1
Пришли Зифеи [с юга] к Саулу в Гиву и сказали: вот, Давид скрывается у нас на холме Гахила, что направо от Иесимона.
Пришли зифе́и к Саулу в Гиву и сказали: «А знаешь ли ты, что Давид прячется на холме Хахила́, что у края Иешимонской пустыни?»
Зифиты пришли к Саулу в Гиву и сказали: − Разве Давид не прячется на холме Гахила, что напротив Иешимона?
І прийшли зіфеяни до Саула до Ґів"ї, говорячи: Он Давид ховається на взгір"ях Гахіли навпроти Єшімону!
The Ziphites went to Saul at Gibeah and said, "Is not David hiding on the hill of Hakilah, which faces Jeshimon?"
וַיָּבֹאוּ הַזִּפִים אֶל־שָׁאוּל, הַגִּבְעָתָה לֵאמֹר; הֲלוֹא דָוִד מִסְתַּתֵּר בְּגִבְעַת הַחֲכִילָה, עַל פְּנֵי הַיְשִׁימֹן׃
qqqq
2
И встал Саул и спустился в пустыню Зиф, и с ним три тысячи отборных мужей Израильских, чтоб искать Давида в пустыне Зиф.
Саул взял с собой отборный отряд из трех тысяч израильтян и отправился в пустыню Зиф на поиски Давида.
Саул спустился в пустыню Зиф с тремя тысячами лучших израильтян, чтобы искать там Давида.
І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.
So Saul went down to the Desert of Ziph, with his three thousand chosen men of Israel, to search there for David.
וַיָּקָם שָׁאוּל, וַיֵּרֶד אֶל־מִדְבַּר־זִיף, וְאִתּוֹ שְׁלֹשֶׁת־אֲלָפִים אִישׁ בְּחוּרֵי יִשְׂרָאֵל; לְבַקֵּשׁ אֶת־דָּוִד בְּמִדְבַּר־זִיף׃
qqqq
3
И расположился Саул на холме Гахила, что направо от Иесимона, при дороге; Давид же находился в пустыне и видел, что Саул шел за ним в пустыню;
Саул разбил лагерь на холме Хахила, что на краю Иешимонской пустыни, рядом с дорогой. Давид, находясь в пустыне, узнал, что Саул пришел туда за ним.
Саул разбил свой лагерь рядом с дорогой на холм Гахила, что напротив Иешимона, но Давид стоял в пустыне. Когда он увидел, что Саул последовал за ним туда,
І таборував Саул на згір"ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробував у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.
Saul made his camp beside the road on the hill of Hakilah facing Jeshimon, but David stayed in the desert. When he saw that Saul had followed him there,
וַיִּחַן שָׁאוּל בְּגִבְעַת הַחֲכִילָה, אֲשֶׁר עַל־פְּנֵי הַיְשִׁימֹן עַל־הַדָּרֶךְ; וְדָוִד יֹשֵׁב בַּמִּדְבָּר, וַיַּרְא כִּי בָא שָׁאוּל אַחֲרָיו הַמִּדְבָּרָה׃
qqqq
4
и послал Давид соглядатаев и узнал, что Саул действительно пришел [из Кеиля].
Послав разведчиков, Давид убедился, что Саул действительно рядом.
он послал лазутчиков и узнал, что Саул действительно пришел.
І послав Давид підглядачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.
he sent out scouts and learned that Saul had definitely arrived.
וַיִּשְׁלַח דָּוִד מְרַגְּלִים; וַיֵּדַע כִּי־בָא שָׁאוּל אֶל־נָכוֹן׃
qqqq
5
И встал Давид [тайно] и пошел к месту, на котором Саул расположился станом, и увидел Давид место, где спал Саул и Авенир, сын Ниров, военачальник его. Саул же спал в шатре, а народ расположился вокруг него.
Тогда Давид подошел к месту стоянки Саула и разглядел, где ложится на ночь сам Саул и где ложится его военачальник Авне́р, сын Не́ра. Лагерь Саула был окружен поставленными по кругу повозками; вокруг Саула располагались его люди.
