Вторая книга Паралипоменон | 2 Chronicles | דברי הימים ב, Глава 20

1
После сего Моавитяне и Аммонитяне, а с ними некоторые из страны Маонитской, пошли войною на Иосафата.
Потом пошли на Иосафата войной моавитя́не и аммонитя́не с меунитя́нами.
После этого моавитяне и аммонитяне с некоторыми из меунитян пришли, чтобы воевать с Иосафатом.
І сталося по тому, пішли моавітяни та аммонітяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну.
After this, the Moabites and Ammonites with some of the Meunites came to make war on Jehoshaphat.
וַיְהִי אַחֲרֵיכֵן בָּאוּ בְנֵי־מוֹאָב וּבְנֵי עַמּוֹן וְעִמָּהֶם מֵהָעַמּוֹנִים עַל־יְהוֹשָׁפָט לַמִּלְחָמָה׃
2
И пришли, и донесли Иосафату, говоря: идет на тебя множество великое из-за моря, от Сирии, и вот они в Хацацон-Фамаре, то есть в Енгедди.
Иосафату объявили: «Несметное полчище идет против тебя из‑за моря, из Эдома. Оно уже в Хацецо́н–Тама́ре» — то есть в Эн–Ге́ди.
Вестники пришли и доложили Иосафату: — Из Эдома, из-за моря, против тебя движется огромное войско. Они уже в Хацацон-Тамаре (то есть в Эн-Геди).
І прийшли, і донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.
Some men came and told Jehoshaphat, "A vast army is coming against you from Edom, from the other side of the Sea. It is already in Hazazon Tamar" (that is, En Gedi).
וַיָּבֹאוּ, וַיַּגִּידוּ לִיהוֹשָׁפָט לֵאמֹר, בָּא עָלֶיךָ הָמוֹן רָב מֵעֵבֶר לַיָּם מֵאֲרָם; וְהִנָּם בְּחַצְצוֹן תָּמָר, הִיא עֵין גֶּדִי׃
3
И убоялся Иосафат, и обратил лице свое взыскать Господа, и объявил пост по всей Иудее.
Испугавшись, Иосафат решил вопросить Господа и объявил по всей Иудее пост.
Встревожившись, Иосафат решил вопросить Господа и объявил по всей Иудее пост.
І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.
Alarmed, Jehoshaphat resolved to inquire of the LORD, and he proclaimed a fast for all Judah.
וַיִּרָא וַיִתֵּן יְהוֹשָׁפָט אֶת־פָּנָיו לִדְרוֹשׁ לַיהוָה; וַיִּקְרָא־צוֹם עַל־כָּל־יְהוּדָה׃
4
И собрались Иудеи просить {помощи} у Господа; из всех городов Иудиных пришли они умолять Господа.
Иудеи собрались, чтобы просить Господа о помощи — из всех городов иудейских пришли люди, чтобы вопросить Господа.
Народ Иудеи собрался, чтобы искать помощи у Господа; люди пришли из всех городов Иудеи, чтобы искать Его.
І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.
The people of Judah came together to seek help from the LORD; indeed, they came from every town in Judah to seek him.
וַיִּקָּבְצוּ יְהוּדָה, לְבַקֵּשׁ מֵיְהוָה; גַּם מִכָּל־עָרֵי יְהוּדָה, בָּאוּ לְבַקֵּשׁ אֶת־יְהוָה׃
5
И стал Иосафат в собрании Иудеев и Иерусалимлян в доме Господнем, пред новым двором,
Иосафат встал перед жителями Иудеи и Иерусалима, собравшимися в Храме Господа, перед Новым двором,
Иосафат встал в собрании жителей Иудеи и Иерусалима в Господнем доме перед новым двором
І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір"ям,
Then Jehoshaphat stood up in the assembly of Judah and Jerusalem at the temple of the LORD in the front of the new courtyard
וַיַּעֲמֹד יְהוֹשָׁפָט, בִּקְהַל יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם בְּבֵית יְהוָה; לִפְנֵי הֶחָצֵר הַחֲדָשָׁה׃
6
и сказал: Господи Боже отцов наших! Не Ты ли Бог на небе? И Ты владычествуешь над всеми царствами народов, и в Твоей руке сила и крепость, и никто не устоит против Тебя!
и сказал: «Господи, Боже отцов наших! Ты — Бог на небесах, Ты владычествуешь над царствами всех народов. В Твоей руке — сила и мощь, никому против Тебя не устоять.
