1
И пришел Давид в Номву к Ахимелеху священнику, и смутился Ахимелех при встрече с Давидом и сказал ему: почему ты один, и никого нет с тобою?
Давид пришел в Нов, к священнику Ахиме́леху. Дрожа от страха, Ахимелех вышел ему навстречу и сказал: «Почему ты один, и никого с тобой нет?»
Давид пришел в город Нов к священнику Ахимелеху. Встретив его, Ахимелех заволновался и спросил: − Почему ты один? Почему с тобой никого нет?
І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?
David went to Nob, to Ahimelech the priest. Ahimelech trembled when he met him, and asked, "Why are you alone? Why is no one with you?"
וַיָּקָם וַיֵּלַךְ; וִיהוֹנָתָן בָּא הָעִיר׃ וַיָּבֹא דָוִד נֹבֶה, אֶל־אֲחִימֶלֶךְ הַכֹּהֵן; וַיֶּחֱרַד אֲחִימֶלֶךְ לִקְרַאת דָּוִד, וַיֹּאמֶר לוֹ מַדּוּעַ אַתָּה לְבַדֶּךָ, וְאִישׁ אֵין אִתָּךְ׃
2
И сказал Давид Ахимелеху священнику: царь поручил мне дело и сказал мне: "пусть никто не знает, за чем я послал тебя и что поручил тебе"; поэтому людей я оставил на известном месте;
Давид сказал священнику Ахиме́леху: «Царь мне дал поручение и сказал: "Никто не должен знать, зачем я послал тебя и что тебе поручил". Своих людей я оставил в условленном месте.
Давид ответил священнику Ахимелеху: − Царь поручил мне одно дело и сказал: «Никто не должен ничего знать о порученном тебе деле, для которого я тебя посылаю». А своим людям я велел встретить меня в условленном месте.
І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
David answered Ahimelech the priest, "The king charged me with a certain matter and said to me, "No one is to know anything about your mission and your instructions." As for my men, I have told them to meet me at a certain place.
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲחִימֶלֶךְ הַכֹּהֵן, הַמֶּלֶךְ צִוַּנִי דָבָר, וַיֹּאמֶר אֵלַי, אִישׁ אַל־יֵדַע מְאוּמָה אֶת־הַדָּבָר אֲשֶׁר־אָנֹכִי שֹׁלֵחֲךָ וַאֲשֶׁר צִוִּיתִךָ; וְאֶת־הַנְּעָרִים יוֹדַעְתִּי, אֶל־מְקוֹם פְּלֹנִי אַלְמוֹנִי׃
3
итак, что есть у тебя под рукою, дай мне, хлебов пять, или что найдется.
Итак, что есть у тебя под рукой? Дай мне хлебов пять или что еще найдется».
Что у тебя тут есть под рукой? Дай мне пять лепешек или что найдется у тебя.
А тепер, що є в тебе під рукою? П"ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.
Now then, what do you have on hand? Give me five loaves of bread, or whatever you can find."
וְעַתָּה, מַה־יֵּשׁ תַּחַת־יָדְךָ חֲמִשָּׁה־לֶחֶם תְּנָה בְיָדִי; אוֹ הַנִּמְצָא׃
4
И отвечал священник Давиду, говоря: нет у меня под рукою простого хлеба, а есть хлеб священный; если только люди {твои} воздержались от женщин, [пусть съедят].
Священник ответил Давиду: «Простого хлеба у меня нет, но есть хлеб освященный, если только твои люди воздерживались от женщин».
Но священник ответил Давиду: − У меня нет под рукой обычного хлеба; здесь есть священный хлеб, но я дам его только при условии, что твои люди воздерживались от женщин.
А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.
But the priest answered David, "I don"t have any ordinary bread on hand; however, there is some consecrated bread here--provided the men have kept themselves from women."
וַיַּעַן הַכֹּהֵן אֶת־דָּוִד וַיֹּאמֶר, אֵין־לֶחֶם חֹל אֶל־תַּחַת יָדִי; כִּי־אִם־לֶחֶם קֹדֶשׁ יֵשׁ, אִם־נִשְׁמְרוּ הַנְּעָרִים אַךְ מֵאִשָּׁה׃
5
И отвечал Давид священнику и сказал ему: женщин при нас не было ни вчера, ни третьего дня, со времени, как я вышел, и сосуды отроков чисты, а если дорога нечиста, то {хлеб} останется чистым в сосудах.
Давид ответил священнику: «Разумеется! Всегда, когда мы в походе, женщины запретны для нас. Снаряжение моих людей ничем не осквернено, даже если мы идем с обычным поручением, а сейчас — тем более».
Давид ответил: − Поистине, женщин при нас не было − как обычно, когда я отправляюсь с поручением. Вещи моих людей чисты, даже когда мы спешим по обычным поручениям. Насколько же чище они должны быть сегодня!
І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.
David replied, "Indeed women have been kept from us, as usual whenever I set out. The men"s things are holy even on missions that are not holy. How much more so today!"
