Первая книга Царств | 1 Samuel | שמואל א, Глава 30

1
В третий день после того, как Давид и люди его пошли в Секелаг, Амаликитяне напали с юга на Секелаг и взяли Секелаг и сожгли его огнем,
На третий день Давид со своими воинами добрался до Цикла́га. Тем временем амалекитяне успели совершить набег на Негев и Циклаг. Они захватили и сожгли Циклаг,
Давид и его люди добрались до Циклага на третий день. Амаликитяне совершили набег на Негев и на Циклаг. Они напали на Циклаг, сожгли его
І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.
David and his men reached Ziklag on the third day. Now the Amalekites had raided the Negev and Ziklag. They had attacked Ziklag and burned it,
וַיְהִי בְּבֹא דָוִד וַאֲנָשָׁיו צִקְלַג בַּיּוֹם הַשְּׁלִישִׁי; וַעֲמָלֵקִי פָשְׁטוּ, אֶל־נֶגֶב וְאֶל־צִקְלַג, וַיַּכּוּ אֶת־צִקְלַג, וַיִּשְׂרְפוּ אֹתָהּ בָּאֵשׁ׃
2
а женщин [и всех], бывших в нем, от малого до большого, не умертвили, но увели в плен, и ушли своим путем.
а потом вернулись к себе. Женщин и всех, кто оставался в городе, от мала до велика, угнали в плен — убивать никого не стали.
и взяли в плен женщин и всех, кто там был, от мала до велика. Они не убили никого из них, но увели их с собой.
І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.
and had taken captive the women and all who were in it, both young and old. They killed none of them, but carried them off as they went on their way.
וַיִּשְׁבּוּ אֶת־הַנָּשִׁים אֲשֶׁר־בָּהּ מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל, לֹא הֵמִיתוּ אִישׁ; וַיִּנְהֲגוּ, וַיֵּלְכוּ לְדַרְכָּם׃
3
И пришел Давид и люди его к городу, и вот, он сожжен огнем, а жены их и сыновья их и дочери их взяты в плен.
Когда Давид и его люди подошли к городу, то увидели только пожарище. Жены и дети были уведены в плен.
Когда Давид и его люди пришли в Циклаг, они увидели, что он уничтожен огнем, а их жены, сыновья и дочери взяты в плен.
І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.
When David and his men came to Ziklag, they found it destroyed by fire and their wives and sons and daughters taken captive.
וַיָּבֹא דָוִד וַאֲנָשָׁיו אֶל־הָעִיר, וְהִנֵּה שְׂרוּפָה בָּאֵשׁ; וּנְשֵׁיהֶם וּבְנֵיהֶם וּבְנֹתֵיהֶם נִשְׁבּוּ׃
4
И поднял Давид и народ, бывший с ним, вопль, и плакали, доколе не стало в них силы плакать.
Давид и все воины рыдали и плакали, пока не обессилели.
Давид и его люди громко плакали до тех пор, пока у них не осталось сил плакать.
І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати.
So David and his men wept aloud until they had no strength left to weep.
וַיִּשָּׂא דָוִד וְהָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ אֶת־קוֹלָם וַיִּבְכּוּ; עַד אֲשֶׁר אֵין־בָּהֶם כֹּחַ לִבְכּוֹת׃
5
Взяты были в плен и обе жены Давида: Ахиноама Изреелитянка и Авигея, {бывшая} жена Навала, Кармилитянка.
Обе жены Давида оказались в плену: Ахино́амь из Изрееля и Авига́иль, вдова Навала из Кармила.
В плен были взяты и обе жены Давида − Ахиноамь из Изрееля и Авигайль, вдова Навала из Кармила.
І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.
David"s two wives had been captured--Ahinoam of Jezreel and Abigail, the widow of Nabal of Carmel.
