1
Сказал я в сердце моем: "дай, испытаю я тебя весельем, и насладись добром"; но и это — суета!
Я сказал себе: «Давай же испытаю тебя весельем, чтобы ты изведал счастье!» Но вот, и это — пустое.
Я сказал себе: «Попробую-ка повеселиться и получить от этого удовольствие». Но и это оказалось суетой.
Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...
I thought in my heart, "Come now, I will test you with pleasure to find out what is good." But that also proved to be meaningless.
אָמַרְתִּי אֲנִי בְּלִבִּי, לְכָה־נָּא אֲנַסְּכָה בְשִׂמְחָה וּרְאֵה בְטוֹב; וְהִנֵּה גַם־הוּא הָבֶל׃
2
О смехе сказал я: "глупость!", а о веселье: "что оно делает?"
О смехе сказал я: «Безумие!», а о веселье: «К чему оно?»
О смехе я сказал: «Безумие», а о веселье: «Что оно дает?»
На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?
"Laughter," I said, "is foolish. And what does pleasure accomplish?"
לִשְׂחוֹק אָמַרְתִּי מְהוֹלָל; וּלְשִׂמְחָה מַה־זֹּה עֹשָׂה׃
3
Вздумал я в сердце моем услаждать вином тело мое и, между тем, как сердце мое руководилось мудростью, придержаться и глупости, доколе не увижу, что хорошо для сынов человеческих, что должны были бы они делать под небом в немногие дни жизни своей.
Решил я испытать свое тело вином и, храня в сердце мудрость, предаться неразумию, чтобы увидеть, в чем счастье людей — что стоит им делать под небом, пока они живы.
Я пытался утешить себя вином и, сохраняя мудрость, предаться глупости. Я хотел увидеть, что стоит людям делать под небом в немногие дни их жизни.
Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.
I tried cheering myself with wine, and embracing folly--my mind still guiding me with wisdom. I wanted to see what was worthwhile for men to do under heaven during the few days of their lives.
תַּרְתִּי בְלִבִּי, לִמְשׁוֹךְ בַּיַּיִן אֶת־בְּשָׂרִי; וְלִבִּי נֹהֵג בַּחָכְמָה וְלֶאֱחֹז בְּסִכְלוּת, עַד אֲשֶׁר־אֶרְאֶה, אֵי־זֶה טוֹב לִבְנֵי הָאָדָם אֲשֶׁר יַעֲשׂוּ תַּחַת הַשָּׁמַיִם, מִסְפַּר יְמֵי חַיֵּיהֶם׃
4
Я предпринял большие дела: построил себе домы, посадил себе виноградники,
Великие дела сотворил я: построил себе дома, насадил виноградники;
Я совершил великие дела: построил себе дома и насадил виноградники,
Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,
I undertook great projects: I built houses for myself and planted vineyards.
הִגְדַּלְתִּי מַעֲשָׂי; בָּנִיתִי לִי בָּתִּים, נָטַעְתִּי לִי כְּרָמִים׃
5
устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева;
устроил сады и рощи, где посадил всевозможные плодовые деревья;
разбил сады и рощи, и посадил в них разные плодовые деревья.
запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.
I made gardens and parks and planted all kinds of fruit trees in them.
עָשִׂיתִי לִי, גַּנּוֹת וּפַרְדֵּסִים; וְנָטַעְתִּי בָהֶם עֵץ כָּל־פֶּרִי׃
6
сделал себе водоемы для орошения из них рощей, произращающих деревья;
устроил пруды, чтобы поливать деревья в роще;
Я сделал водоемы, чтобы поливать цветущие деревья в роще.
Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.
I made reservoirs to water groves of flourishing trees.
עָשִׂיתִי לִי בְּרֵכוֹת מָיִם; לְהַשְׁקוֹת מֵהֶם, יַעַר צוֹמֵחַ עֵצִים׃
7
приобрел себе слуг и служанок, и домочадцы были у меня; также крупного и мелкого скота было у меня больше, нежели у всех, бывших прежде меня в Иерусалиме;
купил рабов и рабынь, были у меня и слуги, рожденные в доме. Коров, овец и коз у меня было больше, чем у любого, кто правил в Иерусалиме до меня.
