Книга пророка Иезекииля | Ezekiel | יחזקאל, Глава 9

1
И возгласил в уши мои великим гласом, говоря: пусть приблизятся каратели города, каждый со своим губительным орудием в руке своей.
И воскликнул Он громовым голосом: «Подойдите те, кому поручено покарать этот город; каждый — со своим смертоносным оружием!»
Потом я услышал, как Он взывает громким голосом: — Подойдите сюда те, кому поручено наказать город, каждый с оружием в руках.
І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
Then I heard him call out in a loud voice, "Bring the guards of the city here, each with a weapon in his hand."
וַיִּקְרָא בְאָזְנַי, קוֹל גָּדוֹל לֵאמֹר, קָרְבוּ פְּקֻדּוֹת הָעִיר; וְאִישׁ כְּלִי מַשְׁחֵתוֹ בְּיָדוֹ׃
2
И вот, шесть человек идут от верхних ворот, обращенных к северу, и у каждого в руке губительное орудие его, и между ними один, одетый в льняную одежду, у которого при поясе его прибор писца. И пришли и стали подле медного жертвенника.
И я увидел: от верхних ворот, обращенных к северу, идут шестеро и у каждого из них — орудие разрушения. И еще среди них был один, одетый в льняные одежды; к поясу у него были прикреплены принадлежности писца. Они приблизились и остановились возле медного жертвенника.
Я увидел шестерых мужчин, идущих со стороны верхних ворот, что смотрят на север, каждый был со смертоносным оружием в руке. С ними был некто, одетый в льняную одежду, с письменными принадлежностями на поясе. Они вошли и встали возле бронзового жертвенника.
І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
And I saw six men coming from the direction of the upper gate, which faces north, each with a deadly weapon in his hand. With them was a man clothed in linen who had a writing kit at his side. They came in and stood beside the bronze altar.
וְהִנֵּה שִׁשָּׁה אֲנָשִׁים בָּאִים מִדֶּרֶךְ־שַׁעַר הָעֶלְיוֹן אֲשֶׁר מָפְנֶה צָפוֹנָה, וְאִישׁ כְּלִי מַפָּצוֹ בְּיָדוֹ, וְאִישׁ־אֶחָד בְּתוֹכָם לָבֻשׁ בַּדִּים, וְקֶסֶת הַסֹּפֵר בְּמָתְנָיו; וַיָּבֹאוּ וַיַּעַמְדוּ, אֵצֶל מִזְבַּח הַנְּחֹשֶׁת׃
3
И слава Бога Израилева сошла с Херувима, на котором была, к порогу дома. И призвал Он человека, одетого в льняную одежду, у которого при поясе прибор писца.
Слава Бога Израилева поднялась с херувима, на котором она пребывала, и остановилась на пороге Храма. И обратившись к тому, кто был одет в льняные одежды, с принадлежностями писца на поясе,
И слава Бога Израиля поднялась с херувима, на котором она покоилась, и перенеслась к порогу дома. Господь позвал человека, одетого в льняную одежду, у которого на поясе были письменные принадлежности,
А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
Now the glory of the God of Israel went up from above the cherubim, where it had been, and moved to the threshold of the temple. Then the LORD called to the man clothed in linen who had the writing kit at his side
וּכְבוֹד אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, נַעֲלָה מֵעַל הַכְּרוּב אֲשֶׁר הָיָה עָלָיו, אֶל מִפְתַּן הַבָּיִת; וַיִּקְרָא, אֶל־הָאִישׁ הַלָּבֻשׁ הַבַּדִּים, אֲשֶׁר קֶסֶת הַסֹּפֵר בְּמָתְנָיו׃
4
И сказал ему Господь: пройди посреди города, посреди Иерусалима, и на челах людей скорбящих, воздыхающих о всех мерзостях, совершающихся среди него, сделай знак.