וּשְׁתֵּי נְשֵׁי־דָוִד נִשְׁבּוּ; אֲחִינֹעַם הַיִּזְרְעֵלִית, וַאֲבִיגַיִל אֵשֶׁת נָבָל הַכַּרְמְלִי׃
6
Давид сильно был смущен, так как народ хотел побить его камнями; ибо скорбел душею весь народ, каждый о сыновьях своих и дочерях своих.
Давиду было особенно сложно: воины, озлобленные из‑за потери своих сыновей и дочерей, хотели уже побить его камнями. Но Давид прибег к помощи Господа, своего Бога.
Давид был в большой тревоге, потому что народ сговаривался побить его камнями; каждый горевал по своим детям. Но Давид укрепился в Господе, своем Боге.
І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.
David was greatly distressed because the men were talking of stoning him; each one was bitter in spirit because of his sons and daughters. But David found strength in the LORD his God.
וַתֵּצֶר לְדָוִד מְאֹד, כִּי־אָמְרוּ הָעָם לְסָקְלוֹ, כִּי־מָרָה נֶפֶשׁ כָּל־הָעָם, אִישׁ עַל־בְּנוֹ (בָּנָיו) וְעַל־בְּנֹתָיו; וַיִּתְחַזֵּק דָּוִד, בַּיהוָה אֱלֹהָיו׃
7
Но Давид укрепился {надеждою} на Господа Бога своего, и сказал Давид Авиафару священнику, сыну Ахимелехову: принеси мне ефод. И принес Авиафар ефод к Давиду.
Он сказал священнику Авиафа́ру, сыну Ахиме́леха: «Принеси мне эфод». Авиафар принес ему эфод.
Давид сказал священнику Авиатару, сыну Ахимелеха: − Принеси мне эфод. Авиатар принес,
І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида.
Then David said to Abiathar the priest, the son of Ahimelech, "Bring me the ephod." Abiathar brought it to him,
וַיֹּאמֶר דָּוִד, אֶל־אֶבְיָתָר הַכֹּהֵן בֶּן־אֲחִימֶלֶךְ, הַגִּישָׁה־נָּא לִי הָאֵפֹד; וַיַּגֵּשׁ אֶבְיָתָר אֶת־הָאֵפֹד אֶל־דָּוִד׃
8
И вопросил Давид Господа, говоря: преследовать ли мне это полчище, и догоню ли их? И сказано ему: преследуй, догонишь и отнимешь.
Давид вопросил Господа: «Идти ли мне в погоню за их отрядом? Смогу ли я догнать их?» Господь ответил: «Иди. Ты догонишь их и вернешь свое».
и Давид спросил Господа: − Гнаться ли мне за этим войском? Догоню ли я их? − Гонись за ними, − ответил Он. − Ты непременно догонишь и освободишь.
І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш.
and David inquired of the LORD, "Shall I pursue this raiding party? Will I overtake them?" "Pursue them," he answered. "You will certainly overtake them and succeed in the rescue."
וַיִּשְׁאַל דָּוִד בַּיהוָה לֵאמֹר, אֶרְדֹּף אַחֲרֵי הַגְּדוּד־הַזֶּה הַאַשִּׂגֶנּוּ; וַיֹּאמֶר לוֹ רְדֹף, כִּי־הַשֵּׂג תַּשִּׂיג וְהַצֵּל תַּצִּיל׃
9
И пошел Давид сам и шестьсот мужей, бывших с ним; и пришли к потоку Восор и усталые остановились там.
Давид выступил с войском в шестьсот человек и, достигнув потока Бесо́р, оставил там часть воинов.
Давид и с ним шестьсот человек пришли к реке Бесору, где некоторые остановились,
І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.
David and the six hundred men with him came to the Besor Ravine, where some stayed behind,
וַיֵּלֶךְ דָּוִד, הוּא וְשֵׁשׁ־מֵאוֹת אִישׁ אֲשֶׁר אִתּוֹ, וַיָּבֹאוּ עַד־נַחַל הַבְּשׂוֹר; וְהַנּוֹתָרִים עָמָדוּ׃
10
И преследовал Давид сам и четыреста человек; двести же человек остановились, потому что были не в силах перейти поток Восорский.
