Книга Екклесиаста | Ecclesiastes | קהלת, Глава 5

1
Не торопись языком твоим, и сердце твое да не спешит произнести слово пред Богом; потому что Бог на небе, а ты на земле; поэтому слова твои да будут немноги.
Не давай устам твоим торопиться, и пусть не спешит твое сердце начать перед Богом речь. Бог на небе, а ты на земле, пусть же будет речь твоя краткой.
Подумай, прежде чем что-то сказать, не торопись произнести слово перед Богом. Бог на небе, а ты на земле, так будь же немногословен.
Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!
Be not rash with thy mouth, and let not thine heart be hasty to utter any thing before God: for God is in heaven, and thou upon earth: therefore let thy words be few.
אַל־תְּבַהֵל עַל־פִּיךָ וְלִבְּךָ אַל־יְמַהֵר לְהוֹצִיא דָבָר לִפְנֵי הָאֱלֹהִים; כִּי הָאֱלֹהִים בַּשָּׁמַיִם וְאַתָּה עַל־הָאָרֶץ, עַל־כֵּן יִהְיוּ דְבָרֶיךָ מְעַטִּים׃
2
Ибо, как сновидения бывают при множестве забот, так голос глупого познается при множестве слов.
От множества забот приходят сновидения. Где много слов, там говорит глупец.
И как снятся беспокойные сны при множестве забот, так и речь глупца рождается при множестве слов.
Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.
For a dream cometh through the multitude of business; and a fool's voice is known by multitude of words.
כִּי בָּא הַחֲלוֹם בְּרֹב עִנְיָן; וְקוֹל כְּסִיל בְּרֹב דְּבָרִים׃
3
Когда даешь обет Богу, то не медли исполнить его, потому что Он не благоволит к глупым: что обещал, исполни.
Дав Богу обет, не откладывая исполни. Неугодны Ему глупцы, ты же исполни свой обет.
Когда даешь обет Богу, не замедли исполнить его. Ему не угодны глупцы; исполни то, что обещал.
Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!
When thou vowest a vow unto God, defer not to pay it; for he hath no pleasure in fools: pay that which thou hast vowed.
כַּאֲשֶׁר תִּדֹּר נֶדֶר לֵאלֹהִים, אַל־תְּאַחֵר לְשַׁלְּמוֹ, כִּי אֵין חֵפֶץ בַּכְּסִילִים; אֵת אֲשֶׁר־תִּדֹּר שַׁלֵּם׃
4
Лучше тебе не обещать, нежели обещать и не исполнить.
Лучше не обещать, чем обещать и не исполнить.
Лучше не давать обещание, чем дать и не исполнить.
Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!
Better is it that thou shouldest not vow, than that thou shouldest vow and not pay.
טוֹב אֲשֶׁר לֹא־תִדֹּר; מִשֶּׁתִּדּוֹר וְלֹא תְשַׁלֵּם׃
5
Не дозволяй устам твоим вводить в грех плоть твою, и не говори пред Ангелом [Божиим]: "это — ошибка!" Для чего тебе {делать,} чтобы Бог прогневался на слово твое и разрушил дело рук твоих?
Не позволяй устам вводить тебя в грех: не говори вестнику, что это была ошибка. Не гневи Бога речами, чтобы не погубил Он дело твоих рук.
Не позволяй устам своим ввести тебя в грех. И не говори посланнику: «Мое обещание было ошибкой». Зачем тебе, чтобы Бог прогневался на слова твои и уничтожил дело твоих рук?
Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?
Suffer not thy mouth to cause thy flesh to sin; neither say thou before the angel, that it was an error: wherefore should God be angry at thy voice, and destroy the work of thine hands?
אַל־תִּתֵּן אֶת־פִּיךָ לַחֲטִיא אֶת־בְּשָׂרֶךָ, וְאַל־תֹּאמַר לִפְנֵי הַמַּלְאָךְ, כִּי שְׁגָגָה הִיא; לָמָּה יִקְצֹף הָאֱלֹהִים עַל־קוֹלֶךָ, וְחִבֵּל אֶת־מַעֲשֵׂה יָדֶיךָ׃
6
Ибо во множестве сновидений, как и во множестве слов, — много суеты; но ты бойся Бога.
Где много снов — много пустословия, но ты бойся Бога!
Суета во множестве сноведений, как и в многословии, поэтому бойся Бога!
Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!
For in the multitude of dreams and many words there are also divers vanities: but fear thou God.
כִּי בְרֹב חֲלֹמוֹת וַהֲבָלִים, וּדְבָרִים הַרְבֵּה; כִּי אֶת־הָאֱלֹהִים יְרָא׃
7
Если ты увидишь в какой области притеснение бедному и нарушение суда и правды, то не удивляйся этому: потому что над высоким наблюдает высший, а над ними еще высший;
Если увидишь в какой стране, что бедного притесняют, что попраны правосудие и справедливость, не удивляйся тому, ибо над начальником есть другой начальник, а иные поставлены выше их обоих.