Давид отправился в путь и пришел туда, где разбил свой лагерь Саул. Он увидел, где Саул и начальник войска Авнер, сын Нира, легли спать. Саул лежал в центре того места, где расположился лагерь, а войско находилось вокруг него.
А Давид устав, і прийшов до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авнер, син Нерів, керівник його війська. А Саул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.
Then David set out and went to the place where Saul had camped. He saw where Saul and Abner son of Ner, the commander of the army, had lain down. Saul was lying inside the camp, with the army encamped around him.
וַיָּקָם דָּוִד, וַיָּבֹא אֶל־הַמָּקוֹם אֲשֶׁר חָנָה־שָׁם שָׁאוּל, וַיַּרְא דָּוִד, אֶת־הַמָּקוֹם אֲשֶׁר שָׁכַב־שָׁם שָׁאוּל, וְאַבְנֵר בֶּן־נֵר שַׂר־צְבָאוֹ; וְשָׁאוּל שֹׁכֵב בַּמַּעְגָּל, וְהָעָם חֹנִים סְבִיבֹתוֹ (סְבִיבֹתָיו)׃
qqqq
6
И обратился Давид и сказал Ахимелеху Хеттеянину и Авессе, сыну Саруину, брату Иоава, говоря: кто пойдет со мною к Саулу в стан? И отвечал Авесса: я пойду с тобою.
Давид сказал Ахиме́леху–хе́тту и Авиша́ю, сыну Церуи́, брату Иоа́ва: «Кто пойдет со мной в стан к Саулу?» — «Я пойду с тобой», — ответил Авишай.
Давид спросил хетта Ахимелеха и Авишая, брата Иоава, сына Саруи: − Кто спустится вместе со мной в лагерь к Саулу? − Я спущусь с тобой, − сказал Авишай.
І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!
David then asked Ahimelech the Hittite and Abishai son of Zeruiah, Joab"s brother, "Who will go down into the camp with me to Saul?" "I"ll go with you," said Abishai.
וַיַּעַן דָּוִד וַיֹּאמֶר אֶל־אֲחִימֶלֶךְ הַחִתִּי, וְאֶל־אֲבִישַׁי בֶּן־צְרוּיָה אֲחִי יוֹאָב לֵאמֹר, מִי־יֵרֵד אִתִּי אֶל־שָׁאוּל אֶל־הַמַּחֲנֶה; וַיֹּאמֶר אֲבִישַׁי, אֲנִי אֵרֵד עִמָּךְ׃
qqqq
7
И пришел Давид с Авессою к людям [Сауловым] ночью; и вот, Саул лежит, спит в шатре, и копье его воткнуто в землю у изголовья его; Авенир же и народ лежат вокруг него.
Ночью Давид и Авишай пробрались в стан израильского войска и нашли Саула. Он спал, у изголовья было воткнуто в землю его копье. Авнер и воины лежали вокруг него.
Давид и Авишай пришли к войску ночью и видят: Саул спит в лагере, а его копье воткнуто в землю у его изголовья. Авнер и воины лежали вокруг него.
І прийшов Давид та Авішай до Саулового народу вночі, аж ось Саул лежить, спить у таборі, а спис його встромлений у землю в приголів"ї його, а Авнер та народ лежать навколо нього.
So David and Abishai went to the army by night, and there was Saul, lying asleep inside the camp with his spear stuck in the ground near his head. Abner and the soldiers were lying around him.
וַיָּבֹא דָוִד וַאֲבִישַׁי אֶל־הָעָם לַיְלָה, וְהִנֵּה שָׁאוּל, שֹׁכֵב יָשֵׁן בַּמַּעְגָּל, וַחֲנִיתוֹ מְעוּכָה־בָאָרֶץ מְרַאֲשֹׁתוֹ (מְרַאֲשֹׁתָיו); וְאַבְנֵר וְהָעָם, שֹׁכְבִים סְבִיבֹתוֹ (סְבִיבֹתָיו)׃
qqqq
8
Авесса сказал Давиду: предал Бог ныне врага твоего в руки твои; итак позволь, я пригвожду его копьем к земле одним ударом и не повторю {удара.}
Авишай сказал Давиду: «Сегодня Бог отдает твоего врага тебе в руки. Одним ударом копья я могу пригвоздить его к земле. Второго удара не понадобится!»