Двести человек осталось — те, у кого не было сил перейти через Бесор. Четыреста человек во главе с Давидом продолжили погоню.
потому что двести человек были слишком утомлены, чтобы перебраться через реку. Но Давид и четыреста человек продолжили погоню.
І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор.
for two hundred men were too exhausted to cross the ravine. But David and four hundred men continued the pursuit.
וַיִּרְדֹּף דָּוִד, הוּא וְאַרְבַּע־מֵאוֹת אִישׁ; וַיַּעַמְדוּ מָאתַיִם אִישׁ, אֲשֶׁר פִּגְּרוּ, מֵעֲבֹר אֶת־נַחַל הַבְּשׂוֹר׃
11
И нашли Египтянина в поле, и привели его к Давиду, и дали ему хлеба, и он ел, и напоили его водою;
В пустыне им встретился египтянин. Его привели к Давиду, накормили и напоили.
Они встретили в поле одного египтянина и привели его к Давиду. Они дали ему хлеба и напоили его водой;
І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою.
They found an Egyptian in a field and brought him to David. They gave him water to drink and food to eat--
וַיִּמְצְאוּ אִישׁ־מִצְרִי בַּשָּׂדֶה, וַיִּקְחוּ אֹתוֹ אֶל־דָּוִד; וַיִּתְּנוּ־לוֹ לֶחֶם וַיֹּאכַל, וַיַּשְׁקֻהוּ מָיִם׃
12
и дали ему часть связки смокв и две связки изюму, и он ел и укрепился, ибо он не ел хлеба и не пил воды три дня и три ночи.
Дали ему немного сушеного инжира и две изюмные лепешки. Поев, египтянин пришел в себя: ведь он не ел и не пил трое суток.
еще они дали ему инжир и две связки изюма. Он поел, и к нему вернулись силы, потому что он не ел хлеба и не пил воды три дня и три ночи.
І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в"язки родзинок. І він з"їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.
part of a cake of pressed figs and two cakes of raisins. He ate and was revived, for he had not eaten any food or drunk any water for three days and three nights.
וַיִּתְּנוּ־לוֹ פֶלַח דְּבֵלָה וּשְׁנֵי צִמֻּקִים וַיֹּאכַל, וַתָּשָׁב רוּחוֹ אֵלָיו; כִּי לֹא־אָכַל לֶחֶם וְלֹא־שָׁתָה מַיִם, שְׁלֹשָׁה יָמִים וּשְׁלֹשָׁה לֵילוֹת׃
13
И сказал ему Давид: чей ты и откуда ты? И сказал он: я — отрок Египтянина, раб одного Амаликитянина, и бросил меня господин мой, ибо уже три дня, как я заболел;
Давид стал расспрашивать его: «Чей ты и откуда?» — «Я из Египта, раб одного амалекитянина. Хозяин бросил меня три дня назад, когда я заболел.
Давид спросил его: − Чей ты и откуда пришел? Он ответил: − Я египтянин, раб одного амаликитянина. Мой господин оставил меня, когда я заболел три дня назад.
І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.
David asked him, "To whom do you belong, and where do you come from?" He said, "I am an Egyptian, the slave of an Amalekite. My master abandoned me when I became ill three days ago.
וַיֹּאמֶר לוֹ דָוִד לְמִי־אַתָּה, וְאֵי מִזֶּה אָתָּה; וַיֹּאמֶר נַעַר מִצְרִי אָנֹכִי, עֶבֶד לְאִישׁ עֲמָלֵקִי, וַיַּעַזְבֵנִי אֲדֹנִי כִּי חָלִיתִי הַיּוֹם שְׁלֹשָׁה׃
14
мы вторгались в полуденную часть Керети и в область Иудину и в полуденную часть Халева, а Секелаг сожгли огнем.