и сказал: — Господи, Бог наших отцов, разве Ты не Бог, Который на небесах? Ты правишь всеми царствами народов. В Твоей руке власть и мощь, и никто не может противостоять Тебе.
та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!
and said: "O LORD, God of our fathers, are you not the God who is in heaven? You rule over all the kingdoms of the nations. Power and might are in your hand, and no one can withstand you.
וַיֹּאמַר, יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹתֵינוּ הֲלֹא אַתָּה־הוּא אֱלֹהִים בַּשָּׁמַיִם, וְאַתָּה מוֹשֵׁל, בְּכֹל מַמְלְכוֹת הַגּוֹיִם; וּבְיָדְךָ כֹּחַ וּגְבוּרָה, וְאֵין עִמְּךָ לְהִתְיַצֵּב׃
7
Не Ты ли, Боже наш, изгнал жителей земли сей пред лицем народа Твоего Израиля и отдал ее семени Авраама, друга Твоего, навек?
Боже наш! Ты изгнал жителей этой земли, отдав ее во владение Твоему народу, Израилю, — навеки даровал ее потомкам возлюбленного Твоего Авраа́ма.
Бог наш, разве Ты не прогнал обитателей этой земли перед Твоим народом, Израилем, и не отдал ее навеки семени Авраама, Твоего друга?
Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?
O our God, did you not drive out the inhabitants of this land before your people Israel and give it forever to the descendants of Abraham your friend?
הֲלֹא אַתָּה אֱלֹהֵינוּ, הוֹרַשְׁתָּ אֶת־יֹשְׁבֵי הָאָרֶץ הַזֹּאת, מִלִּפְנֵי עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל; וַתִּתְּנָהּ, לְזֶרַע אַבְרָהָם אֹהַבְךָ לְעוֹלָם׃
8
И они поселились на ней и построили Тебе на ней святилище во имя Твое, говоря:
Поселившись там, они построили святилище для имени Твоего. Они говорили:
Они жили в ней и построили в ней святилище для Твоего Имени, говоря:
І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:
They have lived in it and have built in it a sanctuary for your Name, saying,
וַיֵּשְׁבוּ־בָהּ; וַיִּבְנוּ לְךָ בָּהּ מִקְדָּשׁ לְשִׁמְךָ לֵאמֹר׃
9
если придет на нас бедствие: меч наказующий, или язва, или голод, то мы станем пред домом сим и пред лицем Твоим, ибо имя Твое в доме сем; и воззовем к Тебе в тесноте нашей, и Ты услышишь и спасешь.
"Если придут к нам беды — наказание войной, мор или голод — мы встанем перед этим Храмом, перед Тобой, ведь в этом Храме пребывает имя Твое, и воззовем о нашей беде — а Ты тогда выслушай нас и спаси!"
«Если к нам придет беда, будь то меч, наказание, мор или голод, мы предстанем пред Тобою перед этим храмом, который называется Твоим Именем, и воззовем к Тебе в нашем горе, и Ты услышишь и спасешь нас».
Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім"я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.
"If calamity comes upon us, whether the sword of judgment, or plague or famine, we will stand in your presence before this temple that bears your Name and will cry out to you in our distress, and you will hear us and save us."
אִם־תָּבוֹא עָלֵינוּ רָעָה, חֶרֶב שְׁפוֹט וְדֶבֶר וְרָעָב, נַעַמְדָה לִפְנֵי הַבַּיִת הַזֶּה וּלְפָנֶיךָ, כִּי שִׁמְךָ בַּבַּיִת הַזֶּה; וְנִזְעַק אֵלֶיךָ מִצָּרָתֵנוּ וְתִשְׁמַע וְתוֹשִׁיעַ׃
10
И ныне вот Аммонитяне и Моавитяне и {обитатели} горы Сеира, чрез земли которых Ты не позволил пройти Израильтянам, когда они шли из земли Египетской, а потому они миновали их и не истребили их, —
И вот теперь аммонитяне, моавитяне и люди Сеи́рских гор, в земли которых Ты не дал войти израильтянам на их пути из Египта (израильтяне прошли стороной и не стали их уничтожать) —
Но вот явились жители Аммона, Моава и горы Сеир, чьи земли Ты не позволил завоевать израильтянам, когда они вышли из Египта, и они свернули в сторону от них и не погубили их.
А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх,
"But now here are men from Ammon, Moab and Mount Seir, whose territory you would not allow Israel to invade when they came from Egypt; so they turned away from them and did not destroy them.
