Откровение Иоанна Богослова | Revelation | Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, Глава 18

1
После сего я увидел иного Ангела, сходящего с неба и имеющего власть великую; земля осветилась от славы его.
Потом я увидел: с неба спускается другой ангел, имеющий великую власть, и земля озарилась его славой.
После этого я увидел еще одного ангела, сходящего с небес и обладающего великой властью; вся земля была озарена его славой.
Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.
And after these things I saw another angel come down from heaven, having great power; and the earth was lightened with his glory.
μετὰ ταυ̃τα εἰ̃δον ἄλλον ἄγγελον καταβαίνοντα ἐκ του̃ οὐρανου̃ ἔχοντα ἐξουσίαν μεγάλην καὶ ἡ γη̃ ἐφωτίσθη ἐκ τη̃ς δόξης αὐτου̃
2
И воскликнул он сильно, громким голосом говоря: пал, пал Вавилон, великая {блудница,} сделался жилищем бесов и пристанищем всякому нечистому духу, пристанищем всякой нечистой и отвратительной птице; ибо яростным вином блудодеяния своего она напоила все народы,
Он воскликнул могучим голосом: «Пала, пала столица великая — Вавилон! Она стала пристанищем бесов, притоном всяких нечистых духов, притоном всяких нечистых птиц, притоном всяких нечистых и мерзких зверей,
Он произнес могучим голосом: — Пала, пала великая блудница Вавилон и стала жилищем демонов, пристанищем для всякого нечистого духа и всякой нечистой и мерзкой птицы. Все народы пили доводящее до безумия вино ее разврата.
І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,
And he cried mightily with a strong voice, saying, Babylon the great is fallen, is fallen, and is become the habitation of devils, and the hold of every foul spirit, and a cage of every unclean and hateful bird.
καὶ ἔκραξεν ἐν ἰσχυρα̨̃ φωνη̨̃ λέγων ἔπεσεν ἔπεσεν Βαβυλὼν ἡ μεγάλη καὶ ἐγένετο κατοικητήριον δαιμονίων καὶ φυλακὴ παντòς πνεύματος ἀκαθάρτου καὶ φυλακὴ παντòς ὀρνέου ἀκαθάρτου καὶ φυλακὴ παντòς θηρίου ἀκαθάρτου καὶ μεμισημένου
3
и цари земные любодействовали с нею, и купцы земные разбогатели от великой роскоши ее.
потому что ярым вином своего разврата она опоила все народы, и цари земли развратничали с ней, и купцы нажили свое богатство от избытка ее роскоши».

Цари земли развратничали с ней, и купцы земли нажились на ее необузданной тяге к роскоши.

бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!
For all nations have drunk of the wine of the wrath of her fornication, and the kings of the earth have committed fornication with her, and the merchants of the earth are waxed rich through the abundance of her delicacies.
ὅτι ἐκ του̃ οἴνου του̃ θυμου̃ τη̃ς πορνείας αὐτη̃ς πέπωκαν πάντα τὰ ἔθνη καὶ οἱ βασιλει̃ς τη̃ς γη̃ς μετ’ αὐτη̃ς ἐπόρνευσαν καὶ οἱ ἔμποροι τη̃ς γη̃ς ἐκ τη̃ς δυνάμεως του̃ στρήνους αὐτη̃ς ἐπλούτησαν
4
И услышал я иной голос с неба, говорящий: выйди от нее, народ Мой, чтобы не участвовать вам в грехах ее и не подвергнуться язвам ее;
И я услышал другой голос с неба, говоривший: «Народ мой, покиньте ее, чтобы к грехам ее быть непричастным, чтобы напасти ее вас не коснулись,
Затем я услышал с небес еще один голос. Он сказал: — Выйди из нее, народ Мой, чтобы тебе не участвовать в ее грехах и не подвергнуться ее наказанию.
І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.
And I heard another voice from heaven, saying, Come out of her, my people, that ye be not partakers of her sins, and that ye receive not of her plagues.
καὶ ἤκουσα ἄλλην φωνὴν ἐκ του̃ οὐρανου̃ λέγουσαν ἐξέλθατε ὁ λαός μου ἐξ αὐτη̃ς ἵνα μὴ συγκοινωνήσητε ται̃ς ἁμαρτίαις αὐτη̃ς καὶ ἐκ τω̃ν πληγω̃ν αὐτη̃ς ἵνα μὴ λάβητε
5
ибо грехи ее дошли до неба, и Бог воспомянул неправды ее.
потому что грехи ее громоздятся до неба и вспомнил Бог о ее преступлениях.

