Вторая книга Царств | 2 Samuel | שמואל ב, Глава 4

1
И услышал [Иевосфей,] сын Саулов, что умер Авенир в Хевроне, и опустились руки его, и весь Израиль смутился.
Когда стало известно, что Авне́р погиб в Хевроне, у Саулова сына опустились руки, и всех израильтян охватил страх.
Когда сын Саула Иш-Бошет услышал о том, что Авнер умер в Хевроне, он пал духом, и весь Израиль охватила тревога.
І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, і опустилися руки його, а ввесь Ізраїль збентежився.
And when Saul's son heard that Abner was dead in Hebron, his hands were feeble, and all the Israelites were troubled.
וַיִּשְׁמַע בֶּן־שָׁאוּל, כִּי מֵת אַבְנֵר בְּחֶבְרוֹן, וַיִּרְפּוּ יָדָיו; וְכָל־יִשְׂרָאֵל נִבְהָלוּ׃
2
У [Иевосфея,] сына Саулова, два было предводителя войска; имя одного — Баана и имя другого — Рихав, сыновья Реммона Беерофянина, из потомков Вениаминовых, ибо и Беероф причислялся к Вениамину.
Отряды Саулова сына возглавляли двое; одного звали Баана́, а другого — Реха́в, сыновья Риммо́на из Беэро́та, из племени Вениамина (Беэро́т считается городом Вениамина,
У сына Саула было два человека, которые водили воинов в набеги. Одного звали Баана, а другого Рехав. Они были сыновьями беэротянина Риммона из рода Вениамина. Беэрот считается владением Вениамина,
А Саулів син мав двох мужів, керівників відділів, ім"я одному Баана, а ім"я другому Рехав, сини бееротянина Ріммона, а Веніяминових синів, бо й Беерот залічений був на Веніямина.
And Saul's son had two men that were captains of bands: the name of the one was Baanah, and the name of the other Rechab, the sons of Rimmon a Beerothite, of the children of Benjamin: (for Beeroth also was reckoned to Benjamin:
וּשְׁנֵי אֲנָשִׁים שָׂרֵי־גְדוּדִים הָיוּ בֶן־שָׁאוּל שֵׁם הָאֶחָד בַּעֲנָה וְשֵׁם הַשֵּׁנִי רֵכָב, בְּנֵי רִמּוֹן הַבְּאֶרֹתִי מִבְּנֵי בִנְיָמִן; כִּי גַּם־בְּאֵרוֹת, תֵּחָשֵׁב עַל־בִּנְיָמִן׃
3
И убежали Беерофяне в Гиффаим и остались там пришельцами до сего дня.
его жители в свое время бежали в Гитта́им и живут там переселенцами по сей день).
потому что жители Беэрота бежали в Гиттаим и остались там чужеземцами по сегодняшний день.
Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.
And the Beerothites fled to Gittaim, and were sojourners there until this day.)
וַיִּבְרְחוּ הַבְּאֵרֹתִים גִּתָּיְמָה; וַיִּהְיוּ־שָׁם גָּרִים, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
4
У Ионафана, сына Саулова, был сын хромой. Пять лет было ему, когда пришло известие о Сауле и Ионафане из Изрееля, и нянька, взяв его, побежала. И когда она бежала поспешно, то он упал, и сделался хромым. Имя его Мемфивосфей.
Сын Ионафа́на, сына Саула, был хромой. Когда пришло известие о том, что случилось с Саулом и Ионафаном в Изрееле, — мальчику тогда было пять лет, — нянька подхватила его и побежала. В спешке она уронила его, и с тех пор он стал хромать. Звали его Мефиво́шет.
(У Ионафана, сына Саула, был сын, хромой на обе ноги. Ему было пять лет, когда из Изрееля пришла весть о Сауле и Ионафане. Его нянька схватила его и побежала, но бежала так быстро, что он упал и охромел. Его звали Мефи-Бошет.)
А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п"яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з °зреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім"я його Мефівошет.
And Jonathan, Saul's son, had a son that was lame of his feet. He was five years old when the tidings came of Saul and Jonathan out of Jezreel, and his nurse took him up, and fled: and it came to pass, as she made haste to flee, that he fell, and became lame. And his name was Mephibosheth.
וְלִיהוֹנָתָן בֶּן־שָׁאוּל, בֵּן נְכֵה רַגְלָיִם; בֶּן־חָמֵשׁ שָׁנִים הָיָה בְּבֹא שְׁמֻעַת שָׁאוּל וִיהוֹנָתָן מִיִּזְרְעֶאל, וַתִּשָּׂאֵהוּ אֹמַנְתּוֹ וַתָּנֹס, וַיְהִי בְּחָפְזָהּ לָנוּס וַיִּפֹּל וַיִּפָּסֵחַ וּשְׁמוֹ מְפִיבֹשֶׁת׃
5
И пошли сыны Реммона Беерофянина, Рихав и Баана, и пришли в самый жар дня к дому Иевосфея; а он спал на постели в полдень.