וְעַתָּה הִנֵּה בְנֵי־עַמּוֹן וּמוֹאָב וְהַר־שֵׂעִיר, אֲשֶׁר לֹא־נָתַתָּה לְיִשְׂרָאֵל לָבוֹא בָהֶם, בְּבֹאָם מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם; כִּי סָרוּ מֵעֲלֵיהֶם וְלֹא הִשְׁמִידוּם׃
11
вот они платят нам {тем,} что пришли выгнать нас из наследственного владения Твоего, которое Ты отдал нам.
эти люди отплатили нам тем, что явились сюда изгнать нас из владений, которые Ты дал нам в удел.
Взгляни же, чем они воздают нам, явившись, чтобы выгнать нас из наших владений, которые Ты дал нам в наследие.
і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.
See how they are repaying us by coming to drive us out of the possession you gave us as an inheritance.
וְהִנֵּה־הֵם, גֹּמְלִים עָלֵינוּ; לָבוֹא לְגָרְשֵׁנוּ, מִיְּרֻשָּׁתְךָ אֲשֶׁר הוֹרַשְׁתָּנוּ׃
12
Боже наш! Ты суди их. Ибо нет в нас силы против множества сего великого, пришедшего на нас, и мы не знаем, что делать, но к Тебе очи наши!
Боже наш! Воздай им должное! Мы не столь сильны, чтобы противостоять такому великому нашествию, и мы не знаем, что делать. К Тебе обращены наши взоры!»
Бог наш, неужели Ты не осудишь их? Ведь у нас нет сил, чтобы противостать этому огромному войску, которое идет на нас. Мы не знаем, что нам делать, но глаза наши устремлены на Тебя.
Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!
O our God, will you not judge them? For we have no power to face this vast army that is attacking us. We do not know what to do, but our eyes are upon you."
אֱלֹהֵינוּ הֲלֹא תִשְׁפָּט־בָּם, כִּי אֵין בָּנוּ כֹּחַ, לִפְנֵי הֶהָמוֹן הָרָב הַזֶּה הַבָּא עָלֵינוּ; וַאֲנַחְנוּ, לֹא נֵדַע מַה־נַּעֲשֶׂה, כִּי עָלֶיךָ עֵינֵינוּ׃
13
И все Иудеи стояли пред лицем Господним, и малые дети их, жены их и сыновья их.
Все иудеи предстали перед Господом, с ними вместе были их жены и дети.
Все мужчины Иудеи со своими женами, младенцами и старшими детьми предстали там пред Господом.
А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.
All the men of Judah, with their wives and children and little ones, stood there before the LORD.
וְכֹל־יְהוּדָה, עֹמְדִים לִפְנֵי יְהוָה; גַּם־טַפָּם נְשֵׁיהֶם וּבְנֵיהֶם׃
14
Тогда на Иозиила, сына Захарии, сына Ванеи, сына Иеиела, сына Матфании, левита из сынов Асафовых, сошел Дух Господень среди собрания
И прямо посреди собрания дух Господень охватил левита Захарию, сына Бенаи́, сына Иеиэ́ла, сына Матта́нии из потомков Аса́фа,
И Дух Господень сошел на Иахазиила, сына Захарии, сына Ванеи, сына Иеиела, сына Маттании, левита и потомка Асафа, когда он стоял в собрании.
А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господній серед збору,
Then the Spirit of the LORD came upon Jahaziel son of Zechariah, the son of Benaiah, the son of Jeiel, the son of Mattaniah, a Levite and descendant of Asaph, as he stood in the assembly.
וְיַחֲזִיאֵל בֶּן־זְכַרְיָהוּ בֶּן־בְּנָיָה בֶּן־יְעִיאֵל בֶּן־מַתַּנְיָה הַלֵּוִי מִן־בְּנֵי אָסָף; הָיְתָה עָלָיו רוּחַ יְהוָה, בְּתוֹךְ הַקָּהָל׃
15
и сказал он: слушайте, все Иудеи и жители Иерусалима и царь Иосафат! Так говорит Господь к вам: не бойтесь и не ужасайтесь множества сего великого, ибо не ваша война, а Божия.
и тот стал говорить: «Внимайте, все иудеи, все жители Иерусалима, царь Иосафат! Так говорит вам Господь: не бойтесь и не страшитесь этих полчищ, ведь они сражаются не с вами, а с Богом.