Потому что ее грехи поднялись уже до небес, и Бог помнит ее преступления.

Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.
For her sins have reached unto heaven, and God hath remembered her iniquities.
ὅτι ἐκολλήθησαν αὐτη̃ς αἱ ἁμαρτίαι ἄχρι του̃ οὐρανου̃ καὶ ἐμνημόνευσεν ὁ θεòς τὰ ἀδικήματα αὐτη̃ς
6
Воздайте ей так, как и она воздала вам, и вдвое воздайте ей по делам ее; в чаше, в которой она приготовляла вам вино, приготовьте ей вдвое.
Так воздайте ей тем, чем она воздавала, вдвойне за дела ее отплатите, вдвое крепче вина ей в чашу налейте!

Сделайте ей то же, что она сделала другим, и отплатите ей вдвойне за ее дела. В той самой чаше, в которой она замешивала свое вино, замешайте ей напиток двойной крепости.

Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
Reward her even as she rewarded you, and double unto her double according to her works: in the cup which she hath filled fill to her double.
ἀπόδοτε αὐτη̨̃ ὡς καὶ αὐτὴ ἀπέδωκεν καὶ διπλώσατε τὰ διπλα̃ κατὰ τὰ ἔργα αὐτη̃ς ἐν τω̨̃ ποτηρίω̨ ὡ̨̃ ἐκέρασεν κεράσατε αὐτη̨̃ διπλου̃ν
7
Сколько славилась она и роскошествовала, столько воздайте ей мучений и горестей. Ибо она говорит в сердце своем: "сижу царицею, я не вдова и не увижу горести!"
Сколько славилась и роскошествовала, столько дайте ей муки и горя! Потому что она говорит в своем сердце: "Я сижу как царица, я не вдова, и горя я не увижу!"

Доставьте ей столько горя и страданий, сколько она позволяла себе славы и роскоши. Потому что она хвалится в своем сердце: «Я не какая-нибудь вдова! Я сижу как царица! Я никогда не буду скорбеть!»

Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!
How much she hath glorified herself, and lived deliciously, so much torment and sorrow give her: for she saith in her heart, I sit a queen, and am no widow, and shall see no sorrow.
ὅσα ἐδόξασεν αὐτὴν καὶ ἐστρηνίασεν τοσου̃τον δότε αὐτη̨̃ βασανισμòν καὶ πένθος ὅτι ἐν τη̨̃ καρδία̨ αὐτη̃ς λέγει ὅτι κάθημαι βασίλισσα καὶ χήρα οὐκ εἰμί καὶ πένθος οὐ μὴ ἴδω
8
За то в один день придут на нее казни, смерть и плач и голод, и будет сожжена огнем, потому что силен Господь Бог, судящий ее.
Вот почему напасти ее все придут на нее в одночасье: смерть, и горе, и голод, сожжена она будет в огне. Потому что могуч Господь Бог, ее осудивший.

И поэтому настанет день, когда ее постигнут горести: смерть, скорбь и голод. Она будет сожжена огнем, потому что могуч Господь Бог, осудивший ее.

Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!
Therefore shall her plagues come in one day, death, and mourning, and famine; and she shall be utterly burned with fire: for strong is the Lord God who judgeth her.
διὰ του̃το ἐν μια̨̃ ἡμέρα̨ ἥξουσιν αἱ πληγαὶ αὐτη̃ς θάνατος καὶ πένθος καὶ λιμός καὶ ἐν πυρὶ κατακαυθήσεται ὅτι ἰσχυρòς κύριος ὁ θεòς ὁ κρίνας αὐτήν
9
И восплачут и возрыдают о ней цари земные, блудодействовавшие и роскошествовавшие с нею, когда увидят дым от пожара ее,
И будут плакать и горевать о ней цари земли, жившие с ней в разврате и роскоши, когда увидят дым от ее пожара.
Когда цари земли, которые развратничали с ней и наслаждались ее роскошью, увидят дым от ее пожарища, они будут рыдать по ней и бить себя в грудь.
І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.
And the kings of the earth, who have committed fornication and lived deliciously with her, shall bewail her, and lament for her, when they shall see the smoke of her burning,
καὶ κλαύσουσιν καὶ κόψονται ἐπ’ αὐτὴν οἱ βασιλει̃ς τη̃ς γη̃ς οἱ μετ’ αὐτη̃ς πορνεύσαντες καὶ στρηνιάσαντες ὅταν βλέπωσιν τòν καπνòν τη̃ς πυρώσεως αὐτη̃ς
10
стоя издали от страха мучений ее {и} говоря: горе, горе {тебе,} великий город Вавилон, город крепкий! ибо в один час пришел суд твой.
И, стоя в отдалении и ужасаясь ее мукам, будут они говорить: "Горе, горе, столица великая, Вавилон, столица могучая — кара твоя пришла в одночасье!"
Стоя вдали в ужасе от ее мучений, они будут говорить: — Горе! Горе! О великий город! О Вавилон, могучий город! В один час свершился над тобой суд!
Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!
Standing afar off for the fear of her torment, saying, Alas, alas, that great city Babylon, that mighty city! for in one hour is thy judgment come.
ἀπò μακρόθεν ἑστηκότες διὰ τòν φόβον του̃ βασανισμου̃ αὐτη̃ς λέγοντες οὐαὶ οὐαί ἡ πόλις ἡ μεγάλη Βαβυλὼν ἡ πόλις ἡ ἰσχυρά ὅτι μια̨̃ ὥρα̨ ἠ̃λθεν ἡ κρίσις σου
11
И купцы земные восплачут и возрыдают о ней, потому что товаров их никто уже не покупает,
И купцы плачут и горюют о ней, потому что уже никто не покупает их товара:
Купцы земли плачут и скорбят по ней, потому что никто уже не покупает их товаров:
І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,
And the merchants of the earth shall weep and mourn over her; for no man buyeth their merchandise any more:
καὶ οἱ ἔμποροι τη̃ς γη̃ς κλαίουσιν καὶ πενθου̃σιν ἐπ’ αὐτήν ὅτι τòν γόμον αὐτω̃ν οὐδεὶς ἀγοράζει οὐκέτι
12
товаров золотых и серебряных, и камней драгоценных и жемчуга, и виссона и порфиры, и шелка и багряницы, и всякого благовонного дерева, и всяких изделий из слоновой кости, и всяких изделий из дорогих дерев, из меди и железа и мрамора,
грузов золота, серебра, драгоценных камней, жемчуга, тонкого льна, пурпура, шелка и алых тканей, благовонного дерева; всяких изделий из слоновой кости и сосудов из ценного дерева, бронзы, железа и мрамора;
товаров из золота, серебра, драгоценных камней и жемчуга; тончайших льняных тканей, пурпура, шелка и алых материй; ароматической древесины; изделий из слоновой кости, ценной древесины, бронзы, железа и мрамора;
вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,
The merchandise of gold, and silver, and precious stones, and of pearls, and fine linen, and purple, and silk, and scarlet, and all thyine wood, and all manner vessels of ivory, and all manner vessels of most precious wood, and of brass, and iron, and marble,