Купил себе рабов и рабынь, и были у меня и другие рабы, рожденные в доме моем. Также крупного и мелкого скота было у меня больше, чем у кого-либо, кто жил до меня в Иерусалиме.
Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!
I bought male and female slaves and had other slaves who were born in my house. I also owned more herds and flocks than anyone in Jerusalem before me.
קָנִיתִי עֲבָדִים וּשְׁפָחוֹת, וּבְנֵי־בַיִת הָיָה לִי; גַּם מִקְנֶה בָקָר וָצֹאן הַרְבֵּה הָיָה לִי, מִכֹּל שֶׁהָיוּ לְפָנַי בִּירוּשָׁלִָם׃
8
собрал себе серебра и золота и драгоценностей от царей и областей; завел у себя певцов и певиц и услаждения сынов человеческих — разные музыкальные орудия.
Серебро и золото собрал я, царские сокровища из всех краев; приобрел я себе певцов и певиц и отраду мужей — множество наложниц.
Я собрал себе серебро и золото, и богатство царей и областей. Приобрел я певцов и певиц, и много наложниц — отраду сердца мужчин.
Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.
I amassed silver and gold for myself, and the treasure of kings and provinces. I acquired men and women singers, and a harem as well--the delights of the heart of man.
כָּנַסְתִּי לִי גַּם־כֶּסֶף וְזָהָב, וּסְגֻלַּת מְלָכִים וְהַמְּדִינוֹת; עָשִׂיתִי לִי שָׁרִים וְשָׁרוֹת, וְתַעֲנוּגֹת בְּנֵי הָאָדָם שִׁדָּה וְשִׁדּוֹת׃
9
И сделался я великим и богатым больше всех, бывших прежде меня в Иерусалиме; и мудрость моя пребыла со мною.
Я стал велик и богат, превзойдя всех, кто правил в Иерусалиме до меня; и мудрость моя оставалась со мною.
Я превзошел величием всех, кто жил в Иерусалиме до меня. При всем этом мудрость моя оставалась со мной.
І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.
I became greater by far than anyone in Jerusalem before me. In all this my wisdom stayed with me.
וְגָדַלְתִּי וְהוֹסַפְתִּי, מִכֹּל שֶׁהָיָה לְפָנַי בִּירוּשָׁלִָם; אַף חָכְמָתִי עָמְדָה לִּי׃
10
Чего бы глаза мои ни пожелали, я не отказывал им, не возбранял сердцу моему никакого веселья, потому что сердце мое радовалось во всех трудах моих, и это было моею долею от всех трудов моих.
Чего бы ни пожелали мои глаза, я не отказывал им, и в веселье я не ставил преград своему сердцу, так что сердце мое веселилось от всех моих трудов, и такова была мне награда за все мои труды.
Чего бы ни пожелали глаза мои, я ни в чем им не отказывал; сердцу своему я не отказывал в удовольствии. Мое сердце радовалось от всего, что я делал – это и было наградой за весь мой труд.
І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!
I denied myself nothing my eyes desired; I refused my heart no pleasure. My heart took delight in all my work, and this was the reward for all my labor.
וְכֹל אֲשֶׁר שָׁאֲלוּ עֵינַי, לֹא אָצַלְתִּי מֵהֶם; לֹא־מָנַעְתִּי אֶת־לִבִּי מִכָּל־שִׂמְחָה, כִּי־לִבִּי שָׂמֵחַ מִכָּל־עֲמָלִי, וְזֶה־הָיָה חֶלְקִי מִכָּל־עֲמָלִי׃
11
И оглянулся я на все дела мои, которые сделали руки мои, и на труд, которым трудился я, делая {их:} и вот, все — суета и томление духа, и нет {от них} пользы под солнцем!
И взглянул я на дела своих рук, на труды, совершенные мною, и вот, все — пустое, все — погоня за ветром, и ни в чем нет пользы под солнцем.
Но когда я посмотрел на все, что сделали мои руки, и на тот труд, что я совершил, я увидел, что все суета, все — погоня за ветром, и ни в чем нет пользы под солнцем.
Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...
Yet when I surveyed all that my hands had done and what I had toiled to achieve, everything was meaningless, a chasing after the wind; nothing was gained under the sun.
וּפָנִיתִי אֲנִי, בְּכָל־מַעֲשַׂי שֶׁעָשׂוּ יָדַי, וּבֶעָמָל שֶׁעָמַלְתִּי לַעֲשׂוֹת; וְהִנֵּה הַכֹּל הֶבֶל וּרְעוּת רוּחַ, וְאֵין יִתְרוֹן תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ׃
12
И обратился я, чтобы взглянуть на мудрость и безумие и глупость: ибо что {может сделать} человек после царя {сверх того,} что уже сделано?
Захотел я увидеть мудрость, а также безумие и глупость. Ибо что будет делать преемник царя? Лишь то, что уже делалось.
Затем я стал размышлять о мудрости, о безумии и глупости. Ведь что еще может сделать преемник царя, кроме того, что уже делалось?
І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
Then I turned my thoughts to consider wisdom, and also madness and folly. What more can the king"s successor do than what has already been done?
וּפָנִיתִי אֲנִי לִרְאוֹת חָכְמָה, וְהוֹלֵלוֹת וְסִכְלוּת; כִּי מֶה הָאָדָם, שֶׁיָּבוֹא אַחֲרֵי הַמֶּלֶךְ, אֵת אֲשֶׁר־כְּבָר עָשׂוּהוּ׃
13
И увидел я, что преимущество мудрости перед глупостью такое же, как преимущество света перед тьмою:
И увидел я, что мудрость лучше глупости, как свет лучше тьмы.
И я увидел, что мудрость лучше глупости, как и свет лучше тьмы.
І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:
I saw that wisdom is better than folly, just as light is better than darkness.
וְרָאִיתִי אָנִי, שֶׁיֵּשׁ יִתְרוֹן לַחָכְמָה מִן־הַסִּכְלוּת; כִּיתְרוֹן הָאוֹר מִן־הַחֹשֶׁךְ׃
14
у мудрого глаза его — в голове его, а глупый ходит во тьме; но узнал я, что одна участь постигает их всех.
Глаза мудрого зрячи, а глупый во тьме блуждает. Но я понял, что всех ждет одна участь.
Мудрый ясно видит куда идет, а глупый блуждает во тьме. Но я понял, что их обоих ждет одна участь.
у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!
The wise man has eyes in his head, while the fool walks in the darkness; but I came to realize that the same fate overtakes them both.
הֶחָכָם עֵינָיו בְּרֹאשׁוֹ, וְהַכְּסִיל בַּחֹשֶׁךְ הוֹלֵךְ; וְיָדַעְתִּי גַם־אָנִי, שֶׁמִּקְרֶה אֶחָד יִקְרֶה אֶת־כֻּלָּם׃
15
И сказал я в сердце моем: "и меня постигнет та же участь, как и глупого: к чему же я сделался очень мудрым?" И сказал я в сердце моем, что и это — суета;
И сказал я себе: «Что случится с глупцом, то и со мною. Ради чего тогда я сделался мудрым?» Сказал я себе, что и это — пустое.
Затем я сказал себе: «Участь глупого постигнет и меня, так к чему же мне моя мудрость?» И я сказал себе, что и это суета.
І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...
Then I thought in my heart, "The fate of the fool will overtake me also. What then do I gain by being wise?" I said in my heart, "This too is meaningless."
וְאָמַרְתִּי אֲנִי בְּלִבִּי, כְּמִקְרֵה הַכְּסִיל גַּם־אֲנִי יִקְרֵנִי, וְלָמָּה חָכַמְתִּי אֲנִי אָז יוֹתֵר; וְדִבַּרְתִּי בְלִבִּי, שֶׁגַּם־זֶה הָבֶל׃
16
потому что мудрого не будут помнить вечно, как и глупого; в грядущие дни все будет забыто, и увы! мудрый умирает наравне с глупым.
Не сохранится навек память о мудром и глупом, и уже вскоре все будут забыты. Разве мудрый не умрет вместе с глупым?