Авишай сказал Давиду: − Сегодня Бог отдал врага в твои руки. Позволь же мне пригвоздить его к земле одним ударом копья. Мне даже не понадобится второй удар.
І сказав Авішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю йому!
Abishai said to David, "Today God has delivered your enemy into your hands. Now let me pin him to the ground with one thrust of my spear; I won"t strike him twice."
וַיֹּאמֶר אֲבִישַׁי אֶל־דָּוִד, סִגַּר אֱלֹהִים הַיּוֹם אֶת־אוֹיִבְךָ בְּיָדֶךָ; וְעַתָּה אַכֶּנּוּ נָא בַּחֲנִית וּבָאָרֶץ פַּעַם אַחַת, וְלֹא אֶשְׁנֶה לוֹ׃
qqqq
9
Но Давид сказал Авессе: не убивай его; ибо кто, подняв руку на помазанника Господня, останется ненаказанным?
Но Давид отвечал Авишаю: «Нет, не трогай его! Кто, подняв руку на помазанника Господа, избежит наказания?
Но Давид сказал Авишаю: − Не губи его. Кто может поднять руку на Господнего помазанника и остаться невиновным?
І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?
But David said to Abishai, "Don"t destroy him! Who can lay a hand on the LORD"S anointed and be guiltless?
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־אֲבִישַׁי אַל־תַּשְׁחִיתֵהוּ; כִּי מִי שָׁלַח יָדוֹ בִּמְשִׁיחַ יְהוָה וְנִקָּה׃
qqqq
10
И сказал Давид: жив Господь! пусть поразит его Господь, или придет день его, и он умрет, или пойдет на войну и погибнет; меня же да не попустит Господь поднять руку мою на помазанника Господня;
Клянусь Господом, — продолжал Давид, — Господь сам лишит его жизни, умрет ли он своей смертью или падет в бою!
Верно, как и то, что Господь жив, − сказал он, − Господь Сам сразит его. Либо придет его время, и он умрет, либо он пойдет в бой и погибнет.
І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.
As surely as the LORD lives," he said, "the LORD himself will strike him; either his time will come and he will die, or he will go into battle and perish.
וַיֹּאמֶר דָּוִד חַי־יְהוָה, כִּי אִם־יְהוָה יִגָּפֶנּוּ; אוֹ־יוֹמוֹ יָבוֹא וָמֵת, אוֹ בַמִּלְחָמָה יֵרֵד וְנִסְפָּה׃
qqqq
11
а возьми его копье, которое у изголовья его, и сосуд с водою, и пойдем к себе.
И сохрани меня Господь от того, чтобы поднять руку на помазанника Его! Лучше возьми копье у него в изголовье и кувшин с водой, и пойдем отсюда».
Но не приведи Господь мне поднять руку на Господнего помазанника. Возьми-ка копье и кувшин для воды у его изголовья, и пойдем.
Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! А тепер візьми цього списа, що в приголів"ї його, та горня води, і ходімо собі!
But the LORD forbid that I should lay a hand on the LORD"S anointed. Now get the spear and water jug that are near his head, and let"s go."
חָלִילָה לִּי מֵיהוָה, מִשְּׁלֹחַ יָדִי בִּמְשִׁיחַ יְהוָה; וְעַתָּה קַח־נָא אֶת־הַחֲנִית אֲשֶׁר מְרַאֲשֹׁתוֹ (מְרַאֲשֹׁתָיו) וְאֶת־צַפַּחַת הַמַּיִם וְנֵלֲכָה לָּנוּ׃
qqqq
12
И взял Давид копье и сосуд с водою у изголовья Саула, и пошли они к себе; и никто не видел, и никто не знал, и никто не проснулся, но все спали, ибо сон от Господа напал на них.
