1
В тридцать шестой год царствования Асы, пошел Вааса, царь Израильский, на Иудею и начал строить Раму, чтобы не позволить {никому} ни уходить от Асы, царя Иудейского, ни приходить {к нему.}
На тридцать шестой год его царствования Баша́, царь Израиля, начал войну с Иудеей и стал укреплять крепость Раму́, чтобы никто не мог ни проехать во владения Асы, царя Иудеи, ни выехать оттуда.
На тридцать шестом году правления Асы, царя Иудеи, Бааша, царь Израиля, выступил против Иудеи и укрепил Раму, чтобы не дать никому ни покинуть землю Асы, царя Иудеи, ни войти в нее.
Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
In the six and thirtieth year of the reign of Asa Baasha king of Israel came up against Judah, and built Ramah, to the intent that he might let none go out or come in to Asa king of Judah.
בִּשְׁנַת שְׁלֹשִׁים וָשֵׁשׁ לְמַלְכוּת אָסָא, עָלָה בַּעְשָׁא מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל עַל־יְהוּדָה, וַיִּבֶן אֶת־הָרָמָה; לְבִלְתִּי, תֵּת יוֹצֵא וָבָא, לְאָסָא מֶלֶךְ יְהוּדָה׃
2
И вынес Аса серебро и золото из сокровищниц дома Господня и дома царского и послал к Венададу, царю Сирийскому, жившему в Дамаске, говоря:
Тогда Аса взял серебро и золото из сокровищниц Господнего Храма и из дворцовых сокровищниц и отправил его Бен–Хада́ду, царю араме́ев, правителю Дамаска, велев передать ему:
Тогда Аса взял серебро и золото из сокровищниц Господнего дома и своего дворца и послал царю Арама Венададу, который правил в Дамаске, сказав:
І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Then Asa brought out silver and gold out of the treasures of the house of the LORD and of the king's house, and sent to Benhadad king of Syria, that dwelt at Damascus, saying,
וַיֹּצֵא אָסָא כֶּסֶף וְזָהָב, מֵאֹצְרוֹת בֵּית יְהוָה וּבֵית הַמֶּלֶךְ; וַיִּשְׁלַח, אֶל־בֶּן־הֲדַד מֶלֶךְ אֲרָם, הַיּוֹשֵׁב בְּדַרְמֶשֶׂק לֵאמֹר׃
3
союз да будет между мною и тобою, как был между отцом моим и отцом твоим; вот, я посылаю тебе серебра и золота: пойди, расторгни союз твой с Ваасою, царем Израильским, чтоб он отступил от меня.
«Мы с тобой союзники, союзниками были наши отцы. Это серебро и золото я посылаю тебе в дар. Расторгни союз с Башой, царем Израиля, чтобы он отступил от моих владений».
— Пусть между мной и тобой будет союз, как он был между нашими отцами. Вот, я посылаю тебе серебро и золото. Расторгни же свой союз с Баашей, царем Израиля, чтобы он отступил от меня.
Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.
There is a league between me and thee, as there was between my father and thy father: behold, I have sent thee silver and gold; go, break thy league with Baasha king of Israel, that he may depart from me.
בְּרִית בֵּינִי וּבֵינֶךָ, וּבֵין אָבִי וּבֵין אָבִיךָ; הִנֵּה שָׁלַחְתִּי לְךָ כֶּסֶף וְזָהָב, לֵךְ הָפֵר בְּרִיתְךָ, אֶת־בַּעְשָׁא מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, וְיַעֲלֶה מֵעָלָי׃
4
И послушался Венадад царя Асы и послал военачальников, которые {были} у него, против городов Израильских, и они опустошили Ийон и Дан и Авелмаим и все запасы в городах Неффалимовых.
Бен–Хадад согласился с царем Асой и отправил своих полководцев в поход на израильские города. Они захватили города Ийо́н, Дан, Аве́л–Ма́им и крепости со складами в земле Неффали́ма.
Венадад согласился с предложением царя Асы и послал своих военачальников против городов Израиля. Они захватили Ион, Дан, Авел-Маим и все города для припасов в земле Неффалима.
І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
And Benhadad hearkened unto king Asa, and sent the captains of his armies against the cities of Israel; and they smote Ijon, and Dan, and Abelmaim, and all the store cities of Naphtali.
וַיִּשְׁמַע בֶּן־הֲדַד אֶל־הַמֶּלֶךְ אָסָא, וַיִּשְׁלַח אֶת־שָׂרֵי הַחֲיָלִים אֲשֶׁר־לוֹ אֶל־עָרֵי יִשְׂרָאֵל, וַיַּכּוּ אֶת־עִיּוֹן וְאֶת־דָּן, וְאֵת אָבֵל מָיִם; וְאֵת כָּל־מִסְכְּנוֹת עָרֵי נַפְתָּלִי׃
5
И когда услышал {о сем} Вааса, то перестал строить Раму и прекратил работу свою.