Он сказал: — Слушайте, все жители Иудеи и Иерусалима и царь Иосафат! Так говорит вам Господь: «Не бойтесь и не ужасайтесь из-за этого огромного войска. Ведь битва эта не ваша, а Божья.
і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!
He said: "Listen, King Jehoshaphat and all who live in Judah and Jerusalem! This is what the LORD says to you: "Do not be afraid or discouraged because of this vast army. For the battle is not yours, but God"s.
וַיֹּאמֶר, הַקְשִׁיבוּ כָל־יְהוּדָה וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, וְהַמֶּלֶךְ יְהוֹשָׁפָט; כֹּה־אָמַר יְהוָה לָכֶם, אַתֶּם אַל־תִּירְאוּ וְאַל־תֵּחַתּוּ מִפְּנֵי הֶהָמוֹן הָרָב הַזֶּה, כִּי לֹא לָכֶם הַמִּלְחָמָה כִּי לֵאלֹהִים׃
16
Завтра выступите против них: вот они всходят на возвышенность Циц, и вы найдете их на конце долины, пред пустынею Иеруилом.
Завтра выступайте против них в поход. Они сейчас двигаются по подъему Циц, вы встретите их в конце долины перед Иеруэ́лской пустыней.
Выступайте завтра против них. Они будут подниматься по перевалу Циц, и вы найдете их в конце долины перед пустыней Иеруил.
Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.
Tomorrow march down against them. They will be climbing up by the Pass of Ziz, and you will find them at the end of the gorge in the Desert of Jeruel.
מָחָר רְדוּ עֲלֵיהֶם, הִנָּם עֹלִים בְּמַעֲלֵה הַצִּיץ; וּמְצָאתֶם אֹתָם בְּסוֹף הַנַּחַל, פְּנֵי מִדְבַּר יְרוּאֵל׃
17
Не вам сражаться на сей раз; вы станьте, стойте и смотрите на спасение Господне, {посылаемое} вам. Иуда и Иерусалим! не бойтесь и не ужасайтесь. Завтра выступите навстречу им, и Господь будет с вами.
Но сражаться вам не придется, стойте и смотрите, как спасет вас Господь. Иуда и Иерусалим, не бойтесь, не страшитесь, выходите завтра против них — с вами Господь!»
Не вам биться в этом сражении. Вы лишь встаньте, стойте и смотрите на спасение Господне, которое Он даст вам, Иудея и Иерусалим. Не бойтесь, не ужасайтесь. Выходите завтра навстречу этим людям, и Господь будет с вами».
Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!
You will not have to fight this battle. Take up your positions; stand firm and see the deliverance the LORD will give you, O Judah and Jerusalem. Do not be afraid; do not be discouraged. Go out to face them tomorrow, and the LORD will be with you.""
לֹא לָכֶם לְהִלָּחֵם בָּזֹאת; הִתְיַצְּבוּ עִמְדוּ וּרְאוּ אֶת־יְשׁוּעַת יְהוָה עִמָּכֶם יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם, אַל־תִּירְאוּ וְאַל־תֵּחַתּוּ, מָחָר צְאוּ לִפְנֵיהֶם, וַיהוָה עִמָּכֶם׃
18
И преклонился Иосафат лицем до земли, и все Иудеи и жители Иерусалима пали пред Господом, чтобы поклониться Господу.
Иосафат пал ниц, а вместе с ним поклонились Господу все иудеи и жители Иерусалима.
Иосафат низко поклонился, коснувшись лицом земли, и все жители Иудеи и Иерусалима пали ниц, чтобы поклониться Господу.
І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві.
Jehoshaphat bowed with his face to the ground, and all the people of Judah and Jerusalem fell down in worship before the LORD.
וַיִּקֹּד יְהוֹשָׁפָט אַפַּיִם אָרְצָה; וְכָל־יְהוּדָה וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, נָפְלוּ לִפְנֵי יְהוָה, לְהִשְׁתַּחֲוֹת לַיהוָה׃
19
И встали левиты из сынов Каафовых и из сынов Кореевых — хвалить Господа Бога Израилева, голосом весьма громким.
А левиты из родов кехати́тов и кореи́тов поднялись с колен и стали громко возносить хвалу Господу, Богу Израиля.
И некоторые левиты из каафитов и корахитов встали, чтобы во весь голос славить Господа, Бога Израиля.
І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.
Then some Levites from the Kohathites and Korahites stood up and praised the LORD, the God of Israel, with very loud voice.
