1
И вышел Давид оттуда и убежал в пещеру Одолламскую, и услышали братья его и весь дом отца его и пришли к нему туда.
Давид ушел оттуда и скрылся в пещере близ Адулла́ма. Его братья и все родственники, узнав об этом, присоединились к нему.
Давид покинул Гат и спасся в пещере Адуллама. Когда его отец и весь его дом услышали об этом, они спустились к нему.
І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.
David therefore departed there, and escaped to the cave Adullam: and when his brothers and all his father's house heard it, they went down thither to him.
וַיֵּלֶךְ דָּוִד מִשָּׁם, וַיִּמָּלֵט אֶל־מְעָרַת עֲדֻלָּם; וַיִּשְׁמְעוּ אֶחָיו וְכָל־בֵּית אָבִיו, וַיֵּרְדוּ אֵלָיו שָׁמָּה׃
2
И собрались к нему все притесненные и все должники и все огорченные душею, и сделался он начальником над ними; и было с ним около четырехсот человек.
Все, кого притесняли, все, кто не мог заплатить долги, все недовольные стекались к нему. Так набралось около четырехсот человек. Давид стал их предводителем.
Все несчастные, обиженные и все должники собрались вокруг него, и он стал их вождем. С ним было около четырехсот человек.
І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.
And every one that was in distress, and every one that was in debt, and every one that was discontented, gathered themselves to him; and he became a captain over them: and there were with him about four hundred men.
וַיִּתְקַבְּצוּ אֵלָיו כָּל־אִישׁ מָצוֹק וְכָל־אִישׁ אֲשֶׁר־לוֹ נֹשֶׁא וְכָל־אִישׁ מַר־נֶפֶשׁ, וַיְהִי עֲלֵיהֶם לְשָׂר; וַיִּהְיוּ עִמּוֹ, כְּאַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ׃
3
Оттуда пошел Давид в Массифу Моавитскую и сказал царю Моавитскому: пусть отец мой и мать моя побудут у вас, доколе я не узнаю, что сделает со мною Бог.
Оттуда Давид пошел в Мицпу́, что в Моаве, и сказал царю Моава: «Прошу тебя, приюти отца моего и мать, пока я не узнаю, какую участь готовит мне Бог».
Оттуда Давид пошел в Мицпу, что в Моаве, и сказал царю Моава: − Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.
І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.
And David went there to Mizpeh of Moab: and he said to the king of Moab, Let my father and my mother, I pray you, come forth, and be with you, till I know what God will do for me.
וַיֵּלֶךְ דָּוִד מִשָּׁם מִצְפֵּה מוֹאָב; וַיֹּאמֶר אֶל־מֶלֶךְ מוֹאָב, יֵצֵא־נָא אָבִי וְאִמִּי אִתְּכֶם, עַד אֲשֶׁר אֵדַע, מַה־יַּעֲשֶׂה־לִּי אֱלֹהִים׃
4
И привел их к царю Моавитскому, и жили они у него все время, доколе Давид был в оном убежище.
Он привел их к царю Моава, и они жили у него все время, пока Давид оставался в своей крепости.
Он оставил их у царя Моава, и они оставались у него все время, пока Давид находился в том убежище.
І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.
And he brought them before the king of Moab: and they dwelled with him all the while that David was in the hold.
וַיַּנְחֵם אֶת־פְּנֵי מֶלֶךְ מוֹאָב; וַיֵּשְׁבוּ עִמּוֹ, כָּל־יְמֵי הֱיוֹת־דָּוִד בַּמְּצוּדָה׃
5
Но пророк Гад сказал Давиду: не оставайся в этом убежище, но ступай, иди в землю Иудину. И пошел Давид и пришел в лес Херет.
Но пророк Гад сказал Давиду: «Покинь крепость и ступай в Иудею». Поэтому Давид перебрался в лес Хе́рет.
Но пророк Гад сказал Давиду: − Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи. Давид ушел и пришел в Херетский лес.
А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
And the prophet Gad said to David, Abide not in the hold; depart, and get you into the land of Judah. Then David departed, and came into the forest of Hareth.
וַיֹּאמֶר גָּד הַנָּבִיא אֶל־דָּוִד, לֹא תֵשֵׁב בַּמְּצוּדָה, לֵךְ וּבָאתָ־לְּךָ אֶרֶץ יְהוּדָה; וַיֵּלֶךְ דָּוִד, וַיָּבֹא יַעַר חָרֶת׃
6
И услышал Саул, что Давид появился и люди, бывшие с ним. Саул сидел тогда в Гиве под дубом на горе, с копьем в руке, и все слуги его окружали его.