Это мы совершили набег на Негев — земли керетя́н, Иу́ды и Кале́ва — и сожгли Циклаг».
Мы совершили набег на южных керетитов, на иудеев и на потомков Халева. Еще мы сожгли Циклаг.
Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.
We raided the Negev of the Kerethites and the territory belonging to Judah and the Negev of Caleb. And we burned Ziklag."
אֲנַחְנוּ פָּשַׁטְנוּ נֶגֶב הַכְּרֵתִי וְעַל־אֲשֶׁר לִיהוּדָה וְעַל־נֶגֶב כָּלֵב; וְאֶת־צִקְלַג שָׂרַפְנוּ בָאֵשׁ׃
15
И сказал ему Давид: доведешь ли меня до этого полчища? И сказал он: поклянись мне Богом, что ты не умертвишь меня и не предашь меня в руки господина моего, и я доведу тебя до этого полчища.
Давид спросил его: «Покажешь мне, как найти ваш отряд?» — «Только поклянись мне Богом, — отвечал египтянин, — что не убьешь меня и не вернешь меня хозяину. Тогда покажу».
Давид спросил его: − Ты можешь провести меня к этому войску? Он ответил: − Поклянись мне Богом, что не убьешь меня и не вернешь моему господину, и я проведу тебя к ним.
І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб"єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.
David asked him, "Can you lead me down to this raiding party?" He answered, "Swear to me before God that you will not kill me or hand me over to my master, and I will take you down to them."
וַיֹּאמֶר אֵלָיו דָּוִד, הֲתוֹרִדֵנִי אֶל־הַגְּדוּד הַזֶּה; וַיֹּאמֶר הִשָּׁבְעָה לִּי בֵאלֹהִים אִם־תְּמִיתֵנִי, וְאִם־תַּסְגִּרֵנִי בְּיַד־אֲדֹנִי, וְאוֹרִדְךָ אֶל־הַגְּדוּד הַזֶּה׃
16
[Давид поклялся ему,] и он повел его; и вот, {Амаликитяне,} рассыпавшись по всей той стране, едят и пьют и празднуют по причине великой добычи, которую они взяли из земли Филистимской и из земли Иудейской.
И египтянин вывел Давида к ним. Давид увидел, что они разбрелись по всему полю и пируют, празднуя богатую добычу, захваченную в стране филистимлян и в Иудее.
Когда он привел его, амаликитяне, рассеявшись по всей округе, ели, пили и праздновали, потому что в земле филистимлян и в земле Иудеи они взяли огромную добычу.
І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п"ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.
He led David down, and there they were, scattered over the countryside, eating, drinking and reveling because of the great amount of plunder they had taken from the land of the Philistines and from Judah.
וַיֹּרִדֵהוּ, וְהִנֵּה נְטֻשִׁים עַל־פְּנֵי כָל־הָאָרֶץ; אֹכְלִים וְשֹׁתִים וְחֹגְגִים, בְּכֹל הַשָּׁלָל הַגָּדוֹל, אֲשֶׁר לָקְחוּ מֵאֶרֶץ פְּלִשְׁתִּים וּמֵאֶרֶץ יְהוּדָה׃
17
[И напал на них] и поражал их Давид от сумерек до вечера другого дня, и никто из них не спасся, кроме четырехсот юношей, которые сели на верблюдов и убежали.
В предутренних сумерках Давид напал на них и истреблял их до вечера. Никого не оставил он в живых, только четыреста человек бежали верхом на верблюдах.
Давид сражался с ними с сумерек до вечера следующего дня, и никто из них не скрылся, кроме четырехсот юношей, которые сели на верблюдов и бежали.
І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.
David fought them from dusk until the evening of the next day, and none of them got away, except four hundred young men who rode off on camels and fled.
