוּ, וַהֲשִׁיבֻהוּ אֶל־אָמוֹן שַׂר־הָעִיר; וְאֶל־יוֹאָשׁ בֶּן־הַמֶּלֶךְ׃
26
и скажите: так говорит царь: посадите этого в темницу и кормите его хлебом и водою скудно, доколе я не возвращусь в мире.
и передайте им: "Так говорит царь: бросьте его в темницу, и пусть сидит на хлебе и воде, пока я не вернусь с войны живым"».
и скажите: «Так говорит царь: Посадите этого человека в темницу и держите его впроголодь на хлебе и воде, пока я благополучно не вернусь».
та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в"язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
And say, Thus saith the king, Put this fellow in the prison, and feed him with bread of affliction and with water of affliction, until I return in peace.
וַאֲמַרְתֶּם, כֹּה אָמַר הַמֶּלֶךְ, שִׂימוּ זֶה בֵּית הַכֶּלֶא; וְהַאֲכִלֻהוּ לֶחֶם לַחַץ וּמַיִם לַחַץ, עַד שׁוּבִי בְשָׁלוֹם׃
27
И сказал Михей: если ты возвратишься в мире, то не Господь говорил чрез меня. И сказал: слушайте {это,} все люди!
Михей ответил: «Если ты действительно вернешься благополучно, значит, не Господь говорил через меня. Слушайте, все народы!»
Михей сказал: — Если ты благополучно вернешься, значит, Господь не говорил через меня! И еще он сказал: — Пусть все услышат это!
А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
And Micaiah said, If thou certainly return in peace, then hath not the LORD spoken by me. And he said, Hearken, all ye people.
וַיֹּאמֶר מִיכָיְהוּ, אִם־שׁוֹב תָּשׁוּב בְּשָׁלוֹם, לֹא־דִבֶּר יְהוָה בִּי; וַיֹּאמֶר שִׁמְעוּ עַמִּים כֻּלָּם׃
28
И пошел царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, к Рамофу Галаадскому.
Царь Израиля и Иосафат, царь Иудеи, выступили в поход на Рамот Галаадский.
Царь Израиля с Иосафатом, царем Иудеи, пошел на Рамот Галаадский.
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
So the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah went up to Ramothgilead.
וַיַּעַל מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל וִיהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה אֶל־רָמֹת גִּלְעָד׃
29
И сказал царь Израильский Иосафату: я переоденусь и вступлю в сражение, а ты надень свои {царские} одежды. И переоделся царь Израильский, и вступили в сражение.
«Я пойду на бой переодетым, — сказал царь Израиля Иосафату, — а ты оставайся в своих царских одеждах». Царь Израиля надел чужую одежду и бросился в бой.
Царь Израиля сказал Иосафату: — Я вступлю в сражение переодетым, но ты носи свои царские одежды. Царь Израиля переоделся и вступил в сражение.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
And the king of Israel said unto Jehoshaphat, I will disguise myself, and will go to the battle; but put thou on thy robes. So the king of Israel disguised himself; and they went to the battle.
וַיֹּאמֶר מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל אֶל־יְהוֹשָׁפָט, הִתְחַפֵּשׂ וָבוֹא בַמִּלְחָמָה, וְאַתָּה לְבַשׁ בְּגָדֶיךָ; וַיִּתְחַפֵּשׂ מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, וַיָּבֹאוּ בַּמִּלְחָמָה׃
30
И царь Сирийский повелел начальникам колесниц, бывших у него, сказав: не сражайтесь ни с малым, ни с великим, а только с одним царем Израильским.
А царь арамеев приказал начальникам своих колесничных отрядов: «Не вступайте в бой ни с командирами, ни с рядовыми — только с царем Израиля».
А царь Арама приказал начальникам над своими колесницами: — Не сражайтесь ни с кем, ни с малым, ни с великим, кроме царя Израиля.
А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
Now the king of Syria had commanded the captains of the chariots that were with him, saying, Fight ye not with small or great, save only with the king of Israel.
