Первая книга Царств | 1 Samuel | שמואל א, Глава 2

1
И молилась Анна и говорила: возрадовалось сердце мое в Господе; вознесся рог мой в Боге моем; широко разверзлись уста мои на врагов моих, ибо я радуюсь о спасении Твоем.
а Анна стала молиться: Господь дал радость моему сердцу, Господь высоко поднял чело мое. Я смеюсь над моими врагами, радуюсь, что Ты спас меня.
Анна молилась и говорила: − Возликовало мое сердце в Господе, вознесся в Господе мой рог. Мои уста осмеивают врагов, потому что я радуюсь Твоему избавлению.
І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
And Hannah prayed, and said, My heart rejoices in the LORD, my horn is exalted in the LORD: my mouth is enlarged over my enemies; because I rejoice in your salvation.
וַתִּתְפַּלֵּל חַנָּה וַתֹּאמַר, עָלַץ לִבִּי בַּיהוָה, רָמָה קַרְנִי בַּיהוָה; רָחַב פִּי עַל־אוֹיְבַי, כִּי שָׂמַחְתִּי בִּישׁוּעָתֶךָ׃
2
Нет {столь} святаго, как Господь; ибо нет другого, кроме Тебя; и нет твердыни, как Бог наш.
Никто не свят, как Господь, нет иного, кроме Тебя! Наш Бог — скала, нет подобного Ему!
Нет столь святого, как Господь; нет другого, кроме Тебя; нет скалы, подобной нашему Богу.
Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
There is none holy as the LORD: for there is none beside you: neither is there any rock like our God.
אֵין־קָדוֹשׁ כַּיהוָה כִּי אֵין בִּלְתֶּךָ; וְאֵין צוּר כֵּאלֹהֵינוּ׃
3
Не умножайте речей надменных; дерзкие слова да не исходят из уст ваших; ибо Господь есть Бог ведения, и дела у Него взвешены.
Прекратите надменные речи! Гордых слов не говорите! Господь — Бог, знающий всё, и дела людей — на весах у Него!
Не говорите больше надменно, не давайте своим устам говорить с такой дерзостью, ведь Господь есть Бог знающий, оценивающий все дела.
Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
Talk no more so exceeding proudly; let not arrogance come out of your mouth: for the LORD is a God of knowledge, and by him actions are weighed.
אַל־תַּרְבּוּ תְדַבְּרוּ גְּבֹהָה גְבֹהָה, יֵצֵא עָתָק מִפִּיכֶם; כִּי אֵל דֵּעוֹת יְהוָה, וְלֹא (וְלוֹ) נִתְכְּנוּ עֲלִלוֹת׃
4
Лук сильных преломляется, а немощные препоясываются силою;
Дрогнул лук в руках героев, а упавшие без сил — воспряли.
Сломаны луки воинов, а немощные вооружаются крепостью.
Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
The bows of the mighty men are broken, and they that stumbled are girded with strength.
קֶשֶׁת גִּבֹּרִים חַתִּים; וְנִכְשָׁלִים אָזְרוּ חָיִל׃
5
сытые работают из хлеба, а голодные отдыхают; даже бесплодная рождает семь раз, а многочадная изнемогает.
Сытые работают за кусок хлеба, а голодным не нужно батрачить. Бесплодная родила семерых, а многодетная вянет одна.
Те, кто был сыт, теперь нанимаются работать за пищу, а те, кто голодал, больше не голодают. Когда-то бесплодная − родила семерых, а имевшая много сыновей — изнемогает.
Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
They that were full have hired out themselves for bread; and they that were hungry ceased: so that the barren has born seven; and she that has many children is waxed feeble.
שְׂבֵעִים בַּלֶּחֶם נִשְׂכָּרוּ, וּרְעֵבִים חָדֵלּוּ; עַד־עֲקָרָה יָלְדָה שִׁבְעָה, וְרַבַּת בָּנִים אֻמְלָלָה׃
6
Господь умерщвляет и оживляет, низводит в преисподнюю и возводит;
Господь убивает и оживляет, бросает в Шеол и поднимает.
Господь умерщвляет и оживляет; низводит в мир мертвых и выводит из него.
Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
The LORD kills, and makes alive: he brings down to the grave, and brings up.
יְהוָה מֵמִית וּמְחַיֶּה; מוֹרִיד שְׁאוֹל וַיָּעַל׃
7
Господь делает нищим и обогащает, унижает и возвышает.
Господь разоряет и обогащает, унижает и возвышает;
Господь делает нищим и дает богатство; Он смиряет и возносит.
Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
The LORD makes poor, and makes rich: he brings low, and lifts up.
יְהוָה מוֹרִישׁ וּמַעֲשִׁיר; מַשְׁפִּיל אַף־מְרוֹמֵם׃
8
Из праха подъемлет Он бедного, из брения возвышает нищего, посаждая с вельможами, и престол славы дает им в наследие; ибо у Господа основания земли, и Он утвердил на них вселенную.
бедняку дает встать из пыли, из кучи отбросов — нищему, с благородными их сажает, зовет на почетное место. Во власти Господа — опоры земли, на которых Он мир утвердил.
Он поднимает бедного из праха и возносит нуждающегося с груды пепла; сажает их с вождями и дает им наследовать престол славы. Ведь основания земли устроены Господом, на них Он поставил мир.
Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
He raises up the poor out of the dust, and lifts up the beggar from the dunghill, to set them among princes, and to make them inherit the throne of glory: for the pillars of the earth are the LORD's, and he has set the world on them.
מֵקִים מֵעָפָר דָּל, מֵאַשְׁפֹּת יָרִים אֶבְיוֹן, לְהוֹשִׁיב עִם־נְדִיבִים, וְכִסֵּא כָבוֹד יַנְחִלֵם; כִּי לַיהוָה מְצֻקֵי אֶרֶץ, וַיָּשֶׁת עֲלֵיהֶם תֵּבֵל׃
9
Стопы святых Своих Он блюдет, а беззаконные во тьме исчезают; ибо не силою крепок человек.
Хранит Он пути верных Ему, а злодеи сгинут во тьме, ведь не силой своей одолевает человек.
Он охраняет пути Своих святых, а нечестивые сгинут во мраке. Сила им не поможет:
Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
He will keep the feet of his saints, and the wicked shall be silent in darkness; for by strength shall no man prevail.
רַגְלֵי חֲסִידוֹ (חֲסִידָיו) יִשְׁמֹר, וּרְשָׁעִים בַּחֹשֶׁךְ יִדָּמּוּ; כִּי־לֹא בְכֹחַ יִגְבַּר־אִישׁ׃
10
Господь сотрет препирающихся с Ним; с небес возгремит на них. [Господь свят. Да не хвалится мудрый мудростью своею, и да не хвалится сильный силою своею, и да не хвалится богатый богатством своим, но желающий хвалиться да хвалится тем, что разумеет и знает Господа.] {Господь} будет судить концы земли, и даст крепость царю Своему и вознесет рог помазанника Своего.
Противники Господа дрогнут, с небес прогремит Он над ними. Господь — Судья всей земли, от края и до края! Он дает силу царю Своему, возвеличивает помазанника Своего!
противники Господа будут рассеяны. Он разразится громом на них с небес; Господь будет судить во всех концах земли. Он даст мощь Своему царю и вознесет рог Своего помазанника.
Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
The adversaries of the LORD shall be broken to pieces; out of heaven shall he thunder on them: the LORD shall judge the ends of the earth; and he shall give strength to his king, and exalt the horn of his anointed.
יְהוָה יֵחַתּוּ מְרִיבוֹ (מְרִיבָיו), עָלוֹ (עָלָיו) בַּשָּׁמַיִם יַרְעֵם, יְהוָה יָדִין אַפְסֵי־אָרֶץ; וְיִתֶּן־עֹז לְמַלְכּוֹ, וְיָרֵם קֶרֶן מְשִׁיחוֹ׃
11
[И оставили Самуила там пред Господом,] и пошел Елкана в Раму в дом свой, а отрок остался служить Господу при Илии священнике.
Элкана отправился к себе домой в Раму, а мальчик остался у священника Илия служить Господу.
Элкана пошел к себе домой в Раму, а мальчик остался служить перед Господом под руководством священника Илия.
