Откровение Иоанна Богослова | Revelation | Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, Глава 16

1
И услышал я из храма громкий голос, говорящий семи Ангелам: идите и вылейте семь чаш гнева Божия на землю.
Потом я услышал громкий голос из Храма, говоривший семи ангелам: «Ступайте и вылейте семь сосудов гнева Божьего на землю!»
Затем я услышал громкий голос из храма, говорящий семи ангелам: — Идите и вылейте семь чаш Божьей ярости на землю.
І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
And I heard a great voice out of the temple saying to the seven angels, Go your ways, and pour out the vials of the wrath of God upon the earth.
καὶ ἤκουσα μεγάλης φωνη̃ς ἐκ του̃ ναου̃ λεγούσης τοι̃ς ἑπτὰ ἀγγέλοις ὑπάγετε καὶ ἐκχέετε τὰς ἑπτὰ φιάλας του̃ θυμου̃ του̃ θεου̃ εἰς τὴν γη̃ν
2
Пошел первый Ангел и вылил чашу свою на землю: и сделались жестокие и отвратительные гнойные раны на людях, имеющих начертание зверя и поклоняющихся образу его.
Вышел первый и вылил свой сосуд на землю — и ужасные и мучительные язвы напали на людей с клеймом зверя, поклоняющихся его изображению.
Первый ангел пошел и вылил содержимое своей чаши на сушу. После этого у людей, имеющих клеймо зверя и поклоняющихся его изображению, появились ужасные и болезненные нарывы.
І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
And the first went, and poured out his vial upon the earth; and there fell a noisome and grievous sore upon the men which had the mark of the beast, and upon them which worshipped his image.
καὶ ἀπη̃λθεν ὁ πρω̃τος καὶ ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ εἰς τὴν γη̃ν καὶ ἐγένετο ἕλκος κακòν καὶ πονηρòν ἐπὶ τοὺς ἀνθρώπους τοὺς ἔχοντας τò χάραγμα του̃ θηρίου καὶ τοὺς προσκυνου̃ντας τη̨̃ εἰκόνι αὐτου̃
3
Второй Ангел вылил чашу свою в море: и сделалась кровь, как бы мертвеца, и все одушевленное умерло в море.
Второй вылил свой сосуд на море, и стало оно как кровь мертвеца, и все живое в море погибло.
Второй ангел вылил содержимое своей чаши в море, и вода моря превратилась в кровь, напоминающую кровь мертвеца, и все живое в море умерло.
А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.
And the second angel poured out his vial upon the sea; and it became as the blood of a dead man: and every living soul died in the sea.
καὶ ὁ δεύτερος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ εἰς τὴν θάλασσαν καὶ ἐγένετο αἱ̃μα ὡς νεκρου̃ καὶ πα̃σα ψυχὴ ζωη̃ς ἀπέθανεν τὰ ἐν τη̨̃ θαλάσση̨
4
Третий Ангел вылил чашу свою в реки и источники вод: и сделалась кровь.
Третий вылил свой сосуд на реки и водные источники, и они превратились в кровь.
Третий ангел вылил содержимое своей чаши на реки и на источники вод, и те также превратились в кровь.
Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
And the third angel poured out his vial upon the rivers and fountains of waters; and they became blood.
καὶ ὁ τρίτος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ εἰς τοὺς ποταμοὺς καὶ τὰς πηγὰς τω̃ν ὑδάτων καὶ ἐγένετο αἱ̃μα
5
И услышал я Ангела вод, который говорил: праведен Ты, Господи, Который еси и был, и свят, потому что так судил;
И услышал я, как говорил ангел вод: «Ты прав, о Сущий и Бывший, Святой, что так рассудил:
Я слышал, как ангел, имеющий власть над водами, сказал: — Справедлив Ты, Тот, Кто есть и Кто был, Святой, потому что Ты так судил.
І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
And I heard the angel of the waters say, Thou art righteous, O Lord, which art, and wast, and shalt be, because thou hast judged thus.
καὶ ἤκουσα του̃ ἀγγέλου τω̃ν ὑδάτων λέγοντος δίκαιος εἰ̃ ὁ ὢν καὶ ὁ ἠ̃ν ὁ ὅσιος ὅτι ταυ̃τα ἔκρινας
6
за то, что они пролили кровь святых и пророков, Ты дал им пить кровь: они достойны того.
