Книга пророка Иезекииля | Ezekiel | יחזקאל, Глава 35

1
И было ко мне слово Господне:
И было мне слово Господа:
Было ко мне слово Господа:
І було мені слово Господнє таке:
Moreover the word of the LORD came unto me, saying,
וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃
2
сын человеческий! обрати лице твое к горе Сеир и изреки на нее пророчество
«Человек! Обрати свой взор против горной страны Сеир и произнеси пророчество о ней.
— Сын человеческий, обрати лицо к горе Сеир; пророчествуй против нее
Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї
Son of man, set thy face against mount Seir, and prophesy against it,
בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ עַל־הַר שֵׂעִיר; וְהִנָּבֵא עָלָיו׃
3
и скажи ей: так говорит Господь Бог: вот, Я — на тебя, гора Сеир! и простру на тебя руку Мою и сделаю тебя пустою и необитаемою.
Скажи ей: "Так говорит Господь Бог: Я иду против тебя, горная страна Сеир! Я занес над тобою Мою руку, Я сделаю тебя пустыней необитаемой!
и скажи: «Так говорит Владыка Господь: Я твой противник, гора Сеир. Я простру над тобой руку и предам тебя полному опустошению.
та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.
And say unto it, Thus saith the Lord GOD; Behold, O mount Seir, I am against thee, and I will stretch out mine hand against thee, and I will make thee most desolate.
וְאָמַרְתָּ לּוֹ, כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנְנִי אֵלֶיךָ הַר־שֵׂעִיר; וְנָטִיתִי יָדִי עָלֶיךָ, וּנְתַתִּיךָ שְׁמָמָה וּמְשַׁמָּה׃
4
Города твои превращу в развалины, и ты сама опустеешь и узнаешь, что Я Господь.
Я превращу твои города в руины, и ты станешь пустыней, и поймешь, что Я — Господь!
Я превращу твои города в руины, и ты станешь необитаемой. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь.
Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
I will lay thy cities waste, and thou shalt be desolate, and thou shalt know that I am the LORD.
עָרֶיךָ חָרְבָּה אָשִׂים, וְאַתָּה שְׁמָמָה תִהְיֶה; וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃
5
Так как у тебя вечная вражда, и ты предавала сынов Израилевых в руки мечу во время несчастья их, во время окончательной гибели:
За твою вековечную ненависть, за то, что ты подняла меч на сынов Израилевых, когда пришла к ним беда, время расплаты,
За то, что ты питала вечную вражду и отдавала израильтян мечу во время их беды, когда пробил час их наказания,
За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,
Because thou hast had a perpetual hatred, and hast shed the blood of the children of Israel by the force of the sword in the time of their calamity, in the time that their iniquity had an end:
יַעַן, הֱיוֹת לְךָ אֵיבַת עוֹלָם, וַתַּגֵּר אֶת־בְּנֵי־יִשְׂרָאֵל עַל־יְדֵי־חָרֶב; בְּעֵת אֵידָם, בְּעֵת עֲוֹן קֵץ׃
6
за это — живу Я! говорит Господь Бог — сделаю тебя кровью, и кровь будет преследовать тебя; так как ты не ненавидела крови, то кровь и будет преследовать тебя.
за это, клянусь Собою, — говорит Господь Бог, — Я залью тебя кровью, кровопролитие будет преследовать тебя по пятам! Не гнушалась ты кровопролитием, вот и будет оно преследовать тебя по пятам!
верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я предам тебя кровопролитию, и оно будет преследовать тебя. Так как ты не возненавидела кровопролитие, оно будет тебя преследовать.
тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!
Therefore, as I live, saith the Lord GOD, I will prepare thee unto blood, and blood shall pursue thee: sith thou hast not hated blood, even blood shall pursue thee.