Давид взял копье и кувшин с водой у изголовья Саула, и они вернулись к себе. Никто их не видел, никто не заметил, что они приходили, никто не проснулся: Господь навел на всех крепкий сон.
Давид взял копье и кувшин для воды у изголовья Саула, и они ушли. Никто не видел и не знал об этом, и никто не проснулся. Все они спали, потому что Господь погрузил их в глубокий сон.
І взяв Давид списа та горня води з Саулового приголів"я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.
So David took the spear and water jug near Saul"s head, and they left. No one saw or knew about it, nor did anyone wake up. They were all sleeping, because the LORD had put them into a deep sleep.
וַיִּקַּח דָּוִד אֶת־הַחֲנִית וְאֶת־צַפַּחַת הַמַּיִם מֵרַאֲשֹׁתֵי שָׁאוּל, וַיֵּלְכוּ לָהֶם; וְאֵין רֹאֶה וְאֵין יוֹדֵעַ וְאֵין מֵקִיץ, כִּי כֻלָּם יְשֵׁנִים, כִּי תַּרְדֵּמַת יְהוָה, נָפְלָה עֲלֵיהֶם׃
qqqq
13
И перешел Давид на другую сторону и стал на вершине горы вдали; большое расстояние {было} между ними.
Давид перешел на противоположный склон и, встав на вершине горы, довольно далеко от стана Саула,
Давид перешел на другую сторону и встал на вершине горы вдали, между ними было большое расстояние.
І перейшов Давид на той бік, і став здалека на верховині гори, а між ними велика просторінь.
Then David crossed over to the other side and stood on top of the hill some distance away; there was a wide space between them.
וַיַּעֲבֹר דָּוִד הָעֵבֶר, וַיַּעֲמֹד עַל־רֹאשׁ־הָהָר מֵרָחֹק; רַב הַמָּקוֹם בֵּינֵיהֶם׃
qqqq
14
И воззвал Давид к народу и Авениру, сыну Нирову, говоря: отвечай, Авенир. И отвечал Авенир и сказал: кто ты, что кричишь и {беспокоишь} царя?
закричал, обращаясь к воинам и к Авнеру, сыну Нера: «Авнер! Ответь мне!» — «Кто ты? У тебя дело к царю?» — спросил Авнер.
Он закричал войску и Авнеру, сыну Нира: − Авнер! Разве ты не ответишь мне? Авнер ответил: − Кто ты такой, что зовешь царя?
І крикнув Давид до народу та до Авнера, Нерового сина, говорячи: Чи ж не відповіси, Авнере? А Авнер відповів та сказав: Хто ти, що кликав до царя?
He called out to the army and to Abner son of Ner, "Aren"t you going to answer me, Abner?" Abner replied, "Who are you who calls to the king?"
וַיִּקְרָא דָוִד אֶל־הָעָם, וְאֶל־אַבְנֵר בֶּן־נֵר לֵאמֹר, הֲלוֹא תַעֲנֶה אַבְנֵר; וַיַּעַן אַבְנֵר וַיֹּאמֶר, מִי אַתָּה קָרָאתָ אֶל־הַמֶּלֶךְ׃
qqqq
15
И сказал Давид Авениру: не муж ли ты, и кто равен тебе в Израиле? Для чего же ты не бережешь господина твоего, царя? ибо приходил некто из народа, чтобы погубить царя, господина твоего.
Давид сказал Авнеру: «Ты ведь настоящий мужчина, и нет равного тебе среди израильтян! Что же ты не охраняешь царя, своего господина? Кто угодно может прийти и убить царя, твоего господина!
Давид сказал: − Ведь ты мужчина? Кто в Израиле подобен тебе? Почему же ты не охранял твоего господина царя? Некто из народа приходил, чтобы погубить твоего господина царя.
І сказав Давид до Авнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо приходив один із народу, щоб погубити царя, твого пана.
David said, "You"re a man, aren"t you? And who is like you in Israel? Why didn"t you guard your lord the king? Someone came to destroy your lord the king.