они пролили кровь святых и пророков, и Ты дал им напиться крови — они заслужили!»

Ведь они пролили кровь святых и пророков, и Ты дал им пить кровь, как они и заслужили.

Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
For they have shed the blood of saints and prophets, and thou hast given them blood to drink; for they are worthy.
ὅτι αἱ̃μα ἁγίων καὶ προφητω̃ν ἐξέχεαν καὶ αἱ̃μα αὐτοι̃ς δέδωκας πιει̃ν ἄξιοί εἰσιν
7
И услышал я другого от жертвенника говорящего: ей, Господи Боже Вседержитель, истинны и праведны суды Твои.
И я услышал, как жертвенник говорил: «Да, Господь Бог Вседержитель, верны и правы Твои приговоры!»
И я услышал, как голос от жертвенника сказал: — Да, Господь Бог Вседержитель, Твои суды истинны и справедливы!
І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
And I heard another out of the altar say, Even so, Lord God Almighty, true and righteous are thy judgments.
καὶ ἤκουσα του̃ θυσιαστηρίου λέγοντος ναί κύριε ὁ θεòς ὁ παντοκράτωρ ἀληθιναὶ καὶ δίκαιαι αἱ κρίσεις σου
8
Четвертый Ангел вылил чашу свою на солнце: и дано было ему жечь людей огнем.
Четвертый вылил свой сосуд на солнце, и солнцу было дано сжигать людей своим огнем.
Четвертый ангел вылил содержимое своей чаши на солнце, и солнцу дано было палить людей огнем.
А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
And the fourth angel poured out his vial upon the sun; and power was given unto him to scorch men with fire.
καὶ ὁ τέταρτος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ ἐπὶ τòν ἥλιον καὶ ἐδόθη αὐτω̨̃ καυματίσαι τοὺς ἀνθρώπους ἐν πυρί
9
И жег людей сильный зной, и они хулили имя Бога, имеющего власть над сими язвами, и не вразумились, чтобы воздать Ему славу.
Люди сгорали от сильного жара и проклинали Имя Бога, повелевавшего такими напастями. Но они не раскаялись и не воздали Ему славы.
Их жгла невыносимая жара, и они проклинали Имя Бога, имеющего власть над этими бедствиями. Но они не раскаялись и не воздали Ему славу.
І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім"я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
And men were scorched with great heat, and blasphemed the name of God, which hath power over these plagues: and they repented not to give him glory.
καὶ ἐκαυματίσθησαν οἱ ἄνθρωποι καυ̃μα μέγα καὶ ἐβλασφήμησαν τò ὄνομα του̃ θεου̃ του̃ ἔχοντος τὴν ἐξουσίαν ἐπὶ τὰς πληγὰς ταύτας καὶ οὐ μετενόησαν δου̃ναι αὐτω̨̃ δόξαν
10
Пятый Ангел вылил чашу свою на престол зверя: и сделалось царство его мрачно, и они кусали языки свои от страдания,
Пятый вылил свой сосуд на престол зверя, и его царство погрузилось во тьму. Люди грызли себе языки от боли
Пятый ангел вылил содержимое своей чаши на трон зверя, и все царство зверя погрузилось во тьму. Люди от боли кусали свои языки
А п"ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
And the fifth angel poured out his vial upon the seat of the beast; and his kingdom was full of darkness; and they gnawed their tongues for pain,
καὶ ὁ πέμπτος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ ἐπὶ τòν θρόνον του̃ θηρίου καὶ ἐγένετο ἡ βασιλεία αὐτου̃ ἐσκοτωμένη καὶ ἐμασω̃ντο τὰς γλώσσας αὐτω̃ν ἐκ του̃ πόνου
11
и хулили Бога небесного от страданий своих и язв своих; и не раскаялись в делах своих.
и проклинали Небесного Бога за боль и язвы. Но они не раскаялись в своих делах.
и проклинали за свою боль и свои раны Бога небесного, но не раскаялись в своих делах.
і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
And blasphemed the God of heaven because of their pains and their sores, and repented not of their deeds.
καὶ ἐβλασφήμησαν τòν θεòν του̃ οὐρανου̃ ἐκ τω̃ν πόνων αὐτω̃ν καὶ ἐκ τω̃ν ἑλκω̃ν αὐτω̃ν καὶ οὐ μετενόησαν ἐκ τω̃ν ἔργων αὐτω̃ν
12
Шестой Ангел вылил чашу свою в великую реку Евфрат: и высохла в ней вода, чтобы готов был путь царям от восхода солнечного.