Потому что мудрого, также как и глупого, не будут помнить вечно; придет время — забудут обоих. Мудрый умирает, как и глупый!
Не лишається пам"яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...
For the wise man, like the fool, will not be long remembered; in days to come both will be forgotten. Like the fool, the wise man too must die!
כִּי אֵין זִכְרוֹן לֶחָכָם עִם־הַכְּסִיל לְעוֹלָם; בְּשֶׁכְּבָר הַיָּמִים הַבָּאִים הַכֹּל נִשְׁכָּח, וְאֵיךְ יָמוּת הֶחָכָם עִם־הַכְּסִיל׃
17
И возненавидел я жизнь, потому что противны стали мне дела, которые делаются под солнцем; ибо все — суета и томление духа!
Возненавидел я жизнь, злом показалось мне всякое дело под солнцем. Все — пустое, все — погоня за ветром.
И возненавидел я жизнь, потому что печальным показался мне всякий труд, который делается под солнцем. Все — суета, все — погоня за ветром.
І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...
So I hated life, because the work that is done under the sun was grievous to me. All of it is meaningless, a chasing after the wind.
וְשָׂנֵאתִי אֶת־הַחַיִּים, כִּי רַע עָלַי הַמַּעֲשֶׂה, שֶׁנַּעֲשָׂה תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ; כִּי־הַכֹּל הֶבֶל וּרְעוּת רוּחַ׃
18
И возненавидел я весь труд мой, которым трудился под солнцем, потому что должен оставить его человеку, который будет после меня.
Ненавистны мне стали мои труды под солнцем, ибо останется это тому, кто придет вслед за мною.
Я возненавидел все, ради чего трудился под солнцем, потому что все это я должен оставить тому, кто придет после меня.
І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,
I hated all the things I had toiled for under the sun, because I must leave them to the one who comes after me.
וְשָׂנֵאתִי אֲנִי אֶת־כָּל־עֲמָלִי, שֶׁאֲנִי עָמֵל תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ; שֶׁאַנִּיחֶנּוּ, לָאָדָם שֶׁיִּהְיֶה אַחֲרָי׃
19
И кто знает: мудрый ли будет он, или глупый? А он будет распоряжаться всем трудом моим, которым я трудился и которым показал себя мудрым под солнцем. И это — суета!
Будет он мудр или неразумен, кто знает? Но он будет владеть всем, что я приобрел трудом и мудростью под солнцем. И это — пустое.
И кто знает, будет ли он мудрым или глупым? А ведь он будет управлять всем, что я приобрел под солнцем тяжелым трудом и мудростью. И это тоже суета.
а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...
And who knows whether he will be a wise man or a fool? Yet he will have control over all the work into which I have poured my effort and skill under the sun. This too is meaningless.
וּמִי יוֹדֵעַ, הֶחָכָם יִהְיֶה אוֹ סָכָל, וְיִשְׁלַט בְּכָל־עֲמָלִי, שֶׁעָמַלְתִּי וְשֶׁחָכַמְתִּי תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ; גַּם־זֶה הָבֶל׃
20
И обратился я, чтобы внушить сердцу моему отречься от всего труда, которым я трудился под солнцем,
И отчаялся я во всех трудах своих под солнцем.
И сердце мое впало в отчаяние от всего труда, который я делал под солнцем,
І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...
So my heart began to despair over all my toilsome labor under the sun.
וְסַבּוֹתִי אֲנִי לְיַאֵשׁ אֶת־לִבִּי; עַל כָּל־הֶעָמָל, שֶׁעָמַלְתִּי תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ׃
21
потому что иной человек трудится мудро, с знанием и успехом, и должен отдать все человеку, не трудившемуся в том, как бы часть его. И это — суета и зло великое!
Случается, что человек, трудившийся с мудростью, знанием и уменьем, все оставляет тому, кто не трудился над этим. И это — пустое, это — великое горе.
потому что человек может трудиться с мудростью, знанием и умением, а затем должен оставить все тому, кто палец о палец не ударил. И это — суета, это — большая несправедливость.
Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!
For a man may do his work with wisdom, knowledge and skill, and then he must leave all he owns to someone who has not worked for it. This too is meaningless and a great misfortune.