Если ты увидишь, что в какой-то местности притесняют бедного и не соблюдается правосудие и справедливость, то не удивляйся этому, потому что над одним правителем стоит другой, который наблюдает за ним, а над ними есть еще более высокое начальство.
Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.
If thou seest the oppression of the poor, and violent perverting of judgment and justice in a province, marvel not at the matter: for he that is higher than the highest regardeth; and there be higher than they.
אִם־עֹשֶׁק רָשׁ וְגֵזֶל מִשְׁפָּט וָצֶדֶק תִּרְאֶה בַמְּדִינָה, אַל־תִּתְמַהּ עַל־הַחֵפֶץ; כִּי גָבֹהַּ מֵעַל גָּבֹהַּ שֹׁמֵר, וּגְבֹהִים עֲלֵיהֶם׃
8
превосходство же страны в целом есть царь, заботящийся о стране.
Но любой прибыток дает земля, ибо поле и царя кормит.
Но все же лучше для страны, чтобы у нее был царь, заботящийся о земле.
І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
Moreover the profit of the earth is for all: the king himself is served by the field.
וְיִתְרוֹן אֶרֶץ בַּכֹּל הִיא (הוּא); מֶלֶךְ לְשָׂדֶה נֶעֱבָד׃
9
Кто любит серебро, тот не насытится серебром, и кто любит богатство, тому нет пользы от того. И это — суета!
Тому, кто любит серебро, всегда будет его не хватать; тот, кто любит изобилие, никогда его не достигнет. И это — пустое.
Кто любит деньги, тому их никогда не хватает, и кто любит богатство, никогда не будет доволен своим доходом. И это тоже суета.
Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!
He that loveth silver shall not be satisfied with silver; nor he that loveth abundance with increase: this is also vanity.
אֹהֵב כֶּסֶף לֹא־יִשְׂבַּע כֶּסֶף, וּמִי־אֹהֵב בֶּהָמוֹן לֹא תְבוּאָה; גַּם־זֶה הָבֶל׃
10
Умножается имущество, умножаются и потребляющие его; и какое благо для владеющего им: разве только смотреть своими глазами?
Где много богатств, много и едоков. Что пользы хозяину, кроме как глядеть на это?
Когда увеличивается имущество, увеличивается и число нахлебников. В чем польза его владельцу, кроме как смотреть на него?
Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?
When goods increase, they are increased that eat them: and what good is there to the owners thereof, saving the beholding of them with their eyes?
בִּרְבוֹת הַטּוֹבָה, רַבּוּ אוֹכְלֶיהָ; וּמַה־כִּשְׁרוֹן לִבְעָלֶיהָ, כִּי אִם־רְאִיַּת (רְאוּת) עֵינָיו׃
11
Сладок сон трудящегося, мало ли, много ли он съест; но пресыщение богатого не дает ему уснуть.
Сладко спит работник, много он съел или мало, а того, кто богат, сытость лишает сна.
Сон работника — сладок, много ли он съел или мало. Но объевшийся богач все ворочается в своей кровати.
Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.
The sleep of a labouring man is sweet, whether he eat little or much: but the abundance of the rich will not suffer him to sleep.
מְתוּקָה שְׁנַת הָעֹבֵד, אִם־מְעַט וְאִם־הַרְבֵּה יֹאכֵל; וְהַשָּׂבָע לֶעָשִׁיר, אֵינֶנּוּ מַנִּיחַ לוֹ לִישׁוֹן׃
12
Есть мучительный недуг, который видел я под солнцем: богатство, сберегаемое владетелем его во вред ему.
Злую беду видел я под солнцем: богатство человека идет ему во вред.
И видел я ужасное зло под солнцем: человек зря копил богатство –
Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,
There is a sore evil which I have seen under the sun, namely, riches kept for the owners thereof to their hurt.
יֵשׁ רָעָה חוֹלָה, רָאִיתִי תַּחַת הַשָּׁמֶשׁ; עֹשֶׁר שָׁמוּר לִבְעָלָיו לְרָעָתוֹ׃
13
И гибнет богатство это от несчастных случаев: родил он сына, и ничего нет в руках у него.
Из‑за неудачи в делах теряет он свое богатство и ничего не может оставить родному сыну.
оно было потеряно из-за неудачной сделки, а теперь ему нечего оставить своему сыну.
і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:
But those riches perish by evil travail: and he begetteth a son, and there is nothing in his hand.
וְאָבַד הָעֹשֶׁר הַהוּא בְּעִנְיַן רָע; וְהוֹלִיד בֵּן, וְאֵין בְּיָדוֹ מְאוּמָה׃
14
Как вышел он нагим из утробы матери своей, таким и отходит, каким пришел, и ничего не возьмет от труда своего, что мог бы он понести в руке своей.
Каким вышел человек из материнского чрева, таким и вернется — нагим, не унося в руке ничего от своих трудов.