וַיָּקֻמוּ הַלְוִיִּם מִן־בְּנֵי הַקְּהָתִים וּמִן־בְּנֵי הַקָּרְחִים; לְהַלֵּל, לַיהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, בְּקוֹל גָּדוֹל לְמָעְלָה׃
20
И встали они рано утром, и выступили к пустыне Фекойской; и когда они выступили, стал Иосафат и сказал: послушайте меня, Иудеи и жители Иерусалима! Верьте Господу Богу вашему, и будьте тверды; верьте пророкам Его, и будет успех вам.
Ранним утром они отправились к пустыне Текоа. Когда они выступили, Иосафат встал и сказал: «Слушайте меня, жители Иудеи и Иерусалима! Верьте Господу, вашему Богу, — и будете под верной защитой Его, верьте Его пророкам — и удача будет с вами».
Ранним утром войско Иосафата тронулось в путь к пустыне Текоа. Когда они выходили, Иосафат встал и сказал: — Слушайте меня, Иудея и Иерусалим! Верьте Господу, вашему Богу, и вы будете непоколебимы, верьте Его пророкам, и вам будет сопутствовать успех.
І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!
Early in the morning they left for the Desert of Tekoa. As they set out, Jehoshaphat stood and said, "Listen to me, Judah and people of Jerusalem! Have faith in the LORD your God and you will be upheld; have faith in his prophets and you will be successful."
וַיַּשְׁכִּימוּ בַבֹּקֶר, וַיֵּצְאוּ לְמִדְבַּר תְּקוֹעַ; וּבְצֵאתָם עָמַד יְהוֹשָׁפָט, וַיֹּאמֶר שְׁמָעוּנִי, יְהוּדָה וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, הַאֲמִינוּ בַּיהוָה אֱלֹהֵיכֶם וְתֵאָמֵנוּ, הַאֲמִינוּ בִנְבִיאָיו וְהַצְלִיחוּ׃
21
И совещался он с народом, и поставил певцов Господу, чтобы они в благолепии святыни, выступая впереди вооруженных, славословили и говорили: славьте Господа, ибо вовек милость Его!
Посоветовавшись с народом, Иосафат назначил певцов, чтобы они, двигаясь впереди войска, славили Господа и святое Его величие: «Благодарите Господа, навеки милость Его!»
Посоветовавшись с народом, Иосафат назначил людей, которые должны были петь для Господа и славить великолепие Его святости, идя во главе войска и говоря: — Славьте Господа, потому что Его милость — навеки.
І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!
After consulting the people, Jehoshaphat appointed men to sing to the LORD and to praise him for the splendor of his holiness as they went out at the head of the army, saying: "Give thanks to the LORD, for his love endures forever."
וַיִּוָּעַץ אֶל־הָעָם, וַיַּעֲמֵד מְשֹׁרֲרִים לַיהוָה, וּמְהַלְלִים לְהַדְרַת־קֹדֶשׁ; בְּצֵאת לִפְנֵי הֶחָלוּץ, וְאֹמְרִים הוֹדוּ לַיהוָה, כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ׃
22
И в то время, {как} они стали восклицать и славословить, Господь возбудил несогласие между Аммонитянами, Моавитянами и {обитателями} горы Сеира, пришедшими на Иудею, и были они поражены:
Когда они начали свое радостное хвалебное пение, Господь послал воителей устроить засады против аммонитян, моавитян и людей Сеирских гор, которые пошли войной на Иудею, и враги были разбиты.
Когда они начали петь и славить, Господь устроил засаду против моавитян, аммонитян и жителей горы Сеир, которые вторглись в Иудею, и те были разгромлены.
А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,
As they began to sing and praise, the LORD set ambushes against the men of Ammon and Moab and Mount Seir who were invading Judah, and they were defeated.
וּבְעֵת הֵחֵלּוּ בְרִנָּה וּתְהִלָּה, נָתַן יְהוָה מְאָרְבִים עַל־בְּנֵי עַמּוֹן מוֹאָב וְהַר־שֵׂעִיר הַבָּאִים לִיהוּדָה וַיִּנָּגֵפוּ׃
23
ибо восстали Аммонитяне и Моавитяне на обитателей горы Сеира, побивая и истребляя {их,} а когда покончили с жителями Сеира, тогда стали истреблять друг друга.
Аммонитяне и моавитяне напали на людей Сеирских гор и полностью их уничтожили. А как только покончили с ними, сами же перебили друг друга.