В полуденный зной Рехав и Баана, сыновья Риммона из Беэро́та, пришли к дому Ишбо́шета, а он как раз отдыхал в жару.
Итак, Рехав и Баана, сыновья беэротянина Риммона, пошли к дому Иш-Бошета и пришли туда в жаркое время дня, когда он спал во время полуденного отдыха.
І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спекота, до Іш-Бошетового дому, а він лежав у південному спочинку.
And the sons of Rimmon the Beerothite, Rechab and Baanah, went, and came about the heat of the day to the house of Ishbosheth, who lay on a bed at noon.
וַיֵּלְכוּ בְּנֵי־רִמּוֹן הַבְּאֵרֹתִי רֵכָב וּבַעֲנָה, וַיָּבֹאוּ כְּחֹם הַיּוֹם, אֶל־בֵּית אִישׁ בֹּשֶׁת; וְהוּא שֹׁכֵב, אֵת מִשְׁכַּב הַצָּהֳרָיִם׃
6
[А привратник дома, очищавший пшеницу, задремал и уснул] и Рихав и Баана, брат его, вошли внутрь дома, {как бы} для того, чтобы взять пшеницы; и поразили его в живот и убежали.
Женщину, которая перебирала зерно у входа, сморил сон, поэтому она не заметила братьев Рехава и Баану.
Они вошли внутрь дома, как бы для того, чтобы взять пшеницы, и поразили его в живот. После этого Рехав и его брат скрылись.
І ото ввійшли вони аж до середини дому, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.
And they came thither into the midst of the house, as though they would have fetched wheat; and they smote him under the fifth rib: and Rechab and Baanah his brother escaped.
וְהֵנָּה בָּאוּ עַד־תּוֹךְ הַבַּיִת לֹקְחֵי חִטִּים, וַיַּכֻּהוּ אֶל־הַחֹמֶשׁ; וְרֵכָב וּבַעֲנָה אָחִיו נִמְלָטוּ׃
7
Когда они вошли в дом, [Иевосфей] лежал на постели своей, в спальной комнате своей; и они поразили его, и умертвили его, и отрубили голову его, и взяли голову его с собою, и шли пустынною дорогою всю ночь;
Они вошли в дом, когда Ишбошет лежал на постели у себя в спальне, ударом меча убили его, отрезали ему голову и, взяв ее с собой, всю ночь шли по долине Аравы.
(Они вошли в дом, когда он лежал на постели в своей спальне. Поразив и убив его, они отрубили ему голову и, взяв ее с собой, всю ночь шли по дороге иорданской долины.)
Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку своїм у своїй спальні, і вони вдарили його, і вбили його, і зняли йому голову. І взяли вони його голову, і йшли степовою дорогою всю ніч.
For when they came into the house, he lay on his bed in his bedchamber, and they smote him, and slew him, and beheaded him, and took his head, and gat them away through the plain all night.
וַיָּבֹאוּ הַבַּיִת, וְהוּא־שֹׁכֵב עַל־מִטָּתוֹ בַּחֲדַר מִשְׁכָּבוֹ, וַיַּכֻּהוּ וַיְמִתֻהוּ, וַיָּסִירוּ אֶת־רֹאשׁוֹ; וַיִּקְחוּ אֶת־רֹאשׁוֹ, וַיֵּלְכוּ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה כָּל־הַלָּיְלָה׃
8
и принесли голову Иевосфея к Давиду в Хеврон и сказали царю: вот голова Иевосфея, сына Саула, врага твоего, который искал души твоей; ныне Господь отмстил за господина моего царя Саулу [врагу твоему] и потомству его.
Они принесли голову Ишбо́шета в Хеврон к Давиду и сказали: «Смотри, вот голова Ишбо́шета, сына Саула, твоего врага, который хотел убить тебя. Сегодня Господь отомстил Саулу и потомкам его за господина моего, царя».
Они принесли голову Иш-Бошета к Давиду в Хеврон и сказали царю: — Вот голова Иш-Бошета, сына Саула, твоего врага, пытавшегося лишить тебя жизни. Сегодня Господь отомстил Саулу и его потомству за моего господина царя.
І принесли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: Оце голова Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його.
And they brought the head of Ishbosheth unto David to Hebron, and said to the king, Behold the head of Ishbosheth the son of Saul thine enemy, which sought thy life; and the LORD hath avenged my lord the king this day of Saul, and of his seed.
וַיָּבִאוּ אֶת־רֹאשׁ אִישׁ־בֹּשֶׁת אֶל־דָּוִד חֶבְרוֹן, וַיֹּאמְרוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ, הִנֵּה־רֹאשׁ אִישׁ־בֹּשֶׁת, בֶּן־שָׁאוּל אֹיִבְךָ, אֲשֶׁר בִּקֵּשׁ אֶת־נַפְשֶׁךָ; וַיִּתֵּן יְהוָה לַאדֹנִי הַמֶּלֶךְ נְקָמוֹת הַיּוֹם הַזֶּה, מִשָּׁאוּל וּמִזַּרְעוֹ׃
9
И отвечал Давид Рихаву и Баане, брату его, сыновьям Реммона Беерофянина, и сказал им: жив Господь, избавивший душу мою от всякой скорби!