Господь повелел: «Пройди по этому городу, по Иерусалиму, и поставь знак на лбу тех, кто плачет и стонет, видя какие мерзости творятся в Иерусалиме».
и сказал ему: — Пройди через город, через Иерусалим, и поставь знак на лбах у тех, кто стонет и сетует из-за мерзостей, которые в нем творятся.
І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
and said to him, "Go throughout the city of Jerusalem and put a mark on the foreheads of those who grieve and lament over all the detestable things that are done in it."
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֵלוֹ (אֵלָיו), עֲבֹר בְּתוֹךְ הָעִיר, בְּתוֹךְ יְרוּשָׁלִָם; וְהִתְוִיתָ תָּו עַל־מִצְחוֹת הָאֲנָשִׁים, הַנֶּאֱנָחִים וְהַנֶּאֱנָקִים, עַל כָּל־הַתּוֹעֵבוֹת, הַנַּעֲשׂוֹת בְּתוֹכָהּ׃
5
А тем сказал в слух мой: идите за ним по городу и поражайте; пусть не жалеет око ваше, и не щадите;
И я услышал, как Он сказал остальным: «Идите за ним по городу и убивайте! Не щадите никого, будьте безжалостны!
Я слышал, как Он сказал другим: — Ступайте через город вслед за ним и убивайте без жалости и сострадания.
А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
As I listened, he said to the others, "Follow him through the city and kill, without showing pity or compassion.
וּלְאֵלֶּה אָמַר בְּאָזְנַי, עִבְרוּ בָעִיר אַחֲרָיו וְהַכּוּ; עַל־ (אַל־) תָּחֹס עֵינֵיכֶם (עֵינְכֶם) וְאַל־תַּחְמֹלוּ׃
6
старика, юношу и девицу, и младенца и жен бейте до смерти, но не троньте ни одного человека, на котором знак, и начните от святилища Моего. И начали они с тех старейшин, которые были перед домом.
Стариков, юношей и дев, детей и женщин — всех убивайте, всех уничтожайте, но не трогайте тех, у кого будет этот знак. Начните с Моего Святилища». И они начали со старцев, которые находились перед Храмом.
Истребляйте стариков, юношей и девушек, женщин и детей, но не прикасайтесь к тем, на ком знак. Начните с Моего святилища. Они начали со старейшин, которые находились перед домом.
Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
Slaughter old men, young men and maidens, women and children, but do not touch anyone who has the mark. Begin at my sanctuary." So they began with the elders who were in front of the temple.
זָקֵן בָּחוּר וּבְתוּלָה וְטַף וְנָשִׁים תַּהַרְגוּ לְמַשְׁחִית, וְעַל־כָּל־אִישׁ אֲשֶׁר־עָלָיו הַתָּו אַל־תִּגַּשׁוּ, וּמִמִּקְדָּשִׁי תָּחֵלּוּ; וַיָּחֵלּוּ בָּאֲנָשִׁים הַזְּקֵנִים, אֲשֶׁר לִפְנֵי הַבָּיִת׃
7
И сказал им: оскверните дом, и наполните дворы убитыми, и выйдите. И вышли, и стали убивать в городе.
Он сказал тем шестерым: «Оскверните Храм, трупами наполните его дворы, а затем идите дальше!» Они пошли дальше и начали убивать в городе.
И Он сказал им: — Оскверните дом и наполните дворы убитыми. Идите! Они вышли и начали убивать людей по всему городу.
І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір"я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.
Then he said to them, "Defile the temple and fill the courts with the slain. Go!" So they went out and began killing throughout the city.
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם טַמְּאוּ אֶת־הַבַּיִת, וּמַלְאוּ אֶת־הַחֲצֵרוֹת חֲלָלִים צֵאוּ; וְיָצְאוּ וְהִכּוּ בָעִיר׃
8
И когда они их убили, а я остался, тогда я пал на лице свое и возопил, и сказал: о, Господи Боже! неужели Ты погубишь весь остаток Израиля, изливая гнев Твой на Иерусалим?