לָכֵן חַי־אָנִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה, כִּי־לְדָם אֶעֶשְׂךָ וְדָם יִרְדֲּפֶךָ; אִם־לֹא דָם שָׂנֵאתָ וְדָם יִרְדֲּפֶךָ׃
7
И сделаю гору Сеир пустою и безлюдною степью и истреблю на ней приходящего и возвращающегося.
Я превращу горы Сеира в пустыню из пустынь, и никто не будет по ним ходить.
Я предам гору Сеир полному опустошению и погублю на ней всех, кто уходит и возвращается.
Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.
Thus will I make mount Seir most desolate, and cut off from it him that passeth out and him that returneth.
וְנָתַתִּי אֶת־הַר שֵׂעִיר, לְשִׁמְמָה וּשְׁמָמָה; וְהִכְרַתִּי מִמֶּנּוּ עֹבֵר וָשָׁב׃
8
И наполню высоты ее убитыми ее; на холмах твоих и в долинах твоих, и во всех рытвинах твоих будут падать сраженные мечом.
Я наполню трупами горы Сеира! На холмах, в долинах и в лощинах будут лежать убитые мечом!
Я покрою твои вершины павшими; сраженные мечом будут падать на твоих холмах, в долинах и во всех ущельях.
І наповню його гори трупами його! Згір"я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!
And I will fill his mountains with his slain men: in thy hills, and in thy valleys, and in all thy rivers, shall they fall that are slain with the sword.
וּמִלֵּאתִי אֶת־הָרָיו חֲלָלָיו; גִּבְעוֹתֶיךָ וְגֵאוֹתֶיךָ וְכָל־אֲפִיקֶיךָ, חַלְלֵי־חֶרֶב יִפְּלוּ בָהֶם׃
9
Сделаю тебя пустынею вечною, и в городах твоих не будут жить, и узнаете, что Я Господь.
Вечной пустыней Я сделаю тебя, и города твои никогда не будут заселены вновь. И поймете вы, что Я — Господь!
Я предам тебя вечному опустошению; твои города больше не будут заселены. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь.
На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!
I will make thee perpetual desolations, and thy cities shall not return: and ye shall know that I am the LORD.
שִׁמְמוֹת עוֹלָם אֶתֶּנְךָ, וְעָרֶיךָ לֹא תֵישַׁבְנָה (תָשֹׁבְנָה); וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃
10
Так как ты говорила: "эти два народа и эти две земли будут мои, и мы завладеем ими, хотя и Господь был там":
Ты говорила:, Эти две страны, земли этих двух народов станут нашими, мы завладеем ими́, — хотя там был Господь!
За то, что ты сказала: “Оба этих народа и обе эти страны будут моими; я завладею ими”, — хотя с ними был Господь,
За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,
Because thou hast said, These two nations and these two countries shall be mine, and we will possess it; whereas the LORD was there:
יַעַן אֲמָרְךָ אֶת־שְׁנֵי הַגּוֹיִם וְאֶת־שְׁתֵּי הָאֲרָצוֹת לִי תִהְיֶינָה וִירַשְׁנוּהָ; וַיהוָה שָׁם הָיָה׃
11
за то, — живу Я! говорит Господь Бог, — поступлю с тобою по мере ненависти твоей и зависти твоей, какую ты выказала из ненависти твоей к ним, и явлю Себя им, когда буду судить тебя.
Но клянусь Собою, — говорит Господь Бог, — Я отплачу тебе за ярость твою, за зависть, которую ты питала к сынам Израилевым, за ненависть твою к ним! Я явлю Себя сынам Израилевым — как твой Судия!
верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я поступлю с тобой по злобе и зависти, которые ты выказала, враждуя с ними, и явлю Себя им, когда стану тебя судить.
тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.
Therefore, as I live, saith the Lord GOD, I will even do according to thine anger, and according to thine envy which thou hast used out of thy hatred against them; and I will make myself known among them, when I have judged thee.