כִּי־יֵשׁ אָדָם, שֶׁעֲמָלוֹ בְּחָכְמָה וּבְדַעַת וּבְכִשְׁרוֹן; וּלְאָדָם שֶׁלֹּא עָמַל־בּוֹ יִתְּנֶנּוּ חֶלְקוֹ, גַּם־זֶה הֶבֶל וְרָעָה רַבָּה׃
22
Ибо что будет иметь человек от всего труда своего и заботы сердца своего, что трудится он под солнцем?
Что дают человеку его труды и устремления сердца, ради которых он трудится под солнцем?
Что приобретает человек от всего своего труда и переживаний под солнцем?
Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?
What does a man get for all the toil and anxious striving with which he labors under the sun?
כִּי מֶה־הוֶֹה לָאָדָם בְּכָל־עֲמָלוֹ, וּבְרַעְיוֹן לִבּוֹ; שֶׁהוּא עָמֵל תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ׃
23
Потому что все дни его — скорби, и его труды — беспокойство; даже и ночью сердце его не знает покоя. И это — суета!
Все дни его — скорбь, работа — горесть, и по ночам неспокойно его сердце. Также и это — пустое.
Все дни труда его — боль и скорбь, и даже ночью разум его не знает покоя. Это тоже суета.
Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...
All his days his work is pain and grief; even at night his mind does not rest. This too is meaningless.
כִּי כָל־יָמָיו מַכְאֹבִים, וָכַעַס עִנְיָנוֹ, גַּם־בַּלַּיְלָה לֹא־שָׁכַב לִבּוֹ; גַּם־זֶה הֶבֶל הוּא׃
24
Не во власти человека и то благо, чтобы есть и пить и услаждать душу свою от труда своего. Я увидел, что и это — от руки Божией;
Не в том ли благо для человека, чтобы ел он и пил и позволял душе своей изведать счастье в трудах? И понял я, что это дает рука Божья.
Нет ничего лучше для человека, чем есть, пить и находить наслаждение в труде. Я понял, что и это дает рука Божья,
Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
A man can do nothing better than to eat and drink and find satisfaction in his work. This too, I see, is from the hand of God,
אֵין־טוֹב בָּאָדָם שֶׁיֹּאכַל וְשָׁתָה, וְהֶרְאָה אֶת־נַפְשׁוֹ טוֹב בַּעֲמָלוֹ; גַּם־זֹה רָאִיתִי אָנִי, כִּי מִיַּד הָאֱלֹהִים הִיא׃
25
потому что кто может есть и кто может наслаждаться без Него?
Кто ел и наслаждался, как не я?
ведь кто без Него может есть и наслаждаться?
Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?
for without him, who can eat or find enjoyment?
כִּי מִי יֹאכַל וּמִי יָחוּשׁ חוּץ מִמֶּנִּי׃
26
Ибо человеку, который добр пред лицем Его, Он дает мудрость и знание и радость; а грешнику дает заботу собирать и копить, чтобы {после} отдать доброму пред лицем Божиим. И это — суета и томление духа!
Кто угоден Богу, тому Он дает мудрость, знание и веселье, а грешнику — работу, чтобы он копил, собирал и передавал тому, кто угоден Богу. И это — пустое, это — погоня за ветром.
Человеку, который угоден Ему, Он дает мудрость, знание и счастье, а грешнику — бремя: собирать и копить богатство, чтобы передать его тому, кто угоден Богу. И это — суета, это — и погоня за ветром.
Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...
To the man who pleases him, God gives wisdom, knowledge and happiness, but to the sinner he gives the task of gathering and storing up wealth to hand it over to the one who pleases God. This too is meaningless, a chasing after the wind.
כִּי לְאָדָם שֶׁטּוֹב לְפָנָיו, נָתַן חָכְמָה וְדַעַת וְשִׂמְחָה; וְלַחוֹטֶא נָתַן עִנְיָן לֶאֱסוֹף וְלִכְנוֹס, לָתֵת לְטוֹב לִפְנֵי הָאֱלֹהִים, גַּם־זֶה הֶבֶל וּרְעוּת רוּחַ׃