Нагим человек приходит из утробы матери, и каким он пришел, таким и уходит. Он ничего не возьмет от труда своего, не унесет с собой и горсти.
як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...
As he came forth of his mother's womb, naked shall he return to go as he came, and shall take nothing of his labour, which he may carry away in his hand.
כַּאֲשֶׁר יָצָא מִבֶּטֶן אִמּוֹ, עָרוֹם יָשׁוּב לָלֶכֶת כְּשֶׁבָּא; וּמְאוּמָה לֹא־יִשָּׂא בַעֲמָלוֹ, שֶׁיֹּלֵךְ בְּיָדוֹ׃
15
И это тяжкий недуг: каким пришел он, таким и отходит. Какая же польза ему, что он трудился на ветер?
Это злая беда: каким пришел он, таким и уйдет, и к чему было трудиться на ветер?
И это тоже ужасное зло: каким человек пришел, таким и уходит, и какая польза ему, что он трудится на ветер?
І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?
And this also is a sore evil, that in all points as he came, so shall he go: and what profit hath he that hath laboured for the wind?
וְגַם־זֹה רָעָה חוֹלָה, כָּל־עֻמַּת שֶׁבָּא כֵּן יֵלֵךְ; וּמַה־יִּתְרוֹן לוֹ, שֶׁיַּעֲמֹל לָרוּחַ׃
16
А он во все дни свои ел впотьмах, в большом раздражении, в огорчении и досаде.
Во все дни он ест во тьме, испытывает множество горестей, болезни и гнев.
Все дни его жизни проходят во тьме, в большом разочаровании, огорчении и гневе.
А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...
All his days also he eateth in darkness, and he hath much sorrow and wrath with his sickness.
גַּם כָּל־יָמָיו בַּחֹשֶׁךְ יֹאכֵל; וְכָעַס הַרְבֵּה וְחָלְיוֹ וָקָצֶף׃
17
Вот еще, что я нашел доброго и приятного: есть и пить и наслаждаться добром во всех трудах своих, какими кто трудится под солнцем во все дни жизни своей, которые дал ему Бог; потому что это его доля.
И понял я, что лучше всего человеку есть, пить и быть счастливым в трудах под солнцем во все дни, отмеренные ему Богом, ибо это его удел.
Затем я понял, что хорошо и правильно для человека есть и пить, и находить наслаждение в труде своем под солнцем в течение немногих дней жизни, что дал ему Бог, ведь такова его доля.
Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!
Behold that which I have seen: it is good and comely for one to eat and to drink, and to enjoy the good of all his labour that he taketh under the sun all the days of his life, which God giveth him: for it is his portion.
הִנֵּה אֲשֶׁר־רָאִיתִי אָנִי, טוֹב אֲשֶׁר־יָפֶה לֶאֶכוֹל־וְלִשְׁתּוֹת וְלִרְאוֹת טוֹבָה בְּכָל־עֲמָלוֹ שֶׁיַּעֲמֹל תַּחַת־הַשֶּׁמֶשׁ, מִסְפַּר יְמֵי־חַיָּו (חַיָּיו) אֲשֶׁר־נָתַן־לוֹ הָאֱלֹהִים כִּי־הוּא חֶלְקוֹ׃
18
И если какому человеку Бог дал богатство и имущество, и дал ему власть пользоваться от них и брать свою долю и наслаждаться от трудов своих, то это дар Божий.
Если Бог дает человеку имущество и богатства, дает пользоваться ими, получить свой удел и наслаждаться трудами, то это дар от Бога.
Более того, если Бог дает кому-либо богатство, имущество и возможность пользоваться ими, получить свою долю и наслаждаться своим трудом, то это дар Божий.
Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!
Every man also to whom God hath given riches and wealth, and hath given him power to eat thereof, and to take his portion, and to rejoice in his labour; this is the gift of God.
גַּם כָּל־הָאָדָם אֲשֶׁר נָתַן־לוֹ הָאֱלֹהִים עֹשֶׁר וּנְכָסִים וְהִשְׁלִיטוֹ לֶאֱכֹל מִמֶּנּוּ וְלָשֵׂאת אֶת־חֶלְקוֹ, וְלִשְׂמֹחַ בַּעֲמָלוֹ; זֹה מַתַּת אֱלֹהִים הִיא׃
19
Недолго будут у него в памяти дни жизни его; потому Бог и вознаграждает его радостью сердца его.
Человек не станет много размышлять о числе дней своей жизни, если Бог посылает радость его сердцу.
Редко такой человек размышляет о своей жизни, потому что Бог наполняет радостью сердце его.
Бо вона днів свого життя небагато на пам"яті матиме, то Бог в її серце шле радість!
For he shall not much remember the days of his life; because God answereth him in the joy of his heart.
כִּי לֹא הַרְבֵּה, יִזְכֹּר אֶת־יְמֵי חַיָּיו; כִּי הָאֱלֹהִים מַעֲנֶה בְּשִׂמְחַת לִבּוֹ׃