Между тем, Саул узнал об этом, так как повсюду шли разговоры о Давиде и его людях. Саул тогда находился в Гиве, восседая на возвышенности под тамариском. В руке у него было копье, вокруг стояли приближенные.
Саул услышал о том, что Давид и его люди обнаружены. Он с копьем в руке сидел под тамариском на холме в Гиве, и его приближенные стояли вокруг него.
І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів"ї під тамариском на узгір"ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.
When Saul heard that David was discovered, and the men that were with him, (now Saul stayed in Gibeah under a tree in Ramah, having his spear in his hand, and all his servants were standing about him;)
וַיִּשְׁמַע שָׁאוּל, כִּי נוֹדַע דָּוִד, וַאֲנָשִׁים אֲשֶׁר אִתּוֹ; וְשָׁאוּל יוֹשֵׁב בַּגִּבְעָה תַּחַת־הָאֶשֶׁל בָּרָמָה וַחֲנִיתוֹ בְיָדוֹ, וְכָל־עֲבָדָיו נִצָּבִים עָלָיו׃
7
И сказал Саул слугам своим, окружавшим его: послушайте, сыны Вениаминовы, неужели всем вам даст сын Иессея поля и виноградники и всех вас поставит тысяченачальниками и сотниками,
Саул сказал приближенным, стоявшим вокруг: «Послушайте, вениамитя́не! Может, сын Иессея даст вам поля и виноградники, назначит вас командовать тысячами и сотнями в своем войске?
Саул сказал им: − Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?
І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,
Then Saul said to his servants that stood about him, Hear now, you Benjamites; will the son of Jesse give every one of you fields and vineyards, and make you all captains of thousands, and captains of hundreds;
וַיֹּאמֶר שָׁאוּל, לַעֲבָדָיו הַנִּצָּבִים עָלָיו, שִׁמְעוּ־נָא בְּנֵי יְמִינִי; גַּם־לְכֻלְּכֶם, יִתֵּן בֶּן־יִשַׁי שָׂדוֹת וּכְרָמִים, לְכֻלְּכֶם יָשִׂים, שָׂרֵי אֲלָפִים וְשָׂרֵי מֵאוֹת׃
8
что вы все сговорились против меня, и никто не открыл мне, когда сын мой вступил в дружбу с сыном Иессея, и никто из вас не пожалел о мне и не открыл мне, что сын мой возбудил против меня раба моего строить мне ковы, как это ныне видно?
Видимо, поэтому вы все вступили в сговор против меня, и никто не предупредил меня, что мой сын в союзе с сыном Иессея? Ни один из вас не побеспокоился обо мне и не предупредил, что мой сын теперь подстрекает моего раба устроить мне западню!»
Неужели поэтому вы все сговорились против меня? Никто не открыл мне, когда мой сын заключил дружеский союз с сыном Иессея. Никто из вас не пожалел меня и не открыл мне, что мой сын настроил против меня моего слугу, чтобы тот устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?
That all of you have conspired against me, and there is none that shows me that my son has made a league with the son of Jesse, and there is none of you that is sorry for me, or shows to me that my son has stirred up my servant against me, to lie in wait, as at this day?
כִּי קְשַׁרְתֶּם כֻּלְּכֶם עָלַי, וְאֵין־גֹּלֶה אֶת־אָזְנִי בִּכְרָת־בְּנִי עִם־בֶּן־יִשַׁי, וְאֵין־חֹלֶה מִכֶּם עָלַי וְגֹלֶה אֶת־אָזְנִי; כִּי הֵקִים בְּנִי אֶת־עַבְדִּי עָלַי לְאֹרֵב כַּיּוֹם הַזֶּה׃
9
И отвечал Доик Идумеянин, стоявший со слугами Сауловыми, и сказал: я видел, как сын Иессея приходил в Номву к Ахимелеху, сыну Ахитува,
Доэг из Эдома, стоявший среди приближенных Саула, ответил: «Я видел, как сын Иессея приходил в Нов, к Ахиме́леху, сыну Ахиту́ва.
Но эдомитянин Доэг, который стоял вместе с приближенными Саула, сказал: − Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.