І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
And Elkanah went to Ramah to his house. And the child did minister to the LORD before Eli the priest.
וַיֵּלֶךְ אֶלְקָנָה הָרָמָתָה עַל־בֵּיתוֹ; וְהַנַּעַר, הָיָה מְשָׁרֵת אֶת־יְהוָה, אֶת־פְּנֵי עֵלִי הַכֹּהֵן׃
12
Сыновья же Илия были люди негодные; они не знали Господа
Сыновья Илия были негодяями — они не знали Господа.
Сыновья Илия были нечестивцами. Они не знали ни Господа,
А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
Now the sons of Eli were sons of Belial; they knew not the LORD.
וּבְנֵי עֵלִי בְּנֵי בְלִיָּעַל; לֹא יָדְעוּ אֶת־יְהוָה׃
13
и долга священников в отношении к народу. Когда кто приносил жертву, отрок священнический, во время варения мяса, приходил с вилкой в руке своей
Вот как эти священники вели себя с народом: когда кто‑нибудь совершал жертвоприношение, приходил служка с трезубой вилкой в руке и, пока мясо готовилось,
ни долга священников по отношению к народу. Всякий раз, когда кто-нибудь приносил жертву, пока варилось мясо, приходил слуга священника с трехзубой вилкой в руке.
ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м"ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
And the priest's custom with the people was, that, when any man offered sacrifice, the priest's servant came, while the flesh was in seething, with a meat hook of three teeth in his hand;
וּמִשְׁפַּט הַכֹּהֲנִים אֶת־הָעָם; כָּל־אִישׁ זֹבֵחַ זֶבַח, וּבָא נַעַר הַכֹּהֵן כְּבַשֵּׁל הַבָּשָׂר, וְהַמַּזְלֵג שְׁלֹשׁ־הַשִּׁנַּיִם בְּיָדוֹ׃
14
и опускал ее в котел, или в кастрюлю, или на сковороду, или в горшок, и что вынет вилка, то брал себе священник. Так поступали они со всеми Израильтянами, приходившими туда в Силом.
запускал вилку в котел, чан, горшок или кастрюлю. Все, что можно было достать вилкой, священник забирал себе. Так они поступали со всеми израильтянами, приходившими к ним в Силом.
Он опускал ее в кастрюлю, сковороду, котел или горшок, и брал себе все, что попадалось на вилку. Так они поступали со всяким жертвенным мясом, которое приносили израильтяне, приходившие в Шило.
І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
And he struck it into the pan, or kettle, or caldron, or pot; all that the meat hook brought up the priest took for himself. So they did in Shiloh to all the Israelites that came thither.
וְהִכָּה בַכִּיּוֹר אוֹ בַדּוּד, אוֹ בַקַּלַּחַת אוֹ בַפָּרוּר, כֹּל אֲשֶׁר יַעֲלֶה הַמַּזְלֵג, יִקַּח הַכֹּהֵן בּוֹ; כָּכָה יַעֲשׂוּ לְכָל־יִשְׂרָאֵל, הַבָּאִים שָׁם בְּשִׁלֹה׃
15
Даже прежде, нежели сожигали тук, приходил отрок священнический и говорил приносившему жертву: дай мяса на жаркое священнику; он не возьмет у тебя вареного мяса, а дай сырое.
Даже до того, как сжигали жир, являлся служка и говорил человеку, приносящему жертву: «Дай мяса, чтобы пожарить для священника. Вареного он не возьмет — только сырое!»
Мало этого, еще до того, как сжигали жир, слуга священника приходил и говорил человеку, который приносил жертву: «Дай священнику мяса для жаркого. Он не возьмет у тебя вареное мясо, только сырое».
Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м"яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м"яса вареного, а тільки сире!
Also before they burnt the fat, the priest's servant came, and said to the man that sacrificed, Give flesh to roast for the priest; for he will not have sodden flesh of you, but raw.