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־אַבְנֵר הֲלוֹא־אִישׁ אַתָּה, וּמִי כָמוֹךָ בְּיִשְׂרָאֵל, וְלָמָּה לֹא שָׁמַרְתָּ, אֶל־אֲדֹנֶיךָ הַמֶּלֶךְ; כִּי־בָא אַחַד הָעָם, לְהַשְׁחִית אֶת־הַמֶּלֶךְ אֲדֹנֶיךָ׃
qqqq
16
Нехорошо ты это делаешь; жив Господь! вы достойны смерти за то, что не бережете господина вашего, помазанника Господня. Посмотри, где копье царя и сосуд с водою, что {были} у изголовья его?
Нехорошо ты поступаешь! Клянусь Господом, казнить вас надо за то, что не бережете своего господина, помазанника Господа! Посмотри‑ка, где царское копье и кувшин с водой, что были у него в изголовье!»
Скверно же ты поступил! Верно, как и то, что Господь жив, ты и твои люди заслуживаете смерти, потому что вы не охраняли вашего господина, помазанника Господа. Посмотри вокруг себя. Где копье царя и кувшин для воды, которые были у его изголовья?
Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього помазанця! А тепер побач, де царів спис, та де горня води, що були в приголів"ї його?
What you have done is not good. As surely as the LORD lives, you and your men deserve to die, because you did not guard your master, the LORD"S anointed. Look around you. Where are the king"s spear and water jug that were near his head?"
לֹא־טוֹב הַדָּבָר הַזֶּה אֲשֶׁר עָשִׂיתָ, חַי־יְהוָה, כִּי בְנֵי־מָוֶת אַתֶּם, אֲשֶׁר לֹא־שְׁמַרְתֶּם עַל־אֲדֹנֵיכֶם עַל־מְשִׁיחַ יְהוָה; וְעַתָּה רְאֵה, אֵי־חֲנִית הַמֶּלֶךְ וְאֶת־צַפַּחַת הַמַּיִם אֲשֶׁר מְרַאֲשֹׁתוֹ (מְרַאֲשֹׁתָיו)׃
qqqq
17
И узнал Саул голос Давида и сказал: твой ли это голос, сын мой Давид? И сказал Давид: мой голос, господин мой, царь.
Саул узнал голос Давида и сказал: «Давид, сын мой, не твой ли голос я слышу?» — «Да, царь и господин мой, — отвечал Давид. —
Саул узнал голос Давида и сказал: − Твой ли это голос, Давид, сын мой? − Это мой голос, господин мой, царь, − ответил Давид
І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? А Давид сказав: Мій голос, пане мій, царю!
Saul recognized David"s voice and said, "Is that your voice, David my son?" David replied, "Yes it is, my lord the king."
וַיַּכֵּר שָׁאוּל אֶת־קוֹל דָּוִד, וַיֹּאמֶר הֲקוֹלְךָ זֶה בְּנִי דָוִד; וַיֹּאמֶר דָּוִד, קוֹלִי אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ׃
qqqq
18
И сказал {еще:} за что господин мой преследует раба своего? что я сделал? какое зло в руке моей?
За что господин мой преследует раба своего? Что я сделал и в чем провинился перед тобой?
и добавил: − Зачем мой господин преследует своего слугу? Что я сделал и в каком зле повинен?
І далі сказав: Нащо то пан мій ганяється за своїм рабом? Бо що я зробив, і яке зло в моїй руці?
And he added, "Why is my lord pursuing his servant? What have I done, and what wrong am I guilty of?
וַיֹּאמֶר לָמָּה זֶּה אֲדֹנִי רֹדֵף אַחֲרֵי עַבְדּוֹ; כִּי מֶה עָשִׂיתִי, וּמַה־בְּיָדִי רָעָה׃
qqqq
19
И ныне пусть выслушает господин мой, царь, слова раба своего: если Господь возбудил тебя против меня, то да будет это от тебя благовонною жертвою; если же — сыны человеческие, то прокляты они пред Господом, ибо они изгнали меня ныне, чтобы не принадлежать мне к наследию Господа, говоря: "ступай, служи богам чужим".