І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
Then answered Doeg the Edomite, which was set over the servants of Saul, and said, I saw the son of Jesse coming to Nob, to Ahimelech the son of Ahitub.
וַיַּעַן דֹּאֵג הָאֲדֹמִי, וְהוּא נִצָּב עַל־עַבְדֵי־שָׁאוּל וַיֹּאמַר; רָאִיתִי אֶת־בֶּן־יִשַׁי, בָּא נֹבֶה, אֶל־אֲחִימֶלֶךְ בֶּן־אֲחִטוּב׃
10
и тот вопросил о нем Господа, и дал ему продовольствие, и меч Голиафа Филистимлянина отдал ему.
Тот вопрошал для него Господа, снабдил его едой и дал ему меч филистимлянина Голиафа».
Ахимелех спрашивал для него Господа. Еще он снабдил его продовольствием и дал ему меч филистимлянина Голиафа.
і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.
And he inquired of the LORD for him, and gave him victuals, and gave him the sword of Goliath the Philistine.
וַיִּשְׁאַל־לוֹ בַּיהוָה, וְצֵידָה נָתַן לוֹ; וְאֵת, חֶרֶב גָּלְיָת הַפְּלִשְׁתִּי נָתַן לוֹ׃
11
И послал царь призвать Ахимелеха, сына Ахитувова, священника, и весь дом отца его, священников, что в Номве; и пришли они все к царю.
Саул вызвал к себе священника Ахиме́леха, сына Ахиту́ва, и всех его родственников, служивших священниками в Нове. Когда все они явились к царю,
Тогда царь послал за священником Ахимелехом, сыном Ахитува, и за всей семьей его отца, члены которой были священниками в Нове, и все они пришли к царю.
І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.
Then the king sent to call Ahimelech the priest, the son of Ahitub, and all his father's house, the priests that were in Nob: and they came all of them to the king.
וַיִּשְׁלַח הַמֶּלֶךְ לִקְרֹא אֶת־אֲחִימֶלֶךְ בֶּן־אֲחִיטוּב הַכֹּהֵן, וְאֵת כָּל־בֵּית אָבִיו הַכֹּהֲנִים אֲשֶׁר בְּנֹב; וַיָּבֹאוּ כֻלָּם אֶל־הַמֶּלֶךְ׃
12
И сказал Саул: послушай, сын Ахитува. И тот отвечал: вот я, господин мой.
Саул сказал: «Послушай, сын Ахитува». Тот ответил: «Да, господин мой».
Саул сказал: − Послушай-ка, сын Ахитува. − Да, мой господин, − ответил тот.
А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!
And Saul said, Hear now, you son of Ahitub. And he answered, Here I am, my lord.
וַיֹּאמֶר שָׁאוּל, שְׁמַע־נָא בֶּן־אֲחִיטוּב; וַיֹּאמֶר הִנְנִי אֲדֹנִי׃
13
И сказал ему Саул: для чего вы сговорились против меня, ты и сын Иессея, что ты дал ему хлебы и меч и вопросил о нем Бога, чтоб он восстал против меня и строил мне ковы, как это ныне видно?
Саул спросил: «Почему ты вступил в заговор с сыном Иессея против меня: накормил его, дал меч и вопрошал для него Бога, чтобы он теперь взбунтовался против меня и готовил мне западню?»
Саул сказал ему: − Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.
І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?
And Saul said to him, Why have you conspired against me, you and the son of Jesse, in that you have given him bread, and a sword, and have inquired of God for him, that he should rise against me, to lie in wait, as at this day?
וַיֹּאמֶר אֵלוֹ (אֵלָיו) שָׁאוּל, לָמָּה קְשַׁרְתֶּם עָלַי, אַתָּה וּבֶן־יִשָׁי; בְּתִתְּךָ לוֹ לֶחֶם וְחֶרֶב, וְשָׁאוֹל לוֹ בֵּאלֹהִים, לָקוּם אֵלַי לְאֹרֵב כַּיּוֹם הַזֶּה׃
14
И отвечал Ахимелех царю и сказал: кто из всех рабов твоих верен как Давид? он и зять царя, и исполнитель повелений твоих, и почтен в доме твоем.
Ахиме́лех ответил царю: «Кто из твоих приближенных столь же предан тебе, как Давид? Он — зять царя, командир твоей охраны и пользуется в твоем доме уважением.
Ахимелех ответил царю: − Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?
І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?