לָכֵן חַי־אָנִי, נְאֻם אֲדֹנָי יְהוִה, וְעָשִׂיתִי, כְּאַפְּךָ וּכְקִנְאָתְךָ, אֲשֶׁר עָשִׂיתָה, מִשִּׂנְאָתֶיךָ בָּם; וְנוֹדַעְתִּי בָם כַּאֲשֶׁר אֶשְׁפְּטֶךָ׃
12
И узнаешь, что Я, Господь, слышал все глумления твои, какие ты произносила на горы Израилевы, говоря: "опустели! нам отданы на съедение!"
И поймешь ты, что Я — Господь. Слышал Я, как ты глумилась над горами Израилевыми:, Опустошены они! Стали нашей добычей!"
Тогда ты узнаешь, что Я, Господь, услышал все оскорбления, которые ты слала горам Израиля. Ты говорила: “Они опустошены и отданы мне на съедение!”
І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!
And thou shalt know that I am the LORD, and that I have heard all thy blasphemies which thou hast spoken against the mountains of Israel, saying, They are laid desolate, they are given us to consume.
וְיָדַעְתָּ כִּי־אֲנִי יְהוָה, שָׁמַעְתִּי אֶת־כָּל־נָאָצוֹתֶיךָ, אֲשֶׁר אָמַרְתָּ עַל־הָרֵי יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר שָׁמֵמָה (שָׁמֵמוּ); לָנוּ נִתְּנוּ לְאָכְלָה׃
13
Вы величались предо Мною языком вашим и умножали речи ваши против Меня; Я слышал это.
Ты в своих речах превозносилась передо Мною, говорила наглые слова против Меня! Слышал Я это!
Ты хвасталась предо Мной и говорила против Меня, не сдерживаясь, и Я это услышал. —
І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!
Thus with your mouth ye have boasted against me, and have multiplied your words against me: I have heard them.
וַתַּגְדִּילוּ עָלַי בְּפִיכֶם, וְהַעְתַּרְתֶּם עָלַי דִּבְרֵיכֶם; אֲנִי שָׁמָעְתִּי׃
14
Так говорит Господь Бог: когда вся земля будет радоваться, Я сделаю тебя пустынею.
Так говорит Господь Бог: в то самое время, когда вся земля будет ликовать, Я тебя превращу в пустыню!
Так говорит Владыка Господь: Когда вся земля будет радоваться, Я предам тебя опустошению.
Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!
Thus saith the Lord GOD; When the whole earth rejoiceth, I will make thee desolate.
כֹּה אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה; כִּשְׂמֹחַ כָּל־הָאָרֶץ, שְׁמָמָה אֶעֱשֶׂה־לָּךְ׃
15
Как ты радовалась тому, что удел дома Израилева опустел, так сделаю Я и с тобою: опустошена будешь, гора Сеир, и вся Идумея вместе, и узнают, что Я Господь.
Ты радовалась, что владения народа Израилева стали пустыней — вот и тебя Я подвергну той же участи! Ты сама станешь пустыней, горная страна Сеир, — вся страна Эдомская! И поймут, что Я — Господь!"»
За то, что ты радовалась опустошению наследия дома Израиля, Я поступлю с тобой точно так же. Ты будешь опустошена, гора Сеир, и с тобой — весь Эдом. Тогда узнают, что Я — Господь».
Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!
As thou didst rejoice at the inheritance of the house of Israel, because it was desolate, so will I do unto thee: thou shalt be desolate, O mount Seir, and all Idumea, even all of it: and they shall know that I am the LORD.
כְּשִׂמְחָתְךָ לְנַחְלַת בֵּית־יִשְׂרָאֵל עַל אֲשֶׁר־שָׁמֵמָה כֵּן אֶעֱשֶׂה־לָּךְ; שְׁמָמָה תִהְיֶה הַר־שֵׂעִיר וְכָל־אֱדוֹם כֻּלָּהּ, וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