1
И сказал Давид в сердце своем: когда-нибудь попаду я в руки Саула, и нет для меня ничего лучшего, как убежать в землю Филистимскую; и отстанет от меня Саул {и не будет} искать меня более по всем пределам Израильским, и я спасусь от руки его.
Давид думал: «Рано или поздно я попадусь Саулу. Мне ничего не остается, кроме как бежать в страну филистимлян. Тогда Саул махнет рукой, перестанет разыскивать меня по всему Израилю, и я спасусь от него».
Давид подумал про себя: «Теперь я в любой день могу погибнуть от руки Саула. Лучшее, что я могу сделать − это спастись в земле филистимлян. Тогда Саул потеряет надежду найти меня, где бы то ни было в пределах Израиля, и я ускользну из его рук».
І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.
But David thought to himself, "One of these days I will be destroyed by the hand of Saul. The best thing I can do is to escape to the land of the Philistines. Then Saul will give up searching for me anywhere in Israel, and I will slip out of his hand."
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־לִבּוֹ, עַתָּה אֶסָּפֶה יוֹם־אֶחָד בְּיַד־שָׁאוּל; אֵין־לִי טוֹב כִּי הִמָּלֵט אִמָּלֵט אֶל־אֶרֶץ פְּלִשְׁתִּים, וְנוֹאַשׁ מִמֶּנִּי שָׁאוּל לְבַקְשֵׁנִי עוֹד בְּכָל־גְּבוּל יִשְׂרָאֵל, וְנִמְלַטְתִּי מִיָּדוֹ׃
2
И встал Давид, и отправился сам и шестьсот мужей, бывших с ним, к Анхусу, сыну Маоха, царю Гефскому.
Со своим отрядом в шестьсот человек Давид отправился к Ахи́шу, сыну Мао́ха, царю Га́та.
Давид вместе с шестью сотнями человек ушел и перебрался к Ахишу, сыну Маоха, царю Гата.
І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
So David and the six hundred men with him left and went over to Achish son of Maoch king of Gath.
וַיָּקָם דָּוִד, וַיַּעֲבֹר הוּא, וְשֵׁשׁ־מֵאוֹת אִישׁ אֲשֶׁר עִמּוֹ; אֶל־אָכִישׁ בֶּן־מָעוֹךְ מֶלֶךְ גַּת׃
3
И жил Давид у Анхуса в Гефе, сам и люди его, каждый с семейством своим, Давид и обе жены его — Ахиноама Изреелитянка и Авигея, {бывшая} жена Навала, Кармилитянка.
Давид и его люди поселились у Ахиша в Гате. Все они пришли со своими семьями; Давид — с двумя женами: Ахино́амь из Изрее́ля и Авига́иль, вдовой Нава́ла из Кармила.
Давид со своими людьми поселился в Гате у Ахиша. У каждого из его людей была семья, и у Давида было две жены: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль из Кармила, вдова Навала.
І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
David and his men settled in Gath with Achish. Each man had his family with him, and David had his two wives: Ahinoam of Jezreel and Abigail of Carmel, the widow of Nabal.
וַיֵּשֶׁב דָּוִד עִם־אָכִישׁ בְּגַת הוּא וַאֲנָשָׁיו אִישׁ וּבֵיתוֹ; דָּוִד וּשְׁתֵּי נָשָׁיו, אֲחִינֹעַם הַיִּזְרְעֵאלִית, וַאֲבִיגַיִל אֵשֶׁת־נָבָל הַכַּרְמְלִית׃
4
И донесли Саулу, что Давид убежал в Геф, и не стал он более искать его.
Саулу стало известно, что Давид бежал в Гат, и он прекратил искать его.
Когда Саулу донесли, что Давид бежал в Гат, он больше не искал его.
І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
When Saul was told that David had fled to Gath, he no longer searched for him.
וַיֻּגַּד לְשָׁאוּל, כִּי־בָרַח דָּוִד גַּת; וְלֹא־יוֹסַף (יָסַף) עוֹד לְבַקְשׁוֹ׃
5
И сказал Давид Анхусу: если я приобрел благоволение в глазах твоих, то пусть дано будет мне место в одном из малых городов, и я буду жить там; для чего рабу твоему жить в царском городе вместе с тобою?