גַּם בְּטֶרֶם יַקְטִרוּן אֶת־הַחֵלֶב, וּבָא נַעַר הַכֹּהֵן, וְאָמַר לָאִישׁ הַזֹּבֵחַ, תְּנָה בָשָׂר, לִצְלוֹת לַכֹּהֵן; וְלֹא־יִקַּח מִמְּךָ בָּשָׂר מְבֻשָּׁל כִּי אִם־חָי׃
16
И {если} кто говорил ему: пусть сожгут прежде тук, как должно, и {потом} возьми себе, сколько пожелает душа твоя, то он говорил: нет, теперь же дай, а если нет, то силою возьму.
А если тот возражал: «Пусть сперва сожгут жир, тогда и возьмешь себе все, что захочешь!» — то служка отвечал: «Отдавай сейчас же, а не то сам заберу!»
Если человек говорил ему: «Пусть сперва сожгут жир, а потом ты возьмешь все, что хочешь», слуга отвечал: «Нет, давай сейчас. А если нет, я возьму силой».
А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
And if any man said to him, Let them not fail to burn the fat presently, and then take as much as your soul desires; then he would answer him, No; but you shall give it me now: and if not, I will take it by force.
וַיֹּאמֶר אֵלָיו הָאִישׁ, קַטֵּר יַקְטִירוּן כַּיּוֹם הַחֵלֶב, וְקַח־לְךָ, כַּאֲשֶׁר תְּאַוֶּה נַפְשֶׁךָ; וְאָמַר לוֹ (לֹא) כִּי עַתָּה תִתֵּן, וְאִם־לֹא לָקַחְתִּי בְחָזְקָה׃
17
И грех этих молодых людей был весьма велик пред Господом, ибо они отвращали от жертвоприношений Господу.
Велик был грех молодых священников в глазах Господа: они относились к жертвоприношениям Господу без благоговения!
Грех этих молодых людей, сыновей Илия, был очень велик перед Господом, ведь они относились с презрением к приношениям Господу.
І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
Why the sin of the young men was very great before the LORD: for men abhorred the offering of the LORD.
וַתְּהִי חַטַּאת הַנְּעָרִים גְּדוֹלָה מְאֹד אֶת־פְּנֵי יְהוָה; כִּי נִאֲצוּ הָאֲנָשִׁים, אֵת מִנְחַת יְהוָה׃
18
Отрок же Самуил служил пред Господом, надевая льняной ефод.
Самуил прислуживал в Храме Господа и был опоясан льняным эфодом.
Но Самуил служил перед Господом. Он был мальчиком, носящим льняной эфод.
А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
But Samuel ministered before the LORD, being a child, girded with a linen ephod.
וּשְׁמוּאֵל מְשָׁרֵת אֶת־פְּנֵי יְהוָה; נַעַר חָגוּר אֵפוֹד בָּד׃
19
Верхнюю одежду малую делала ему мать его и приносила ему ежегодно, когда приходила с мужем своим для принесения положенной жертвы.
Каждый год мать шила ему маленький плащ и приносила его, приходя с мужем для ежегодного жертвоприношения.
Каждый год мать шила для него маленький плащ и приносила ему, когда приходила с мужем для приношения ежегодной жертвы.
А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
Moreover his mother made him a little coat, and brought it to him from year to year, when she came up with her husband to offer the yearly sacrifice.
וּמְעִיל קָטֹן תַּעֲשֶׂה־לּוֹ אִמּוֹ, וְהַעַלְתָה לוֹ מִיָּמִים יָמִימָה; בַּעֲלוֹתָהּ אֶת־אִישָׁהּ, לִזְבֹּחַ אֶת־זֶבַח הַיָּמִים׃
20
И благословил Илий Елкану и жену его и сказал: да даст тебе Господь детей от жены сей вместо данного, которого ты отдал Господу! И пошли они в место свое.
Илий всякий раз благословлял Элкану и его жену: «Пусть Господь даст тебе потомство от этой женщины взамен того, кто отдан Господу!» И они возвращались домой.
Илий благословлял Элкану и его жену, говоря: — Пусть Господь даст тебе детей от этой женщины вместо того, о ком она молилась и кого отдала Господу. Потом они вернулись домой.
А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
And Eli blessed Elkanah and his wife, and said, The LORD give you seed of this woman for the loan which is lent to the LORD. And they went to their own home.