Узнав об этом, Баша перестал укреплять Раму, бросив начатую работу.
Услышав об этом, Бааша перестал укреплять Раму и бросил работу.
І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
And it came to pass, when Baasha heard it, that he left off building of Ramah, and let his work cease.
וַיְהִי כִּשְׁמֹעַ בַּעְשָׁא, וַיֶּחְדַּל מִבְּנוֹת אֶת־הָרָמָה; וַיַּשְׁבֵּת אֶת־מְלַאכְתּוֹ׃
6
Аса же царь собрал всех Иудеев, и они вывезли {из} Рамы камни и дерева, которые употреблял Вааса для строения, — и выстроил из них Геву и Мицфу.
Царь Аса собрал всех иудеев, чтобы они унесли из Рамы камни и бревна, которые Баша использовал для строительства крепости. Из них царь Аса построил крепости Ге́ву и Мицпу́.
А царь Аса привел весь народ Иудеи, и они вынесли из Рамы камни и дерево, которыми строил Бааша. Он укрепил ими Геву и Мицпу.
А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.
Then Asa the king took all Judah; and they carried away the stones of Ramah, and the timber thereof, wherewith Baasha was building; and he built therewith Geba and Mizpah.
וְאָסָא הַמֶּלֶךְ, לָקַח אֶת־כָּל־יְהוּדָה, וַיִּשְׂאוּ אֶת־אַבְנֵי הָרָמָה וְאֶת־עֵצֶיהָ, אֲשֶׁר בָּנָה בַּעְשָׁא; וַיִּבֶן בָּהֶם, אֶת־גֶּבַע וְאֶת־הַמִּצְפָּה׃
7
В то время пришел Ананий прозорливец к Асе, царю Иудейскому, и сказал ему: так как ты понадеялся на царя Сирийского и не уповал на Господа Бога твоего, потому и спаслось войско царя Сирийского от руки твоей.
Тогда к иудейскому царю Асе пришел провидец Хана́ни и сказал: «Ты обратился за помощью к арамейскому царю, а не к Господу, своему Богу, — за это войско арамейского царя смогло избежать твоей руки.
В то время к Асе, царю Иудеи, пришел провидец Ханани и сказал ему: — Так как ты положился на царя Арама, а не на Господа, твоего Бога, войско царя Арама спаслось от твоей руки.
А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
And at that time Hanani the seer came to Asa king of Judah, and said unto him, Because thou hast relied on the king of Syria, and not relied on the LORD thy God, therefore is the host of the king of Syria escaped out of thine hand.
וּבָעֵת הַהִיא, בָּא חֲנָנִי הָרֹאֶה, אֶל־אָסָא מֶלֶךְ יְהוּדָה; וַיֹּאמֶר אֵלָיו, בְּהִשָּׁעֶנְךָ עַל־מֶלֶךְ אֲרָם וְלֹא נִשְׁעַנְתָּ עַל־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, עַל־כֵּן, נִמְלַט חֵיל מֶלֶךְ־אֲרָם מִיָּדֶךָ׃
8
Не были ли Ефиопляне и Ливияне с силою большею и с колесницами и всадниками весьма многочисленными? Но как ты уповал на Господа, то Он предал их в руку твою,
Могучее войско кушитов и ливийцев со множеством колесниц и всадников — даже его Господь предал в твои руки, когда ты обратился к Нему!
Разве кушиты и ливийцы не были могучим войском с огромным числом колесниц и всадников? Но когда ты положился на Господа, Он отдал их в твои руки.
Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Were not the Ethiopians and the Lubims a huge host, with very many chariots and horsemen? yet, because thou didst rely on the LORD, he delivered them into thine hand.
הֲלֹא הַכּוּשִׁים וְהַלּוּבִים, הָיוּ לְחַיִל לָרֹב לְרֶכֶב וּלְפָרָשִׁים לְהַרְבֵּה מְאֹד; וּבְהִשָּׁעֶנְךָ עַל־יְהוָה נְתָנָם בְּיָדֶךָ׃
9
ибо очи Господа обозревают всю землю, чтобы поддерживать тех, {чье} сердце вполне предано Ему. Безрассудно ты поступил теперь. За то отныне будут у тебя войны.
Очи Господни видят всю землю, Он укрепляет тех, кто верен Ему всем сердцем. А ты поступил глупо и отныне обрек себя на войны».
Ведь глаза Господа осматривают всю землю, чтобы укреплять тех, чьи сердца всецело преданы Ему. Ты сделал глупость, и отныне у тебя постоянно будут войны.
Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!
For the eyes of the LORD run to and fro throughout the whole earth, to shew himself strong in the behalf of them whose heart is perfect toward him. Herein thou hast done foolishly: therefore from henceforth thou shalt have wars.