וַיַּעַן דָּוִד אֶת־הַכֹּהֵן וַיֹּאמֶר לוֹ, כִּי אִם־אִשָּׁה עֲצֻרָה־לָנוּ כִּתְמוֹל שִׁלְשֹׁם, בְּצֵאתִי וַיִּהְיוּ כְלֵי־הַנְּעָרִים קֹדֶשׁ; וְהוּא דֶּרֶךְ חֹל, וְאַף כִּי הַיּוֹם יִקְדַּשׁ בַּכֶּלִי׃
6
И дал ему священник священного хлеба; ибо не было у него хлеба, кроме хлебов предложения, которые взяты были от лица Господа, чтобы по снятии их положить теплые хлебы.
Священник дал ему освященного хлеба, потому что у него был только хлеб подношения. Его взяли от лица Господа, чтобы в тот же день вместо него положить свежий хлеб.
И священник дал ему священный хлеб, потому что там не было другого хлеба, кроме того, который в тот день был взят с места, где он лежал перед Господом и заменен свежим.
І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
So the priest gave him the consecrated bread, since there was no bread there except the bread of the Presence that had been removed from before the LORD and replaced by hot bread on the day it was taken away.
וַיִּתֶּן־לוֹ הַכֹּהֵן קֹדֶשׁ; כִּי לֹא־הָיָה שָׁם לֶחֶם, כִּי־אִם־לֶחֶם הַפָּנִים הַמּוּסָרִים מִלִּפְנֵי יְהוָה, לָשׂוּם לֶחֶם חֹם, בְּיוֹם הִלָּקְחוֹ׃
7
Там находился в тот день пред Господом один из слуг Сауловых, по имени Доик, Идумеянин, начальник пастухов Сауловых.
Случилось, что в это время там пребывал перед Господом один из людей, состоявших на службе у Саула: некто Доэ́г из Эдома, старший над пастухами Саула.
В тот день там был один из слуг Саула, который задержался перед Господом; это был эдомитянин Доэг, глава Сауловых пастухов.
А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім"я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
Now one of Saul"s servants was there that day, detained before the LORD; he was Doeg the Edomite, Saul"s head shepherd.
וְשָׁם אִישׁ מֵעַבְדֵי שָׁאוּל בַּיּוֹם הַהוּא, נֶעְצָר לִפְנֵי יְהוָה, וּשְׁמוֹ דֹּאֵג הָאֲדֹמִי; אַבִּיר הָרֹעִים אֲשֶׁר לְשָׁאוּל׃
8
И сказал Давид Ахимелеху: нет ли здесь у тебя под рукою копья или меча? ибо я не взял с собою ни меча, ни другого оружия, так как поручение царя было спешное.
Давид сказал Ахимелеху: «Не найдется ли у тебя здесь копья или меча? Я не взял с собой ни меча, ни другого оружия, торопясь выполнить царское поручение».
Давид спросил Ахимелеха: − Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не захватил ни своего меча, ни иного оружия, потому что дело царя было срочным.
І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.
David asked Ahimelech, "Don"t you have a spear or a sword here? I haven"t brought my sword or any other weapon, because the king"s business was urgent."
וַיֹּאמֶר דָּוִד לַאֲחִימֶלֶךְ, וְאִין יֶשׁ־פֹּה תַחַת־יָדְךָ חֲנִית אוֹ־חָרֶב; כִּי גַם־חַרְבִּי וְגַם־כֵּלַי לֹא־לָקַחְתִּי בְיָדִי, כִּי־הָיָה דְבַר־הַמֶּלֶךְ נָחוּץ׃
9
И сказал священник: вот меч Голиафа Филистимлянина, которого ты поразил в долине дуба, завернутый в одежду, позади ефода; если хочешь, возьми его; другого кроме этого нет здесь. И сказал Давид: нет ему подобного, дай мне его. [И дал ему.]
Священник ответил: «Здесь есть только меч филистимлянина Голиафа, убитого тобою в долине Дуба. Вот он, завернутый в покрывало, там, за эфодом. Если хочешь, возьми его. Ничего больше здесь нет». Давид сказал: «Лучше и не бывает. Дай его мне».
Священник ответил: − Здесь есть меч филистимлянина Голиафа, которого ты убил в долине Эла. Меч за эфодом, завернутый в одежду. Если хочешь, возьми его. Кроме этого, здесь нет никакого другого меча. Давид сказал: − Нет ему равного, дай его мне.
А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!
The priest replied, "The sword of Goliath the Philistine, whom you killed in the Valley of Elah, is here; it is wrapped in a cloth behind the ephod. If you want it, take it; there is no sword here but that one." David said, "There is none like it; give it to me."
וַיֹּאמֶר הַכֹּהֵן, חֶרֶב גָּלְיָת הַפְּלִשְׁתִּי אֲשֶׁר־הִכִּיתָ בְּעֵמֶק הָאֵלָה, הִנֵּה־הִיא לוּטָה בַשִּׂמְלָה אַחֲרֵי הָאֵפוֹד, אִם־אֹתָהּ תִּקַּח־לְךָ קָח, כִּי אֵין אַחֶרֶת זוּלָתָהּ בָּזֶה; וַיֹּאמֶר דָּוִד אֵין כָּמוֹהָ תְּנֶנָּה לִּי׃
10
И встал Давид, и убежал в тот же день от Саула, и пришел к Анхусу, царю Гефскому.