וּבֵרַךְ עֵלִי אֶת־אֶלְקָנָה וְאֶת־אִשְׁתּוֹ, וְאָמַר יָשֵׂם יְהוָה לְךָ זֶרַע מִן־הָאִשָּׁה הַזֹּאת, תַּחַת הַשְּׁאֵלָה, אֲשֶׁר שָׁאַל לַיהוָה; וְהָלְכוּ לִמְקֹמוֹ׃
21
И посетил Господь Анну, и зачала она и родила еще трех сыновей и двух дочерей; а отрок Самуил возрастал у Господа.
Господь вспомнил об Анне, она забеременела и родила еще трех сыновей и двух дочерей, а Самуил рос, прислуживая в Храме Господа.
Господь был милостив к Анне, и она зачала и родила еще троих сыновей и двух дочерей. Тем временем Самуил рос в присутствии Господа.
І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
And the LORD visited Hannah, so that she conceived, and bore three sons and two daughters. And the child Samuel grew before the LORD.
כִּי־פָקַד יְהוָה אֶת־חַנָּה, וַתַּהַר וַתֵּלֶד שְׁלֹשָׁה־בָנִים וּשְׁתֵּי בָנוֹת; וַיִּגְדַּל הַנַּעַר שְׁמוּאֵל עִם־יְהוָה׃
22
Илий же был весьма стар и слышал все, как поступают сыновья его со всеми Израильтянами, и что они спят с женщинами, собиравшимися у входа в скинию собрания.
Илий совсем состарился. Ему рассказывали о том, как поступают его сыновья с израильтянами, и о том, что они спят с женщинами, которые служили у входа в Шатер Встречи.
Илий же, который был очень стар, слышал обо всем, что его сыновья делают с Израилем и что они спят с женщинами, которые служат у входа в скинию собрания.
А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
Now Eli was very old, and heard all that his sons did to all Israel; and how they lay with the women that assembled at the door of the tabernacle of the congregation.
וְעֵלִי זָקֵן מְאֹד; וְשָׁמַע, אֵת כָּל־אֲשֶׁר יַעֲשׂוּן בָּנָיו לְכָל־יִשְׂרָאֵל, וְאֵת אֲשֶׁר־יִשְׁכְּבוּן אֶת־הַנָּשִׁים, הַצֹּבְאוֹת, פֶּתַח אֹהֶל מוֹעֵד׃
23
И сказал им: для чего вы делаете такие дела? ибо я слышу худые речи о вас от всего народа [Господня].
Он говорил сыновьям: «Зачем вы творите такое?! От всех я только и слышу о ваших бесчинствах!
Он сказал им: − Что вы делаете? От всего народа я слышу о ваших нечестивых делах.
І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
And he said to them, Why do you such things? for I hear of your evil dealings by all this people.
וַיֹּאמֶר לָהֶם, לָמָּה תַעֲשׂוּן כַּדְּבָרִים הָאֵלֶּה; אֲשֶׁר אָנֹכִי שֹׁמֵעַ אֶת־דִּבְרֵיכֶם רָעִים, מֵאֵת כָּל־הָעָם אֵלֶּה׃
24
Нет, дети мои, нехороша молва, которую я слышу [о вас, не делайте так, ибо нехороша молва, которую я слышу]; вы развращаете народ Господень;
Хватит, дети мои! Дурные слухи идут о вас среди народа Господнего.
Нет, мои сыновья, не хороша молва, которая, как я слышу, распространяется среди Господнего народа.
Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
No, my sons; for it is no good report that I hear: you make the LORD's people to transgress.
אַל בָּנָי; כִּי לוֹא־טוֹבָה הַשְּׁמֻעָה אֲשֶׁר אָנֹכִי שֹׁמֵעַ, מַעֲבִרִים עַם־יְהוָה׃
25
если согрешит человек против человека, то помолятся о нем Богу; если же человек согрешит против Господа, то кто будет ходатаем о нем? Но они не слушали голоса отца своего, ибо Господь решил уже предать их смерти.
Если один человек согрешит против другого, Бог может заступиться за него. А если против Господа согрешит, кто вступится за него?!» Но они не прислушались к словам отца, ведь Бог уже решил погубить их.