Then Ahimelech answered the king, and said, And who is so faithful among all your servants as David, which is the king's son in law, and goes at your bidding, and is honorable in your house?
וַיַּעַן אֲחִימֶלֶךְ אֶת־הַמֶּלֶךְ וַיֹּאמַר; וּמִי בְכָל־עֲבָדֶיךָ כְּדָוִד נֶאֱמָן, וַחֲתַן הַמֶּלֶךְ וְסָר אֶל־מִשְׁמַעְתֶּךָ וְנִכְבָּד בְּבֵיתֶךָ׃
15
Теперь ли я стал вопрошать для него Бога? Нет, не обвиняй в этом, царь, раба твоего и весь дом отца моего, ибо во всем этом деле не знает раб твой ни малого, ни великого.
Разве сегодня впервые я вопрошал для него Бога? О нет, пусть не обвиняет царь в заговоре ни раба твоего, ни всех моих родственников, потому что рабу твоему о заговоре ничего не известно».
Разве в тот день я в первый раз спрашивал для него Бога? Конечно, нет! Пусть царь не винит ни твоего слугу, ни кого-либо из членов семьи моего отца, ведь твой слуга совсем ничего не знает об этом деле.
Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.
Did I then begin to inquire of God for him? be it far from me: let not the king impute any thing to his servant, nor to all the house of my father: for your servant knew nothing of all this, less or more.
הַיּוֹם הַחִלֹּתִי לְשָׁאוּל־ (לִשְׁאָל־) לוֹ בֵאלֹהִים חָלִילָה לִּי; אַל־יָשֵׂם הַמֶּלֶךְ בְּעַבְדּוֹ דָבָר בְּכָל־בֵּית אָבִי, כִּי לֹא־יָדַע עַבְדְּךָ בְּכָל־זֹאת, דָּבָר קָטֹן אוֹ גָדוֹל׃
16
И сказал царь: ты должен умереть, Ахимелех, ты и весь дом отца твоего.
Царь сказал: «Ты должен умереть, Ахиме́лех, ты и все твои родичи, до единого».
Но царь сказал: − Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.
А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!
And the king said, You shall surely die, Ahimelech, you, and all your father's house.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ, מוֹת תָּמוּת אֲחִימֶלֶךְ; אַתָּה וְכָל־בֵּית אָבִיךָ׃
17
И сказал царь телохранителям, стоявшим при нем: ступайте, умертвите священников Господних, ибо и их рука с Давидом, и они знали, что он убежал, и не открыли мне. Но слуги царя не хотели поднять рук своих на убиение священников Господних.
И царь сказал телохранителям, окружавшим его: «Идите, убейте священников Господа. Они заодно с Давидом, так как знали, что он бежал, но мне об этом не донесли». Но слуги царя не решались поднять руку на священников Господа.
И царь приказал страже, которая стояла при нем: − Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли. Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.
І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.
And the king said to the footmen that stood about him, Turn, and slay the priests of the LORD: because their hand also is with David, and because they knew when he fled, and did not show it to me. But the servants of the king would not put forth their hand to fall on the priests of the LORD.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לָרָצִים הַנִּצָּבִים עָלָיו סֹבּוּ וְהָמִיתוּ כֹּהֲנֵי יְהוָה, כִּי גַם־יָדָם עִם־דָּוִד, וְכִי יָדְעוּ כִּי־בֹרֵחַ הוּא, וְלֹא גָלוּ אֶת־אָזְנוֹ (אָזְנִי); וְלֹא־אָבוּ עַבְדֵי הַמֶּלֶךְ לִשְׁלֹחַ אֶת־יָדָם, לִפְגֹעַ בְּכֹהֲנֵי יְהוָה׃
18
И сказал царь Доику: ступай ты и умертви священников. И пошел Доик Идумеянин, и напал на священников, и умертвил в тот день восемьдесят пять мужей, носивших льняной ефод;
Царь сказал Доэгу: «Иди и убей священников ты!» Доэг из Эдома пошел и убил священников. Он умертвил в тот день восемьдесят пять человек, возносивших льняной эфод.
Тогда царь приказал Доэгу: − Ты ступай и умертви священников. И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.
Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п"ять чоловіка, що носять лляного ефода.
And the king said to Doeg, Turn you, and fall on the priests. And Doeg the Edomite turned, and he fell on the priests, and slew on that day fourscore and five persons that did wear a linen ephod.
וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לְדוֵֹיג (לְדוֹאֵג), סֹב אַתָּה, וּפְגַע בַּכֹּהֲנִים; וַיִּסֹּב דּוֵֹיג (דּוֹאֵג) הָאֲדֹמִי, וַיִּפְגַּע־הוּא בַּכֹּהֲנִים, וַיָּמֶת בַּיּוֹם הַהוּא, שְׁמֹנִים וַחֲמִשָּׁה אִישׁ, נֹשֵׂא אֵפוֹד בָּד׃
19
и Номву, город священников, поразил мечом; и мужчин и женщин, и юношей и младенцев, и волов и ослов и овец поразил мечом.
Всех жителей Нова, этого города священников, он перебил мечом, не щадя ни мужчин, ни женщин, ни детей, ни младенцев, ни волов, ни ослов, ни овец.
Затем он предал мечу Нов, город священников, вместе со всеми его мужчинами и женщинами, детьми и младенцами, волами, ослами и овцами.
А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.
And Nob, the city of the priests, smote he with the edge of the sword, both men and women, children and sucklings, and oxen, and asses, and sheep, with the edge of the sword.
וְאֵת נֹב עִיר־הַכֹּהֲנִים הִכָּה לְפִי־חֶרֶב, מֵאִישׁ וְעַד־אִשָּׁה, מֵעוֹלֵל וְעַד־יוֹנֵק; וְשׁוֹר וַחֲמוֹר וָשֶׂה לְפִי־חָרֶב׃
20
Спасся один только сын Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиафар, и убежал к Давиду.
Лишь Авиафа́ру, одному из сыновей Ахиме́леха, сына Ахитува, удалось спастись; он убежал и примкнул к Давиду.
Но один из сыновей Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиатар, спасся и бежал к Давиду.
Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім"я йому: Евіятар. І втік він до Давида.
And one of the sons of Ahimelech the son of Ahitub, named Abiathar, escaped, and fled after David.
וַיִּמָּלֵט בֵּן־אֶחָד, לַאֲחִימֶלֶךְ בֶּן־אֲחִטוּב, וּשְׁמוֹ אֶבְיָתָר; וַיִּבְרַח אַחֲרֵי דָוִד׃
21
И рассказал Авиафар Давиду, что Саул умертвил священников Господних.
Авиафар рассказал Давиду, что Саул истребил священников Господа.
Он рассказал Давиду, что Саул убил священников Господа.
І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.
And Abiathar showed David that Saul had slain the LORD's priests.
וַיַּגֵּד אֶבְיָתָר לְדָוִד; כִּי הָרַג שָׁאוּל, אֵת כֹּהֲנֵי יְהוָה׃
22
И сказал Давид Авиафару: я знал в тот день, когда там был Доик Идумеянин, что он непременно донесет Саулу; я виновен во всех душах дома отца твоего;
Давид сказал Авиафару: «Я уже в тот день знал, что Доэг из Эдома, который там находился, обо всем расскажет Саулу. Это я повинен в смерти всех твоих родичей.
Давид сказал Авиатару: − Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.
А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!
And David said to Abiathar, I knew it that day, when Doeg the Edomite was there, that he would surely tell Saul: I have occasioned the death of all the persons of your father's house.
וַיֹּאמֶר דָּוִד לְאֶבְיָתָר, יָדַעְתִּי בַּיּוֹם הַהוּא כִּי־שָׁם דּוֵֹיג (דּוֹאֵג) הָאֲדֹמִי, כִּי־הַגֵּד יַגִּיד לְשָׁאוּל; אָנֹכִי סַבֹּתִי, בְּכָל־נֶפֶשׁ בֵּית אָבִיךָ׃
23
останься у меня, не бойся, ибо кто будет искать моей души, будет искать и твоей души; ты будешь у меня под охранением.
Оставайся у меня и не бойся. Тот, кто хочет убить меня, хочет убить и тебя, но у меня ты будешь под надежной защитой».
Оставайся со мной, не бойся, тот, кто охотится за твоей жизнью, охотится и за моей. У меня ты в безопасности.
Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.
Abide you with me, fear not: for he that seeks my life seeks your life: but with me you shall be in safeguard.
שְׁבָה אִתִּי אַל־תִּירָא, כִּי אֲשֶׁר־יְבַקֵּשׁ אֶת־נַפְשִׁי יְבַקֵּשׁ אֶת־נַפְשֶׁךָ; כִּי־מִשְׁמֶרֶת אַתָּה עִמָּדִי׃