γόμον χρυσου̃ καὶ ἀργύρου καὶ λίθου τιμίου καὶ μαργαριτω̃ν καὶ βυσσίνου καὶ πορφύρας καὶ σιρικου̃ καὶ κοκκίνου καὶ πα̃ν ξύλον θύϊνον καὶ πα̃ν σκευ̃ος ἐλεφάντινον καὶ πα̃ν σκευ̃ος ἐκ ξύλου τιμιωτάτου καὶ χαλκου̃ καὶ σιδήρου καὶ μαρμάρου
13
корицы и фимиама, и мира и ладана, и вина и елея, и муки и пшеницы, и скота и овец, и коней и колесниц, и тел и душ человеческих.
корицы, специй, благовоний, мирры и ладана; вина, оливкового масла, муки тонкого помола, пшеницы, быков и овец, коней, колесниц, тел и душ человеческих.
корицы, пряностей, благовоний, ароматического масла и ладана, вина, оливкового масла, отборной муки и пшеницы, крупного скота и овец, коней и колесниц, тел и душ человеческих.
і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.
And cinnamon, and odours, and ointments, and frankincense, and wine, and oil, and fine flour, and wheat, and beasts, and sheep, and horses, and chariots, and slaves, and souls of men.
καὶ κιννάμωμον καὶ ἄμωμον καὶ θυμιάματα καὶ μύρον καὶ λίβανον καὶ οἰ̃νον καὶ ἔλαιον καὶ σεμίδαλιν καὶ σι̃τον καὶ κτήνη καὶ πρόβατα καὶ ἵππων καὶ ῥεδω̃ν καὶ σωμάτων καὶ ψυχὰς ἀνθρώπων
14
И плодов, угодных для души твоей, не стало у тебя, и все тучное и блистательное удалилось от тебя; ты уже не найдешь его.
"Плодов, которых душа твоя жаждала, не стало у тебя, и весь блеск и богатство твое погибло у тебя. Никогда их больше не будет!"
Они будут говорить: — Плодов, которых желала душа твоя, уже нет у тебя. Все твои богатства и слава покинули тебя, и уже никогда не вернутся.
І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!
And the fruits that thy soul lusted after are departed from thee, and all things which were dainty and goodly are departed from thee, and thou shalt find them no more at all.
καὶ ἡ ὀπώρα σου τη̃ς ἐπιθυμίας τη̃ς ψυχη̃ς ἀπη̃λθεν ἀπò σου̃ καὶ πάντα τὰ λιπαρὰ καὶ τὰ λαμπρὰ ἀπώλετο ἀπò σου̃ καὶ οὐκέτι οὐ μὴ αὐτὰ εὑρήσουσιν
15
Торговавшие всем сим, обогатившиеся от нее, станут вдали от страха мучений ее, плача и рыдая
Купцы, торговавшие всеми этими товарами и разбогатевшие на ней, будут стоять в отдалении, ужасаясь ее мукам,
Торговавшие этими товарами купцы, нажившиеся на ней, будут стоять в стороне, перепуганные ее бедствиями. Они будут плакать и скорбеть,
Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,
The merchants of these things, which were made rich by her, shall stand afar off for the fear of her torment, weeping and wailing,
οἱ ἔμποροι τούτων οἱ πλουτήσαντες ἀπ’ αὐτη̃ς ἀπò μακρόθεν στήσονται διὰ τòν φόβον του̃ βασανισμου̃ αὐτη̃ς κλαίοντες καὶ πενθου̃ντες
16
и говоря: горе, горе {тебе,} великий город, одетый в виссон и порфиру и багряницу, украшенный золотом и камнями драгоценными и жемчугом,
и говорить, плача и рыдая: "Горе, горе, столица великая, в тончайший лен облаченная, в пурпур и алые ткани, блиставшая золотом, самоцветами, жемчугом!
говоря: — Горе, горе, столица великая, одетая в тончайшую льняную одежду, в пурпурное и алое, украшенная золотом, драгоценными камнями и жемчугом!
і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,
And saying, Alas, alas, that great city, that was clothed in fine linen, and purple, and scarlet, and decked with gold, and precious stones, and pearls!
λέγοντες οὐαὶ οὐαί ἡ πόλις ἡ μεγάλη ἡ περιβεβλημένη βύσσινον καὶ πορφυρου̃ν καὶ κόκκινον καὶ κεχρυσωμένη ἐν χρυσίω̨ καὶ λίθω̨ τιμίω̨ καὶ μαργαρίτη̨
17
ибо в один час погибло такое богатство! И все кормчие, и все плывущие на кораблях, и все корабельщики, и все торгующие на море стали вдали
И такое богатство в одночасье пришло в запустение!"И все капитаны, и все мореплаватели, и все моряки, и все, кто промышляет на море, стояли в отдалении