Если человек согрешит против другого, кто-нибудь может стать посредником за него перед Господом, но если человек согрешит против Господа, кто заступится за него? Но сыновья не прислушивались к отцовским упрекам, потому что в воле Господней было предать их смерти.
Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
If one man sin against another, the judge shall judge him: but if a man sin against the LORD, who shall entreat for him? Notwithstanding they listened not to the voice of their father, because the LORD would slay them.
אִם־יֶחֱטָא אִישׁ לְאִישׁ וּפִלְלוֹ אֱלֹהִים, וְאִם לַיהוָה יֶחֱטָא־אִישׁ, מִי יִתְפַּלֶּל־לוֹ; וְלֹא יִשְׁמְעוּ לְקוֹל אֲבִיהֶם, כִּי־חָפֵץ יְהוָה לַהֲמִיתָם׃
26
Отрок же Самуил более и более приходил в возраст и в благоволение у Господа и у людей.
А Самуил понемногу взрослел и был все более приятен и Господу, и людям.
А Самуил взрослел. Его любили и люди, и Господь.
А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
And the child Samuel grew on, and was in favor both with the LORD, and also with men.
וְהַנַּעַר שְׁמוּאֵל, הֹלֵךְ וְגָדֵל וָטוֹב; גַּם עִם־יְהוָה, וְגַם עִם־אֲנָשִׁים׃
27
И пришел человек Божий к Илию и сказал ему: так говорит Господь: не открылся ли Я дому отца твоего, когда еще были они в Египте, в доме фараона?
Пришел человек Божий к Илию и сказал: «Так говорит Господь: Я явил Себя предкам рода твоего, когда они были рабами дома фараонова в Египте.
И вот, пришел к Илию Божий человек и сказал ему: − Вот что говорит Господь: «Разве Я не открывался ясно дому твоего отца, когда они еще были в Египте, в доме фараона?
І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об"явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
And there came a man of God to Eli, and said to him, Thus said the LORD, Did I plainly appear to the house of your father, when they were in Egypt in Pharaoh's house?
וַיָּבֹא אִישׁ־אֱלֹהִים אֶל־עֵלִי; וַיֹּאמֶר אֵלָיו, כֹּה אָמַר יְהוָה, הֲנִגְלֹה נִגְלֵיתִי אֶל־בֵּית אָבִיךָ, בִּהְיוֹתָם בְּמִצְרַיִם לְבֵית פַּרְעֹה׃
28
И не избрал ли его из всех колен Израилевых Себе во священника, чтоб он восходил к жертвеннику Моему, чтобы воскурял фимиам, чтобы носил ефод предо Мною? И не дал ли Я дому отца твоего от всех огнем сожигаемых жертв сынов Израилевых?
Из всех племен Израиля Я избрал их, чтобы они стали Моими священниками, чтобы поднимались на мой жертвенник, чтобы воскуряли благовония и возносили эфод передо Мной! Я поставил твоих предков распоряжаться всеми приношениями израильтян.
Я выбрал твоего отца из всех родов Израиля, чтобы он был Моим священников, восходил к Моему жертвеннику, возжигал благовония и носил предо Мною эфод. Еще Я дал дому твоего отца все огненные жертвоприношения, совершаемые израильтянами.
Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
And did I choose him out of all the tribes of Israel to be my priest, to offer on my altar, to burn incense, to wear an ephod before me? and did I give to the house of your father all the offerings made by fire of the children of Israel?
וּבָחֹר אֹתוֹ מִכָּל־שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל לִי לְכֹהֵן, לַעֲלוֹת עַל־מִזְבְּחִי, לְהַקְטִיר קְטֹרֶת לָשֵׂאת אֵפוֹד לְפָנָי; וָאֶתְּנָה לְבֵית אָבִיךָ, אֶת־כָּל־אִשֵּׁי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
29
Для чего же вы попираете ногами жертвы Мои и хлебные приношения Мои, которые заповедал Я для жилища {Моего,} и для чего ты предпочитаешь Мне сыновей своих, утучняя себя начатками всех приношений народа Моего — Израиля?