Пусть же царь и господин мой выслушает раба своего! Если это Господь возбудил тебя против меня, то пусть запах жертвы умилостивит Его. А если люди, то да будут они прокляты перед Господом: изгоняя меня, они лишают меня доли в Его наследии и тем самым говорят мне: "Иди и служи другим богам!"
Пусть же мой господин, царь, выслушает слова своего слуги. Если Господь настроил тебя против меня, то я совершу жертвоприношение Ему. Но если это сделали люди, пусть они будут прокляты перед Господом! Они прогнали меня от моей доли в Господнем наследии и сказали: «Ступай, служи другим богам!»
А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!
Now let my lord the king listen to his servant"s words. If the LORD has incited you against me, then may he accept an offering. If, however, men have done it, may they be cursed before the LORD! They have now driven me from my share in the LORD"S inheritance and have said, "Go, serve other gods."
וְעַתָּה, יִשְׁמַע־נָא אֲדֹנִי הַמֶּלֶךְ, אֵת דִּבְרֵי עַבְדּוֹ; אִם־יְהוָה הֱסִיתְךָ בִי יָרַח מִנְחָה, וְאִם בְּנֵי הָאָדָם, אֲרוּרִים הֵם לִפְנֵי יְהוָה, כִּי־גֵרְשׁוּנִי הַיּוֹם, מֵהִסְתַּפֵּחַ בְּנַחֲלַת יְהוָה לֵאמֹר, לֵךְ עֲבֹד אֱלֹהִים אֲחֵרִים׃
qqqq
20
Да не прольется же кровь моя на землю пред лицем Господа; ибо царь Израилев вышел искать одну блоху, как гоняются за куропаткою по горам.
Но да не будет кровь моя пролита вдали от Господа! Словно на куропатку в горах вышел охотиться царь Израиля, чтобы поймать всего лишь блоху!»
Не дай же моей крови пролиться на землю вдали от Господа. Царь Израиля ищет меня, как блоху, гоняется за мной по горам, как за куропаткой.
А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропатву в горах!
Now do not let my blood fall to the ground far from the presence of the LORD. The king of Israel has come out to look for a flea--as one hunts a partridge in the mountains."
וְעַתָּה, אַל־יִפֹּל דָּמִי אַרְצָה, מִנֶּגֶד פְּנֵי יְהוָה; כִּי־יָצָא מֶלֶךְ יִשְׂרָאֵל, לְבַקֵּשׁ אֶת־פַּרְעֹשׁ אֶחָד, כַּאֲשֶׁר יִרְדֹּף הַקֹּרֵא בֶּהָרִים׃
qqqq
21
И сказал Саул: согрешил я; возвратись, сын мой Давид, ибо я не буду больше делать тебе зла, потому что душа моя была дорога ныне в глазах твоих; безумно поступал я и очень много погрешал.
Саул сказал: «Я виноват. Вернись, Давид, сын мой! Я не причиню тебе зла, ведь сегодня ты сохранил мне жизнь. Я поступал глупо, я безумно заблуждался». —
Саул сказал: − Я согрешил. Вернись, Давид, сын мой. Сегодня моя жизнь была для тебя драгоценной, и я не буду больше пытаться причинить тебе вред. Я поступал, как безумец, и совершил огромную ошибку.
І сказав Саул: Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє життя в очах твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помилявся.
Then Saul said, "I have sinned. Come back, David my son. Because you considered my life precious today, I will not try to harm you again. Surely I have acted like a fool and have erred greatly."
וַיֹּאמֶר שָׁאוּל חָטָאתִי שׁוּב בְּנִי־דָוִד, כִּי לֹא־אָרַע לְךָ עוֹד, תַּחַת אֲשֶׁר יָקְרָה נַפְשִׁי בְּעֵינֶיךָ הַיּוֹם הַזֶּה; הִנֵּה הִסְכַּלְתִּי וָאֶשְׁגֶּה הַרְבֵּה מְאֹד׃
qqqq
22
И отвечал Давид и сказал: вот копье царя; пусть один из отроков придет и возьмет его;
«Вот царское копье, — отвечал Давид, — пусть кто‑нибудь из воинов придет и заберет его.