כִּי יְהוָה, עֵינָיו מְשֹׁטְטוֹת בְּכָל־הָאָרֶץ לְהִתְחַזֵּק עִם־לְבָבָם שָׁלֵם אֵלָיו נִסְכַּלְתָּ עַל־זֹאת; כִּי מֵעַתָּה, יֵשׁ עִמְּךָ מִלְחָמוֹת׃
10
И разгневался Аса на прозорливца, и заключил его в темницу, так как за это был в раздражении на него; притеснял Аса и {некоторых} из народа в то время.
Аса разозлился на провидца и даже посадил его в темницу — так сильно прогневили его эти слова. И другие люди пострадали тогда от Асы.
Аса разгневался за это на провидца. Он был в такой ярости, что бросил его в темницу. В это же время Аса жестоко обошелся с некоторыми людьми из народа.
І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в"язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
Then Asa was wroth with the seer, and put him in a prison house; for he was in a rage with him because of this thing. And Asa oppressed some of the people the same time.
וַיִּכְעַס אָסָא אֶל־הָרֹאֶה, וַיִּתְּנֵהוּ בֵּית הַמַּהְפֶּכֶת, כִּי־בְזַעַף עִמּוֹ עַל־זֹאת; וַיְרַצֵּץ אָסָא מִן־הָעָם בָּעֵת הַהִיא׃
11
И вот, деяния Асы, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских.
Все деяния Асы от начала до конца записаны в Книге царей Иудеи и Израиля.
События правления Асы, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».
І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
And, behold, the acts of Asa, first and last, lo, they are written in the book of the kings of Judah and Israel.
וְהִנֵּה דִּבְרֵי אָסָא, הָרִאשׁוֹנִים וְהָאַחֲרוֹנִים; הִנָּם כְּתוּבִים עַל־סֵפֶר הַמְּלָכִים, לִיהוּדָה וְיִשְׂרָאֵל׃
12
И сделался Аса болен ногами на тридцать девятом году царствования своего, и болезнь его поднялась до верхних частей тела; но он в болезни своей взыскал не Господа, а врачей.
На тридцать девятом году своего царствования Аса заболел. Тяжелая болезнь поразила его ноги, но даже в таком положении он обратился не к Господу, а к врачам.
На тридцать девятом году правления у Асы началась тяжелая болезнь ног, но даже в болезни он не искал Господа, а понадеялся на помощь лекарей.
І занедужав Аса тридцятого й дев"ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.
And Asa in the thirty and ninth year of his reign was diseased in his feet, until his disease was exceeding great: yet in his disease he sought not to the LORD, but to the physicians.
וַיֶּחֱלֶא אָסָא בִּשְׁנַת שְׁלוֹשִׁים וָתֵשַׁע לְמַלְכוּתוֹ בְּרַגְלָיו, עַד־לְמַעְלָה חָלְיוֹ; וְגַם־בְּחָלְיוֹ לֹא־דָרַשׁ אֶת־יְהוָה, כִּי בָּרֹפְאִים׃
13
И почил Аса с отцами своими, и умер на сорок первом году царствования своего.
Когда Аса почил с предками — а он умер на сорок первом году своего царствования —
Аса упокоился со своими предками, скончавшись на сорок первом году своего правления.
І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.
And Asa slept with his fathers, and died in the one and fortieth year of his reign.
וַיִּשְׁכַּב אָסָא עִם־אֲבֹתָיו; וַיָּמָת בִּשְׁנַת אַרְבָּעִים וְאַחַת לְמָלְכוֹ׃
14
И похоронили его в гробнице, которую он устроил для себя в городе Давидовом; и положили его на одре, который наполнили благовониями и разными искусственными мастями, и сожгли их для него великое множество.
его похоронили в Городе Давидовом, в усыпальнице, которую он заранее приготовил для себя. Его положили на ложе, полное благовоний и разных благоуханных масел, и на похоронах его устроили большой костер.
Его похоронили в могильной пещере, которую он вытесал для себя в Городе Давида. Его положили на ложе, которое было наполнено разными благовониями, и развели в его честь огромный поминальный костер.
І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.
And they buried him in his own sepulchres, which he had made for himself in the city of David, and laid him in the bed which was filled with sweet odours and divers kinds of spices prepared by the apothecaries' art: and they made a very great burning for him.
וַיִּקְבְּרֻהוּ בְקִבְרֹתָיו, אֲשֶׁר כָּרָה־לוֹ בְּעִיר דָּוִיד, וַיַּשְׁכִּיבֻהוּ, בַּמִּשְׁכָּב אֲשֶׁר מִלֵּא בְּשָׂמִים וּזְנִים, מְרֻקָּחִים בְּמִרְקַחַת מַעֲשֶׂה; וַיִּשְׂרְפוּ־לוֹ שְׂרֵפָה גְּדוֹלָה עַד־לִמְאֹד׃