Так почему же вы попираете жертвы и дары, которые Я повелел приносить Мне в святилище? Почему своих сыновей ты поставил выше Меня? Вы жиреете, поедая лучшие куски мяса жертв, которые приносит Мне Мой народ Израиль!
Почему же вы попираете ногами Мои жертвы и приношения, которые Я установил для Своего жилища? Почему ты предпочитаешь Мне своих сыновей, жирея от лучших частей каждого приношения, совершаемого Моим народом, Израилем?»
Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
Why kick you at my sacrifice and at my offering, which I have commanded in my habitation; and honor your sons above me, to make yourselves fat with the most chief of all the offerings of Israel my people?
לָמָּה תִבְעֲטוּ, בְּזִבְחִי וּבְמִנְחָתִי, אֲשֶׁר צִוִּיתִי מָעוֹן; וַתְּכַבֵּד אֶת־בָּנֶיךָ מִמֶּנִּי, לְהַבְרִיאֲכֶם, מֵרֵאשִׁית כָּל־מִנְחַת יִשְׂרָאֵל לְעַמִּי׃
30
Посему так говорит Господь Бог Израилев: Я сказал {тогда:} "дом твой и дом отца твоего будут ходить пред лицем Моим вовек". Но теперь говорит Господь: да не будет так, ибо Я прославлю прославляющих Меня, а бесславящие Меня будут посрамлены.
Так говорит Господь, Бог Израиля: Я обещал, что твоя семья и твой род будут вечно жить пред лицом Моим. Но отныне не бывать тому! — говорит Господь. Я возвеличу тех, кто чтит Меня, и умалю тех, кто презирает Меня!
Поэтому Господь, Бог Израиля, возвещает: «Я обещал, что твой дом и дом твоего отца будут служить передо Мной вечно». Но теперь Господь возвещает: «Да не будет так! Тех, кто чтит Меня, буду чтить и Я, но те, кто презирает Меня, будут посрамлены.
Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
Why the LORD God of Israel said, I said indeed that your house, and the house of your father, should walk before me for ever: but now the LORD said, Be it far from me; for them that honor me I will honor, and they that despise me shall be lightly esteemed.
לָכֵן, נְאֻם־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אָמוֹר אָמַרְתִּי, בֵּיתְךָ וּבֵית אָבִיךָ, יִתְהַלְּכוּ לְפָנַי עַד־עוֹלָם; וְעַתָּה נְאֻם־יְהוָה חָלִילָה לִּי, כִּי־מְכַבְּדַי אֲכַבֵּד וּבֹזַי יֵקָלּוּ׃
31
Вот, наступают дни, в {которые} Я подсеку мышцу твою и мышцу дома отца твоего, так что не будет старца в доме твоем [никогда];
Близок день, когда Я отсеку десницу твою — силу семьи твоей: никто из твоих детей не доживет до старости!
Наступит время, когда Я лишу силы твою семью и твое родство, и никто в твоем семействе не доживет до старости.
Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
Behold, the days come, that I will cut off your arm, and the arm of your father's house, that there shall not be an old man in your house.
הִנֵּה יָמִים בָּאִים, וְגָדַעְתִּי אֶת־זְרֹעֲךָ, וְאֶת־זְרֹעַ בֵּית אָבִיךָ; מִהְיוֹת זָקֵן בְּבֵיתֶךָ׃
32
и ты будешь видеть бедствие жилища Моего, при всем том, что {Господь} благотворит Израилю и не будет в доме твоем старца во все дни,
Ты будешь с завистью смотреть на благоденствие Израиля, ведь в твоей семье никто уже не доживет до старости.
Ты увидишь бедствие в Моем жилище. Хотя Израиль будет благоденствовать, никто в твоем семействе никогда не будет доживать до старости.
І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
And you shall see an enemy in my habitation, in all the wealth which God shall give Israel: and there shall not be an old man in your house for ever.
וְהִבַּטְתָּ צַר מָעוֹן, בְּכֹל אֲשֶׁר־יֵיטִיב אֶת־יִשְׂרָאֵל; וְלֹא־יִהְיֶה זָקֵן בְּבֵיתְךָ כָּל־הַיָּמִים׃
33
Я не отрешу у тебя {всех} от жертвенника Моего, чтобы томить глаза твои и мучить душу твою; но все потомство дома твоего будет умирать в средних летах.