וַיַּכֵּם דָּוִד מֵהַנֶּשֶׁף וְעַד־הָעֶרֶב לְמָחֳרָתָם; וְלֹא־נִמְלַט מֵהֶם אִישׁ, כִּי אִם־אַרְבַּע מֵאוֹת אִישׁ־נַעַר אֲשֶׁר־רָכְבוּ עַל־הַגְּמַלִּים וַיָּנֻסוּ׃
18
И отнял Давид все, что взяли Амаликитяне, и обеих жен своих отнял Давид.
Он вернул все, что захватили амалекитяне, в том числе и двух своих жен.
Давид вернул все, что забрали амаликитяне, и освободил двух своих жен.
І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.
David recovered everything the Amalekites had taken, including his two wives.
וַיַּצֵּל דָּוִד, אֵת כָּל־אֲשֶׁר לָקְחוּ עֲמָלֵק; וְאֶת־שְׁתֵּי נָשָׁיו הִצִּיל דָּוִד׃
19
И не пропало у них ничего, ни малого, ни большого, ни из сыновей, ни из дочерей, ни из добычи, ни из всего, что {Амаликитяне} взяли у них; все возвратил Давид,
Все пленники спаслись, от мала до велика, и сыновья, и дочери; и все добро, награбленное амалекитянами, Давид тоже вернул.
Ничего не пропало: ни малого, ни большого, ни сыновей, ни дочерей, ни добычи — ничего из того, что было отнято. Давид вернул все.
І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид!
Nothing was missing: young or old, boy or girl, plunder or anything else they had taken. David brought everything back.
וְלֹא נֶעְדַּר־לָהֶם מִן־הַקָּטֹן וְעַד־הַגָּדוֹל וְעַד־בָּנִים וּבָנוֹת וּמִשָּׁלָל, וְעַד כָּל־אֲשֶׁר לָקְחוּ לָהֶם; הַכֹּל הֵשִׁיב דָּוִד׃
20
и взял Давид весь мелкий и крупный скот, и гнали его пред своим скотом и говорили: это — добыча Давида.
Он захватил также стада овец и коров. Воины гнали перед собой скот, говоря: «Вот добыча Давида!»
Он забрал все отары и стада, и его люди гнали их впереди остального скота, говоря: − Это добыча Давида.
І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!
He took all the flocks and herds, and his men drove them ahead of the other livestock, saying, "This is David"s plunder."
וַיִּקַּח דָּוִד, אֶת־כָּל־הַצֹּאן וְהַבָּקָר; נָהֲגוּ, לִפְנֵי הַמִּקְנֶה הַהוּא, וַיֹּאמְרוּ, זֶה שְׁלַל דָּוִד׃
21
И пришел Давид к тем двум стам человек, которые не были в силах идти за ним, и {которых} он оставил у потока Восор, и вышли они навстречу Давиду и навстречу людям, бывшим с ним. И подошел Давид к этим людям и приветствовал их.
Давид пришел к двумстам воинам, которые не смогли продолжить погоню и остались у потока Бесор. Они вышли навстречу Давиду и его отряду. Подойдя, Давид приветствовал их.
Давид пришел к тем двум сотням человек, которые были слишком утомлены, чтобы идти за ним, и которых оставили у реки Бесора. Они вышли навстречу Давиду и людям, бывшим с ним. Когда Давид приблизился к этим людям, он приветствовал их.
Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.
Then David came to the two hundred men who had been too exhausted to follow him and who were left behind at the Besor Ravine. They came out to meet David and the people with him. As David and his men approached, he greeted them.
וַיָּבֹא דָוִד, אֶל־מָאתַיִם הָאֲנָשִׁים אֲשֶׁר־פִּגְּרוּ מִלֶּכֶת אַחֲרֵי דָוִד, וַיֹּשִׁיבֻם בְּנַחַל הַבְּשׂוֹר, וַיֵּצְאוּ לִקְרַאת דָּוִד, וְלִקְרַאת הָעָם אֲשֶׁר־אִתּוֹ; וַיִּגַּשׁ דָּוִד אֶת־הָעָם, וַיִּשְׁאַל לָהֶם לְשָׁלוֹם׃
22
Тогда злые и негодные из людей, ходивших с Давидом, стали говорить: за то, что они не ходили с нами, не дадим им из добычи, которую мы отняли; пусть каждый возьмет только свою жену и детей и идет.