Давид сказал Ахишу: «Сделай милость, позволь мне поселиться где‑нибудь в небольшом селении. Зачем мне, рабу твоему, жить в царской столице рядом с тобой?»
Давид сказал Ахишу: − Если ты расположен ко мне, то отведи мне место в одном из твоих малых городов, чтобы мне там жить. Зачем твоему слуге жить в царском городе вместе с тобой?
А Давид сказав до Ахіша: Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?
Then David said to Achish, "If I have found favor in your eyes, let a place be assigned to me in one of the country towns, that I may live there. Why should your servant live in the royal city with you?"
וַיֹּאמֶר דָּוִד אֶל־אָכִישׁ, אִם־נָא מָצָאתִי חֵן בְּעֵינֶיךָ יִתְּנוּ־לִי מָקוֹם, בְּאַחַת עָרֵי הַשָּׂדֶה וְאֵשְׁבָה שָּׁם; וְלָמָּה יֵשֵׁב עַבְדְּךָ בְּעִיר הַמַּמְלָכָה עִמָּךְ׃
6
Тогда дал ему Анхус Секелаг, посему Секелаг и остался за царями Иудейскими доныне.
И Ахиш отдал ему Цикла́г. (Поэтому Циклаг и по сей день принадлежит царям Иудеи).
Тогда Ахиш отдал ему Циклаг, который с тех пор и принадлежит царям Иудеи.
І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
So on that day Achish gave him Ziklag, and it has belonged to the kings of Judah ever since.
וַיִּתֶּן־לוֹ אָכִישׁ בַּיּוֹם הַהוּא אֶת־צִקְלָג; לָכֵן הָיְתָה צִקְלַג לְמַלְכֵי יְהוּדָה, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
7
Всего времени, какое прожил Давид в стране Филистимской, было год и четыре месяца.
Всего Давид прожил в филистимском краю год и четыре месяца.
Давид жил на филистимской земле год и четыре месяца.
А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
David lived in Philistine territory a year and four months.
וַיְהִי מִסְפַּר הַיָּמִים, אֲשֶׁר־יָשַׁב דָּוִד בִּשְׂדֵה פְלִשְׁתִּים; יָמִים וְאַרְבָּעָה חֳדָשִׁים׃
8
И выходил Давид с людьми своими и нападал на Гессурян и Гирзеян и Амаликитян, которые издавна населяли эту страну до Сура и даже до земли Египетской.
Давид со своими людьми совершал набеги на гешу́рцев, гирзе́ев и амалекитян — народы, издавна населявшие эти земли до самого Шу́ра и границы Египта.
Он и его люди поднимались и совершали набеги на гешуритов, гирзитов и амаликитян. (С древности эти народы жили на земле, которая простирается до Сура и Египта.)
І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
Now David and his men went up and raided the Geshurites, the Girzites and the Amalekites. (From ancient times these peoples had lived in the land extending to Shur and Egypt.)
וַיַּעַל דָּוִד וַאֲנָשָׁיו, וַיִּפְשְׁטוּ אֶל־הַגְּשׁוּרִי וְהַגִּרְזִי (וְהַגִּזְרִי) וְהָעֲמָלֵקִי; כִּי הֵנָּה יֹשְׁבוֹת הָאָרֶץ אֲשֶׁר מֵעוֹלָם, בּוֹאֲךָ שׁוּרָה וְעַד־אֶרֶץ מִצְרָיִם׃
9
И опустошал Давид ту страну, и не оставлял в живых ни мужчины, ни женщины, и забирал овец, и волов, и ослов, и верблюдов, и одежду; и возвращался, и приходил к Анхусу.
Давид убивал всех жителей, не щадя ни мужчин, ни женщин, забирал одежду, угонял овец и быков, верблюдов и ослов. Всякий раз когда он возвращался к Ахишу,
Всякий раз, когда Давид нападал на эту область, он не оставлял в живых ни мужчины, ни женщины, но забирал овец и волов, ослов, верблюдов и одежду. Затем он возвращался к Ахишу.