Я не отлучу твоих потомков от жертвенника Моего — они останутся там для того, чтобы глаза твои слепли от печали и душа болела. Все твои потомки умрут в расцвете сил.
Всякий, кого Я не отрешу от жертвенника, будет сбережен только для того, чтобы наполнять слезами твои глаза и печалить твое сердце, и все твои потомки будут умирать во цвете лет.
Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
And the man of yours, whom I shall not cut off from my altar, shall be to consume your eyes, and to grieve your heart: and all the increase of your house shall die in the flower of their age.
וְאִישׁ, לֹא־אַכְרִית לְךָ מֵעִם מִזְבְּחִי, לְכַלּוֹת אֶת־עֵינֶיךָ וְלַאֲדִיב אֶת־נַפְשֶׁךָ; וְכָל־מַרְבִּית בֵּיתְךָ יָמוּתוּ אֲנָשִׁים׃
34
И вот тебе знамение, которое последует с двумя сыновьями твоими, Офни и Финеесом: оба они умрут в один день.
И вот тебе верный знак: твои сыновья, Хофни и Пинехас, оба умрут в один день.
А то, что случится с двумя твоими сыновьями, Хофни и Пинехасом, будет знаком для тебя − оба они умрут в один день.
А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
And this shall be a sign to you, that shall come on your two sons, on Hophni and Phinehas; in one day they shall die both of them.
וְזֶה־לְּךָ הָאוֹת, אֲשֶׁר יָבֹא אֶל־שְׁנֵי בָנֶיךָ, אֶל־חָפְנִי וּפִינְחָס; בְּיוֹם אֶחָד יָמוּתוּ שְׁנֵיהֶם׃
35
И поставлю Себе священника верного; он будет поступать по сердцу Моему и по душе Моей; и дом его сделаю твердым, и он будет ходить пред помазанником Моим во все дни;
Я же найду себе священника надежного, который будет поступать по воле Моей. Я сделаю его основателем рода — дома, что будет стоять надежно. Его потомки будут всегда служить Моему помазаннику.
Я поставлю Себе верного священника, который будет поступать в соответствии с тем, что у Меня в сердце и в уме. Я утвержу его дом, и он всегда будет служить перед Моим помазанником.
А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
And I will raise me up a faithful priest, that shall do according to that which is in my heart and in my mind: and I will build him a sure house; and he shall walk before my anointed for ever.
וַהֲקִימֹתִי לִי כֹּהֵן נֶאֱמָן, כַּאֲשֶׁר בִּלְבָבִי וּבְנַפְשִׁי יַעֲשֶׂה; וּבָנִיתִי לוֹ בַּיִת נֶאֱמָן, וְהִתְהַלֵּךְ לִפְנֵי־מְשִׁיחִי כָּל־הַיָּמִים׃
36
и всякий, оставшийся из дома твоего, придет кланяться ему из-за геры серебра и куска хлеба и скажет: "причисли меня к какой-либо левитской должности, чтоб иметь пропитание".
И всякий, кто уцелеет из рода твоего, придет кланяться им, прося хоть немного денег и краюху хлеба, и скажет: "Назначь меня на любую священническую должность, чтобы я мог добыть себе кусок хлеба"».
Тогда всякий оставшийся из твоего дома придет, склонится перед ним за геру серебра и корку хлеба и взмолится: “Дай мне какую-нибудь священническую должность, чтобы у меня было пропитание”».
І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
And it shall come to pass, that every one that is left in your house shall come and crouch to him for a piece of silver and a morsel of bread, and shall say, Put me, I pray you, into one of the priests' offices, that I may eat a piece of bread.
וְהָיָה, כָּל־הַנּוֹתָר בְּבֵיתְךָ, יָבוֹא לְהִשְׁתַּחֲוֹת לוֹ, לַאֲגוֹרַת כֶּסֶף וְכִכַּר־לָחֶם; וְאָמַר, סְפָחֵנִי נָא אֶל־אַחַת הַכְּהֻנּוֹת לֶאֱכֹל פַּת־לָחֶם׃