Они убивали, а я остался один. И простерся я ниц и воззвал: «О Господь Бог! Неужели Ты истребишь весь остаток Изра́иля, изливая Свой гнев на Иерусалим?»
Когда они их убивали, я, оставшись один, пал ниц, закричал: — О Владыка Господь! Неужели Ты погубишь всех, кто остался от Израиля, изливая ярость на Иерусалим?
І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
While they were killing and I was left alone, I fell facedown, crying out, "Ah, Sovereign LORD! Are you going to destroy the entire remnant of Israel in this outpouring of your wrath on Jerusalem?"
וַיְהִי כְּהַכּוֹתָם, וְנֵאשֲׁאַר אָנִי; וָאֶפְּלָה עַל־פָּנַי וָאֶזְעַק, וָאֹמַר אֲהָהּ אֲדֹנָי יְהוִה, הֲמַשְׁחִית אַתָּה, אֵת כָּל־שְׁאֵרִית יִשְׂרָאֵל, בְּשָׁפְכְּךָ אֶת־חֲמָתְךָ עַל־יְרוּשָׁלִָם׃
9
И сказал Он мне: нечестие дома Израилева и Иудина велико, весьма велико; и земля сия полна крови, и город исполнен неправды; ибо они говорят: "оставил Господь землю сию, и не видит Господь".
Он сказал мне: «Слишком велик грех народа Израилева и народа Иудина, слишком велик! Эта земля пропитана кровью, этот город полон преступлений, потому что они говорили: "Оставил Господь эту землю, Господь не видит".
Он ответил мне: — Грех дома Израиля и Иуды неимоверно велик; страна залита кровью, и город объят насилием. Они говорят: «Господь бросил страну; Господь не видит».
І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...
He answered me, "The sin of the house of Israel and Judah is exceedingly great; the land is full of bloodshed and the city is full of injustice. They say, "The LORD has forsaken the land; the LORD does not see."
וַיֹּאמֶר אֵלַי, עֲוֹן בֵּית־יִשְׂרָאֵל וִיהוּדָה גָּדוֹל בִּמְאֹד מְאֹד, וַתִּמָּלֵא הָאָרֶץ דָּמִים, וְהָעִיר מָלְאָה מֻטֶּה; כִּי אָמְרוּ, עָזַב יְהוָה אֶת־הָאָרֶץ, וְאֵין יְהוָה רֹאֶה׃
10
За то и Мое око не пощадит, и не помилую; обращу поведение их на их голову.
Потому Я не пощажу их, не помилую. Я обращу дела их против них самих!»
За это и Я не взгляну на них с жалостью и не пощажу, но обрушу им на головы то, что они заслужили.
І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
So I will not look on them with pity or spare them, but I will bring down on their own heads what they have done."
וְגַם־אֲנִי, לֹא־תָחוֹס עֵינִי וְלֹא אֶחְמֹל; דַּרְכָּם בְּרֹאשָׁם נָתָתִּי׃
11
И вот человек, одетый в льняную одежду, у которого при поясе прибор писца, дал ответ и сказал: я сделал, как Ты повелел мне.
И тот, кто был одет в льняные одежды, с принадлежностями писца на поясе, сказал в ответ: «Я сделал все, что Ты повелел мне».
Тут человек, одетый в льняную одежду, у которого на поясе были письменные принадлежности, вернулся и доложил: — Я сделал, как Ты мне повелел.
І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!
Then the man in linen with the writing kit at his side brought back word, saying, "I have done as you commanded."
וְהִנֵּה הָאִישׁ לְבֻשׁ הַבַּדִּים, אֲשֶׁר הַקֶּסֶת בְּמָתְנָיו, מֵשִׁיב דָּבָר לֵאמֹר; עָשִׂיתִי כַאֲשֶׁר (כְּכֹל אֲשֶׁר) צִוִּיתָנִי׃