Тогда в числе ходивших с Давидом нашлись мерзавцы и негодяи, которые сказали: «Раз они не сражались вместе с нами, то не дадим им ничего из добычи, которую мы захватили. Пусть забирают своих жен и детей и уходят».
Но все злые и недостойные из тех, кто пошел за Давидом, говорили: − Они не выходили с нами, и мы не будем делиться с ними добычей, которую отвоевали. Каждый может взять только свою жену и детей и идти.
І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!
But all the evil men and troublemakers among David"s followers said, "Because they did not go out with us, we will not share with them the plunder we recovered. However, each man may take his wife and children and go."
וַיַּעַן כָּל־אִישׁ־רָע וּבְלִיַּעַל, מֵהָאֲנָשִׁים אֲשֶׁר הָלְכוּ עִם־דָּוִד, וַיֹּאמְרוּ, יַעַן אֲשֶׁר לֹא־הָלְכוּ עִמִּי, לֹא־נִתֵּן לָהֶם, מֵהַשָּׁלָל אֲשֶׁר הִצַּלְנוּ; כִּי־אִם־אִישׁ אֶת־אִשְׁתּוֹ וְאֶת־בָּנָיו, וְיִנְהֲגוּ וְיֵלֵכוּ׃
23
Но Давид сказал: не делайте так, братья мои, после того, как Господь дал нам это и сохранил нас и предал в руки наши полчище, приходившее против нас.
Но Давид сказал: «Братья, не поступайте так: ведь эту добычу даровал нам Господь! Это Он сохранил нас и отдал нам в руки тех, кто напал на нас.
Давид ответил: − Нет, братья мои, не распоряжайтесь так тем, что дал нам Господь. Он защитил нас и отдал в наши руки войско, которое выступило против нас.
А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку.
David replied, "No, my brothers, you must not do that with what the LORD has given us. He has protected us and handed over to us the forces that came against us.
וַיֹּאמֶר דָּוִד, לֹא־תַעֲשׂוּ כֵן אֶחָי; אֵת אֲשֶׁר־נָתַן יְהוָה לָנוּ וַיִּשְׁמֹר אֹתָנוּ, וַיִּתֵּן, אֶת־הַגְּדוּד הַבָּא עָלֵינוּ בְּיָדֵנוּ׃
24
И кто послушает вас в этом деле? [Они не хуже нас.] Какова часть ходившим на войну, такова часть должна быть и оставшимся при обозе: на всех должно разделить.
Как же можно согласиться с вами? Кто остался с обозом, получит ту же долю, что и тот, кто сражался. Делить будем поровну на всех!»
Кто станет слушать вас в этом деле? Доля человека, который остался с обозом, должна быть такой же, как доля того, кто ходил сражаться. Разделить нужно всем поровну.
А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять.
Who will listen to what you say? The share of the man who stayed with the supplies is to be the same as that of him who went down to the battle. All will share alike."
וּמִי יִשְׁמַע לָכֶם, לַדָּבָר הַזֶּה; כִּי כְּחֵלֶק הַיֹּרֵד בַּמִּלְחָמָה, וּכְחֵלֶק הַיֹּשֵׁב עַל־הַכֵּלִים יַחְדָּו יַחֲלֹקוּ׃
25
Так было с этого времени и после; и поставил он это в закон и в правило для Израиля до сего дня.
С тех пор и доныне это стало непреложным законом в Израиле.
С того дня и впредь Давид сделал это законом и правилом; оно действует и до сегодняшнего дня.
І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.
David made this a statute and ordinance for Israel from that day to this.