В тот же день Давид, спасаясь от Саула, пришел к Ахи́шу, царю Гата.
В тот день Давид убежал от Саула и пришел к Ахишу, царю Гата.
І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
That day David fled from Saul and went to Achish king of Gath.
וַיָּקָם דָּוִד, וַיִּבְרַח בַּיּוֹם־הַהוּא מִפְּנֵי שָׁאוּל; וַיָּבֹא אֶל־אָכִישׁ מֶלֶךְ גַּת׃
11
И сказали Анхусу слуги его: не это ли Давид, царь той страны? не ему ли пели в хороводах и говорили: "Саул поразил тысячи, а Давид — десятки тысяч"?
Приближенные сказали Ахишу: «Да ведь это Давид, один из здешних царей. Это о нем поется в победной песне: "Саул сразил тысячи, Давид — десятки тысяч!"»
Но слуги Ахиша сказали ему: − Разве это не Давид, царь той страны? Разве это не тот, о ком они пели друг другу во время танцев: «Саул сразил тысячи, а Давид − десятки тысяч?»
І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.
But the servants of Achish said to him, "Isn"t this David, the king of the land? Isn"t he the one they sing about in their dances: ""Saul has slain his thousands, and David his tens of thousands"?"
וַיֹּאמְרוּ עַבְדֵי אָכִישׁ אֵלָיו, הֲלוֹא־זֶה דָוִד מֶלֶךְ הָאָרֶץ; הֲלוֹא לָזֶה, יַעֲנוּ בַמְּחֹלוֹת לֵאמֹר, הִכָּה שָׁאוּל בַּאֲלָפוֹ (בַּאֲלָפָיו), וְדָוִד בְּרִבְבֹתוֹ (בְּרִבְבֹתָיו)׃
12
Давид положил слова эти в сердце своем и сильно боялся Анхуса, царя Гефского.
Эти слова сильно подействовали на Давида, и он очень испугался Ахиша, царя Гата.
Давид обратил внимание на эти слова и очень испугался Ахиша, царя Гата.
І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
David took these words to heart and was very much afraid of Achish king of Gath.
וַיָּשֶׂם דָּוִד אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה בִּלְבָבוֹ; וַיִּרָא מְאֹד, מִפְּנֵי אָכִישׁ מֶלֶךְ־גַּת׃
13
И изменил лице свое пред ними, и притворился безумным в их глазах, и чертил на дверях, [кидался на руки свои] и пускал слюну по бороде своей.
Прикинувшись перед ними безумным, он стал чертить на воротах города какие‑то знаки и пускать слюни на бороду.
Он притворился перед ними сумасшедшим и, пока был у них, вел себя как безумный, царапал знаки на дверях и пускал слюни по бороде.
І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.
So he pretended to be insane in their presence; and while he was in their hands he acted like a madman, making marks on the doors of the gate and letting saliva run down his beard.
וַיְשַׁנּוֹ אֶת־טַעְמוֹ בְּעֵינֵיהֶם, וַיִּתְהֹלֵל בְּיָדָם; וַיְתַו (וַיְתָיו) עַל־דַּלְתוֹת הַשַּׁעַר, וַיּוֹרֶד רִירוֹ אֶל־זְקָנוֹ׃
14
И сказал Анхус рабам своим: видите, он человек сумасшедший; для чего вы привели его ко мне?
Ахиш сказал своим приближенным: «Вы же видите: это сумасшедший. Зачем вы привели его ко мне?
Ахиш сказал своим слугам: − Гляньте на этого человека! Он сумасшедший! Зачем вы привели его ко мне?
І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
Achish said to his servants, "Look at the man! He is insane! Why bring him to me?
וַיֹּאמֶר אָכִישׁ אֶל־עֲבָדָיו; הִנֵּה תִרְאוּ אִישׁ מִשְׁתַּגֵּעַ, לָמָּה תָּבִיאוּ אֹתוֹ אֵלָי׃
15
разве мало у меня сумасшедших, что вы привели его, чтобы он юродствовал предо мною? неужели он войдет в дом мой?
Не хватало мне только сумасшедших! По–вашему, нужно было приводить его, чтобы он тут у меня сходил с ума? И его я должен пустить в свой дом?!»
Разве у меня мало помешанных, что вы привели ко мне и этого, чтобы он безумствовал передо мной? Разве этот человек войдет в мой дом?
Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?
Am I so short of madmen that you have to bring this fellow here to carry on like this in front of me? Must this man come into my house?"
חֲסַר מְשֻׁגָּעִים אָנִי, כִּי־הֲבֵאתֶם אֶת־זֶה, לְהִשְׁתַּגֵּעַ עָלָי; הֲזֶה יָבוֹא אֶל־בֵּיתִי׃