Шестой вылил свой сосуд на великую реку Евфрат, и высохла вода в ней, чтобы открыть путь царям Востока.
Шестой ангел вылил содержимое своей чаши в великую реку Евфрат. Вода в этой реке высохла, чтобы был готов путь царям с востока.
Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
And the sixth angel poured out his vial upon the great river Euphrates; and the water thereof was dried up, that the way of the kings of the east might be prepared.
καὶ ὁ ἕκτος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ ἐπὶ τòν ποταμòν τòν μέγαν τòν Εὐφράτην καὶ ἐξηράνθη τò ὕδωρ αὐτου̃ ἵνα ἑτοιμασθη̨̃ ἡ ὁδòς τω̃ν βασιλέων τω̃ν ἀπò ἀνατολη̃ς ἡλίου
13
И видел я {выходящих} из уст дракона и из уст зверя и из уст лжепророка трех духов нечистых, подобных жабам:
Я увидел, что из пасти дракона, из пасти зверя и изо рта лжепророка выходят три нечистых духа, похожие на жаб.
Потом я увидел, как из пасти дракона, из пасти зверя и изо рта лжепророка вышли три нечистых духа, похожие на лягушек.
І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
And I saw three unclean spirits like frogs come out of the mouth of the dragon, and out of the mouth of the beast, and out of the mouth of the false prophet.
καὶ εἰ̃δον ἐκ του̃ στόματος του̃ δράκοντος καὶ ἐκ του̃ στόματος του̃ θηρίου καὶ ἐκ του̃ στόματος του̃ ψευδοπροφήτου πνεύματα τρία ἀκάθαρτα ὡς βάτραχοι
14
это — бесовские духи, творящие знамения; они выходят к царям земли всей вселенной, чтобы собрать их на брань в оный великий день Бога Вседержителя.
Это бесовские духи, творящие знамения; они идут к царям всей вселенной, чтобы собрать их на войну в великий День Бога Вседержителя.
Это духи демонов, совершающие знамения. Они отправляются к царям всей земли, чтобы собрать их на битву в великий День Бога Вседержителя.
це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
For they are the spirits of devils, working miracles, which go forth unto the kings of the earth and of the whole world, to gather them to the battle of that great day of God Almighty.
εἰσὶν γὰρ πνεύματα δαιμονίων ποιου̃ντα σημει̃α ἃ ἐκπορεύεται ἐπὶ τοὺς βασιλει̃ς τη̃ς οἰκουμένης ὅλης συναγαγει̃ν αὐτοὺς εἰς τòν πόλεμον τη̃ς ἡμέρας τη̃ς μεγάλης του̃ θεου̃ του̃ παντοκράτορος
15
Се, иду как тать: блажен бодрствующий и хранящий одежду свою, чтобы не ходить ему нагим и чтобы не увидели срамоты его.
«Вот, Я приду внезапно, как вор. Счастлив тот, кто бодрствует и хранит свои одежды, он не будет ходить нагим и никто не увидит его срамоты!»
— Вот! Я приду неожиданно, как вор! Блажен тот, кто бодрствует и хранит свою одежду, чтобы ему не ходить нагим, выставляя напоказ свою срамоту.
Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
Behold, I come as a thief. Blessed is he that watcheth, and keepeth his garments, lest he walk naked, and they see his shame.
ἰδοὺ ἔρχομαι ὡς κλέπτης μακάριος ὁ γρηγορω̃ν καὶ τηρω̃ν τὰ ἱμάτια αὐτου̃ ἵνα μὴ γυμνòς περιπατη̨̃ καὶ βλέπωσιν τὴν ἀσχημοσύνην αὐτου̃
16
И он собрал их на место, называемое по-еврейски Армагеддон.
И он собрал царей в место, которое по–еврейски называется Армагедо́н.
Они собрали всех царей на место, называемое по-еврейски Армагеддон.
І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
And he gathered them together into a place called in the Hebrew tongue Armageddon.
καὶ συνήγαγεν αὐτοὺς εἰς τòν τόπον τòν καλούμενον ’Εβραϊστὶ ’Αρμαγεδών
17
Седьмой Ангел вылил чашу свою на воздух: и из храма небесного от престола раздался громкий голос, говорящий: совершилось!