Аммонитяне и моавитяне напали на жителей горы Сеир, чтобы губить и уничтожать их, а покончив с жителями Сеира, принялись убивать друг друга.
бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе.
The men of Ammon and Moab rose up against the men from Mount Seir to destroy and annihilate them. After they finished slaughtering the men from Seir, they helped to destroy one another.
וַיַּעַמְדוּ בְּנֵי עַמּוֹן וּמוֹאָב עַל־יֹשְׁבֵי הַר־שֵׂעִיר לְהַחֲרִים וּלְהַשְׁמִיד; וּכְכַלּוֹתָם בְּיוֹשְׁבֵי שֵׂעִיר, עָזְרוּ אִישׁ־בְּרֵעֵהוּ לְמַשְׁחִית׃
24
И когда Иудеи пришли на возвышенность к пустыне и взглянули на то многолюдство, и вот — трупы, лежащие на земле, и нет уцелевшего.
Когда иудеи добрались до места, с которого можно было увидеть пустыню, то стали глядеть, где же войско — а увидели только мертвые тела на земле. Никто не спасся!
Когда народ Иудеи добрался до сторожевой башни над пустыней и взглянул на огромное войско, они увидели только мертвые тела, лежавшие на земле: никто не уцелел.
І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!
When the men of Judah came to the place that overlooks the desert and looked toward the vast army, they saw only dead bodies lying on the ground; no one had escaped.
וִיהוּדָה בָּא עַל־הַמִּצְפֶּה לַמִּדְבָּר; וַיִּפְנוּ אֶל־הֶהָמוֹן, וְהִנָּם פְּגָרִים נֹפְלִים אַרְצָה וְאֵין פְּלֵיטָה׃
25
И пришел Иосафат и народ его забирать добычу, и нашли у них во множестве и имущество, и одежды, и драгоценные вещи, и набрали себе столько, что не {могли} нести. И три дня они забирали добычу; так велика {была} она!
Иосафат со своим народом стал собирать военную добычу — они набрали множество скота, имущества, одежды и прочего добра. Они набрали столько, что не могли все унести. Так велика была добыча, что собирали ее три дня.
Когда Иосафат со своими людьми пришли, чтобы забрать у них свою добычу, они нашли у них много добра, одежды и дорогих вещей — больше, чем могли унести. Добычи было так много, что им пришлось собирать ее три дня.
І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!
So Jehoshaphat and his men went to carry off their plunder, and they found among them a great amount of equipment and clothing and also articles of value--more than they could take away. There was so much plunder that it took three days to collect it.
וַיָּבֹא יְהוֹשָׁפָט וְעַמּוֹ לָבֹז אֶת־שְׁלָלָם, וַיִּמְצְאוּ בָהֶם לָרֹב וּרְכוּשׁ וּפְגָרִים וּכְלֵי חֲמֻדוֹת, וַיְנַצְּלוּ לָהֶם לְאֵין מַשָּׂא; וַיִּהְיוּ יָמִים שְׁלוֹשָׁה בֹּזְזִים אֶת־הַשָּׁלָל כִּי רַב־הוּא׃
26
А в четвертый день собрались на долину благословения, так как там они благословили Господа. Посему и называют то место долиною благословения до сего дня.
А на четвертый день они собрались в долине Благословения и благословили там Господа — потому это место и называется так доныне: долина Благословения.
На четвертый день они собрались в долине благословения, где благословили Господа. Вот почему до сегодняшнего дня она называется долиной Бераха.
А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім"я тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.
On the fourth day they assembled in the Valley of Beracah, where they praised the LORD. This is why it is called the Valley of Beracah to this day.
וּבַיּוֹם הָרְבִעִי, נִקְהֲלוּ לְעֵמֶק בְּרָכָה, כִּי־שָׁם בֵּרֲכוּ אֶת־יְהוָה; עַל־כֵּן קָרְאוּ אֶת־שֵׁם הַמָּקוֹם הַהוּא עֵמֶק בְּרָכָה עַד־הַיּוֹם׃
27
И пошли назад все Иудеи и Иерусалимляне и Иосафат во главе их, чтобы возвратиться в Иерусалим с веселием, потому что дал им Господь торжество над врагами их.
Все жители Иудеи и Иерусалима во главе с Иосафатом вернулись с великим ликованием в Иерусалим — ведь Господь так их обрадовал, избавив от врагов!
Затем под предводительством Иосафата все мужчины Иудеи и Иерусалима с радостью вернулись в Иерусалим, потому что Господь дал им повод возрадоваться над своими врагами.