− Вот копье царя, − ответил Давид. − Пусть кто-нибудь из твоих молодых слуг перейдет сюда и возьмет его.
А Давид відповів та й сказав: Ось царів спис, і нехай прийде один із слуг, і нехай його візьме.
"Here is the king"s spear," David answered. "Let one of your young men come over and get it.
וַיַּעַן דָּוִד וַיֹּאמֶר, הִנֵּה הַחֲנִית (חֲנִית) הַמֶּלֶךְ; וְיַעֲבֹר אֶחָד מֵהַנְּעָרִים וְיִקָּחֶהָ׃
qqqq
23
и да воздаст Господь каждому по правде его и по истине его, так как Господь предавал тебя в руки {мои,} но я не захотел поднять руки моей на помазанника Господня;
И пусть Господь воздаст каждому по его праведности и верности; сегодня Он отдал тебя в мою власть, но я не захотел поднимать руку на помазанника Господа.
Господь вознаграждает каждого человека за его праведность и верность. Сегодня Господь отдал тебя в мои руки, но я не поднял руки на Господнего помазанника.
А Господь відплатить кожному за його справедливість та правду його, що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього помазанця.
The LORD rewards every man for his righteousness and faithfulness. The LORD delivered you into my hands today, but I would not lay a hand on the LORD"S anointed.
וַיהוָה יָשִׁיב לָאִישׁ, אֶת־צִדְקָתוֹ וְאֶת־אֱמֻנָתוֹ; אֲשֶׁר נְתָנְךָ יְהוָה הַיּוֹם בְּיָד, וְלֹא אָבִיתִי, לִשְׁלֹחַ יָדִי בִּמְשִׁיחַ יְהוָה׃
qqqq
24
и пусть, как драгоценна была жизнь твоя ныне в глазах моих, так ценится моя жизнь в очах Господа, [и да покроет Он меня] и да избавит меня от всякой беды!
Как сегодня я сохранил жизнь тебе, пусть так же Господь хранит меня и избавляет от всякой опасности!»
Пусть как твоя жизнь была сегодня для меня драгоценной, так ценится у Господа моя жизнь, и пусть Он избавит меня от всякой беды.
І ось, яке велике було життя твоє цього дня в очах моїх, таке велике нехай буде моє життя в очах Господа, і нехай Він урятує мене від усякого утиску!
As surely as I valued your life today, so may the LORD value my life and deliver me from all trouble."
וְהִנֵּה, כַּאֲשֶׁר גָּדְלָה נַפְשְׁךָ הַיּוֹם הַזֶּה בְּעֵינָי; כֵּן תִּגְדַּל נַפְשִׁי בְּעֵינֵי יְהוָה, וְיַצִּלֵנִי מִכָּל־צָרָה׃
qqqq
25
И сказал Саул Давиду: благословен ты, сын мой Давид; и дело сделаешь, и превозмочь превозможешь. И пошел Давид своим путем, а Саул возвратился в свое место.
Саул сказал Давиду: «Благословен ты, сын мой Давид! За что возьмешься, то доведешь до конца, и чего захочешь, того непременно добьешься!» Давид пошел дальше, а Саул возвратился к себе.
Саул сказал Давиду: − Благословен ты, сын мой Давид, ты совершишь великие дела и, несомненно, преуспеешь. И Давид пошел своим путем, а Саул вернулся домой.
І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зробиш, і дійсно зможеш ти! І пішов Давид на свою дорогу, а Саул вернувся на своє місце.
Then Saul said to David, "May you be blessed, my son David; you will do great things and surely triumph." So David went on his way, and Saul returned home.
וַיֹּאמֶר שָׁאוּל אֶל־דָּוִד, בָּרוּךְ אַתָּה בְּנִי דָוִד, גַּם עָשֹׂה תַעֲשֶׂה, וְגַם יָכֹל תּוּכָל; וַיֵּלֶךְ דָּוִד לְדַרְכּוֹ, וְשָׁאוּל שָׁב לִמְקוֹמוֹ׃
qqqq