Но Давид ответил братьям Рехаву и Баане, сыновьям Риммона из Беэро́та: «Клянусь Господом, который избавил меня от всех бед!
Давид ответил Рехаву и его брату Баане, сыновьям беэротянина Риммона: — Верно, как и то, что жив Господь, Который избавил меня от всякой беды,
І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
And David answered Rechab and Baanah his brother, the sons of Rimmon the Beerothite, and said unto them, As the LORD liveth, who hath redeemed my soul out of all adversity,
וַיַּעַן דָּוִד אֶת־רֵכָב וְאֶת־בַּעֲנָה אָחִיו, בְּנֵי רִמּוֹן הַבְּאֵרֹתִי וַיֹּאמֶר לָהֶם; חַי־יְהוָה אֲשֶׁר־פָּדָה אֶת־נַפְשִׁי מִכָּל־צָרָה׃
10
если того, кто принес мне известие, сказав: "вот, умер Саул, [и Ионафан]", и кто считал себя радостным вестником, я схватил и убил его в Секелаге, вместо того, чтобы дать ему награду,
Ведь даже того, кто рассказал мне о смерти Саула, считая, что обрадует меня, я схватил и убил в Циклаге — такую награду он получил от меня!
когда один человек сказал мне: «Саул мертв», думая, что принес хорошую новость, я схватил его и предал его смерти в Циклаге. Вот награда, которую я дал ему за его новость!
коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, а він був в очах своїх, як приємний вісник, я схопив його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагороду за звістку,
When one told me, saying, Behold, Saul is dead, thinking to have brought good tidings, I took hold of him, and slew him in Ziklag, who thought that I would have given him a reward for his tidings:
כִּי הַמַּגִּיד לִי לֵאמֹר הִנֵּה־מֵת שָׁאוּל, וְהוּא־הָיָה כִמְבַשֵּׂר בְּעֵינָיו, וָאֹחֲזָה בוֹ, וָאֶהְרְגֵהוּ בְּצִקְלָג; אֲשֶׁר לְתִתִּי־לוֹ בְּשֹׂרָה׃
11
то теперь, когда негодные люди убили человека невинного в его доме на постели его, неужели я не взыщу крови его от руки вашей и не истреблю вас с земли?
Тем более теперь, когда нечестивцы убили ни в чем не повинного человека в своем доме, на своей постели, я непременно отомщу за пролитую ими кровь — сотру их с лица земли».
Что же теперь, когда разбойники убили невиновного человека в его собственном доме и на его собственной постели, неужели я не взыщу с вас за его кровь и не избавлю от вас землю!
тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?
How much more, when wicked men have slain a righteous person in his own house upon his bed? shall I not therefore now require his blood of your hand, and take you away from the earth?
אַף כִּי־אֲנָשִׁים רְשָׁעִים, הָרְגוּ אֶת־אִישׁ־צַדִּיק בְּבֵיתוֹ עַל־מִשְׁכָּבוֹ; וְעַתָּה, הֲלוֹא אֲבַקֵּשׁ אֶת־דָּמוֹ מִיֶּדְכֶם, וּבִעַרְתִּי אֶתְכֶם מִן־הָאָרֶץ׃
12
И приказал Давид слугам, и убили их, и отрубили им руки и ноги, и повесили их над прудом в Хевроне. А голову Иевосфея взяли и погребли во гробе Авенира, в Хевроне.
Давид приказал своим воинам казнить их. Им отрубили руки и ноги, а тела повесили у пруда в Хевроне. Голову Ишбо́шета захоронили в гробнице Авне́ра в Хевроне.
Давид отдал своим людям приказ, и они убили их. Они отрубили им руки и ноги, и повесили тела у пруда в Хевроне. Затем они взяли голову Иш-Бошета и погребли ее в гробнице Авнера в Хевроне.
І Давид наказав слугам, і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш-Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.
And David commanded his young men, and they slew them, and cut off their hands and their feet, and hanged them up over the pool in Hebron. But they took the head of Ishbosheth, and buried it in the sepulchre of Abner in Hebron.
וַיְצַו דָּוִד אֶת־הַנְּעָרִים וַיַּהַרְגוּם, וַיְקַצְּצוּ אֶת־יְדֵיהֶם וְאֶת־רַגְלֵיהֶם, וַיִּתְלוּ עַל־הַבְּרֵכָה בְּחֶבְרוֹן; וְאֵת רֹאשׁ אִישׁ־בֹּשֶׁת לָקָחוּ, וַיִּקְבְּרוּ בְקֶבֶר־אַבְנֵר בְּחֶבְרוֹן׃