І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.
Then, led by Jehoshaphat, all the men of Judah and Jerusalem returned joyfully to Jerusalem, for the LORD had given them cause to rejoice over their enemies.
וַיָּשֻׁבוּ כָּל־אִישׁ יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם וִיהוֹשָׁפָט בְּרֹאשָׁם, לָשׁוּב אֶל־יְרוּשָׁלִַם בְּשִׂמְחָה; כִּי־שִׂמְּחָם יְהוָה מֵאוֹיְבֵיהֶם׃
28
И пришли в Иерусалим с псалтирями, и цитрами, и трубами, к дому Господню.
Войдя в Иерусалим под звуки лир, арф и труб, они направились ко Храму Господа.
Они вступили в Иерусалим и пошли к храму Господа с лирами, арфами и трубами.
І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.
They entered Jerusalem and went to the temple of the LORD with harps and lutes and trumpets.
וַיָּבֹאוּ יְרוּשָׁלִַם, בִּנְבָלִים וּבְכִנֹּרוֹת וּבַחֲצֹצְרוֹת; אֶל־בֵּית יְהוָה׃
29
И был страх Божий на всех царствах земных, когда они услышали, что {Сам} Господь воевал против врагов Израиля.
Цари окрестных земель стали бояться Бога, услышав, как Господь сражался с врагами Израиля.
Страх перед Богом напал на все царства окружающих земель, когда они услышали, как Господь сразился с врагами Израиля.
І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...
The fear of God came upon all the kingdoms of the countries when they heard how the LORD had fought against the enemies of Israel.
וַיְהִי פַּחַד אֱלֹהִים, עַל כָּל־מַמְלְכוֹת הָאֲרָצוֹת; בְּשָׁמְעָם כִּי נִלְחַם יְהוָה, עִם אוֹיְבֵי יִשְׂרָאֵל׃
30
И спокойно стало царство Иосафатово, и дал ему Бог его покой со всех сторон.
Покой настал в царстве Иосафата, его Бог даровал ему мирную жизнь повсюду.
И в царстве Иосафата был мир, потому что Господь даровал ему покой со всех сторон.
І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.
And the kingdom of Jehoshaphat was at peace, for his God had given him rest on every side.
וַתִּשְׁקֹט מַלְכוּת יְהוֹשָׁפָט; וַיָּנַח לוֹ אֱלֹהָיו מִסָּבִיב׃
31
Так царствовал Иосафат над Иудеею: тридцати пяти лет он {был,} когда воцарился, и двадцать пять лет царствовал в Иерусалиме. Имя матери его Азува, дочь Салаила.
Иосафат царствовал в Иудее. Тридцати пяти лет от роду он стал царем и двадцать пять лет царствовал в Иерусалиме. Его мать — Азува́, дочь Шилхи́.
Так Иосафат правил Иудеей. Ему было тридцать пять лет, когда он стал царем Иудеи, и правил он в Иерусалиме двадцать пять лет. Его мать звали Азува, дочь Шилхи.
І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п"яти років, коли зацарював, а двадцять і п"ять літ царював в Єрусалимі. А ім"я його матері Азува, дочка Шілхи.
So Jehoshaphat reigned over Judah. He was thirty-five years old when he became king of Judah, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother"s name was Azubah daughter of Shilhi.
וַיִּמְלֹךְ יְהוֹשָׁפָט עַל־יְהוּדָה; בֶּן־שְׁלֹשִׁים וְחָמֵשׁ שָׁנָה בְּמָלְכוֹ, וְעֶשְׂרִים וְחָמֵשׁ שָׁנָה מָלַךְ בִּירוּשָׁלִַם, וְשֵׁם אִמּוֹ, עֲזוּבָה בַּת־שִׁלְחִי׃
32
И ходил он путем отца своего Асы и не уклонился от него, делая угодное в очах Господних.
Он во всем, никуда не отступая, следовал за своим отцом Асой, и его дела были угодны Господу.
Он ходил путями своего отца Асы и не уклонялся от них, делая то, что было правильным в глазах Господа.
І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.
He walked in the ways of his father Asa and did not stray from them; he did what was right in the eyes of the LORD.
וַיֵּלֶךְ, בְּדֶרֶךְ אָבִיו אָסָא וְלֹא־סָר מִמֶּנָּה; לַעֲשׂוֹת הַיָּשָׁר בְּעֵינֵי יְהוָה׃
33
Только высоты не были отменены, и народ еще не обратил твердо сердца своего к Богу отцов своих.