И седьмой ангел вылил свой сосуд в воздух. Из Храма раздался громкий голос, который шел от престола: «Сделано!»
Седьмой ангел вылил содержимое своей чаши в воздух, и из храма небесного, от трона, прозвучал громкий голос: — Совершилось!
Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
And the seventh angel poured out his vial into the air; and there came a great voice out of the temple of heaven, from the throne, saying, It is done.
καὶ ὁ ἕβδομος ἐξέχεεν τὴν φιάλην αὐτου̃ ἐπὶ τòν ἀέρα καὶ ἐξη̃λθεν φωνὴ μεγάλη ἐκ του̃ ναου̃ ἀπò του̃ θρόνου λέγουσα γέγονεν
18
И произошли молнии, громы и голоса, и сделалось великое землетрясение, какого не бывало с тех пор, как люди на земле. Такое землетрясение! Так великое!
И были молнии, клики, громы и землетрясение. Такого землетрясения еще не бывало с тех пор, как появился на земле человек.
Тогда засверкали молнии, зазвучали голоса, загремел гром, и произошло сильное землетрясение. Такого мощного землетрясения не было за все время существования людей на земле! Столь великим было это землетрясение!
І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
And there were voices, and thunders, and lightnings; and there was a great earthquake, such as was not since men were upon the earth, so mighty an earthquake, and so great.
καὶ ἐγένοντο ἀστραπαὶ καὶ φωναὶ καὶ βρονταί καὶ σεισμòς ἐγένετο μέγας οἱ̃ος οὐκ ἐγένετο ἀφ’ οὑ̃ ἄνθρωπος ἐγένετο ἐπὶ τη̃ς γη̃ς τηλικου̃τος σεισμòς οὕτω μέγας
19
И город великий распался на три части, и города языческие пали, и Вавилон великий воспомянут пред Богом, чтобы дать ему чашу вина ярости гнева Его.
Великий город раскололся на три части, города язычников рухнули. Бог вспомнил о великой столице Вавилоне и дал ей чашу с вином Своего яростного гнева.
Великий город раскололся на три части, и города народов пали. Так Бог не забыл великий Вавилон, Он дал ему выпить чашу, полную вина Его яростного гнева.
І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
And the great city was divided into three parts, and the cities of the nations fell: and great Babylon came in remembrance before God, to give unto her the cup of the wine of the fierceness of his wrath.
καὶ ἐγένετο ἡ πόλις ἡ μεγάλη εἰς τρία μέρη καὶ αἱ πόλεις τω̃ν ἐθνω̃ν ἔπεσαν καὶ Βαβυλὼν ἡ μεγάλη ἐμνήσθη ἐνώπιον του̃ θεου̃ δου̃ναι αὐτη̨̃ τò ποτήριον του̃ οἴνου του̃ θυμου̃ τη̃ς ὀργη̃ς αὐτου̃
20
И всякий остров убежал, и гор не стало;
И обратились в бегство все острова, и гор больше не найти!
Исчезли все острова, и гор больше не стало.
І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
And every island fled away, and the mountains were not found.
καὶ πα̃σα νη̃σος ἔφυγεν καὶ ὄρη οὐχ εὑρέθησαν
21
и град, величиною в талант, пал с неба на людей; и хулили люди Бога за язвы от града, потому что язва от него была весьма тяжкая.
С неба на людей пал град с градинами в четыре пуда. И люди проклинали Бога за напасть с градом, потому что уж очень велика была та напасть!
На людей с небес падал град весом в один талант, и люди проклинали Бога за это бедствие с градом, потому что оно было совершенно ужасным.
І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...
And there fell upon men a great hail out of heaven, every stone about the weight of a talent: and men blasphemed God because of the plague of the hail; for the plague thereof was exceeding great.
καὶ χάλαζα μεγάλη ὡς ταλαντιαία καταβαίνει ἐκ του̃ οὐρανου̃ ἐπὶ τοὺς ἀνθρώπους καὶ ἐβλασφήμησαν οἱ ἄνθρωποι τòν θεòν ἐκ τη̃ς πληγη̃ς τη̃ς χαλάζης ὅτι μεγάλη ἐστὶν ἡ πληγὴ αὐτη̃ς σφόδρα