В один час было уничтожено такое огромное богатство! Все капитаны кораблей, все их пассажиры и моряки, и все, чей промысел связан с мореплаванием, будут издали наблюдать

бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,
For in one hour so great riches is come to nought. And every shipmaster, and all the company in ships, and sailors, and as many as trade by sea, stood afar off,
ὅτι μια̨̃ ὥρα̨ ἠρημώθη ὁ τοσου̃τος πλου̃τος καὶ πα̃ς κυβερνήτης καὶ πα̃ς ὁ ἐπὶ τόπον πλέων καὶ ναυ̃ται καὶ ὅσοι τὴν θάλασσαν ἐργάζονται ἀπò μακρόθεν ἔστησαν
18
и, видя дым от пожара ее, возопили, говоря: какой город подобен городу великому!
и с воплями смотрели на дым от ее пожара, говоря: "Может ли что сравниться с великой столицей?"
и, когда увидят дым, поднимающийся от нее, зарыдают: — Разве был еще когда-либо город, подобный этому великому городу?
і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?
And cried when they saw the smoke of her burning, saying, What city is like unto this great city!
καὶ ἔκραζον βλέποντες τòν καπνòν τη̃ς πυρώσεως αὐτη̃ς λέγοντες τίς ὁμοία τη̨̃ πόλει τη̨̃ μεγάλη̨
19
И посыпали пеплом головы свои, и вопили, плача и рыдая: горе, горе {тебе,} город великий, драгоценностями которого обогатились все, имеющие корабли на море, ибо опустел в один час!
И они посыпали головы пеплом и кричали, плача и рыдая: "Горе, горе, столица великая! Все, у кого в море есть корабли, нажились на ее богатствах. В одночасье она стала пустыней!"
Они посыпали свои головы пылью и со слезами и скорбью причитали: — Горе, горе, столица великая, обогатившая всех судовладельцев своим богатством! В один час она была уничтожена!
І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!
And they cast dust on their heads, and cried, weeping and wailing, saying, Alas, alas, that great city, wherein were made rich all that had ships in the sea by reason of her costliness! for in one hour is she made desolate.
καὶ ἔβαλον χου̃ν ἐπὶ τὰς κεφαλὰς αὐτω̃ν καὶ ἔκραζον κλαίοντες καὶ πενθου̃ντες λέγοντες οὐαὶ οὐαί ἡ πόλις ἡ μεγάλη ἐν ἡ̨̃ ἐπλούτησαν πάντες οἱ ἔχοντες τὰ πλοι̃α ἐν τη̨̃ θαλάσση̨ ἐκ τη̃ς τιμιότητος αὐτη̃ς ὅτι μια̨̃ ὥρα̨ ἠρημώθη
20
Веселись о сем, небо и святые Апостолы и пророки; ибо совершил Бог суд ваш над ним.
Но ты, небо, ликуй! Ликуйте, святые, апостолы и пророки, за вас покарал ее карою Бог!»

Радуйтесь об этом, небеса! Радуйтесь, святые, апостолы и пророки, потому что Бог осудил ее за то, как она поступала с вами.

Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!
Rejoice over her, thou heaven, and ye holy apostles and prophets; for God hath avenged you on her.
εὐφραίνου ἐπ’ αὐτη̨̃ οὐρανέ καὶ οἱ ἅγιοι καὶ οἱ ἀπόστολοι καὶ οἱ προφη̃ται ὅτι ἔκρινεν ὁ θεòς τò κρίμα ὑμω̃ν ἐξ αὐτη̃ς
21
И один сильный Ангел взял камень, подобный большому жернову, и поверг в море, говоря: с таким стремлением повержен будет Вавилон, великий город, и уже не будет его.
А затем могучий ангел поднял камень размером с огромный мельничный жернов и швырнул его в море со словами: «С той же силой швырнут Вавилон, столицу великую! Ее больше не будет!
Затем могучий ангел взял большой камень размером в мельничный жернов и бросил его в море, говоря:. — Так будет брошена и великая столица Вавилон, и никто уже ее не найдет.
І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!
And a mighty angel took up a stone like a great millstone, and cast it into the sea, saying, Thus with violence shall that great city Babylon be thrown down, and shall be found no more at all.
καὶ ἠ̃ρεν εἱ̃ς ἄγγελος ἰσχυρòς λίθον ὡς μύλινον μέγαν καὶ ἔβαλεν εἰς τὴν θάλασσαν λέγων οὕτως ὁρμήματι βληθήσεται Βαβυλὼν ἡ μεγάλη πόλις καὶ οὐ μὴ εὑρεθη̨̃ ἔτι
22
И голоса играющих на гуслях, и поющих, и играющих на свирелях, и трубящих трубами в тебе уже не слышно будет; не будет уже в тебе никакого художника, никакого художества, и шума от жерновов не слышно уже будет в тебе;
Звуков музыки больше не будет, никто не услышит арфистов, флейтистов и трубачей. Ни ремесленников, ни ремесел больше в тебе не будет. Шума мельничных жерновов больше никто не услышит.

Никогда уже в тебе не будет слышно голоса певцов, музыки арфистов, флейтистов и трубачей, никогда уже в тебе не отыщутся ремесленники, каким бы ремеслом они ни занимались, никогда уже не будет слышно в тебе шума мельничных жерновов.

І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!
And the voice of harpers, and musicians, and of pipers, and trumpeters, shall be heard no more at all in thee; and no craftsman, of whatsoever craft he be, shall be found any more in thee; and the sound of a millstone shall be heard no more at all in thee;
καὶ φωνὴ κιθαρω̨δω̃ν καὶ μουσικω̃ν καὶ αὐλητω̃ν καὶ σαλπιστω̃ν οὐ μὴ ἀκουσθη̨̃ ἐν σοὶ ἔτι καὶ πα̃ς τεχνίτης πάσης τέχνης οὐ μὴ εὑρεθη̨̃ ἐν σοὶ ἔτι καὶ φωνὴ μύλου οὐ μὴ ἀκουσθη̨̃ ἐν σοὶ ἔτι
23
и свет светильника уже не появится в тебе; и голоса жениха и невесты не будет уже слышно в тебе: ибо купцы твои были вельможи земли, и волшебством твоим введены в заблуждение все народы.
Света светильника в городе больше никто не увидит. Голосов жениха и невесты больше никто не услышит. Потому что купцы твои были вельможами мира; потому что ввело в обман все народы твое чародейство;

Никогда уже не будет гореть в тебе свет светильника, не будет слышно голосов жениха и невесты. Твои купцы были господами на земле, и все народы были обмануты твоим колдовством.

І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!
And the light of a candle shall shine no more at all in thee; and the voice of the bridegroom and of the bride shall be heard no more at all in thee: for thy merchants were the great men of the earth; for by thy sorceries were all nations deceived.
καὶ φω̃ς λύχνου οὐ μὴ φάνη̨ ἐν σοὶ ἔτι καὶ φωνὴ νυμφίου καὶ νύμφης οὐ μὴ ἀκουσθη̨̃ ἐν σοὶ ἔτι ὅτι οἱ ἔμποροί σου ἠ̃σαν οἱ μεγιστα̃νες τη̃ς γη̃ς ὅτι ἐν τη̨̃ φαρμακεία̨ σου ἐπλανήθησαν πάντα τὰ ἔθνη
24
И в нем найдена кровь пророков и святых и всех убитых на земле.
потому что кровь святых и пророков — всех, кто убит на земле, — в городе этом!»

Но в этом городе пролилась кровь пророков, святых и всех убитых на земле.

Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...
And in her was found the blood of prophets, and of saints, and of all that were slain upon the earth.
καὶ ἐν αὐτη̨̃ αἱ̃μα προφητω̃ν καὶ ἁγίων εὑρέθη καὶ πάντων τω̃ν ἐσφαγμένων ἐπὶ τη̃ς γη̃ς