וּמֶלֶךְ אֲרָם צִוָּה אֶת־שָׂרֵי הָרֶכֶב אֲשֶׁר־לוֹ לֵאמֹר, לֹא תִּלָּחֲמוּ, אֶת־הַקָּטֹן אֶת־הַגָּדוֹל; כִּי אִם־אֶת־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל לְבַדּוֹ׃
31
И когда увидели Иосафата начальники колесниц, то подумали: это царь Израильский, — и окружили его, чтобы сразиться с ним. Но Иосафат закричал, и Господь помог ему, и отвел их Бог от него.
Когда начальники арамейских колесничных отрядов увидели Иосафата, то решили, что это и есть царь Израиля, и устремились к нему, чтобы сразиться с ним. Иосафат воззвал к Богу о помощи, и Господь спас его, Бог увел его от преследователей.
Когда начальники над колесницами увидели Иосафата, они подумали: «Это царь Израиля». И они повернули, чтобы напасть на него, но Иосафат закричал, и Господь пришел к нему на помощь. Бог отвел их от него:
І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
And it came to pass, when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, that they said, It is the king of Israel. Therefore they compassed about him to fight: but Jehoshaphat cried out, and the LORD helped him; and God moved them to depart from him.
וַיְהִי כִּרְאוֹת שָׂרֵי הָרֶכֶב אֶת־יְהוֹשָׁפָט, וְהֵמָּה אָמְרוּ מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל הוּא, וַיָּסֹבּוּ עָלָיו לְהִלָּחֵם; וַיִּזְעַק יְהוֹשָׁפָט וַיהוָה עֲזָרוֹ, וַיְסִיתֵם אֱלֹהִים מִמֶּנּוּ׃
32
И когда увидели начальники колесниц, что {это} не был царь Израильский, то поворотили от него.
Начальники колесничных отрядов увидели, что это не царь Израиля, и повернули в другую сторону.
начальники над колесницами увидели, что он не царь Израиля и перестали его преследовать.
І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
For it came to pass, that, when the captains of the chariots perceived that it was not the king of Israel, they turned back again from pursuing him.
וַיְהִי, כִּרְאוֹת שָׂרֵי הָרֶכֶב, כִּי לֹא־הָיָה מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל; וַיָּשֻׁבוּ מֵאַחֲרָיו׃
33
Между тем один человек случайно натянул лук свой, и ранил царя Израильского сквозь швы лат. И сказал он вознице: повороти назад, и вези меня от войска, ибо я ранен.
А какой‑то лучник выстрелил — и, сам того не зная, сразил царя Израиля. Стрела прошла в щель между латами. «Поворачивай, вывози меня из боя! — сказал царь. — Я ранен».
Но кто-то натянул свой лук и случайно ранил царя Израиля, так что стрела попала в щель между его доспехами. Царь сказал своему колесничему: — Разворачивайся и вывези меня из боя! Я ранен.
А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв"язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
And a certain man drew a bow at a venture, and smote the king of Israel between the joints of the harness: therefore he said to his chariot man, Turn thine hand, that thou mayest carry me out of the host; for I am wounded.
וְאִישׁ, מָשַׁךְ בַּקֶּשֶׁת לְתֻמּוֹ, וַיַּךְ אֶת־מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, בֵּין הַדְּבָקִים וּבֵין הַשִּׁרְיָן; וַיֹּאמֶר לָרַכָּב, הֲפֹךְ יָדֶיךָ (יָדְךָ) וְהוֹצֵאתַנִי מִן־הַמַּחֲנֶה כִּי הָחֳלֵיתִי׃
34
Но сражение в тот день усилилось; и царь Израильский стоял на колеснице напротив Сириян до вечера и умер на закате солнца.
Сражение в тот день было жарким. Царя израильского поддерживали, чтобы он стоял на колеснице, на виду у арамеев, но вечером, на закате того дня он умер.
Но Битва кипела весь день, и царь Израиля вынужден был стоять в своей колеснице перед арамеями до вечера. На закате он умер.
І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
And the battle increased that day: howbeit the king of Israel stayed himself up in his chariot against the Syrians until the even: and about the time of the sun going down he died.
וַתַּעַל הַמִּלְחָמָה בַּיּוֹם הַהוּא, וּמֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, הָיָה מַעֲמִיד בַּמֶּרְכָּבָה נֹכַח אֲרָם עַד־הָעָרֶב; וַיָּמָת לְעֵת בּוֹא הַשָּׁמֶשׁ׃