І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, і вертався, і приходив до Ахіша.
Whenever David attacked an area, he did not leave a man or woman alive, but took sheep and cattle, donkeys and camels, and clothes. Then he returned to Achish.
וְהִכָּה דָוִד אֶת־הָאָרֶץ, וְלֹא יְחַיֶּה אִישׁ וְאִשָּׁה; וְלָקַח צֹאן וּבָקָר וַחֲמֹרִים וּגְמַלִּים וּבְגָדִים, וַיָּשָׁב וַיָּבֹא אֶל־אָכִישׁ׃
10
И сказал Анхус Давиду: на кого нападали ныне? Давид сказал: на полуденную страну Иудеи и на полуденную страну Иерахмеела и на полуденную страну Кенеи.
тот спрашивал его: «На кого вы напали в этот раз?» Давид отвечал: «На иудеев из Не́гева», или «На иерахмеэле́ев из Негева», или «На кенеев из Негева».
Когда Ахиш спрашивал: «На кого вы сегодня делали набег?» − Давид отвечал: «На Негев иудейский» или «На Негев иерахмеельский», или «На Негев кенеев».
І питався Ахіш: На кого нападали ви сьогодні? А Давид казав: На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина.
When Achish asked, "Where did you go raiding today?" David would say, "Against the Negev of Judah" or "Against the Negev of Jerahmeel" or "Against the Negev of the Kenites."
וַיֹּאמֶר אָכִישׁ, אַל־פְּשַׁטְתֶּם הַיּוֹם; וַיֹּאמֶר דָּוִד, עַל־נֶגֶב יְהוּדָה וְעַל־נֶגֶב הַיַּרְחְמְאֵלִי, וְאֶל־נֶגֶב הַקֵּינִי׃
11
И не оставлял Давид в живых ни мужчины, ни женщины, и не приводил в Геф, говоря: они могут донести на нас и сказать: "так поступил Давид, и таков образ действий его во все время пребывания в стране Филистимской".
Давид не приводил в Гат пленников, а убивал всех — и мужчин, и женщин — рассуждая так: «Они могут донести на нас: вот, мол, что сделал Давид». Так поступал Давид все то время, что жил в филистимском краю, и
Он не оставлял в живых ни мужчины, ни женщины, которых можно было бы отвести в Гат, потому что думал: «Они могут донести на нас и сказать: “Вот что сделал Давид”». Он поступал так все то время, пока жил на филистимской земле.
А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі.
He did not leave a man or woman alive to be brought to Gath, for he thought, "They might inform on us and say, "This is what David did."" And such was his practice as long as he lived in Philistine territory.
וְאִישׁ וְאִשָּׁה לֹא־יְחַיֶּה דָוִד, לְהָבִיא גַת לֵאמֹר, פֶּן־יַגִּדוּ עָלֵינוּ לֵאמֹר; כֹּה־עָשָׂה דָוִד וְכֹה מִשְׁפָּטוֹ, כָּל־הַיָּמִים, אֲשֶׁר יָשַׁב בִּשְׂדֵה פְלִשְׁתִּים׃
12
И доверился Анхус Давиду, говоря: он опротивел народу своему Израилю и будет слугою моим вовек.
Ахиш стал доверять Давиду, думая: «Он стал ненавистен своему народу Израилю и всегда будет мне слугой».
Ахиш доверял Давиду и говорил себе: «Его народ Израиль так ненавидит его, что он всегда будет моим слугой».
І вірив Ахіш Давидові, говорячи: Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!
Achish trusted David and said to himself, "He has become so odious to his people, the Israelites, that he will be my servant forever."
וַיַּאֲמֵן אָכִישׁ בְּדָוִד לֵאמֹר; הַבְאֵשׁ הִבְאִישׁ בְּעַמּוֹ בְיִשְׂרָאֵל, וְהָיָה לִי לְעֶבֶד עוֹלָם׃