וַיְהִי מֵהַיּוֹם הַהוּא וָמָעְלָה; וַיְשִׂמֶהָ לְחֹק וּלְמִשְׁפָּט לְיִשְׂרָאֵל, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
26
И пришел Давид в Секелаг и послал из добычи к старейшинам Иудиным, друзьям своим, говоря: "вот вам подарок из добычи, {взятой} у врагов Господних", —
Придя в Циклаг, Давид разослал часть добычи иудейским старейшинам, своим друзьям, велев передать им: «Вот вам подарок из добычи, захваченной у врагов Господа».
Когда Давид пришел в Циклаг, он послал часть добычи старейшинам Иудеи, которые были его друзьями, говоря: − Вот вам подарок из добычи, взятой у врагов Господа.
І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,
When David arrived in Ziklag, he sent some of the plunder to the elders of Judah, who were his friends, saying, "Here is a present for you from the plunder of the LORD"S enemies."
וַיָּבֹא דָוִד אֶל־צִקְלַג, וַיְשַׁלַּח מֵהַשָּׁלָל לְזִקְנֵי יְהוּדָה לְרֵעֵהוּ לֵאמֹר; הִנֵּה לָכֶם בְּרָכָה, מִשְּׁלַל אֹיְבֵי יְהוָה׃
27
тем, которые в Вефиле, и в Рамофе южном, и в Иаттире, [и в Гефоре,]
Он послал дары в Бетул, в Рамо́т–Не́гев, в Ятти́р,
Он послал ее тем, кто были в Вефиле, Рамоте Негевском, Иаттире,
тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,
He sent it to those who were in Bethel, Ramoth Negev and Jattir;
לַאֲשֶׁר בְּבֵית־אֵל וְלַאֲשֶׁר בְּרָמוֹת־נֶגֶב וְלַאֲשֶׁר בְּיַתִּר׃
28
и в Ароере, [и в Аммаде,] и в Шифмофе, и в Естемоа, [и в Гефе,]
в Ароэ́р, в Сифмо́т, в Эштемо́а,
Ароере, Сифмоте, Эштемоа,
і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа,
to those in Aroer, Siphmoth, Eshtemoa
וְלַאֲשֶׁר בַּעֲרֹעֵר וְלַאֲשֶׁר בְּשִׂפְמוֹת וְלַאֲשֶׁר בְּאֶשְׁתְּמֹעַ׃
29
[в Кинане, в Сафене, в Фимафе,] и в Рахале, и в городах Иерахмеельских, и в городах Кенейских,
в Кармил, в города Иерахмеэ́ла, в города кенеев,
Рахале, в городах иерахмеелитов и кенеев,
і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,
and Racal; to those in the towns of the Jerahmeelites and the Kenites;
וְלַאֲשֶׁר בְּרָכָל, וְלַאֲשֶׁר בְּעָרֵי הַיְּרַחְמְאֵלִי, וְלַאֲשֶׁר בְּעָרֵי הַקֵּינִי׃
30
и в Хорме, и в Хорашане, и в Атахе,
в Хорму́, в Бор–Аша́н, в Ата́х,
в Хорме, Бор-Ашане, Атахе,
і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,
to those in Hormah, Bor Ashan, Athach
וְלַאֲשֶׁר בְּחָרְמָה וְלַאֲשֶׁר בְּבוֹר־עָשָׁן וְלַאֲשֶׁר בַעֲתָךְ׃
31
и в Хевроне, и во всех местах, где ходил Давид сам и люди его.
в Хевро́н: во все те селения, куда заходили Давид и его люди.
Хевроне и во всех местах, где скитались Давид и его люди.
і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.
and Hebron; and to those in all the other places where David and his men had roamed.
וְלַאֲשֶׁר בְּחֶבְרוֹן; וּלְכָל־הַמְּקֹמוֹת אֲשֶׁר־הִתְהַלֶּךְ־שָׁם דָּוִד הוּא וַאֲנָשָׁיו׃