Вот только капища оставались, и народ не обратился еще полностью к Богу их отцов.
Но святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ все еще не обратил свое сердце к Богу их отцов.
Тільки пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків.
The high places, however, were not removed, and the people still had not set their hearts on the God of their fathers.
אַךְ הַבָּמוֹת לֹא־סָרוּ; וְעוֹד הָעָם לֹא־הֵכִינוּ לְבָבָם, לֵאלֹהֵי אֲבֹתֵיהֶם׃
34
Прочие деяния Иосафата, первые и последние, описаны в записях Ииуя, сына Ананиева, которые внесены в книгу царей Израилевых.
А прочее об Иосафате от начала до конца описано в Деяниях Иегу, сына Ханани, которые были внесены в Книгу царей Израиля.
Прочие события правления Иосафата, от первых до последних, записаны в летописях Ииуя, сына Ханани, которые включены в книгу царей Израиля.
А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
The other events of Jehoshaphat"s reign, from beginning to end, are written in the annals of Jehu son of Hanani, which are recorded in the book of the kings of Israel.
וְיֶתֶר דִּבְרֵי יְהוֹשָׁפָט, הָרִאשֹׁנִים וְהָאַחֲרֹנִים; הִנָּם כְּתוּבִים, בְּדִבְרֵי יֵהוּא בֶן־חֲנָנִי, אֲשֶׁר הֹעֲלָה, עַל־סֵפֶר מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃
35
Но после того вступил Иосафат, царь Иудейский в общение с Охозиею, царем Израильским, который поступал беззаконно,
Потом Иосафат, царь Иудеи, заключил союз с Аха́зией, царем Израиля, который творил нечестие.
Впоследствии Иосафат, царь Иудеи, заключил договор с Охозией, царем Израиля, который творил беззакония.
А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.
Later, Jehoshaphat king of Judah made an alliance with Ahaziah king of Israel, who was guilty of wickedness.
וְאַחֲרֵיכֵן, אֶתְחַבַּר יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ־יְהוּדָה, עִם אֲחַזְיָה מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל; הוּא הִרְשִׁיעַ לַעֲשׂוֹת׃
36
и соединился с ним, чтобы построить корабли для отправления в Фарсис; и построили они корабли в Ецион-Гавере.
Они договорились построить корабли, чтобы отправить их в Таршиш. Корабли были построены в Эцион–Гевере.
Он договорился с ним построить флотилию кораблей Таршиша. Когда они были построены в Эцион-Гевере,
І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
He agreed with him to construct a fleet of trading ships. After these were built at Ezion Geber,
וַיְחַבְּרֵהוּ עִמּוֹ, לַעֲשׂוֹת אֳנִיּוֹת לָלֶכֶת תַּרְשִׁישׁ; וַיַּעֲשׂוּ אֳנִיּוֹת בְּעֶצְיוֹן גָּבֶר׃
37
И изрек {тогда} Елиезер, сын Додавы из Мареши, пророчество на Иосафата, говоря: так как ты вступил в общение с Охозиею, то разрушил Господь дело твое. — И разбились корабли, и не могли идти в Фарсис.
Тогда Элиэ́зер, сын Додавы́ из Мареши, стал пророчествовать об Иосафате: «За то, что ты заключил союз с Ахазией, Господь разрушит творение твоих рук». Корабли потерпели крушение и не смогли добраться до Таршиша.
Элиезер, сын Додавагу из Мареши, изрек пророчество против Иосафата, сказав: — Раз ты заключил договор с Охозией, Господь разрушит то, что ты построил. Корабли разбились и не смогли отплыть в Таршиш.
Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої! І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...
Eliezer son of Dodavahu of Mareshah prophesied against Jehoshaphat, saying, "Because you have made an alliance with Ahaziah, the LORD will destroy what you have made." The ships were wrecked and were not able to set sail to trade.
וַיִּתְנַבֵּא אֱלִיעֶזֶר בֶּן־דֹּדָוָהוּ מִמָּרֵשָׁה, עַל־יְהוֹשָׁפָט לֵאמֹר; כְּהִתְחַבֶּרְךָ עִם־אֲחַזְיָהוּ, פָּרַץ יְהוָה אֶת־מַעֲשֶׂיךָ, וַיִּשָּׁבְרוּ אֳנִיּוֹת, וְלֹא עָצְרוּ לָלֶכֶת אֶל־תַּרְשִׁישׁ׃